Літературне читання 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Пояснювальна записка



Сторінка2/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0,56 Mb.
1   2   3   4



Формування і розвиток навички читання


Зміст навчальної діяльності

Державні вимоги до навчальних досягнень

1. Спосіб читання.

Формування навичок усвідомленого, правильного, плавного читання цілими словами вголос.

Формування початкових умінь читати мовчки.



Учень:

читає наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, плавно цілими словами (допускається поскладове читання важких слів)

набуває початкових умінь читати мовчки.

2. Темп читання.

Формування прийомів розвитку темпу читання вголос, розширення оперативного поля читання.

Формування уміння уповільнювати та пришвидшувати темп читання (за завданням учителя), співвідносити темп читання зі змістом твору.



користується прийомами розвитку темпу читання вголос (за завданням учителя виконує вправи з розвитку оперативного поля читання, зорового і смислового сприймання слів, вправляння читання у різному темпі і т.ін.)

читає вголос наприкінці І семестру у темпі не менше 40 сл/хв наприкінці ІІ семестру – не менше 60 сл/хв.

3. Правильність читання

Удосконалення звукової культури мовлення: розвиток чіткої дикції на основі введення спеціальних вправ для розминки і тренування артикуляційного апарату, для відпрацювання правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах. Навчання правильної (за нормами орфоепії) вимови слів та правильного їх наголошування під час читання.




виконує за завданням вчителя спеціальні вправи, метою яких є тренування мовленнєвого апарату, відпрацювання правильної артикуляції звуків рідної мови (чітке вимовляння скоромовок, чистомовок поєднання голосних та приголосних звуків, закінчення слів, багатоскладових слів і т.ін.)

вимовляє у процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії та правильно їх наголошує (за винятком важких для цієї вікової групи слів).

4. Усвідомленість читання.

Смислове розуміння слів у тексті як у прямому, так і в переносному значеннях усвідомлення смислових зв’язків між реченнями і частинами тексту.

Розвиток смислової здогадки (антиципації).



Цілісне сприймання і розуміння тексту.


розуміє, може пояснити значення слів, ужитих у тексті у прямому та переносному значеннях (за винятком незнайомих, незрозумілих слів, а також слів з високим ступенем образності)

виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується виносками

розуміє, що слова в реченні, речення і частини тексту пов’язані між собою за

змістом

виявляє уміння смислової здогадки під час виконання спеціальних вправ, прогнозує орієнтовний зміст тексту, окремих його частин за заголовком, ілюстраціями і т.ін.

виявляє розуміння цілісного змісту твору, пояснює зв’язки між фактами, подіями.

5. Виразність читання

Формування умінь дотримуватися пауз між реченнями, а також ритмічних пауз, обумовлених розділовими знаками і змістом тексту.

Формування найпростіших прийомів регулювання темпу читання, сили голосу, тону залежно від змісту та жанрової специфіки твору.



користується найпростішими інтонаційними засобами виразності: дотримується пауз, обумовлених розділовими знаками у тексті, ритмікою тексту правильно інтонує кінець речення регулює темп читання, силу голосу (за завданням та з допомогою учителя).


Літературознавча пропедевтика

Тема та основна думка твору

Учень:

висловлюється, щодо теми твору – що в ньому зображено, про що він написаний

відповідає на запитання про кого, про що йдеться у творі? Що основне хотів сказати письменник? (з допомогою вчителя).

Сюжет і композиція

(без уживання термінів на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх текстів). Послідовність подій у творі, їх причиново-наслідкові зв’язки, випадок, епізод.



визначає в епічному творі складники сюжету: початок, основну частину, кінцівку, виділяє в тексті подію, випадок, епізод

відтворює послідовність подій у творі.

Герой, персонаж твору

вчинки героя, портрет, мова.



усвідомлює наявність персонажа (низки персонажів) як дійової особи (дійових осіб) у будь-якому епічному творі розрізняє їх за характером поведінки, вчинків (позитивні, негативні і т.ін.)

має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності.

Автор твору (початкове уявлення про те, як пов’язані автор – твір – тема).

має початкове уявлення про автора як творця правильно називає твір (прізвище письменника, заголовок) виявляє розуміння того, що кожний авторський твір написаний на ту чи іншу тему.

Мова художнього твору (образність і точність слововживання).

пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу створення художнього образу: людини, природи, тварини що з допомогою слів можна уявити те, про що йшлося у творі.

Жанр (ознайомлення з найпростішими жанровими особливостями дитячого ігрового фольклору, загадки, казки, вірша, оповідання).

розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм (дитячі народні ігри, лічилки, мирилки, співаночки, скоромовки, загадки), а також літературних форм (казки, оповідання, вірші)


Досвід читацької діяльності
Особливості опрацювання художнього твору
Усвідомлення жанрової специфіки творів –

впізнавання і називання жанру твору


Дитячий ігровий фольклор.

Ознайомлення учнів із зразками дитячої фольклорної поезії розучування і відтворення їх в ігровій формі, опредмечування змісту (ілюстрування, ліплення, інсценізація тощо).

пояснює (на елементарному рівні) функції (призначення) жанрів дитячого ігрового фольклору, їх ритмічну будову, способи виконання правильно їх називає

бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого ігрового фольклору і відтворенні їх в ігровій формі.

Загадка – популярний жанр народної творчості, що розповідає про предмет, явища, їх істотні ознаки, але не називає їх. Образність у зображенні предмета загадки.


пояснює призначення загадок, образний, асоціативний характер опису предмета, який слід відгадати

знає напам’ять кілька загадок, вміє загадувати їх одноліткам.

Казка як фольклорний літературний твір, у якому є вимисел, фантазія. Народні казки про тварин. Герої казок про тварин, їхні вдача, вчинки.

Послідовність і розвиток подій у казках про тварин.

Казкові прикмети: традиційні зачин, кінцівка, повтори, постійні епітети, звертання.

Поняття про літературну казку.



усвідомлює елементарні жанрові особли-вості народної казки: наявність у змісті вигадки, фантазії розповідає про особли-вості побудови: традиційний зачин, кінцівка, повтори

визначає, правильно називає героїв казок про тварин на основі спостережень за поведінкою вчинками, персонажів у казках розповідає про домінуючі риси їх характе-ру, передає це голосом під час читання, ін-сценування висловлює елементарні уза-гальнені оцінні судження: лисиця – хитра, вовк – злий заєць – боягуз і т. ін. пояснює, що літературна казка - це авторський твір.

Вірш. Графічна форма тексту. Рима, ритм, настрій у вірші автор твору, думки і почуття автора.

Декламація віршів. Інтонаційні мовні та позамовні засоби виразності (сила голосу, темпоритм, тон).

Виявлення ознак (слів, словосполучень, розділових знаків у тексті), що вказують на необхідність зміни засобів виразності під час читання (декламації).

Найпростіші прийоми заучування віршів напам’ять (за опорними малюнками, опорними словами).

Розвиток поетичного слуху.


виявляє практично ознаки віршованого тексту: графічну форму, наявність рими, ритму на елементарному рівні розрізняє вірші за емоційним забарвленням (веселі, сумні)

виділяє в тексті слова, словосполучення, розділові знаки, що вказують на відповідні темп, силу голосу, тон звучання (з допомогою вчителя). Після попередньої підготовки читає виразно вірш користується найпростішими прийомами заучування віршів напам’ять (за опорними словами, опорними малюнками, строфами) на кінець навчального року знає напам’ять 6-7 віршів.

Оповідання як невеликий розповідний художній твір про якийсь випадок, епізод із життя героя.

Особливості відтворення подій у тексті.

Персонажі (герої) оповідання, їхні вчинки, мотиви поведінки.

Автор оповідання, його ставлення до героя, його вчинків. Тема, основна думка твору.


розрізняє оповідання за найпростішими жанровими ознаками виділяє, правильно називає персонажів оповідання висловлює свою думку щодо поведінки героїв, виявляє розуміння авторського ставлення до персонажів, їхніх вчинків

Смисловий і структурний аналіз тексту

(протягом року)


Первинний аналіз:

відтворення учнями подій у тексті, називання дійових осіб, знаходження і пояснення (з допомогою вчителя) незрозумілих слів.




правильно називає фактичні події, дійових осіб

розрізняє у тексті відоме і невідоме



Знаходження в тексті відповідей на запитання щодо відтворення фактичного змісту прочитаного

розуміє запитання вчителя

уміє знаходити у тексті відповіді на відтворення фактичного змісту прочитаного

Поглиблений аналіз

Перечитування тексту з метою встановлення зв’язків між подіями твору, між дійовими особами виділення істотних ознак явищ, подій.

Складання характеристики дійо-вих осіб через аналіз їх мовлення, вчинків, мотивів поведінки пошук слів автора, які виявляють його ставлення до описаного.

правильно встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами

самостійно виділяє істотні ознаки явища, події, персонажів

уміє аналізувати мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових осіб (з допомогою вчителя)

Формування умінь знаходити в тексті ключові слова, а також речення для характеристики дійових осіб, подій явищ і т.ін.

уміє знаходити у тексті найважливіші слова, речення, що характеризують певні якості дійових осіб, подій, явищ

Формування уміння ставити запитання до окремих абзаців і до тексту.
Виділення теми і головної думки прочитаного

уміє сформулювати запитання до окремих абзаців і тексту загалом

уміє визначати тему та основну думку окремих абзаців і тексту загалом (з допомогою вчителя).

Заголовок, обговорення смислу заголовку.

Простежування різних форм заголовку встановлення зв’язку між заголовком твору і змістом, основною думкою прочитаного.

Обговорення варіантів заголовків, обґрунтування їх вибору.



Розвиток смислової здогадки – антиципації під час читання (слухання), умінь прогнозувати орієнтований зміст тексту на основі його заголовка, розгляду ілюстрацій.

розуміє роль заголовка у сприйманні тексту

знає про різні форми заголовка (називне, питальне речення одне слово і речення)

вміє пояснити смисл заголовка (з допомогою вчителя)

висловлює власні міркування щодо можливого розвитку подій

Структурний аналіз

Поняття про абзац, усвідомлення його ролі у тексті знаходження абзаців у різних за обсягом текстах.


уміє розпізнавати у структурі тексту заголовок, абзаци,

самостійно знаходити у тексті абзаци за певними ознаками (кількість, обсяг, роз-ташування) слова, речення за певними орієнтирами (найдовше, власні назви, слова, які звучать однаково, але мають різний смисл і т.ін.)

Орієнтування у логічній структурі тексту: зачин, основна частина, кінцівка знаходження їх у текстах різного обсягу.

уміє визначати у тексті структурні елементи (зачин, основна частина, кінцівка)

Формування умінь складати план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою епічних творів.

уміє скласти план текстів, поділених на частини (у малюнках, називних реченнях)

Відтворення тексту з опорою на готовий план, малюнки.

уміє відтворити текст за планом або малюнками

Розрізнення у тексті діалогів мови автора і дійових осіб.

уміє самостійно знаходити діалоги читати в особах


Засоби художньої виразності, емоційного ставлення до змісту твору

Практичне ознайомлення учнів із засобами художньої виразності у тексті (епітет, порівняння, метафора).

Знаходження слів з переносним значенням і вживання їх у своєму мовленні пояснення у контексті багатозначних слів.

Формування умінь відтворювати художні образи на основні зі-ставлення реального і образного опису предмета чи явища.

Формування умінь передавати свої враження, почуття від прочитаного за допомогою зв’язних висловлювань.



уміє розпізнавати і знаходити у тексті яскраві образні слова, вирази (епітети, порівняння, метафори без вживання терміна)

уміє пояснювати з допомогою вчителя мету їх використання у тексті

знаходити слова з переносним значенням і багатозначні слова, вміти їх пояснювати у контексті

уміє передавати свої враження, почуття від прочитаного у зв’язних висловлюваннях (твори-мініатюри, описи)

Відтворення змісту тексту з урахуванням особливостей його мови, використовування яскравих, образних висловів, вжитих у тексті.




уміє використовувати у розповіді, переказі яскраві, образні вислови з прочитаного тексту

Формування умінь визначати загальний емоційний настрій твору, адекватно реагувати на його зміст.

уміти визначати емоційний настрій твору (з допомогою вчителя)


Розвиток в учнів прагнення до засвоєння і вживання у своєму мовленні образних висловів з народних пісень, казок, прислів’їв, приказок.

уміє застосовувати у своєму мовленні вислови з прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок)

Формування умінь використовувати відповідну лексику твору для характеристики персонажів, висловлювати елементарні оцінні судження морального і етичного характеру (про вчинок героя, ставлення до природи, краси довкілля, людей).

уміє висловлювати елементарні оцінні судження морального і етичного характеру про події, явища персонажів прочитаних творів з використанням оцінної лексики



Робота з науково-художніми творами


Науково-художній твір, у якому пізнавальна інформація подається через художній зміст. Наукова інформація. Слова-терміни

має початкове уявлення про наукову інформацію, відшукує в тексті слова-терміни, виділяє пізнавальну інформацію, визначає тему (за допомогою вчителя), відтворює її зміст



Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Практичне ознайомлення учнів з книгознавчими поняттями: титульний аркуш, передмова, зміст, умовні графічні позначки, виноска, збірка авторська, збірка тематична.

Розвиток умінь самостійно знаходити потрібний твір за змістом (переліком) творів.

Формування умінь розрізняти дитячі книжки за типом видання.

Формування умінь орієнтуватися у групі дитячих книжок.
Формування умінь добирати книжки на певну тему дитячого читання

Ознайомлення учнів з розста-новкою книжок у відкритому фонді дитячої бібліотеки


Ознайомлення учнів з видами бібліотечно-бібліографічної допомоги: рекомендаційним списком дитячої літератури, книжковою виставкою (авторською, тематичною).

Практичне ознайомлення учнів з поняттям “абонемент” та роботою бібліотекаря на абонементі
Практичне ознайомлення учнів з поняттям “рубрика”. Розвиток умінь самостійно працювати з дитячими періодичними виданнями.


Учень:

виділяє, називає, показує елементи дитячої книжки: титульний аркуш, передмова, зміст (перелік творів), умовні графічні позначки пояснює їх призначення (самостійно та з допомогою вчителя)

самостійно знаходить потрібний твір за змістом (переліком творів)

практично розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір книжка-збірка (на основі розглядання та зіставлення елементів позатекстової інформації: написів та обкладинці, написів на титульному аркуші, ілюстрацій, змісту (переліку творів)

самостійно вибирає потрібну книжку з кількох запропонованих (не більше 4-х) за вказаними педагогом ознаками

за завданням педагога добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання (напр. казки про тварин вірші про природу і т.ін.)


розповідає, як розташовані дитячі книжки на полицях у відкритому фонді бібліотеки (напр., за алфавітом, тематикою)

пояснює призначення рекомендаційного списку дитячої літератури, книжкової виставки знаходить за завданням дорослого потрібну книжку, користуючись цими видами бібліотечно-бібліографічної допомоги

пояснює призначення абонемента в бібліотеці

самостійно розглядає дитячі періодичні видання за завданням вчителя знаходить, показує відповідну рубрику в кількох числах журналу.


Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Завдання на розвиток репродуктивної і творчої уяви. Ілюстрування художніх образів твору придумування словесних картин, розповідей за малюнками створення ігрових ситуацій, у яких діти виступають в ролі авторів, акторів, глядачів.

уміє придумувати словесні картини до епізодів розповіді за малюнками за своїми спостереження опорними словами

бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного (читання за ролями, передача голосом, жестами, мімікою характеру персонажів)

Обговорення творчих робіт (малюнків, розповідей) учнів за сюжетами прочитаних творів.

Індивідуальне і колективне складання варіантів кінцівок до відомих казок, оповідань.

Складання творів-мініатюр про казкових героїв, за спостереженнями.



бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників

висловлює оцінні судження

Складання усних оповідань (розповідей) від імені дійової особи.

Проведення ігрових ситуацій: “На що це схоже?”

Заповнення пропусків у художньому описі предмета.

Добір ланцюжків римованих слів.



уміє розповісти твір від імені дійової особи із зміною часу подій

Доповнення пропущених рим в уривках віршів (з допомогою вчителя).

Придумування загадок, лічилок, небувалиць за прочитаним.



уміє заповнювати пропущені рими шляхом підбору слів, які подані для римування (індивідуально або у процесі групової чи парної роботи за допомогою вчителя)
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка