Конкурс на кращий конспект уроку з позакласного читання



Сторінка3/8
Дата конвертації08.02.2017
Розмір1,48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Практична робота "Мозаїка" (робота в парах).

Учитель. Перед вами пакети з картками-завданнями з деформованим текстом двох поетичних творів І. Калинця, які ви раніше вже читали. відтворіть текст оригіналу. (Вірш розділений на фрагменти, картка – рядок поезії.) Перший, хто виконав завдання, зачитає відтворений текст.

На екрані проектуються тексти оригіналу.





БЛИСКАВКА


Живе собі королева –

на мить світлом –

відкаже дзеркало

на часину.

у дзеркало

  • Ви, Ваша темність, -

  • Хто на світі найгарніший?

Сказано, писана красуня.

королева темряви.

похапцем.

а темно. Зблисне

зазирне:

Кортить їй зазирнути

Заспокоїться королева




Оригінал

БЛИСКАВКА
Живе собі королева –

королева темряви.

Кортить їй зазирнути

у дзеркало –

а темно. Зблисне

на мить світлом –

зазирне:


  • Хто на світі найгарніший?

  • Ви, Ваша темність, -

відкаже дзеркало

похапцем.

Заспокоїться королева

на часину.

Сказано, писана красуня.





ВЕСЕЛКА


стрічок-стрічок,

Дорогою перестрів її

От вони й побралися.

як у свято.

князенко Соняшник

Поміряла Веселка –

Надягла Веселка

і пішла до річки.

із золотим черевичком

якраз на ніжку!

Взяла коромисло

у руці.




Оригінал

ВЕСЕЛКА
Надягла Веселка

стрічок-стрічок,

як у свято.

Взяла коромисло

і пішла до річки.

Дорогою перестрів її

князенко Соняшник

із золотим черевичком

у руці.

Поміряла Веселка –



якраз на ніжку!

От вони й побралися.





Учитель. Цікаво було, друзі, спостерігати за вами під час роботи. Так, нелегко упорядковувати чужі думки та ще й так, щоб вийшов віршик.

- У чому були труднощі?

Дійсно, відсутність рими, ритмомелодики. А зараз я пропоную звернутися до автора з проханням розповісти про створення циклу віршів.

Випереджальне завдання.

Учень в образі поета зачитує лист І. Калинця.
У другому класі моя дочка Звенислава (Дзвінка) залишилася у Львові без матері й батька, бо ми з дружиною були заарештовані за правозахисну діяльність. Ми захищали право нашої мови, літератури, культури, право нашого народу на повноцінне життя.

Дев'ять років (з 1972 по 1981 р.) ми були далеко на чужині. Нам хотілося хоч іздалеку долучитись до її виховання, вкласти в душу маленької дівчинки щось своє, дорогоцінне. Нам дозволялось надсилати дорідних на батьківщину лише два листи на місяць. Ось так листовно ми намагалися виховувати доню.

Я писав їй на різні теми: про квіти, кольори веселки, про історичні події, про мистецтво... Але спочатку були віршики про явища природи про все прекрасне, що навколо нас. Мені хотілося, щоб дочка після моїх віршів дещо іншими очима подивилася на стежечку чи криничку, веселку чи дощик, росу чи хмаринку, місяць і зорі... Подивилася з подивуванням. Тому й назвав той цикл поезій "Дивосвітом". Я хотів заронити в душу дитини зеренце зачудування, яке б згодом виросло у велике диво. Як той камінчик з поезії "Камінь", який виріс у велику скелю з м'яким серцем завдяки доброті маленької дівчинки.

І ще одну мету я мав перед собою, складаючи "Дивосвіт". А саме — познайомити малого читача з незнаною формою віршування верлібром. Бо знають усі діти-школярі, що вірш має строфи переважно із чотирьох рядків, які обов'язково римуються, і їх можна ритмічно прочитати, продекламувати, а то й самому скласти вірш. І от підрісши, дитина сягне томик сучасної поезії, чи то світової, чи української. Зустрінеться з чудернацькими, на її гадку, віршами: ані строф, ані рим, ані звичної ритмомелодики... Хіба це вірш? О так, це вірш. Він називається "вільним", або французькою мовою "верлібром".

Такі вірші будуються вільно: чи тільки на ритмічних повторах, чи тільки на якійсь ледве вловимій музиці... У таких віршах можуть бути (або й ні! Все вільно!) розділові знаки. Замість них паузи відступи на папері чи то після слова, рядка, чи цілої фрази...

І важко це пояснити, і важко второпати. Правда? Хіба що треба усвідомити, потім звикнути, що є такі вірші. І вже не дивуватися, коли на них натрапите. А дивуватися треба тому, що можна так образно, навіть загадково, так гарно щось промовити до серця і без строфи, і без рими...

Моїй дочці полюбилися ці верлібри, а згодом і верлібри інших поетів.
Учитель. Я знаю, що вам теж подобаються такі вірші, до сьогоднішнього уроку ви самостійно добрали поезії Ігоря Калинця.

Учні декламують вірші.






КРИНИЧКА


Сплю глибоко-глибоко.

А ще глибше –

мати моя підземна.
Я їй про зорі розповідаю,

а вона – про коріння дуба.


Я їй про хмаринку,

а вона студеним молоком

мене поїть.

Я їй про метелика,



а вона

з водяного царства



русалку приводить.
А оце весняна калина

не хоче забрати мене

свою подобу.

Тільки сонце

п’є та п’є

калинову воду

через золоті соломинки.
ДИМ

Втік дим від вогнища,

просто у синіх джинсах,

розпатланий,

та й подався у мандри.
Тільки спечену картоплину

прихопив.




По дорозі місто.


Сів у трамвай –

принюхується.

Зітхнула кондуктор:


  • Осінь мені запахла.

Залоскотало водієві в носі –

повернув трамвай

і гайнув у гай.


«Я не в той трамвай сів», -

подумав дим

і через вікно

вистибнув.


Робота в класі. Учні заповнюють таблицю.

Назва твору

Звукові образи

Зорові образи

Дотикові образи


























Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал