Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012


Лауреат Шевченківської премії, доктор філологічних наук, професор, академік АН УРСР Ігор Олександрович Дзеверін родом з м. Драбів. Він народився 5 листопада 1929 р



Сторінка5/8
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1,58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Лауреат Шевченківської премії, доктор філологічних наук, професор, академік АН УРСР Ігор Олександрович Дзеверін родом з м. Драбів. Він народився 5 листопада 1929 р.

Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1955 р). Свої перші кроки в науці зробив під пильним батьківським наглядом і добрим оком М. Рильського, М. Гудзія. Роки праці поруч з ними сприяли становленню працьовитого критика.

Працював директором інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, головним редактором журналу "Радянське літературознавство".

Ігор Олександрович ніколи не залишався в рамках чистої науки. Він писав цікаві гострі статті, виступав на літературних зібраннях і форумах. Автор праці "Остап Вишня" (1957). Кожну доручену справу доводив до кінця, працював з повною віддачею всіх душевних і фізичних сил.

У 1988 році став лауреатом Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (разом ще із сімома вченими) за наукову редакцію, підготовку текстів та упорядкування Зібрання творів Івана Франка в 50 томах.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани" та медалями.

Помер 12.лютого 2001 року.


Що читати про письменника

Дзеверін Ігор Олександрович // Шевченківські лауреати. 19622001: Енциклопедичний довідник. – К., 2001. – С. 135 –136.

Жулинський М.Г. Дзеверін Ігор Олександрович // Українська літературна енциклопедія. – Т. 2. – К., 1990. – С. 54.

Ігор Дзеверін // Шевченківські лауреати 1962-2001 : енцикл. довідник / авт.-упоряд. М. Лабінський; вступ. слово М. Дзюби. – К., 2001.– С. 135 –136.

Лисенко В. Ігор Дзеверін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slovoichas.in.ua/_private/istorija/dzeverin.htm. – Назва з екрану.

Жур Петро Володимирович


Уродженець Черкащини Петро Жур більшу частину життя мешкав за межами України, але ніколи не поривав з нею і, можливо, це визначило його зацікавленість творчістю геніального земляка – Тараса Шевченка.

П. Жур народився 13 жовтня .1914 року в с. Гарбузин, Корсунь-Шевченківського району . З кінця 1930-х років він служив у армії й водночас набував досвіду в журналістській праці. Навчався в Ленінградському університеті, але студії перервала війна. Університет закінчив 1950 року. Працював редактором ТАРС та понад тридцять років був відповідальним секретарем і заступником головного редактора журналу «Звезда». Журналістську роботу він постійно поєднував з науково-дослідницькою, поглиблено вивчав життєвий та творчий шлях Шевченка і його оточення в Петербурзі, в Україні, Приураллі, Оренбурзі, Мангишлаку.

Наслідком глибоких літературних та архівних пошуків, подорожей шляхами Шевченка стали його численні наукові розвідки, а згодом – талановиті, яскраві документальні книжки.

Перебування поета в Петербурзі представлено у його книжці «Шевченківський Петербург» (1964,1972). Подорожам Т. Шевченка Україною П. Жур присвятив три книжки: «Літо перше» (1979), «Дума про Огонь» (1985, 1989), «Третя зустріч» (1970). Перебування Шевченка в Києві докладно і багатогранно розкрите ним у книжці «Шевченківський Київ» (1991). А підсумком багатолітньої наукової праці стало монументальне видання «Труди і дні Кобзаря» (1996, 2003). Уже в останні дні життя в Києві П. Жур завершив нову книжку – «Шевченківський Корсунь», видану посмертно у 2003 році.

Петрові Журу, талановитому поетові, належать численні переклади на російську мову творів багатьох українських поетів – Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Дмитра Павличка, Івана Драча та інших.
Петро Жур – один із ініціаторів і активних творців першої української Шевченківської енциклопедії. За роботу над нею у 1980 році він був удостоєний премії імені Тараса Шевченка. Багато уваги Петро Жур приділяв справі вшанування і увічнення пам’яті Кобзаря. Опікувався спорудженням пам’ятників, роботою Шевченківських закладів, був одним із найактивніших організаторів Шевченківських свят у місті на Неві.

Твори письменника:
Жур П.В.  Літо перше : з хроніки життя і творчості Тараса Шевченка / П.В.  Жур; худож. В.Кононенко. – К. : Дніпро, 1979. – 278 с. : ілюстр.
Жур П.В.  Труди і дні Кобзаря / П.В.  Жур; вступ. ст. М. Павлюка. - К. : Дніпро, 2003. - 518 с. : порт. - (Бібліотека Шевченківського комітету).


Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)
ld -> Міський науково – методичний центр м. Кременчука №78 квітень 2013 р


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал