Конспектів та опорні конспекти з предмету «Обладнання та технологія зварювальних робіт»



Сторінка1/23
Дата конвертації23.12.2016
Розмір3,72 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


Міністерство освіти і науки України

Донецька обласна державна адміністрація

Навчально-методичний центр ПТО в Донецькій області

Ірина Борисівна Бекіш



Методичні розробки

уроків з використанням опорних конспектів та опорні конспекти з предмету «Обладнання та технологія зварювальних робіт»

Донецьк 2010

ВСТУП
Переорієнтація навчального процесу від авторитарного пояснювально-ілюстративного навчання до особисто-зорієнтованого, розвиваючого навчання спонукає до використання в навчальному процесі активних форм і методів навчання, які сприяють опануванню знань, розвитку творчої ініціативи й умінь застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях.

І з упевненістю можна сказати , що нетрадиційні форми уроків у значно більшій мірі залишають яскраве світло у пам'яті учнів, дають можливість відійти від шаблонів у проведенні уроків, додають привабливість, неповторність та «родзинку» навчанню.

Ці форми проведення уроку – важливий елемент розвитку методики викладання.

Використовуються такі нетрадиційні форми уроків як: робота в малих групах, урок – КВК, бінарні уроки, урок – «конференція», урок – «прес-конференція»,урок – вікторина, урок – телеміст тощо.

Для успішної реалізації нових завдань, які поставлені перед навчальними закладами, необхідно, перш за все, перебудувати методику викладання спецпредметів, бо вимоги до сучасного уроку значно зросли, зросли і вимоги до сучасного робітника. Перед викладачами, стоять дві мети:

- чому учити?

- як учити?

Досвід педагогів-новаторів стає стимулом для створення власного стилю кожного викладача.

Думка уроку – це план і конспект, а душа уроку – імпровізація. Імпровізація – це своє, особисте.

Поряд з інноваційними технологіями проведення уроків використовую на уроках спецтехнології методику Шаталова – навчання математики за допомогою опорних конспектів.

Що ж це таке?

Опорний конспект – це система опорних сигналів, що мають структурний зв'язок і що є наочною конструкцією, яка замінює систему значень, понять як взаємопов'язаних елементів.

Компакт - графічне відображення теми, що вивчається, під час значного скорочення опорних сигналів.

Головна мета опорних конспектів полягає в тому, щоб навчити учнів висловлювати, використовуючи асоціативний символ, який замінює смислові значення. Власне вони розвивають уміння вільно опирувати вивченим теоретичним матеріалом стосовно теми, ситуації.

Уміння вільно користуватися засвоєним матеріалом у зв”язку з темою або залежно від ситуації, яка створилася, і визначається ступінь володіння учнями теоретичним матеріалом з предмета. На різних етапах навчання опорні конспекти матимуть різний характер.

Мова йде не про те, щоб навчання було легким і учень не зазнавав труднощів під час навчального процесу. Навпаки, постійне подолання труднощів є неодмінною умовою такого задоволення. Успіх окриляє людину, невдачі ж позбавляють її віри в свої сили. Не можуть всі однаково встигати, але кожен повинен і може зробити те, що йому під силу.

Тому за допомогою опорного конспекту створюється «ситуація успіху», зменшується об'єм роботи над опорним конспектом для слабких учнів.

Під час роботи з опорними конспектами викладач ставе запитання, складає завдання, які стимулюють особисту, інтелектуальну активність учнів, підтримуючи і направляючи їх розумову діяльність. Природно, що на початковому етапі навчання опорні конспекти украй прості і навіть примітивні. Але це у жодному випадку не означає, що їх не повинно бути зовсім, що їх виконання слід відкласти до того моменту, коли в учня накопичиться достатній обсяг знань та навичок із спецпредмету.

Спочатку, як зразок, робиться повідомлення, а потім учень прагне поміркувати, зорієнтуватися, йому ніхто не підказує, що він повинен сказати. Він бачить перед собою опорні сигнали, малюнки, які здатні миттєво відновити в пам'яті відому раніше інформацію.

Головне не відштовхувати учнів під час навчання. Їх слід заохочувати для того, щоб вони говорили якомога більше. І якщо в учня виникає скрута, пов'язана з мовним оформленням пропозицій, якщо йому не вистачає слів або він забув що-небудь і щоб міг продовжити свій вислів – учень не повинен боятися звернутися за допомогою до викладача. Тому слово або опорний сигнал і дасть можливість продовжити висловлювання.

Виправлення помилок під час відповіді учнів також вельми істотне питання, яке вимагає особливої уваги.

Під час відповіді учня треба прагнути надмірно не фіксувати увагу на промахах і помилках, невдачах і помилкових діях. Помилки записуються на окремих картках і віддаються їх після повідомлення учнем, що сприяє розкріпаченню, бажанню висловити свої думки, ділитися враженнями, без чого неможливе спілкування.

Завдання, яке стоїть під час опанування опорного конспекту полягає в тому, щоб виробити в учнів мовну реакцію, тобто уміння висловлювати свої думки за допомогою підказки – опорного конспекту.
Вимоги до складання опорного конспекту:

1. Лаконічність.

2. Структурність (4-5 зв'язок, логічних блоків).

3. Смисловий акцент (рамки, оригінальне розташування символів).

4. Уніфікація друкарських знаків.

5. Автономність (кожен з 4-5 блоків має бути самостійним).

6. Асоціативність.

7. Доступність відтворення.

8. Кольорова наочність і образність.
Опорні конспекти викликають інтерес в учнів, спонукають до творчої праці, сприяють запам'ятовуванню і розвитку пам'яті. Вони дозволяють полегшити процес навчання, додають упевненості, можливості досягти високого рівня інтенсивності й інформативності заняття.

На уроках спецтехнології учням надається не лише певна суму знань, але й навчання спілкуватися і користуватися різними засобами, які закладають основу для подальшої комунікативної діяльності. А використання опорних конспектів також дозволяють впроваджувати особистісто – орієнтований підхід у навчанні, розкривають творчі здібності й ініціативу учнів.




Методичні розробки уроків з використанням опорних конспектів

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

УРОКУ
ТЕМА ПРОГРАМИ. Дефекти зварних з’єднань та їх усунення.

ТЕМА УРОКУ. Причини дефектів та способи їх усунення.

МЕТА УРОКУ: а) навчальна: узагальнення і систематизація знань з теми програми, закріплення вмінь з виявлення зовнішніх і внутрішніх дефектів та способи їх усунення;

б) розвиваюча: розвивати навички аналізу інформації, увагу, вміння виражати професійними термінами свою уяву про виявлений дефект;

в) виховна: виховувати у учнів почуття відповідальності за результати колективної праці, взаємопідтримки, об’єктивної оцінки вкладу кожного учня у діяльність всього колективу.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ЧАС РОБОТИ: 45хвилин.



ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: групова, проблемна лекція, робота в малих групах.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ: взаємонавчання, «коло ідей».

ОЦІНЮВАННЯ: самооцінка.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ТА ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: таблиці, схеми, зразки.

МЕЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ: фізика, хімія, матеріалознавство, електротехніка.

ЛІТЕРАТУРА: Глизманенко Д.Л. Сварка и резка металлов. М. ; «Высшая школа» 1975.

Николаев А.А., Герасименко А.И, Электрогазосварщик. Ростов-на-Дону, «Феникс» 2001.



ХІД УРОКУ.

І. Організаційна частина. ( 3 хвилини)

- перевірка наявності учнів

- перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. Актуалізація знань умінь і навичок. (5 хвилин)


  • повідомлення теми уроку

  • цільова установка уроку

  • перевірка опорних ЗВН учнів, необхідних для проведення наступних структурних елементів уроку (виконання графічного диктанту)

  • пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

ІІІ. Формування нових знань. (15 хвилин)

Повідомлення нової навчальної інформації.

1. Причини дефектів:

а) порушення розмірів і форми шва;

б) тріщини;

в) підрізи;

г) кратери;

д) напливи;

е) пори;

ж) шлакові включення;

з) непровар коріння шва та крайка.

2. Способи усунення дефектів.



IV. Закріплення нового матеріалу:

  • група поділяється на 6 рівних малих навчальних груп по 4-5 осіб;

  • видання завдань для самостійної роботи;

  • пояснення послідовності їх виконання;

  • самостійна робота учнів;

  • групи по черзі характеризують дефекти, аналізують їх причини;

  • інші учні доповнюють, коментують, становлять питання.

V. Підведення підсумків:

учні самостійно оцінюють і аналізують свою роботу на уроці;

повідомлення та обґрунтування оцінок.

VI. Домашнє завдання: самостійно вивчити та проаналізувати який різновид тріщин у зварних з’єднаннях знаходять при зовнішньому огляді; які дефекти не допускаються.

КОНСПЕКТ ДО УРОКУ.


Тема нашого сьогоднішнього уроку «Причини дефектів і способи їх усунення», спільними зусиллями ми повинні систематизувати знання про дефекти зварних з'єднань, причини їх виникнення, методи усунення і способи контролю.

В процесі утворення зварного з'єднання в металі шва і в зоні термічного впливу можуть виникнути дефекти, тобто відхилення від встановлених норм і вимог, що приводять до зниження міцності, експлуатаційної надійності, точності, а також погіршення зовнішнього вигляду виробу.

Дефекти зварювальних з'єднань розрізняють з причин виникнення і місця їх розташування.

Вам пропонується виконати графічний диктант для систематизації знань про зовнішні і внутрішні дефекти. Порядок виконання диктанту наступний – я називаю дефект, а ви в конспекті, щодо прямої, відзначаєте відрізком, направленим вгору, внутрішній дефект, а відрізком, направленим вниз, зовнішній дефект. В результаті повинна вийти якась ламана лінія.

Перелік питань:

а) напливи;

б) внутрішні тріщини і пори;

в) поверхневе окислення;

г) непровар кромки;

д) пропал;

е) кратери;

ж) тріщини на поверхні шва;

з) відхилення по ширині і висоті шва;

и) внутрішній непровар;

к) підрізи;

л) шлакові включення.

Результати диктанту розбираються всією групою і звіряються з лінією відповідей, накресленої на дошці. ( Додаток 1.)

ВИКЛАД НОВОГО МАТЕРІАЛУ,

1. Не дивлячись на високий рівень техніки і технології сучасного зварювального виробництва, забезпечуючий можливість виготовлення зварних конструкцій високої якості, вірогідність утворення дефектів в зварних швах не виключена. Тому дуже важливо уміти виявити дефекти в готовому зварному виробі, оцінити їх вплив на працездатність зварної конструкції, встановити причину їх освіти і попередити можливість їх подальшої появи.

2. Причини дефектів:

а) порушення встановлених розмірів і форми шва – ці дефекти при ручній зварці є результатом низької кваліфікації зварювача, поганої підготовки зварюваних кромок, неправильного вибору зварювального струму, низької якості збірки під зварку;

б) тріщини, зовнішні і внутрішні, є небезпечними і неприпустимими дефектами зварних швів. Вони утворюються унаслідок напруг, що виникають в металі від нерівномірного нагріву, охолоджування і усадки. Причина виникнення тріщин – підвищений вміст в сталі шкідливих домішок;

в) підріз зони (вузькі поглиблення в основному металі уздовж краю зварного шва) утворюються при зварці великим струмом або подовженою дугою, при завищеній потужності пальника, неправильному положенні пальника або електроду;

г) кратери, є слідством недостатньої кваліфікації зварювача;

д) напливи – результат натікання наплавленого металу на непрогріту поверхню основного металу, це може бути результатом низької кваліфікації зварювача, недоброякісних електродів і невідповідності швидкості зварки і зварювального струму обробленню шва;

е) пори виникають унаслідок попадання в метал шва газів, що утворилися при зварці. Н – утворюється з вологи, масла і компонентів покриття електродів. N – потрапляє в метал шва з атмосферного повітря при недостатньо якісному захисті металу шва. З – утворюється в процесі зварки стали при вигорянні вуглецю, що міститься в металі. Тому пористість є результатом поганої підготовки зварюваних кромок (забрудненість, іржа, замаслена), застосування електродів з сирим покриттям, вологого флюсу, недоліку розкислювачів, великих швидкостей зварки;

ж) шлакові включення утворюються при зварці малим зварювальним струмом, при застосуванні недоброякісних електродів, зварювального дроту, флюсу, забруднених кромок. При неправильно вибраному режимі зварки шлаки і оксиди не встигають спливти на поверхню і залишаються в металі шва у вигляді неметалічних включень;

з) непровар (місцевий несплав зварюваних кромок основного і наплавленого металу) – слідство низької кваліфікації зварювача, неякісної підготовки зварюваних кромок, зсув електроду до однієї з кромок, швидкого переміщення електроду по шву.

3. Методи усунення дефектів:

а) неповномірність швів усувається наплавленням додаткового шару металу.(поверхню, що наплавляється, ретельно очищають до металевого блиску);

б) тріщини зовнішні усуваються обробленням і подальшою заваркою, для попередження розповсюдження тріщини по кінцях її свердлять отвори, місце тріщини вирубують і заварюють. Шви з внутрішніми тріщинами вирубують і заварюють наново. За наявності сітки тріщин дефектну ділянку вирізують і натомість зваркою накладають латочку.

в) підрізи заварюють тонкими валиковими швами;

г) напливи усуваються обробкою абразивним інструментом або за допомогою пневматичного зубила;

д) непровар, кратери, пористість і неметалічні включення усувають шляхом вирубки і подальшою заваркою всієї дефектної ділянки.

4. Закріплення нового матеріалу проведемо по методу «круг ідей». Цей метод втягує всіх учнів в дискусію, добре допомагає при рішенні гострих проблем.

Група ділиться на 5 рівних малих учбових груп по 4-5 чоловік.

I етап.

Групам видаються однакові зразки зварних пластин, виконаних з дефектами. Членам груп необхідно проаналізувати, виявити дефекти і заповнити таблицю.




№ п/п

Назва дефекту

Причина виникнення дефекту

Усунення дефекту

1.










2.










3.










4.










5.










6.










7.









Час роботи - 5мин.

II етап.

Групи по черзі характеризують один з виявлених дефектів. Під час виступу однієї з груп інших учнів можуть доповнювати, коментувати, ставити питання.

Час роботи – 3мин. для групи.

III етап.

Що вчаться самостійно оцінюють і аналізують свою роботу на уроці.

4. Домашнє завдання: самостійно вивчити і проаналізувати які різновиди тріщин в зварних з'єднаннях виявляються при зовнішньому огляді їх причини; які дефекти не допускаються.




№ п/п

Назва дефекту

Причина виникнення дефекту

Усунення дефекту

1.











2.











3.











4.











5.











6.











7.











ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ






1. Відхилення по ширині і висоті швів

2. Напливи

3. Підрізи

4. Непровар

5. Тріщини

6. Поверхневе окислення

7. Кратери

8. Пропал

9. Поверхневі пори

1. ПОРИ

2. ШЛАКОВІ

ВКЛЮЧЕННЯ



3. НЕПРОВАР

4. ТРІЩИНИ


План уроку


Каталог: study
study -> Шляхи впровадження новітніх технологій виробництва у професійно-практичну підготовку кваліфікованих робітників
study -> Методика проведення лабораторно-практичних робіт з предмета «технологія приготування їжі з основами товарознавства» Лучинець Олена Павлівна, викладач професійно-теоретичної підготовки Нововолинське вище професійне училище
study -> Майстер – викладач
study -> Методичні рекомендації педагогічним працівникам з формування готовності учнів до майбутньої трудової діяльності
study -> Основні напрями і форми активізації пізнавальної, пошуково-дослідницької та практичної діяльності учнів
study -> Викладач інформатики та
study -> Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
study -> 1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства». Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю
study -> 1. Поясніть, чому грецькі поліси, які існували на півдні України в VII ст до н е. VI ст н. е з погляду державності вважалися містами-державами?
study -> Електронного навчально-методичного комплексу як складової сучасного електронного підручника на курсах підвищення педагогічної кваліфікації


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал