М. Зубков Сучасна українська



Сторінка21/30
Дата конвертації02.12.2016
Розмір9,16 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   30

Примітки: 1. Числівникові назви чверть, трети­на, половина відмінюються як іменники відповідних від­мін: чверть як смерть; третина, половина як калина.

2. Числівники півтора (десятка), півтори (тисячі), півтораста (тонн) не відмінюються.
Зв'язок числівника з іменником

  1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною циф­рою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареє­стровані...

  2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі Н. відмінка множини: два тижні, три квартали, чоти­ри плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше -у формі Р. відмінка множини: п'ять (рідних) братів, трид­цять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та імен­ники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), шістдесят чотири селянина (бо селяни), чотири племені, три лошати, два імені, чотири чоловіка (у значенні лічильного сло­ва) , але три грузини.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числів­ником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р. відмінку множини: років два, днів три, тижнів чотири.

Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (3.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розби­тих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни.

Примітка. Іменник рукав у множині із числівпи-I—' ками два, три, чотири, залежно від семантики має закін­чення -а, якщо йдеться про частину одягу: два рукава (сорочки, піджака, пальтатошр) і — відгалужегаїя річки, каналу, дерева тощо чи пристрою для відведення або транс­портування рідин, газів, сипких речовин (прочистити три рукави каналу).

3. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одно-
му відмінку, із трьома братами, шістдесяти будинкам.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон і под., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть лише в Р. відмінку множини: тисячею років — тисячі років, мільйоном гривень — на мільйоні гривень, мільярдом зірок - на мільярді зірок, пара рукавиць — парі рукавиць, дюжина виделок — дюжиною виделок, маса мікробів — масу мікробів.



  1. Числівник, ужитий у сполученні з більш на... або менш на..., має форму 3. відмінка, яка залежить від семантики імен­ника: у назвах істот паралельно вживаються 3., Р. чи Нлидмінок, у назвах неістот лише 3. чи Н. відмінок: більше на сімох (сім) аспірантів, але більше на сім книжок.

  2. Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих — і виражаються сполученням кількісних та порядкових числів­ників: сорок шість сотих гектара, три цілих одинадцять сотих відсотка. Порядковий числівник — еліптична конструкція, оскільки: а) поєднується з іменниками, що позначають предме­ти, які не піддаються лічбі (збірними, речовинними) і стоять завжди в Р. відмінку множини: одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення; б) після дробових числів­ників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: двох десятих відсотка, двом десятим, відсотка, двома десятими відсотка; в) після числівників півтора, півтори іменник має форму Р. відмінка однини в Н., Р. та 3. відмінках, а в Д., Ор. та М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини:

Н. півтора місяця, півтори тонни

Р. півтора місяця, півтори тонни

Д. півтора місяцям, півтори тоннам

3. півтора місяця, півтори тонни

Ор. півтора місяцями, півтори тоннами



М. (на, у) півтора місяцях, ... півтори тоннах

Зрідка іменник може мати форму Р. відмінка множини: дві п'ятих виробів, одна десята запасів золота.

У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і: шість і одна друга відсотка. Коли дробову частину (вислів половина, чверть) приєднує прийменник із, з, керований імешшк залежить від числівника, що виражає цілу час­тину мішаного дробу: один із половиною метр, три з половиною тижні, п'ять із половиною тижнів, два з половиною місяці, чотири з половиною роки, п'ять із чвертю століть, дев'ять із чвертю років.


  1. Іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази (три з половиною рази), а зі словом півтора та дробовим числівником, має форму раза: півтора раза, три й п'ять десятих раза.

  2. Після числівників половина, третина, чверть імешшк ужи­ваться в Р. відмінку однини, а після числівника півтораста в Р. відмінку множини: половина вантажу, третина ящика, чверть року, але: півтораста тонн, половина задач, третина дерев, чверть показників.

  3. Збірні числівники поєднуються:




  • з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє львів'ян, троє цуценят, четверо овець, п'ятеро орлів;

  • з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів;

  • з деякими іменниками середнього роду на означення предметів: двоє відер, троє вікон.

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у Р. відмінку множини: двоє селян, троє дверей, четверо голубів. Після збірних числівників обидва, обидві імешшк ста­виться в Н. відмінку множини: обидва хлопці, обидві сестри.

У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох селян, двом селянам, обом сестрам, обома сестрами.



9. У датах назви місяців уживаються в Р. відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого.

Особливості використання числівників у ділових паперах

правильно

500 мл (0,5 л) 50 (п'ятдесят) два, дві, двоє десять сто

150 т (сто п'ятдесят тонн) 0,25 л (нуль цілих і двадцять

п'ять сотих літра) одна четверта аркуша паперу відстань довжиною 0,25 км

(кілометра) 1 см 5 мм (один сантиметр п'ять

міліметрів) 1 г 500 мг (один грам п'ятсот

міліграмів) 1 грн 50 к. (одна гривня

п'ятдесят копійок) 1 500 (одна тисяча п'ятсот) 20 кг 500 г (двадцять кілограмів п'ятсот грамів)


1. Уживати треба тільки книжні числівники:

неправильно



півлітра, половина літра півсотні, половина сотні пара десяток сотня

півтораста тонн чверть літра

чвертка паперу чвертькілометрова

відстань 1,5 см, півтора

сантиметра 1,5 г, півтора грама

1,5 грн, півтори гривні

1,5 тис, півтори тисячі 20,5 кг, двадцять

із половиною кілограмів 1,5 год, півтори години

1 год ЗО хв (одна година

дюжина стільців в однім варіанті в одно місце


тридцять хвилин) 12 (дванадцять) стільців в одному варіанті в одне місце

Але можливі конструкції типу: половина міста, піввулиці, пів'ящика, півпідвал, півострів, чвертьфінал, півтора раза, півто­ри рибини, півтора кавуна.

Слово половина не може вживатися з означенням більше, менше, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною та под.).

8 Зубков М.



неправильно правильно

Більша (значна, переважна) Більше половини працівників
половина працівників.
або Більшість (значна, більша

частина) працівників.

2. Порядковий числівник перший слід уживати з часткою
най- для означення найвищого ступеня прикметника, а не зі сло-
вом «самий».

неправильно правильно

самий перший проект найперший проект сама перша станція найперша станція

3. Числівникові конструкції на позначення приблизної
кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється
через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, до,
понад
для більшої точності та достовірності мовлення.

неправильно правильно

кількасот 300-700

кількадесят 40-60

декілька 5~7

сімсот з лишком понад сімсот або більше семисот

ледь не тисяча 900-980

біля тисячі до тисячі (із тисячу)

майже тисяча або

близько тисячі менше тисячі

без малого сотня штук (як) менше ніж сто (до ста) штук

порядка десяти чоловік до десяти чоловік


Ф
І Л Увага! Числівники зі словом понад стоять лише в Н. відмінку (понад сорок тонн).

4. В умові математичної задачі дробові числівники слід чи­тати й писати повністю: три четвертих, п'ять шостих, дев'­ять десятих.

У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і як­що у знаменнику стоїть 2, 3, 4, то замість 1/2, 1/3, 1/4 треба писа­ти й говорити: половина, третина, чверть — без числівника одна.



неправильно правильно

0,5 або 1/2 інформації . половина інформації

3/4 податків 75 % (сімдесят п'ять відсотків)

податків

менше однієї чверті даних менше чверті даних

завезено одну третину завезено третину вантажу
вантажу


Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошу­ванні вживають форму дробових числівників: одну третину вро­жаю було зібрано й вивезено, а дві третіх лишилося на полях.

5. Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи оданиці виміру, часові межі пшпуться словами.

неправильно

З 5 замовлень ми отримали лише 2

Чекаю Вас із 4 Відрядження на 2—З місяці

правильно

Із п'яти замовлень ми отримали

лише два;

але


Із 5 кг замовлених цвяхів ми отримали лише 2 кг. Чекаю Вас із чотирма Відрядження на два-три місяці.

  1. У цифровому позначенні перевага надається арабським цифрам за винятком членування (рубрикації) тексту.

  2. Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж та складні й складені числівники на початку речення.

неправильно

6-й тиждень... 50-ті роки... 2 години... 16-го березня... 25 днів...

правильно

Шостий тиждень... П'ятдесяті роки... Дві години... Шістнадцятого березня. Двадцять п'ять днів...

8. Порядковий числівник другий (а, -е, -і) треба вживати лише після числівника перший (а, -е, -і) або після будь-якого порядкового числівника (на означення послідовності, порядку). В інших випадках слід уживати займенник інший. Виняток ста­новить однозначно парні значення або органи, чи контекст.

неправильно

Один проект розглянули 20.12.2001, а другий — 20.01.2002. Перший проект затвердили 05.12.2000, а інший — 30.01.2001 Одним оком бачу гірше, ніж іншим.

правильно

Один проект розглянули 20.12.2001, а інший — 20.01.2002 (якщо їх більше двох). Перший проект затвердили 05.12.2000, а другий - 30.01.2001 (якщо їх лише два). Одним оком бачу гірше, ніж другим.

8*

227


Від одного боку річки Від одного боку річки до другого до іншого всього 15 метрів, всього 15 м.

9. У формах М. відмінка однини порядкові числівники
(на означення узгодження з іменником, прикметником чи за-
йменником чоловічого та середнього роду) мають закінчення
-ому, а не -їм.

неправильно правильно

на першім етапі на першому етапі

на восьмім повороті на восьмому повороті

10. Не можна використовувати паралельні й розмовні фор-
ми на позначення часу й уживати для цього прийменник у (в).

неправильно правильно

Зустріч відбудеться пів Зустріч відбудеться о 18.30

на сьому (до сьомої) вечора. (о 18 год ЗО хв).

За чверть до 10 ранку О 9.45 (о 9 год 45 хв) усі

всі розійшлися. розійшлися.

Збори завершилися Збори завершились о 13.00

в 13 дня. (о 13 год).

Початок засідання Початок засідання о 16.00

у 4 години. (о 16 год).

11. Називаючи точний час, треба пам'ятати, що до ЗО хв треба
вживати прийменник на, а після ЗО хв — прийменник за.

неправильно правильно

пів сьомої (години) пів на сьому (годину)

п'ятнадцять (хвилин) п'ятнадцять (хвилин)

восьмої (години) на восьму (годину)

без десяти (хвилин) за десять (хвилин) третя

три (години) (година)

Отже, форму у скільки годин? слід замінити на — о котрій годині?, а форму скільки годин? — на котра година?

Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.

неправильно правильно

Зараз одинадцять (11) годин. Зараз одинадцята година

(або 11.00).



Буду відсутній до Буду відсутній до дванадцятої

дванадцяти (годин). (години).

Зателефонуйте після Зателефонуйте після десятої

десяти (годин). (години).

І

і

©Увага! У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (.Повернуся на 10 годину), а приймен­ник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

12. Уживання прийменника у (в) можливе лише тоді, коли після нього йде слово кількість, розмір, сума, а далі — числів­ник із поясненням кількості, розміру, суми (чого).

неправильно правильно

Книжки кількістю Книжки в кількості

7 екземплярів. 7 примірників.

Допомога розміром Допомога в розмірі 4 млн

у 4 мільйони доларів. доларів США

або 4 000 000 $ США.



Грошова субсидія на суму Субсидія в сумі

в 11 грн (гривень) 11 грн 70 к.

70 к. (копійок).

При прислівниках типу завтовшки, завглибшки, завширш­ки, завдовжки, заввишки та при Ор. відмінку іменників вага, діаметр, місткість перевага надається безприйменниковим кон­струкціям:



Стіни будинку були завтовшки 11 см; Біля броду річка була завглибшки 4 м; Надійшов вантаж вагою 350 от; Цистер­на місткістю 85 т була порожньою.

Також без прийменника слід використовувати числівники в та­ких конструкціях:



обстеження двома циклами опитування (іспит) одним заходом дослідження трьома етапами

неправильно правильно

Оподаткування забезпечило Оподаткування забезпечило економічний ефект у 10 ти- економічний ефект 10 000 грн сяч гривень кожного року. щороку.

Відстань у 700 км автобус Відстань 700 км автобус
подолав за 9 год. подолав за 9 год.

Уникнути прийменниково-відмінкової форми можна шля­хом перебудови речення.



неправильно

Будинок був висотою

в 70 метрів. Будинок був заввишки з 70 метрів.

правильно

Висота будинку була 70 метрів.

Висота будинку дорівню­вала (сягала) 70 метрів.

  1. Багатозначні цифрові числа розбивають на класи за допо­могою пропусків: 20 705 149, 174 000, З 172, але не розбивають на групи цифри в числах, що позначають номер (після знака №), у марках машин механізмів, у позначеннях нормативних документів.

  2. Коли перераховують декілька порядкових числівників, то літери чи позначення одиниць виміру треба ставити лише після останнього: у 7, 13, 15 та 19-му будинках; пакунки на 5, 8, 10 і 12 кг.

  3. Ступінь точності числових значень величин, що наводять­ся в документі, має забезпечувати найбільшу їх інформативність; при цьому треба, щоб у ряду однотипних даних ступінь точ­ності (кількість цифр після коми) був однаковим: довжина заготівок 1,50; 1,75; 2,00 см.

Г7Г Примітки: 1. Наявність чи відсутність іменника при •——' числовій назві залежить від конкретного документа.

2. Неприпустимими є цифрово-знаково-літерні комбі­нації типу 15%-ий рівень.


Займенник
Займенник лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх. Займенники в мові вживаються часто для того, щоб уникнути повторення тих самих слів. При цьому їхню форму треба обов'язково узгоджувати з родом і числом іменників, замість яких ці займенники вжито. Правильно вжиті займенни­ки допомагають пов'язати речення в тексті.

За значенням займенники поділяються на дев'ять розрядів:



  1. особові - указують на особи: я, ми (1-ша особа), ти, ви (2-га особа), він, вона, воно, вони (3-тя особа);

  1. зворотний себе - указує на ту особу, яка виконує дію;

  1. присвійні - указують на належність предмета 1-й особі: мій, наш; 2-й особі: твій, ваш; 3-й особі множини: їхній; особі, яка виконує дію - свій; иа належність предмета

3-й особі однини указують особові займенники в Р. відмін­ку - його, її;

  1. вказівні - указують на предмет: цей, той (оцей, отой); на ознаку: такий (отакий); на кількість: стільки;

  2. означальні - весь (ввесь, увесь), всякий (усякий), кожний, інший, сам, самий;

  3. питальні - являють собою запитання до іменника: хто? що?; до прикметника: який? чий?; до числівника: скільки? котрий?;

  4. відносні - ті, що й питальні, але вживаються для при­єднання підрядних речень до головних: Благословен же той, хто від грози не никне, і пісня, що летить до ра­дісних небес (В. Сосюра);

  5. неозначені - утворюються від питальних за допомогою часток аби-, де-, -сь (пишуться разом) та хтозна-, казна-, бозна-, будь-, -небудь, невідь- (пишуться че­рез дефіс): абиякий, дехто, щось, хтозна-скільки, казна-яка, бозна-що, будь-хто, котрий-небудь, невідь-скільки та ін.;

  6. заперечні - утворюються від питальних за допомогою частки ні- (пишуться разом): ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки, нікотрий.

У неозначених і заперечних займенниках, якщо в них між часткою й займенником є прийменник, усі частини пишуться окремо: у декого -де в кого, абиким - аби з ким, до будь-кого -будь до кого, про ніщо - ні про що, нікого - ні від кого, де­чим - де з чим.

Відмінювання займенників

Займенники наш, ваш, усякий, усілякий, інший, самий, сама (сама вода, але та сама вода), сам (самй, самі), такий, який, котрий, кожен (кожний) відмінюються як прикметники твер­дої групи, а займенник їхній - як прикметники м'якої групи. Далі наведені приклади відмінювання займенників.






Увага! Займенник самий в українській мові означає тільки один або той же (самий)







Від­мінки

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

н.

він

воно

вона

вони

Р.

його (нього)

його (нього)

її (неї)

їх (них)

д.

йому

йому

їй

їм

3.

його (нього)

його (нього)

її (неї)

їх (них)

Ор.

ним

ним

нею

ними

м.

(на, у) ньому

... ньому (...нім)

... ній

... них




(...кім)










Форми займенників 3-ї особи нього, ньому, неї, ній, них ужи­ваються після прийменників, а в Ор. відмінку форми ним, нею, ними є загальними (і в прийменникових конструкціях, і в сло­восполуках без прийменника).

Примітка. Займенники твій, свій відмінюються за поданим вище зразком.

Вказівні займенники

Від-

Однина

Множина

мінки

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід




н.

той, цей

те, це

та, ця

ті, ці

р.

того, цього

того, цього

тієї (тої), цієї

тих, цих

д.

тому, цьому

тому, цьому

тій, цій

тим, цим

3.

як у Н. або Р.

те, це

ту, цю

як у Н.

або Р.



Ор. М.

тим, цим (на, у) тому (...тім), ...цьому (...цім)

тим, цим ...тому (...тім), ...цьому (...цім)

тією (тою), цією ... тій, цій

тими, цими

...тих,

...цих

Примітка. Так само відмінюються займенники отой, оцей.
Означальні займенники

Від­мінки

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

н.

весь

все

вся

всі

Р.

всього

всього

всієї

всіх

д.

всьому

всьому

всій

всім

3.

як у Н. або Р.

все

всю

як у Н. або Р.

Ор.

всім

всім

всією

всіма

м.

(на, у) всьому

...всьому

...всій

...всіх




(...всім)

(...всім)








Примітка. У Н. відмінку чоловічого роду ці за­йменники мають фонетичні варіанти (ввесь, увесь). Вибір варіанта визначається потребою милозвучності: зібрався ввесь наш рід; наш увесь рід. В усіх відмінках у й в чергуються за загальним правилом: з усього світу, з усієї сили, від усіх матерів і т. ін.

Питально-відносні займенники

н.

хто

що

р.

кого

чого

д.

кому

чому

3.

кого

що

Ор.

ким

чим

м.

(на) кому (... кім)

... чому (... чім)



Від­мінки

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий РІД

Н.

чий

чиє

чия

чиї

Р.

чийого

чийого

чиєї

чиїх

д.

чийому (чиєму)

чийому (чиєму)

чиїй

чиїм

3.

як у Н. або Р.

чиє

чию

як у Н. або Р.

Ор.

чиїм

чиїм

чиєю

чиїми

м.

(на, у) чийому

...чийому

...чиїй

...чиїх




(....чиїм, ...чиєму)

(... чиїм,













...чиєму)










Примітки: 1. Числові займенники декілька, кілька відмінюються як числівник два.

2. Займенники скільки та стільки мають відмінкові форми кількісних числівників: скількох, скільком, скількома. Останній може бути як питальним (У скіль­кох змаганнях брав участь?), так і означальним (Скільком людям він допоміг!).

Присудок після займенника хто стоїть в однині й у чоло­вічому роді: Усі, хто тільки міг, вийшли на майданчик, вітаю­чи іноземну делегацію.

Присудок після питального займенника що? стоїть в однині й у середньому роді (Що трапилося, добродію?), а після віднос­ного що - у будь-якому роді й числі: Така проблема, що не бачимо й виходу. Добре, що ми з тобою зустрілися.

Неозначені та заперечні займенники

Ці займенники відмінюються в основній частині за зразком тих займенників, від яких утворені: якийсь - як який, хто-не-будь ~ як хто, ніщо - як що, нічий - як чий і т. ін.



Прономіналізація

Перехід інших частин мови в займенники називають про-номіналізацією1.

Повний перехід у займенники можливий лише для:

а) залежних прислівників: Серед десяти команд явно наша


посяде призове місце;

б) залежних прикметників: Підприємство цілий (весь) місяць


відшкодовувало збитки;

в) залежних дієприкметників: Даний (цей) варіант улаш-


товував керівника проекту;

г) кількісного числівника один у поєднанні із заперечною


часткою ні, що виступає у значенні займенників жоден, ніхто,
ніякий:
Ні один (жоден) виборець не проголосував проти на-
шого кандидата;

д) залежних порядкових числівників: Повна Гарантія мож-


лива лише, якщо там буде присутній хто-небудь
третій (інший);

е) залежних дієслів: Перекладач, який розуміє гінді, при-


їхав наступного дня;

ж) залежних займенників: Прочитавши факс, ми всі зрозу-


міли: їхати треба зараз;

и) залежних іменників, які втратили своє лексичне значення: Факт (це) було зафіксовано у протоколі зборів.



Прономіналізовані слова зберігають усі граматичні ознаки своєї частини мови, виступаючи зазвичай синонімами до зай­менників.

Особливості використання займенників у ділових паперах


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   30


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал