Методичні рекомендації до проведення першого уроку з теми «Україна єдина країна»



Сторінка7/10
Дата конвертації01.12.2016
Розмір2,36 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

(Звучить пісня Олега Вінника «Перлина – Україна». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://www.youtube.com/watch?v=5dbWa68YYEo)



Пісня «Перлина – Україна»

Приспів:

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина.

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина...
З небес святих прозоро синіх

Упала зоряна сльозина

І утворилася перлина,

Ім'я у неї - Україна!


Приспів.

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина.

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина...
Блакитне небо, жовте поле,

Україно, моя доле,

Хлібом, сіллю ти гостинна,

Ти і я – одна родина!


Приспів.

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина.

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина...

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина.

Перлина Україна,

На весь світ одна єдина...


Додаток 1

Поети про Україну – єдину, неподільну, рідну



Н. Крісман

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від нетерпимості і зради,

Ярма грошей, полону влади,

Від фарисейства лже-героїв

І збайдужілості людської,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!
М. Сингаївський

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас–

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!


Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!
М. Бакая

У РІДНОМУ КРАЇ

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.


І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.


Р. Купчинський

МІЙ КРАЙ

Україна – край мій рідний

Від Кавказу по Карпати,

І веселий, і свобідний,

І великий, і багатий.
Де є в світі кращі ріки,

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх навіки,

Тому в серці вічна смута.


Де є в світі кращі гори,

Де таке повітря свіже?

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя?


Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють?

Де ж солодше пахнуть квіти –

Як у нашім любім краї!


П. Осадчук

З ТОБОЮ

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, –

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.
О. Василенко

***

Я – українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.

Я – українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я – українка!

Я. Черняк
УКРАЇНІ

Україно,


Ти – сонце весняне,

Моя рідна, моя золота...

Твої древні задумані храми,

Старовинні чудесні міста –

Ніби в казці, де час зупинився,

Щоб усе, що було, пригадати:

Тихі співи і танці вогнисті,

Щебетання в садку біля хати,

І тумани, і роси краплисті,

І героїв славетних життя, –

І мале босоноге дитя,

Що біжить радо з піснею в поле

І сміється, хоч ніженьки коле!..
Ф. Пантов

КРАЇНА МОЯ – УКРАЇНА

Мої нескінченні дороги

Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,

Де батьківська рідна земля.
Країно моя – Україно,

Ще пращурів пам'ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.


Хай пісня твоя, Україно,

Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов'їна

У кожній оселі звучить.


Піду у садочок вишневий,

Послухаю спів солов'я,

Там ранок зустріну рожевий,

Тобі я вклонюся, земля.



М. Підгірянка

РІДНИЙ КРАЙ

Де у світі кращі гори,

Де таке повітря свіже,

Де шумлять так гарно бори,

І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють,

Де ж миліше пахнуть квіти,



Як у нашім любім краї?
Олександр Олесь
ЖИВИ, УКРАЇНО, ЖИВИ ДЛЯ КРАСИ

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі…

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,

І руки не скрутять ворожі:

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.
Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити і вмерти з тобою,

І прапори рідні в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою!

В. Симоненко
УКРАЇНІ

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім'ям радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім'ям благословляю,

Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді з твоїм ім'ям вмираю

І в твоєму імені живу!

Дмитро Павличко

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне

  • Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить

  • По долині жито,

По горі – блакить.

Прапор наш – не битва,

Не рушничний дріб:

По горі молитва,

По долині – хліб.
Микола Вороний
УКРАЇНО! МАМО ЛЮБА!

Україно! Мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Чи вони ж не відцурались,

Не забули тебе, неньку,

Чи сховали жаль до тебе

І кохання у серденьку?

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі – гудці народні.

Що співали-віщували

Заповіти благородні,

А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

Де ж того євшану взяти.

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, -

Шлях у край свій повороту?!
Петро Осадчук
З ТОБОЮ!

Послухай, як струмок дзвенить!

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди кожну мить

Говорить Україна!
Послухай, як трава росте,

Наповнена дощами,

І як веде розмову степ

З тобою, з колосками
Послухай, як вода шумить,

Дніпро до моря лине,

З тобою всюди кожну мить,

Говорить Україна!


Додаток 2

Крилаті вислови про Батьківщину


  • Любов до батьківщини сумісна з любов'ю до всього світу. Народ, набуваючи світла знань, не завдає тим шкоди своїм сусідам. Навпаки, чим освіченіші держави, тим більше вони повідомляють один одному ідей, зміцнюючи силу та діяльність всесвітнього розуму (К. Гельвецій).

  • Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Д. Байрон).

  • Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до будь-чого поєднані в одному слові «вітчизна»(Цицерон).

  • Любов до батьківщини починається з родини (Ф. Бекон).

  • Забудеш рідний край – твоє всохне коріння (П. Тичина).

  • Удитинстві відкриваєш материк, який назветься потім – Батьківщина (Л. Костенко).

  • Вітчизна – ось і альфа, і омега! (Д. Павличко).

  • Вітчизна – це не хтось і десь, Я – теж Вітчизна (І. Світличний).

  • Кожному мила своя сторона (Г. Сковорода).

  • Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, /Красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну (В. Сосюра).

  • Можеш вибирати друзів і дружину,/ Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

  • Нема на світі України, Немає другого Дніпра (Т. Шевченко).

  • Свою Україну любіть./Любіть її... Воврем'я люте. В останню тяжкуюминуту/За неї Господа моліть (Т. Шевченко).

  • В своїй хаті своя й правда, /І сила, і воля (Т. Шевченко).

  • Я знаю вас, нащадки запорожців, /Я вірю вам і низько б'ю чолом./ Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, /І б'ю поламаним крилом (О. Олесь).

  • Батьківщина без нас обійтися може, ми ж без неї – ніщо. В.Сухомлинський.

  • Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,/ Тихі зорі, ясні води – моя Україна (В. Сосюра).

  • Шматок землі, ти звешся Україною. /Ти був до нас./ Ти будеш після нас (Л. Костенко).

  • Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!(В. Симоненко).

  • Я єсть народ, якого Правди сила/ ніким звойована ще не була (П.Тичина).





  • Додаток 3

Рекомендована література:


  1. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верхов. Радою УРСР, 24 серп. 1991 р. //Голос України. – 1992. – 17 груд. – С.2.

  2. Бабак О.В., Бех І.Д., Василевська Т.Е., Ващенко К.О., Вільчинська І.Ю. Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України: Аналіт.-інформ. матеріали / Державний комітет України у справах сім'ї та молоді ; Державний ін-т проблем сім'ї та молоді / В.І. Довженко (голова ред.кол.). – К., 2003. – 191 с.

  3. Бадзью Ю. Національна ідея і національне питання. – К.: Смолоскип, 2000. – 52 с.

  4. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності / Іван Бех. – К.: Либідь, 2006. — 272 с.

  5. Бех І.Д. Від волі до особистості/ Іван Бех. – К.: Україна-Віта, 1995. – 202 с.

  6. Гнатюк В. Національне виховання як складова у побудові громадянського суспільства // Світ виховання. – 2004. – №1. – С. 33-36.

  7. Гринів О. Національно-духовне відродження: Історія і сучасні проблеми. – Л.: Місіонер, 1995. – 224 с.

  8. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верхов. Радою УРСР, 16 лип. 1990 р. – К.: Політвидав України, 1990. – 8с.

  9. Дубина М. Руденко Ю. Патріотичне виховання молоді // Освіта України. – 2006. – №8. – С. 5.

  10. Духовні цінності українського народу. – Івано-Франківськ: "Плай", 1999. – 294с.

  11. Конвенція ООН «Про права дитини» // Право України. –1993. –№ 5–6. –С. 56–64.

  12. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України, 28 черв. 1996 р. / М-во юстиції України, Укр. правн. фундація. – К.: Право, 1996. – 53 с.

  13. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Дошкільне виховання. – 2003. – № 2. – С. 3-8.

  14. Концепція національно-патріотичного виховання. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichne-vikhovannja.html

  15. Копиленко О.Л. Українська ідея М. Грушевського: Історія і сучасність. – К.: Либідь, 1991. – 182 с.

  16. Коцур А.П. Українська державність: історія та сучасність. – Чернівці: Золоті литаври, 2000. – 352 с.

  17. Мала енциклопедія етнодержавознавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. Редкол.: Ю.І. Римаренко (відп. ред) та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1996. – 942 с.

  18. Малий словник історії України /В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін. – К.: Либідь, 1997. – 464 с.

  19. Мироненко О.М., Римаренко Ю.І., Усенко І.Б., Чехович В.А. Українське державотворення: Слов.-довід. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

  20. Нагорна Л.П. Політична культура українського народу: Іст. ретроспектива і сучасні реалії. – К., 1997. – 266 с.

  21. Нариси з історії українського національного руху. – К.: Ін-т історії України НАН України, 1994. – 190 с.

  22. Перші кроки: посібник для початкового вивчення прав людини (склали Хосе Турчик, Л. Маринович, І. Савчик).– Дрогобич: Коло, 2000.

  23. Полюга Л.М. Українська мова в процесі духовного відродження українського народу: (про збереження і тяглість нац. свідомості) // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 1. – К.: Наук. думка, 1992. –С. 208 – 212.

  24. Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2003 року №865-ІV: про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сфері національно свідомого патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку // Голос України. – 2003. – 6 червня. – С. 7.

  25. Прилуцька І.О. Стежинами Великого Тараса. Альбом / Ірина Прилуцька. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2010. – 112 с.

  26. Українська державність у ХХ столітті: Історико-політ. аналіз /О. Дергачов (кер. Авт. Колективу). – К.: Політ. думка, 1996. – 448 с.

  27. Українська ідея: історичний нарис /В.Ф. Солдатенко, В.П. Крижанівський, Ю.А. Левенець та ін. – К.: Наук. думка, 1995. – 132 с.

  28. Україна: поступ у ХХІ століття: Наук.-метод. зб. /І.Ф. Надольний та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 220 с.

  29. Фартушний А.А. Українська національна ідея як підстава державотворення: Монографія. – Л.: Вид-во Нац. у-ту «Львівська політехніка», 2000. – 308 с.

  30. Хто я? Хто ми?: Хрестоматійний збірник для дітей молодшого та шкільного віку (склали Л.Маринович, М.Хейма).– Харків: Поліграфічні послуги, 1999.

  31. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української Державності: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.

  32. Щербина В. «Кобзар» – євангеліє українців / Віктор Щербина. – Кам’янець-Подільський: «Абетка», 2007. – 464 с.

  33. Яременко.Н., Устич Ю. Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrintschool.org.ua/training/patriotichnevikhovannja.html


Додаток 4
Рекомендації МОН України щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України

(наказ МОН України від 07.09.2000 № 439)
Виховання любові і пошани до державної символіки, ритуалів суверенної України посідає одне з чільних місць у системі громадянського, зокрема патріотичного, виховання учнів .

Державна символіка сприяє вихованню почуття громадянства, формуванню соціально-політичної компетентності особистості у сучасному суспільстві, насамперед політичної, правової та економічної освіченості; формуванню національної свідомості, належності до рідної землі, народу, до своєї Батьківщини – України.

У навчальних закладах переважної більшості демократичних країн світу прищеплення учням поваги до державних символів введено у ранг пріоритетних елементів громадянського виховання.

Визначення та опис державних символів України подано у статті 20 Конституції України.

Державні символи України – це своєрідний паспорт, візитна картка нашої держави, офіційне представництво в будь-якій точці планети та за її межами, а наявність державної символіки за будь-яких умов дає людині можливість відчути себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Метою використання державних символів у навчально-виховному процесі є активізація формування почуття свідомого громадянина України, здатного захищати її незалежність, готового взяти на себе відповідальність за добробут і безпеку себе самого, своєї родини, народу.

У більшості навчальних закладів успішно ведеться роз'яснення учням ідейної суті державних символів і правил їх використання, ритуалів, традицій, виховується позитивне ставлення до державних символів України, формуються почуття поваги до них, стійкі навички свідомого дотримання почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житті, під час урочистих і офіційних заходів.

У навчальних закладах повинен бути обладнаний куточок державної символіки.

На подіумі встановлюється Державний Прапор України, що зберігається в пеналі з оргскла чи у чохлі з поліетиленової плівки.

Обабіч Прапора розміщується малий Державний Герб України та, після затвердження його Верховною Радою України, текст Державного Гімну України.

У куточку державної символіки доцільно розмістити також текст статті 20 Конституції України.

Державна символіка повинна бути складовою оформлення навчальних кабінетів, насамперед суспільно-гуманітарного циклу, бібліотеки, актового залу, адміністративних приміщень.

Державна символіка в обов'язковому порядку використовується при проведенні офіційних церемоній та урочистих заходів.

Церемоніал внесення Державного Прапора України з місця його постійного зберігання здійснюється групою прапороносців, яку спеціально готують до церемоніалу. Прапороносці проходять інструктаж щодо правил поведінки під час церемоніалу, навчаються церемоніальному крокові під керівництвом викладача початкової військової підготовки чи фізичного виховання. Бажано, щоб члени групи прапороносців під час урочистого церемоніалу були одягнені у відповідну форму. В навчальному закладі може бути кілька груп прапороносців.

Внесення і винос Державного Прапора повинні відбуватися за певними правилами. Його несуть чотири учні широкою стороною полотнища вперед, тримаючи за кути так, щоб полотнище Прапора було вирівняне і злегка піднята його верхня частина (синє полотнище). Чіткість, злагодженість, краса цієї церемонії мають глибокий емоційний вплив на виховання учнів як громадян своєї держави.

Державний Прапор піднімається на щоглі під звуки мелодії Державного Гімну України. При цьому всі присутні стоять струнко з рівнянням на Прапор. У певних випадках можливе внесення Прапора закріпленого на древку, що несе прапороносець, в супроводі асистентів.

У дні жалоби Державний Прапор зі скорботною стрічкою чорного кольору приспускається (нахиляється).

На території навчального закладу обладнуються спеціальні майданчики, на яких встановлюється щогла, визначається місце шикування учнів. Для підняття Державного Прапора призначається група учнів.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України, як законодавчий орган держави, своєю Постановою «Про Державний Герб України» затвердила тризуб як малий Державний Герб України, вважаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Тризуб – Державний Герб – офіційна емблема держави, зображувана на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційній вивісці навчального закладу.

Мелодії Державного Гімну України належить значна роль у громадсько-політичному житті як засобу масової агітації, як силі, що мобілізує, організовує, підносить національний дух.

Мелодія Державного Гімну звучить на відкритті державних і урочистих заходів, при відзначенні державних свят, демонстрацій, військових парадів, вшанування переможців на міжнародних спортивних змаганнях.

Планом роботи навчального закладу доцільно передбачити спільну роботу бібліотекаря, педагогічних працівників, учнівського самоврядування щодо виховання в учнів шанобливого ставлення до державної символіки України.

Учні знайомляться з державною та національною символікою у процесі вивчення рідної мови та літератури, навчальних курсів з історії України, основ правознавства та в процесі багатогранної позакласної і позашкільної виховної роботи.

У системі позакласної виховної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів необхідно передбачити заходи з використанням державної символіки, розкриттям їх змісту, ритуалів. Для учнів різних вікових категорій доцільно проводити виховні години, бесіди, вікторини, диспути, учнівські науково-теоретичні та читацькі конференції з тематики про історію виникнення, сучасне тлумачення державної та національної символіки.

З учнями молодших класів доцільно провести цикл бесід:

«Конституція України», «Наша Вітчизна-суверенна Україна», «Наш синьо-жовтий Державний Прапор», «Що символізує наш Державний Герб», «Наш Державний Гімн України».

Учням середнього шкільного віку доцільно запропонувати теми: «Конституція України – наш Основний Закон», «Українська держава – її історія і сучасність», «Наш рідний край у геральдиці, прапорах і символіці», «Від Гетьмана до Президента України», «Історія української державності» та ін.

Для старшокласників варто практикувати написання творів з цієї тематики, захист рефератів, конференції.

Міністерство освіти і науки України вважає, що виконання цих рекомендацій сприятиме вихованню громадянина-патріота, активного учасника розбудови незалежної держави України, формуванню його національної свідомості.

Додаток 5

Україна – європейська держава



Творчі роботи дітей Чернігівщини – переможців обласного конкурсу

Травень 2014 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://osvita-cn.gov.ua/News.html


АндрійченкоНікіта,

Новобілоуська ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівського району



(ІІІ місце)


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка