Метод проектів у викладанні трудового навчання



Скачати 238,83 Kb.
Дата конвертації05.12.2016
Розмір238,83 Kb.



Н.Боринець,

доцент кафедри

природничо-математичної освіти і технологій

ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка


Метод проектів у викладанні трудового навчання
Освітня галузь "Технологія" була введена в Базисний навчальний план загальноосвітніх установ для формування в учнів життєво важливих основ технологічних знань і вмінь, застосовувати їх у різних сферах практичної діяльності з урахуванням економічної, екологічної й підприємницької доцільності. Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом організації цілісного навчально-виховного процесу технологічної підготовки учнів, використання у викладанні сучасних педагогічних технологій і методів навчання, які розвивають особистість. Особливу значимість при цьому має метод проектів, що дозволяє школярам системно опанувати організацію практичної діяльності по всьому проектно-технологічному ланцюжку – від ідеї до її реалізації у виробі (послузі). Пріоритетним педагогічним завданням у процесі навчання є не репродуктивне, строго послідовне витримування етапів, а озброєння учнів цілісною культурою організації проектної діяльності, розвиток у них здатності до генерування ідей, їх аналізу, самостійному прийнятті. Рішення, формування своєї думки, позиції, взаємодії і діалогу в процесі вирішення спільних завдань.

Якщо проаналізувати програми трудового навчання за останні роки (2005-2011), то вони відрізняються від попередніх програм у першу чергу тим, що передбачають проектно-технологічну діяльність під час вивчення програмового матеріалу. Це стосується вивчення не лише обов’язкової, а й варіативної частини програм. Тобто, для використання методу проектів є можливості як під час вивчення інваріантної складової програми так і під час вивчення її варіативної частини.



Суть методу проектів. Слово „проект” у перекладі з латинської мови означає „кинутий вперед – план, задум тощо”. Всі звикли до того, що проектування пов’язувалося переважно з інженерною діяльністю у різних галузях: машинобудування, приладобудування, архітектури і вважалось підготовчим етапом виробничої діяльності. Тобто, одна організація (відповідні спеціалісти) проектували, а інші спеціалісти виготовляли машини, будували будинки тощо. Але останнім часом уявлення про суть проектування, про сферу його застосування суттєво змінилися. Зараз проектування розглядається як особливий вид діяльності, що відрізняється від наукової та виробничої діяльності, а сфера його застосування охоплює і систему освіти.

Особливе місце займає метод проектів під час вивчення трудового навчання (технологій).

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще в 1920-і роки нинішнього сторіччя в США. Американський філософ і педагог Дж. Дьюі, а також його учень В.Х. Кілпатрик пропонували будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня. Надзвичайно важливо було показати дітям їх власну зацікавленість у знаннях, що здобуваються, що можуть і повинні знадобитися їм у житті. Саме тут можна розглядати ту проблему, яка взята із реального життя, знайома і значима для дитини, для рішення якої їй необхідно прикласти як і ті знання, що вона має, так і ті нові, які ще треба здобути. Де ці знання можна взяти? Вчитель може підказати нові джерела інформації або просто направити думку учнів у потрібному напрямку для швидкого пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і спільними зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, можливо з інших областей, одержати реальний і відчутний результат. Рішення проблеми, таким чином, здобуває контури проектної діяльності. Зрозуміло, згодом реалізація методу проектів перетерпіла деяку еволюцію: народилась з ідеї вільного виховання, а стала в даний час інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

Але суть проектної діяльності залишається тією ж — стимулювати інтерес дітей до певних проблем, що припускають володіння деякою сумою знань, і через проектну діяльність, що передбачає рішення однієї або цілого ряду проблем, показати практичне застосування отриманих знань. Іншими словами, від теорії до практики — з'єднання академічних знань із прагматичними при дотриманні відповідного балансу на кожному етапі навчання.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів ще на початку XX століття. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, яка намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання.

Пізніше, уже при радянській владі, ці ідеї стали досить широко, але недостатньо продумано і послідовно, впроваджуватися в школу, і постановою ЦК ВКП(б) у 1931 році метод проектів був засуджений. З тих пір у Росії більше не починалося скільки-небудь серйозних спроб відродити цей метод у шкільній практиці. Разом з тим у закордонній школі він активно і досить успішно розвивається: у США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччині, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах, де ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюі, його метод проектів знайшли широке поширення і мають велику популярність через раціональне сполучення теоретичних знань і їхнього практичного застосування для рішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів.

Основна теза сучасного розуміння методу проектів – «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати».

Знання, які має і постійно їх розширює і поглиблює, учень може використати для того, щоб виготовити цінну річ чи послугу і їх практично застосувати. Звідси й випливає означення: що ж таке творчий проект? Проект треба розуміти як самостійну творчу роботу учня, яка виконується від задуму до його втілення в життя під контролем і постійним консультуванням учителя.



Метод проектів (від грец. – шлях, спосіб дослідження) – це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються, – проектів. Тобто, якщо учні виконують творчі проекти, то можна сказати, що вчитель працює за методом проектів.

Основні критерії вибору проектів. Теми проекту повинні бути цікавими для учня, мають відкривати можливості для самостійного висування і реалізації нових ідей, розвивати знання та вміння, які вже учень має, відповідати можливостям і нахилам учнів, враховувати рівень матеріально-технічної бази школи, безпеку праці, час, який необхідний для виконання задуманого проекту, забезпечувати створення корисної і красивої речі, тобто одержаний результат має мати практичне застосування.

Самостійно (під контролем і з допомогою вчителя) учні будуть працювати тільки тоді, коли це їм буде цікаво, тобто основним критерієм є – інтереси учнів. Але крім цього, важливо:



  1. практичне застосування виконаного проекту;

  2. вікові та індивідуальні особливості учнів;

  3. відповідність завданням програми, які вирішуються;

  4. рівень знань та вмінь учнів;

  5. обсяг робіт (термін виконання);

  6. матеріальна база шкільних навчальних майстерень;

  7. матеріальні затрати (вартість матеріалів, інструментів);

  8. творчий характер;

  9. оригінальність тощо;

  10. підготовленість учителя.

Виходячи із вищезазначеного, вчитель має допомогти учням визначитись із темою проектів (у цьому полягає особлива роль учителя). Для цього вчитель має скласти список тем проектів для кожного модуля програми трудового навчання, де передбачається проектно-технологічна діяльність, тобто створити банк проектів. Але учень може й самостійно обрати тему творчого проекту, але вона має відповідати критеріям. Якщо тема творчого проекту, яку самостійно обрав учень, не задовольняє вчителя з точки зору зайвої підготовки для того, щоб допомогти учневі, або відсутності належної матеріально-технічної бази, або велика вартість матеріалів тощо, то вчитель має провести таку роботу, щоб спрямувати учня у потрібне русло.

Напрямки творчих проектів. Основними сферами проектної діяльності можуть бути:

  • дім: дизайн кухні, мисник, кухонний набір (серветки, прихватки, фартух, рушнички, скатертина), полиця під телефон, полиця для книжок, полиця для взуття, свічник, ваза, скринька (для ключів, прикрас, дрібних речей), озеленення дитячої кімнати, інтер’єр квартири, домашнє взуття, постільна білизна, одяг тощо;

  • школа: класний куточок, інструменти і пристосування для шкільної майстерні, обладнання для кабінетів (вишиті портрети письменників, ящички для каталогів, динамометри тощо), обладнання світлиць, музеїв, кабінетів народознавства, озеленення школи, класу; ремонт меблів, розробка шкільної форми тощо;

  • дозвілля: сценарії свят, туристичних походів; одяг для гуртківців, ігри та іграшки, подарунки, сувеніри тощо;

  • виробництво: замовлення підприємств, фірм.

Теми творчих проектів. Щоб допомогти учням у виборі теми творчого проекту, вчителю необхідно скласти списки тем проектів для кожного класу – так званий банк проектів. При цьому, треба врахувати кількість учнів у класі для того, щоб тем проектів на одну-дві було більше – щоб була можливість обрати з представленого переліку. Наприклад, у 6 класі, під час вивчення розділу

«Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою» теми проектів можуть бути (орієнтовно) такими:



Список__тем_проектів_для_6_класу_з_теми__«_Проектування,_виготовлення_та_оздоблення_виробів_вишивкою_»'>Список

тем проектів для 6 класу з теми

«Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою»

  1. Закладинка для книжки.

  2. Гольник.

  3. Серветка.

  4. Носова хустинка.

  5. Комірець.

  6. Листівка.

  7. Шкільний набір (знімний комірець та чохли).

  8. Вишита мініатюра.

  9. Панно.

  10. Рушничок («стирник»).

  11. Подарунковий рушничок.

  12. Зразки вишивальних швів (для навчальних шкільних майстерень).

  13. Торбинка для парфумів.

  14. Чохол для мобільного телефону.

  15. Чохол для окулярів.

Із запропонованих тем видно, що всі вони мають різну складність виконання (оскільки в класі учні різного рівня підготовки); запропонований виріб для проектування і виготовлення не означає, що він буде повністю зашитий вишивальними швами (кількість швів, їх довжина, візерунок, розташування враховується для кожного учня індивідуально). Звичайно, що кожному вчителеві хочеться, щоб виготовлений виріб був учнівським «шедевром». Але треба пам’ятати, що той виріб, який проектує і виготовляє учень (з 6 по 11 клас) не самоціль, а засіб навчання проектно-технологічній діяльності. Якщо учень буде розуміти, що треба зробити для того, щоб виготовити задуманий виріб, він завжди зможе його виготовити. Якість виробу буде залежати від не тільки від його знань, а й умінь та навичок, які формуються протягом навчання в школі.
Список

тем проектів (орієнтовні)

для учнів 9 класу

  1. Серветка під телефон.

  2. Серветка на журнальний столик.

  3. Кухонні прихватки.

  4. Рушничок для інтер’єру кухні .

  5. Блузка.

  6. Вишита мініатюра.

  7. Дитяча іграшка.

  8. Косметичка.

  9. Костюм для хореографічного гуртка.

  10. Краватка.

  11. Кухонний набір.

  12. Листівка.

  13. Настінне панно.

  14. Нічна сорочка для бабусі.

  15. Накидка на табуретку.

  16. Озеленення приміщення школи.

  17. Панама для племінниці.

  18. Пісочник.

  19. Подарунковий рушничок.

  20. Різдвяні страви.

  21. Святкові страви із крупів.

  22. Серветка для сервірування святкового столу.

  23. Сарафан для мене.

26. Халат.

27. Хустка на плечі.

28.Шалик (шарф).

29.Шапочка.



  1. Сценарій туристичного походу.

  2. Сценарій свята, присвяченого дню 8 Березня.


Список

тем проектів (орієнтовні)

для учнів 9 класу на тему:

Вироби із деревини у сучасному інтер’єрі

  1. Поличка під телефон.

  2. Полиця для чашок.

  3. Мисник.

  4. Кухонний набір.

  5. Шахматний столик.

  6. Ваза.

  7. Вазон.

  8. Віяло.

  9. Годівниця.

  10. Гребінець.

  11. Заколки для волосся.

  12. Кубок.

  13. Кухонний набір.

  14. Намисто.

  15. Підставка для книги.

  16. Пристосування для вишивання килимовою голкою.

  17. Рама для картини.

  18. Розробна дошка.

  19. Набір розробних дощок.

  20. Свічник.

  21. Сільничка.

  22. Стакан для олівців.

  23. Стільчик.

  24. Таріль.

  25. Скринька для ключів.

  26. Скринька для прикрас.

  27. Таця (піднос).



Етапи виконання проекту. Існує кілька підходів до визначення основних етапів проектного навчання. Наприклад, Симоненко В., Матяш Н. вважають, що виконання проектного завдання має здійснюватися в три етапи: організаційно-підготовчий, технологічний, заключний. Шиян Н. пропонує здійснювати проектування у п’ять етапів: пошуковий, аналітичний, практичний, презентаційний, контрольний. Є вчені, які пропонують розглядати і 7 етапів проектування.

Коберник О.М., Ящук С.М. та інші викладачі Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини пропонують проектну діяльність розглядати як чотири етапи діяльності учнів, а саме: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.

Кожний учитель має право самостійно визначатись із кількістю етапів виконання проектів ( шкільні підручники розглядають чотири етапи проектування).

На наш погляд, найкраще поділяти проектну діяльність учнів на три етапи: організаційно-підготовчий, технологічний, заключний.



Основними етапами виконання проекту є:

  1. Організаційно-підготовчий етап. Що роблять учні на організаційно-підготовчому етапі: виходячи із практичної необхідності та значущості майбутнього виробу:

  1. Обирають тему проекту із списку тем, запропонованих учителем (або придумують свою тему) (задум).

  2. Роблять її обґрунтування. ( Чому саме обрали такий виріб, як вони використають його на практиці: на подарунок, для власного використання тощо).

  3. Розробляють критерії майбутнього виробу.

  4. Визначають об’єм знань та умінь, які необхідні для виконання задуму.

  5. Працюють із літературою (науковою, періодичною, використовують Інтернет – у старших класах), консультуються з батьками, іншими спеціалістами з обраної теми. Завдання – зібрати якомога більше інформації з даного питання.

  6. Шукають аналоги задуманого виробу (послуги);

  7. Аналізують їх (за призначенням, складністю конструкції, оригінальністю, розмірами, кольором, дизайном, умовами використання, видами та властивостями матеріалів, їх вартістю, естетичністю, часом, необхідним для виконання тощо);

  8. Пропонують різні власні конструкції виробу: складають ескізні малюнки своєї найкращої конструкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизайну, розробляють конструкторсько-технологічну документацію; визначають найдоцільнішу технологію виготовлення розробленої конструкції, планують технологію виготовлення виробу, здійснюють вибір технології обробки деталей, їх з’єднання, складають технологічну послідовність виконання виробу; здійснюють добір матеріалів та інструментів; планують організацію робочого місця, виконують екологічні, економічні та міні-маркетингові дослідження, у яких визначають доцільність виготовлення виробу з погляду економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення.

На цьому ж етапі учні здійснюють так звану екологічну експертизу, де вони мають дати повну характеристику з точки зору екологічної безпеки виготовлення; обґрунтування використаної сировини. Учні також мають вивчити (знати) потреби ринку у виготовленій продукції (чи продаються такі речі в магазинах, на базарах, в художніх салонах, ярмарках, на Андріївському узвозі (м. Київ) та скільки вони там орієнтовно коштують).

  1. Технологічний етап. Учень виконує технологічні операції (виготовляє виріб), корегує свою діяльність, здійснює самоконтроль і самооцінку своєї діяльності. Оцінка якості. Дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.

  2. Заключний етап. Коригування (за необхідності) виконаного виробу відповідно до запланованого. Корегування технології виготовлення виробу (за необхідності); остаточний контроль; випробування проекту. Оформлення портфоліо проекту (проектної папки). Самооцінка проекту. Підготовка до захисту проекту. підбиття підсумків роботи над проектом (чи досягли поставленої мети, які затрати часу, зусиль, матеріалів тощо, який результат праці, його практичне значення). Захист проекту. (Форми захисту можуть бути різні: у старших класах, наприклад, може бути захист проекту з використанням електронної презентації, можлива демонстрація моделей одягу тощо); 5-7 класи – виставка робіт учнів; учнівські ярмарки тощо. Дуже важливо робити захист проектів із запрошенням класного керівника, представників адміністрації школи, вчителів-предметників, батьків, спеціалістів з тих чи інших питань. Це не тільки сприятиме формуванню важливості того, що роблять учнів, це буде ще й пропаганда того, чим займаються учні на трудовому навчанні, чого часто не знає ні адміністрація школи, ні вчителі-предметники, ні батьки).

Визначення часу на виконання проекту. Щоб виконати проект, для учня необхідно певний час. Він має складатись із часу, визначеного програмою трудового навчання та часу, необхідного для роботи з літературою, відвідування виставок, музеїв, консультацій з учителем, спеціалістами з тієї чи іншої проблеми тощо.

Кожний учень має знати на який термін розрахований той чи інший етап проектної діяльності, щоб орієнтуватися у часі, виділеному на виконання проекту. Оскільки на виконання проекту використовується не тільки урочний час, а й позаурочний, тому важливо правильно визначити терміни на кожний етап.

Вчитель трудового навчання, перед тим, як повідомляти учням що і скільки часу вони робитимуть, має в першу чергу для себе скласти план проектної діяльності. Спочатку, враховуючи тему проекту, визначають кількість уроків на перший етап, потім – на заключний. Час, який залишається від загального часу (16 годин в 5-9 класах та 20 годин у 10-11 класах без урахування резерву часу) – використовується на технологічний етап проекту Наприклад, розглянемо вивчення варіативного модуля в 9 класі. Урок трудового навчання у 9 класі за розкладом у четвер. У першому семестрі 2010-2011 навчального року 17 уроків, у другому – 19 (разом 36 годин). Програмою передбачено всього 35 уроків. У першому семестрі планується вивчення варіативного модуля, а в другому – підсумкового проекту.

Розподіл часу на етапи, наприклад, орієнтовно такий: перший етап – 4 уроки, другий – 11, третій – 1 урок (разом 16 годин). Оскільки проект виконується не тільки на уроках, тоді на перший етап буде 28 календарних днів (без вихідних – 20 днів), на другий – 84 (без вихідних – 66 днів), на третій – 1 урок: усього на виконання проекту за підрахунками буде 67 робочих днів (два місяці і один тиждень). Якщо правильно організувати роботу учнів, контролюючи дотримання кожним плану проектної діяльності, то на виконання проекту часу достатньо.

Розрахунок термінів виконання творчого проекту (за етапами) подається у плані проектної діяльності, який у наведеному прикладі буде мати такий вигляд:

План проектної діяльності


з.п.


Назви етапів

К-сть

уроків


Термін виконання

I

Організаційно-підготовчий

4

з 2 вересня до 30 вересня

II

Технологічний

11

з 30 вересня до 23 грудня

(з урахуванням канікул у жовтні)

III

Заключний

1

23 грудня

План проектної діяльності важливий не тільки для вчителя (дає можливість правильно розпланувати свою роботу з учнями з виконання проекту), а й для учнів: кожний учень знає, коли мають бути готові результати роботи з проектування і виготовлення виробу відповідно до етапів. З учнями складати таку таблицю, можливо, не завжди й доцільно, важливо тільки те, що учень має знати коли він розпочинає і закінчує роботу з того чи іншого етапу проектування.



Оформлення проекту (орієнтовне). Для виконання творчого проекту складають портфоліо (проектну папку) (8-11 клас), що представляє собою окрему папку, яка містить всю необхідну інформацію для виконання проекту. (Під час вивчення «Технології» в 10-11 класах мова йде про професію дизайнера, який на виробництві оформлює документ, що має назву «Пояснювальна записка». Тому ті матеріали, які оформлюють учні, доцільно називати «Портфоліо проекту» або «Проектна папка»).

Титульну сторінку підписують так:

Назва навчального закладу (зверху) (така, як написано на печатці школи).

Тема проекту (посередині сторінки) (вказується лише назва виробу).

Нижче справа: Виконала учениця 8 класу Іванова Галина

Нижче: Керівник: учитель трудового навчання Степаненко Марія Іванівна

Внизу посередині сторінки: Київ- 2011

На другій сторінці розміщують „Зміст”, де вказують назви всіх розділів і підрозділів та сторінки, на яких вони розпочинаються. Орієнтовно розділи можуть бути такі:

1.Вступна частина


    1. Обгрунтування вибору теми проекту. (Розпочати можна так: «Я обрав (ла) цю тему тому, що……». «Метою мого проекту є …».)

    2. Актуальність теми проекту.

    3. Критерії виробу.

    4. Визначення рівня знань та умінь, необхідних для виконання проекту (які знання і вміння треба мати, які є, а які ще треба здобути).

    5. Зміст діяльності з виконання творчого проекту (складання плану роботи з виконання проекту та плану проектної діяльності (які доцільно подати в додатках).

2.Основна частина (може мати конкретну назву, наприклад, „Вироби із деревини в інтерєрі кухні”, „Вишиті вироби у сучасному інтерєрі ” тощо).

2.1. Короткі історичні відомості про виріб (назва виробу) ( або еволюція виробу).

2.2. Аналіз подібних виробів (аналогів).

2.3. Теоретичні відомості. (Доцільно вказати, які властивості мають мати матеріали, щоб виріб відповідав критеріям; які матеріали можна використати, які їх особливості використання тощо)

2.4. Конструювання виробу. (Конструкторсько-технологічна документація – клаузура, ескізний малюнок виробу, креслення виробу (якщо необхідно), розробка візерунка(наприклад, для вишивання, випилювання, випалювання), техніки (вишивальні), які будуть використовуватись, технологія виготовлення виробу, технологія обробки деталей, їх з’єднання, складання технологічної послідовності виконання виробу; організація робочого місця тощо).

2.5. Економічний аналіз виробу та міні-маркетингові дослідження.

2.6.Екологічний аналіз використаної сировини, екологічна безпека виготовлення виробу.

3. Висновки. (Учень розповідає, як він справлявся з роботою, що було важко виконувати; що вдалось, що сподобалось, де можна використати набуті знання та вміння, чи буде займатись надалі проектною діяльністю).

4. Список використаної літератури. (Список подається з дотриманням бібліографічних вимог).

5. Додатки.

Кожна проектна папка (портфоліо) повинна мати перелік матеріалів, які там містяться – «Зміст». Нижче наводиться приклад орієнтовного «Змісту» творчого проекту на тему: «Знімний комір».



Зміст



  1. Вступна частина.................................................................................. ............... 3

1.1.Обгрунтування вибору теми проекту. Актуальність теми проекту.

1.2.Критерії виробу…………………………………………………………3

1.3.Визначення рівня знань та умінь, необхідних для виконання проекту

1.4. Зміст діяльності з виконання творчого проекту ……………………..3

2. Основна частина...................................................................................... ……… .4


    1. Історія еволюції знімного коміра.....................................................?

    2. Опис подібних виробів та їх аналіз .................................................. ?

    3. Теоретичні відомості.......................................................................... ?

2.4. Конструювання коміра............................................................................?

2.4.1. Вишивальні техніки для оздоблення коміра ...................................?

2.4.2. Добір матеріалів та інструментів......................................................?

2.4.3. Організація робочого місця...............................................................?

2.5. Економічний аналіз виготовлення коміра та міні-маркетингові

дослідження ……………………………………….. …………………………….?

3. Висновки.................................................................................................. ……….?

4. Список використаної літератури................................................................................?

5. Додатки.................................................................................................................?

Додаток 1. План роботи з виконання проекту..............................................?

Додаток 2. План проектної діяльності…………………………………………?

Додаток 3. Клаузура…………….....................................................................?

Додаток 4. Ескізний малюнок задуманого коміра.........................................?

Додаток 5. Креслення коміра..........................................................................?

Додаток 6. Викрійка коміра............................................................................?

Додаток 7. Інструкційна карта. Технологічна послідовність

виготовлення коміра......................................................................................?

Додаток 8. Інструкційна карта. Технологія виконання шва

«качалочка»....................................................................................................?

Додаток 9. Інструкційна карта. Технологія виконання мережки

«одинарний прутик»..............................................................................................?

Додаток 10. Інструкційна карта. Технологія виконання мережки

«з настилом і прутиком через чисницю»............................................................?

Додаток 11. Інструкційна карта. Технологія закріплення мережкою

«одинарний прутик» шва упідгин із закритим зрізом..................................... ?

Додаток 12. Мій знімний комір (фото)………………..................... ………….?

Виклад змісту проекту починається з нової сторінки. Питання, які розкриваються у «Вступній частині» всі мають важливе значення, бо рівень їх розкриття свідчить про розуміння того, що учні мають виконати. Розкриття змісту діяльності з виконання проекту полягає в тому, що для досягнення поставленої мети треба скласти план роботи з виконання проекту (додаток 1) та план проектної діяльності (додаток 2). Наприклад, орієнтовно план роботи з виконання проекту може бути такого змісту:

Додаток 1



План роботи з виконання проекту

  1. Обрати тему проекту із запропонованих учителем.

  2. Обговорити тему з батьками (з родиною) на предмет необхідності такого виробу, його практичного застосування, виділення коштів на придбання матеріалів, інструментів тощо. (Учні проектують і виготовляють виріб для своїх потреб, тому батьки або дають кошти на придбання нових матеріалів, або забезпечують матеріалами будь-яким іншим шляхом).

  3. Вивчити найбільш можливу кількість інформаційних джерел з обраної теми.

  4. Знайти цікавий історичний матеріал, який стосується обраної теми.

  5. Здійснити пошук виробів-аналогів та проаналізувати їх.

  6. Розглянути можливі варіанти виконання практичної частини проекту.

  7. Розробити власну конструкцію виробу.

  8. Розробити необхідну документацію для виготовлення виробу.

  9. Виготовити виріб.

  10. Оформити проект (проектну папку чи портфоліо).

  11. Захистити проект.

Додаток 2.

План проектної діяльності

з.п.


Назви етапів

К-сть

уроків


Термін виконання

1

Організаційно-підготовчий




З_________ до _________

2

Технологічний




З_________ до _________

3

Заключний




З_________ до _________


Переваги методу проектів. До творчої діяльності учні залучаються поступово. Для цього їм необхідно вміти обирати те (виріб, послугу), що треба виготовити, розробляти план виконання поставленого завдання, працювати з інформаційними джерелами з обраної теми, знаходити та аналізувати вироби-аналоги, розробляти варіанти вирішення завдань і т. ін. Основним принципом навчання за проектною методикою є особистісна орієнтація навчального процесу на інтереси й цілі учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб організувати самостійну роботу учнів з виконання творчих проектів, спрямувати і допомогти їм у засвоєнні інформації, формуванні умінь і навичок.

О.М. Коберник виділяє такі переваги використання методу проектів на уроках трудового навчання :



  • формує навички самостійної орієнтації в науковій, навчально-методичній і довідковій літературі, вчить добувати потрібну інформацію самостійно;

  • активно розвиває в учнів основні види мислення, в тому числі технологічне («дитячий розум на кінчиках пальців» - В.Сухомлинський);

  • зберігає і підсилює самостійність школярів, тобто прагнення самому створювати, творити і т.д.;

  • робота з «неслухняними інструментами і «непіддатливими матеріалами» зміцнює емоційно-вольову сферу дитини;

  • розвиває інтелектуальні здібності, вчить мислити від абстрактного до конкретного;

  • привчає школярів до реальної самоосвіти;

  • дозволяє учневі уявляти себе творцем своєї діяльності;

  • підсилює позитивну мотивацію навчання, тому що задумана річ створюється з урахуванням власних інтересів, потреб і можливостей;

  • привчає школярів до цілеспрямованої діяльності, що є основним компонентом перетворення матеріалів, сировини, енергії й інформації;

  • сприяє формуванню культури ділового спілкування, умінь аргументовано захищати свої позиції, мислити оригінально і неординарно;

  • розвиває творчу уяву, що є могутнім стимулом народження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їхнього аналізу, синтезу, що в майбутньому стане основою інноваційного мислення;

  • забезпечує інтеграцію знань з різних галузей науки і виробництва, цілісний розвиток особистості школяра;

  • вчить планувати і працювати за планом;

  • розвиває творчість, самостійність;

  • встановлює тісний зв’язок із реальним життям;

  • дає можливість використовувати знання з інших предметів;

  • навчає правильно оформляти звітність;

  • створює умови для застосування набутих компетентностей тощо.

Рекомендації щодо використання методу проектів на уроках трудового навчання.

Програмами трудового навчання для 5-9 класів (нова редакція) передбачено виконання творчих проектів уже починаючи з 6 класу. Звичайно, всім зрозуміло і це очевидно, що навчити учнів виконувати творчі проекти не вдасться ні за один місяць, ні за один рік. Тому вчитель має собі скласти такий план, де буде відображено чому він буде поетапно навчати учнів у кожному класі, щоб вони могли самостійно (під його контролем і допомогою) виконати творчий проект і скласти портфоліо (проектну папку). Орієнтовно (за змістом) це може бути:



  • 5 клас: учнів необхідно навчити складати план роботи з виготовлення виробу (це допоможе в наступних класах складати план роботи з виконання проекту), виконувати ескізні малюнки виробу (передбачено програмою); розробляти найпростіші критерії, яким має відповідати виріб (який повинен бути виріб, наприклад, красивий, недорогий, сподобатись мамі).

Оформлення матеріалів: це все має бути оформлене або в зошиті, або на окремих аркушах (без окремої папки) – заголовок і виконана відповідна робота.

  • 6 клас: план роботи з виконання проекту, план проектної діяльності (без складання тієї таблиці, про яку йшлося вище, форма – довільна, але учні мають знати, скільки часу відводиться на виконання того чи іншого етапу проекту), ескізний малюнок виробу; критерії, яким має відповідати виріб. Оформлення матеріалів: це все має бути оформлене або в зошиті, або на окремих аркушах (без окремої папки) – заголовок і виконана відповідна робота.

  • 7 клас: план роботи з виконання проекту, план проектної діяльності, ескізний малюнок виробу, критерії, яким має відповідати виріб, послідовність виготовлення виробу, інструкційна карта (за необхідності).

Оформлення матеріалів: це все може бути оформлене або в зошиті, або на окремих аркушах (можна скористатися і окремою папкою).

  • 8 клас - 11 клас: оформлення портфоліо (проектної папки) у повному обсязі (окрема папка, як подано вище в тексті). При цьому вчитель має враховувати індивідуальні особливості учнів, класу тощо і враховувати це у вимогах до оформлення творчого проекту.

Таким чином, оформлення проекту із класу в клас поступово ускладнюється.

Тут варто зазначити, що часто вчителі трудового навчання ускладнюють завдання з виконання проекту за класами («нехай привчаються»), нехтуючи віковими особливостями учнів, а інколи і рівнем навчальних досягнень. Цього робити не варто. Непосильність роботи, її нерозуміння не тільки не викликає інтересу до її виконання, а навпаки, викликає відразу. Слідом батьки починають «захищати» дітей, а далі – «однозначна» реакція адміністрації школи.

З усього вищезазначеного можна зробити висновок, що метод проектів – це комплексний узагальнюючий процес раціонального поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності, який дозволяє комбінувати і поєднувати формальні знання з практичним досвідом. Проектна діяльність в своїй основі розрахована на гнучку організацію процесу навчання учнів.

У результаті проектної діяльності більш повно забезпечуються сучасні вимоги до розвитку особистості, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, виконуються і засвоюються учнями не тільки конкретні трудові дії, але в системі вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні і технічні задачі.

Метод проектів не потребує додаткового обладнання, не вимагає перебудови існуючого, крім того, як кажуть самі вчителі, розпочинати впровадження цієї методики можна за практично «нульової» матеріально-технічної бази шкільних навчальних майстерень (головне – визначитись з темами проектів).

Виходячи із усього вищевикладеного, завдання вчителя трудового навчання полягає в тому, щоб результативно впроваджувати проектний метод навчання у викладання предмета.



Використана література

1.Бербец В.В. Контроль навчальних досягнень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка у закладах освіти. – 2003. – № 2. – С. 21-25.

2. Бербец В.В., Дубова Н.В., Коберник О.М. та ін. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючих видів праці.Навч. метод. посібник /За заг. ред. О.М.Коберника. –К.: Науковий світ, 2003. -92 с.

3.Буркова Л. Технології в освіті // Рідна школа. – 2001. - № 2. – С. 18 – 20.

4. Журнал „Трудова підготовка у закладах освіти ” № 1, 4 , 2001; №1, 2002; 2002-2011 рр.

5. Коберник О.М. Проектування навчально-виховного процесу в школі. – К.: Хрещатик, 1996. – 153 с.

6. Методика навчання учнів 5-9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини і металу. Навчально-методичний посібник. /За заг. ред. О.М. Коберника та В.К. Сидоренка. – Умань. -2004.

7.Павлова М.Б. Использование метода проектов на уроках «технологий» (трудовое обучение) в школе: Методические рекомендации. –С-Пб., 1996.- 68 с.

8. Симоненко В.Д. Сборник творческих проектов учащихся. – М.: Издательский центр «Вентана-Граф», 2005. – 272 с.

9. Симоненко В.Д. Творческие проекты учащихся V-IX классов общеобразовательной школы. – Брянск: Научно-методический центр «Технологии», 1996. – 132 с.

10.Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. – М,: Народное образование, 1998. – 256 с.

11.Чечель И. Метод проектов. Попытка избавить учителя от обязаностей всезнающего оракула //Директор. – 2002. - № 3. – С. 11.



12.Якиманская И. С. Личностно-ориентированое обучение в современной школе. – М., 1996. – 92 с.
Каталог: uploads -> editor -> 1144 -> 70138
70138 -> М. Вороний Краса!
70138 -> Програма фізична культура для спеціальної медичної групи 10-11 класів середньої загальноосвітньої школи./ Укладачі Ф. Ф. Бондарів, М. С. Дубовис, В. В. Снігур
70138 -> Концепція сімейного виховання в системі освіти України
70138 -> Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
70138 -> Перелік програм, рекомендованих Міністерством освіти І науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх начальних закладах у 2013/2014 році
70138 -> Закону України «Про загальну середню освіту», статті 12 Закону України «Про професійно-технічну освіту»
70138 -> Рішення методичної ради Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал