Концепція проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми "Формування здорового способу життя молоді України"



Скачати 266,47 Kb.
Дата конвертації10.01.2017
Розмір266,47 Kb.
ТипКонцепція









Концепція

проекту Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки

 

 



Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

 

Молодіжна політика в Україні визнана одним із пріоритетних напрямків державної політики. Для суспільства це має принципове значення, адже саме молодь є тією соціальною групою, яка вирішальним чином визначає зміст і характер майбутнього, концентрує в собі перспективні тенденції суспільного розвитку. Суспільство, сім’я, школа, громадськість неодмінно ставлять перед собою завдання виховати людину-громадянина, тобто особистість з певним набором рис, якостей та характеристик, яка вміє жити спільно з іншими, дотримуючись побудованих на історії, традиціях, надбаннях своїх попередників норм співжиття, які склалися на національному ґрунті.



Перспектива успішного становлення української нації пов’язана з пошуком оптимальних шляхів розв’язання проблеми збереження та зміцнення здоров’я населення, зокрема молоді. Це також зумовлено потребою економіки країни, коли від стану здоров’я молодого покоління залежить якість і кількість продуктивних сил та потенціал майбутнього суспільного розвитку. На жаль, на сучасному етапі питання збереження здоров’я молодого покоління залишається досить гострим, а показники й тенденції продовжують залишатися незадовільними.

На наш погляд наявність таких ресурсів, як стабільна зайнятість, постійне джерело доходів, тісні стосунки з родиною, дружня підтримка з боку соціального оточення є тим захисним чинником, що має на меті допомогти молодій людині успішно себе реалізувати та створити середовище сприятливе до формування здорового способу життя.

При цьому зазначимо, що загалом, на поширення негативних явищ в молодіжному середовищі впливають різні чинники, але в першу чергу – економічна нестабільність, погіршення екології, складність розв’язання соціальних проблем тощо.

Тому, світова наука розробила цілісний погляд на здоровий спосіб життя як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові - фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. У реальному житті всі 4 складових – соціальна, духовна, фізична і психічна діють одночасно і їх вплив визначає загальний стан здоров'я людини як цілісного складного феномена.

Від здорового розвитку молодого покоління залежить не тільки сучасне, але й майбутнє країни. Тому існує велика потреба у формуванні дієвої державної політики щодо популяризації здорового способу життя.

Наразі існує ситуація, коли реалізація багатьох програм, пов’язаних зі збереженням здоров’я, спрямована на проведення лікувальних, а не послідовних, систематичних, цілеспрямованих, головне, комплексних профілактичних дій. У той же час, науковий аналіз факторів впливу на здоров'я людини свідчать про те, що якщо прийняти здоров’я людини за


100 %, то на 20 % воно залежить від спадковості, на стільки ж від стану екології, ще на 10 % від якості системи охорони здоров’я, але найбільше – на 50 % здоров'я людини визначають фактори, пов'язані з її способом життя. Тобто вирішення проблеми здорового способу життя - це усвідомлення кожною людиною особистої відповідальності за власне здоров’я незалежно від її віку та статусу, й саме від способу життя залежить її майбутнє, майбутнє її сім’ї, дітей та рідних.

Тому формування здорового способу життя є соціальною проблемою, в якій медична складова виступає у органічній єдності з правовою, економічною, політичною та психолого-педагогічною її частинами.

Про створення умов для здорового способу життя населення та формування моди на здоровий спосіб життя йшлася мова на парламентських слуханнях про становище молоді в Україні “Молодь за здоровий спосіб життя” (3 листопада 2010 року). У щорічній Державній доповіді Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України “Молодь за здоровий спосіб життя” за підсумками 2009 року акцентується увага щодо формування громадської думки й громадської активності на користь здорового способу життя.

До основних передумов здоров'я зараховують 8 чинників: мир, дах над головою, соціальна справедливість, освіта, харчування, прибуток, стабільна екосистема, сталі ресурси. Тому, здоров`я кожної людини пов`язано з комфортними стосунками у сім`ї та її благополуччям, змогою працювати і відпочивати, побутом і соціальним захистом, освітою і мистецтвом, продуктами харчування і водою, бідністю і безробіттям, негативними звичками і соціально небезпечними хворобами, наявністю житла і рівнем достатку, станом екології тощо.

Упродовж останнього десятиліття в Україні спостерігається щорічна тенденція до скорочення кількості розлучень. Так, Міністерство юстиції України констатує, розірвання шлюбу у 2010 році зареєструвало 126 тис. пар, що на 14% менше, ніж у 2009 році, та на 25% менше, ніж у 2008 році.

За даними Державної статистичної служби Великобританії кількість розлучень за минулий рік зменшилось до самого низького рівня за останні 27 років. В Ірландії розлучення були дозволені лише у 1995 році. У Боснії, Герцеговині, Македонії, Італії 0,90 розлучення на 1000 жителів, у Польщі з розлучень - 1,7 розлучень на 1 тис., Німеччині і Швеція - 2,3 розлучення на 1 тис. населення.

Невтішна картина із психічним здоров'ям українців. Так, за приблизними оцінками майже 70% українців постійно перебувають у стані стресу, а третина усього населення – у стані сильного стресу. Внаслідок постійних стресів майже 80% людей набувають хвороби, яка зветься синдромом хронічної втоми. В Україні позбавляються стресу за допомогою: телевізору – 46%; алкоголю – 19%; їжі – 16%; медикаментів – 15%;
спорту – 12%.

50% німців відчувають шкідливий для здоров`я стрес. За статистикою, в США 90% населення постійно перебуває у стані сильного стресу. За даними американських вчених, 2/3 візитів до лікаря викликані симптомами, що ґрунтуються на стресі. У результаті економічні втрати від стресу у США перевищують 300 млрд. доларів щорічно. 40 млн. із 147 млн. працівників у країнах Європейського союзу страждають від стресів, а це щорічно наносить шкоди суспільству в 19 млрд. доларів США.

Одним із найважливіших чинників, які впливають на тривалість життя та здоров'я населення – це якість продуктів харчування.

Проте, їжа в Україні дорожча, ніж у США, Великобританії і ненабагато дешевша, ніж у Німеччині, Франції.

Актуальною та надзвичайно гострою проблемою України залишається низька якість питної води. За власними запасами води, доступними до використання, Україна є однією з найменш забезпечених країн Європи. Майже половина очисних споруд та каналізацій сьогодні застарілі по технології і не можуть відповідати стандартам. Технології очистки води на водопровідних станціях працюють по 3-х ступеневій системі, в той же час всі цивілізовані країни працюють практично по 7-8 ступеневій системі очистки питної води.

За нещодавно оприлюдненими даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, алкоголь є причиною майже 4% всіх смертей у світі. Від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу, війн.

Україна значно випереджає країни Європи за кількістю курців. В Україні 12 млн. курців (3,6 млн. жінок і 8,4 млн. чоловіків) – це 40% населення працездатного віку, кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-30 років). Куріння спричиняє в Україні приблизно 110 тис. смертей щорічно. Україна, за рівнем споживання алкоголю не надто відрізняється від Німеччини. Це приблизно 12 літрів на душу населення. В Україні існує проблема ставлення батьків до споживання алкоголю їхніми дітьми. Більше 70% перших вживань алкоголю дітьми — це вживання, які відбулися з дозволу батьків.

У Норвегії та Швеції, алкоголь та тютюн продають дуже рідко — існує лише по одному спеціалізованому магазину на область (округ). Причому весь "товар" дорожче нашого алкоголю й тютюну в 50-100 разів.

У Великобританії, вперше за 100 років, зменшилася тривалість життя. Причини скорочення тривалості життя - нелюбов до спорту та тяга до нездорової їжі. Тому урядовці Великобританії пропонують обмежити в продуктах харчування для дітей вміст жирів, солі, цукру. Заборонити рекламу солодощів, зобов'язати виробників наклеювати на цукерки, тягучки та шоколадки етикетки – “Мінохорони попереджає…”.

У Німеччині вживання алкоголю було і є більшим, ніж у Польщі, тобто понад 1,5 млн.осіб (у Польщі понад 900 тис.).

Наразі ситуація щодо поширення негативних явищ серед української молоді має сумну статистику. Так, за результатами дослідження щодо динаміки вживання алкоголю, наркотиків, поширеності тютюнопаління серед учнівської молоді 91 % дівчат та хлопців віком 15 – 16 років уже мають досвід вживання алкоголю (у 1995 році таких було 87 %), 63 % – досвід тютюнопаління, ще 14 % – вже „спробували” марихуану. Найбільш поширеним як серед хлопців так і серед дівчат є вживання пива (відповідно 70 % і 56,5 %). У 2008 р. медиками було вперше зареєстровано 48 випадків (0,6 на 100 тис. дітей) дитячого хронічного алкогольного синдрому.

Лише 9 % підлітків, які живуть або працюють на вулиці детально інформовані щодо епідемії ВІЛ/СНІДу. Проблема розповсюдження епідемії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, наркоманії та інших соціально небезпечних хвороб досягла критичної позначки, оскільки більше 70 % хворих – це люди працездатного та репродуктивного віку. За даними національних і міжнародних організацій, лише кожна шоста людина, що живе з ВІЛ, знає про свій статус.

За даними Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, стан фізичного і психічного здоров’я молоді в Україні є тривожною ситуацією, яка несе в собі велику загрозу національній безпеці, соціальній і демографічній сферам. Якщо вісім років тому близько 90 % учнів мали відхилення у стані здоров’я, понад 50 % - незадовільну фізичну підготовленість, близько 60 % - низький рівень фізичного розвитку, то в даний час ці показники значно погіршилися й Україна за станом здоров’я населення опинилася на сотому місці у світі. Критичний рівень здоров’я, фізичної підготовленості й фізичного розвитку учнів є наслідком зниження їхньої рухової активності у режимі дня при зростаючому статичному (до 72 % протягом навчального року) і психоемоційному напруженні процесу навчання, впровадження інноваційних комп’ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливих екологічних умовах навколишнього середовища, негативного впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.

За даними Міністерства освіти і науки України лише близько 25 % дітей займаються фізкультурою поза школою, в той час, коли переважна більшість віддає перевагу пасивному відпочинку біля телевізора чи комп’ютера.

Тому підвищення ефективності фізичного виховання, поліпшення рухової активності, збереження й зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя нині визнано найактуальнішими проблемами, що нагромадилися у загальноосвітніх навчальних закладах протягом останніх десятиріч.

Кожна восьма дитина в США страждає гострими серцево-судинними хворобами. 50 % американських дітей схильні до подібних захворювань. Дослідження проведене Американською асоціацією кардіологів показало, що 18 млн. американців хворіють цукровим діабетом, при цьому третя частина навіть не знає про це. Основними причинами виникнення захворювання є неправильне харчування, малорухомий спосіб життя.

На вирішення вищевикладених проблем, в Україні реалізовується низка загальнодержавних програм, заходи яких спрямовані на вирішення соціальних проблем молоді, сприяння її соціальному розвитку. Це, зокрема: Державна програма „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 року, Національна програма забезпечення молоді житлом на 2003–2012 роки, Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки, Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007–2011 роки, Державна цільова соціальна програма “Молодь України“ на 2009–2015 роки.

Реалізація зазначених програм дала певні позитивні результати. Так, в результаті виконання Державної цільової соціальної програми “Молодь України“ на 2009–2015 роки у 2009 році:

- забезпечено діяльність 100 молодіжних центрів праці;

- працевлаштовано майже 16000 осіб; надано понад 74000 консультаційних послуг;

- проведено Всеукраїнський семінар на тему “Планування роботи і методика проведення інформаційно-просвітницьких заходів профілактичного спрямування” для лідерів студентського руху;

- Всеукраїнську акцію “Вибір молоді – здоров’я” та Всеукраїнську культурно-мистецьку акцію спрямовану на пропаганду та формування здорового способу життя “Через здоровий спосіб життя – до формування нової політичної еліти”;

- підтримано 63 програми 63 всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських організацій (56 - молодіжних, 7 - дитячих) на загальну суму 4 712 500 грн;

- розроблено проект Положення про Центр патріотичного виховання, яке затверджене наказом Мінсім’ямолодьспорту та погоджено з МОН та зареєстровано у Мін’юсті від 13.10.2009 № 954/16970.

 

У 2010 році:



-          забезпечено діяльність 19 обласних молодіжних центрів праці;

-          працевлаштовано близько 17 тис. осіб (з них на перше робоче місце 784 особи), надано близько 60 тис. послуг;

-          забезпечено діяльність 3399 молодіжних трудових загонів, до участі в яких залучено 77391 осіб;

-          призначено 44 гранти Президента України для обдарованої молоді із 19 регіонів України у обсязі 2,9 млн.грн.;

-          проведено заходи до Всесвітнього дня пам’яті людей, які померли від СНІД та Всеукраїнську профілактичну акцію "ВІЛ стосується кожного" до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом (розповсюджено 2200 тис. буклетів, плакатів, календарів "ВІЛ стосується кожного");

-          проведено моніторинг наявності на вулицях населених пунктів України зовнішньої реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка не відповідає нормам чинного законодавства (досліджено понад 2,8 тис. рекламоносіїв, виявлено 60 випадків порушень Закону України "Про рекламу". За результатами розгляду справ прийнято 30 рішень про накладення штрафів на загальну суму 31,52 тис. грн.);

-          підтримано 65 програм 64 всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських організацій (53 - молодіжних, 11 - дитячих) на загальну суму 4 751 100 грн.

 

Держава сприяє популяризації здорового способу життя населення шляхом поширення знань з питань охорони здоров’я, екологічного і фізичного виховання, здійснення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури населення, створення необхідних умов для підвищення індивідуального рівня фізичного та психічного здоров’я, занять фізкультурою, спортом і туризмом, розвитку мережі центрів здоров’я, профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів;



- органи виконавчої влади забезпечують реалізацію заходів спрямованих на формування здорового способу життя та профілактику негативних явищ, які мають місце у молодіжному середовищі, але через епізодичне фінансування не дають змоги суттєво змінити тенденцію погіршення ситуації щодо поширення соціально небезпечних хвороб;

- в Україні проводиться державна політика обмеження куріння та вживання алкогольних напоїв, але через відсутність механізму контролю ці дії практично не впливають на позитивну зміну ситуації в цілому.

Проте все це не об’єднано в одну єдину програму, отже, нагальною постала потреба у прийнятті нової Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки.

 

 



 

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

 

Низький рівень економічної та громадської активності молоді, низький рівень компетентності молодих людей з питань участі у всіх сферах суспільного життя та процесі формування і реалізації державної політики зумовлені, насамперед, відсутністю:



дієвих механізмів впливу молодих громадян на формування та реалізацію державної політики;

комплексного підходу у питанні формування здорового способу життя;

постійної оцінки та моніторингу (не тільки у вигляді аналізування звітів) попередження соціально небезпечних хвороб серед молоді, формування здорового способу життя та популяризації фізичної активності й змістовного дозвілля;

активної участі молоді в реалізації й розробці заходів щодо здорового способу життя (коли молодь виступає як свідомий учасник процесу, а не як його пасивний споживач);

розуміння кожної молодої людини особистої відповідальності за власне здоров’я та дотримання відповідних норм гігієни;

програм і стратегій громадської активності молоді, формування ціннісних орієнтацій молоді.

А також зменшенням чисельності позашкільних навчальних закладів, соціокультурних, спортивних, дозвіллєвих та інших закладів і установ, що мають на меті забезпечення виховання та проведення змістовного дозвілля молоді, об’єктів інфраструктури сприяння зайнятості молоді та підтримки молодіжного підприємництва тощо;

недостатнім рівнем кадрового забезпечення місцевих і районних органів виконавчої влади з питань формування здорового способу життя серед молоді.

Наявні проблеми неможливо вирішити лише на рівнях регіонального та галузевого управління.

Тому, все це зумовлює нагальну необхідність прийняття Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки (далі – Програма).

Програма повинна бути направлена на зміцнення особистісної самооцінки та на відхід від інфантилізму й пасивності. Необхідно перейти до усвідомленого ставлення до свого здоров’я та взяти відповідальність за спосіб життя кожною молодою людиною, незалежно від її віку та статусу. Окрім того, потрібно визнати, що здоров’я молоді є стратегічним запасом країни й саме від цього залежить її майбутнє.

 

Мета Програми

 

Мета Програми полягає у створенні політичних, соціальних, економічних, законодавчих, фінансових та організаційних передумов для формування та запровадження здорового способу життя молоді, що в свою чергу позначиться на всіх сферах життя країни, починаючи з загальнодержавного, регіонального та місцевого рівнів.



 

 

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

 

Проблема формування здорового способу життя молоді може бути вирішена двома варіантами.



Перший варіант передбачає вирішення молодіжних проблем в Україні шляхом здійснення систематичних культурно-просвітницьких та інформаційних заходів державними установами за рахунок бюджетних коштів.

Це дасть змогу певною мірою забезпечити контроль та звітність перед державою і громадою щодо розв’язання проблем у молодіжному середовищі.

Проте такий варіант не може бути достатньо ефективним, оскільки він потребує великої суми бюджетних коштів та надмірної опіки держави над молоддю.

Другий варіант передбачає прийняття в установленому порядку Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки, що передбачає створення соціальних умов за яких молодь обере самостійно свій шлях до здорового способу життя через громадянську свідомість та позицію, самореалізацію, зайнятість, економічне благополуччя, створення родини тощо. Для створення зазначених умов, необхідно почати з впровадження радикальної профілактики.

На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, переважає медична модель профілактики, яка спрямована на попередження розвитку захворювань та проведення заходів боротьби зі шкідливим для здоров’я вживанням тютюну, алкоголю, наркотичних й інших психоактивних речовин.

А профілактика, за визначенням ВООЗ, – це різнобічна, багатогранна діяльність, що перешкоджає поширенню негативних явищ у суспільстві, шляхом зміни соціальних умов. Профілактику ще називають “соціальною профілактикою“, тому що вона впливає на комплекс соціальних умов, які сприяють збереженню і розвитку здоров’я, запобігаючи несприятливому впливу чинників соціального та природного середовища.

Потрібно радикально змінювати існуючу профілактику. Вона повинна включати систему державних заходів, що мають на меті усунути фактори, які шкідливо діють на здоров'я, а також забезпечити гармонійний розвиток фізичних і духовних сил молодої людини.

Основні способи реалізації завдань радикальної профілактики:

- навчання здоровому способу життя: усвідомлення, розвиток і тренування визначених умінь справлятися з вимогами соціального середовища, керувати своєю поведінкою;

- надання молоді психологічної і соціальної підтримки;

- зміну соціально-культурних умов життя молоді (пропаганда здорового способу життя, фізична культура, санітарне просвітництво тощо);

- створення оптимальних умов, направлених на зміцнення здоров'я, підвищення трудової активності молоді, включаючи умови праці, відпочинку, житлово-побутові умови;

- заходи, що забороняють і контролюють споживання і поширення тютюну, алкоголю, наркотичних й інших психоактивних речовин;

- інформування батьків, співробітників різних установ про різноманітні ознаки вживання адиктивних речовин, надання інформації про те, що необхідно робити, якщо дитина почала їх вживати.

До радикальної профілактики потрібно відносити заходи від системи заборон і покарань до роз’яснювання й санітарного просвітництва.

Як результат впровадження радикальної профілактики:

-    наявність соціальної та особистісної мотивації до збереження та зміцнення здоров'я;

-    усвідомлення цінності здоров'я у дорослих, негативно впливає на молодь й формує у неї байдужість і зневагу до власного здоров'я;

-    наявність системи стимулювання молоді до збереження свого здоров'я.

 

На сьогодні в країні:



-    розроблено і впроваджується різними центральними органами виконавчої влади понад 15 державних цільових програм у яких є тільки окремі розділи щодо утвердження здорового способу життя, подолання соціально небезпечних хвороб та профілактики правопорушень у дитячому та молодіжному середовищі;

-    не існує єдиної програми Формування здорового способу життя, яка б мала статус Загальнодержавної цільової програми;

-    впроваджувати Загальнодержавну програму повинні спеціально підготовлені кадри, які пройшли навчання за єдиною програмою, з урахуванням особливостей роботи;

-    існують відомчі стандарти, окремі технології і методики, що довели свою ефективність. Але цими напрацюваннями не користуються усі ті, хто працює у сфери формування здорового способу життя;



-    на сьогодні існує дефіцит бюджетного фінансування програм та профілактичних заходів;

-    кожне Міністерство, його структурні підрозділи, партнери – громадські організації пропонують людям, які звертаються по допомогу, різні адресні послуги. Та послуги не носять постійний і систематичний характер;

-    не використовується повністю резерв, який мають громадські організації;

-    не розроблено механізм ліцензування і акредитації цих організацій.

Робота щодо здорового способу життя, в межах компетенції, здійснюється у кожному окремому випадку. Кожне Міністерство має успіхи, може і повинно говорити про свої здобутки у вирішенні цього питання. Проте, загальна робота носить не системний характер. Загальні результати, з огляду на цифри щодо захворювань на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, вживання молоддю алкоголю та тютюну, не дають надію на здорове покоління. Тому, потребує вирішення проблема більш дієвої координації дій різних суб'єктів як на національному, так і на регіональному рівнях.

Актуальність розробки концепції і програми підсилюється тим, що з кожним роком зростає кількість кризових явищ у суспільстві. Вони тісно пов'язані не тільки з політичною, соціально-економічною ситуацією в суспільстві, а і з умовами виховання та побутовим неблагополуччям у сім'ях, недоліками в організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, негативним впливом антигромадських елементів тощо. Недостатня увага приділяється організації дозвілля дітей і підлітків, вихованню в них поваги до закону і загальноприйнятих правил поведінки в суспільстві, формуванню позитивного погляду на здоровий спосіб життя.

Є нагальна потреба у формуванні здорового способу життя. Тому необхідно розробити Загальнодержавну цільову програму з формування здорового способу життя з постійним фінансуванням.

Варіант вирішення молодіжних проблем шляхом прийняття в установленому порядку Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки є найбільш оптимальним, тому МОНмолодьспорт пропонує прийняти розпорядження “Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки“.

 

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми, строк виконання заходів



 

Виконання Програми можливе шляхом:

- виховання у молодого покоління відповідального ставлення до свого здоров'я;

- підвищення ролі та престижу сім'ї;

- пропаганди кращих традицій української сім'ї;

- забезпечення економічного благополуччя сім'ї;

- виховання почуття відповідальності у батьків за поведінку дітей;

- стимулювання молоді до укладання шлюбів;

- надання соціального житла молодим подружжям, які його потребують;

- збільшення об'ємів будівництва молодіжного житла;

- збільшення пропозицій щодо кількості робочих місць на підприємствах шляхом надання роботодавцям дотації для працевлаштування молоді;

- зменшення рівня безробіття серед молоді;

- гарантованого забезпечення молодих людей першим робочим місцем шляхом бронювання робочих місць;

- мінімізації процесів трудової міграції молоді шляхом створення відповідних економічних механізмів підвищення економічного благополуччя;

- розробки сучасної системи оплати праці та забезпечення рівня заробітної плати не нижче рівня високорозвинених Європейських країн;

- удосконалення системи оздоровлення та відпочинку молоді;

- реконструкції та будівництва фізкультурно-спортивних і оздоровчих закладів;

- проведення досліджень щодо найбрудніших міст України та присвоєння їм статусу міста, яке екологічно непридатне для проживання людей;

- розроблення механізмів та програм, за яких молодь, яка виявила бажання зможе мігрувати з великих екологічно брудних міст до екологічно чистої сільської місцевості;

- створення екологічно чистих містечок на базі сільської місцевості з відповідною соціальною інфраструктурою;

- розроблення та впровадження механізмів доступу до кредитних ресурсів;

- вдосконалення системи кредитування молоді на здобуття вищої освіти;

- посилення контролю за розміщенням реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- розроблення та впровадження сучасних механізмів та методик популяризації здорового способу життя;

- посилення державного та громадського контролю за дотриманням законодавства щодо обмежень та заборони куріння і вживання алкоголю у громадських місцях;

- формування громадської думки щодо нетерпимості до проявів шкідливих звичок;

- залучення громадянського суспільства до процесу вироблення та реалізації політики в сфері здорового способу життя;

- усвідомленості шкоди від алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- створення умов для залучення молоді до рухової активності;

- забезпечення рівного доступу молоді до засобів збереження здоров'я та активного дозвілля;

- створення умов для реалізації творчого і трудового потенціалу молоді;

- розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня тривалості життя;

- налагодження виробництва якісних продуктів харчування, питної води, одягу, взуття, предметів особистого користування та гігієни, меблів, предметів побуту, засобів пересування тощо та забезпечення ними населення країни;

- забезпечення безперешкодного доступу до мережі спортивних закладів, закладів відпочинку та розваги;

- підвищення якості послуг, що надаються спортивними закладами, закладами відпочинку та розваг;

- забезпечення гарантованого рівня та високої якості безоплатної кваліфікованої медичної допомоги;

- забезпечення доступності сучасних засобів діагностики, профілактики, лікування та реабілітації;

- посилення координації діяльності Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у розв'язанні проблем, пов'язаних із популяризацією здорового способу життя;

- розроблення регіональних програм щодо формування здорового способу життя.

Строки виконання заходів щодо популяризації здорового способу життя за напрямками:

1)      - 2013 рік - рухова активність;

-          2014 рік – екологія, харчування, питна вода;

-          2015 рік - здоров’я на робочому місці;

-          2016 рік – алкоголізм та тютюнопаління (шкідливі звички);

-          2017 рік - зміна поведінки на користь здорового способу життя;

2)     створення професійної служби моніторингу громадського здоров’я.

 

 



Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

 

Виконання Програми дасть змогу:



- забезпечити чітку координацію зусиль органів державної влади та громадських організацій, об’єднань молоді у сфері запровадження здорового способу життя, як одного з напрямів державної молодіжної політики;

- збільшити чисельність молодих людей, які ведуть здоровий спосіб життя;

- збільшити чисельність молоді, які відвідуватимуть позашкільні навчальні заклади, соціокультурні, спортивні, дозвіллєві та інші заклади і установи, що мають на меті забезпечення виховання та проведення змістовного й активного дозвілля молоді;

- зупинити поширення соціально небезпечних хвороб (епідемії ВІЛ/СНІДу, туберкульозу тощо);

- зменшити кількість нарко та алкозалежних осіб;

- збільшити кількість молоді, яка займається фізичною культурою та руховою активністю;

- сформувати особисту відповідальність за стан здоров’я у кожної молодої людини;

- змінити негативне та споживацьке ставлення до навколишнього світу та природи;

- збільшити кількість свідомих громадян, які власною поведінкою сприятимуть зміцненню людського потенціалу країни;

- зменшити витрати на лікарняні листки.

Ефективність програми визначається на основі моніторингу досягнення центральними і місцевими органами виконавчої влади її показників.

У разі не прийняття Загальнодержавної цільової соціальної програми “Формування здорового способу життя молоді України” на 2013-2017 роки, не буде забезпечено вирішення проблеми комплексного становлення молоді, задоволення її соціальних потреб та самореалізації, збільшиться ризик виникнення негативних проявів у молодіжному середовищі тощо. Окрім того, це викличе негативні тенденції в суспільстві та призведе до збільшення правопорушень та злочинів, зміни психологічного настрою молоді.

Також виникає ризик, що будуть втрачені досягнення та напрацювання за результатами реалізації Державної цільової соціальної програми “Молодь України“ на 2009 – 2015 роки.

Таким чином, не буде створено правові, соціальні, економічні та організаційні передумови для формування та популяризації здорового способу життя молоді.

 

 

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми



 

Фінансування заходів передбачається за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, грантів міжнародних організацій та інших джерел не заборонених законодавством.



 



Реєстрація



Логін











Пароль






Увійти  

Реєстрація  













Опитування




Як ви оцінюєте послуги дитячого центру "Молода гвардія" щодо організації виховної, фізкультурно-спортивної діяльності та дозвілля:



відмінно



добре



задовільно



незадовільно

Відповісти 

результати 








Каталог: vuchovna
vuchovna -> Посвята в першокласники Вітаємо вас, діти вільної України, зі святом першокласника. Вчитель
vuchovna -> Наказ №17 Про підсумки проведення районного етапу огляду-конкурсу на кращу організацію правової освіти та виховання у навчально- виховних закладах
vuchovna -> Сценарії християнских свят для учнів 5 – 8 класів Великдень
vuchovna -> Наказ №1243 Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України
vuchovna -> Чарівна скриня
vuchovna -> Випускний 2009 Учениця: Ура!!! Уроки скінчилися. Дівчата, ну- мо веселитися. Танок «Веселий джайв»
vuchovna -> Осінь чудова пора. Любить осінь дітвора
vuchovna -> Голос ведучої Ну от і все. Уже перегорнули Підручників останні сторінки
vuchovna -> Наказ №109 Про організацію літнього відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2011 року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал