Кзо «Новопокровська нсзш І-ІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»



Дата конвертації14.12.2016
Розмір0,87 Mb.
КЗО «Новопокровська НСЗШ І-ІІ ступенів

Солонянської районної ради

Дніпропетровської області»

Технологія навчання як дослідження


Автор


Кулабухова Любов Іванівна

вчитель біології та хімії,

спеціаліст вищої категорії

КЗО «Новопокровська НСЗШ»


Науково-методична проблема вчителя

«Формування дослідницьких умінь і навичок на уроках біології та в позаурочний час»

Назва роботи:

«Формування дослідницьких умінь учнів на уроках біології через впровадження технології навчання як дослідження», 20 с.

Схвалено педагогічною радою № 4 від 24 березня 2009 року

Мета технології навчання як дослідження – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності та формуванню активної компетентної творчої особистості, яка спрямована на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчої реалізації, формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їхньої пізнавальної орієнтації.

У даній роботі автор розкриває участь учнів у дослідницькій і практичній роботі, яка глибоко впливає на розвиток учнівських пізнавальних здібностей.

Кулабухова Любов Іванівна вміло поєднує теорію з практикою, залучаючи учнів до проведення дослідів, які активізують розумову і практичну діяльність учнів, розвивають їх знання, уміння і навички, спостережень і в доступній формі ознайомлює їх з новими досягненнями біологічної науки.

Любов Іванівна навчає учнів спостерігати, досліджувати навколишню природу, адже процес навчання спирається на конкретних уявленнях учнів, на безпосередньому сприйманні навколишнього світу.

Великого значення вчитель надає навчанню, побудованому на конкретних уявленнях і спостереженнях, адже хід навчання від конкретного до абстрактного, від уявлення до думки – природний і ґрунтується на таких психічних законах, які враховують у навчанні вимоги людської природи взагалі, дитячої – особливо.

Вчителька спрямовує пізнавальний інтерес учнів на головне і на характерні деталі, властиві тому чи іншому явищу. Чим молодші учні, тим більше уваги приділяє Любов Іванівна дослідницькій роботі з ними, дає творчі завдання для самостійного розв’язання.

Педагог навчає учнів правильно логічно висловлювати свої думки, користуватись науковими термінами, положеннями для визначення якості проведеного досліду і спостереження, систематично повторює вивчений матеріал, акцентує увагу учнів на виконання завдань творчого дослідницького характеру, адже за допомогою дослідів і спостережень учні дістають відповідні знання про життя і розвиток рослинних і тваринних організмів, про роль людини в природі.



З м і с т


  1. Вступ. Технологія навчання як дослідження.

  2. Напрями та аспекти дослідної діяльності.

  3. Експеримент дослідної технології:

А) Дослідна ділянка-лабораторія формування дослідницьких умінь і навичок.

Б) Домашні досліди.

В) Дослідна робота учнів на уроках.

Г) Дослідна робота учнів з натуральними об’єктами.



  1. Практична дослідна робота під час екскурсій.

  2. Метод проектів.

Висновки.

Список використаної літератури.



М е т а:

  • набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності;

  • формувати активну, компетентну, творчу особистість через розвиток її інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу.


З а в д а н н я:



  • використовувати дослідницькі методи у вивченні біології;

  • застосовувати дослідження під час ознайомлення учнів з окремими явищами, процесами фактами;

  • формувати дослідницькі уміння та навички

  • прищеплювати учням інтерес до навчальних і наукових досліджень;

  • вивчати та аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їх інтелектуальний розвиток і виховання;

  • освоєння вчителем дослідницького підходу до розкриття змісту шкільної програми з навчального предмета.

Участь у дослідницькій й практичній роботі глибоко впливає на розвиток пізнавальних здібностей учнів. Учитель біології завжди поєднує теорію з практикою, залучаючи учнів до проведення дослідів, спостережень і в доступній формі ознайомлюють їх з новими досягненнями біологічної науки.

Досліди і спостереження відіграють велику роль у вивченні шкільного курсу біології. Вони активізують розумову і практичну діяльність учнів, розвивають їх знання, вміння і навички.

Розвиткові в учнів уміння спостерігати, досліджувати навколишню природу велику увагу приділяли ще представники класичної педагогіки. В свій час Я. А. Коменський вимагав, щоб процес навчання спирався на конкретні уявлення учнів, на безпосереднє сприймання навколишнього світу під керівництвом учителя.

Великого значення навчанню учнів, побудованому на конкретних уявленнях і спостереженнях, надавав К. Д. Ушинський. Він підкреслював, що хід навчання від конкретного до абстрактного, від уявлення до думки такий природний і ґрунтується на таких психічних законах, що заперечувати його необхідність може тільки той, хто взагалі відкидає потребу враховувати в навчанні вимоги людської природи взагалі, дитячої особливо.

Наука не просто реєстр фактів, вона їх аналізує, узагальнює, робить теоретичні висновки.

Наші учні допитливі, вони виявляють глибокий інтерес до пізнання процесів, що відбуваються в житті рослин і тварин. Учитель повинен спрямувати цей інтерес на головне і на характерні деталі, властиві тому чи іншому явищу. Чим молодші учні, тим більше уваги повинен приділяти учитель роботі з ними. Коли в учнів уже виробляться певні вміння і навички дослідницької роботи і спостережень, їм можна давати творчі завдання для самостійного розв’язання.

При проведенні дослідів і спостережень важливо навчити учнів правильно і логічно висловлювати свої думки, користуватися науковими термінами,

положеннями для визначення якості проведеного досліду і спостереження.

Це не зразу дається учням. Слід систематично повторювати цей матеріал, під час досліду, спостережень частіше звертати увагу учнів на ті чи інші явища, наполегливо домагатися чітких понять про предмети і явища шляхом повторень у різних варіантах (розповідь, демонстрація, виконання учнями самостійного завдання). Не покладаючись на те, що учні з першого разу все зрозуміють, як у навчальній так і в позакласній роботі, вчитель все частіше дає їм завдання дослідницького характеру. Виконуючи їх учні ознайомлюються з науковими фактами, із закономірностями біологічної науки. А найголовніше те, що за допомогою дослідів і спостережень вони дістають відповідні знання про життя і розвиток рослинних і тваринних організмів, про роль людини в природі. Досліди і спостереження допомагають учням краще усвідомити взаємозв’язок у природі, роль біологічної науки.

Розвиток творчості учнів, виявлення їх нахилів і здібностей до дослідництва не можна вважати чимось випадковим у житті.

У дослідницькій роботі учнів велика роль належить спостереженням. Це складний процес, який спонукає до мислення, до дії. Якість спостережень залежить від чітко визначеного плану, теоретичної і практичної підготовки спостерігача.

Щоб успішно розвивати у дітей спостережливість, учитель повинен працювати за такими правилами:


  1. Перед дітьми треба ставити зрозумілу, чітку і посильну мету спостереження.

  2. Спостереження має бути повним і детальним: треба навчити учнів помічати все істотне і в той же час всі деталі, але обов’язково ті, які зв’язані з поставленим завданням, з його метою. В цьому учневі має допомогти план спостережень, розроблений учителем за участю дітей.

  3. Успіх спостереження залежить від загального розвитку і від запасу попередніх знань про даний об’єкт.

  4. Спостереження повинні бути систематичними і планомірними.

  5. Характерною ознакою спостережень є зв’язок сприйняття з активним процесом мислення, що виявляється в порівнянні предметів і явищ, встановленні причинного зв’язку, відмінності між ними в умінні зробити теоретичні і практичні висновки.

  6. При будь-яких спостереженнях учень обов’язково повинен вести систематичні записи в щоденнику спостережень і підбивати підсумки проведеної роботи.

Але одних спостережень для пізнання і зміни навколишніх явищ природи, для вироблення правильних уявлень і понять не досить. Досягти цього можна на основі дослідів, експериментів, практичної діяльності учнів. Експеримент завжди зв’язаний із спостереженнями.

Дослід, або у вузькому розумінні експеримент, - важливий метод наукового пізнання. Велика роль йому належить і в шкільному навчанні і в позакласній роботі.

Проведення різних дослідів дає юним дослідникам можливість :

А) розчленовувати складні явища на окремі частини, елементи, стадії для докладнішого їх вивчення.

Б) поєднувати прості явища, окремі частини, спостерігати їх, установлювати взаємозв’язок.

В) штучно створювати умови, при яких відбувається певне явище, вплив того чи іншого фактору.

Г) застосувати різні прилади, матеріали для глибшого вивчення даного явища, штучно прискорювати або сповільнювати хід певного процесу або досліду в цілому.

У зв’язку з цим до дослідів ставляться великі вимоги. Вони повинні бути чітко спланованими. Мету їх слід придумати й обґрунтувати. Це вимагає від вчителя широкої ерудиції, творчої фантазії.

Готуючись до дослідницької роботи учні повинні глибоко засвоювати основи наук, осмислювати і застосовувати їх на практиці. Учні, не підготовлені до проведення дослідів, у процесі їх виконання, як правило, не вдаються до теоретичних знань, діють в сліпу.

Як відомо, результати наукових досліджень не повинні повторювати раніше відкритих фактів і законів.

Основними методами вивчення біології є : спостереження, порівняння, експеримент (дослід), моделювання, історичний момент.

У сучасній біології названі методи досліджень доповнюють один одного. Тільки на основі біологічних досліджень можливе розв’язування завдань сучасності, що стоять перед людиною: охорона довкілля, раціональне використання біологічних ресурсів та підвищення продуктивності рослинного і тваринного світу.

Кожному учню треба прищеплювати інтерес, щоб він бажав знати більше і відкривати для себе нове. Коли учень здобув необхідні знання з різних галузей біології, він повинен підкріплювати ці знання науково-практичною роботою. Тільки на практиці можна підтвердити відомі факти, замислитись, чому це саме так, а не інакше, і поставити перед собою нові завдання.

Своїх учнів намагаюсь навчити не просто спостерігати за природою, а й записувати всі свої спостереження, вести невеликі наукові дослідження. Щоб кожний такий похід до лісу, музею, зоопарку, в поле був цікавим і корисним, я вчу дітей ставити перед собою мету. Головне, щоб кожна робота, кожний дослід не залишився без уваги.


Напрями дослідної діяльності учнів


Перший – розвиток наукового та дослідного мислення учнів під час навчального процесу, відповідні завдання, нестандартні уроки.

Другий позаурочна діяльність, олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії.

Третій – пошукова діяльність, участь у конференціях, захист проектів.

Аспекти пошуково – дослідної діяльності


  • Бажання пізнавати нове.

  • Віра в значущість дослідної діяльності.

  • Реалізація здібностей, талантів учнів.

  • Перетворення вчителя на партнера, який допомагає навчати.

Учитель ураховує досвід, рівень підготовки, здібності дитини, а учні виконують поставлені завдання, беруть на себе відповідальність за обрану справу, її кінцевий результат. Формування науково – дослідних умінь – процес кропіткий, складний, тривали. Успіх у цьому залежить від керівника, від чіткості та ефективності організації діяльності. Необхідно уникати будь-якого тиску на дитину, надати досліднику самостійності у науковому пошуку. Керівник повинен навчити учня методики дослідження,

консультувати в процесі виконання всієї роботи. Дослідний метод допоможе вчителям чи учням пройти школу дослідництва, експериментаторства, пошуків, навчитися захищати свої ідеї, обстоювати власну позицію, самовизначатися, готуватися до науково-дослідної діяльності. І саме в біології велике значення мають експеримент, дослід, спостереження, екскурсія, науковий пошук.
Практичне застосування дослідних

методів навчання

Методи дослідного навчання


Метод


проектів

Експери


мент

Екскурсія

Спосте- реження


Експеримент дослідної технології

Цей метод охоплює досліди, лабораторні, практичні роботи, спостережен-ня. Вимоги сучасного уроку передбачають підвищення самостійності учнів на етапі засвоєння нових знань. У самостійній роботі учнів у процесі біологічного експерименту керівна роль залишається за вчителем. Вчитель на перших етапах допомагає, у подальшій роботі контролює дослід або спостереження, повну послідовність дій учня, підбиття підсумків, дотримання правил техніки безпеки при виконанні дослідів та експериментів.



Успіх дослідницької роботи завжди залежить від поставленої мети. Учні повинні усвідомити мету досліду, практичної роботи, зрозуміти її. Глибокому усвідомленню мети досліду, практичної роботи допомагає змагання за краще виконання і проведення досліду, здобуття найкращих наслідків між окремими учнями, бригадами. Перш ніж закласти дослід, учитель ознайомлює учнів з поняттями: дослідна ділянка, облікова площа, повторність досліду, варіанти досліду, контрольна ділянка, облік урожаю, продуктивність та оцінка досліду.
Дослідна ділянка - лабораторія формування дослідницьких та практичних умінь та навиків.
Дослідна ділянка – це частина дослідного поля, виділена для проведення досліду і вивчення того чи іншого питання, передбаченого тематикою дослідницької роботи. При роботі на дослідній ділянці треба мати на увазі закони дослідницької роботи – додержання однакових умов для всіх варіантів і повторень досліду, крім фактору, вплив якого досліджується. Шкільна ділянка повинна бути справжньою навчальною лабораторією. Досліди і практичні роботи на ділянці виконує група учнів. Але і кожний учень може мати своє завдання для практичної самостійної роботи. Справжні знання, вміння і навички по вирощенню рослин і тварин, любов до природи, до праці приходять лише тоді, коли людина працює на землі, відчуває насолоду і втому від праці.

Наукове спрямування роботи на ділянці вимагає знання шкільної програми, врахування вікових особливостей учнів, їх інтересів і широкої підготовки учнів і вчителів. Дослідницька робота не зводиться до учнями теоретичного матеріалу, а має творчий характер.

Уже багато років на навчальних – дослідних ділянках нашої школи вирощуються овочеві культури, які потім використовуються в шкільній їдальні. Кожний клас має свою ділянку. Овочі висаджуються на ділянках одночасно, що допомагає вести спостереження і слідкувати за культурами.

Таким чином, кожний клас отримує тематику досліду ( 5 класів – 5 дослідів). Наприклад, 5 клас саджає помідори сорту ”Волгоградський 412”

Учні 6 класу –” Білий налив”, 7 клас сорт ”Ляна”, 8 клас сорт ”Санька”.

Таким чином відбувається сортовивчення , а за контроль береться поширений відомий сорт ”Волгоградський”.

Зараз велика увага приділяється дослідженням, які учні проводять в домашніх умовах. Домашні досліди дають більше можливостей для спостережень, експерименту, дають цікаві результати по вирощенню рослин.

Так, я пропоную провести в домашніх умовах дослід по вирощенні рослин, посадковий матеріал яких був оброблений магнітною водою.

Цікавим є дослід по прискоренню дозрівання плодів помідорів методом кільцювання мідним дротом.

ТЕМАТИКА ДОСЛІДІВ, ЯКІ МОЖНА ЗАПРОПОНУВАТИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ В ДОМАШНІХ УМОВАХ.

  1. Схрещування місцевого сорту динь з географічно віддаленими.

  2. Сортовивчення помідорів.

  3. Вплив мікроелементів і магнітної води на врожай цибулі.

  4. Прискорення дозрівання плодів помідорів розщепленням стебла, кільцюванням мідним дротом.

  5. Вплив способів посіву на врожай буряків.

  6. Вплив строків посіву на врожай і дозрівання моркви (зимовий, весняний, літній).

  7. Вирощування розсади помідор із пасинків.

  8. Вирощування качанів капусти (після зрізання основного качана).

  9. Вирощення рідкісних і дикоростучих рослин.

  10. Вирощення лікарських рослин.


Дослідна робота учнів на уроках
Проведення в навчальному процесі досліді дів, експериментів робить процес навчання більш цікавим, підвищує якість навчання, посилює практичну направленість викладання, стимулює пізнавальну активність учнів, їх логічне мислення, творчу самостійність. Практична діяльність дає можливість оволодіти знаннями на зовсім новому рівні навчання: знання – вміння, знання – навички. Школа повинна дати дітям основи знань, умінь, навичок. Учні повинні усвідомить, що знання, отримані на уроці, повинні бути реалізовані в практичній діяльності.

Щоб провести дослід на уроці необхідно дотримуватись всіх правил роботи:

  • Створити проблемну ситуацію, щоб учні знайшли шлях виходу із неї.

  • Визначити форми роботи (групова, парна, індивідуальна)

  • Використовувати матеріал домашніх дослідів, спостережень, матеріали додаткової літератури.

  • Конкретно визначити об’єкт дослідження.

  • Вибрати форму проведення уроку (комбінований, лабораторний, нестандартні уроки).



Природознавство – 5 клас


Тема. Гірські породи. Руйнування гірських порід.
Дослід. ”Руйнування гірських порід під дією температур”.
Учитель проводить дослід. Спочатку він розповідає про граніт, як складову гірських порід, потім нагріває шматочок граніту в полум’ї спиртівки. Нагрітий граніт опускаємо в склянку з холодною водою.

Далі процес повторюємо декілька разів.
Завдання: Що ви спостерігали під час досліду? Чому граніт почав тріскатись? Який висновок можна зробити про дію температур на гірські породи?

Природознавство – 6 клас


Тема. Ріст і розвиток рослин.
Дослід. ”Вплив світла і температури на розвиток рослин”.
Цей дослід можна проводити як в школі, так і дома. Горщики з кімнатними квітами треба встановити в різних місцях: на світлі, в темному місці, на холоді, в теплому місці.

Дослід, який пропонується учням провести учням дома ускладнений. Для досліду треба висадити насіння квасолі або пшениці і поставити горщики для проростання на світло, в темне місце, в тепле місце, на холод.
Завдання: Як впливає світло, температура на розвиток і ріст рослин?

Біологія – 7 клас


Тема. Плоди і насіння.
Дослід: ”Визначення схожості насіння”.
Цей дослід можна проводити в школі і дома (закладається за 4 – 5 днів до потрібного уроку).

На зволожену тканину або вату викласти 100 насінин (пшениця, ячмінь). Посуд із насінням поставити у тепле світле місце для проростання, регулярно зволожувати.

Завдання: Визначити схожість насіння злакових культур, визначити якість посадкового матеріалу.

Кількість пророслого насіння

Схожість насіння = ------------------------------------------- х 100 %

Загальна кількість насіння

Тема. Плоди і насіння.
Дослід ”Живлення і ріст проростків”

Дослід виконується дома. В 4 стаканчики висаджують насіння квасолі: в перший – цілу насінину, в другий – одну сім’ядолю, в третій – четверту частину сім’ядолі з зачатковими корінцем і листками, в четвертий – зачатковий корінець з листками.
Завдання: Визначити, яке значення мають сім’ядолі і запас поживних речовин для проростків.
Дослід.” Глибина загортання насіння і його значення”
Для виконання цього досліду беруть насіння середніх розмірів. Насіння висаджують на різну глибину: на поверхні грунту, на потрібну глибину і на глибину, що більша за норму.
Завдання: Визначити, як впливає глибина загортання насіння на розвиток і ріст проростків.
Тема. Функції стебла.
Дослід.” Рух поживних речовин по стеблу”
Для виконання досліду слід взяти пагін тополі, бузку або кімнатної рослини бальзаміну. 2 – 3 пагони поставити у чисту воду ( контроль ), а інші 2 – 3 пагони поставити у зафарбовану воду. Так як дослід довготривалий, його слід закласти за 7 – 10 днів до проведення уроку.
Завдання: Визначити, як пересуваються по стеблу поживні речовині речовини, роль флоеми і ксилеми.


Тема. Гриби.
Дослід: Вивчення будови цвілевих грибів.
Для виконання цього досліду можна використати готові цвілеві гриби, які вже зявились на продуктах харчування або виростити цвіль самому ( на хлібі або варенні )
Завдання: Вивчити етапи розвитку цвілевого гриба мукор; вивчити будову гриба.

Біологія – 8 клас


Тема. Опора і рух.
Дослід: Хімічний склад кісток.
Для виконання досліду беруть курячі кістки. Одну кістку прожарюють, а іншу поміщають в хлоридну кислоту.
Завдання: Довести, що до складу кістки входять органічні і неорганічні речовини.

Дослідна робота учнів з натуральним об’єктами

Завдання



1. Дано плоди, вибрати сухі і соковиті, однонасінні і багатонасінні.

Описати внутрішню будову плодів, порівняти сухі і соковиті плоди.

2 Дано листки різних рослин. Знайти складні і прості листки, сидячі і

черешкові. Визначити тип жилкування.

  1. З допомогою розчину йоду довести, що до складу бульб картоплі

входить крохмаль. Розглянути зерна крохмалю під мікроскопом.

4. Розглянути шишки сосни і ялини. Порівняти їх розміри, форму

лусок, щільність.

5. Розглянути епітеліальну тканину. Порівняти структуру і будову

залозистого, плоского і кубічного епітелія.

6. Розглянути стадії розвитку білана капустяного і сарани. Знайти риси

схожості і відмінності у розвитку тварин з повним і неповним перетворенням.

  1. Порівняти муляжі головного мозку ссавців і птахів. Вкажіть на

Риси ускладнення в будові.

8. Порівняйте бічні і верхівкові бруньки. Вкажіть на риси відмінності



в будові вегетативної і генеративної бруньки.

9. Розгляньте муляжі білого гриба і гриба лисички. Що спільного і що

відмінного в будові цих грибів?

Практична дослідна робота під час екскурсій
Екскурсія – це не просто прогулянка. Вона має навчально – виховну мету. Учні знайомляться з фауною і флорою, учаться поводитись в природі.

Під час екскурсій учні набувають глибоких знань, умінь, навичок науково – дослідного характеру та зможуть краще вивчити матеріал.
Біоценоз річки Комишувата Сура, місце – Клоканова

Балка селища Новопокровка.



  1. Визначення видів рослин.

  2. Визначення тварин.

  3. Спостереження за тваринами.

  4. Вплив біотичних і абіотичних чинників рослини і тварини.

  5. Вплив антропогенних факторів.

  6. Вивчення пристосування рослин до життя у воді.

  7. Живі організми прибережної зони.

  8. Вивчити взаємозв’язки рослин, тварин, мікроорганізмів.

  9. Скласти ланцюги живлення.

  10. Визначити наявність рідкісних і зникаючих рослин, занесених до Червоної книги.


Екскурсія проводиться по екологічній стежці на зупинці ”Клоканова балка”. Під час такої екскурсії (вона розрахована на два уроки) учні

  • поглиблюють основні наукові поняття;

  • розвивають спостереження;

  • виробляють життєвий досвід;

  • вчаться порівнювати, робити висновки, працювати в колективі і малими групами, виховуються естетично;

  • використовують знання з інших наук (географії, фізики, історії рідного краю);

  • застосовують біологічні знання на практиці;

  • формують бережне ставлення до природи;

  • вчаться оформляти результати своєї роботи (робити звіти, заповнювати таблиці, виготовляти гербарій і колекції).


В екскурсії виділяють такі основні моменти:

  • Підготовка екскурсії

  • Проведення екскурсії

  • Оформлення матеріалів екскурсії


М е т о д п р о е к т і в
Метод проектів являється інтерактивним, особистісно-орієнтований метод, який розвиває в учнів самостійність, критичне мислення. Цілі навчати дітей самостійно мислити і розв’язувати раніше одержані завдання, застосовувати їх на практиці, вільно орієнтуватись в інформаційному просторі, розвивати вміння оцінювати власні дії, дії своїх товаришів.

Уроки-проекти проводяться не часто, але вчать дітей практично мислити. Світ стає складнішим і молодь як ніколи потребує вміння розв’язувати складні проблеми. Цей метод надає учневі змогу контролювати інформацію, ставити під сумнів, об’єднувати, переробляти, відкривати нове для себе.

Готуючи проект, учень проводить самоаналіз, думає про те, яку особисту цінність має набута інформація. Ця методика сприяє самостійній пошуковій роботі учнів, організації якісної взаємодії ”вчитель-учень”, ”учень- учень”.

Учитель повинен навчити методики дослідження, консультувати в процесі виконання всієї роботи, допомагати у визначенні шляхів розв’язання проблеми. Проект може бути груповим або індивідуальним.

На початку вивчення теми учням пропонуються теми проектів. Учні разом із вчителем вибирають об’єкт досліджень, складають план роботи. Особливу увагу слід звернути на практичну частину роботи. Після вивчення теми відбувається презентація проектів.
Проектна технологія може бути використана під час роботи з учнями 5-9 класів. Ця технологія має свою специфіку. Проекти повинні бути нетривалими. У процесі написання проектів в учнів формується вміння вибирати головне, аналізувати інформацію, працювати з літературою, здійснювати спостереження, дослідження, робити висновки. Цей метод допомагає школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтися у житті, наближає навчальний процес до життя, до потреб дітей.

Результатом пошукової роботи є випуск збірок, буклетів, казок, альбомів.

Висновок
Більшість предметів шкільного курсу спираються на знання, здобуті у процесі досліджень у тій чи іншій науковій галузі. Наука продовжує розвиватись на основі нових досліджень, учасниками яких при відповідній підготовленості можуть стати і сьогоднішні школярі.

Елементарну дослідницьку підготовку учнів покликана здійснювати школа, тому що саме в період учнівства набуття людиною знань і пізнавальних умінь, у т. ч. і дослідницьких, набувається систематизовано, у такій єдності, у гармонії у гармонії з розвитком творчих здібностей, на основі інтенсивного формування психофізичних функцій особистості.

Учителю слід орієнтуватися на розвиток дослідницької мотивації учнів, визначати зміст і рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок учнів.

Література


1.Бинас А.В., Ман Р.Д. Биологический эксперимент в школе. М. «Просвещение», 1996г.

2.Измайлов И.В. Биологические экскурсии. М. «Просвещение», 1983г.

3.Освітні технології. Навчально-методичний посібник (за ред.Пєхоти О.М.), К., 2003р.

4.Сергієнко Д.Л. Формування дослідницьких умінь і навичок в учнів при вивченні біології. К. «Радянська школа», 1969р.



5.Технології навчання біології, Х.Вид. група «Основа», 2007р.

6.Яковлев В.А., Спирин Л.Ф. «Активные формы и методы обучения биологии» М. «Просвещение», 1992г.
Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал