Конкурсу «Психолог року 2012» Проведення експертизи діагностичного та корекційного інструментарію



Сторінка1/2
Дата конвертації29.12.2016
Розмір2,32 Mb.
ТипКонкурс
  1   2


ПСИХОЛОГІЧНА

СЛУЖБА

Інформаційно-методичний вісник психологічної служби системи освіти Дніпропетровщини

2, вересень 2010




Ч

ИТАЙТЕ У НОМЕРІ:

* * *

Про результати діяльності

психологічної служби системи

освіти Дніпропетровської

області у 2009-2010

навчальному році



* * *

Результати моніторингових

досліджень

* * *

Результати атестації

у 2009-2010 навчальному році
* * *

Проведення обласного

конкурсу «Психолог року – 2012»
* * *

Проведення експертизи

діагностичного та корекційного

інструментарію


* * *

Обласні навчально-методичні

заходи у 2010-2011 навчальному

році
* * *

Методичні розробки практичних

психологів-методистів



Авторський колектив:

Мушинський В.П., завідувач Дніпропетровським обласним НМЦ практичної психології і соціальної роботи, практичний психолог-методист;

Савєльєва Н.В., співробітник Дніпропетровського обласного НМЦ практичної психології і соціальної роботи, практичний психолог-методист;

Крамаренко С.Г., завідувачка кафедрою психології освіти ДОІППО, кандидат педагогічних наук.

Васильковська С.І., директор Дніпропетровського обласного психолого-медико-педагогічного центру, вчитель-методист.

Психологічна служба. Інформаційно-методичний вісник психологічної служби системи освіти Дніпропетровщини. № 2, вересень 2010

До першої частини збірника увійшли інформаційно-аналітичні матеріали.

До другої частини збірника включені нормативно-правові документи, що регулюють діяльність психологічної служби системи освіти Дніпропетровської області у 2010-2011 навчальному році.

До третьої частини – методичні розробки практичних психологів-методистів, яким присвоєно педагогічне звання «практичний психолог-методист» за результатами атестації 2010 року.

Збірник адресовано керівникам районних та міських відділів освіти, методистам рай(міськ)во, з психологічної служби, практичним психологам і соціальним педагогам освітніх навчальних закладів.
З М І С Т
Частина І. Інформаційно-аналітичні матеріали


  • Аналіз результатів розвитку психологічної служби системи освіти Дніпропетровської області у 2009-2010 н.р.

  • Результати опитування працівників психологічної служби щодо ставлення до свого здоров’я

  • Результати опитування серед учнів ПТНЗ щодо основних форм девіантної поведінки

  • Обласні навчально-методичні заходи у 2010-2011 навчальному році


Частина II. Нормативно-правові документи

  • Про встановлення (підтвердження) кваліфікаційних категорій та присвоєння педагогічних звань практичним психологам і соціальним педагогам закладів освіти в 2010 році

  • Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми

  • Про проведення експертизи діагностичного та корекційного інструментарію

  • Про проведення обласного конкурсу «Психолог року 2012»


Частина ІІ. Методичні розробки

  • Іванова З.І. Програма адаптаційного періоду для учнів 5-х класів.

  • Кандаурова І.В. Психолого-педагогічний супровід адаптації 6-7-річних дітей до навчання у гуманітарній школі.

  • Косенчук О.Г. Інноваційна модель «Тренінгий центр» - сучасна освітня технологія.

  • Марченко Т.М. Роль інтегрованої взаємодії учасників педагогічного процесу в розвитку гармонійної особистості дитини з ППР.

  • Сметана О.А. Цикл занять «Піскова країна».

  • Ченторог Н.В. Розвиток тактильно-кінестетичної чутливості, дрібної моторики та творчої уяви у дітей шляхом піскових ігор-вправ.

  • Філіпенко О.А. Психологічний супровід адаптаційного періоду учнів загальноосвітньої середньої школи I-III ступенів.

  • Горбань Н.О. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів.

  • Гавриш С.І. Тренінг креативності.


Співробітники Дніпропетровського обласного НМЦ

практичної психології і соціальної роботи


Мушинський Віктор Петрович

завідувач центру, заступник директора ДОПМПЦ з питань психології; спеціаліст вищої категорії, практичний психолог-методист; працює в центрі з 1997 року; очолює психологічну службу області з 2001 року;







Морозова Людмила Олександрівна

методист з питань підвищення кваліфікації та атестації працівників психологічної служби, фахівець з питань психологічного супроводу у спеціальних і спеціалізованих (ліцеї, гімназії, колегіуми) навчальних закладах, практичний психолог-методист; в центрі працює з 1996 року.



Савєльєва Наталія Володимирівна

методист з питань організації діяльності психологічної служби, фахівець з питань соціально-педагогічного забезпечення у навчальних закладах, практичний психолог-методист;



в центрі працює з 2003 року;





Зарічна Наталія Василівна

методист з питань діяльності психологічної служби ВНЗ I-IV рівнів акредитації, фахівець з питань організації діяльності практичних психологів з ПМПК, практичний психолог-методист; співробітник обласної ПМПК; в центрі працює з 2003 року.



Берестюк Марина Віталіївна

методист з питань діяльності психологічної служби у дошкільних і позашкільних навчальних закладах, ПТНЗ та МНВК, спеціаліст другої категорії; працює в центрі з 2009 року.






ЧАСТИНА I. Інформаційно-аналітичні матеріали
Аналіз результатів розвитку психологічної служби

системи освіти Дніпропетровської області у 2009-2010 н.р.
Діяльність психологічної служби системи освіти Дніпропетровської області у 2009-2010 н.р. була спрямована на реалізацію Плану заходів розвитку психологічної служби Дніпропетровської області на період до 2012 року.

На території Дніпропетровської області 22 сільських райони та 13 міст.

Відповідно до нормативної потреби заклади освіти Дніпропетровської області забезпечені на 48 % практичними психологами і соціальними педагогами (у минулому році на 46,2 %). У тому числі: міські навчальні заклади забезпечені працівниками психологічної служби на 62 %, сільські райони – на 22 %, заклади обласного підпорядкування – на 80%, ПТНЗ – на 63 %, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – на 20 %.

Найкращі показники: м. Новомосковськ – 87%, м. Кривий Ріг – 85%, м. Дніпродзержинськ – 79,5 %, Криворізький р-н – 75,2% Найнижчі показники: П’ятихатський р-н – 5%, Широківський р-н – 5%, м. Першотравенськ – 0 %.

В області 29 методистів рай/міськ/во з психологічної служби. Відсутні методисти у 7 сільських районах – Васильківському, Криворізькому, Криничанському, Магдалинівському, П’ятихатському, Солонянському, Юр’ївському та у м. Першотравенську. 23 методисти, крім психологічної служби, відповідають за інші напрямки роботи. 6 методистів відповідають тільки за роботу психологічної служби та ПМПК (м. Дніпродзержинськ, м. Орджонікідзе, м. Нікополь, Дніпропетровський р-н, Новомосковський р-н, Широківський р-н).

У 2009-2010 н. р. збільшився кількісний склад обласної психологічної служби на 77 фахівців:

2007-2008 н.р. – 742 практичних психологи, 240 соціальних педагогів.

2008-2009 н.р. – 804 практичних психологи, 289 соціальних педагогів.

2009-2010 н.р. – 841 практичний психолог, 329 соціальних педагогів.

Значна кількість психологів та соціальних педагогів зосереджена у містах, зокрема у м. Дніпропетровську, м. Кривому Розі, м. Дніпродзержинську. У сільських районах таких фахівців значно менше, що зумовлено як дефіцитом кадрів, так і фінансовими можливостями сільських районів. Збільшилась кількість практичних психологів та соціальних педагогів у позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах, на 80 % забезпечені практичними психологами та соціальними педагогами заклади обласного підпорядкування.

Фахівцями обласного НМЦ практичної психології разом з кафедрою психології освіти ДОІППО розроблена система навчально-методичного супроводу працівників обласної психологічної служби у циклічному режимі за такими формами роботи як семінари, семінари-наради, конференції з обміну досвідом. У поточному навчальному році проведено 4 обласних семінари та 2 конференції з обміну досвідом, 2 наради для керівників психологічних служб та методичних об’єднань На базі Дніпропетровського обласного психолого-медико-педагогічного центру працюють два методичних об’єднання практичних психологів і соціальних педагогів спеціальних закладів освіти обласного підпорядкування (куратор Морозова Л.О.) та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (куратор Зарічна Н.В.). Розпочато роботу Школи молодого психолога на базі Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти (керівник Піковець Л.Г.).

Методисти районних (міських) відділів освіти з психологічної служби спрямовують свою роботу на подальше розширення мережі психологічної служби через введення посад практичних психологів та соціальних педагогів в освітні навчальні заклади, забезпечують роботу методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів. За останній час спостерігається тенденція до поліпшення умов праці практичних психологів та соціальних педагогів (забезпечення кабінетами, матеріально-технічне оснащення), забезпечення науково-методичною літературою, можливість підвищення рівня професійної майстерності.

У 2010 році, відповідно до наказу головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації, проводиться вивчення та узагальнення досвіду діяльності районних психологічних служб. На цей час узагальнено досвід роботи 9 районних психологічних служб. З метою забезпечення психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронажу у всіх навчальних закладах кожного району (міста), фахівцями обласного НМЦ практичної психології і соціальної роботи розробляються Профілактична та Інтегративна моделі організації діяльності психологічної служби та ПМПК, які є альтернативними до існуючої Нормативної моделі.

Проблеми розвитку психологічної служби:

Недостатня ефективність Нормативної моделі щодо введення ставок практичних психологів і соціальних педагогів, особливо у сільських районах;

Дефіцит кадрів, особливо у сільських районах;

Відсутність районних ( міських) НМЦ практичної психології і соціальної роботи;

Збільшення кількості практичних психологів, які працюють на 0,75 ст. у зв’язку із зменшенням кількості дітей в закладах освіти;

Наявність спеціалістів, які мають педагогічну освіту, але не мають відповідної базової освіти;

Недостатня кількість методистів, які мають базову психологічну, дефектологічну або соціально-педагогічну освіту.

Перспективи розвитку психологічної служби на 2010-2011 н.р.

Введення посад методистів, відповідальних за роботу ПМПК та психологічної служби в містах та районах області.

Введення посад практичних психологів та соціальних педагогів відповідно до потреб регіону.

Впровадження Профілактичної та Інтегративної моделей організації діяльності психологічної служби та ПМПК.

Створення творчих лабораторій на базі професійно-технічних навчальних закладів з розробки інноваційних технологій психолого-педагогічного супроводу навчально-виробничого процесу.

Проведення експертизи психологічного інструментарію та затвердження базових діагностичних та корекційних технологій.

Розробка та видання інформаційно-методичних матеріалів;

Реалізація Плану заходів розвитку психологічної служби на період до 2012 року.


Таблиця 1



Забезпечення районних (міських) психологічних служб ставками практичних психологів і соціальних педагогів у 2009-2010 н. р.
1. Психологічна служба м. Новомосковська – 87 %

2. Психологічна служба м. Кривого Рогу – 85 %

3. Психологічна служба закладів обласного підпорядкування – 80 %

4. Психологічна служба м. Дніпродзержинська – 79,5 % м.

5. Психологічна служба Криворізького району – 75,2 %

6. Психологічна служба м. Жовті Води – 66 %

7. Психологічна служба ПТНЗ – 63 %

8. Психологічна служба м. Павлограда – 61,6 %

9. Психологічна служба м. Орджонікідзе – 61 %

10. Психологічна служба м. Вільногірська – 59 %
11. Психологічна служба Апостоловського району – 44 %

12. Психологічна служба м. Дніпропетровська – 44 %

13. Психологічна служба м. Синельникове – 44 %

14. Психологічна служба Солонянського району – 44 %

15. Психологічна служба Софіївського району – 42 %

16. Психологічна служба м. Нікополя – 37 %

17. Психологічна служба Межівського району – 37 %

18. Психологічна служба Верхньодніпровського району – 35,1 %

19. Психологічна служба м. Тернівки – 34 %

20. Психологічна служба Юр’ївського району – 26,6 %

21. Психологічна служба Томаківського району – 23 %

22. Психологічна служба Синельниковського району – 23 %

23. Психологічна служба Покровського району – 22,2 %

24. Психологічна служба Павлоградського району – 21,4 %

25. Психологічна служба Дніпропетровського району – 20,5 %

26. Психологічна служба м. Марганця – 20 %

27. Психологічна служба ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – 20 %

28. Психологічна служба Петропавлівського району – 18,5 %

29. Психологічна служба Петриківського району – 17,3 %

30. Психологічна служба Нікопольського району – 17 %

31. Психологічна служба Царичанського району – 16 %

32. Психологічна служба Васильківського району – 10 %

33. Психологічна служба Криничанського району – 8,2 %

34. Психологічна служба Новомосковського району – 7 %

35. Психологічна служба Магдалинівського району – 6,5 %

36. Психологічна служба П’ятихатського району – 5 %



37. Психологічна служба Широківського району – 5 %

38. Психологічна служба м. Першотравенська – 0 %
Всього по психологічній службі Дніпропетровської області – 48 %
Таблиця 2

Забезпечення навчальних закладів ставками

практичних психологів і соціальних педагогів у 2009-2010 н. р.




Місто, район

К-сть НЗ

Наявних ставок

Нормативна потреба

Дефіцит

Забезпечено потребу

1

Вільногірськ

11

8.25

14

5,75

59%

2

Дніпропетровськ

374

187

425,75

238,75

44%

3

Дніпродзержинськ

93

79,75

100,25

20,5

79,5%

4

Жовті Води

28

19,25

29

9,75

66%

5

Кривий Ріг

370

331

388

57

85%

6

Марганець

26

6,25

30.75

24,5

20%

7

Нікополь

54

20.5

55

34,5

37%

8

Новомосковськ

29

28.25

32,5

4,25

87%

9

Орджонікідзе

24

16

26.25

10,25

61%

10

Павлоград

49

31.75

51,5

19,75

61,6%

11

Першотравенськ

13

0

14.5

14,5

0%

12

Синельникове

19

7.25

16,5

9,25

44%

13

Тернівка

14

4.75

14

9,25

34%




Всього по містах:

1104

740

1198

458

62%

14

Апостоловський р-н

53

14.75

33,75

19

44%

15

Васильківський р-н

33

3.5

35,5

32

10%

16

Верхньодніпровський

37

12.75

36,25

23,5

35,1%

17

Дніпропетровський р-н

52

9.25

45

35,75

20,5%

18

Криворізький р-н

42

17.5

23,25

5,75

75,2%

19

Криничанський р-н

46

3

36,25

33,25

8,2%

20

Магдалинівський р-н

49

1.5

22,75

21,25

6,5%

21

Межівський р-н

40

7

19

12

37%

22

Нікопольський р-н

43

5

29,75

24,75

17%

23

Новомосковський р-н

60

5.5

62,75

57,25

7%

24

Павлоградський р-н

35

5,25

24,5

19,25

21,4%

25

Петриківський р-н

21

3.25

18,75

15,5

17,3%

26

Петропавлівський р-н

39

3.25

17,5

14,25

18,5%

27

Покровський р-н

34

5

22,5

17,5

22,2%

28

П’ятихатський р-н

56

2

39,5

37,5

5%

29

Синельниковський р-н

48

5.75

25,25

19,5

23%

30

Солонянський р-н

59

12

27,25

15,25

44%

31

Софіївський р-н

40

10

23,75

13,75

42%

32

Томаківський р-н

27

3.75

16

12,25

23%

33

Царичанський р-н

31

3

18,5

15,5

16%

34

Широківський р-н

32

1.5

29

27,5

5%

35

Юр’ївський р-н

23

3

11,25

8,25

26,6%




Всього по районах:

900

137.5

618

480,5

22%




Заклади обласного підпорядкування

40

64

80

16

80%




ПТНЗ

59

74

118

44

63%




ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

64

26

128

102

20%




Всього по області:

2099

877,5

1816

938,5

48%

Таблиця 3



Кадрове забезпечення психологічної служби системи освіти



Назва міст та районів

Загальна кількість фахівців

Кількість практичних психологів

Кількість соціальних педагогів

Методист рай/міськ/во

1

м. Вільногірськ

8

7

0

1

2

м. Дніпропетровськ

194

155

37

2

3

м. Дніпродзержинськ

122

70

51

1

4

м. Жовті Води

26

17

8

1

5

м. Кривий Ріг

334

223

110

1

6

м. Марганець

15

13

1

1

7

м. Нікополь

23

22

0

1

8

м. Новомосковськ

28

18

9

1

9

м. Орджонікідзе

21

19

1

1

10

м. Павлоград

48

28

19

1

11

м. Першотравенськ

0

0

0

0

12

м. Синельнікове

12

4

7

1

13

м. Тернівка

6

3

2

1




Всього по містам:

837

579

245

13

14

Апостоловський р-н

21

15

5

1

15

Васильківський р-н

4

4

0

0

16

Верхньодніпровський р-н

18

11

6

1

17

Дніпропетровський р-н

11

9

1

1

18

Криворізький р-н

31

14

17

0

19

Криничанський р-н

5

5

0

0

20

Магдалинівський р-н

2

2

0

0

21

Межівський р-н

3

2

0

1

22

Нікопольський р-н

9

8

0

1

23

Новомосковський р-н

10

9

0

1

24

Павлоградський р-н

7

5

1

1

25

Петриківський р-н

8

7

0

1

26

Петропавлівський р-н

4

3

0

1

27

Покровський р-н

7

6

0

1

28

П’ятихатський р-н

3

3

0

0

29

Синельніковський р-н

10

6

3

1

30

Солонянський р-н

11

9

2

0

31

Софіївський р-н

16

15

0

1

32

Томаківський р-н

5

3

1

1

33

Царичанський р-н

6

5

0

1

34

Широківський р-н

3

2

0

1

35

Юр’ївський р-н

3

3

0

0




Всього по районам:

197

146

36

15




Заклади обласного підпорядкування

65

40

25

0




ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації

25

21

4

0




ПТНЗ

75

55

19

1




Всього по області

1199

841

329

29

Дніпропетровської області у 2009 – 2010 навчальному році
Отношение специалистов психологической службы

к своему здоровью: результаты анкетирования

Морозова Людмила Александровна, психолог-методист Областного учебно-методического центра практической психологии и социальной работы
Проблема усталости психолога – едва ли не «самого помогающего» представителя среди всех профессий типа «Человек – Человек» – не обсуждается так широко, как проблема профессионального выгорания педагогов. Считается, что именно деятельность учителя максимально насыщена различными напряженными ситуациями и разнообразными факторами, несущими в себе потенциальную возможность повышенного эмоционального реагирования. Эмоциональная напряженность снижает работоспособность, ухудшает результаты деятельности и негативно сказывается на здоровье, вызывая у педагога психосоматические заболевания.

Но работа практического психолога образования не менее душевно затратная. Как указывает П. В. Лушин, «практикующий психолог может испытывать состояние потери контроля над собой, связанное с разрушением сложившегося «Я»-образа, долго не проходящее чувство вины, повышенную тревожность, нарушение концентрации внимания, депрессивные состояния, а также чувство потери будущего» (П. В. Лушин. О гуманном отношении психолога к себе: изменение парадигмы (Или про «сапожника без сапог») // Практична психологія та соціальна робота, № 8, 1998). Следствием таких переживаний является нарушение соматического и психологического здоровья самого психолога.

В мае этого года Днепропетровский областной центр практической психологии и социальной работы провел семинар для специалистов психологической службы системы образования по теме: «Профилактика профессиональных рисков у педагогических работников». Чтобы выяснить отношение психологов к проблеме здоровья и связанные с ней некоторые ценностные и мотивационные тенденции, в рамках этого семинара мы провели анкетирование участников. Такая же анкета была предложена и участникам методического объединения практических психологов и социальных педагогов специальных учреждений образования. Всего в опросе приняли участие 108 практических психологов, социальных педагогов и методистов областной психологической службы.

В целом результаты анкетирования оказались достаточно оптимистичными. Большинство респондентов оценили состояние своего здоровья как хорошее (48,1%). Еще 35,4% - как удовлетворительное. Вариант «здоровье отличное» выбрали 12,6%. И всего лишь 3,8% специалистов оценили свое здоровье как неудовлетворительное.

Положительным моментом можно считать то, что практически все опрошенные так или иначе думают и заботятся о своем здоровье. Лишь 1,3% относятся к этому безразлично. Половина опрошенных (50,6%) стремятся сохранять и укреплять свое здоровье. 27,8% вспоминают о здоровье от случая к случаю по необходимости, а 20,3% респондентов постоянно беспокоятся по поводу своего здоровья, даже когда у них все в порядке.

Какой бы напряженной ни была работа, но настроение у наших специалистов хорошее. Отвечая на вопрос «Какое эмоциональное состояние у Вас преобладает?», подавляющее большинство (94,9%) выбрали ответ «позитивное, бодрое». При этом у 46,8% такое настроение устойчивое, а у 48,1% - неустойчивое, но чаще позитивное. Только 5,1% имеют неустойчивое и чаще негативное настроение. Ответ «стойкое негативное» не выбрал никто.

С этими данными перекликаются и ответы на вопрос «Чувствуете ли Вы психоэмоциональное напряжение от работы в школе / детсаду?». 65,8% опрошенных не ощущают или почти не ощущают никакого напряжения. 24,1% «скорее чувствуют напряжение, чем нет». И 10,1% твердо ответили «да».

Что же предпринимают практические психологи и социальные педагоги для снятия накопившегося эмоционального напряжения? Применяют ли они относительно себя те способы саморегуляции, которые рекомендуют учителям?

Предлагаемые в анкете способы улучшения своего психологического состояния распределились в такой последовательности (по убыванию частоты ответов):

1. Общение с друзьями, близкими (65 выборов).

2. Общение с природой, прогулки, путешествия (58 выборов).

3. Релаксация (аутотренинг, сон, пассивный отдых), (45 выборов).

4. Приобщение к искусству (41 выбор).

5. Физические упражнения, спорт (32 выбора).

6. Рукоделие (23 выбора).

Единичными ответами были «общение с коллегами» и «общение с маленьким детьми».

Интересно, что при постоянном общении по роду своей деятельности, многие психологи и вне работы предпочитают общаться.

Общеизвестно, что возможность хотя бы на короткое время в течение рабочего дня расслабиться, переключиться на другой вид деятельности или просто побыть в одиночестве, существенно повышает продуктивность труда. Из этих соображений был предложен вопрос «Есть ли в Вашей школе условия для отдыха сотрудников?». Две трети опрошенных (63,3%) не имеют возможности отдохнуть, так как в школе нет для этого условий. Лишь у 36,7% психологов и социальных педагогов есть спокойный уголок, где они могли бы расслабиться. Но на эту ситуацию можно взглянуть и по принципу «наполовину пустого или наполовину полного стакана». Можно расставить акценты и по-другому: уже 36,7% психологов имеют условия для релаксации!

Для выявления связи между самочувствием специалиста и удовлетворенностью профессиональной деятельностью был поставлен вопрос «Возникает ли у Вас желание сменить профессию?». Анализ полученных ответов свидетельствует о наличии прямой зависимости между этими параметрами. Чем лучше здоровье, психоэмоциональное состояние практического психолога, тем выше удовлетворенность своей деятельностью. 48,1% опрошенных ответили, что у них никогда не возникало желания сменить профессию. 49,4% выбрали варианты ответов «периодически» или «очень редко». И лишь 2,5% респондентов хотели бы сменить работу или профессию. В качестве причин указываются низкая зарплата, усталость, формализм в работе, отсутствие кабинета.

В целом результаты анкетирования свидетельствуют об оценке практическими психологами и социальными педагогами своего психосоматического состояния как достаточно хорошего, стабильного и позитивного, что несомненно влияет на эффективность их работы.


Приложение
АНКЕТА
Уважаемые коллеги! Ответьте, пожалуйста, на следующие вопросы.
1. Оцените общее состояние Вашего здоровья (обведите кружочком):

а) отличное;

б) хорошее;

в) удовлетворительное;

г) неудовлетворительное.

2. Как Вы относитесь к своему здоровью?

а) безразлично;

б) мое здоровье волнует меня от случая к случаю (болезнь, профилактический осмотр, медкомиссия и т. д.);

в) меня волнует состояние моего здоровья, даже когда я чувствую себя хорошо;

г) я стремлюсь сохранять и укреплять свое здоровье.

3. Какое эмоциональное состояние (настроение) у Вас преобладает?

а) устойчивое позитивное, бодрое;

б) неустойчивое, чаще позитивное;

в) неустойчивое, чаще негативное;

г) негативное, угнетенное.

4. Чувствуете ли Вы психоэмоциональное напряжение от работы в школе /детсаду?

а) да;


б) скорее да, чем нет;

в) скорее нет, чем да;

г) нет;

5. Что Вы предпринимаете, чтобы улучшить свое психологическое состояние, снять эмоциональное напряжение? (можно отметить несколько вариантов или написать свой):

а) физические упражнения, спорт;

б) релаксация (аутотренинг, сон, пассивный отдых);

в) общение с природой, прогулки, путешествия;

г) приобщение к искусству (концерты, кино, театр, музыка, живопись, чтение книг и т.д.)

д) рукоделие;

е) общение с друзьями, близкими;

другое _______________________________________________________________________



6. Есть ли в Вашей школе/детсаду условия для отдыха сотрудников (например, специальная комната психологической разгрузки, зеленый уголок, другое спокойное место)? (Подчеркните необходимое или запишите свой вариант): _____________________________________________________________________________

7. Возникает ли у Вас желание сменить профессию?

а) да, очень часто;

б) периодически бывает;

в) очень редко;

г) никогда.

Если да, то укажите причину ____________________________________________________




Основні форми девіантної поведінки серед учнів ПТНЗ Дніпропетровської області: результати дослідження

Берестюк М. В., психолог-методист Обласного навчально-методичного центру практичної психології і соціальної роботи
Проблема підліткових поведінкових порушень завжди була однією з найважливіших у педагогіці та психології, але сьогодні вона носить масовий характер та потребує особливої уваги. За останній час в Україні збільшилась кількість дітей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до того, що у більшості підлітків домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх, невпевненість.

Психологічна і соціальна незрілість робить підлітка менш захищеним від впливів зовнішніх і внутрішніх стресорів, дію яких вони намагаються усувати за допомогою релаксуючих та ейфоризуючих властивостей алкоголю, тютюну і наркотиків, прагнучи досягти «психологічного комфорту» та спростити міжособистісні контакти і зробити своє життя більш «змістовним» в очах друзів. Негативні соціальні чинники не тільки визначають ставлення особистості до шкідливих звичок, але й деякою мірою формують особистість, схильну до асоціального життя через зловживання шкідливими речовинами.

Поняття «девіація, девіантна поведінка» означає будь-які вчинки або дії, що не відповідають прийнятим нормам. Девіації бувають позитивні і негативні. Поведінка, що відхиляється від норм, які прийняті в суспільстві, призводить до соціальної ізоляції, виправлення або покарання.

Протягом 2009-2010 навчального року на базі 38 професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області було проведено соціологічне дослідження.

Головна мета дослідження: визначення основних форм девіантної поведінки у учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Для визначення основних форм девіантної поведінки використовувалась спеціальна моніторингова анкета, що містить чотири критерії. Вона розроблена спеціалістами обласного НМЦ практичної психології і соціальної роботи та обласного НМЦ професійно-технічної освіти.



  1. Антисоціальна поведінка (агресивна поведінка, торгівля наркотиками, сексуальні девіації, втечі з дому, прогули занять, крадіжки, вандалізм, графіті);

  2. Аутодеструктивна (саморуйнівна) поведінка (зловживання спиртними напоями, вживання наркотиків, паління, суїцидальна поведінка, порушення харчування, хімічна залежність, фанатична поведінка, проблеми комунікації, поведінка жертви, комп’ютерна залежність, ігрова залежність);

  3. Субкультурні девіації (сленг, нанесення шрамів на шкіру, пірсинг, татуювання, активна участь у неформальному молодіжному об’єднанні);

  4. Позитивні девіації (соціальна активність, участь в учнівському самоврядуванні, спортивна, технічна, художньо-естетична обдарованість).

Збір даних здійснювався за допомогою опитування педагогічних працівників 38 ПТНЗ.

Результати опитування дозволили виявити 21806 проявів різних форм девіантної поведінки серед учнів ПТНЗ. Розглянемо розподіл рангових позицій основних форм девіантної поведінки. Дані подано на рис. 1




Рангова структура позицій основних форм девіантної поведінки рис. 1.
Аналіз цих даних свідчить про те, що для учнів ПТНЗ найбільш характерною формою девіантної поведінки є аутодеструктивна (саморуйнівна) поведінка (зафіксовано 9306 проявів); другу позицію займають позитивні девіації (зафіксовано 4946 проявів); субкультурні девіації – на третій позиції (зафіксовано 4409 проявів); четверта позиція за антисоціальною формою девіантної поведінки (зафіксовано 3145 проявів).

Як свідчать отримані дані, для 42,7% учнів професійно-технічних навчальних закладів найбільш характерною є аутодеструктивна (саморуйнівна) поведінка, тобто поведінка, яка відхиляється від медичних і психологічних норм і загрожує розвитку самої особистості (з них 30,6% дівчат і 69,4% хлопців). Саморуйнівна поведінка учнів ПТНЗ виявляється в наступних проявах:

паління 34%;

комп’ютерна залежність 2,42%;

зловживання спиртними напоями 1,37%;

фанатична поведінка 0,51%;

вживання наркотиків 0,48%;

ігрова залежність 0,28%.

віктимна поведінка (поведінка жертви) 0,23%;

суїцидальна поведінка 0,22%;

порушення харчування 0,14%;

хімічна залежність 0, 06%;

22,7% від загальної кількості виявлених проявів припадає на позитивну девіацію (з них 43,7% у дівчат та 56,3% у хлопців). Позитивні девіації мають форму соціальної творчості, нових ідей, а також дій, які виходять за рамки соціальних стереотипів поведінки:

спортивна обдарованість 9,26%;

художньо-естетична обдарованість 6,04%.

соціальна обдарованість (соціальна активність, участь в уч-кому самоврядуванні) 4,98%;

технічна обдарованість 2,40%;

Для 20,2% учнів ПТНЗ характерні прояви субкультурної девіації (з них 39,5% дівчат і 60,5% хлопців). Така девіантна поведінка проявляється, як:

сленг - 13,59%;

пірсинг - 2,85%

татуювання - 3,13%;

участь у неформальних молодіжних об’єднаннях - 0,54%;

шрамування - 0,11%;

Антисоціальна поведінка, що суперечить правовим нормам, загрожує соціальному порядку і благополуччю оточуючих людей характерна для 14,4 % учнів (з них 30% дівчат і 70% хлопців):

агресивна поведінка (фізична та вербальна агресія) -7,35%

прогули занять -5,5%

втечі з дому- 0,75%

крадіжки, грабіж - 0,52%

графіті - 0,14%

сексуальні девіації - 0,12%

торгівля наркотиками - 0,03%

вандалізм - 0,01%

Рангова структура позицій основних проявів девіантної поведінки свідчить про те, що профілактичну роботу практичного психолога та соціального педагога слід спрямувати на такі прояви девіантної поведінки, як: паління, агресивна поведінка, комп’ютерна залежність; підвищення рівня відвідування занять та рівня культури спілкування. До того ж необхідно створити належні умови для подальшого розвитку учнів з високим рівнем здібностей, розкриття їх особистісного потенціалу, усвідомлення життєвих цінностей , формування позитивної Я-концепції.

Обласні навчально-методичні заходи

у 2010-2011 навчальному році

Вересень______________________________________________________________________

16.09.10 Засідання МО практичних психологів та соціальних педагогів спеціальних освітніх закладів обласного підпорядкування. Узгодження річних планів роботи

(на базі ОПМПЦ, для практичних психологів та соціальних педагогів)



23.09.10 День психологічної служби системи освіти Дніпропетровщинирік 19-й

(на базі ДОІППО, для методистів-психологів рай/міськво, керівників МО практичних психологів та соціальних педагогів, практичних психологів закладів освіти. Початок о 10.00).



Жовтень______________________________________________________________________

7.10.10 Засідання МО практичних психологів ВУЗів І-ІІ рівнів акредитації

(на базі ОПМПЦ)



28.10.10 Семінар «Захист прав дитини як напрям роботи соціального педагога»

(на базі ДОІППО, для соціальних педагогів. Початок о 10.00).



18.10.10-5.11.10 Курси з підвищення кваліфікації для практичних психологів зі стажем роботи більше 5 років

Листопад_____________________________________________________________________

25.11.10 Семінар «Побудова ефективних взаємовідносин практичного психолога з педагогічним колективом»

(на базі ДОІППО, для методистів-психологів рай/міськво, практичних психологів, у тому числі практичних психологів 1-го року роботи. Початок о 10.00 )



29.11.10-10.12.10 Курси з підвищення кваліфікації для практичних психологів дошкільних навчальних закладів

Січень_______________________________________________________________________

27.01.11 Засідання МО практичних психологів та соціальних педагогів спеціальних освітніх закладів обласного підпорядкування.

(на базі ОПМПЦ, для практичних психологів та соціальних педагогів)



Лютий______________________________________________________________________

10.02.11 Засідання МО практичних психологів ВУЗів І-ІІ рівнів акредитації

(на базі ОПМПЦ)



24.02.10 Конференція з обміну досвідом для практичних психологів дошкільних навчальних закладів

(на базі ДОІППО, для практичних психологів ДНЗ. Початок о 10.00)



Березень______________________________________________________________________

10.03.11 Семінар-нарада для керівників районних (міських) психологічних служб

(на базі ОПМПЦ, для методистів-психологів рай/міськво. Початок о 10.00)



31.03.11 Семінар «Підліток і суспільство: шляхи соціалізації»

(на базі ДОІППО, для методистів-психологів рай/міськво, керівників психолого-педагогічних семінарів, практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти. Початок о 10.00).



Квітень_____________________________________________________________________

14.04-15.04.11 Засідання обласної атестаційної комісії

(на базі ОПМПЦ, для практичних психологів та соціальних педагогів)



Травень______________________________________________________________________

19.05.11 Семінар «Творчість у педагогічній діяльності»

(на базі ДОІППО, для методистів-психологів рай/міськво, практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти. Початок о 10.00)



26.05.11 Засідання МО практичних психологів та соціальних педагогів спеціальних освітніх закладів обласного підпорядкування. Звітна документація.

(на базі ОПМПЦ, для практичних психологів та соціальних педагогів)



25.05.11 Засідання МО практичних психологів ВУЗів І-ІІ рівнів акредитації. Звітна документація.

Червень______________________________________________________________________

6.06.-10.06.11 Звіт про діяльність районних (міських) психологічних служб за навчальний рік (на базі ОПМПЦ, для методистів-психологів рай/міськво).
Курси з підвищення кваліфікації на 2011 рік плануються в залежності від кількості заявок. Заявки подавати до 01.10.2010р. в ДОІППО.
ТРЕНІНГ-ЦЕНТР ПРОПОНУЄ

Тренер

Назва тренінгу

Мушинський Віктор Петрович, методист-психолог вищої категорії

1.Тренінг фрустраційної толерантності (10 занять)

2. Тренінг професійної рефлексії (10 занять)



Зарічна Наталія Василівна,

методист-психолог вищої категорії



3. Тренінг 2-го рівня індивідуальних навичок консультування

(10 занять)


4. Супервізійний тренінг для практичних психологів, які мають досвід консультативної роботи (10 занять)

Савєльєва Наталія Володимирівна,

методист-психолог вищої категорії



5.Перший рівень. Основи тренінгової роботи (триденний тренінг)

6. Другий рівень. Тренінг для тренерів: практикум та супервізія (триденний тренінг для тих, хто пройшов перший етап)

7. Третій рівень. Практикум з написання корекційних та розвивальних програм.


Додаткова інформація: Початок роботи тренінг-центру – 7 жовтня 2010 р.

Запис на всі групи проводиться одночасно з 24.09.2010 р. по 06.10.2010 р.

Порядок проведення тренінгів № 1,2,3,4 в залежності від комплектації груп.

Першим розпочинається тренінг з найбільшою кількістю учасників.

Початок роботи першої групи - 7 жовтня 2010 р.

Триденні тренінги № 5,6,7 проводяться в залежності від комплектації груп у зручні для всіх учасників строки.

Телефон для запису: 371 – 11 – 23, або за контактними телефонами тренерів:

Віктор Петрович – 096-263-42-65;

Наталія Василівна – 050-453-19-35;

Наталія Володимирівна – 066-232-12-63



Місце проведення занять: Дніпропетровський обласний психолого-медико-педагогічний центр. Адреса: вул. Паторжинського, 13а.


ЧАСТИНА II. Нормативно-правові документи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

КОМУНАЛЬНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ПСИХОЛОГО-МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЦЕНТР»



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал