М. Зубков Сучасна українська


вступна (причинова) — у якій зазначають привід та без­посередньо причину укладання документа (указується історія питання); доказова



Сторінка5/30
Дата конвертації02.12.2016
Розмір9,16 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

вступна (причинова) — у якій зазначають привід та без­посередньо причину укладання документа (указується історія питання);

  • доказова (фактологічна) — у якій наводяться конкретні факти, докази, пояснення, міркування, розрахунки, поси­лання на інші матеріали тощо (розкривається суть пи­тання, проблеми);

  • закінчення (висновкова) — містить пропозиції, рішення, висновки тощо (формулюється кінцева мета документа).

    Наявність тих або інших елементів тексту, порядок їх послідов­ності залежить від конкретного документа, його змісту й мети.

    Для зручності зіставлення показників і наочності цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць, що відпові­дають вимогам чинних нормативних документів. Нумерують таб­лиці, якщо їх більше однієї в документі, арабськими цифрами. Система нумерації може бути наскрізною (напр., «Таблиця 1»; «Таблиця 2» і т. д.) або індексаційною (окрім таблиць, що наво­дяться в додатках), і тоді номер складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (наприклад, «Таблиця 5. З» — третя таблиця п'ятого розділу).




    1 Виняток становлять документи, текст яких складається з одного речення (напр., заява на відпустку тощо).


    Назва таблиці визначає її тему й зміст і має бути точною, виразною, лаконічною й відповідати змістові таблиці. Якщо таб­лиця переноситься на інші сторінки, то там назву не повторюють, а іишуть: «Продовження табл. З» або «Закінчення табл. 2». Назву можна не давати, якщо таблиця не має самостійного зна-«■ня, тобто потрібна по ходу читання основного тексту. У про­довженні таблиці на наступних сторінках допускається заміна нголовків граф їх нумерацією арабськими цифрами. Нумера-тя граф і рядків таблиці застосовується й тоді, коли на них треба робити посилання в тексті документа.

    Незакінчену таблицю нижньою горизонтальною лінією не об­межують.

    Заголовки граф наводять переважно в Н. відмінку однини без довільного скорочення слів. Множину застосовують:


    • коли серед текстових показників графи є такі, що стоять у множині;

    • коли значення заголовка передається лише в множині;




    • коли слово в однині не вживається. Залежно від розміру таблиці її розміщують:

    • безпосередньо після тексту, до якого вона належить;

    • на наступній сторінці;

    • у додатку.

    Якщо в сусідніх рядках графи текст повторюється:




    • його заміняють лапками (кількість лапок за кількістю слів), коли текст уміщується в один рядок;

    • його заміняють словами «Те саме», які в разі подальшо­го повторення тексту заміняють однією парою лапок, коли текст не вміщується в один рядок;

    • і повторюється також початкова частина тексту, а кінець тексту — змінна частина, то частину тексту, що повто­рюється, заміняють словами «Те саме», але якщо є гори­зонтальні лінійки, то текст слід повторювати.

    Увага! Не дозволяється заміна лапками:

    1. цифр і знаків;

    2. позначень одиниць величин;




    1. буквених абревіатур;

    2. марок машин, механізмів, матеріалів і под.;

    3. скорочених позначень нормативних документів із но­мерами.

    За відсутності відомостей ставлять три крапки (...) або пишуть: «Немає відом.». Якщо явище не спостерігається, тобто немає й не буде можливості проставити в комірці таблиці відо­мості, то ставлять тире. Залишати комірку порожньою не дозво­ляється.

    Якщо треба пояснити чи доповнити якісь табличні дані, роб­лять підтабличні примітки, що можуть бути пов'язані з табли­цею або за допомогою знака виноски, або за допомогою заголовка «Примітка» [14, с. 25—29].

    На всі таблиці мають бути посилання в тексті документа.

    Укладаючи документ, слід дотримуватися певних правил, які допоможуть виробити точний стислий, ясний та послідовний стиль письма, а саме:



    1„ Використовувати мовні засоби, які були б зрозумілими широкому загалу та відповідали нормам літературної мови, конкретному стилю чи підстилю.

    2. Від 1-ї особи однини викладати текст у таких докумен-
    тах, як:

    • автобіографія (Я, ... народилася, ... навчаюся...);

    • заява (Прошу зарахувати працюю на посаді...);

    • наказ (Наказую ...);

    • скарга (Звертаюся до я повідомляв ...);

    • службова записка (Доводжу доУважаю, що...).

    3. Від 3-ї особи однини викладати текст у таких докумен-
    тах, як:

    • акт (Комісія пропонує ... , дійшла висновку ...);

    • трудова угода, контракт, договір (ЗАМОВНИК отри­мує. .., а ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується ...);

    • інструкція (АТ «Довіра» встановлюєкожен акціо­нер стає ...);

    • запрошення, оголошення (Банк надаєУчилище за­прошує ...).

    4. Доцільно вживати прямий порядок слів у реченнях:

    • коли підмет передує присудкові;

    • коли означення стоїть перед означуваним словом;

    • коли додаток стоїть після керуючого слова;

    • коли вставні слова стоять на початку речення.




    1. Уникати вживання багатозначних слів, а наявні поясню­вати в певному контексті.

    2. Уникати образних висловів, емоційно забарвлених слів і син­таксичних конструкцій та суб'єктивного ставлення до викла­деного. Тон службового документа має бути нейтральним.

    3. Не переобтяжувати текст іншомовними словами, якщо є їхні українські відповідники.

    4. Використовувати лише загальноприйняті, стандартні ско­рочення та абревіатури.

    5. Уникати немилозвучності, однозвучності з іншими ско­роченнями.

    :0. Уникати вживання скорочень назв грошових та фізич­них одиниць (крім формул); одиниць виміру; символів, знаків: & %, №, $, якщо вони без цифрових позначень і не в таблицях, схемах.

    1. Слідкувати за дотриманням логічної послідовності ви­кладу матеріалу, фактів. Підкреслюючи наступність ви­значення причинно-наслідкових зв'язків між фактами, по­діями чи явищами, треба викладати їх у зв'язній черговості здійснення: у першу чергу, насамперед, спо­чатку; одночасно, водночас; потім, після, далі, у підсум­ку, завершуючи, насамкінець та ін.

    2. Надавати перевагу простим реченням, мовним кліше, «кан-целяризмам».

    3. Пам'ятати, що лише своєчасність і актуальність інфор­мації, викладу факту чи оперативного реагування робить документ дієвим, доцільним і потрібним.



    Скорочування слів і словосполучень

    Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого зісьма, під час укладання ділових паперів на позначення по­нять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 — 97), що чинний від 1998 року1.



    Види скорочень

    Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані, спеціальні і локальні.

    До загальновживаних, які використовуються в більшості видів ітератури, належать скорочення:

    а) після переліків;

    б) перед іменами та прізвищами;

    в) перед географічними назвами;

    г) при цифрах;

    д) при посиланнях.



    До спеціальних належать скорочення в бібліографічних опи­сах. Подані українською мовою, вони повинні відповідати ос­танньому Держстандартові України, а подані російською, англійсь­кою та ін. європейськими мовами — стандартам ГОСТ 7.12-93 та ГОСТ 7.11-78.

    Розшифрування видів скорочень (окрім власних назв) див. у додатку 2.

    Основні правила скорочення

    1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

    2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна­ченням слів без додаткового пояснення.

    3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

    4. Скорочення слова до однієї початкової літери припус­кається тільки для загальноприйнятих скорочень:

    к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

    5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і
    дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку
    особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників
    ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

    д-р (доктор), д-ри (доктори)


    м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

    7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,
    -ьомічний, -навчий
    скорочують відсіканням частини слова:
    -афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

    географічний — геогр., соціологічний — соціол. і под.

    8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються
    ■ідсіканням частини -ський:

    шевченківський — Шевченків, франківський — франків, і под.

    9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв
    народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні),
    зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення:

    грузинський народ — грузин, народ Бориспільський край — Бориспіл. край Луганська область — Луган. обл. і под.

    Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу­ються ідентично:



    Харківська область — Харк. обл. Харківський район — Харк. р-н і под.

    10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос-
    ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

    калійний — калійн. олійний — олійн. червоний — червон. і под.

    11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово
    не скорочують:

    вищий — вищ., але вища — не скорочують учений — учен., але вчена — не скорочують міський — мгськ., але міська — не скорочують і под.

    12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід
    зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

    торф'яний — торф'ян.

    слов янський — слов'ян, і под.

    13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати
    слід на приголосний, що стоїть перед ним:

    грецький — грец. гуцульський — гуцул, сільський — сіл. і под.

    14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний,
    то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

    законний — закон, іменний — імен, щоденний — щоден. і под.

    15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної
    кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за
    тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано-
    го слова:

    експериментальний — експерим.,

    а не експериментал,, експеримент, фундаментальний — фундам.,

    а не фундаментал., фундамент, графічний — графіч. комічний — коміч.

    континентальний — континент, і под.


    1. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсіка­ють кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

    2. У словосполученні скорочують кожне слово:

    видавничий відділ — вид. від.

    допоміжна картка — допом. карт.

    умовний друкований аркуш — ум. друк. арк. і под.

    В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:



    без року — б. р. без ціни — б. ц. вихідні дані — вих. дан. і так далі — і т. д. та под.

    18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від-
    сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення
    -ський:

    місто Камянець-Подільський —

    м. Кам' янець-Поділ, місто Корсунь-Шевченківський —

    м. Корсунь-Шевченків. і под.

    Примітка. Географічні назви, що є складними імен­никами та пишуться через дефіс, не підлягають скоро­ченню:

    Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка та под.

    19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс,
    ■ідсікають кожну складову частину або одну з них відповідно
    до загальних правил скорочення:

    греко-католицький — греко-католиц. фізико-математичний — фіз. -мат. хіміко-технологічний — хім.-технол. і под.

    20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсіка-
    ють другу частину слова відповідно до загальних правил ско-
    рочення:

    агролісомеліоративний — агролісомеліор. лісогосподарський — лісогосп. і под.


    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


    База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
    звернутися до адміністрації

    увійти | реєстрація
        Головна сторінка


    завантажити матеріал