Майстер-клас в системі методичної роботи



Сторінка1/10
Дата конвертації03.12.2016
Розмір1,45 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

А.І.Постельняк

Майстер-клас

в системі методичної роботи

з педагогічними кадрами

Кіровоград

2007

Майстер-клас в системі методичної роботи з педагогічними кадрами / А.І.Постельняк.- Кіровоград. - Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2007.- с.

У методичному посібнику розкриваються питання планування і організації роботи майстер-класу як ефективної форми пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду. Представлено досвід роботи майстер-класу заслуженого вчителя України С.П. Логачевської, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2004» О.О. Гузь та інших майстрів педагогічної праці.

Методичний посібник адресований працівникам районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівникам майстер-класів, заступникам директорів навчальних закладів.

Відповідальна за випуск - Корецька Л.В.

КОІППО


А.Постельняк

Зміст



  1. Майстер-клас - ефективна форма пропаганди, поширення

і впровадження перспективного педагогічного досвіду:

становлення, проблеми. ....................................................................... ______



  1. Рекомендації щодо створення, планування і організації

роботи майстер-класів. ....................................................................... _______

  1. Майстер-клас заслуженого вчителя України С.П.Логачевської. ... _______

  2. Майстер-класу лауреата Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року - 2004» О.О.Гузь ....................................................... _______

  1. Додатки

Додаток 1 Положення про майстер-клас ......................................... _______

Додаток 2 Авторська майстерня «Формула успіху» Колісник Л.А. _____

Додаток 3 План роботи майстер-класу вчителя

початкових класів Єфіменко Н.І. ..................................... _____

Додаток 4 План роботи майстер-класу вчителя хімії Зотової О.І. .. _____

Додаток 5 План роботи майстер-класу вчителя математики

Гришиної Н.О. ................................................................... ______

Додаток 6 План роботи майстер-класу вчителя

фізики Бондаренко З.А. .................................................... ______

Додаток 7 План роботи майстер-класу вчителя математики

Гречаної В.В. .................................................................... ______

Додаток 8 Майстер-клас Віктора Громового .................................. _______

Додаток 9 План роботи майстер-класу вчителя української

мови і літератури Г.Дідик .......................... ______

Додаток 10 План роботи майстер-класу керівників методичних

об’єднань та творчих груп ............................................. _______

Додаток 11 Творчий вчитель (стаття Савченко О.Я.) ..................... _______

Додаток 12 Посібники С.П.Логачевської ......................................... _______

Додаток 13 Публікації з досвіду С.П.Логачевської ........................ _______

Додаток 14 Програма авторських курсів С.П.Логачевської .......... _______

Додаток 15 План заняття майстер-класу в Луганську .................... _______

Додаток 16 Програма Всеукраїнського семінару ........................... _______

Додаток 17 План майстер-класу С.П.Логачевської

для молодих учителів .................................................... _______

Додаток 18 План роботи обласної творчої групи ........................... _______

Додаток 19 План роботи майстер-класу С.П.Логачевської ........... _______

Додаток 20 Склад слухачів майстер-класу С.П.Логачевської ....... _______

Додаток 21 Способи використання диференційованих завдань .... _______

Додаток 22 Нарощування складності завдань з розвитку

мовлення, фрагмент ....................................................... _______

Додаток 23 Слово про учителя-майстра .......................................... _______

Додаток 24 Публікації О.О.Гузь ....................................................... _______

Додаток 25 Герменевтичне коло та рівні смислового опанування

художнього тексту згідно концепції М.Бахтіна .......... _______

Додаток 26 Майстер-клас Гузь О.О. з проблеми «Сучасний

урок літератури і шляхи піднесення його

ефективності ............................................................ ______

Додаток 27 План роботи майстер-класу Гузь О.О. з проблеми

«Творчий підхід до реалізації концепції М.Бахтіна при

вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі ....... ______


Література

Майстер-клас

як ефективна форма пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду: становлення, проблеми

Розділ 1.

Науково-методична робота: завдання, зміст, форми організації
Залежно від того, як змінюються завдання,

що стоять перед школою, змінюються і

завдання науково-методичної роботи

І.П.Жерносек


Першочергові завдання сучасної школи чітко визначені Національною доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя (1, 138).

Затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Концепція розвитку освіти в Україні» визначає загальну філософію сучасної освіти, її пріоритети і принципи, основні напрями і механізми розвитку освітньої галузі на перспективу.

Провідна роль у реалізації визначених завдань належить Вчителю, який має працювати нині на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.

«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював В.О.Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний інтелектуальний ріст, удосконалення».

Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко визначені обов’язки педагогічних працівників, зокрема, необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру.

Реальну допомогу педагогам у цій важливій справі покликана надавати система післядипломної педагогічної освіти. У зв’язку з цим суттєво зростають вимоги до якості післядипломної освіти та результативності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Колектив Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у творчій співдружності з районними (міськими) методичними кабінетами (центрами) працює над проблемами «Модернізація післядипломної освіти і методичної роботи з педагогічними кадрами в контексті суспільних трансформацій і забезпечення рівного доступу до якісної освіти», «Науково-методичне забезпечення підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими дітьми».

Суть модернізації науково-методичної роботи охоплює такі важливі аспекти:



  • орієнтація на актуальні проблеми сучасної теорії і практики;

  • удосконалення структури і оновлення змісту науково-методичної роботи з педагогічними кадрами на основі діагностування і широкої диференціації;

  • реалізація особистісно орієнтованого підходу;

  • демократизація і гуманізація методичної роботи;

  • урізноманітнення форм організації методичної роботи;

  • освоєння і впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;

  • інформатизація методичної роботи;

  • розширення сфер професійного спілкування педагогів;

  • запровадження дистанційної освіти та ін.

Кафедри, лабораторії, центри, навчально-методичні кабінети КОІППО в основу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів «закладають прогресивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відбивають у формах і методах навчання цілісний і загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем» (2, 573)).

Щорічно в КОІППО на місячних і двотижневих курсах підвищують кваліфікацію понад три тисячі освітян, обласними семінарами охоплюються близько 2500 педпрацівників.

Серед актуальних проблем, які розглядаються на курсах:


  • науково-методичне забезпечення рівного доступу до якісної освіти;

  • реалізація концептуально нових підходів до викладання навчальних предметів в умовах модернізації освіти;

  • педагогічна творчість учителя і шляхи його професійного самовдосконалення;

  • впровадження інноваційних технологій навчання, виховання і управління;

  • організація роботи з обдарованими дітьми;

  • інформатизація навчально-виховного процесу та ін.

До навчальних планів включені нові спецкурси:

«Моніторинг якості загальної середньої освіти»;

«Інтерактивні методи навчання»;

«Трансформація педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в сучасній школі»;

«Стратегічний менеджмент» та ін.

Здійснюється навчання педагогів за програмами «Microsoft Партнерство у навчанні», «Intel ® Навчання для майбутнього».

Розширена мережа обласних творчих груп, шкіл перспективного педагогічного досвіду, педагогічної і управлінської майстерності.

Обласні методичні формування, очолювані науковцями, досвідченими методистами КОІППО, майстрами педагогічної праці, досліджують актуальні проблеми модернізації освіти, моделюють досвід трансформації педагогічних ідей, інноваційних технологій навчання, виховання і управління в практику роботи сучасної школи, вчителя, керівника навчального закладу.

У міжкурсовий період важливу роль у підвищенні професійної компетентності і педагогічної майстерності освітян відіграють районні (міські) методичні кабінети (центри).

Важливими напрямами їх діяльності відповідно до діючого Положення є:



  • організація безперервного удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних кадрів;

  • організація пошукових досліджень в галузі розробки та впровадження методики, технологій навчання і виховання, удосконалення форм і методів роботи з педагогічними та керівними кадрами освіти, участь в організації діяльності експериментальних педагогічних майданчиків, творчих груп тощо;

  • виявлення, апробація та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, навчально-методичної літератури, освітніх технологій і досягнень науки;

  • організація ефективної системи методичної роботи, спрямованої на розвиток творчої індивідуальності педагогічних і керівних працівників (3, 585).

М.М.Поташник дає таке визначення науково-методичної роботи: «цілісна, основана на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємопов’язаних дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагога, ... на розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу школи в цілому, а в кінцевому розрахунку - на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу, оптимального рівня навчання, виховання і розвитку конкретних школярів» (18).

Методична робота, вважають науковці, є:



  • структурною ланкою системи безперервної освіти (Б.С.Гершунський);

  • складовою післядипломної педагогічної освіти (В.Дивак);

  • формою вивчення і впровадження досягнень науки, передового педагогічного досвіду (І.П.Жерносек).

Різні аспекти організації науково-методичної роботи висвітлюють у своїх наукових працях Ю.К.Бабанський, Н.М.Ващенко, Г.С.Данилова, І.П.Жерносек, А.М.Зевіна, І.А.Зязюн, А.М.Єрмола, С.В.Крисюк, М.Ю.Красовський, О.М.Моїсеєв, М.М.Поташник, Б.Л.Тевлін, Т.І.Шамова та інші.

Напрямки та зміст науково-методичної роботи з педагогічними кадрами розкривають А.М.Зєвіна, О.М.Моїсеєв, М.М.Поташник, І.П.Жерносек.

Технології організації методичної роботи представлені в науково-методичних посібниках Ю.К.Бабанського, М.М.Поташника, А.М.Єрмоли, О.М.Василенко, Б.Л.Тевліна, О.Л.Сидоренка.

Форми організації методичної роботи подані у працях І.М.Курдюмової, С.В.Крисюка, І.П.Жерносека, Б.Л.Тевліна.

«Методична роботи, - підкреслює Г.С.Данилова, - це не натаскування вчителя за певним рецептом, а зруйнування в нього стереотипу, формування творчого підходу до праці» (7, 128).

В «Рекомендаціях щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами» підкреслюється, що «головною метою її є не лише надання допомоги педагогічним кадрам в реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і реформування освіти, підвищення їх професійної майстерності, але й активізація їхнього творчого потенціалу, формування здатності до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються» (4, 598).

Чутливо реагувати на зміни в освітній галузі має і система методичної роботи з педагогічними кадрами, орієнтуючись на завтрашній день розвитку суспільства, освіти, школи, вчителя, учня.

Останнім часом у публікаціях науковців і практиків широко представлені нетрадиційні форми організації науково-методичної роботи: кафедри, дослідно-експериментальні майданчики, авторські школи, фокус-групи, ініціативні групи; методичний фестиваль, аукціон педагогічних ідей, методичний ринг, дидактична майстерня, клуб професійної майстерності, консалтинговий центр та інші.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель» (28, т.2., 424).

Важливу роль у цьому відіграє методична робота, яку Василь Олександрович вважав «інтелектуальною основою педагогічної майстерності».

Районними (міськими) методичними кабінетами (центрами) посилено увагу до удосконалення змісту і структури методичної роботи, яка покликана задовольняти постійно зростаючі запити та потреби педагогічних кадрів, забезпечити доведення до педагогів інформації про результати наукових досліджень передового педагогічного досвіду в галузі педагогіки, психології, теорії викладання предмета; ознайомлення педагогів із застосуванням методів навчально-виховної роботи; подання дійової допомоги педагогам в удосконаленні їх професійної підготовки.

Для задоволення професійних потреб педагогічних працівників у 2007-2008 навчальному році в районній (міській) ланці функціонують:

575 методичних об’єднань;

162 творчі групи;

180 опорних навчальних закладів;

50 шкіл педагогічної і управлінської майстерності;

87 шкіл перспективного педагогічного досвіду та ін.

Таке розмаїття форм методичної роботи дає педагогам можливість і право вільного вибору форм удосконалення педагогічної майстерності.



Аналіз стану науково-методичної роботи з педагогічними кадрами свідчить про удосконалення її структури, збагачення змісту і форм організації, піднесення ефективності.

свідченням цього є зростання у освітян інтересу до педагогічної теорії, потреби у підвищенні кваліфікації, систематичній самоосвіті, прагнення оволодіти перспективним досвідом, новими технологіями навчання і виховання. Удосконалюються у педагогічних працівників вміння інтегрувати одержані знання і творчо застосовувати їх в практиці модернізації навчально-виховного процесу, управління школою. Цьому, на нашу думку, сприяє забезпечення особистісно орієнтованого підходу до організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка здійснюється на основі:

  • діагностики рівня професійної майстерності педагогічних кадрів;

  • врахування інтересів, запитів і практичних потреб освітян;

  • формування позитивної «Я - концепції» вчителя;

  • диференціації й індивідуалізації методичної роботи;

  • надання педпрацівникам права вільного вибору змісту і форм методичної роботи, визначення індивідуальної траєкторії професійного становлення і розвитку;

  • стимулювання самоосвіти і саморозвитку;

  • забезпечення необхідної компетентної допомоги і підтримки у створенні ситуації успіху.

На розвиток творчої активності вчителів позитивно впливають:

    • цілеспрямоване засвоєння досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;

    • поглиблена робота над обраною науково-методичною проблемою;

    • стимулювання постійного пошуку оптимальних педагогічних рішень, професійного самоствердження і творчої самореалізації;

    • активізація навчально-пізнавальної діяльності;

    • створення системи проблемно-діалогічного навчання;

    • комфортне освітнє середовище, сприятлива психологічна атмосфера.

Таким чином забезпечується формування і постійне збагачення професійної компетентності педагогічних кадрів, зростає кількість майстрів педагогічної праці, для яких характерні:

  • постійний пошук власних оригінальних підходів до моделювання і збагачення власного досвіду;

  • висунення і дослідження нових ідей;

  • розробка авторських програм, посібників;

  • впровадження інноваційних технологій;

  • активна участь у роботі творчої групи, у професійних конкурсах; методичних фестивалях;

  • виступи на педагогічних читаннях, конференціях;

  • виступи в пресі;

  • творчі звіти, презентації та ін.

Модель вчителя-майстра подає А.Є.Радченко в книзі «Професійна компетентність учителя».



Професійність

Особисті якості

Компетентність

Творчі якості

(24, 85).

Одним із найважливіших завдань всіх ланок методичної служби є творча трансформація нових педагогічних ідей і перспективного педагогічного досвіду в практику модернізації освіти, прилучення вчителів до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного досвіду в широкій і різноманітній практиці.

Передовий педагогічний досвід - це результат творчої діяльності майстра педагогічної праці, педагогічного колективу з елементами новизни, спрямований на вирішення актуальних завдань модернізації освіти і забезпечення якості й ефективності навчання і виховання.

«Не слід чекати появи передового досвіду, його треба проектувати, створювати і відповідно до наукових потенцій вчителя допомагати йому виробити свій власний почерк у роботі», - вважав І.Г.Ткаченко (31,24).

Вивчення і узагальнення досвіду - важливий аспект діяльності наукових і навчально-методичних підрозділів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівників навчальних закладів.

Результат вивчення - створення районних (міських) і обласного Банків перспективного педагогічного досвіду, підготовлений анотований каталог «Перспективний педагогічний досвід Кіровоградщини», друковані матеріали КОІППО і рай (міськ) методкабінетів.

Ефективними формами поширення і впровадження узагальненого досвіду майстрів педагогічної праці стали:



  • школи передового педагогічного досвіду;

  • школи технологічного досвіду;

  • педагогічні майстерні;

  • методичні фестивалі;

  • педагогічні читання;

  • виставки та ін.

В системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами районної (міської) ланки ширше використовуються організаційні форми, які сприяють розвитку компетентності і творчої активності, вивченню і впровадженню нових педагогічних ідей, перспективного досвіду.

Це, зокрема, такі форми:



  • клуби творчої педагогіки (педагогічного спілкування): «Пошук», «Інтелект», «Діалог», «Творчість», «Співдружність», «Однодумці» та інші;

  • методичні студії;

  • творчі лабораторії;

  • методичні (управлінські) проблемні діалоги та інші.

Набули в області поширення і такі форми пропаганди і вивчення перспективного педагогічного досвіду, обміну творчими знахідками як:

    • презентація досвіду;

    • конкурс-захист авторської моделі досвіду;

    • школи вищої педагогічної майстерності;

    • аукціони педагогічних ідей;

    • творчі звіти;

    • ярмарки педагогічних ідей тощо.

На пропаганду і впровадження перспективного досвіду спрямована в ряді районів (міст) робота авторських педагогічних майстерень, методичних студій.

Так, наприклад, Новоукраїнським РМК (завідуюча Н.Г.Каєнко) створена авторська майстерня вчителя вищої кваліфікаційної категорії Лілії Валентинівни Колісник учителя української мови і літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 «Формула успіху» з проблеми «Ситуація успіху в роботі вчителя, шляхи їх створення».

Методичний супровід здійснює досвідчений методист РМК Раїса Миколаївна Савицька.

Планом передбачено проведення трьох занять, конкретизовано зміст і форми роботи керівника авторської майстерні, методиста РМК і слухачів (додаток 2).

Їх творча співдружність забезпечує належний рівень проведення занять і спрямована на результативність.

Підсумком роботи майстерні стане проведення декади «Щедро ділюся набутим досвідом», круглого столу «Чому я навчився у автора досвіду?» та ток-шоу «Відкрий у собі зірку!».



Добровеличківським РМК запроваджено в районі нову форму поширення перспективного педагогічного досвіду - методичний марафон («Творчий учитель», «Учитель-майстер»), у ході якого презентуються творчі знахідки, досвід кращих педагогів району.

З року в рік в структурі методичної роботи з педагогічними кадрами збільшується кількість майстер-класів. Так, якщо у 2003-2004 навчальному році в області функціонували ______ майстер-класи, то у 2007-2008 році їх кількість зросла до ________.

Розширена, зокрема, мережа майстер-класів у Долинському, Кіровоградському, Петрівському та інших районах.

М.М.Поташник визначає майстер-клас як яскраво виражену форму учнівства у Майстра, який передає учням свій досвід, майстерність шляхом прямого і коментованого показу методів і прийомів роботи (18, 20).

Майстер-класи створені переважно при вчителях, досвід яких вивчено і узагальнено обласним ІППО, районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), керівниками навчальних закладів та схвалено вченою радою КОІППО, радою РМК (НМЦ), педагогічною радою навчального закладу.

В організації своєї діяльності вони керуються Положенням про майстер-клас (додаток 1).

Результативно працюють майстер-класи заслужених вчителів України С.П.Логачевської, О.В.Каєнка, Н.Г.Мамалиги, В.І.Мельника.

Ефективно використовується ця фора поширення і впровадження перспективного досвіду в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені В.О.Сухомлинського.

Розпочав роботу майстер-клас заслуженого вчителя України, директора Кіровоградського міського центру методичної і соціально-психологічної служби Марцеліни Володимирівни Пахолівецької.

Перше його заняття, присвячене опрацюванню проблеми «Управління процесом становлення і творчої самореалізації методиста», проведено в лютому 2008 року.

Заняття майстер-класів проводяться в рамках курсів і обласних семінарів, засідань обласних творчих груп і шкіл перспективного педагогічного досвіду. Проведені, зокрема, майстер-класи:



  • директора Павлиської ЗШ І-ІІІ ступенів імені В.О.Сухомлинського В.Ф.Деркач «Творчий підхід до реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського»,

  • директора Світловодської ЗШ І-ІІІ ступенів № 1 Л.І.Дєхтяренко «Трансформація педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику модернізації навчально-виховного процесу та управлінської діяльності»;

  • заступника директора Великосеверинської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградського району Л.К.Дубової «Особистісно орієнтований підхід до організації методичної роботи з педагогічними кадарми»;

  • заслуженого вчителя України переможця Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» О.В.Каєнка (Новоукраїнська гімназія № 7) «Клуб інтелектуальної творчості як одна з форм позакласної роботи з зарубіжної літератури»;

  • вчителя-методиста ЗШ № 20 Кіровоградської міської ради О.В.Голик «Інтерактивні технології навчання на уроках української мови і літератури;

  • вчителя біології Павлиської ЗШ № 1імені В.О.Сухомлинського, начальника управління освіти Онуфріївської райдержадміністрації В.А.Нестеренка «Інноваційні технології викладання біології»;

  • вчителя СЗШ № 8 Кіровоградської міської ради А.М.Кіріченко «Інноваційні підходи до реалізації змісту та біологічної освіти через гуманізацію навчання»;

  • вчителя історії Олександрійської гімназії імені Т.Г.Шевченка, переможця обласного конкурсу «Учитель року» Т.О.Таран «Розвиток творчого мислення на уроках історії культури»;

  • вчителя фізичної культури ЗШ № 20 Кіровоградської міської ради С.С.Граждана «Створення цілісної системи фізичного виховання в сучасній школі» та інших.

В рамках третіх Хмурівських методичних читань (січень 2007 року) проведено майстер-клас директора ЗШ І-ІІІ ступенів № 22 Кіровоградської міської ради, кандидата педагогічних наук Б.С.Набоки «Інформаційні технології в управлінні школою».

На обласному методичному фестивалі «Творчість» були презентовані майстер-класи:

«Творча реалізація педагогічних ідей В.О.Сухомлинського» (А.Б.Островська, Л.І.Золотоверх);

«Використання телекомунікаційних технологій як один із шляхів підвищення ефективності навчально-виховного процесу» (Н.Ю.Чередніченко).

Традиційним стало проведення майстер-класів авторів перспективного досвіду на обласних семінарах завідуючих і методистів РМК (НМЦ).

Учасникам семінару, проведеного на базі Добровеличківського РМК, були презентовані майстер-класи:



    • директора Саксаганського природничого ліцею, кандидата педагогічних наук, члена-кореспондента АПН України А.І.Сологуба «Лабораторія педагога-дослідника, педагога-експериментатора»;

    • лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2005» у номінації «Зарубіжна література»; учителя-методиста О.О.Гузь «Оптимальні методи аналізу та інтерпретації художнього твору»;

    • методиста вищої категорії Добровеличківського РМК В.В.Бондаренко «Науково-методичне забезпечення впровадження ТРВЗ-педагогіки».

Відповідно до програми семінару, проведеного на базі Петрівського РМК, були представлені майстер-класи:

      • вчителя початкових класів Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів, заслуженого вчителя України, кандидата педагогічних наук С.П.Логачевської («Діяльність учителя й учня у навчально-виховному процесі, спрямованому на розвиток особистості через виконання системи диференційованих завдань»);

      • вчителя музики Петрівської ЗШ І-ІІІ ступенів С.В.Чорнопольського («Інноваційні технології навчання на уроках музики»).

Питанням створення і організації роботи майстер-класів більше уваги приділяють районні (міські) методичні кабінети (центри).

Новгородківський РМК (завідуюча В.М.Шаповалова) створив майстер-клас вчителя початкових класів Новгородківської ЗШ І-ІІ ступенів № 3, Н.І.Єфіменко з проблеми «Організація різних форм групової роботи на уроках на основі використання педагогічних ідей В.О.Сухомлинського».

Протягом 2006-2007 навчального року проведено чотири заняття майстер-класу у формі лекцій, бесід, методичних діалогів, практичних занять, тренінгів, які забезпечили належний рівень освоєння досвіду творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського з питань диференціації й індивідуалізації навчання, організації групової роботи, впровадження інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання (додаток 3).

Слухачі майстер-класу І.М.Макаренко, В.О.Чала (Новгородківський НВК), Н.Ф.Тимченко (Новгородківська ЗШ № 2), І.М.Логвиненко (Новгородківська ЗШ № 3), І.А.Кравцова (Куцівська ЗШ) не лише уважно вивчали досвід колеги, а й мали можливість глибше опрацювати рекомендовану керівником майстер-класу літературу: твори В.О.Сухомлинського, монографії О.Я.Савченко «Сучасний урок в початковій школі», Ш.Амонашвілі «Здравствуйте, дети!», О.І.Киричука «Навчальні інтереси молодших школярів», навчально-методичні посібники С.П.Логачевської «дійти до кожного учня», «Диференціація у звичайному класі» та ін. Це дало можливість кожному слухачеві, творчо використовуючи ідеї і поради науковців, досвід керівника майстер-класу, вдосконалити індивідуальну педагогічну лабораторію, зробити власні знахідки і відкриття.

Ефективно працює майстер-клас вчителя-методиста Помічнянського навчально-виховного комплексу № 1 Добровеличківського району Ганни Трохимівни Лисенко з проблеми «Методика викладання суспільних дисциплін на сучасному етапі».

Слухачами майстер-класу є молоді вчителі історії шкіл району, які прагнуть ознайомитись з досвідом роботи Ганни Трохимівни.

Програма навчання в майстер-класі включає теоретичні і практичні заняття: лекції керівника, відкриті уроки і позакласні заходи, дискусії, моделювання, розробку і захист проектів. Так, наприклад, одне із занять майстер-класу проведено у формі бліц-опитування та дискусії «Інтерактивні методи навчання - данина моді чи необхідність?»

В ході заняття опрацьовані сучасні моделі інтерактивного навчання, відвідано урок історії в 6 класі з метою ознайомлення з досвідом творчого впровадження інтерактивних технологій, проведено анкетування слухачів і творчу дискусію.

Слухачі майстер-класу отримали домашнє завдання: розробити план уроку із застосуванням сучасних технологій та інтерактивних методів навчання.

Слухачі майстер-класу поглиблено працюють над індивідуальними проблемами, творчо використовуючи досвід керівника:

«Інтерактивні форми навчання на сучасному уроці: данина моді чи необхідність?»;

«Елементи інноваційних технологій на уроках історії та основ правознавства»;

«Нестандартні уроки»;

«Роль вчителя історії та правознавства у вихованні громадянина-патріота»;

«Формування навичок історичної інтерпретації»;

«Методика організації краєзнавчої роботи в школі» та ін.

Готуючись до відвідування занять майстер-класу, слухачі опрацьовують літературу, виконують рекомендовані керівником практичні завдання:



  • розробити план-конспект нестандартного уроку історії та основ правознавства;

  • підготувати методичну розробку уроку з використання навичок історичної інтерпретації;

  • підготувати модель уроку із застосуванням елементів інноваційних технологій;

  • підготуватися до дискусії у формі ток-шоу;

  • розробити туристично-краєзнавчий маршрут в межах свого населеного пункту та провести екскурсію і ін.

Долинським РМК (завідуюча Данилюк В.І.) створено майстер-клас вчителя хімії Долинської ЗШ № 4, вчителя-методиста Ольги Іванівни Зотової з проблеми «Інноваційні підходи до організації навчальної діяльності учнів в умовах особистісно орієнтованої освіти».

Слухачами майстер-класу є молоді вчителі, стаж роботи яких 3-4 роки, які в ході проведених керівником занять мають можливість ознайомитись з досвідом підготовки і проведення уроків різного типу, ефективного впровадження комп’ютерних технологій, інтерактивних методів і прийомів навчання (додаток 4).

Результативно працює майстер-клас музичного керівника дошкільного навчального закладу № 3 «Колобок» Долинської райдержадміністрації, спеціаліста вищої категорії, відмінника народної освіти Віталія Митрофановича Решетника з проблеми «Вивчення нотної грамоти на заняттях з музичного виховання та її використання у навчанні гри на дитячих музичних інструментах».

Майстер-класи, створені Кіровоградським РМК (А.Б.Островська), сприяють підвищенню рівня професійної майстерності вчителів математики, фізики, трудового навчання.

Вчитель Созонівської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградської райдержадміністрації Наталія Олександрівна Гришина веде заняття майстер-класу з проблеми «Використання інтерактивних методів навчання на уроках математики». Планом роботи майстер-класу передбачено проведення протягом навчального року дев’яти занять, у процесі яких слухачі мають змогу ознайомитись з досвідом диференціації та індивідуалізації навчання, впровадження розвивального і креативного навчання, формування в учнів механізму самоорганізації та самореалізації особистості.

Форми проведення занять різноманітні: проблемні бесіди, методичні діалоги, тренінги, практикуми, педагогічний ярмарок та ін.

У період між заняттями слухачі майстер-класу опрацьовують рекомендовану літературу, моделюють плани, конспекти уроків з використанням інтерактивних технологій, розробляють тести, завдання моніторингу, навчальні проекти тощо (додаток 5).

Майстер-клас учителя фізики Соколівської ЗШ І-ІІІ ступенів Зої Анатоліївни Бондаренко пропагує досвід реалізації особистісно орієнтованого підходу у навчанні фізики при проведенні інтегрованих уроків. Керівник майстер-класу пропонує слухачам заняття, в рамках яких забезпечується єдність теоретичних і практичних аспектів визначених проблем, відвідування і моделювання уроків, обмін досвідом тощо (додаток 6).

Проблема майстер-класу вчителя трудового навчання Олексіївської ЗШ І-ІІІ ступенів Анатолія Івановича Леміша «Основи організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці».



Новомиргородський РМК (Н.О.Стоянова) на базі Йосипівській ЗШ І-ІІІ ступенів, яка є опорною з проблем творчого впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського, створено майстер-клас вчителя початкових класів Валентини Степанівни Шаповал з проблеми «Виховання моральних цінностей молодших школярів на основі педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського».

Заняття майстер-класу відвідують не лише вчителі Йосипівської школи, а й інших шкіл району.

В січні 2007 року в школі проведено місячник «Виховання моральних цінностей молодших школярів», в рамках якого керівником і слухачами майстер-класу проведені: відкриті уроки, виховні заходи: «Мандрівка стежиною Добра» (1 клас), «Подорож до країни Ввічливості і Доброти» (3 клас); засідання шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів «Вчимося у В.О.Сухомлинського»; презентація збірки дитячих казок, малюнків на тему «Жити з казкою - бути з добром і ласкою» та ін.

Керівник майстер-класу В.С.Шаповал панорамно представила досвід своєї роботи у виступі на шкільних і районних педагогічних читаннях «Становлення особистості: творча реалізація педагогічних ідей В.О.Сухомлинського» та на обласній науково-практичній конференції «Василь Сухомлинський і сучасність: особистість вчителя».

Плідно працюють майстер-класи вчителів ліцею інформаційних технологій Олександрійської міської ради В.І.Мельника, І.В.Філіпп з питань використання сучасних інформаційних технологій, підвищення ефективності роботи з обдарованими дітьми.

Майстер-клас заслуженого вчителя України Валентина Івановича Мельника присвячений опрацюванню проблеми «Організація роботи з обдарованими дітьми у різновікових групах».

Планом роботи майстер-класу передбачені такі питання:

1. Проблема професійного досвіду. Професійний аспект цієї проблеми:



  • формування компетентності учня на рівні особистісного професійного і культурного розвитку;

  • компетентність вчителя.

2. Теоретичні відомості:

2.1. Науково-філософські засади.

2.2. Науково-педагогічне обґрунтування:


  • Система компетентностей у навчанні: предметна компетенція, компетенція, компетентність, ключові компетенції.

  • Методична система навчання інформатики в школі.

3. Шляхи і засоби реалізації методичної системи:

3.1. Допрофільна пропедевтична підготовка учня до вивчення інформатики.

3.2. Організація навчальної діяльності учнів у різновікових групах.

3.3. Переструктурування різновікових груп за рівнем предметної компетентності учнів.

4. Відвідування уроків і позакласних заходів.

5. Обговорення. Відповіді на запитання слухачів майстер-класу.

Досвід роботи В.І.Мельника представлено в публікаціях:


  • Інформатика. Олімпіадні задачі з розв’язками / Мельник В.І.- Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2005.- 130 с.

  • Мельник В.І. Досвід роботи з обдарованими дітьми // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2005. № 6.- С.28-33.

  • Мельник В.І. Система роботи в різновікових групах під час підготовки до олімпіад // Комп’ютер у школі та сім’ї. - 2006. № 6.- С.25-31.

  • Мельник В.І. Проектні технології на уроках інформатики // Інформатика та інформаційно-комунікаційні технології в закладах освіти. - 2006. № 3.- С. 12-14.

  • Мельник В. Задачник з програмування // Інформатика. - 2006.- № 2 (338), січень. - С. 19023.

  • Мельник В. Задачник з програмування // Інформатика. 2006. № 11 (347), березень - С. 7-8.

  • Мельник В.І. Задачник з програмування. - К.: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006.- 128 с. - (Б-ка «Шкіл. світу») та інших.

Творчим підходом до проведення занять майстер-класів відзначається діяльність:

  • вчителя хімії і біології Крупської ЗШ І-ІІІ ступенів Кіровоградського району Тасенка з питань забезпечення ефективної комп’ютерної підтримки уроку, раціонального використання електронних засобів навчання;

  • вчителя математики Дмитрівської ЗШ І-ІІІ ступенів № 2 Знам’янського району Л.А.Артемової з проблеми «Адаптивна система навчання»;

  • вчителя початкових класів Хащуватської ЗШ І-ІІІ ступенів Гайворонського району, переможця обласного конкурсу «Учитель року - 2008» О.І.Іванової «Елементи критичного мислення на уроках читання в початковій школі».

Утвердилась практика проведення разових окремих занять майстер-класів педагогів-новаторів, відомих майстрів педагогічної праці шкіл України, Кіровоградщини на запрошення рай (міськ) методкабінетів, керівників навчальних закладів.

Мета їх проведення:



  • презентувати перспективний досвід майстра;

  • продемонструвати його переваги;

  • показати результативність;

  • зацікавити педагогів ідеями і запропонувати їм ефективні шляхи творчої реалізації провідних ідей досвіду;

  • сприяти підвищенню професійної майстерності педагогічних кадрів.

Так, наприклад, для педагогічних працівників Добровеличківського району проведені майстер-класи:

    • директора авторської школи-комплексу № 3 м. Южного Одеської області М.П.Гузика «Особистісно орієнтоване навчання та виховання: ознаки, зміст, практичний підхід до впровадження»;

    • заслуженого вчителя України В.В.Громового «Імідж школи, партнери школи, стиль взаємовідносин, психологічний супровід»;

    • вчителів історії і правознавства О.І.Комірного (Гайворонська ЗШ № 5) та В.М.Сімеонової (гімназія № 9 м. Кіровограда) з проблеми «Громадянська освіта - система підготовки учнів до життя в умовах демократії»;

    • вчителя зарубіжної літератури, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» О.О.Гузь «Оптимальні методи аналізу та інтерпретація художнього твору».

Ефективною формою пропаганди і поширення перспективного педагогічного досвіду є заняття майстер-класів, які проводяться в рамках методичних мостів між РМК (НМЦ) Кіровоградщини, України.

Досвід їх проведення напрацьовано, зокрема, Бобринецьким, Добровеличківським, Долинським, Кіровоградським, Новоукраїнським, Олександрівським, Петрівським РМК, Світловодським ММК, Кіровоградським міським ЦМСПС та ін.



Майстер-класи стали складовою частиною обласних районних (міських) науково-практичних конференцій і педагогічних читань. Відповідно до програми обласної науково-практичної конференції «Василь Сухомлинський і сучасність: особистість вчителя» (27 вересня 2005 року) проведені майстер-класи освітян Гайворонщини:

  • вчителів початкових класів Хащуватської ЗШ І-ІІІ ступенів Іванової О.М., Вдовиченко О.М.;

  • вчителя іноземної мови Гайворонської ЗШ І-ІІІ ступенів № 5 Пошенко Ю.В.

Проведення майстер-класів стало органічною складовою традиційних серпневих конференцій педагогічних працівників Новоукраїнського, Гайворонського районів, м. Кіровограда, м. Світловодська.

Так, наприклад, Кіровоградським міським ЦМСПС (М.В.Пахолівецька) на секціях вчителів початкових класів 28 серпня 2007 року проведені майстер-класи:



  • Т.М.Прокопець (ЗШ № 20) з проблеми «Шляхи реалізації програми виховання здорового способу життя»;

  • Г.М.Дімури (школа-ліцей № 8) з проблеми «Організація пошуково-дослідницької роботи з молодшими школярами»;

  • О.А.Дюдіної (ЗШ № 16) з проблеми «Робота з обдарованими учнями»;

  • О.Л.Суржан (ЗШ № 18) з проблеми «Підвищення ефективності уроків трудового навчання».

На секціях вчителів математики, історії і правознавства, трудового навчання презентували свій досвід переможці конкурсу «Учитель року - 2007»

    • В.В.Ретунська («Реалізація принципів особистісно орієнтованого навчання на уроках математики»);

    • Н.Л.Грищук («Інноваційні технології на уроках правознавства»);

    • О.В.Горобець («Метод проектів як засіб підвищення ефективності і результативності навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання»).

Заняття майстер-класів педагогів-новаторів, майстрів педагогічної праці проводиться і в рамках засідань районних (міських) і шкільних методичних об’єднань, занять постійно діючих семінарів, творчих звітів педколективів, в ході методичного фестивалю, панорами методичних ідей, тижнів педагогічної майстерності.

Ефективною формою пропаганди перспективного досвіду стали майстер-клуби.

В Гайворонській ЗШ І-ІІІ ступенів № 5 працює майстер-клуб класних керівників 6-11 класів з проблеми «Актуальність реалізації ідей В.О.Сухомлинського про педагогічну майстерність і творчість в умовах модернізації освіти».

Маючи певний досвід організації роботи майстер-класів, все ж, на жаль, доводиться відзначати наявність невикористаних резервів:



  • недооцінка ролі майстер-класів у вивченні і впровадженні перспективного педагогічного досвіду та підвищенні професійної майстерності педагогічних кадрів;

  • недосконалість мережі майстер-класів;

  • недостатня методологічна підготовка частини вчителів до аналізу і експертної оцінки власного досвіду та вивчення досвіду колег;

  • нераціональне використання бази і творчого кадрового потенціалу опорних шкіл для створення майстер-класів з актуальних проблем модернізації освіти;

  • відсутність аналізу ефективності роботи майстер-класів на основі моніторингу.

У педагогічній літературі, періодичних виданнях мало уваги приділяється висвітленню досвіду діяльності нових ефективних форм методичної роботи з педагогічними кадрами, зокрема, майстер-класів.

Як піднести ефективність роботи майстер-класів?

Творче впровадження досвіду –

це розвиток педагогічних ідей, а

також формування власних

педагогічних переконань”


Каталог: file -> osvityanka
file -> Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Крохмаль Валентина Федорівна На допомогу молодому вчителю Схвалено радою методичного
file -> Календарно-тематичне планування з української мови для 5 класу
file -> Дячук І. А. На допомогу класному керівникові «Ціннісне ставлення дітей до сім’ї, родини, людей»
file -> Н.І. Дяченко, Т. В. Ружанська ігрова діяльність на бібліотечних уроках як засіб виховання інтересу до книги, становлення І розвитку читацької компетентності школярів
file -> Юлия Борисовна Гиппенрейтер Продолжаем общаться с ребенком. Так?
file -> Урок Тема Морфологічна будова слова. Засоби словотворення
file -> Робоча програма з української мови для 5 11 класів рівень: загальноосвітній Учитель Герасименко ОленаМиколаївна
osvityanka -> Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського
osvityanka -> Положення щодо організації роботи творчих груп; основні види діяльності та основні етапи організації їх роботи. Належна увага приділена формуванню мети, визначенню головних завдань, напрямків роботи творчих груп кожного виду


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал