Лекція тема : Вступ. Надзвичайні ситуації Мета



Скачати 309,85 Kb.
Дата конвертації10.12.2016
Розмір309,85 Kb.
ТипЛекція
Лекція

ТЕМА 1.: Вступ. Надзвичайні ситуації
Мета: - заохочувати студентів до вивчення предмета ЗВ та пробудити інтерес до служби у Збройних Силах України як до почесного обов'язку кожного громадянина;

- довести, що захист Вітчизни потребує спеціальної фізичної, вольової, інтелектуальної, професійної та моральної під­готовки.



- ознайомити студентів з навчальним предметом ЗВ, з розділами Про­грами та їх завданням; особливості правил пове­дінки на заняттях та обов'язки студентів;

- довести порядок оцінювання знань та практичних навичок студентів;



- ознайомити студентів з класифікацією та причинами виникнення надзвичайних ситуацій.
Навчальні питання:

1. Предмет ЗВ, розділи Про­грами та їх завдання.

2. Особливості правил пове­дінки на заняттях та обов'язки студентів.

3. Поняття та класифікація надзвичайних ситуацій.

Студенти мають знати:

- розділи програми ЗВ та правила поведінки студентів на заняттях, мери безпеки, порядок оцінювання знань і навичок студентів;

- причини виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час;

Студенти повинні вміти:

- морально готувати себе до виконання конституційного обов’язку – захисту Вітчизни.

Студенти повинні засвоїти терміни і поняття:

- військова служба, військова термінологія, заходи безпеки, тематичній план, військові статути, правила поведінки, надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа, стихійне лихо, пожежі, повені, землетруси, селеві потоки, зсуви, гірські обвали, сніжні лавини (замети), бурі, урагани, смерчі, шторми.

Місце заняття: клас захисту Вітчизни.

Час: 80 хв.

Метод проведення заняття: лекція

Обладнання і література: Консти­туція України (ст. 17, 65), Закон України «Про загальний військо­вий обов'язок і військову служ­бу» (ст. 1, 8, 9—13), Програма ОЗВ (2005 р.), підручник ДПЮ (1996 р.)., «Захист Вітчизни» (2005р.), Закон України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» від 08.06.2000 року.
Структура заняття


  1. Організаційний момент - 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань і умінь студентів - 8 хв.

  1. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.

  1. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

  2. Підсумок заняття – 5 хв.

  3. Домашнє завдання – 5 хв.

Хід заняття



  1. Організаційний момент – 2 хв.

    1. Шикування групи в одну (дві) шерен­ги черговим групи, перевірка за списком та зовнішнього стану студентів, віддача рапорту викладачу, привітання викладача (тренування декілька раз – в разі потреби ).

2. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.
II. Актуалізація опорних знань і умінь студентів – 8 хв.

Пригадайте з курсів «Історії України», «Української літератури», «Правознавство», яку роль виконували Збройні сили нашої держави на різних етапах її розвитку. Наведіть приклади.



III. Вивчення нового матеріалу – 50 хв.
1. Предмет ЗВ, розділи Про­грами та їх завдання.
Найвищу юридичну силу в нашій країні має Конституція, яка є державно-правовою основою військового законодавства.

Згідно зі ст. 17 Конституції України, «захист суверенітету і територіальної цілісно­сті України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Україн­ського народу».



Національна безпека — це захищеність інтересів .громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтра­лізація загроз національним інтересам.

Захист Вітчизни — основне завдання Збройних сил, обов'язок громадян України. Україна як суверенна і незалежна, демокра­тична, соціальна, правова держава має Збройні сили України (ЗСУ) із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.


Запам'ятайте!

До об'єктів національної безпеки належать:

людина і громадянин — їхні конституційні права і свободи;

суспільство духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне й навко­лишнє природне сере­довище та природні ресурси;

держава її конституційний лад, суверенітет, територі­альна цілісність і недоторканність.


В українській армії чимало жінок-військово-службовців: майже 18 тисяч офіцерів і близько 45 тисяч контрактниць. Щоденне бойове чергування несуть близько 300 жінок-офіцерів

Збройні сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України, є гарантами забезпечення, національної безпеки держави.

Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії та відсіч ш, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.

У ст. 65 Конституції вказано, що «захист Вітчизни, незалежності та тери­торіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком гро­мадян України».



Військова служба — почесний обов'язок кожного громадянина, особли­вий різновид державної служби, пов'яза­ний із загальним військовим обов'язком відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», який прийнятий Верховною Радою України в 1992 р.

Найвищою соціальною цінністю в Україні визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторкан­ність і безпека. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини — це головний обов'язок держави.

Кожна людина має невід'ємне право на життя. І саме тому ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. А обов'язком держави є захист життя своїх громадян.



Завданням предмета «Захист Вітчизни» є:

♦ підготовка до захисту життя і здоров'я, забезпечення власної без­пеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

♦ підготовка молоді до служби в Збройних силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов'язку в запасі.

Під час вивчення курсу «Захисті Вітчизни» застосовуються такі фор­ми проведення занять: теоретичні, практичні, комплексні, контрольні та гра на місцевості.

Особливу роль в оволодінні навчальним матеріалом відводиться практичним заняттям, які передбачають формування навичок виконання прийомів, дій і нормативів з військової справи, з медико-санітарної, при­кладної фізичної підготовки та цивільної оборони з використанням зброї, приладів, спорядження, засобів інженерного озброєння та індивідуально­го захисту, нестандартного спортивного обладнання тощо, а також спеці­альний психологічний тренінг.

Комплексні заняття (показ, пояснення, вправа, тренування, проблем­ний метод, поетапне формування знань, умінь, навичок) передбачають послідовне виконання прийомів, дій, нормативів, завдань з різних розді­лів програми. Вони проводяться з метою закріплення і вдосконалення умінь та навичок, необхідних воїну, сприяють формуванню готовності до дій в екстремальних воєнних умовах. Комплексні заняття обов'язково включають виконання нормативів з основ військової справи, фізичної підготовки, цивільного захисту та медико-санітарної підготовки. Заходи, спрямовані на формування психологічної готовності юнаків до військової служби, проводяться на місцевості (гра, естафета, змагання в єдиній так­тичній обстановці).

Важливим є вміння працювати на заняттях зі зразковими схемами дій або навчально-тренувальними картками, кресленням, текстовими вказівками, фотографіями тощо, які відображають логіку та послідовність практичної роботи.

Не варто забувати про важливість оволодіння теоретичними знаннями за опорними конспектами. Вони є сигналами, які відбивають найваж­ливіші положення, дати, визначення, поняття та зв'язки між ними. Під час навчання за опорними конспектами досягається міцніше засвоєння вивченого матеріалу, скорочується строк на його повторення під час самопід­готовки.

Неабиякий інтерес додають навчан­ню і змагання. Вони допомагають визна­чити, хто швидше і краще виконає дію, прийом, норматив; спрямовані на те, щоб розвивати змагальний дух, прагнення рів­нятися на кращих, надавати допомогу відстаючим і підтягувати їх до рівня пере­дових. Змагальний метод застосовується під час опрацювання прийомів і виконан­ня нормативів з тактичної, вогневої, стро­йової, прикладної фізичної підготовки тощо.

На контрольних заняттях виконують­ся нормативи з військової, прикладної фізичної та медико-санітарної підготовки, з цивільної оборони.

При оцінюванні навчальних досяг­нень учнів враховуються якість знань, вмінь та навичок, а також самостійність під час вирішення тактичних і вогневих завдань, надання першої медичної допо­моги; досвід у військовому напрямі твор­чої діяльності учня, який концентрується на створенні комп'ютерних моделей, мо­делюванні бою сучасними графічно-інформаційними технологіями тощо.

Оцінки за навчально-польові збори та за заняття в лікувально-оздоровчому за­кладі мають вирішальне значення під час виставлення індивідуальної оцінки з предмета.



Висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів є важливою умовою успішності занять із «Захисту Вітчизни». На заняттях стосунки між учнями та вчителем, а також учнів між собою витримуються на зразок тих, що визначені статутами для військовослужбовців Збройних сил України.

Навчально-польові збори про­водять на завершальному етапі навчання у формі комплексних занять з метою оцінювання, за­кріплення та удосконалення умінь і навичок, набутих протягом усьо­го терміну навчання. Під час НПЗ виконують нормативи, відпо­відні вправи та практична стрільба з автомата.

Тематичний план

навчального предмета «Захист Вітчизни»


№ п/п

Назва розділу, теми

Кількість годин на тиждень

всього

аудиторних

лекція

практичні

сам. робота




Розділ 1.

Основи цивільного захисту

16













1

Вступ. Надзвичайні ситуації

6

4

4

-

2

2

Організація цивільного захисту навчального закладу.

2

2

-

2

-

3

Захист населення від надзвичайних ситуацій

8

6

-

6

2




Розділ 2.

Основи медичних знань і допомоги

14













4

Основи законодавства України про охорону здоров’я людини. Здоров'я людини і навколишнє середовище.

Організація медичної допомоги.

4

2

2

-

2

5

Екологічна і соціальна ситуація в Україні та її вплив на здоров’я людей. Аналіз стану дітей і дорослих в Україні. Основи здорового способу життя.

4

2

2

-

2

5

Профілактика інфекційних захворювань

6

4

2

2

2




Розділ 3.

Перша медична допомога у надзвичайних ситуаціях

34













6

Медична допомога при порушенні здоров’я людини. Основні способи транспортування хворих і постраждалих.

6

4

4

-

2

7

Перша допомога при гострих порушеннях дихання та під час зупинки серця. Методи оживлення потерпілих.

2

2

-

2

-

8

Перша медична допомога при пораненнях

Правила накладання пов’язок

8

8

2

6

-

9

Перша допомога при переломах та вивихах. Транспортна іммобілізація.

9

8

2

6

1

10

Перша допомога при опіках, дії крайніх температур та ураженні електричним струмом.

4

2

2

-

2

11

Перша допомога при утопленні, синдромі тривалого здавлювання та інших паталогічних станах

2

2

2

-

-

12

Перша допомога при отруєннях і укусах

3

2

2

-

1




Розділ 4.

Перша медична допомога хворим. Догляд за хворими

8













13

Перша допомога хворим та догляд за ними. Основи медичної деонтології. Медичні процедури.

7

4

2

2

3

15

Підсумково – узагальнююче заняття

1

1

-

1

-

РАЗОМ

72

53

26

27

19


2. Особливості правил пове­дінки на заняттях та обов'язки студентів.

Під час занять з ЗВ викону­ють деякі особливі вимоги, пов'я­зані з військовим статутом:

  • усі заняття починаються з шикування, виконання стройо­вих команд, рапорту, стройових тренувань тощо;

  • стосунки між студентами і ви­кладачем розвиваються на основі вимог загальновійськових стату­тів в обсязі тем, що вивчаються;

  • особливу увагу студенти повин­ні надавати високій дисципліні та виконанню техніки безпеки, що пов'язане з використанням зброї, військових пристроїв та коштовного навчального майна;

  • студенти повинні приходити на заняття охайно одягненні, у вста­новленій формі одягу (носити форму і знаки розрізнення вій­ськовослужбовців ЗС студентам за­боронено).

Загальні вимоги безпеки

під час проведення занять з предмета «Захист Вітчизни»

Безпека під час проведення занять з предмета забезпечується їх чіткою організацією, суворим дотриманням заходів безпеки, які визначаються статутами, курсом стрільб, відповідними керівництвами та настановами.

Керівники навчальних закладів зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування студентів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до студентів та добиватися їх суворого виконання.

Перед початком занять керівник навчального закладу зобов'язаний особисто впевнитись, що для цього створені безпечні умови, студенти засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.

Відповідальність за дотримання студентами вимог безпеки на заняттях несуть викладачі предмета. Вони зобов’язані:

- вивчити з студентами вимоги безпеки під час проведення занять, прийняти заліки зі знання цих вимог та забезпечити постійний контроль за їх дотриманням;

- перевірити справність озброєння, військової та іншої техніки, яка виводиться (вивозиться) на заняття, звернувши особливу увагу на знання студентами правил поводження з ними;

- перевірити справність та припасування одягу (обмундирування), спорядження й засобів індивідуального захисту студентів з урахуванням пори року;

- під час проведення занять на військовій техніці, з озброєнням, у лісистій місцевості, під час розташування табором та в інших пожежонебезпечних місцях вимагати від студентів суворого дотримання вимог пожежної безпеки;

- визначати маршрути руху у пішому порядку (маршрути руху машин) та порядок пересування (перевезення) студентів до місць проведення занять;

- на заняттях використовувати тільки технічно справне навчальне обладнання, зразки озброєння та військову техніку.

Вимоги безпеки

під час проведення занять у кабінеті

Безпека студентів під час занять у кабінеті предмета забезпечується постійним і неухильним дотриманням планів проведення занять, грамотною експлуатацією обладнання кабінету, а також визначених викладачем заходів безпеки.

До роботи з проекційною та відеоапаратурою, іншими апаратними засобами допускаються лише викладач та студенти, які мають відповідні навички роботи з нею.

На заняттях зі зброєю – перевіряти її справність, переконатися у відсутності гострих задирок, заклинень та інших причин травматизму студентів. Обов’язково перевіряти зброю на розрядженість.

Забороняється проводити заняття з електрообладнанням без вентиляції, встановлення захисних загороджень і протипожежного обладнання та якщо студенти не склали залік з правил електробезпеки. Вимагати особливої обережності в роботі з бензином, антифризом та іншими речовинами, які легко займаються чи є отруйними речовинами, а також під час роботи з індикаторними трубками військового приладу хімічної розвідки. Не допускати миття рук, деталей та одягу етилованим бензином.

У випадку проведення в кабінеті вправ початкових стрільб з пневматичної гвинтівки дотримуватися вимог безпеки для стрільби у стрілецькому тирі.



Вимоги безпеки

під час проведення занять на місцевості

Місцевість для занять обмежується. Обмежена ділянка місцевості доводиться до тих, хто навчається, при необхідності та за умов виконання вправ її межі позначаються попереджувальними знаками (позначками).

Використання холостих патронів на заняттях дозволяється тільки військовослужбовцям і викладачу предмета. Стрільбу холостими патронами дозволяється вести тільки з бойової зброї.

Метання навчальних гранат дозволяється, коли в радіусі не менше 100 від рубежу метання відсутні люди та об’єкти, що підлягають небезпеці. Категорично забороняється:

- брати в руки вибухонебезпечні предмети;

- використовувати бойові патрони на тактичних заняттях;

- проводити імітаційну стрільбу різного виду патронами з навчальної і саморобної зброї.

Виявлені у студентів вибухонебезпечні предмети підлягають негайному вилученню.



Вимоги безпеки

під час проведення стрільб у стрілецькому тирі

До навчальних стрільб у стрілецькому тирі допускаються студенти, які про­йшли інструктаж з вимог безпеки під час стрільб та склали заліки, результати яких зафіксовано у журналі, знають матеріальну частину зброї та можуть нею користуватися.

Під час навчальних стрільб у стрілецькому тирі потрібно дотримуватись наступних правил поведінки та вимог безпеки:

- без дозволу керівника студенти не повинні: заходити до приміщення тиру; брати до рук зброю; виносити боєприпаси та зброю з приміщення тиру; заряджати та розряджати зброю; проводити підготовку до стрільби (прицілюватися); проводити стрільбу.



Забороняється:

- перебування студентів у приміщенні стрілецького тиру без викладача предмета або керівника стрілецького гуртка (далі— керівник);

- спрямовувати зброю в сторону від мішеней, наводити її на людей;

- брати зброю чи підходити до неї без команди.



Вимоги безпеки перед початком навчальних стрільб у стрілецькому тирі

Перед початком навчальних стрільб керівник повинен перевірити:


- знання учнями вимог безпеки при стрільбі;

- справність зброї, наявність боєприпасів та мішеней;

- стан приміщення стрілецького тиру, стан освітлення та обладнання.

Керівник повинен забезпечити належну поведінку і безпеку студентів на вихідному рубежі та безпечне проведення стрільб на вогневому рубежі.



Вимоги безпеки під час проведення навчальних стрільб

У приміщенні стрілецького тиру можуть знаходитися тільки студенти, зазна­чені у списку допущених до стрільб.

На вихідному рубежі керівник роздає студентам визначену кількість набоїв. Студенти доповідають керівникові про їх отримання та чекають подальших команд. Студенти підходять до зброї тільки після команди керівника «На вогневий рубіж кроком руш». Після команди керівника «Заряджай» студенти самостійно заряджають зброю та доповідають керівникові про свою готовність. Студенти проводять стрільбу тільки після команди керівника «По мішенях — вогонь». Після закінчення стрільб студенти самостійно розряджають зброю і доповідають керівнику про їх закінчення. Керівник повинен оглянути зброю кожного студента, який закінчив стрільбу. Тільки після того, як усі студенти повідомлять про закінчення стрільб, керівник дає команду «До мішеней кроком — руш» та разом з студентами підходить до мішеней, де проводиться аналіз результатів стрільби кожного студента.

Вимоги безпеки після закінчення навчальних стрільб

Після закінчення стрільб керівник разом з командиром навчального взводу або старостою стрілецького гуртка переносять зброю у спеціально відведене місце, де проводять її огляд, чищення та змащування. Почищена зброя під наглядом керівника переноситься до кімнати її збері­гання. У журналах «Обліку відвідування» та «Обліку видачі боєприпасів» керівник робить від­повідні записи.



Вимоги безпеки у разі виникнення надзвичайної ситуації

У разі виникнення надзвичайної ситуації керівник негайно припиняє стрільби та виводить студентів з приміщення стрілецького тиру.

Потерпілим надається перша долікарська медична допомога, викликається швидка медична допомога та інформується адміністрація навчального закладу про виник­нення надзвичайної ситуації.

Вимоги безпеки

під час проведення стрільб на військовому стрільбищі

Безпека під час стрільби досягається чіткою організацією стрільб, точним дотриманням правил та вимог безпеки, високою дисциплінованістю всіх військовослужбовців.

На кожній директрисі (військовому стрільбищі) з урахуванням особливостей та місцевих умов розробляється і вивішується на командному пункті та на дільничних пунктах управління інструкція з вимог безпеки, яку повинен твердо знати особовий склад підрозділів, що виводяться на стрільбу.

Студенти, які не засвоїли правила та вимоги безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускаються.

Кожний студент повинен беззаперечно та точно виконувати всі правила та вимоги безпеки під час стрільби.

Викладачі предмета відповідають за точне виконання встановлених правил та вимог безпеки підпорядкованими студентами.

Для забезпечення безпеки перед кожною стрільбою виставляється оточення.

Пересування на полігоні дозволяється лише по дорогах та в районах, які позначені начальником полігона.

Забороняється заходити (заїжджати) на ділянки, де є снаряди, міни, бомби, вибухові речовини. Ці ділянки є забороненими зонами з відповідними попереджувальними написами.

Забороняється торкатися снарядів, мін, бомб, вибухових речовин, які не розірвалися, та предметів імітаційного обладнання. Кожний снаряд, міну, бомбу, заряд вибухової речовини, що не розірвалися, відразу ж після виявлення необхідно позначити покажчиком з попереджувальним написом та повідомити начальника полігона.

З метою контролю за безпекою стрільби та діями студентів, що стріляють, а також своєчасного попередження про появу людей, тварин і транспортних засобів на мішеневих полях або у небезпечних зонах місцевості, виявлення вибухів і місць падіння снарядів, що не розірвалися, організовується спостереження. Спостерігачі забезпечуються оптичними приладами (біноклями, стереотрубами) та планшетами. Кількість спостерігачів визначається керівником стрільби на ділянці для надійного забезпечення спостереження.

Дозвіл на відкриття вогню на директрисі (військовому стрільбищі, вогневому містечку) дає старший керівник стрільби. Ведення вогню дозволяється тільки після підняття на всіх ділянках та командному пункті червоних прапорів ВСП.

Стрільба негайно припиняється за командою керівника або самостійно кожним стріляючиму разі:

появи людей, тварин і машин на мішеневому полі, низьколітних апаратів, вертольотів над районом стрільби;

падіння снарядів (гранат) за межами безпечної зони або поблизу бліндажа, у якому перебувають люди, та втрати зв’язку з бліндажем;

доповіді або подання встановленого сигналу з поста оточення про небезпеку продовження стрільби;

підняття білого прапора (ВСП, ліхтарів) на командному пункті;

виникнення пожежі на мішеневому полі та на території полігона;

втрати орієнтування тими, хто стріляє;

Для негайного припинення вогню тими, хто стріляє подається сигнал “Відбій”, а також подається команда: “Стій! Припинити вогонь” та виставляється білий прапор (ВСП, ліхтар) замість червоного. За командою “Стій! Припинити вогонь” ті, хто стріляє, припиняють вогонь. Зброю розряджають. Зброю дозволяється заряджати тільки на рубежі відкриття вогню. У вихідне положення стріляючі повертаються тільки за командою керівника.



Категорично забороняється:

заряджати зброю бойовими та холостими набоями, а також бойовими та інертними гранатами до сигналу “Вогонь” (команди керівника, командира);

направляти зброю на людей, у бік або в тил стрільбища незалежно від того, заряджена вона чи ні;

відкривати та вести вогонь: з несправної зброї, несправними боєприпасами або боєприпасами, які не передбачені таблицями стрільби для цієї системи; за межі небезпечних напрямків стрільби; при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах): по бліндажах, незалежно від того, перебувають у них люди чи ні, а також по інших спорудах (вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню); у разі втрати зв’язку з керівником стрільби;

залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам; залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника стрільби.
Актуалізація опорних знань і умінь студентів:

Пригадайте, з якими надзвичайними ситуаціями Ви ознайомлювалися зі школи.


3. Поняття та класифікація надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Загальні ознаки НС:

- наявність або загроза загибелі людей

- значне погіршення умов життєдіяльності

- істотне погіршення стану здоров’я людей

- заподіяння економічних збитків

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за наступними основними ознаками:

- за сферою виникнення;

- за галузевою ознакою;

- за масштабами можливих наслідків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1099 затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій ”. Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій:



  • техногенного,

  • природного,

  • соціально-політичного

  • військового характеру.

Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожежі, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

Аварія – це порушення нормальної роботи певного механізму, що призводить до значних ушкоджень, знищення матеріальних цінностей, ураження і загибелі людей.

Катастрофа — це аварія значних масштабів з трагічними наслідками.

Небезпечними наслідками великих аварій є пожежі та вибухи. Вибухають під великим тиском котли, балони, трубопроводи на промислових підприємствах, вугільний пил і газ у шахтах, пара лакофарбових речовин на меблевих і деревообробних підприємствах. На об'єктах нафтової, хімічної і газової промисловості аварію спричинюють загазованість атмосфери, розливання нафтопродуктів, агресивних рідин та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Найнебезпечніші аварії можуть виникнути на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають сильнодіючі отруйні, вибухо- і вогненебезпечні речовини і матеріали. Це підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтохімічної та інших споріднених галузей промисловості; підприємства, що мають холодильні установки, в яких використовується аміак; це також залізничні станції, на яких є колії відстою рухомого складу зі СДОР; це склади і бази із запасами отрутохімікатів.

Здебільшого аварії виникають через: порушення технології виробництва, правил експлуатації обладнання, машин і механізмів; низьку трудову і технологічну дисципліну; недотримання заходів безпеки; незадовільне впровадження прогресивних систем пожежегасіння: відсутність належного нагляду за станом обладнання, а також через стихійні лиха.

Надзвичайні ситуації природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Стихійне лихо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, смертю або загрозою смерті людей, руйнуванням або пошкодженням будівель і споруд, знищує матеріальні цінності.

За даними ООН, на межі другого й третього тисячоліть через стихійні лиха загинуло близько 3 млн людей, загальна кількість потерпілих сягнула майже 800 млн. людей. Підраховано, що 40% усіх стихійних лих у світі припадає на повені, 20% — на тропічні циклони (тайфуни), по 15%— на засухи та землетруси. Спостерігається зростання кількості стихійних лих, наприклад: частота засух збільшилася у 8 разів, пожеж і вивержень вулканів — у 3 рази, циклонів, повеней та епідемій — удвічі.

Щорічно в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій, спричинених природними чинниками, до яких належать явища метеорологічного, гідрологічного та геологічного характеру. Найбільша їх кількість зумовлена метеорологічними явищами. У Південному регіоні та у районі Донбасу спо­стерігаються явища як під час теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, надзвичайна пожежонебезпека), так і холодного (сильні морози, ожеледь, снігопади) періодів року. За повторюваністю стихійних і небезпечних метеорологічних явищ виділяються також області, які охоплюють територію Українських Карпат. Тут найхарактерніші сильні зливові дощі (які зумовлюють селеві — водно-грязеві — потоки, зсуви землі та паводки, часті сходження снігових лавин), град, сильний вітер, тумани, хуртовини, сильні снігопади.

Прогнозованість загрози стихійного лиха вимагає від керівників і штабів цивільного захисту (ЦЗ), органів управління господарством передбачати можливі осередки їх виникнення, характер перебігу, завчасно проводити попереджувальні заходи, постійно проводити підготовку сил і засобів для ліквідації наслідків стихійних лих.



Розглянемо основні види стихійних лих.

Повені — значні затоплення суходолу, коли вода у річках піднімається вище звичайного рівня внаслідок рясних опадів, швидкого танення снігів, утворення льодових заторів або коли вітер гонить воду з боку моря в гирла річок.

Селеві потоки — це стрімкий рух з гір селю — суміші води, каміння, щебеню, піску і глини; вони затоплюють, знищують усе на своєму шляху.

Зсуви – ковзне зміщення мас гірських порід схилом під дією сили тяжіння внаслідок повені, землетрусу, послаблення міцності порід через сільськогосподарську діяльність або будівництво, які здійснюють, не враховуючи геологічних умов місцевості.

Буря (шторм) – дуже потужний, зі швидкістю понад 20 м/с, постійний вітер, що викликає великі руйнації на суші та хвилювання на морі (шторми).

Смерч (торнадо) – атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі й поширюється аж до поверхні землі. Він має вигляд стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром до десятків і сотень метрів. Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-150 км/год.

Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із жахливих стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 землетрусів; вони призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.

Цунамі – морські хвилі, що виникають здебільшого в результаті зсуву догори або донизу ділянок морського дна під час підводних та прибережних землетрусів. Висота хвилі в океані, безпосередньо над осередком цунамі, складає 0,1-5 м. під час наближення до мілководдя вона збільшується, сягаючи біля узбережжя від 10 до 50 м.

Снігові замети утворюються взимку під час снігопадів і можуть бути настільки великими, що набувають характеру стихійного лиха.

Пожежі — це стихійне поширення вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі трапляються у лісах і на торф'яниках, у житлових і виробничих приміщеннях, в енергетичних мережах і на транспорті. Пожежі завдають величезних матеріальних збитків і нерідко призводять до загибелі людей.
Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних устав і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру — це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.
Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об’єктів.

Надзвичайна ситуація об’єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.
IV. Закріплення нових знань і умінь студентів – 10 хв.

1. Яке призначення Збройних сил України та інших військових фо­рмувань?

2. Чому Збройні сили України є гарантом національної безпеки нашої держави?

3. Який обов'язок громадян України перед державою і держави — перед громадянами?

4. Яке завдання та структура предмета «Захист Вітчизни»?

5. Які ви знаєте форми та методи проведення занять із «Захисту Вітчизни»?



6. Які є вимоги до рівня підготовки учнів з предмета?

7. Яких ста­тутних взаємовідносин необхідно дотримувати на уроках з пре­дмета «Захист Вітчизни»?

8. Дайте визначення поняттю «надзвичайна ситуація».

9. Охарактеризуйте класифікацію надзвичайних ситуацій.

10. Поясніть, що таке НС техногенного характеру. Наведіть приклади.

11. Поясніть, що таке НС природного характеру. Наведіть приклади.
V. Підсумок заняття – 5 хв.

Наголошення темі та % досягнення поставленої меті заняття.



Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді студентів та термін усування недоліків.
VI. Домашнє завдання – 5 хв.

Підручник «Захист Вітчизни» ст..232-235.

Підручник «Допризовна підготовка» ст..279-283.


Каталог: lek GO
lek GO -> Лекція тема 7: Законодавча база щодо охорони здоров’я людини
lek GO -> Лекція тема 11: Медична допомога при порушенні здоров’я людини
lek GO -> Лекція тема 8: Основи здоров’я людини
lek GO -> Лекція тема : Надзвичайні ситуації соціально-політичного та військового характеру
lek GO -> Тема : Організація цивільного захисту навчального закладу
lek GO -> Лекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет
lek GO -> Лекція тема 12: Основні правила транспортування хворих І постраждалих


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал