Липень 1–31 липня До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка



Скачати 192,81 Kb.
Дата конвертації09.01.2017
Розмір192,81 Kb.
Липень

131 липня
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Виставка робіт студентів Київської дитячої академії мистецтв.

Вхід вільний.

131 липня
Художні виставки

Виставка картин сучасних українських художників «Літні барви» з колекції мецената Анастасії БЕБЕХ.

Вхід вільний.

1 липня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



1 липня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.



3 липня, четвер, 19.00
До Дня архітектури України

Відеопрограма

Проект «7 чудес України». Документальні фільми «Луцький замок», «Замок “Паланок”».

Режисер — О. Крайник.

Телеканал ТВі, 2011.

Вхід вільний.

4 липня, пятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.


8 липня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



9 липня, середа, 16.00
Книжкові виставки

«До Дня архітектури України», «До Дня хрещення Київської Русі — України».

Вхід вільний.

15 липня, вівторок, 16.00
Книжкові виставки

«До 75-річчя з дня народження Павла Мовчана».

Вхід вільний.

15 липня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



17 липня, четвер, 18.00
Проект «Українське мистецтво в Росії»

Українські різні ікони та хрести ХVІІ–ХІХ століть у Росії.

Зустріч із мистецтвознавцем, провідним спеціалістом у галузі дерев’яної скульптури, автором багатьох книг і статей Іриною СОКОЛОВОЮ.

Вхід вільний.



22 липня, вівторок
День пам’яті Богдана Ступки

17.30. Відкриття фото- і книжково-документальної експозицій, присвячених пам’яті Богдана Ступки.

18.00. Художній фільм «Діти сонця».

Режисер – Л. Пчолкін.

У ролях — Б. Ступка, І. Смоктуновський, Є. Симонова та ін.

Мосфільм, 1985.

Вхід вільний.

22 липня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



29 липня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



30 липня, середа, 18.00
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Відеопрограма
Перегляд запису святкового концерту, присвяченого 195-річчю з дня народження Тараса Шевченка.

Київський національний університет культури і мистецтв, 2008.

Вхід вільний.

Серпень

1–31 серпня
Художні виставки

Виставка картин сучасних українських художників «Літні барви» з колекції мецената Анастасії БЕБЕХ.

Вхід вільний.

125 серпня
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Виставка робіт студентів Київської дитячої академії мистецтв.

Вхід вільний.

1 серпня, пятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.



5 серпня, вівторок, 16.00
Книжкові виставки

«До Дня Державного Прапора України», «До 180-річчя з дня народження Юрія Федьковича», «До 160-річчя з дня народження Марії Заньковецької», «До 90-річчя з дня народження Павла Загребельного».

Вхід вільний.

5 серпня, вівторок, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.


7 серпня, четвер, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



8 серпня, пятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.



12–27 серпня
До дня народження Богдана Ступки

Публікація на сайті Національного культурного центру України в Москві (http://ukrcentr.ru) відповідей Богдана Ступки на 1200 запитань генерального директора Національного культурного центру України в Москві Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА.



14 серпня, четвер, 19.00
До Дня Незалежності України

Відеопрограма

Опера М. Лисенка «Тарас Бульба». Прослуховування аудіодиску.

Київський академічний театр опери та балету України ім. Т. Шевченка, 1972.

Вхід вільний.



15 серпня, пятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.



18 серпня, понеділок, 19.00
Засідання молодіжної літературної студії «Когорта»

Вечір пам’яті української поетеси Вероніки Карабанович (1921–2006), автора збірок «Удовина весна» (1996), «Три дороги до себе» (2001), «Я із вільних вітрів» (2003).

Вхід вільний.
20 серпня, середа, 16.00
До Дня Незалежності України

Відкриття книжкової експозиції.

Вхід вільний.



22 серпня, пятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.



26 серпня, вівторок, 18.00
До Дня Незалежності України

Відкриття виставки художніх творів, подарованих митцями Національному культурному центру України в Москві.

Вхід вільний.

26 серпня, вівторок, 19.00
До Дня Незалежності України

Урочистий вечір та святковий концерт, присвячені 23-й річниці з Дня Незалежності України.

Вхід вільний

27 серпня, середа, 17.00
До дня народження Богдана Ступки

Представлення в Бібліотеці імені Богдана Ступки книги генерального директора Національного культурного центру України в Москві, доктора історичних наук, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА «Богдан Ступка: обличчям до історії» (М., 2013).



28 серпня, четвер, 19.00
Проект «Діаспора»

Творча майстерня Української народної хорової капели Москви.



29 серпня, пятниця, 19.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського самодіяльного молодіжного театру.



31 серпня, неділя, 15.00
Проект «Діаспора»

Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи «Еней».



КАЛЕНДАР ПАМ’ЯТНИХ ДАТ
ЛИПЕНЬ
1 — День архітектури України. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 17 червня 1995 року.
2 — День працівника Державної податкової служби України. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 24 жовтня 2005 року.
7 — Різдво пророка Іоанна Хрестителя. День Івана Купала.
8 — День родини. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 30 грудня 2011 року.
12 — День святих первоверховних апостолів Петра і Павла.
13 — День рибалки. Відзначається щорічно у другу неділю липня згідно з Указом Президента України від 22 червня 1995 року.
15 — 75 років з дня народження Павла Михайловича Мовчана (1939), українського поета, кінодраматурга, перекладача.

Народився в с. Велика Вільшанка Васильківського р-ну на Київщині. Два роки навчався в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького (1965) та Вищі сценарно-режисерські курси (1969–1971) у Москві.

З 1990 р. — депутат українського парламенту чотирьох скликань. Перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова громадської організації «За єдину Помісну Українську Православну Церкву». Брав активну участь у підготовці та ухваленні 28 червня 1996 року Конституції України, а також у проголошенні та впровадженні 10-ї статті Основного закону України, яка утверджує державність української мови.

Член Спілки письменників України (з 1972), заслужений діяч мистецтв України (1993), академік Академії вищої школи України (2001). Член фракції Народного руху України (НРУ), член Центрального проводу Української Народної партії (УНП), шеф-редактор газети «Слово Просвіти», член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005−2008).

Дебютував збіркою «Нате!» (1963). Автор поетичних збірок: «Летюче дерево» (1972), «Зело» (1973), «Нитка-оксамитка» (для дітей, 1975), «Пам’ять» (1977), «Досвід» (1980), «Круговорот», «В день молодого сонця» (1981), «Голос» (1982), «Желудь» (1983; 1990 — російською), «Календар», «Польовичок» (для дітей, 1985), «Світло» (1986), «Поріг» (1988), «Сіль» (1989), «Осереддя» (1989), «Відбитки» (1992), «Хрест» (1993), «Вибрані твори (Поезія)» (2008) та ін. Поезія Павла Мовчана перекладена англійською, башкирською, білоруською, болгарською, іспанською, литовською, російською, румунською, туркменською, угорською та іншими мовами. Поет і сам багато перекладає з башкирської, литовської, польської, російської, сербської, туркменської.

Автор збірок есеїв і літературно-критичних статей «Ключ розуміння» (1990) і «Мова — явище космічне» (1994); книги роздумів «Витоки» (2004); кіносценаріїв, зокрема «Ця незручна людина», «Заповіт», «Братерство»; кінотрилогії «Невідомий Шевченко» та 87-серійного фільму «Логос».

Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1992). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V (грудень 1998) та IV (серпень 2005) ступенів, почесними грамотами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

Дружина Павла Мовчана — відома українська поетеса, письменниця, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Любов Голота.

У Національному культурному центрі України в Москві неодноразово проводилися творчі зустрічі з Павлом Мовчаном.


16 — День бухгалтера. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 18 червня 2004 року.
20 — День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Відзначається щорічно в третю неділю липня згідно з Указом Президента України від 3 червня 1993 року.
27 — День працівників торгівлі. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 5 червня 1995 року.
27 — День флоту України. Відзначається щорічно в останню неділю липня згідно з Указом Президента України від 30 грудня 2011 року.
28 — День хрещення Київської Русі — України. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008 року.
28 — День пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі.

СЕРПЕНЬ

2 — День пророка Іллі.
3 — День Повітряних Сил Збройних Сил України. Відзначається щорічно у першу неділю серпня згідно з Указом Президента України від 27 червня 2007 року.
4 — 160 років з дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької (1854−1934), української актриси і театральної діячки.

Народилася в с. Заньки Чернігівської обл. Освіту здобула у приватному пансіоні в Чернігові, де її вчителем був М. Вербицький. Брала уроки співу в Гельсінгфорському відділенні Петербурзької консерваторії. Перші ролі зіграла на аматорській сцені в Чернігові, Ніжині та Бендерах.

У 1882 р. в Єлисаветграді М. Кропивницьким був заснований професійний театр. Серед акторів, які прийшли з аматорських гуртків і за короткий час стали видатними майстрами сцени, була і М. Заньковецька. Дебютувала на сцені в ролі Наталки («Наталка Полтавка» І. Котляревського). Виступала у трупах М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, А. Суслова, Ф. Волика, в Руському народному театрі у Львові (1905−1906), Київському театрі М. Садовського (1906−1909). У 1909−1915 рр. керувала аматорськими гуртками в Ніжині та Кролевці, гастролювала в антрепризах Л. Сабініна, Д. Гайдамаки, Ф. Свєтлова, П. Прохоровича в Петербурзі, Москві, Грузії, Азербайджані.

Разом з іншими корифеями української сцени боролася за самобутній розвиток національного театру. У 1897 р. на І Всеросійському з’їзді сценічних діячів у Москві висунула вимогу ліквідувати принизливі обмеження, які були накладені царизмом на український театр.

Очолювала Народний театр у Ніжині. Разом із П. Саксаганським організувала Народний театр у Києві, на базі якого в 1922 р. було створено Театр ім. М. Заньковецької (нині — Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької). Першою в Україні удостоєна звання народної артистки (1923).

Була актрисою широкого творчого діапазону. Творчість М. Заньковецької значно вплинула на розвиток української драматургії, кращі п’єси українських драматургів 80−90-х рр. XIX ст. були написані для неї. Натхненно розкривала на сцені тему жіночої долі. Серед кращих ролей: Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Галя («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Олена, Зінька («Глитай, або ж Павук», «Дві сім’ї» М. Кропивницького), Харитина, Софія («Наймичка», «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Аза, Катря, Цвіркунка («Циганка Аза», «Не судилось», «Чорноморці» М. Старицького), Аксюта («Ліс» О. Островського), Йо («Загибель “Надії”» Г. Гейєрманса). Знялася в кіно в ролях Наталки («Наталка Полтавка», 1910), матері («Остап Бандура», 1923).

Померла 4 жовтня 1934 року в Києві.
5 — 170 років з дня народження Іллі Юхимовича Рєпіна (1844−1939), російського живописця.

Народився в м. Чугуєв на Харківщині в сім’ї військового поселенця. Помітивши прагнення сина до малювання, батьки віддали його учнем до місцевих живописців, але юнак мріяв навчатися в Петербурзі, стати справжнім майстром. Зібрати гроші на поїздку до столиці вдалося завдяки виконанню молодим художником великого замовлення — розпису однієї з церков поблизу Чугуєва.

У 1863 р. навчався у Петербурзькій малювальній школі. У 1864−1873 рр. — у Петербурзькій Академії мистецтв. З 1893 р. — дійсний член, в 1894−1907 рр. — професор Академії мистецтв, в 1898−1899 рр. — її ректор. Кілька років перебував в Італії та Франції як пенсіонер академії.

Був членом Товариства передвижників (з 1878). Його погляди та ідеали формувалися під впливом голови товариства І. Крамського. Писав картини на тему народного життя. Першим твором у цьому циклі була картина «Бурлаки на Волзі» (1870−1873).

Найвищого розквіту його талант досяг у 80-ті рр. XIX ст. Саме тоді художник створив найвидатніші свої картини та портрети: «Хресна процесія в Курській губернії» (1880−1883), «Відмова від сповіді» (1879−1885), «Іван Грозний і син його Іван» (1885); портрети В. Столова (1873), Є. Сапожникової (1880), М. Мусоргського (1881), П. Стрепетової (1882), Л. Толстого (1887), «Жіночий портрет» (кінець XIX ст.).

Життя і творчість І. Рєпіна пов’язані з Україною. Художник з великою любов’ю та повагою ставився до українського народу, вивчав його історію та культуру. Кілька разів приїздив в Україну. В 1867 та 1876−1877 рр. жив у Чугуєві, двічі відвідував Київ (1880, 1882). Дружніми стосунками був пов’язаний з М. Ге, М. Кропивницьким, М. Мурашком, А. Праховим, Д. Яворницьким, який, зокрема, надав велику допомогу у збиранні матеріалу для картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1878−1891, другий варіант зберігається у Харківському музеї образотворчого мистецтва, 1880−1891), на якій в образі писаря зображено Яворницького.

Українській темі присвячено картини: «Українська селянка» (1880), «Портрет Т. Шевченка» (1888), «Вечорниці» (1881), «Чорноморська вольниця» (1908); листівка «Прометей» (за мотивами твору Т. Шевченка, 1910). Художник створив ескізи до проекту пам’ятника Т. Шевченку (1912).

Його учнями були М. Пимоненко, О. Мурашко, Ф. Красицький, С. Прохоров та ін. Підтримував діяльність малювальних шкіл М. Мурашка в Києві, М. Раєвської-Іванової в Харкові, К. Костанді в Одесі.

Останні роки життя провів на станції Куоккала (під Петербургом, на дачі «Пенати»), яка в пожовтневий період опинилася на території Фінляндії.

Помер 29 вересня 1930 року в селищі Куоккала (нині Рєпіно) Ленінградської області.


8 — День військ зв’язку. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 1 лютого 2000 року.

10 — День працівників ветеринарної медицини. Відзначається щорічно у другу неділю серпня згідно з Указом Президента України від 1 листопада 2001 року.
10 — День будівельника. Відзначається щорічно у другу неділю серпня згідно з Указом Президента України від 22 липня 1993 року.
14 — Винесення чесних древ Животворного Хреста Господнього. Медовий Спас.
15 — День археолога. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 6 серпня 2008 року.
19 — Преображення Господнє. Яблучний Спас.
23 — День Державного Прапора України. Відзначається щорічно згідно з Указом Президента України від 23 серпня 2004 року.
24 — День Незалежності України. Відзначається щорічно як державне свято згідно з Постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 року.
24 — 100 років з дня народження Федора Павловича Шевченка (1914−1996), українського історика.

Народився у с. Дунаївці Новоушицького повіту Подільської губернії (нині — місто Хмельницької обл.).

У 1933−1937 рр. — студент, у 1937−1940 рр. — аспірант Московського історико-архівного інституту. У 1940−1945 рр. працював у державних архівах Чернівців, Краснодара, Узбецької РСР. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Російські воєводи в Україні (Нариси взаємовідносин України з Росією в другій половині 17 ст.)» (1943) та докторську дисертацію з монографії «Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині 17 ст.» (1963).

Працював завідувачем кафедрою архівознавства і доцентом Київського університету (1944−1950), заступником голови Комісії з історії Великої Вітчизняної війни АН УРСР (1950−1952), головним редактором «Українського історичного журналу» (1957−1972), завідувачем відділами допоміжних історичних дисциплін (1960−1963) та історіографії і джерелознавства (1963−1968) Інституту історії АН України, заступником директора (1964−1967), а потім директором Інституту археології АН України (1958−1972), старшим науковим співробітником (1972−1982), завідувачем сектором історичної географії та картографії (1982−1987), головним науковим співробітником (1987−1995) Інституту історії АН України.

Член редколегій «Вісника АН УРСР», «Пам’яток України», «Київської старовини». Член головних редколегій окремих томів «Історії міст і сіл Української РСР», 8-томної «Історії Української РСР», 10-томної «Истории Украинской ССР» та ін. Виховав чимало молодих істориків, підготував 7 докторів і понад 50 кандидатів наук. Нагороджений орденом «Знак пошани», багатьма медалями.

Опублікував понад 600 праць. Головні з них: «Історичне значення віковічної дружби українського та російського народів», «Лук’ян Кобилиця», «Дипломатична служба на Україні під час визвольної війни 1648−1654 pp.», «Чому Михайло Грушевський повернувся на Радянську Україну?», «Роль Києва в міжслов’янських зв’язках у XVII–XVIII ст.» та ін. Упорядник і редактор збірки «Селянський рух на Буковині в 40-х pp. XIX ст.».



Помер 1 листопада 1996 року в Києві.
25 — 90 років з дня народження Павла Архиповича Загребельного (1924−2009), українського письменника.

Народився в с. Солошине Полтавської обл. У 1941 р., закінчивши десятирічку, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем на фронт. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. був поранений. Після госпіталю знову військове училище, фронт, тяжке поранення, після якого — полон і до лютого 1945 р. — фашистські концтабори смерті. Нагороджений бойовими орденами та медалями. У 1945 p. працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.

У 1951 р. закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету. Працював у обласній пресі, журналі «Вітчизна», був головним редактором «Літературної України». З 1964 р. — секретар Спілки письменників України. Був головою Комітету з Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1979−1987), членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996−2005). Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради УРСР та Верховної Ради СРСР. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1974), лауреат Державної премії СРСР (1980), Герой України (25 серпня 2004 року).

Автор понад сорока романів. Уже перший роман «Дума про невмирущого» (1957), присвячений подвигу радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі, приніс молодому авторові визнання. Згодом кожен його новий твір ставав неординарною подією в літературному житті, викликав широкий суспільний розголос, привертав увагу науковців і критиків. Найвідоміші романи: «Європа–45», «Спека», «День для прийдешнього», «Шепіт», «Диво», «З погляду вічності», «Переходимо до любові», «Первоміст», «Смерть у Києві», «Роксолана», «Я, Богдан», «Вигнання з раю», «День шостий», «Зона особливої охорони», «Брухт» та ін. Писав також публіцистичні роздуми, п’єси, кіносценарії, літературні портрети сучасників, мистецтвознавчі, літературознавчі та критичні статті й розвідки. Його твори перекладено мовами багатьох народів світу.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, двома орденами «Знак Пошани» та медалями. Член Національних спілок письменників і кінематографістів України.

На Київській кіностудії імені О. Довженка за сценаріями творів Загребельного зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено — мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий».



Помер 3 лютого 2009 року в Києві.
28 — Успіння Превятої Богородиці. Перша Пречиста.
30 — День авіації. Відзначається щорічно в останню суботу серпня згідно з Указом Президента України від 16 серпня 1993 року.
30 — День шахтаря. Відзначається щорічно в останню неділю серпня згідно з Указом Президента України від 16 серпня 1993 року.





Каталог: wp-content -> uploads -> 2012
uploads -> «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
uploads -> Наказ №1009 від 19 серпня 2016 року Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21. 08. 2013 №1222
uploads -> Тарас Шевченко і Михайло Грушевський
2012 -> Жовтень 1–14 жовтня Художні виставки
2012 -> Вересень 1−30 вересня До Дня Незалежності України
2012 -> Вересень 1–18 вересня Художні виставки
2012 -> Січень 1–31 січня До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка
2012 -> Січень 1−31 січня До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал