Майстер-клас в системі методичної роботи



Сторінка2/10
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,45 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

В.О.Сухомлинський

З метою удосконалення роботи майстер-класів, піднесення їх ролі як ефективної форми пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду вчителя-майстра центр координації діяльності районних (міських) методичних кабінетів (центрів) і методичної роботи з педагогічними кадрами


р е к о м е н д у є:
Районним (міським) методичним кабінетам (центрам) проаналізувати ефективність роботи майстер-класів і розширити їх мережу, виходячи з реальних потреб піднесення рівня професійної майстерності педагогічних кадрів регіону.

При створенні майстер-класів враховувати пропозиції керівників навчальних закладів, голів методичних об’єднань, методистів РМК (НМЦ) та бажання педагогічних працівників оволодіти конкретним досвідом.

При комплектуванні складу слухачів майстер-класів враховувати:


  • етапи професійного становлення вчителів (адаптації до професії, самоактуалізації вчителя в професії, створення індивідуальної педагогічної лабораторії, вільного володіння професією на рівні майстерності);

  • наявність у слухачів досвіду роботи;

  • інтерес педагогів до проблеми, досвід вирішення якої буде представлено керівником майстер-класу.

До навчання у майстер-класах, виходячи з їх проблеми, мети і завдань, можуть залучатись:

  • молоді вчителі;

  • вчителі, які активно формують індивідуальний стиль професійної діяльності;

  • вчителі-професіонали, рівень педагогічної майстерності яких характеризується вільним володінням професією на рівні творчості і які виявляють бажання збагатити свій технологічний потенціал.

Поскільки навчання у майстер-класі ґрунтується на передачі його керівником власного досвіду, слід ретельно добирати склад керівників з числа педагогів, якими створена оригінальна індивідуальна творча лабораторія і які зуміють презентувати і передати свій досвід іншим.

Завдання керівника: «розбудити творчі сили вчителя, викликати у нього потребу весь час учитися, прагнення до самоосвіти і вдосконалення, допомогти йому відчути радість творення нових зразків уроку і моральне задоволення від результатів власної творчості» (31, 32).

У кожному конкретному випадку визначити оптимальний термін (тривалість) функціонування майстер-класу (один-два навчальних роки), який обумовлюється новизною, складністю проблеми, творчим потенціалом і можливостями керівника, бажанням слухачів, поставленими метою і завданнями.

Визначити регламент, періодичність проведення занять (щомісяця, щоквартально, два-три рази на рік).



Переглянути і оновити проблематику майстер-класів, враховуючи вимоги модернізації освіти.

“Проблематика роботи майстер-класів, - зазначає Б.Л.Тевлін, ‑ може бути досить різноманітною: від вузьких тем для вчителів, які засвоюють нові предмети чи технології, до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя” (30, 30).

Актуальними, на наш погляд, є нині такі проблеми:

Розвиток розумових здібностей і формування пізнавальної культури учнів.

Здійснення індивідуального підходу до учнів на основі вивчення і врахування реальних навчальних можливостей.

Ефективне використання перспективних технологій навчання.

Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання упродовж всього життя.

Творче впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського.

Досвід запровадження особистісно орієнтованого навчання за програмою “Крок за кроком”.

Інтерактивні методи навчання на сучасному уроці.

Спільна пошуково-дослідницька діяльність вчителя і учнів.

Система роботи з обдарованими дітьми.

Досвід проблемно-діалогічного навчання.

Психологічний супровід навчально-виховного процесу (управління).

Моделювання і створення виховної системи класу.

Досвід громадянської освіти і виховання школярів.

Інноваційні технології у фізичному вихованні школярів.

Виховання правової культури учнів.

Система екологічної освіти і екологічного виховання в сучасній школі та ін.

“Найчастіше майстер-класи, ‑ зазначає Б.Л.Тевлін, ‑ працюють над удосконаленням методики проведення уроку під умовним девізом: “Кожний урок – відкритий” (30, 107).

Він подає орієнтовну тематику роботи таких майстер-класів:

Методи і прийоми уроку, зорієнтовані на формування творчої особистості.

Прийоми мотивації та стимулювання навчальної діяльності учнів, що використовуються на уроках математики (рідної мови, фізики, іноземної мови тощо).

Врахування індивідуальних особливостей дитини у процесі навчання.

Диференційований підхід до планування уроку.

Створення ситуації успіху в організації навчальної діяльності школярів.

Реалізація міжпредметних зв’язків у процесі навчання.

Створення на уроці сприятливої психолого-педагогічної атмосфери.

Розвиток ініціативи і творчості учнів на уроках.

Вдосконалення методичної підготовки вчителя до уроку.

Розширення мережі майстер-класів з актуальних проблем модернізації навчально-виховного процесу, підвищення ефективності уроку сприятиме, як наголошував В.О.Сухомлинський, збагаченню “майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель” (28,т. 2, 424).

Приділити особливу увагу створенню і організації роботи майстер-класів для керівників навчальних закладів.

“Духовний рівень учителя і культура педагогічної творчості підвищується, і перед директором школи виникає небезпека відстати від переднього краю педагогічної науки, якщо він буде головним чином господарником, адміністратором, ‑ попереджав молодих колег В.О.Сухомлинський і радив постійно удосконалювати свою професійну майстерність, “постійно збагачуватися і оновлюватися, бути сьогодні духовно багатшим, ніж учора” (28,т. 4, 398).

Широкі можливості для збагачення управлінської лабораторії дають заняття майстер-класів, створених при досвідчених директорах і заступниках директорів шкіл.

Проблематика майстер-класів керівників шкіл може бути орієнтовно такою:

Стратегічно-цільовий підхід до управління розвитком навчального закладу.

Впровадження нових технологій управління школою в контексті компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу.

Моніторинговий супровід управління сучасною школою.

Моніторингова експертиза ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами.

Інформатизація управління школою. Використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Удосконалення управління школою на основі гуманістичних цінностей, норм демократичної культури.

Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Розвиток творчого потенціалу педколективу.

Оптимальна форма організації навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі.

Управління освітньо-виховними проектами в сучасній школі.

Профілізація старшої школи.

Моделювання ефективної виховної системи школи.

Створення системи превентивного виховання та ін.

З метою пропаганди кращого досвіду організації методичної роботи з педагогічними кадрами РМК (НМЦ) повинні бути зацікавленими у створенні майстер-класів досвідчених керівників методичних формувань.

Доцільним вважаємо створення майстер-класу досвідченого керівника методичного об’єднання (творчої групи), діяльність якого відзначається творчим підходом до планування і організації роботи очолюваних методичних формувань.

Слухачами такого майстер-класу можуть бути новообрані голови методичних об’єднань, новопризначені керівники творчих груп, шкіл перспективного педагогічного досвіду.



Удосконалити планування роботи майстер-класів, використавши орієнтовний алгоритм моделювання плану:

• Аналіз складу слухачів майстер-класу, визначеного наказом рай(міськ)відділом (управлінням) освіти.

• Вивчення їх професійних запитів, рівня педагогічної майстерності, творчих можливостей перспективного росту слухачів (проведення співбесід, анкетування, тестування, відвідування уроків).

• Визначення мети, завдань майстер-класу.

• Визначення змісту роботи на основі врахування інтересів, запитів, практичних потреб слухачів.

• Добір ефективних форм і методів проведення занять.

• Забезпечення психолого-педагогічного і науково-методичного супроводу кожного заняття.

В плані роботи майстер-класу слід:

• обґрунтувати необхідність його створення на базі конкретного досвіду того чи іншого педпрацівника;

• визначити мету і завдання діяльності майстер-класу;

• визначити зміст, тематику кожного заняття;

• обрати ефективні форми і методи їх проведення;

• конкретизувати терміни і місце проведення занять.

Структура плану роботи майстер-класу може бути такою:

I. Вступ.

У ньому визначається проблема майстер-класу, обґрунтовується її актуальність, конкретизуються мета і завдання.

II. Список слухачів майстер-класу.

III. Тематика засідань майстер-класу.

IV. Зміст роботи слухачів між засіданнями.



Схема плану роботи майстер-класу може бути орієнтовно такою:


Етапи

Теми


занять

Підготовчий етап

Основний етап

Підсумковий етап

Теоретична підтримка

Практична підтримка














Графік проведення занять майстер-класу своєчасно доводити до відома слухачів, використовуючи таку форму:




п/п


Тема заняття

Дата

проведення



Місце

проведення



Форми

проведення занять
















При плануванні роботи майстер-класів враховувати їх основне призначення:

• пропаганда авторського перспективного досвіду, передача слухачам його провідних ідей;

• сприяння їм в освоєнні досвіду, утвердження в бажанні творчо трансформувати його в практику своєї роботи, збагатити власну технологічну лабораторію новими ідеями і творчими знахідками.

Творчим підходом до визначення змісту і форм організації навчання відзначається майстер-клас заслуженого вчителя України Віктора Володимировича Громового, який складається із трьох модулів:

I Українська школа, яка вона є (ідеї, реалії, перспективи).

II Чужа педагогічна “азбука” (Уроки-відеопрезентації).

III Уроки інноваційних перетворень (на прикладі роботи гімназії ім. Тараса Шевченка м. Кіровограда).

Корисним буде ознайомлення керівників майстер-класів з різними варіантами планування роботи (додатки 7, 8, 9).

Плануючи роботу майстер-класу керівників методичних об’єднань та керівників творчих груп, можна використати план, запропонований Жашківським методкабінетом у спецвипуску ж. “Сільська школа України” (додаток 10).

З метою реалізації індивідуального підходу до слухачів доцільно провести анкетування педагогів, запропонувавши їм дати відповідь на такі питання:

Що в даному досвіді мене найбільше цікавить?

Чого я хочу навчитися?

Які знання, вміння і навички мені слід удосконалити?

Які ідеї досвіду я хочу використати для збагачення власної педагогічної лабораторії?

В роботі майстер-класів забезпечувати єдність методологічної, психолого-педагогічної і методичної підготовки педагогічних кадрів.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності “поєднання порад і вказівок керівника з конкретним живим унаочненням” (29, 8).

Таким унаочненням, зокрема, мають бути уроки вчителя-майстра, його поурочні плани, його портфоліо, програма професійного саморозвитку.

“Постійно зіставляючи теорію з практикою, ‑ підкреслював В.О.Сухомлинський, ‑ педагог, який удосконалюється, ніби освітлює свій подальший шлях світлом теорії, в цьому полягає основа його зростання і збагачення”, а “осмислюючи досвід вчителя-майстра, педагог бачить, що від чого залежить у власній практиці”.

Організовуючи навчання педагогічних кадрів на основі конкретного перспективного досвіду в рамках майстер-класу, варто використати запропонований американським дослідником Д.Колбом цикл.


Цикл навчання на основі досвіду





Презентація освоєння ідей



Аналіз
Вивчення

Моделювання Відвідування

власного досвіду Семінар-практикум

Вироблення власної програми

використаний досвіду

Удосконалювати форми і методи роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів.

На першому занятті майстер-класу необхідно:

• ознайомити слухачів з метою, завданнями, змістом (планом) його роботи;

• презентувати досвід керівника майстер-класу, обґрунтувавши його провідні ідеї, перспективні педагогічні технології;

• запропонувати відкритий урок, виховний захід;

• обговорити відвідані заходи;

• зробити огляд літератури з проблеми досвіду;

• ознайомити з портфоліо педагога-майстра;

• визначити домашні завдання слухачам.

На наступних заняттях мають розкриватись окремі аспекти творчої лабораторії вчителя-майстра шляхом проведення лекцій, семінарів, тренінгів, захисту моделей та ін.

О.В.Половенко у методичному посібнику “Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі” зазначає, що технологія проведення заняття майстер-класу може включати такі етапи:


  1. Повідомлення теми і мети.

  2. Представлення керівником власної педагогічної системи з даної теми.

  3. Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання.

  4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, відкриті уроки, позакласні заходи), які розкривають технологію педагогічної системи керівника майстер-класу.

  5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

  6. Запитання слухачів керівнику майстер-класу по опрацьованій темі заняття.

  7. Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованих керівником педагогічних технологій, форм і методів роботи.

  8. Захист розроблених проектів, моделей.

  9. Заключне слово керівника майстер-класу (22, 33-34).

При проведенні занять майстер-класу у формі семінару рекомендуємо використати поради авторів посібника “Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами” А.М.Єрмоли та О.М.Василенко, які розкривають технологію підготовки і проведення різних типів семінарів, їх структуру залежно від визначеної мети і змісту, зокрема:

• вступного семінару;

• оглядового семінару;

• семінару – розгорнутої бесіди;

• семінару – доповіді;

• семінару – диспуту;

• проблемного семінару;

• семінару – виставки ідей;

• семінару контрольних запитань;

• семінару – професійної дискусії;

• семінару – ділової гри;

• семінару – конференції;

• семінару – практикуму;

• комплексного семінару та інших (9).



Творчу дискусію можна розглядати як стимулюючий засіб діяльності слухачів майстер-класу, за допомогою якого відбувається зацікавлене обговорення актуальної проблеми і колективний пошук оптимальних, розрахованих на перспективу педагогічних рішень.

Дискусія вимагає серйозної підготовки, яка включає:

• вибір проблеми;

• визначення мети колективного пошуку;

• вибір лідерів;

• створення ініціативних груп з метою вироблення колективної думки;

• опрацювання програми і методики проведення мікродосліджень;

• створення групи експертів;

• оформлення аудиторії;

• складання загальної схеми дискусії;

• проведення дискусії;

• підбиття підсумків.

Висока педагогічна майстерність може бути досягнена лише на основі належної практичної підготовки педагогічних працівників.

А тому ефективною формою роботи з педагогічними кадрами є практичні заняття, які, як зазначають автори навчально-методичного посібника “Технологія управлінської діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом” К.М.Старченко, В.І.Пуцов, Б.В.Гадзецький є однією із форм навчання педагогічних працівників, в якій на основі активізації їх інтелектуальної діяльності відбувається цілеспрямований процес застосування конкретного теоретичного досвіду в конкретно визначених ситуаціях, що сприяє формуванню та вдосконаленню професійно значущих педагогічних і управлінських умінь, а значить і професійному розвитку як такому” (27, 115).

Автори посібника подають основні вимоги до структури практичного заняття, конкретизують дидактичні завдання, зміст і форми діяльності викладачів і слухачів.

Доцільним буде використання в системі навчання слухачів майстер-класу інтерактивних тренінгів, які передбачають поетапне навчання з максимальним використанням активних методів практичного освоєння різних прийомів діяльності.

Тренінг, ‑ підкреслює Пометун, ‑ “форма інтерактивного навчання, що дозволяє учасникам за короткий час не тільки засвоїти знання, набути нових навичок і змінити ставлення до певних стереотипів, що склалися, а й закласти основи нових підходів до розв’язання педагогічних ситуацій”. (23, 24).

У професійних тренінгах переважають мотиви співробітництва, прагнення до особистісного і професійного росту.

Використовуючи досвід слухачів, стимулюючи інтерактивний діалог, керівник майстер-класу дасть їм можливість аналізувати, порівнювати, моделювати свої підходи до практичного застосування, здобутих знань і сформованих умінь.

Б.Л.Тевлін на основі аналізу науково-методичних джерел, діяльності і творчого пошуку методичних кабінетів, педколективів навчальних закладів визначив нетрадиційні форми і методи організації методичної роботи з педагогічними кадрами (30, 115-116).

З числа перелічених ним форм керівники майстер-класів можуть ефективно використовувати, зокрема, такі:

• фестиваль педагогічних ідей і творчих знахідок;

• методичний аукціон;

• творча дискусія;

• методичний діалог;

• ярмарок педагогічної творчості;

• панорама методичних знахідок;

методична естафета;

• творчий салон;

• педагогічна майстерня;

• творчий звіт.



Ефективними методами роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів можуть бути:

• ділова гра;

• “мозковий штурм”;

• тренінг;

• метод ПРЕС;

• метод “Навчаючи – вчуся” та ін.



Ділова гра – це імітація ситуації з моделюванням професійної діяльності за попередньо встановленими правилами, де важливий процес, а не результат.

Мета ділової гри – визначити власне ставлення кожного до проблеми, утвердитись у власній позиції.

В ході гри порівнюються різні підходи, робляться спроби використання різних варіантів власної діяльності і аналізується різна реакція інших людей на різні обставини і рішення.

Проведення ділових і рольових ігор дає можливість створювати ситуації розв’язання актуальних проблем реальної педагогічної практики, стимулювати реалізацію творчого потенціалу слухачів.

Тематика ігор залежить від проблематики майстер-класів і може бути орієнтовно такою:

• методика підготовки і проведення уроків мислення;

• ефективні методи розвитку техніки читання, формування читацької культури учнів;

• метод проектів у творчій лабораторії вчителя (керівника школи);

• інтерактивні методи навчання на сучасному уроці;

• комп’ютерна підтримка уроку;

• розвиток обдарованості особистості;

• формування моральної культури школярів;

• створення ефективної системи екологічної освіти і виховання учнів;

• пошук ефективної моделі профілізації старшої школи та ін.

Мозкова атака” (“розумовий штурм”) дозволяє максимально сконцентрувати увагу слухачів майстер-класу на обраній проблемі з метою знаходження оптимального варіанта її розв’язку.

Технологія підготовки і проведення “мозкового штурму” розкривається в посібниках:

“Активные формы и методы внедрения передового педагогического опыта” /Сборник научных статей. – К. – 1989.

А.І.Постельняк. Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення. Кіровоград. – 2003.

“Методична служба – школі”. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 5 / Укладачі: Ю.В.Буган, Г.Г.Свінних, В.Уруський. – Тернопіль: Астон, 2005.

Умови ефективного проведення “розумового штурму”, основні принципи його проведення, рекомендації щодо використання даного методу подані також у спецвипуску “Заочна школа методиста” інформаційно-методичного часопису “Сільська школа України”. – 2008. - № 1. – с. 54.

Т.Сорочан пропонує, зокрема, такі методи як модерація, консультація, супервізія, розкриваючи їх суть (25).

Модерація – метод, спрямований на розкриття потенційних можливостей людини.

В основі – спеціальні технології, які дозволяють здійснювати процес вільної комунікації, обміну думками, що сприяє прийняттю правильного рішення в сфері професійної діяльності за рахунок актуалізації внутрішнього потенціалу людини.



Консультація – особливим способом організована взаємодія між консультантом і клієнтом, спрямована на глибоке усвідомлення, осмислення проблеми, результатом якої є обґрунтоване прийняття рішення.

Супервізія – метод, який об’єднує можливості консультування і модерації, являє собою консультування і супроводження одного спеціаліста іншим, більш досвідченим, однак без контролю і оцінювання.

Супервізія є психологічно комфортним способом виправлення помилок у професійній діяльності.

Корисним буде ознайомлення керівників майстер-класів з рекомендаціями К.М.Старченка, В.І.Пуцова, Б.В.Газдецького щодо підготовки і проведення тематичної дискусії (27, 118) ділової гри і особистісно-рольової гри (27, 118-121), “мозкового штурму” (27, 173-174).

Не втратили свого значення і такі перевірені часом форми активного методичного навчання та пропаганди і поширення перспективного педагогічного досвіду як відкритий урок, виховний методичний захід, взаємовідвідування, панорама педагогічної майстерності та ін.

Ефективними в роботі майстер-класів можуть бути також охарактеризовані А.М.Єрмолою і О.М.Василенко навчальні стратегії:

Стратегія «Думай» (працюй в парах, обмінюйся думками);

Стратегія «Таблиця гіпотез» (аналіз ситуацій і міркування про шляхи розв’язання та занесення їх до таблиці гіпотез:


Що дано?

Які проблеми?

Вкажіть можливі, на вашу думку, шляхи розв’язання проблеми








1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка