Конкурс «Учитель року 2011»


Роль сім'ї у вихованні інтересу молодших школярів до самостійного читання



Скачати 10,03 Mb.
Сторінка25/26
Дата конвертації01.12.2016
Розмір10,03 Mb.
ТипКонкурс
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Роль сім'ї у вихованні інтересу молодших школярів до самостійного читання

Підготувала вчитель

початкових класів

Диканської гімназії

ім. М.В. Гоголя

Костуренко Любов Олексіївна

Диканька

2010 - 2011

Шановні батьки, сьогодні ми поговоримо про один з найважливіших факторів, який особливо впливає на успішність дитини в школі. Це вміння свідомо, правильно, виразно та в міру швидко читати.

Навчити дітей добре читати – одне з найважливіших завдань школи. Видатний педагог В. Сухомлинський писав, що «читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе». Але без інтересу до читання, до книги як джерела пізнання, не можна навчити добре читати. А виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків, сім’ї.

Тому сьогодні і поведемо мову про те, як формувати інтерес до читання у молодших школярів з допомогою батьківської турботи і ласки, мудрого слова і поради.

Спочатку зупинимося на суті процесу читання. Хоча на це питання не можна відповісти однозначно. Адже є багато різновидів діяльності, які звуться читанням. Скажемо, читання мовчки гостросюжетного твору, перечитування поезій (для себе), читання вголос (для когось), переглядання тексту в пошуках певної інформації, читання параграфа підручника з певним навчальним завданням, перечитування власного тексту з метою його вдосконалення, тощо.

Можна лише з упевненістю сказати, що основою всіх різновидів читання є спроможність переказувати графічні знаки у зміст, втілений у друкованому чи рукописному матеріалі. А це є справжнім чудом, що за допомогою невеликої кількості значків (букв, цифр, розділових знаків) люди можуть передавати один одному найрізноманітніші повідомлення, ділитися враженнями, розповідати про свої почуття.

Наші з вами діти оволоділи цим «чудом», але як організувати нам роботу з розвитку навички читання, - це спільна мета вчителя і батьків.

Часто чуємо, що випускник початкової школи повинен оволодіти скоро читанням і деякі батьки відшуковують різні методики, щоб навчити читанню із швидкістю 300 сл./хв. Це марна трата часу. Таке читання для молодшого школяра – неможливе, оскільки оптимальне – це читання зі швидкістю розмовної мови (120-150 слів). До такої швидкості читання артикуляційний апарат людини пристосований за багато століть, при такій швидкості досягається найкраще розуміння тексту.

Чому так важливо навчити учнів до кінця 4-го класу читати в такому темпі. Постараюся довести, що швидкість читання – найважливіший фактор, що впливає на успішність школяра.

Під час перевірки однієї із шкіл було виявлено, що учень 9-го класу читає 38 сл./хв. Як ви розумієте, це норматив учня 1-го, початку 2-го класу.

У 9-му класі домашнє завдання за 1 день становить приблизно 9 сторінок підручника або 6500 слів. Поділимо 6500 слів на 38. Отримаємо приблизно 170 хвилин, або приблизно 3-х годин. Саме стільки часу потрібно цьому учневі для одноразового прочитання тексту домашніх завдань. Але ж ви розумієте, що з такою технікою читання, він не зможе зрозуміти написане в підручнику за один раз. Йому необхідно мінімум тричі прочитати тексти – а це вже дев'ять годин. Додамо шість годин, які учень проводить у школі – одержимо 15-годинний навчальний день. Це без урахування письмових завдань. Тож 24 годин такому учневі не вистачить. Тому учень поповнить лави неуспішних.

Читання нерозривно зв’язане з письмом. У більшості випадків, якщо учень добре читає, він грамотно і пише, у нього розвинений кругозір. Якщо учень вміє визначати головну думку твору, робити висновки і узагальнення на основі порівняння, логічних міркувань, тобто в нього розвинуте критичне мислення, то такому учневі, погодьтесь, легше розв’язати і задачу з математики. Установлювати зв’язки в природі, визначати закони природи теж легше учневі, який багато і швидко читає.

Книга , насамперед вихователь. Звичайно, якщо вона добра. Недарма видатні люди закликали до читання.

… Учитесь, читайте,

У чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Т.Г.Шевченко


«Читання – ось найкраще навчання», - наставляв нащадків геніальний Пушкін, а М.Горький, аналізуючи своє нелегке життя, стверджував: «Всім кращим у собі я зобов’язаний книзі».

У шість років ваш малюк переступив поріг школи, а попрощається з нею в юності. Як же важливо, щоб ці роки стали для дитини роками радості, незалежно від її здібностей. Джерелом такої радості повинна стати книга.

Як же навчити дитину цінувати книгу, відчувати в ній щоденну потребу.

Багато труднощів на цьому шляху чекає і батьків і вчителів. Але і нагорода буде великою. Згадайте, шановні батьки, яка книга, прочитана в дитинстві, залишила у вашій пам'яті слід на все життя. Щоб так було і у ваших дітей, нам, дорослим, слід знати,що і як читають діти, що їх хвилює з прочитаного, як розвивати інтерес до книжок і самостійного читання.

Читання не стане потребою для дітей, як гра чи спілкування з ровесниками, якщо не докласти спеціальних зусиль.

Дехто з вас, можливо думає, що це справа учителів, бібліотекарів. Правильно, але хто краще за вас знає сина чи доньку ?

Загляньте в найпотаємніші куточки дитячої душі, поцікавтесь дитячими радощами чи печалями.

Пам’ятаєте, як ваш малюк не вміючи ще як слід говорити водив пальчиком по сторінках яскравої книги і щось белькотів. А підріс – просив почитати і ви з радістю читали йому казочки. Аж ось дитина – школяр. Спочатку з охотою береться навчитись читати, читає все підряд. Але проходить рік-два і інтерес до книги поступово згасає, натомість – телевізор, комп’ютер. А книга читається з примусу батьків. Правда знайома картина ? Ви запитаєте чому ?

Причин багато. По-перше, учневі 1-2 кл., ще важко зрозуміти прочитане, прочитавши один раз – доводиться перечитувати 2-3 рази. А передачу дивитись легше, цікавіше, бо там слово поєднується з зоровими образами.

Та й не захопиться дитина читанням, як кажуть, ні з того, ні з сього. До цього повинні прикласти і розум і серце батьки.

Давайте на хвилину відкладемо наші термінові справи і замислимось, як зробити книжку другом дітей і своїм помічником у вихованні. Зразу ж скажемо – це довга і копітка справа. Тож треба бути терплячими і вдумливими батьками.

З чого почати ? Насамперед ознайомитись із змістом багатьох дитячих книг. Це допоможе краще зрозуміти дитячий світ, порівняти свою дитину з ровесниками, а іноді навіть знайти якийсь педагогічний прийом.

Від деяких батьків можна почути, що вони купують дитині багато книг, а вона не звертає ніякої уваги. З боку дорослих потрібна велика робота, щоб розвивати інтерес до читання.

Треба прагнути, щоб книги були різноманітні: казки, оповідання про тварин і рослин, про пригоди ровесників, про школу. Добираючи книжки, слід зважати увагу на індивідуальні уподобання, інтереси дитини. Якщо вашу дитину цікавить природа, доберіть їй такі книги, відкіля б вона почерпнула потрібну інформацію.

Книжки пояснюють дітям світ. Життя не зупиняється ні на мить, і, розвиваючись, дитина мусить осягти сприйманням, розумом, почуттям його мінливість і різнобарвність. Дитяча література має таку ж мету, що й література для дорослих: виховувати любов до Батьківщини, честь, правдивість, вірність обов’язку, вірність у дружбі.

Діти можуть усвідомлювати і найскладніші речі, якщо письменник говорить з ними мовою доступних художніх образів. Це закономірність дитячою літератури, і чим глибші і абстрактніші ідеї, які треба донести до серця і розуму дитини, тим доступнішими і емоційнішими мусять бути мова та образи твору.

Перш ніж придбати дитині книжку, перегляньте її самі. Достатньо 2-3 хвилин, щоб прочитати анотацію або звернення до читача, першу сторінку, зазирнути до середини і в кінець книжки. Цей перегляд допоможе визначити, про що книжка, кому вона адресована, як оформлена, весела чи сумна, про давнину чи сучасність, важко чи легко буде читати її вашій дитині.

Якщо дитина тільки навчилась читати і починає виявляти інтерес до самостійного читання, намагайтеся купувати їй тоненькі книжечки з великими малюнками, бо сторінка, насичена шрифтом, відлякує дитину. Але з кожною самостійно прочитаною сторінкою впевненість у власних силах буде зростати.

Виховуючи у дитини читача, дбайте, щоб змалку у неї створювався читацький досвід. А для цього школяреві треба ознайомлюватися з різноманітною літературою: читати казки, пригодницькі, науково-фантастичні твори, вірші, оповідання, байки, фольклор.

У наш час – час бурхливого зростання потоку інформації – значення фольклору для духовного розвитку дитини залишається величезним. Споконвічна народна мудрість, втілена в казках, приказках, прислів’ях і загадках, доступна і повчальна для дітей 6-10 років.

На жаль, часто трапляється, що батьки недооцінюють ці жанри. Звернені до дітей прислів’я і приказки склалися на основі узагальнення величезного життєвого досвіду, і у цих влучних фразах діти відкривають яскраву гаму людських почуттів і стосунків. Щоб знати, які книжки давати дитині, слід зважити на особливості їхнього сприймання художньої літератури. Згадаємо слова відомого дитячого письменника Б. Жидкова: «Діти – це не вкорочені дорослі, а цікавий маленький народ, який не поступається дорослим талановитістю і допитливістю, а іноді і випереджає їх своєю обдарованістю і оригінальністю мислення».

У центрі багатьох творів сучасних дитячих письменників і поетів стоїть позитивний герой – ровесник, близький і зрозумілий дітям, який певними рисами свого характеру, вчинками спонукає до активного наслідування.

Не може бути жодного сумніву в тому, що починати виховання справжнього вдумливого читача треба саме з молодшого шкільного віку, з перших кроків набуття читацького досвіду. Що робить для цього школа, бібліотека ? а що може зробити сім'я ?

Є у початкових класах урок позакласного читання, який органічно пов'язаний з класним, але має суттєві відмінності. Ці уроки – своєрідний звіт учнів про самостійно прочитані книжки. Позакласне читання за своєю тематикою набагато ширше змісту навчальних книжок. Отже, з одного боку на уроках читання, навчаючись швидко і виразно читати, працювати над текстом, учні вдосконалюють вміння, необхідні для самостійного читання книжок, а з іншого – позакласне читання допомагає дитині орієнтуватися в книжках, добувати потрібну інформацію поза підручником.

У вихованні любові до книги можуть допомогти й незначні, на перший погляд моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами – усе це сприяє зацікавленню дітей.

Найчастіше, поки дитина мала, дорослі читають їй. Але потім, коли дитина стає школярем, батьки гадають, що вона вже може читати сама. Але варто організувати самостійне читання, під час якого мати і батько відкриваються для дитини з нового боку, та й батьки бачать, як дорослішає дитина, що з нею можна поговорити не тільки про оцінки.

У моїй практиці – такий вид домашнього завдання, як прочитати текст в особах у колі сім’ї, чи разом з батьками скласти усно текст міркування, чи написати особливий вірш – сенкан (п’ятиряддя), що синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує або віддзеркалює тему.

Опорна схема.



  1. ------- Тема

  2. ~~~~ ~~~~ Опис

  3. ==== ==== === Дія

  4. ---- ---- ---- ---- Ставлення

  5. Перефразування сутності

Наприклад, сенкан до недавно прочитаного твору І. Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

Синичка

Невесела, сумна

Дивиться, поривається

Хлопчик відімкнув клітку

Воля

Такі колективні форми роботи не тільки сприяють виробленню читацького інтересу, а й сприяють зміцненню теплих, дружніх стосунків у сім'ї.

Щоб привчити дитину до самостійного читання, можна використати певні прийоми. Наприклад, хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місті зупиняється. Захоплена подіями в книзі, бажаючи дізнатися, що станеться далі, дитина переважно дочитує самостійно. Дорослі обов’язково мають запитати, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона буде частіше читати сама. Можна також розповісти захоплюючий епізод із книги. Дитина обов’язково поцікавиться, а що відбувалося далі. А ви замість відповіді запропонуйте книгу. На сімейні читання можна запрошувати друзів дітей. Великого значення в роботі над вихованням любові до книги має власний приклад батьків. У тих сім'ях, де дорослі люблять самі читати, як правило, люблять читати і їхні діти.

Після слухання або читання твору можна запитати дитину: чи сподобалася тобі книжка ? Чому ? А хто найбільше сподобався ? Як би ти вчинив на місті героя ? Давай подумаємо, чому книжка так називається ? Які малюнки тобі сподобалися, чому ? Який ще може бути кінець у цьому оповіданні, давай придумаємо продовження. Можна зробити малюнок до прочитаного твору.

Велике значення у вихованні читацького інтересу відводиться бібліотеці. У нашій шкільній та районній бібліотеках працюють люди, закохані у свою справу. Ми часто там проводимо бібліотечні уроки, виховні години і просто зустрічі. У бібліотеці комфортно, затишно, багато періодичних видань, організовуються виставки не тільки книг, а й дитячих робіт (поробок, малюнків, аплікацій тощо). Знаходьте, будь ласка, час відвідати бібліотеку разом з дитиною хоча б один раз у місяць. Поцікавтесь у бібліотекаря, як ваша дитина вибирає книги, як оцінює, береже. Бібліотекар може дати вам пораду: і тим батькам, у яких діти читають поки що примусово, і тим, чиї діти «ковтають книжки», тобто читають не вдумуючись.

Виховання читача – це одночасно і виховання громадянина. У тому, як дитина береже свої та бібліотечні книжки, як оцінює прочитане, чим захоплюється, видно майбутнього громадянина.

Окремо зупинимось на дуже важливому питанні – це дотримання правил гігієни читання. Не можна читати при поганому освітленні. Світло має падати ліворуч і не на обличчя дитини, а на стіл із книгою. Ні в якому разі не можна допускати читання лежачи. Також необхідно час від часу давати очам відпочинок.

Будемо сподіватись, що при правильному налагодженні взаємозв’язку між школою, сім'єю і бібліотекою, ми зможемо виховати у дітей інтерес до самостійного читання, а значить зробити великий крок на шляху становлення дитини як особистості, на шляху що веде до успішності у житті.


* У кінці лекції батькам пропонується анкетування та роздаються друковані матеріали з порадами.
Чи любить ваша дитина читати

Анкета для батьків

  1. Чи читаєте ви дитині ?

  2. Чи обговорюєте прочитане ? Як ?

  3. Чи можна зацікавити дитину читанням ? Як ?

  4. Від чого залежить виразне читання ? Як цього навчити ?

  5. Як ви дієте, якщо дитина не хоче читати або, прочитавши небагато, каже, що втомилася ?

  6. Ваші прохання, побажання вчителю. Про що б ви хотіли б дізнатися стосовно формування читацького інтересу ?

Поради батькам

Як викликати у дітей інтерес до читання

  1. Перш ніж читати, провітріть кімнату, приберіть зі столу предмети, які відволікають увагу.

  2. Читайте не більше ніж 10-15 хвилин без перепочинку.

  3. Якщо дитина втомилася, зробіть фізкультпаузу.

  4. Не бійтеся хвалити дитину.


Як обговорювати з дітьми прочитане

  1. Перед читанням (чи під час читання) з'ясуйте значення незрозумілих слів.

  2. Запитайте, чи сподобалось дитині прочитане. Чим ? Що нового вона дізналася ?

  3. Попросіть дитину розповісти про головного героя й головні події.

  4. Які слова й вислови запам’яталися ?

  5. Чого навчила книга ?

  6. Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який сподобався; вивчити уривок, якщо це вірш.

Відділ освіти Диканської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет



Диканська гімназія ім. М.В. Гоголя

Цикл уроків з читання в 2 класі



Тема

Буду я природі другом…

Девіз: Мову рідної природи розуміти серцем вчусь…

Підготувала вчитель

початкових класів

Диканської гімназії

ім. М.В. Гоголя

Костуренко Любов Олексіївна

Диканька

2010 – 2011


Урок 1

Тема. Буду я природі другом.

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з поетичними творами українських поетів, виробляючи навички виразного інтонування, розвиваючи уяву, мовлення, поповнюючи словниковий запас. Сприяти активному навчанню, формуванню морально-оцінних суджень. Удосконалювати навички роботи в групах та парах. Виховувати інтерес до образного слова, любов до природи, уміння бачити її красу; бажання оберігати і примножувати природу.

Обладнання: записи на дошці, тематичні малюнки «Природа навколо нас», предметні малюнки «Зимуючі птахи», П.Чайковський, «Пори року» (фрагменти).

Методи, прийоми і форми роботи: «Кубування», анаграми, читання з позначками, «Мікрофон», робота в групах і парах.

Матеріал до уроку. Леся Українка, «Красо України, Подолля!», Дмитро Павличко, «Звернення», Степан Жупанин, «Буду я природі другом», Ліна Костенко, «Синички на снігу».

Хід уроку

І. Актуалізація.

  1. Організація класу до роботи.

  • Доброго ранку! – мовлю за звичаєм,

  • Доброго ранку! – кожному зичу я,

  • Доброго ранку вам! – людям бажаю,

І посміхаються в відповідь люди:

Добрі слова ж бо для кожного любі.



  • Уроки бувають цікаві й не дуже, веселі й сумні, а я вам пропоную урок корисний. Тож до роботи, діти!

  1. Мотивація навчальної діяльності. Активізація мислення.

  • Прочитайте зашифровані слова:

◄ ● ○ ■

У Р Д П


◊ ☺ ▲ ▼

И О А Г


■ ● ◊ ● ☺ ○ ▲ - ? (Природа)

○ ● ◄ ▼ - ? (Друг)



  • Як ці слова можна поєднати в речення? (Обговорення в парах).

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  2. «Кубування».

  • А допоможе вам сказати все, що ви знаєте про природу, куб.

а). Що таке природа?

б). Порівняй живу і не живу природу.

в). Установіть асоціації.


  • Які слова з’являються у вашій уяві, коли ви чуєте слово природа?

Природа


Усі ці завдання написані на аркушиках-липучках, які прикріплені до сторін куба.

ІІ. Усвідомлення змісту.

  1. Робота над твором Лесі Українки «Красо України, Подолля!».

а). Уявне малювання картин природи.

(Діти схиляють голівки на парти, звучать фрагменти з альбому П.Чайковського «Пори року»).



  • Одним із слів, яке постає у нашій уяві, коли ми чуємо слово природа, звичайно, є краса. Красива природа рідного краю у різні пори року. І весною, коли квітує земля, і влітку, коли наливається колосся пшениці, і восени коли все вдягається в золотисто-багряні шати, і взимку, коли все спочиває, вкутане в сріблясто-білий одяг.

б). Розповідь про Лесю Українку (з елементами бесіди).

  • Що ви знаєте про Лесю Українку?

  • Які вірші цієї поетеси ви читали чи чули?

  • Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) з дитячих років полюбила українську мову з її казками і легендами, прислів’ями і приказками. Дуже любила поетеса красу рідного краю – тихі лісові озера, стрімкі ріки, соснові бори. Свою любов до природи вона передавала за допомогою образних слів і виразів, які ми сьогодні і почуємо у вірші «Красо України, Подолля!».

в). Читання вчителем вірша Лесі Українки «Красо України, Подолля!».

г). Перевірка розуміння.



  • Який настрій викликав у вас цей вірш?

  • Ви згодні з тим, що Леся Українка дуже любила природу рідного краю?

  • Які у вас є докази цього?

д). Повторне перечитування вірша з позначками.

  • Відшукайте, якими словами поетеса змальовує красу рідної землі.

Словникова робота.

Красні села (гарні, чудові, прекрасні, мальовничі).

Срібним маревом повиті (тут: легкою прозорою пеленою).

Попід кручі (попід високий стрімкий берег).

е). Вироблення навички виразного читання вірша. (Звернути увагу, що у вірші всього два речення, читати треба звичайним тоном, з перелічувальною інтонацією).



  1. Робота над віршем Дмитра Павличка «Звернення».

а). «Кубування».

  • Наш куб просить нас зайняти певну позицію стосовно природи. Чи достатньо милуватися красою природи? (Обговорення в парах. Презентація кількох думок).

б). Напівголосне читання вірша Дмитра Павличка «Звернення».

  • Чи звучить у рядках вірша ваше ставлення до природи?

в). Читання вірша в голос.

Перед читанням звертається увага на особливості читання.



  • Чому у вірші багато спонукальних речень, що вони передають?

г). Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній,

І до сонця потягніться,

В різні боки нахиліться,

Веретеном покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.


  1. Робота над віршем Степана Жупанина «Буду я природі другом».

а). Підготовка до читання.

Вправляння в читанні колонок слів:

лугом іти йтиму

другом доброти не столочу

трави пташці зурна

живи щастя зеленій



  • Які слова, на вашу думку, поєднаються в речення у вірші? (Метод передбачення).

б). Напівголосне читання вірша. Перевірка розуміння прочитаного.

  • Про що ви дізналися з вірша?

  • Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

в). Читання вірша в голос кількома учнями. Робота над змістом.

  • Як ви розумієте вислови:

• не столочу і трави;

• посію зерна доброти;

• буду я природі другом.

ІІІ. Рефлексія.


  1. «Кубування».

  • І знову куб дає нам завдання:

  • практично довести, що ви – друзі природи;

  • що у ваших силах зробити для природи?

  1. Читання вірша Ліни Костенко «Синички на снігу».

Бесіда про допомогу пташкам взимку. Проект «Допоможемо пташкам перезимувати».

  1. Підсумок уроку.

«Мікрофон».

  • Що для вас означає вислів «буду я природі другом»? (Милуватися, оберігати, прикрашати).

  1. Домашнє завдання.

  • Одне завдання ще залишилося на кубові – стежинами рідного краю. Тож на наступний урок розкажіть, який куточок природи в рідній Диканьці вам наймиліший. Чи ведеться там природоохоронна робота?

  • Вивчити напам'ять вірш «Звернення» Дмитра Павличка.

Урок 2

Тема. Незабаром Новий рік!

Мета. Удосконалювати навичку правильного, виразного і свідомого читання, розвивати вміння порівнювати твори різні за жанром, близькі за темою, виділяючи головну думку. Формувати навички навчального співробітництва, створюючи умови для розвитку критичного мислення; вчити аналізувати прочитане, розвивати усне мовлення. Виховувати дбайливе ставлення до природи, привчати розумно використовувати природні багатства.

Обладнання: записи на дошці, куб, малюнок ялинки, штучна ялинка, таблиця «Так – Ні».

Методи, прийоми і форми роботи: робота в парах, в групах, проблемне питання, «Кубування», «Гронування».

Матеріл до уроку: «Ялинка», С. Носань, «Ялинка», Олександр Олесь (О.Савченко, «Читанка», 2 клас).

Хід уроку

І. Актуалізація.

1. Організаційний момент.

Щоб навчитись добре нам читати,

спочатку треба язичкам роботу дати.

2. Орфоепічна розминка.

- Відгадайте загадку:

Летів птах на дванадцяти ногах,

та одне яйце зніс (Рік).

Вправляння в проказуванні чистомовки:

Рі-рі-рі – на деревах снігурі,

Ір-ір-ір – горобців повен двір,

Ар-ар-ар – відкриваєм календар,

Рік-рік-рік – незабаром Новий Рік!

3. Мотивація навчальної діяльності.

Активізація мислення.

а) «Гронування»

- Які слова спадають вам на думку, коли ви чуєте словосполучення Новий Рік?

Новий Рік


Учні складають асоціативні грона індивідуально, обмінюються думками в парах, пересвідчуючись що слово ялинка наявне в кожному асоціативному гроні.

б). Слово вчителя.

- Усі ми з нетерпінням чекаємо веселих новорічних свят, окрасою яких, звичайно, стає ялинка.

в). «Кубування» (перша гр. учнів).

Читання тексту-анаграми (друга гр. учнів).



  • Згадаємо все, що ми знаємо про ялинку. А допоможе нам у роботі цей куб (на кожній стороні написане завдання):

  • опиши (зелена, струнка, пишна, красива, колюча, пахуча і ін.);

  • порівняй (схожа на їжачка; не швачка, а з голками; красива сукня, як у дівчини).

Учні другої групи читають текст – анаграму:

и П р й о ш в о Н й в и і р к у о в л і е с а ц с р в т о. і У с е р д в е а а р і д т ю ь. у С у м ь т ю е л ш и л я и к н и. о Ч у м?

Один із членів групи презентує думку.

г). Проблемна ситуація.

- Чи треба прикрашати оселю зеленою красунею з лісу?

Після роботи в трьох групах вчитель заповнює на дошці таблицю «Так – Ні» (на основі презентації думок, які висловили спікери груп).

д). Повідомлення вчителем теми і завдань уроку.

- А з’ясувати нам це питання допоможе читання твору Сергія Носаня «Ялинка».



ІІ. Усвідомлення знань.

  1. Кероване читання – мислення з передбаченням.

  • Читання тексту Сергія Носаня «Ялинка» до першої зупинки (читає вчитель).

Ялинка

Ось уже кілька років ми не купуємо новорічних ялинок, а прикрашаємо ту, що росте на подвір’ї біля Оленчиного вікна. Сталося це після зустрічі з Карпом Івановичем.

Несли ми того вечора з базару пишне деревце. Аж тут підходить лісник. (Книги закриваються)

Бесіда.


  • Яку ялинку прикрашає автор на Новий рік уже кілька років?

  • Після якої події він перестав купувати ялинки на базарі?

  • Що міг таке сказати лісник, після чого автор прикрашає ту ялинку, що росте на подвір’ї?

  1. Обговорення в парах. Висловлення припущень.

  2. Читання другої частини (читають краще підготовлені учні в особах).

Погомоніли ми про се, про те, а на прощання дядько Карпо й питає:

- Скільки за цю красуню?..

- Два карбованці заплатили.

- Жаль, - якось болісно зітхнув Карпо Іванович.

- Що жаль?

- Перепитую.

(Книги закриваються).

Бесіда.


  • Чи дізнались ви в цій частині, що особливе сказав лісник Карпо Іванович?

  • Як, на вашу думку, про що він шкодує?

  1. Читання третьої частини (мовчазне читання).

Бесіда.

  • Чи справдились ваші передбачення?

  • Чому лісникові стало шкода лісової красуні, адже майже всі купують ялинки на Новий рік?

  1. Технологія «Продовж речення».

Щоб виростити ялинку, треба щонайменше…

Постоїть вона в хаті для втіхи тиждень – два – і …



  1. Складання кінцівки твору після повторного читання з позначкою олівцем найсуттєвіших (найголовніших) слів, висловів. Визначення головної думки твору.

  2. Робота над твором Олександра Олеся «Ялинка».

а). Розповідь учителя.

- Вірш «Ялинка» відомий не тільки значній кількості дітей а й багатьом поколінням дорослих – вашим мамам і татам, бабусям і дідусям, навіть прабабусям і прадідусям, бо написав його чудовий майстер слова Олександр Іванович Кандиба (О.Олесь). Народився поет на Сумщині. Твори почав писати тоді, коли у нього народився синочок Олег (згодом він теж став поетом, якого ми знаємо під псевдонімом Олег Ольжич). Батько розповідав синові у віршованій формі про все, що його оточувало. Народ завжди любив твори О.Олеся, хоча довгий час вони не друкувались на Україні, а сам автор був змушений жити на чужині.

б). Виразне читання вірша вчителем. Після слухання, учні відповідають на питання:

- Чим вам сподобався вірш?

- Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

- Якими словами з вірша можна підписати малюнок на сторінці 97 підручника?

в). Кількаразове читання учнями вірша в особах.

г). Технологія «Інтерв’ю» (робота в парах).

Учні задають один одному запитання за прочитаним текстом вірша.


  1. Методика «Крісло автора».

  • Подумайте і скажіть, чи подібний цей вірш своїм змістом до опрацьованого оповідання С.Носаня «Ялинка». Якими словами така думка виражається у вірші? («Ти ялинку посади, а тоді рубай, ледащо!.. І цяцьками можна гратись…»).

  1. Хвилинка відпочинку.

Зимно зайчику стояти,

Треба трошки пострибати;

Скік-скік, скік-скік, скік-скік,

Треба трошки пострибати,

Пострибавши, відпочити.

ІІІ. Рефлексія.


  1. «Кубування» (продовження виконання завдань, записаних на кубові).

а). Асоціювання.

- Які слова з’являються у вашій уяві, коли ви чуєте слово ялинка?

б). Займіть позицію.

- Яке ваше ставлення до лісової ялинки?

- Чи змінилося воно після сьогоднішнього уроку?

в). Ліс – наше багатство (технологія «Мікрофон»).

г) Знайди вихід із ситуації.

- Що робити, якщо у вас немає такої можливості, як прикрасити ялинку, що росте на подвір’ї?

2. Показ штучної ялинки, опис її.

3. Висновок.

Штучна ялинка нічим не гірша за натуральну. Вона красива, а ми не завдамо ніякої шкоди природі, зустрівши з такою красунею Новий рік.

Залишається лише вмовити батьків купити таку ялинку.

4. Підсумок уроку.

- На початку уроку в нас виникла проблема: чи треба прикрашати оселю ялинкою з лісу? У чому ми переконалися за урок?

Проведіть такий урок і для батьків, побувши в ролі вчителя, і ви обов’язково переконаєте їх у тому, що не потрібно купувати лісової ялинки.

Урок 3

Тема. Дива в природі.

Мета. Удосконалювати вміння читати діалоги; розвивати вміння ділити текст на частини, переказувати прочитане. Розвивати критичне мислення на основі використання інтерактивних методів і прийомів роботи. Виховувати цікавість до оточуючого довкілля, дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: записи на дошці, предметні малюнки (зайчик, щука, ремез і його гніздо), репродукція картини В.Яценка «Рання весна».

Методи і прийоми роботи: читання із застосуванням системи позначок, диференційована робота, діаграма Вена, сенкан, метод передбачення, робота в парах і групах.

Матеріал до уроку: Василь Чухліб, «Повінь».

Хід уроку

І. Актуалізація.


  1. Організація класу до роботи.

Продзвенів шкільний дзвінок,

Починаємо читання урок!

Працюватимем старанно,

Щоб сказати у кінці,

Що у другім класі діти –

ну, звичайно, молодці!

  1. Перевірка домашнього завдання.

Учні розповідають напам’ять вірш Олександра Олеся «Ялинка» (самооцінювання, взаємооцінювання).

  1. Активізація пізнавальної діяльності.

  • І знову до нас на урок завітав малий вухань (учитель демонструє предметний малюнок зайчика або м’яку іграшку). Та чи такий, як у вірші Олександра Олеся «Ялинка»? Про це ми скажемо пізніше.

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  2. Метод «Передбачення за малюнком».

Учні розглядають малюнок на ст.99 (О.Савченко, «Читанка», 2 клас) і висловлюють припущення про те, які події могли б статись із зайчиком і дівчинкою (робота в парах). Презентація двох-трьох думок.

  1. Метод «Передбачення за заголовком».

  • Які явища природи ви знаєте?

  • Сьогодні познайомимось ще з одним – повінню. Робота над репродукцією картини В.Яценка «Рання весна».

Діти пояснюють, як вони розуміють слово повінь. Один з учнів зачитує із тлумачного словника пояснення цього слова:

Повінь – це розлиття води при весняному розтаванні снігу або влітку після тривалих дощів чи злив.



ІІ. Усвідомлення змісту.

  1. Читання оповідання Василя Чухліба «Повінь» з використанням системи позначок:

+ (відомо)

- (невідомо)

! (цікаво)


  1. Первинна перевірка розуміння прочитаного.

  • Яких позначок у вас найбільше?

  • Як звати дівчинку?

  • З ким була Тетянка?

  • Де Тетянка зустріла зайчика?

  • Що нового (цікавого) дізналися?

  1. Повторне перечитування оповідання в голос за логічно завершеними частинами. Словникова робота.

Гілля полощуть – опустили гілля в воду;

щось зблиснуло – заіскрилось;

роздолля – простір, широчінь;

чкурне – швидко побіжить;

зіщулився – зсутулився;

корч – викорчуване дерево.

  1. Багаторівневе опитування.

  • З чим порівнюється гніздечко ремеза?

  • Які є ще порівняння в творі? (острівець, наче круглий столик; голосно засміявся, аж луна покотилася).

  • Чому тато голосно засміявся?

  • Чому тато прив’язав човна до корча?

  • Що Тетянка робила на острівці?

  • Для чого вона рвала молодий щавель?

  1. Фізкультхвилинка.

Зайчику так холодно стояти,

Що треба трохи пострибати

Скік-скік, скік-скік, скік-скік!

Із зайчиком стрибали –

Ми відпочивали

А тепер сідаємо,

Бо роботу маємо.



  1. Диференційована робота.

Група сильніших учнів складає план прочитаного оповідання(самостійно), а решта – працюють з учителем.

Вибіркове читання.



  • Доведіть рядками з тексту, чому зайчик не тікав від Тетянки.

  • Як зайчика назвав тато?

  • Яким був тато в дівчинки?

  • Прочитати що зробила Тетянка, коли перепливали Десну. Про що це говорить?

  • Чи справдились батькові слова про те, що саме є необхідним для тварини? Прочитайте.

  1. Перевіряється план, який склали сильніші учні. Слабші переказують за цим планом.

План

  1. На Десні – повінь.

  2. Весняні дива.

  3. На острівці – заєць.

  4. Порятунок вуханя.

  5. Небезпека минула – на волю!

ІІІ. Рефлексія.

  1. Діаграма Вена.

  • Чим схожі і чим різні герої вірша Олександра Олеся «Ялинка» і оповідання В.Чухліба «Повінь».





заєць заєць

хоробрий людина наполоханий

настирливий серед смирний

людина природи; людина -

нищить заєць друг

природу природ

і


  1. Робота з відкритими реченнями.

  • Явище, коли розливаються води від танення снігу чи великих дощів називають…

  • Тетянка вирушила з татом…

  • Зайчик не тікав, бо…

  • Тетянка з татом – справжні…

  1. Складання сенкану.

Бідолаха

Наполоханий, нещасний

Трусився, щулився

Від біди врятували

Заєць


  1. Підсумок уроку.

  • Які природні дива вас особливо вразили? Чи бачили ви їх коли-небудь в природі?

  • А якими треба бути, щоб помічати цікаве у довкіллі?

Тож будьте спостережливими, уважними до чужої біди, приходьте завжди на допомогу тим, хто її потребує.

  1. Домашнє завдання.

  • Навчитись виразно читати оповідання В.Чухліба «Повінь» і переказувати за планом.

  • По можливості влаштуйте домашнє сімейне читання в особах оповідання «Повінь» В.Чухліба.

  • Хто бажає, складіть сенкан «Тетянка».

А тепер ми скажем у кінці,

Ми - справжні молодці !

  • Спасибі, діти, за співпрацю. Мені було дуже цікаво з вами спілкуватися.

Урок 4

Тема: Для пташки найдорожче – воля.

Мета: Розвивати читацьку навичку, закріплюючи уміння читати в особах. Вчити складати план і переказувати прочитане, визначати головну думку. Вчити критично мислити в ході вирішення проблемних ситуацій. Виховувати бережливе ставлення до природи, вчити розуміти її закони.

Обладнання: записи на дошці, предметний малюнок синички, запис співу пташки.

Методи і прийоми роботи: читання із зупинками, метод передбачення, сенкан. Робота в парах і групах.

Матеріал до уроку: Іван Сенченко, «Жаль та не дуже, плакала б, та не хочеться»

Хід уроку

І. Актуалізація.

  1. Організація класу до роботи.

Сьогодні ми будемо діяти активно !

Думати оперативно,

Сперечатись доказово !

Це для всіх обов’язково !

  1. Перевірка домашнього завдання.

  • Читання в особах оповідання В. Чухліба «Повінь».

  • Переказування оповідання (слабші в навчанні учні переказують за планом).

  • Сенкан

Тетянка

Допитлива, добра

Спостерігала, обігріла

Врятувала від загибелі зайчика

Природолюб

  1. Мотивація навчальної діяльності.

а) Вступна бесіда

- У кого з вас є вдома тваринки ? Які саме ? Де вони живуть ? Як тваринки до вас потрапили ? Як ви за ними доглядаєте ?

б) Повідомлення теми і мети уроку

Для пташки…


  • Сьогодні тема нашого уроку записана відкритим реченням, а допишемо ми його тоді, коли ви самі зрозумієте один із законів природи. А допоможе нам у цьому текст Івана Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

в) Відгадування загадки:

Цікава пташина у нас проживає,

Животик жовтенький ця пташка має

За море у теплі країни літає

А з нами зимує, для нас співає

(Синичка)

г) Бесіда. Слухання запису співу синички.

- Що вам відомо про синичку ?

- Чим схожа пташка, зображена на ст. 103 підручника на синичку.

ІІ. Усвідомлення змісту.


  1. Передбачення за малюнком і заголовком. Проблемна ситуація.

  • Якою вам здалася пташка у клітці ? (сумною, невеселою)

  • А як тоді зрозуміти заголовок:

Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться ? (обговорення в парах).

  1. Читання із зупинками. Передбачення.

      • Читає учень до слів «… все в садок позира»

Перша зупинка.

Чому синичка позира в садок ?



    • Що вона там бачить ?

    • Яка пора року ?

      • Читає вчитель до слів «Куди ти пориваєшся ?»

Друга зупинка.

    • Як ви гадаєте, що синичка відповіла Юркові ?

Тлумачення слів :

Мжичка мжичить – йде дуже дрібний, густий дощик.

Заморозок – легенький ранковий мороз на весні або восени.

Паморозь – схожі на іній опади, що в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.

  • Читає учень до слів «Хіба тобі не хочеться заплакати з жалю ?»

Третя зупинка.

    • Як ви гадаєте, що відповіла синичка ?

  1. Розв'язання проблемної ситуації, що виникла на початку роботи над твором (обговорення в парах, презентація 3-4 думок).

  2. Робота з відкритим реченням, що визначає тему уроку (обговорення в групах).

Після озвучення думок учитель записує на дошці тему (закінчує почате речення).

Для пташки найдорожче – воля.


  1. Хвилинка відпочинку.

Гуси-лебеді летіли,

На лужку тихенько сіли,

Посиділи поклювали,

Покрутились й дружно встали.




  1. Мовчазне читання тексту, поділ на частини.

  2. Читання за частинами вголос. Визначення головної думки кожної частини. Складання плану.

Зразок плану

  1. Синичка сидить у клітці.

  2. Осінь.

  3. Розмова Юрчика із Синичкою.

  4. Пташка шукає своїх подружок.

  5. Небезпека минула – на волю!




  1. Колективне складання характеристики Юрчика і Синички.

  2. Читання тексту в особах.

  • З якої інтонацією потрібно читати слова хлопчика Синички ?

ІІІ. Рефлексія.

  1. Складання сенкану.

Синичка

Сумна, зажурена

Поглядає, поривається

Хлопчик відчинив клітку

Воля


  1. Підсумок уроку.

  • Який висновок ви зробили для себе після сьогоднішнього уроку ?

  • Чи можна втручатися в закони природи ?

  • Яких пташок можна тримати в клітці, а яких – ні ?

  1. «Крісло автора».

  2. Домашнє завдання.

Читати і переказувати текст «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».

Скласти сенкан «Юрчик».



  • Дякую, діти, за активну співпрацю. Мені було дуже приємно і цікаво з вами спілкуватися.

Урок 5




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал