Майстер-клас в системі методичної роботи


Стратегія «Взаємонавчання»



Сторінка3/10
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,45 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Стратегія «Взаємонавчання» (в парах виконайте завдання ведучого);

Стратегія «Малих груп» (кожен член групи отримує своє завдання, усі завдання в сукупності складають алгоритм розв’язання проблеми; відповідь перевіряється усією групою і обговорюється. Експертна група оцінює відповіді кожної групи).

Стратегія «Таблиця прогнозування»: керівник ставить задачу, кожна група перед початком колективного обговорення задачі перевіряє свої прогнози та намагається оцінити ситуацію за допомогою таблиці.

Оцінка ситуації


Які є докази?

Наскільки справдилися прогнози?








Остання колонка заповнюється після колективного обговорення відповідей, таблиця оцінюється експертною групою.



Стратегія «Вільний лист»: письмово відповісти на питання:

‑ оцінити за 7-бальною шкалою: актуальність теми, науковість змісту, організацію заняття, його практичну значимість;

‑ що було найбільш корисним?

‑ Ваші побажання.



Стратегія «Асоціативний кущ»:

‑ повторення основних понять та означення нових зв’язків між ними;

‑ аналіз результативності заняття за допомогою таблиці:


Що я знаю?

Що я хочу знати?

Що я вивчив?









‑ аналіз анкет;

‑ виступи слухачів (9, 134-135)

У роботі керівника майстер-класу з слухачами необхідно ефективніше використовувати метод творчих завдань: опрацювання рекомендованої літератури, апробація і порівняння ефективності методів і прийомів навчання, підготовка рефератів, розробка планів, проектів, моделювання системи уроків тощо.

В структурі занять майстер-класів, як свідчить практика, доцільними є такі етапи:

• Організаційний момент

• Повідомлення теми і мети заняття

• Науково-теоретична підтримка

• Представлення керівником власної системи роботи чи окремих її аспектів

• Практичне застосування теорії на практиці, показ в дії методів і прийомів роботи (відкриті уроки, виховні, методичні заходи).

• Обговорення. Творча дискусія.

• Підсумок заняття.

• Рефлексія слухачів щодо проведення заняття та використання отриманих знань і вмінь у практичній діяльності.

Прикладом раціонального використання інтерактивних методів навчання при проведенні занять може бути робота майстер-класу вчителів української мови і літератури, очолюваного вчителем-методистом Жашківської ЗШ I-III ступенів № 1 Вінницької області (додаток 9).

При проведенні занять доцільним буде використання відеозаписів, дисків, дискет з записами фрагментів навчальних занять, виховних і методичних заходів, які розкривають досвід, технологію педагогічних дій керівника майстер-класу.

З метою прискорення “входження в проблему”, яка розглядається на занятті, використовувати різні форми розминки:

• психологічні тренінги, які допомагають створити атмосферу дружніх взаємин, успішної праці;

• рольові ігри;

• міні-дослідження.

На заключному етапі роботи майстер-класу ефективними можуть бути форми, які забезпечують практичний показ росту професійної майстерності слухачів:

• ярмарок педагогічних інновацій, творчих знахідок;

• методична естафета;

• аукціон ідей;

• прес-конференція тощо.

При проведенні методичної естафети можна скористатися запропонованими Б.Л.Тевліним етапами:

I етап: Стоп-кадр” (фрагменти уроків). Учитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання, у тому числі інтерактивні методи, саморобні навчальні посібники, ігри тощо.

II етап: “Калейдоскоп нестандартних уроків”, у ході якого аналізуються творчі знахідки вчителів: уроки-роздуми, диспути, лекції, семінари, заліки тощо.

III етап: “Трибуна вільних думок”. Учителі захищають моделі уроків, беруть участь у диспуті “Джерела педагогічної творчості”.

Проводячи практичні заняття з педагогічної інноватики, керівник майстер-класу може використати прийом “Педагогічна реклама”. Суть його полягає в тому, що слухачі рекламують ту педагогічну технологію, яка їм найбільше імпонує.

Реклама може здійснюватись за таким планом:


  1. Візитна картка технології.

  2. Адреси досвіду.

  3. Джерела інформації.

  4. Відповідна література з даного питання.

  5. Рекомендації щодо впровадження елементів нововведень у роботу з учнями (30, 6).

В структурі занять майстер-класів, створених в Новоукраїнському районі, добре зарекомендували себе рубрики “Інформаційний час”, “На Ваше прохання”, “Поміркуємо разом”, “Перехрестя думок”, “Сторінками журналів”, “У світі сучасної науки”, “До джерел історії педагогіки”.

Застосування керівником майстер-класу нестандартних форм, інтерактивних методів змушує слухача аналізувати, шукати, конструювати, вибирати оптимальний варіант, тренуватись у творчості, що прискорює процес освоєння досвіду та професійного вдосконалення.



Забезпечити ефективність індивідуальної роботи керівників з слухачами майстер-класів, використовуючи весь арсенал форм і методів:

• індивідуальні співбесіди;

• індивідуальні завдання творчого характеру;

• стажування;

• консультації та ін.

“Слід плекати особистість учителя”, ‑ підкреслює президент Академії педагогічних наук України В.Г.Кремень, наголошуючи на необхідності “проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення” (15, 23).

Б.Л.Тевлін шлях професійного розвитку визначає як “поступове, складне і далеко не завжди лінійне сходження від учителя-дилетанта до справжнього майстра, суб’єкта професійної діяльності” (30, 102).

Полегшити цей шлях, прискорити процес становлення педагога покликані майстер-класи та їх досвідчені керівники.

На необхідності правильного визначення перспективи зростання майстерності педагога, врахування його позитивних і негативних якостей наголошував В.О.Сухомлинський в книзі “Директор і вчитель”: “Необхідно домагатися, щоб учитель, з яким ведеться індивідуальна робота, добре знав свої завдання і бачив перспективу свого творчого зростання” (29, 29).

А для цього, вважав В.О.Сухомлинський, “необхідно глибоко вивчати систему його роботи, форми підготовки до уроків, методику їх ведення та ознайомитись з тим, як він працює над підвищенням свого ідейно-теоретичного і педагогічного рівня, а це в свою чергу дозволить виявити позитивні сторони і недоліки в роботі педагога” (29, 5).

На цьому наголошує і Б.Л.Тевлін у книзі “Професійна підготовка вчителя”:

“Для того, щоб правильно визначити перспективи подальшого зростання вчителя, напрямки, засоби, форми підвищення його кваліфікації і побудувати індивідуальну траєкторію розвитку, потрібно вивчити шлях його становлення як професіонала і рівень досягнутої майстерності, виявити можливі “білі плями”, які можуть бути у діяльності кожного професіонала” (30, 102).

Вивчення мають здійснювати керівники навчальних закладів, спеціалісти відділів (управлінь) освіти, методисти, керівники методичних формувань.

Відповідно до результатів вивчення мають визначатись зміст і форми індивідуальної роботи з кожним педагогом.

І чим стараннішою є індивідуальна робота з учителем, підкреслював В.О.Сухомлинський, тим більше удосконалюється його майстерність, тим самостійнішим стає він у своїх творчих пошуках і тим менше вимагає опіки, тому що “в процесі вдумливої зосередженої роботи розширюється рівень його педагогічної майстерності, розвивається ініціативність і творчий підхід до справи.

Піднести роль керівників майстер-класів у створенні оптимальних умов для навчання слухачів, їх творчого пошуку, постійної підтримки в освоєнні перспективного досвіду і впровадженні його в практику.

З цією метою слід подбати про належне обладнання та сучасне матеріально-технічне оснащення навчального кабінету вчителя-майстра, шкільного методичного кабінету.

Завдання РМК (НМЦ), керівників шкіл зібрати і систематизувати матеріали, які характеризують і в повній мірі переконливо відображають узагальнений досвід роботи вчителя-майстра.

Такими матеріалами можуть бути:

• картка обліку перспективного педагогічного досвіду;

• опис досвіду роботи педагога;

• плани роботи вчителя (вихователя, класного керівника, керівника школи);

• розроблена автором досвіду система уроків;

• відеозаписи уроків, позакласних заходів;

• підготовлені педагогом методичні розробки;

• доповіді, виступи педагога на науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради школи та ін.;

• творчі роботи носія досвіду, розроблені ним проекти;

• друковані праці;

• зразки дидактичного матеріалу та наочності, виготовлені автором досвіду;

• матеріали моніторингу навчальних досягнень учнів;

• зразки учнівських робіт;

• матеріали анкетування, проведеного серед педагогів, учнів, батьків, які відображають суть, специфіку, характерні особливості педагогічної діяльності вчителя-майстра;

• публікації про діяльність вчителя, досвід його роботи в педагогічній пресі;

• програми та матеріали проведених носієм досвіду авторських семінарів, творчих зустрічей.

Ознайомити керівників майстер-класів з кращим досвідом організації їх роботи, використовуючи можливість організації: творчих поїздок, проведення відкритих занять, методичних мостів, творчих зустрічей, методичних діалогів тощо.

Забезпечити належну результативність роботи створених майстер-класів.

Цьому в значній мірі допоможуть:

• яскрава, аргументована переконлива презентація досвіду;

• відвідування слухачами у керівника майстер-класу уроків, позакласних занять з метою глибшого вивчення досвіду його роботи;

• організація стажування;

• продумана система практичних занять, тренінгів, у ході яких слухачі вчаться творчо застосовувати ідеї досвіду;

• аналіз конкретних педагогічних ситуацій;

• обговорення книг, статей з проблеми досвіду;

• індивідуальні співбесіди керівника майстер-класу з слухачами;

• розробка індивідуальних творчих планів, програм професійного саморозвитку та самореалізації;

• відвідування керівником майстер-класу занять у слухачів з метою надання їм практичної допомоги у творчій трансформації досвіду;

• виконання слухачами завдань по самостійному опрацюванню рекомендованої літератури, проведенню мікродосліджень, застосуванню у навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів навчання, узагальненню власного досвіду.

Навчання у майстер-класі, постійне спілкування з вчителем-майстром має спонукати кожного слухача до досягнення нових успіхів у професійній діяльності, формування позитивної самоконцепції, філософії “повір у себе – і досягнеш успіху”.

Творче впровадження освоєного перспективного педагогічного досвіду дає можливість педагогу, як зазначає І.Г.Ткаченко, “втілити в практику свою власну науково-педагогічну ерудицію, інтелектуальну освіченість, духовне багатство” (31, 25).

Навчання у майстер-класі досвідченого педагога має сприяти формуванню у слухачів нових професійних якостей, зокрема

• нового педагогічного мислення, що характеризується високим рівнем розвитку процесів аналізу, рефлексії, прогнозування і перетворення;

• креативності (здатності продукувати оригінальні ідеї);

• вмінь та навичок конструктивно-творчої діяльності у комплексному плануванні мети, завдань і визначенні змісту кожного конкретного уроку і системи уроків;

• вміння оптимально поєднувати на уроці методи навчання;

• прагнення до оволодіння інноваційними технологіями;

• удосконалення мистецтва комунікації;

• розвиток і збагачення загальної педагогічної культури, морального і духовного світу особистості.

Вміла організація індивідуальної і групової роботи з слухачами майстер-класу стимулює прагнення до постійного самоаналізу, пошуку власних оригінальних підходів до моделювання власного досвіду, забезпечує ріст їх творчої активності.

Методичним працівникам, керівникам майстер-класів важливо постійно вивчати думку слухачів про якість і результативність занять. Доцільними будуть анкетування, проведення співбесід, інтерв’ювання, в ході яких можна з’ясувати, зокрема, такі питання:

Чи змінилось Ваше уявлення про даний досвід?

Що найбільше Вас зацікавило в ньому?

Що із запропонованого автором досвіду Ви будете запроваджувати у практичній діяльності?

Чи маєте Ви власний досвід вирішення даної проблеми, запровадження даної педагогічної ідеї, інноваційної технології?

Чи зможете Ви поділитись своїм досвідом (творчими знахідками) з колегами? та ін.

Доцільною буде також рефлексивна вправа “Мікрофон”, в ході якої слухачі майстер-класу висловлюють свою оцінку відвіданого заняття, свої професійні наміри:

“Я сьогодні зрозумів...”;

“Я мав змогу ознайомитись з досвідом...”;

“Я мав можливість порівняти...”;

“Я дізнався ...”;

“Я засвоїв...”;

“Я спробую використати (запровадити) ...”;

“Використання ідей освоєного досвіду дозволяє ...” та ін.

З метою підвищення ефективності роботи майстер-класів районні (міські) методичні кабінети (центри) мають здійснювати моніторинг і аналізувати якість занять, а керівники навчальних закладів, методичні працівники вивчати результативність навчання вчителів у майстер-класі досвідченого педагога.

Здійснюючи експертну оцінку професійної діяльності слухачів майстер-класу, слід враховувати ріст їх технологічного потенціалу, ефективність застосування освоєних ідей, технологій, методів і прийомів, аналізувати такі напрями роботи вчителя:

• раціональне використання педагогом традиційних методик в індивідуальній педагогічній лабораторії;

• впровадження ідей освоєного досвіду, інноваційних технологій, методів і прийомів навчання;

• оптимальне їх поєднання в практичній діяльності вчителя;

• вміння педагога здійснювати самоаналіз, об’єктивну самооцінку і визначати перспективи професійного саморозвитку.

Заняття майстер-класу має сприяти розвитку творчості, яка, за визначенням В.О.Сухомлинського “є вершиною духовного життя людини, показником найвищого ступеня розвитку її інтелекту, почуттів, волі” (28, т. 3, 281-282).



Майстер-клас

заслуженого вчителя України

С.П. Логачевської
Вчительська праця –

це щоденна творчість і мистецтво

В.О.Сухомлинський

Світлана Панасівна Логачевська – вчитель початкових класів Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів Петрівського району, вчитель-методист, заслужений вчитель України, кандидат педагогічних наук, лауреат обласної премії імені В.О.Сухомлинського.

Творча праця Світлани Панасівни гідно відзначена орденами «Знак пошани» (1978р.), «За заслуги» ІІІ ступеня (1997р.), медаллю К.Д.Ушинського (1988р.), знаком «Василь Сухомлинський» (2006р.), Грамотами Президії верховної Ради України, Міністерства освіти України.

«Серед визнаних педагогічних талантів Кіровоградщини і України Світлана Панасівна Логачевська.

Вона уособлює в собі найкращі риси народних учителів, які на своєму власному життєвому прикладі виховують юних громадян України…

Учитель-методист, тобто той, хто навчає учителів. А вона вчить невтомно, плідно і щедро. Її клас-кабінет – творча лабораторія для колег. На семінарах, авторських курсах Світлани Панасівни Логачевської побували сотні вчителів практично з усіх регіонів України». (13, 66-67)

«Якісна освіта з гуманним спрямуванням – це, насамперед, високопрофесійні педагогічні кадри, - підкреслює С.М.Ніколаєнко. - Ключова роль у вирішенні пріоритетного завдання сучасної державної політики в галузі освіти – поліпшення якості надання освітніх послуг – належить саме Вчителю, Вчителю-творцю, який спроможний вибудувати індивідуальну модель роботи з кожною дитиною, розвинути її загальні здібності, здатності пристосовуватися до динамічних умов соціального і професійного життя».

Саме таким вчителем – творцем, справжнім майстром індивідуалізацій й диференціацій навчання є вчитель початкових класів Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, заслужений вчитель України, кандидат педагогічних наук Світлана Панасівна Логачевська.

Педагогічний стиль її діяльності завідуюча кафедрою педагогіки і психології КОІППО імені Василя Сухомлинського Н.А.Калініченко характеризує як «гармонію взаємин з дітьми, педагогіку співробітництва, високий рівень педагогічної культури, знання закономірностей вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів» (13, 67)

Досвід її роботи узагальнено і схвалено радою обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, колегією Міністерства освіти і науки України, представлено у численних публікаціях науковців і практиків.

Глибоко розкриває, зокрема, суть, провідні ідеї, цінність досвіду С.П.Логачевської доктор педагогічних наук О.Я.Савченко у статті «Творчий вчитель» (додаток 11).

«Цінність її досвіду, - наголошує професор О.Я.Савченко, - не тільки в майстерному використанні набутого в педагогічній науці й практиці, але й у збагаченні методики диференціації новим підходом до організації одночасної групової й індивідуальної роботи з усіма в межах уроку з наступним об’єднанням зусиль усіх дітей на спільному завданні, яким завершується вивчення теми» (25).

«Спираючись на ідеї В.О.Сухомлинського, рекомендації сучасної педагогічної науки, С.П.Логачевська розробила оригінальну систему диференційованого підходу до навчальної діяльності учнів. На різних етапах уроку диференціація має різні форми», - зазначають у статті «Радість відкриття» Л.Ніколенко та С.Савельєва (20).

Світлана Панасівна Логачевська – автор 25 методичних посібників для вчителів і учнів (додаток 12). Досвід її роботи широко представлено на сторінках журналу «Початкова школа»(додаток 13).

Панорамно розкриті провідні ідеї, складові, сутність досвіду вчителя-новатора у програмі авторських курсів С.П.Логачевської (додаток 14).

На запрошення обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти та рай(міськ)методкабінетів Світланою Панасівною проведені:



  • авторські курси в Кіровограді, Донецьку, Житомирі, Луганську, Кривому Розі, (11 разів), Кременчуку (2 рази);

  • регіональні авторські курси для вчителів початкових класів міст Кіровограда, Знам’янки, Олександрії, Світловодська, Гайворонського, Долинського, Компаніївського, Маловисківського, Новомиргородського, Петрівського та інших районів;

  • заняття творчих груп в Житомирі, Луганську, Кіровограді, Черкасах, Олександрії, Кременчуку;

  • заняття майстер-класів у Дніпропетровську, Києві, Краснодоні, Луганську, Миколаєві, Маріуполі, Жовтих Водах, Старобільську, Свердловську, Стаханові, Тернополі та ін. (додаток 15).

Цикл лекцій для вчителів початкових класів прочитано Світланою Панасівною в Центральному та Донецькому, Дніпропетровському, Львівському, Полтавському, Тернопільському, Південно-Українському, Черкаському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти.

За 50 років педагогічної праці Світланою Панасівною проведено понад 250 науково-практичних семінарів, авторських курсів та майстер-класів для вчителів початкових класів у різних містах України та на базі рідної школи.

В жовтні 2000 року відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар «Гуманізація навчання молодших школярів сільської школи на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності (з досвіду роботи вчительки Балахівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петрівського району С.П.Логачевської)» на базі Кіровоградського ОІППО та Балахівської школи.

В рамках семінару була широко представлена творча педагогічна лабораторія Світлани Панасівни.

По суті це було заняття майстер-класу для вчителів початкових класів – представників усіх областей України (додаток 16).

Інтерес освітян до творчого доробку С.П.Логачевської з роками не згасає, а навпаки зростає.

Свідченням цього є, зокрема, проведені Світланою Панасівною лише у 2006-2007 роках авторські курси, семінари-практикуми, заняття майстер-класу в різних регіонах України.

1 листопада 2006 року Світланою Панасівною проведено заняття майстер-класу «Особливості організації диференційованого навчання» для вчителів навчальних закладів Києва.

В ході заняття були детально розриті такі аспекти даної проблеми:


  1. Способи застосування диференційованих завдань на різних етапах уроку.

  2. Конструювання системи диференційованих завдань за ступенем самостійності і складності.

  3. Моделювання фрагментів уроків з максимальним використанням матеріалів підручників та авторських посібників С.П.Логачевської.

У березні 2007 року Світланою Панасівною проведено семінар-практикум для заступників директорів з навчально-виховної роботи на базі спеціалізованої школи № 187 Солом’янського району міста Києва.

В програмі семінару-практикуму з проблеми «Особливості організації диференційованого навчання»:



  • лекція С.П.Логачевської;

  • спостереження та обговорення уроків математики, читання, розвитку зв’язного мовлення, проведених Світланою Панасівною у спеціалізованій школі № 187;

  • конструювання системи диференційованих завдань з використанням підручників та авторських посібників С.П.Логачевської;

  • спостереження і обговорення фрагментів уроків читання, математики, української мови з елементами диференціації, проведених вчителями школи № 187 м. Києва, учасниками семінару.

26-27 березня 2007 року проведені заняття майстер-класу С.П.Логачевської для вчителів початкових класів навчальних закладів міст Краснодона, Свердловська, Радакове Луганської області.

В ході занять майстер-класу:



  • розкрита сутність внтурішньокласної диференціації навчання, способи застосування диференційованих завдань;

  • проведена ділова гра «Фрагменти уроків математики, мови. Розкриття змісту деяких способів диференціації навчання;

  • практичне заняття «Використання посібника С.П.Логачевської «Методика диференційованого навчання в роботі вчителів початкових класів».

4 квітня 2007 року слухачами майстер-класу С.П.Логачевської були молоді вчителі Петрівського району (додаток 17).

Творчий потенціал С.П.Логачевської ефективно використовується в системі методичної роботи з педагогічними кадрами Кіровоградщини, Петрівського району.

Світлана Панасівна тривалий час була керівником шкільного і районного методичних об’єднань вчителів початкових класів, очолювала обласну і районну творчі групи, школу перспективного педагогічного досвіду (додаток 18).

У 2002-2005 роках С.П.Логачевська керувала роботою районного постійно діючого семінару вчителів початкових класів з питань творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в системі гуманізації навчання і виховання молодших школярів.

На заняттях семінару були опрацьовані такі аспекти даної проблеми:

«В.О.Сухомлинський про диференціацію й індивідуалізацію навчальної діяльності молодших школярів»;

«В.О.Сухомлинський про рідне слово і виховання любові до рідної мови»;

«В.О.Сухомлинський про збереження і зміцнення здоров’я дітей»;

«Методичні основи диференційованого підходу до навчальної діяльності школярів»;

«Система диференційованих завдань»;

«Диференціація навчальної діяльності учнів на основі раціонального поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи на уроці» та інші.

Третій рік поспіль С.П.Логачевська проводить заняття майстер-класу для вчителів початкових класів рідного Петрівського району.

У 2005-2006 навчальному році майстер-клас Світлани Панасівни працював над проблемою «застосування диференціації та новітніх педагогічних технологій на уроках у початковій школі».

Протягом року проведено чотири заняття.

У 2006-2007 навчальному році Петрівський РМК (завідуюча О.П.Ленська), дирекція Балахівської ЗШ (директор І.І.Швиданенко), Світлана Панасівна Логачевська запропонували вчителям початкових класів навчальних закладів району заняття майстер-класу з проблеми «Технологічні особливості диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів» (додаток 19).

Слухачами майстер-класу стали керівники методичних об’єднань, шкіл педагогічної майстерн6ості, творчих груп вчителів початкових класів навчальних закладів району.

Кожен із слухачів обрав для поглибленого опрацювання актуальну педагогічну проблему (додаток 20).

Розкриваючи теоретичні аспекти проблеми, Світлана Панасівна відштовхується від думки видатного українського педагога В.О.Сухомлинського про необхідність диференціації навчання, врахування реальних навчальних можливостей учнів: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання».

Слідуючи мудрим порадам В.О.Сухомлинського, творчо розвиваючи його педагогічні ідеї диференціації й індивідуалізації навчання, Світлана Панасівна постійно удосконалює вміння «запрягти у посильну розумову працю, яка обіцяє і приносить успіх» (28, т.5, 239), і завдяки її високій професійній майстерності кожен учень – «активний учасник процесу оволодіння знаннями» (28, т.4, 214), «дає у навчанні те, на що він здатний» (28, т.4, 240).

Світлана Панасівна вважає, що новий сучасний напрям у початковій освіті – особистісно орієнтоване навчання – ґрунтується на здібності вчителя побачити різницю в дітях, вмінні розподіляти увагу для успішної роботі в кожній групі, вмінні сконцентруватись.

«Багаторічний досвід роботи дозволяє зробити висновок, що всі диференційовані завдання передбачають індивідуальну роботу з усіма категоріями учнів, конкретну допомогу кожному учневі для максимального розвитку його розумових здібностей, дають можливість одночасно працювати з учнями різного рівня готовності до навчальної діяльності», - підкреслює Світлана Панасівна на занятті майстер-класу. - ...При доборі диференційованих завдань слід пам’ятати, що для поставленої мети треба добирати не будь-які завдання, а для слабіших - з поступовим зменшенням міри допомоги, а для сильніших - з ускладненням творчих завдань».

Свій досвід диференціації навчання С.П.Логачевська представляє слухачам, використовуючи розроблені структурно-логічні схеми:

«Підготовка до вивчення нового матеріалу»;

«Способи використання диференційованих завдань» (додаток 21);

«Поєднання фронтальної, парної та індивідуальної роботи на етапі вивчення нового матеріалу»;

«Вироблення правильного, свідомого, виразного читання»;

«Поступове ускладнення завдань»;

«Самостійна робота над задачами»;

«Групова робота на етапі закріплення» та ін.

Структурно-логічні схеми представлені в книгах, методичних посібниках С.П.Логачевської, а також у її статті «Структурно-логічні схеми диференційованого навчання в межах одного класу», поміщеній у збірнику «Передовий педагогічний досвід Кіровоградщини у новому баченні», виданому до 80-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського (Кіровоград.- 1998.- ч. І. с.96-111).

В ході занять майстер-класу, відвідування уроків Світлани Панасівни слухачі мають можливість, зокрема, ознайомитись з досвідом поступового нарощування складності завдань, які пропонуються учням 1-4 класів з метою розвитку мовлення (додаток 22).

Світлана Панасівна глибоко переконана, що, враховуючи індивідуальні особливості учнів, можна успішно використовувати внутрікласну диференціацію, що дає можливість кожному учневі відчути велику радість своїх маленьких перемог» (16, 96).

За такої форми роботи найслабші учні на уроці засвоюють мінімум знань, а сильніші водночас розвивають свої здібності, і навчання стає виховуючим, тому що відчувається постійна турбота наставника про кожного вихованця.

На кожному занятті слухачі майстер-класу відвідують уроки Світлани Панасівни, детально аналізують їх.

Особливу увагу керівник майстер-класу приділяє формулюванню мети уроку, виходячи з змісту матеріалу і вікових особливостей учнів, вибору і оптимальному поєднанню методів і засобів навчання на різних етапах уроку.

Так, наприклад, мету відкритого уроку математики в 1 класі на тему «Таблиця додавання числа 3. Задачі на знаходження суми» Світлани Панасівни визначила таким чином:



  • Закріпити засвоєння таблиці додавання числа 3, розв’язування задач на знаходження суми.

  • Формувати навички самостійної роботи з підручником та дидактичним матеріалом.

  • Враховуючи рівні навчальних можливостей учнів, забезпечити кожній дитині роботу в найсприятливішому для неї темпі шляхом використання колективної, парної та індивідуальної роботи з виходом на варіативні завдання.

  • У процесі організації диференційованого навчання формувати в учнів товариські стосунки, чуйність, доброзичливість, співпереживання за успіхи своїх товаришів.

  • Виховувати повагу до людей праці, формувати у дітей уявлення про професії батьків.

Відкритий урок став для слухачів яскравим зразком творчого підходу до реалізації вчителем визначеної мети.

Світлана Панасівна постійно звертає увагу молодших колег - слухачів майстер-класу на необхідність ретельного добору обладнання кожного уроку. Так, на відкритому уроці математики в 1 класі вчителькою були майстерно використані:



  • планшети для зворотного зв’язку;

  • таблиця з логічним завданням «Чарівний птах»;

  • пристрій «Орлятко»;

  • ігри «Рибалка», «Годівничка», «Допоможи зайчикам»;

  • силуети білочки та їжачка, кольорові сигнали;

  • фланелеграф з різними знаками і цифрами для швидкого складання скороченого запису задачі;

  • авторські посібники з грифом Міністерства освіти і науки України «Мій помічник з математики», «вчимося розв’язувати задачі».

В.О.Сухомлинський неодноразово підкреслював, що «стає майстром педагогічної праці той, хто відчув себе дослідником» (28, т.4, 471), «творче дослідження докорінно змінює погляд учителя на власну роботу» (28, т.4, 475).

Кожний вчитель, на думку С.Клепко, - це вчений, дослідник, який не просто засвоює одержану інформацію, а висуває власні гіпотези, перевіряє їх на практиці, має свою маленьку педагогічну теорію, «здатний зробити вибір із багатьох варіантів, здатний самостійно укласти свій підручник, діагностично поставити мету своєї роботи з учнями, сконструювати свою власну педагогічну технологію» (14, 11).



Досконало володіючи методикою творчої науково-дослідницької діяльності, Світлана Панасівна прагне збагатити нею і практичну діяльність слухачів майстер-класу, «пробудити у вчителів інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи».

Знайомить молодших колег з такими важливими її аспектами як



  • виділення актуальної, практично значимої проблеми;

  • вибір теми дослідження;

  • визначення об’єкта і предмета дослідження, провідної ідеї;

  • формування гіпотези дослідження;

  • постановка мети і робочих задач;

  • вибір методів дослідження;

  • узагальнення його результатів.

Відвідуючи уроки слухачів, в бесідах з кожним учителем Світлана Панасівна завжди підкреслює важливість його самостійних творчих пошуків щодо впровадження нових педагогічних ідей, трансформування освоєного в ході занять майстер-класу досвіду.

Вона радить слухачам співставити досвід керівника майстер-класу з власною системою роботи і дати відповідь на запитання.

В чому для себе особисто Ви вбачаєте новизну і актуальність досвіду?

Що бажаєте взяти для використання у власній практиці?

Якої допомоги потребуєте у створенні особистого досвіду диференціації навчання?

Коли зможете запросити слухачів майстер-класу на свої уроки?



«Головне в роботі майстер-класу, - вважає С.П.Логачевська, - результативність його занять, реальний вплив на ріст професійної майстерності слухачів».

В травні на заключному занятті слухачі звітують про результативність свого навчання, захищають розроблені моделі уроків, підготовлені творчі завдання.

Світлана Панасівна радіє професійним досягненням слухачів, підтримує їх творчі пошуки, допомагає компетентними порадами.

Вчитель Петрівської ЗШ І ступеню Т.О.Люта, творчо використовуючи поради і рекомендації керівника майстер-класу, сформувала власну індивідуальну творчу лабораторію і нині очолює районну школу передового педагогічного досвіду з проблеми «Підвищення якості знань учнів шляхом розвитку пізнавальної активності та рівня вихованості дітей», слухачами якої є 11 вчителів початкових класів з 10 шкіл району.

Вчитель Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ступенів С.В.Баканьова очолює районну творчу групу, яка досліджує проблему «Інтерактивні технології навчання на уроках художньо-естетичного циклу».

Досвід її роботи вивчено і узагальнено районним методичним кабінетом. Очолювана нею творча група взяла участь в обласному огляді-конкурсі районних (міських) творчих груп і стала лауреатом.

Учитель Новостародубської ЗШ І-ІІІ ступенів Л.П.Бикова очолює школу педагогічної майстерності з проблеми «Використання елементів диференціації в поєднанні з новітніми технологіями навчання».

В успіхах слухачів майстер-класу, здобутках молодших колег Світлана Панасівна вбачає і результативність своєї роботи з ними. Завдячують своїми досягненнями керівникові майстер-класу і слухачі. Переконливим свідченням цього є їх висловлювання про ефективність свого навчання у вчителя-майстра.

«Протягом двох навчальних років відвідую заняття майстер-класу С.П.Логачевської. За цей час я опанувала методику диференційованого навчання. Систематично впроваджую в практичній діяльності диференціацію за ступенем самостійності та складності. Найефективніше застосовую цей метод на етапі пояснення нового матеріалу.

Диференціація створює комфортні умови навчання, при яких кожен учень відчуває свою інтелектуальну спроможність, успішність, що робить продуктивним сам процес навчання. Завдяки чітко підібраній системі диференційованих завдань формую у дітей навички самостійної роботи, самоконтролю і самооцінки. Правильно організована на уроці диференційована робота допомагає кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для вчителя і своїх товаришів» (Т.О.Люта).

«Основа навчально-виховного процесу в школі - урок. Це, дійсно, як вважав В.О.Сухомлинський, - «дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції».

У цьому я переконалась, побувавши на багатьох уроках керівника майстер-класу Світлани Панасівни Логачевської.

Учні на її уроках - безпосередні учасники навчального процесу, вміють самостійно працювати, критично мислити, активні у пізнавальній діяльності. Діти відчувають себе дослідниками, мають змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину.

Широкий професійний кругозір, постійні творчі пошуки нового, неординарний підхід до організації процесу навчання сприяють створенню творчої атмосфери на кожному уроці: в класі не побачиш нудьгуючих облич, відсутніх і неуважних поглядів.

Вразила мене постійна націленість вчителя на надзвичайно копітку роботу над виробленням в учнів уміння слухати інших і самому говорити так, щоб бути почутим, рахуватися з думкою товариша й обґрунтовувати свою думку, а головне - висловлювати її доброзичливо.

Я запозичую її творчі методи і прийоми, тонкощі педагогічної майстерності Світлани Панасівни. На своїх уроках широко використовую поради вчителя-майстра, її методичні посібники, корисні рекомендації з багатьох опублікованих статей (Н.К.Мироненко).

«Вперше почула про диференціацію навчання у 1984 році. Знайомство з методикою С.П.Логачевської відбулося на її уроках. І ось уже більше 20 років я вивчаю її досвід, а її методику диференційовано працювати з класом запроваджую на своїх уроках.

Уже третій рік я слухач майстер-класу, керівником якого є Світлана Панасівна. Заняття майстер-класу дають мені можливість постійно розвиватися та вдосконалюватися.

Велику допомогу мені надають і посібники С.П.Логачевської «Мій помічник», які вона розробила для учнів 2-4 класів. Готуючись до кожного уроку, уважно переглядаю відповідні завдання посібників, визначаю, на якому етапі уроку потрібна диференціація, які завдання мають ускладнений характер, які більш доступні для учнів, які повніше сприяють матеріал.

Використовуючи методику С.П.Логачевської, глибше вивчаю учнівський колектив класу і особисто кожного учня. Адже для розподілу навчальних завдань потрібно досконало знати психологічні особливості та здібності кожного учня.

Завдання диференційованого характеру дають можливість не стримувати розумового розвитку здібних дітей, а поетапна робота створює умови для одночасної роботи з учнями різних рівнів навченості і розвитку» (Л.М.Шефер).

«Використання досвіду С.П.Логачевської з питань диференціації навчання сприяє формуванню навчальних умінь і навичок, забезпечує створення атмосфери співпраці, взаємодії, розвиток мови, мислення учнів, формує культуру спілкування.

Результатом диференціації навчання стало покращення техніки читання учнів (кожен збільшив темпи читання на 15-20 слів), їх мовної грамотності.

Під час диференційованого навчання формується вміння прийти на допомогу: пояснити, перевірити, порадити» (С.В.Баканьова).

Висока оцінка слухачами результативності занять майстер-класу С.П.Логачевської переконливо свідчить про високу майстерність Світлани Панасівни у навчанні не лише молодших школярів, а й колег-учителів, про її мистецтво професійного спілкування, створення комфортних умов для збагачення технологічної лабораторії, розвитку творчої активності педагогічних кадрів.


Майстер-клас

лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2004»

Ольги Олександрівни Гузь.
Ольга Олександрівна Гузь – вчитель зарубіжної літератури загальноосвітньої школи I-III ступенів № 26 Кіровоградської міської ради, вчитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2004” в номінації “Зарубіжна література”, переможець і лауреат конкурсів науково-методичних ідей, що проводились журналом “Зарубіжна література”, керівник обласної школи творчого словесника”, постійний лектор курсів підвищення кваліфікації вчителів при Кіровоградському та Черкаському інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Характерні особливості творчої лабораторії О.О. Гузь розкриває завідуюча навчально-методичним кабінетом зарубіжної літератури КОІППО імені Василя Сухомлинського О.В. Ревнівцева (додаток 23).

У творчому доробку вчителя-майстра методичні посібники, численні публікації, десятки прочитаних лекцій, проведених відкритих уроків.

У різних науково-методичних фахових виданнях опубліковано понад 50 її методичних розробок (додаток).

Досвід роботи О.О.Гузь широко відомий в області і за її межами.

Ольга Олександрівна – автор методичних посібників:

“Подорож у текст” (у 2-х частинах);

“Від міфу до постмодернізму”;

“Изучение и осмысление романа Ф.Достоевского «Преступление и наказание» в свете концепции М.Бахтина”;

“Зарубіжна література 5 клас. Календарно-тематичне планування уроків”.

Вона – співавтор збірки з досвіду роботи вчителів зарубіжної літератури “В глубь смысла” (ч. II).

У 2008 році у видавництві “Генеза” видано посібник “Зарубіжна література. 5 клас: книжка для вчителів” співавтором якого є Ольга Олександрівна Гузь. У даному посібнику їй належать, зокрема, розробки 35 уроків, поданих у розділах “Вступ” (2), “Народна казка” (6), “Літературна казка” (5), “Література і світ природи” (8), “Світ дитинства й моральні цінності в літературі” (10), “Із дитячої літератури XX-XXI століть” (2), “Підсумок” (2).

Ольга Олександрівна досліджує проблеми:

Реалізація концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі”;

Навчальний діалог в культурологічному викладанні літератури”.

Вона активний член обласної творчої групи, яка працює над проблемою “Теорія і практика аналізу художнього тексту. Мистецтво інтерпретації”, керівник майстер-класу.

“У величезному потоці інформації, де центр повідомлення змістився від книги до бази даних комп’ютера, пошук дієвих методик аналізу художнього тексту набув подвійної важливості, ‑ вважає Ольга Олександрівна.

Привернути увагу учня до книги, розуміти прочитане, мати власну обґрунтовану думку з певного питання – завдання надзвичайно актуальне. Тож основна педагогічна проблема, яку я вважаю наріжним каменем у викладанні літератури в школі – застосування навчального діалогу та полілогу. Саме цей методичний шлях дає змогу здійснити разом з учнями подорож до глибин смислу художнього твору, опанувати його у всій красі та багатогранності, наблизитися до розуміння авторського задуму”.

О.О.Гузь творчо використовує у практичній діяльності герменевтичне коло та рівні смислового опанування художнього тексту згідно концепції М.Бахтіна (додаток 25).

В г. “Зарубіжна література” 2008 № 6-7 в рубриці “Золоті ключі: наука – вчителю” опубліковані матеріали “До розуміння герменевтики як методології гуманітарних наук. Спілкування через епохи. Людина як учасник діалогу культур: від тлумачення текстів до тлумачення життя. Основні принципи”, авторами яких є І.М.Переденко та О.О.Гузь.

Ольга Олександрівна – майстер створення на уроці атмосфери творчого пошуку, активної пізнавально-комунікативної діяльності учнів, ефективного використання навчального діалогу і полілогу.

Характерними рисами її уроків є

• переконлива мотивація навчальної діяльності учнів;

• активізація читацького “горизонту сподівань”;

• з’ясування первинного рівня сприйняття учнями художнього твору;

• аналітико-інтерпретаційне дослідження тексту;

• створення проблемних ситуацій, ситуацій “вченого незнання”, прихованої інтриги парадоксу;

• асоціативні вправи;

• складання опорно-логічних конспектів, схем порівняльних таблиць, які відображають своєрідність конкретного художнього тексту;

• реалізація міжпредметних зв’язків;

• майстерна організація діалогу культур.

У творчій лабораторії вчительки різноманітні форми роботи з епіграфом уроку, з підручником, додатковою літературою, інтелектуальні ігри, конкурси, презентації тощо.

“В основі творчої лабораторії О.О.Гузь, ‑ зазначає О.Г.Романенко, ‑ розкриття естетичної специфіки тексту. Володіння сучасними технологіями, вдумливе прочитання художнього твору, знання його філологічних законів – визначальні риси її педагогічного стилю. Кожний конкретний урок учительки ґрунтується на проникненні в текст, розумінні його системи цінностей, авторської моделі Всесвіту і людини, занурений у відповідну культуру”

На її думку, вміння учня бачити й розуміти деталь – оптимальний шлях до якісного прочитання книги. Найефективніше це досягається через систему герменевтичних запитань – відповідей.

Цілком закономірно, що ефективним методом навчання Ольга Олександрівна вважає бесіду.

В арсеналі вчителя чимало їх різновидностей: бесіда вступна, аналітична, проблемна, узагальнююча, підсумкова, за змістом фрагмента чи розділу твору, з елементами переказу на основі перевірки домашнього завдання, запитань до уважного читача і уважного слухача, на основі герменевтичних запитань та ін.

Творчим підходом відзначається діяльність О.О.Гузь по формуванню і розвитку читацької компетенції учнів.

Ефективно використовує вона, зокрема, випереджальні домашні завдання, які стимулюють пізнавальну активність учнів:

• Ознайомитись із біографічною довідкою автора твору.

• Прочитати твір.

• Поміркувати над особливостями розвитку сюжету, усно скласти враження про твір.

• Записати у робочих зошитах по п’ять запитань автору та героям твору, на які ви хотіли б отримати відповіді та ін.

Випереджальні завдання носять як індивідуальний, парний, так і груповий характер.

Так, наприклад, при підготовці до вивчення оди Сапфо “До Анакторії” учням були запропоновані такі індивідуальні завдання:

1. Вивчити напам’ять варіанти перекладу оди Сапфо “До Анакторії” І.Франка, Г.Кочура, В.Вересаєва та вірш Н.Назарова “Щасливий, певне, як боги...”

2. Підготувати вступне слово у вигляді мандрівки у просторі і часі від імені пророчиці Касандри.

3. Двом ученицям в ролях вивчити напам’ять оду Сапфо “До Афродіти”.

Групові завдання були такого змісту:



  1. Підготувати виставку портретних та скульптурних зображень Сапфо.

  2. Підготувати інсценоване зібрання муз Давньої Греції.

  3. Намалювати малюнки на основі творів Сапфо.

  4. Створити порівняльну схему-таблицю відповідності метричного розміру в оді Сапфо “До Анакторії” та варіантах перекладу Г.Кочура, І.Франка та В.Вересаєва на основі дослідження першої строфи вірша.

  5. Знайти переклади оди Сапфо “До Анакторії” А.Кримського та А.Содомори. Спробувати порівняти їх із перекладами І.Франка, Г.Кочура та В.Вересаєва.

Ольга Олександрівна дбає про неперервність процесу спілкування учнів з книгою.

Ось, наприклад, домашні завдання учням 5 класу на останніх підсумкових, узагальнюючих уроках зарубіжної літератури:

• Ще раз перечитати зміст заключного розділу підручника.

• Підготувати “Слово подяки” підручнику “Зарубіжна література” для 5 класу.

• Підготуватись до заповнення узагальнюючої таблиці “Моя мандрівка Садом Зарубіжної Літератури у 5 класі”.

• Підготуватись до захисту власної точки зору: “Мій улюблений герой із художніх творів, вивчених у 5 класі”, “Літературний герой, який мені не подобається” (з творів, вивчених у 5 класі).

На заключному уроці проводяться:

• захист у номінаціях “Мій улюблений герой” та “Літературний герой, який мені не подобається”;

• колективне заповнення таблиці “Моя мандрівка Садом Зарубіжної Літератури” за розділами:


Фольклор

Літературна казка

Поетичні твори

Світ дитинства в літературі

Твори дитячої літератури XX XXI ст.














• презентація шкільного курсу “Зарубіжна література” для 6 класу. Огляд книжкової виставки;

• ознайомлення з списком літературних творів для текстуального вивчення у 6 класі;

• рекомендації вчителя щодо додаткового читання художньої літератури під час канікул;

• оголошення й аргументація оцінок за рік.

Такий підхід забезпечує розвиток читацьких інтересів і смаків учнів, формування і збагачення їх читацької культури.

О.О.Гузь – справжній майстер своєї справи.

Своїм професійним становленням Ольга Олександрівна завдячує насамперед завідуючій навчально-методичним кабінетом російської мови і зарубіжної літератури КОІППО Інессі Миколаївні Переденко.

“У тому, що моя робота перетворилась на захоплення, що я відчуваю надзвичайне задоволення від спілкування з людьми, ‑ підкреслює Ольга Олександрівна, ‑ є неоціненний вклад Інесси Миколаївни Переденко, Великої Інесси, що запалила в мені, як і в багатьох інших вчителів Кіровоградщина, іскру бажання працювати творчо. Кожен день своєї педагогічної діяльності звіряю з нею, вклоняючись її світлому образу”.

Нині і сама Ольга Олександрівна своєю майстерністю, власним натхненням запалює вогник творчості у колег – слухачів курсів і семінарів, школи творчого словесника, майстер-класів.

Протягом трьох останніх років майстер-класи проведені Ольгою Олександрівною не лише в Кіровограді, а й в ряді районів і міст області (м. Олександрії, Добровеличківському, Новомиргородському, Олександрівському, Долинському районах) та Черкащини.

Проблематика майстер-класу О.О.Гузь охоплює широке коло питань.

Серед них, зокрема, такі:

“Сучасний урок літератури і шляхи піднесення його ефективності (додаток 26).

“Творчий підхід до реалізації концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі”; (додаток 27).

“Навчальний діалог у культурологічному аспекті вивчення літератури”.

На запрошення Новомиргородського РМК для вчителів району Ольга Олександрівна провела майстер-клас з проблеми “Використання сучасних інноваційних технологій на уроках зарубіжної літератури та російської мови”, в рамках якого виступила з лекціями (“Специфіка сучасного уроку зарубіжної літератури”; “Концепція вивчення роману М.Булгакова “Майстер і Маргарита”. Нові підходи до аналізу твору”), провела відкритий урок на тему “Ісікава Такубоку. Відомості про автора. Новаторський характер танка”, відвідала уроки вчителів Новомиргородської ЗШ I-III ступенів № 1 А.М.Жовнір, Н.О.Король, Л.В.Єдинак і взяла участь у їх обговоренні.

Програма майстер-класу, проведеного О.О.Гузь для вчителів Золотоніського району Черкаської області на базі Кропивнянської СЗШ I-III ступенів, передбачала обговорення проблеми “Теорія і практика аналізу художнього твору. Мистецтво інтерпретації”, проведення відкритого уроку зарубіжної літератури в 11 класі “Р.М.Рільке “Орфей. Еврідіка. Гермес”, методичний діалог з колегами, моделювання уроків та ін.


Девіз проведення занять її майстер-класів: “Урок літератури – це виховання творчої особистості, здатної адаптуватись до мінливих умов сучасності”.

Ольга Олександрівна поділяє думку І.Мойсеєва про те, що ... література – це і етика, і естетика, і антропологія, і аксіологія, і психологія ...” і вивчення літератури має сформувати “живе розуміння “всередині себе”, що таке совість, свобода, краса, мрія, цінність, щастя і горе, зневага і слава тощо. Вони – органи і сили душі, екзистенціали, рушійні “агрегори”, що складають особистість. Їх треба знати, їхню поведінку, мову розуміти, з їхньою енергією та волею рахуватися ... А література (в сутності) саме і є засіб і культура спілкування з тими душевними силами, аби їх пробудити, зростити і шанувати” (19).

Саме в такому ключі працює Ольга Олександрівна Гузь, постійно прагнучи до того, щоб кожен її урок ставав сходинкою в оволодінні учнями цінностями світової класичної і сучасної літератури, збагаченні моральної і естетичної культури, сприяв формуванню творчої особистості.

Література



  1. Національна доктрина розвитку освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. - К.- 2001.

  2. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні.

  3. Положення про районний (міський) методичний кабінет // Книга методиста. - Упор. Т.М.Литвиненко, О.В.Вернидуб. - Харків. - 2006.- 672с.

  4. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України.- 2002.- № 54.- с.5.

  5. Вронська В. Учіння - Знання - Дія. Психологічна доцільність інтерактивних технологій у післядипломній освіті // Управління освітою.- 2007.- № 17. - с.5-8.

  6. Гришина Т.В. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи. - Харків.- 2003.- 96с.

  7. Данилова Г.С., Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка: Навч.-метод. посібник. - К.: УЗИН, 1997.

  8. Дивак В. Методична робота - складова післядипломної педагогічної освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003.- № 1.

  9. Єрмола А.М., Василенко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Науково-методичний посібник.- Курсор. - 2006.- 312с.

  10. Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник.- К: УЗИН.- 1998.

  11. Зайченко О. Розвиток творчості педагогічних колективів закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001.- № 2.- с.89-92.

  12. Заочна школа методиста // Сільська школа України. - 2008.- № 1.- с.52-56.

  13. Калініченко Н.А. Світлий геній школи Павлиша.- Кіровоград. - 2007.

  14. Клепко С. Есе з філософії освіти.- Луганськ. – 112с.

  15. Кремень В.Г. Про стан освіти в Україні та Національна доктрина її розвитку. Доповідь на ІІ Всеукраїнському з’їзді працівників освіти // ІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. - К.- 2000.

  16. Логачевська С.П. Структурно-логічні схеми диференційованого навчання в межах одного класу / Зб. Передовий педагогічний досвід Кіровоградщини у новому баченні / За ред.. Бика А.С., Іванка А.Б. І книга. Кіровоград. - 1998.- с.96-111.

  17. Майстер-клас районного масштабу // Сільська школа України. 2003.- № 8-9 (44-45).- с.23-24.

  18. Методическая работа в школе: организация и управление / Под общ. ред. М.М.Поташника.- М.: Дидактика.- 1971.- 196 с.

  19. Ніколенко Л., Савельєва С. Радість відкриття // Радянська освіта. - 1987.- 6 березня.

  20. Нові технології навчання: науково-практичний метод // Зб. наук. статей. - К.- 1997.- Вип. 19.- С. 17-24.

  21. Половенко О.В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі. Кіровоград. - 2007.- 66 с.

  22. Пометун О. Як навчити учителів інтерактивних технологій: з досвіду проведення інтерактивних тренінгів у системі перепідготовки педагогічних кадрів // Управління школою. - 2004.- № 31.- С.22-28.

  23. Радченко А.Є. Професійна компетентність учителя. Харків, - Основа.- 2006.

  24. Савченко О.Я. Творчий вчитель // Трудова слава. - 1988.- 3 листопада.

  25. Сорочан Т.

  26. Старченко К.М., Пуцов В.І., Гадзецький Б.В. Технологія управлінської діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом. - К., 2002.

  27. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти тоах.- К., 1976-1977.

  28. Сухомлинський В.О. Директор і вчитель. - Кіровоград, 2005.

  29. Тевлін Б.Л. Професійна підготовка вчителів. Харків: Видавнича група «Основа».- 2006.- 192 с.

  30. Ткаченко І.Г. Богданівська середня школа імені В.І.Леніна.


Додаток 1

Положення

про майстер-клас в системі науково-методичної роботи

з педагогічними кадрами
Схвалено методичною радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, протокол № 2 від 26 жовтня 2007 року

1. Загальні положення

1.1. Майстер-клас є ефективною формою професійного навчання педагогічних кадрів, підвищення їх фахової майстерності на основі освоєння перспективного педагогічного досвіду.

Майстер-класи створюються в різних ланках методичної роботи: в навчальних закладах; на рівні районного (міського) методичного кабінету (центру), на обласному рівні - при відповідних кафедрах, навчально-методичних кабінетах, лабораторіях, центрах, відділах обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

1.2. Майстер-клас створюється на базі досвіду роботи педагогічного працівника (заслуженого вчителя України, вчителя-методиста, вчителя вищої кваліфікаційної категорії, методиста-кореспондента, переможця конкурсу «Учитель року», лауреата конкурсу педагогічної майстерності, вихователя-методиста, досвідченого керівника навчального закладу, завідуючого, методиста РМК (НМЦ), досвід якого узагальнено обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, районним (міським) методичним кабінетом (центром), апробовано, схвалено постановою Вченої ради ОІППО, ради РМК (НМЦ), педагогічною радою навчального закладу і рекомендовано до впровадження.

1.3. майстер-клас організовує свою діяльність відповідно до даного Положення.

2. Мета, завдання та напрямки діяльності майстер-класу

2.1. Метою діяльності майстер-класу є вдосконалення професійної та науково-методичної підготовки педагогічних кадрів, прискорення процесу трансформації перспективного педагогічного досвіду в практичну діяльність, збагачення їх технологічного потенціалу.

2.2. Основними завданнями майстер-класу і його керівника є:


  • пропаганда перспективних моделей досвіду з актуальних проблем модернізації освіти, піднесення ефективності навчання, виховання, управління;

  • передача авторського досвіду, сприяння освоєнню і трансформації його провідних ідей в практичну діяльність слухачів;

  • створення сприятливих умов для пошуку кожним слухачем майстер-класу власних оригінальних підходів до творчого використання досвіду у особистій практиці модернізації освіти;

  • підвищення рівня професійної майстерності педагогічних кадрів-слухачів майстер-класу.

2.3. Діяльність майстер-класу здійснюється за актуальними освітніми напрямами:

  • сучасні підходи до управління закладом освіти;

  • удосконалення структури. змісту, форм і методів науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;

  • впровадження інноваційних технологій навчання і виховання;

  • досвід використання інформаційних технологій, телекомунікаційних проектів у навчально-виховному процесі;

  • удосконалення форм і методів роботи з обдарованими дітьми;

  • формування національної свідомості особистості;

  • трансформація педагогічних ідей В.І.Сухомлинського в практичну модернізації навчально-виховного процесу та ін.

2.4. Права і обов’язки керівника майстер-класу.

Керівник майстер-класу має право на:



  • ознайомлення з роботою педпрацівників, які входять до майстер-класу, шляхом відвідування їх уроків, проведення співбесід, анкетування, тестування, тощо;

  • вносити пропозиції щодо створення і організації роботи майстер-класу;

  • брати участь у роботі майстер-класів інших педагогів, методичних об’єднань, творчих груп, конференціях тощо;

  • брати участь у формуванні груп слухачів майстер-класу.

2.5. Результати роботи керівника майстер-класу враховуються при черговій його атестації.

3. Організація роботи майстер-класу

3.1. Майстер-класи створюють науково-методичні і методичні служби, керівники навчальних закладів.

3.2. Групи (від 3 до 20 осіб працівників КОІППО) слухачів майстер-класу формують методисти районного (міського) методичного кабінету, заступник директора навчального закладу спільно з його керівником.

3.3. Майстер-клас формується на добровільних засадах з числа педагогів, які виявляють інтерес до визначеної проблеми і мають бажання освоїти провідні ідеї досвіду вчителя-майстра.

3.4. Керівник майстер-класу і склад слухачів затверджуються відповідним наказом управління (відділу) освіти, керівника навчального закладу.

3.5. Основними формами роботи майстер-класу можуть бути:



  • лекції керівника;

  • семінарські заняття;

  • практичний показ в дії сучасних форм і методів навчання і виховання;

  • тренінги;

  • практикуми;

  • моделювання;

  • консультації;

  • самостійна робота слухачів щодо опрацювання рекомендованої літератури, застосування в навчально-виховному процесі окремих методів, прийомів, засобів навчання, елементів інноваційних технологій.

3.6. Майстер-клас працює протягом одного-двох навчальних років з постійно визначеним складом слухачів.

3.7. Керівник майстер-класу:



  • складає план роботи на весь період його функціонування, який затверджується радою відповідного навчально-методичного кабінету районного (міського) радою методичного кабінету (центру);

  • проводить заняття відповідно до визначеної періодичності та встановленого графіка;

  • розробляє методичні рекомендації, поради щодо використання провідних ідей досвіду, впровадження освоєних технологій;

  • аналізує ефективність занять і корегує роботи майстер-класу;

  • звітує про свою роботу перед радою районного (міського) методичного кабінету (центру), педагогічною радою;

  • надає слухачам індивідуальну адресну методичну допомогу.

3.8. База для проведення занять майстер-класу визначається його керівником за погодженням районного (міського) методкабінетом, адміністрацією навчального закладу.

3.9. Кількість занять майстер-класу визначається з врахуванням поставленої мети і завдань і може варіюватися від 1 до 8.

3.10. Майстер-клас педагога-новатора, носія перспективного педагогічного досвіду може проводитися як епізодичний методичний захід в рамках науково-методичних конференцій, педагогічних читань, методичних фестивалів, оглядів-конкурсів тощо.

4. Керівництво діяльністю майстер-класу

4.1. Безпосереднє керівництво діяльністю майстер-класу здійснює його керівник, а науково-методичний супровід - працівник районного (міського) методичного кабінету (центру) ІППО відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

4.2. Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, районний (міський) методичний кабінет (центр) вивчають, проводять моніторинг і аналізують ефективність роботи майстер-класів, надають їх керівникам постійну практичну допомогу, проводять з їх керівниками науково-методичні семінари, консультації-інструктажі, вивчають і презентують кращий досвід їх роботи.

4.3. Працівниками рай (міськ) методкабінетів (центрів), керівниками навчальних закладів сприяють залученню педагогів до навчання в майстер-класах, надають допомогу їх керівникам у плануванні і організації роботи, аналізують ефективність їх діяльності.



(Положення розроблено завідуючою науково-методичним центром координації діяльності методичних кабінетів і методичної роботи з педагогічними кадрами Постельняк А.І.).

Каталог: file -> osvityanka
file -> Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Крохмаль Валентина Федорівна На допомогу молодому вчителю Схвалено радою методичного
file -> Календарно-тематичне планування з української мови для 5 класу
file -> Дячук І. А. На допомогу класному керівникові «Ціннісне ставлення дітей до сім’ї, родини, людей»
file -> Н.І. Дяченко, Т. В. Ружанська ігрова діяльність на бібліотечних уроках як засіб виховання інтересу до книги, становлення І розвитку читацької компетентності школярів
file -> Юлия Борисовна Гиппенрейтер Продолжаем общаться с ребенком. Так?
file -> Урок Тема Морфологічна будова слова. Засоби словотворення
file -> Робоча програма з української мови для 5 11 класів рівень: загальноосвітній Учитель Герасименко ОленаМиколаївна
osvityanka -> Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
osvityanka -> Положення щодо організації роботи творчих груп; основні види діяльності та основні етапи організації їх роботи. Належна увага приділена формуванню мети, визначенню головних завдань, напрямків роботи творчих груп кожного виду


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал