Літературне читання 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Пояснювальна записка



Сторінка3/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0,56 Mb.
1   2   3   4


3 клас


Зміст навчальної діяльності

Державні вимоги до навчальних досягнень

Коло читання

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні, цікаві для цього віку твори, які мають художньо-естетичну цінність.

Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні.

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). Т.Шевченко, Леся Українка, П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, Олександр Олесь, І.Калинець, М.Вороний, М.Вінграновський, П.Воронько, Н.Забіла, М.Стельмах, А.Качан, Л.Костенко, В.Коломієць, Т.Коломієць, А.Костецький, А.Малишко, А.М’ястківський, Є.Горєва, В.Лучук, П.Осадчук, Д.Павличко, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка, М.Познанська, І.Кульська, С.Жупанин, В.Самійленко, В.Скомаровський, І.Січовик, О.Сенатович, Г.Бойко, Д.Білоус, Д.Павличко, І.Світличний, І.Жиленко, М.Сингаївський, Г.Чубач.

Акровірші, вірші-загадки, вірші-скоромовки.



Байки. Л.Глібов, П.Глазовий.

Проза. Оповідання, уривки з повістей: О.Буцень, Є.Гуцало, А.Григорук, В.Кава, В.Нестайко, Д.Чередниченко, О.Іваненко, І.Сенченко, В.Скуратівський, Г.Тютюнник, Микола Трублаїні, В.Сухомлинський, Ю.Збанацький, М.Стельмах, В.Чухліб, О.Дерманський, Л.Вороніна.

Літературні казки. К.Ушинський, І.Франко, Леся Українка, О.Зима, І.Липа, О.Іваненко, В.Скомаровський, В.Сухомлинський, Л.Письменна, Ю.Ярмиш.

П’єси. Н.Куфко, Олександр Олесь, Л.Мовчун.

Сходинки до монографічного вивчення творчості поетів: Марійка Підгірянка, Н.Забіла, П.Воронько, М.Стельмах, Т.Коломієць, А.Костецький, Д.Павличко.

Науково-художні твори. Г.Демченко, О.Іваненко, О.Копиленко, Ю.Старостенко, А.Коваль, П.Утевська, Ю.Дмитрієв, М.Пришвін.

Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку молодших школярів.

Сторінками дитячих журналів.

Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей - П.Єршов, О.Пушкін, Г.К.Андерсен, брати Грімм, З.Топеліус, А.Ліндгрен, Божена Немцова, М.Носов, М.Сладков.

Вірші. С.Маршак, А.Барто, Б.Заходер, Янка Купала, Джанні Родарі.



Учень:

співвідносить вивчені творі з відповідними жанрами: казка, вірш, оповідання, байка п’єса;

розрізняє фольклорні і авторські твори; твори за емоційним забарвленням; називає основні теми читання; прізвища, імена українських письменників-класиків, найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори, з якими ознайомились під час навчання;

знає сюжети 4--5 фольклорних казок; напам’ять 7--8 віршів, прізвища, імена їхніх авторів; 5--6 прислів’їв;

усвідомлює значення книжки в житті людини



Формування і розвиток навички читання

Розвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос цілими словами та групами слів.



Інтенсивне формування і розвиток продуктивних способів читання мовчки (очима, без позамовних засобів, виявлення емоцій, свідомо)

Формування і розвиток умінь з допомогою вчителя, а також самостійно вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос).

Застосування різних видів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвого апарату, розширення оперативного поля зору; правильності, безпомилковості сприймання тексту; розвиток смислової здогадки (антиципації); розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті у процесі сприймання.


Учень:

читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами та групами слів у темпі, не нижчому 75 сл./хв;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

вибирає та застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос) - самостійно та з допомогою вчителя;

застосовує різні види вправ, спрямованих на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору, розвиток смислової здогадки (антиципації), розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам’яті у процесі сприймання


Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору

Формування умінь самостійно усвідомлювати, визначати тему твору та основну думку (з допомогою вчителя)



Учень:

усвідомлює та самостійно визначає тему твору; основну думку - з допомогою вчителя

Сюжет і композиція (без уживання термінів). Пейзаж, портрет, діалоги як найпростіші елементи композиції твору.

Початок, основна частина, кінцівка твору як основні елементи сюжету, їх взаємозв’язки



знаходить у структурі тексту художні описи природи, зовніш-ності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; називає учасників діалогу; розуміє зміст діалогу; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв’язок після аналізу твору



Герой (персонаж) твору. Визначення головного й другорядних персонажів твору; позитивного та негативного героїв твору (з допомогою вчителя)

самостійно визначає головного і другорядного персонажів; пояснює, хто з персонажів є позитивним, хто - негативним (самостійно та з допомогою вчителя)

Автор твору. Усвідомлення взаємозв’язків: автор -- твори -- книжки; автор – теми.

Ставлення письменника до зображуваних подій і персонажів.

Епізоди з життя і діяльності письменника


пояснює, що той чи інший письменник є автором низки творів, низки книжок на певну тему, наводить приклади; має елементарне уявлення про авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і персонажів (з допомогою вчителя);

розповідає епізоди з життя і діяльності письменників, з якими ознайомлювались під час навчання

Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.

Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термі-нів, практично), з’ясовувати їх роль у творі

виділяє у художньому тексті та вживає у своєму мовленні під час характеристики персонажів творів, опису природи яскраві, образні вислови з твору; пояснює їх роль у тексті

Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися

правильно називає та розрізняє практично жанри творів, з якими ознайомлювався під час навчання;

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; героїко-фантастичних казок, байок, п’єс -- з допомогою вчителя


Досвід читацької діяльності
Особливості опрацювання художнього твору
Усвідомлення жанрової специфіки творів –

впізнавання і називання жанру твору


Народні героїко-фантастичні (чарівні) казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, чудесні перетворення та ін.

Герої (персонажі) героїко-фантастичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.




Учень:

усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, чудесні перетворення, надзвичайна сила героїв і т.ін.;

правильно визначає, називає героїв чарівних казок; пояснює, якими якостями наділені позитивні і негативні герої; висловлює свою оцінку щодо поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло (з допомогою вчителя)

Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв. Формування умінь вибрати з низки прислів’їв таке, що найточніше відображує основну думку твору.

Спостереження за використанням прислів’їв і приказок у художніх творах та мовленні людей.



розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів;

називає, теми прислів’їв (напр., про працю, навчання); правильно вибирає з низки прислів’їв таке, що найточніше відображує основну думку твору (на прикладі прислів’їв, які побутують у мовленні переважно у прямому значенні);

Вірші. Розширення і поглиблення знань і умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика, уявні картини). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів.

вміє самостійно назвати основні ознаки вірша (наявність рими ритму, поділ на строфи -- без вживання терміну); наводить кілька прикладів віршів, різних за емоційним забарвленням, пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках;

Акровірш (акростих) як особлива форма вірша (віршованої загадки), у якому початкові літери рядків, прочитані згори вниз, становлять слово чи словосполучення.

практично розрізняє акровірш; називає його основну відмінність від інших творів

Оповідання. Поглиблення знань, умінь щодо структурних особливостей оповідання, типів персонажів, тематики дитячих оповідань.

Формування умінь усвідомлювати умовність подій у літературному творі, їх відмінність від реальних, життєвих.

Привернення уваги учнів до особистості автора твору


називає основні ознаки оповідання як жанру, наводить кілька прикладів; пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання;

має уявлення про умовність подій у літературному творі (з допомогою вчителя);

пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки.

Герої (персонажі) байок



має початкове уявлення про жанрові особливості байки як не-великого, здебільшого віршова-ного твору, у якому в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; правильно називає героїв байок

Повість, повість-казка як прозові твори, у яких мають місце кілька подій; їх відмінність від оповідання та казки. Герої (персонажі) повістей, повістей-казок.

практично розрізняє повість, повість-казку; пояснює їх відмінність від оповідання та казки; правильно називає героїв повістей, повістей-казок (на прикладі програмових творів)

П’єса як драматичний твір, написаний для вистави. Дійові особи. Діалогічний характер побудови п’єси. Діалоги і монологи у п’єсі. Слова автора. Дії (картини) у п’єсі.

має уявлення про основні жанрові ознаки п’єси, її відмінність від інших жанрів; визначає у п’єсі діалоги, монологи, слова автора, дії (картини); вміє брати участь у постановці дитячих п’єс


Смисловий і структурний аналіз тексту


Смисловий і структурний аналіз тексту має практичну спрямованість і здійснюється у процесі його багаторазового перечитування, під час якого учні поступово готуються до глибшого аналізу та синтезування прочитаного, тобто узагальнення.

У 3 класі продовжується формування і удосконалення умінь, що були об’єктом роботи у 2 класі, а також вводяться у читацьку діяльність нові уміння і способи опрацювання тексту.

Удосконалення умінь знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійне визначення послідовності подій у творі і орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка.

Самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будовою оповідань, науково-художніх, науково-популярних текстів.

Користування планом для переказу прочитаного.

Розвиток умінь запитувати і відповідати на матеріалі прочитаних текстів; ставити запитання до тексту; вступати в діалог (5--6 реплік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, визначення нового, невідомого, узагальнення, доведення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне в прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, з прислів’ям, з ілюстраціями; знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів.

Формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування.




Учень:

уміє знаходити і пояснювати зв’язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає проект план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів;

уміє користуватися планом і малюнками для переказу прочитаного (детально, стисло, вибірково);

уміє самостійно формулювати запитання до тексту;

уміє з допомогою вчителя і самостійно аналізувати тексти, виділяти ознаки описуваних предметів, явищ, подій; вчинки дійових осіб;

висловлює здогадки щодо можливого розвитку подій;

уміє з допомогою вчителя і самостійно встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, визначати головне, узагальнювати, доводити свою думку;

вміє визначати у творах елементи розповіді, описи, міркування


Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне

ставлення читача до змісту твору


Розширення і поглиблення в учнів уявлень про епітет, порівняння, метафору; їх роль, різні форми вираження; усталені епітети, порівняння, метафори в усній народній творчості й у творах письменників.

Самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах.

Формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного.

Формування художньо-образного мислення, основою якого є емоційно-чуттєве сприймання і аналіз учнями прочитаного, а результатом -- оцінні судження, почуття, милування красою художнього слова.

Формування в учнів у співпраці з учителем досвіду сенсорного естетичного сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи


Учень:

уміє знаходити у тексті самостійно і з допомогою вчителя порівняння, епітети, метафори (без вживання терміну); пояснювати їх роль у тексті;

уміє самостійно знаходити у тексті слова, що мають переносне значення;

уміє використовувати у власному мовленні образні засоби (розповідь, переказ);

уміє з допомогою вчителя визначати настрій, загальну тональність твору;

уміє висловлювати оцінні судження морального і естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; висловлювати своє ставлення до прочитаного.



Робота з науково-художніми творами


Художні і пізнавальні особливості науково-художніх творів. Художня сюжетна лінія, характеристика героїв твору. Пізнавальна наукова інформація

Порівняння художнього і науково-художнього твору



усвідомлює сюжет, виявляє розуміння вчинків, подій, знаходить текст і пояснює слова-терміни, визначає смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює (за допомогою вчителя) науково-пізнавальний матеріал, складає словесний, малюнковий план, визначає основну думку, переказує зміст.

Розрізняє твори (за наявністю чи відсутністю наукової інформації)




Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією


Практичне ознайомлення школярів з поняттями “прикнижна анотація”, “відомості про письменника”

Учень:

самостійно виділяє у книжці, правильно називає її структурні елементи: титульний аркуш, прикнижна анотація, відомості про письменника; пояснює їх призначення;

Формування умінь самостійно ознайомлюватись з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові і т.ін.

самостійно ознайомлюється з новою дитячою книжкою з опорою на зміст обкладинки, титульний аркуш, прикнижну анотацію, передмову; прогнозує її орієнтовний зміст;

Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем


самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему читання; будує зв’язне висловлювання за змістом твору (творів);


Формування умінь самостійно орієнтуватись у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці


розглядає дитячі книжки на книжковій виставці; висловлюється щодо орієнтовного змісту книжок, їх тематики

Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою Інтернет-ресурсів бібліотеки (з допомогою вчителя)

здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки

Формування умінь складати найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя)

складає найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно , з допомогою вчителя);

Формування умінь самостійно користуватись довідковою літературою (дитячими енциклопедіями, словниками тощо)


усвідомлює призначення довідкової літератури; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації, розширення та поповнення своїх знань;

Розвиток у школярів умінь самостійно читати дитячу періодику. Практичне ознайомлення з поняттями “число журналу”, “рік видання”, “примірник”, “комплект”.


виділяє, правильно називає у дитячому журналі число журналу, рік видання; пояснює значення понять: “примірник журналу”, “комплект” (з допомогою вчителя);

Виховання у школярів культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, з повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії і т. ін

бере участь у колективному обговоренні змісту самостійно прочитаних книжок: уважно слухає думки, міркування однокласників; висловлює власні міркування щодо прочитаного; виявляє толерантність, повагу до однолітків під час діалогу, колективної дискусії

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка