Конкурс «Учитель року 2011»



Скачати 10,03 Mb.
Сторінка26/26
Дата конвертації01.12.2016
Розмір10,03 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26
Тема: Казка, що схожа на правду.

Мета: Продовжити формувати читацьку навичку, вчити ділити текст на логічно закінчені частини, складати план і переказувати за ним; підвищити в учнів інтерес до природничих знань; удосконалювати навички роботи в парах, групах; вчити використовувати власний досвід під час розв’язання проблемних питань. Розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати любов до природи, бажання примножувати її.

Обладнання: записи на дошці, тематичні малюнки (яблуня, лопух, глід, брунька яблуні), у кожного учня яблучка трьох кольорів ( паперові липучки).

Методи, прийоми і форми роботи: методика передбачення з ключовими виразами, гра-розминка «Хто я?», «Кубування», сенкан, робота в групах і парах.

Матеріал до уроку: А. М’ястківський, « Казка про яблуню».

Хід уроку

І. Актуалізація.

  1. Організаційний момент

Діти! На уроці-казці вас вітаю.

Гарного настрою вам бажаю.



  1. Мотивація начальної діяльності

Учитель.

Казок чимало є на світі:

Веселих, добрих і сумних.

Хіба ми можемо прожити

Скажіть, хоч день, хоч два без них? (Ні)

  1. Гра-розминка «Хто я?»

  • Давайте відгадаємо героїв сьогоднішньої казки. (До спин двох дітей прикріплені аркушики самоклейки з написаними словами: яблуня, дідусь. Діти , щоб відгадати, ставлять один одному такі запитання, щоб відповідь була «так» або «ні»).

  1. Повідомлення теми уроку.

  • Казка, що схожа на правду.

  • Що у нашій казці схоже на правду, ми скажемо пізніше, а зараз спробуємо передбачити за виразами, що записані на дошці, про що ця казка та як розвиватимуться в ній події.

  1. Предбачення за ключовими виразами (робота в групах), записаними на дошці.

  • Кучеряве, як вільце, зеленіло деревце.

  • Ти із яблука, що впало.

  • Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди.

  • Але йшов узліссям дід.

  1. Презентація думок.

ІІ. Усвідомлення змісту тексту А. М`ястківського «Казка про яблуню».

  1. Первинне ознайомлення з текстом.

Кероване читання – мислення (слухання – мислення).

а). Читання першої частини казки (читає вчитель).



КАЗКА ПРО ЯБЛУНЮ

На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, кучеряве, як вільце, зеленіло деревце. І зайчатко, і лисичка називали його – дичка, і колись довно-давно липам скаржилось воно:

  • Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке п`ю водичку от кринички, що прозора наче скло… Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя… Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю…

Перша зупинка. Фронтальна бесіда.

  • Що особливого ви помітили в цій казці?

  • Як побудовано речення?

  • Про що ми дізналися в цій частині?

  • Чи можемо з упевненістю сказати, що на узліссі росла саме яблунька?

  • Які незрозумілі слова зустрілися в тексті?

Група учнів (енциклопедисти) пояснюють значення записаних на дошці слів:

вільцеʹ - обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками.



  • Звідки взялося деревце в лісі?

  • Як ви розумієте вислови: водичка прозора наче скло, ліс буя?

  • Обговоріть у парах, як можна назвати цю частину казки.

(Після обговорення краща назва записується на дошці).

б). Читання другої частини казки (читають краще підготовлені учні).



Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:

  • Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!

Засміялись лопухи:

  • Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!

Друга зупинка. Фронтальна бесіда.

  • Які нові дійові особи з’явилися у казці? (Зайчатко, лопухи).

  • Що ви можете про них сказати?

Словникова робота (значення слова пояснюють учні з групи енциклопедистів).

Глід – колюча кущова рослина; червоні плоди цієї рослини здавна використовують для лікування різних захворювань.



  • Яку важливу інформацію ви отримали, прочитавши цю частину? (Дичка – це яблунька).

  • Як у плані запишемо назву цієї частини? (Обговорення ведеться в парах).

в). Самостійне читання казки до кінця.

Краще підготовлені учні роблять олівцем поділ на частини, придумують до них заголовки.



Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур’янах густих вона, але в корені міцна…»

Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:

  • Роздивляйсь зелені сни,а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене, - станеш щепою у мене!

І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі… Й деревце розвеселилось, шовком-цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня сими сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.

От і казка невеличка вам про яблуню, про дичку.

Андрій М`ястківський

Бесіда. Методика таксономії (багаторівневе опитування).



  • Чи справдились слова лопухів?

  • Хто змінив життя яблуньки?

  • Ким стала вона в дідуся? (Діти з групи юннатів пояснюють значення слова щепа і розповідають про прищеплювання дерев).

Щепа – прищеплене фруктове дерево.

  • Ствердьте або заперечте думку:

«Дідусь відразу забрав з лісу деревце».

Ствердьте або заперечте рядками з тексту думку:

«Дідусь переніс додому яблуньку влітку» (Ні, бо в тексті говориться: «І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс…». Отже, це було восени).


  • Що можна сказати про дідуся, прочитавши рядки з тексту: «…і довкіл обгородив щоб не сміли зайченята взимку яблуньку ухрати».

Пояснення значення слова чухрати(тут: обгризати кору).

  • Ствердьте або заперечте думку, що яблунька відразу розвеселилась, як тільки дідусь приніс її додому.

  • Як довести, що дідусів план щодо яблуньки-дички здійснився? («І зросла, як дід хотів, яблуня сими сортів»).

  • Скількох кольорів були яблука?

Пояснення значення слова осоння (місце, що добре прогрівається сонцем).

Учні називають решту пунктів плану.

На дошці записаний план казки:


  1. На узліссі зеленіло деревце.

  2. «Ти із яблука, що впало…»

  3. «Станеш щепою у мене!»

  4. Восени дідусь приніс деревце додому.

  5. «І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів»

  1. Повторне читання тексту з використанням системи позначок (казкове +, схоже на правду - ).

Підготовка до переказування за складеним планом.

  1. Переказування тексту казки. Робота в парах (по черзі).

ІІІ. Рефлексія.

  1. «Кубування».

а). Опис деревця-дички;

б). Опис дідусевої яблуньки;

в). Казка і правда;

г). Головна думка;

д). Займіть позицію;

- Чи всі зробили б так, як дідусь?

е). Знай, люби, оберігай і примножуй.


  1. Складання п’ятирядкового вірша.

Сенкан «Яблуня».

Дичка


Непомітна, невеличка

Зеленіла, мріяла, росла

Дідусь прищеплення зробив

Яблунею стала



  1. Інформація для допитливих.

Прочитайте оповідання К. Ушинського «Історія однієї яблуньки».

  1. Підсумок.

  • Що ви відчували, коли читали і слухали казку?

  • Що нового дізналися на уроці?

  • У кожного з вас на парті лежать три яблучка. Кожен прикріпить на яблуньку (намальована на дошці) своє яблучко:

  • червоне, якщо на уроці було легко і цікаво;

  • жовте, якщо на уроці було важко, але цікаво;

  • зелене, якщо на уроці було важко і не цікаво.

Учитель дякує учням за співпрацю.

Урок 6

Тема. Людина в цьому світі лиш для добра повинна жити.

Мета. Вчити учнів помічати красу в природі, відшукуючи в текстах вірші, влучні слова і вислови, які характеризують картини природи. Виробляти навички чіткої та виразної вимови, формувати вміння інтонувати віршовані твори, сприяти розвитку пізнавальної активності, вчити оцінним судженням. Удосконалювати навички роботи у групах та парах на засадах взаємодопомоги та взаємоповаги. Виховувати стійкий інтерес до поетичного слова, до природи, почуття радості за принесену користь рідному довкіллю.

Обладнання: записи на дошці, предметні малюнки із зображенням метелика і липи, картки із завданням для групової роботи.

Методи, прийоми і форми роботи: «Гронування», сенкан, багаторівневе опитування, передбачення, «Мозкова атака», «Мікрофон», гра «Хто я?».

Матеріал до уроку: Володимир Коломієць, «Не лови метелика», Платон Воронько, «Липка».

Хід уроку

І. Актуалізація.

1. Організація класу до роботи.

Стрілка бігає по колу

Туки – таки! Вже пора…

Туки – таки! Час до вроку!

І – ні пуху ні пера.

Мій школярику, спіши!

Треба встигнути зробити

Добре діло на землі!

2. Перевірка домашнього завдання.

1 група учнів читає текст-анаграму, складений за змістом тексту «Казка про яблуньку» А.М`ястківського.

Прочитати. Знайти змістові помилки.

Н а з у л с і і с і б я л у д а б о р л с а б я у л ь н а к – и ч д а к. о В н а р і м л я а а т с и т е в л и о к ю . о Л у п и х у б и л і ш н о ї у м д к и.

о В е с н и і у д д с у ь р п и і н с е д ц е в р е о д д о у м і и п р е щ и п в д о ь н о о г у б р ь н и к у к т л ь у р и н х б я у л ь н.

І о п а р у д а в а л б я у л ь н к а е р в о и н в о и н ч м и о п л а д м и.

2 група учнів вибирають у ролі кого, з героїв казки, вони хотіли б побути і складають твори-мініатюри (усно):

• дідуся

• яблуньки-дички

• зайчатка

• яблучка

• яблуні

Зразок твору Каті Щ..



  • А я хотіла б побути яблучком. Правда, не хотілося, щоб мене з’їли. Не хочеться і залишатися на зиму одному на дереві. Холодно. А хочеться впасти на землю, а весною прорости із зернятка яблунькою. І знову все повториться. Цікаво, правда?

Учитель працює з рештою класу фронтально.

Вибіркове читання.



  • Прочитати зачин казки.

  • Прочитати те речення, з якого ми дізнаємось, що дичка – це яблунька.

  • Прочитати, які добрі справи для яблуньки зробив дідусь.

  • Прочитати кінцівку казки.

Слухають всі. Перевірка виконання завдань першою групою учнів.

Презентація думок учнями другої групи (зразок твору Каті Щ.).

3. Мотивація навчальної діяльності.

Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Гра розминка «Хто я?» (до спин двох дітей прикріплені малюнки липи, метелика). Способом постановки таких питань, на які можна дати відповідь «так» чи «ні», діти відгадують слова (при потребі допомагає клас).

4. Повідомлення теми і завдань уроку.

- На сьогоднішньому уроці ми будемо працювати під девізом:

Дивись, не забудь: Людиною будь!


  • А тему ви визначите самі, але пізніше.

5. Передбачення за ключовими висловами.

Учитель повідомляє, що у вірші В.Коломійця діти зустрінуть такі слова і вислови (записані на дошці).



  • не лови

  • не рви

  • хай літає

  • хай милується земля

Учні у трьох групах обговорюють, про що піде мова («Мозкова атака»).

Через три хвилини спікери груп озвучують свої версії.



ІІ. Усвідомлення змісту.

  1. Читання вірша В.Коломійця «Не лови метелика» вчителем

  2. Первинна перевірка розуміння.

  • Про що просить Оленочка Богданчика?

  • А ви підтримуєте її прохання? Чому?

  • Чи відповідає цей вірш девізу уроку?

  1. Підготовка до читання вірша учнями.

  • У якому темпі, з яким почуттям треба читати цей вірш?

Зверніть увагу, яким за метою висловлювання є речення, з яким звертається Оленочка до Богданчика.

  1. Індивідуальне читання вірша учнями (напівголосно).

  2. Читання вірша один одному (робота в групах).

  3. Багаторівневе опитування.

  • Що звучить у спонукальному реченні? (Прохання, заборона, застереження).

  • Що хоче бачити Оленочка?

  • Шкідливі чи корисні метелики?

  • Що ви знаєте про метеликів?

  • Чи знаєте ви про перетворення метеликів?

  • Якщо я правильно зрозуміла, то всі метелики шкідливі, окрім шовкопряда?

  • Чому ж тоді не треба нищити метеликів?

  • А кому є користь від метеликів?

  1. Речення з відкритим кінцем.

Знищуючи метеликів, людина втручається у… (закони природи).

Метелик – це окраса… (землі).

Нищити метеликів – це… (погано, не по-людському).


  1. Визначення теми уроку.

Сформовані заздалегідь групи з розподілом ролей, отримують карточки з пропонованими для вибору темами. Завдання: обговорити і висловити думку, яка з них найбільше підходить сьогодні на урок.

а)…Моя рука ніколи і нікому – ні кривди, ні біди не принесе.

б) Людина в цьому світі лиш для добра повинна жити.

в) Думай, чи не завадять твої вчинки іншим.



  1. Фізкультхвилинка.

  2. Робота над віршем Платона Воронька «Липка».

• «Гронування»
Липка

• Розповідь вчителя в поєднанні з бесідою.

Липа – дерево-довгожитель, бо росте до 300 років. Має запашний цвіт. Хто з вас не пив запашного чаю з липи? А починається дерево з маленького прутика. Якби маленька липка вміла розмовляти, то сказала б…

• Передбачення дітей (фронтальне опитування).

• Читання вірша Платона Воронька «Липка» (напівголосне).

Співставлення змісту вірша із передбаченням.

• Читання вірша окремими учнями.


  • З якою інтонацією, темпом, тоном треба читати вірш?

Які почуття треба передати, читаючи прохання липки?

• Багаторівневе опитування.



  • Що просить липка?

  • Як обіцяє вона віддячити? (Буквальне питання).

  • Що означає вислів «Підеш в світ широкий?».

  • Якщо я правильно зрозуміла, то липка віддячить і медовим цвітом? Як це розуміти? (Питання-уточнення).

  • Чому у вірші багато спонукальних речень? (Інтерпретаційне питання).

  • Чи є у вас молоденькі деревця? Як ви за ними доглядаєте? (Практичне питання).

ІІІ. Рефлексія.

  1. Колективне складання сенкану.

Липка

Маленька, медова

Зацвіте, сховає

Бережи, шануй, люби

Липа


  1. Підсумок. За технологією «Мікрофон».

  • Що ви думаєте про урок, який щойно завершився?

  • Скажіть фразу, на вашу думку, найголовнішу, яку ми винесемо з уроку?

  1. Домашнє завдання.

  • Прочитати своїм рідним вірші «Не лови метелика» В.Коломійця, «Липка» Платона Воронька так, ніби вони є їм подарунками.

Завдання на вибір учням

  • Знайти цікаву інформацію про метеликів.

  • Скласти сенкан «Метелик».

  • Зробити малюнок до вірша Платона Воронька «Липка».

Урок 7

Тема: Вчимося робити добро. Узагальнення знань за темою «Буду я природі другом».

Мета: Викликати в учнів почуття співчуття і турботи про тих, хто потребує нашої допомоги; розвивати читацьку навичку, зв’язне мовлення учнів, продовжувати формувати вміння ділити текст на логічно завершені частини, складати план і переказувати за ним. Розвивати критичне мислення, навчаючи аргументувати правильність власної думки. Виховувати любов до тварин, спонукати робити добро, приносити радість іншим.

Обладнання: записи на дошці, карточки з реченнями, взятими з оповідання.

Методи, прийоми і форми роботи: прийом «Порушена послідовність», мовчазне читання з використанням позначок, прийом «Відкрите речення», метод взаємних питань, гра «Криголам», робота в парах і групах.

Матеріал для читання: Василь Сухомлинський, «Покинуте кошеня»; Галина Могильницька, «Бабусина радість» (О.Савченко, Читанка, 2 клас).

Хід уроку

І.Актуалізація.

  1. Організація класу до роботи.

Знову день почався, діти,

Ви зібрались на урок.

Тож пора нам починати –

Кличе в подорож дзвінок.



  1. Активізація пізнавальної діяльності.

  • Чи готові ви подорожувати? А якою дорогою проляже наша мандрівка, ви дізнаєтесь, якщо складете слово із перших літер, якими починається кожне з речень.( Гра « Криголам» ).

  • Діти, будьте уважними до всього в довкіллі.

  • Ось зайчик від повені потерпає, а берізка – від безжальних рук.

  • Близько до серця сприйміть їх біду.

  • Ростіть милосердними!

  • А зроблене добро вам сторицею повернеться.

Отже, ми подорожуємо дорогою… (діти хором : ДОБРА!).

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Діти, а яку тему ви пропонуєте мені записати на дошці?

Після обговорення в парах і озвучення кількох варіантів, кращий (на думку дітей) записується на дошці.

  • Наше завдання прочитати нові твори, обговорити їх зміст;

  • співставити нові твори з раніше прочитаними;

  • вчитися складати план прочитаного і переказувати за ним;

  • підсумувати роботу за розділом « Буду я природі другом»;

  • продовжувати вчитись працювати в парах і групах, висловлювати свою думку, поважаючи думки іншим;

  • і , звичайно, вчимося робити добро.

ІІ. Усвідомлення змісту.

  1. Прийом «Порушена послідовність».

  • Перша зупинка на ДОРОЗІ ДОБРА, а нам на зустріч ОШКЕНЯ (діти читають слово – анаграму).

Що сталося з кошеням, ми дізнаємося, прочитавши оповідання В. Сухомлинського « Покинуте кошеня». А зараз кожна з трьох груп запропонує свою послідовність речень, взятих з оповідання (речення записані на окремих картках).


Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові.




Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.




Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й випустив на дорогу.




Наталочка не сказала ні слова, а взяла кошеня і понесла додому.




  1. Мовчазне читання оповідання В. Сухомлинського « Покинуте кошеня».

  2. З’ясування правильності передбачуваної послідовності.

  3. Первинна перевірка розуміння прочитаного.

  • Звідки поверталася Наталочка? Що вона зробила?

  1. Вибіркове читання. Метод взаємних питань (вчитель – учні).

  • Ствердьте або заперечте рядками з тексту думку:

. Ніхто з людей не звертав на кошеня уваги;

. Кошеня нявчало, бо хотіло гратися;

. Обідньої пори Наталочка поверталася зі школи;

. Дівчинка забрала собі кошеня.

  1. Поділ тексту на частини, складання плану (колективного). Переказ оповідання (робота в парах).

  2. Домашнє завдання: скласти усну розповідь «Мій котик», у якій би прозвучало ваше ставлення до тваринки, або скласти кінцівку оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня» (на вибір).

  3. Висновок. Прийом відкритого речення.

  • Нехай на нашій дорозі не зустрічаються…

  • А якщо я побачу, що хтось буде потребувати моєї допомоги, то …

  1. Фізкультхвилинка.

Трави ростуть низько-низько.

А ми ідемо тихо-тихо,

Щоб не зробить нікому лиха.

Вітер дме сильно-сильно,

Дерева хита невпинно,

А нам у класі так затишно

Ми до занять готові сісти.

Друга зупинка

  • Дорога ДОБРА привела нас до маминої мами. Отже, ми з вами …у бабусі.

Робота над віршем Г.Могильницької «Бабусина радість».

  1. Висловлення припущень, що може бути радістю до бабусі.

  2. Підготовка до читання. Тлумачення нових слів.

  • Прочитайте колонки слів.

засяє гусінь

прибігає водичку

підмітає хвіртку

оббирає сонечко

радіє невеличка

стукоче двір

ускочить молоточком

носить кленочок

Хвіртка - невеликі вхідні двері в тину або воротах;

Гусениця – тут: личинка метелика;



  • Встановіть, де можливо, відповідність між словами в колонках (метод передбачення за окремими словами).

Наприклад:

Засяє двір

Прибігає сонечко

Підмітає радість



  1. Читання вірша. Спостереження за його мовою.

  2. Багаторівневе опитування.

  • Хто ж для бабусі є радістю?

  • Скажіть своїми словами, коли до бабусі прибігає «бабусина радість».

  • Яку роботу виконує хлопчик?

  • До чого закликає поетеса дітей?

  • Як ви вважаєте, що треба робити, щоб вами раділи рідні (прийом «Мікрофон»).

ІІІ. Рефлексія.

Третя зупинка – галявина ДОБРИХ СПРАВ.

  1. Діти у трьох групах обговорюють, про які добрі справи читали у розділі «Буду я природі другом» і записують на аркушах (кожному у групі визначена роль), а потім спікери по черзі читають, доповнюючи один одного.

  2. Прочитати прислів’я. Які з них підходять до вивчених творів? Яких саме?

  • М…Л…НЬК… ПРАЦЯ КР…Щ... ЗА В…Л…К… БЕЗДІЛЛЯ.

  • БДЖОЛА ? , А Й ТА ? .

  • Д…БР… РОБИ, Д…БР… Й БУДЕ.

  • ЛІПШЕ ПТ…ШЦ… В Л…С… НА З…Л…Н…Й ГІЛЦІ, НІЖ У ПАНА В З…Л…Т…Й КЛІТЦІ.

  1. Підсумок («Мікрофон»).

  • Уроки з розділу «Буду я природі другом» дали мені зрозуміти, що …

  • Ці уроки навчили мене не тільки милуватися красою природи, а й …

  • Протягом цих уроків, я відчував(- ла)…

  • Я хочу стати справжнім …

Учитель.

Пам’ятайте завжди, любі діти,

У житті всім потрібні знання,

А ще завжди слід добро творити -

Щохвилини та щодня.

Тест на тему «Буду я природі другом»

  1. Автором вірша «Красу України, Подолля !» є …

а) Тамара Коломієць.

б) Леся Українка.

в) Ліна Костенко.


  1. Продовж думку поета.

«… груші, персики,горіхи

добрим людям для …

а) радості, добра і втіхи;

б) радості, втіхи, здоров'я;

в) цвіту, плоду, здоров'я;


  1. Слова «Не хочу в клітці, хочу в ліс» належать:

а) шпакові;

б) синиці;

в) папузі;


  1. Липка просить:

а) «Пам’ятай мене !»;

б) «Бережи мене !»;

в) «Шануй мене, люби мене, не забудь мене !»;


  1. Дійовими особами оповідання «Ялинка» Сергія Носаня є:

а) дідусь, автор, Оленка;

б) автор, лісник;

в) Карпо Іванович, зайчик, автор;


  1. Автор вірша «Берізонька» Любов Забашта закликає:

а) не точити соку і не ламати гілля;

б) не ламати гілля і посадити берізку;

в) не точити соку і посадити берізку;


  1. Продовжте речення: На узліссі, біля рову, де дідусь мій пас корову, росла:

а) яблуня;

б) груша-дичка;

в) яблуня-дичка;


  1. Коли відбувалися події, описані в оповіданні «Повінь» Василя Чухліба?

а) навесні;

б) восени;

в) влітку;


  1. Близькими за значенням до слова мерщій є слова:

а) якомога швидше;

б) повільно;

в) дуже швидко;


  1. По якій річці пливла Тетянка з татком ?

а) по Дніпру;

б) по Десні;


Перелік

матеріалів, що представляються для участі в І (районному) турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».


  1. Особиста заява на участь у конкурсі.

  2. Анкета учасника конкурсу.

  3. Фотографії (кольорове фото і чорно-біле розміром 4х6). Фотоматеріали про педагогічну діяльність.

  4. Висновок про педагогічну і методичну діяльність претендента у навчальному закладі.

  5. Опис системи роботи вчителя.

  6. Творчий доробок вчителя:

    • доповідь на тему: «Методична система розвитку критичного мислення на уроках читання в початкових класах»

    • розробка уроків у 1 класі «Уроки мандрівки у місто Алфавіт»;

    • інтегрований урок у 2 класі на тему: «Осіння мандрівка в царство тварин»;

    • виховна година «Живі струни Лесиної душі»;

    • виховна година «Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн»;

    • лекція для батьків на тему: «Роль сім'ї у вихованні інтересу молодших школярів до самостійного читання»;

  1. Цикл уроків читання в 2 класі з теми «Буду я природі другом…»

(7 уроків і тестове завдання)
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка