«Коли Зима зустрічається з Весною» за Галиною Бондаренко



Скачати 48,41 Kb.
Дата конвертації24.02.2017
Розмір48,41 Kb.
Тема: «Коли Зима зустрічається з Весною» за Галиною Бондаренко

Мета: ознайомити учнів з текстом «Коли Зима зустрічається з Весною» за Галиною Бондаренко; формувати уміння визначати головну думку твору; практично визначати засоби зв'язку слів у реченні; збагачувати лексичне поле дітей; розвивати навички діалогічного, монологічного мовлення, сприяти розвитку фантазії, творчості; розвивати спостережливість; прищеплювати любов до рідної природи, рідного краю; формувати почуття любові й поваги до своєї Батьківщини, до народів, що проживають на території Придністров’я.

Слова для засвоєння: Стрітення, отож, набрид­нути, криниця, гурт, різь­блений, багаття, вигуки, повідомити


Хід уроку

І. Організаційний момент

Встаньте, діти, усміхніться

І до сонця потягніться.

До сусіда поверніться,

Одне одному всміхніться.

Отже, ви часу не гайте

І навчання починайте.



ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

    • А зараз подивіться у віконце і розкажіть, будь ласка, про сьогоднішній день.

    • Яка пора року? Який місяць хазяйнує?

    • Пригадайте місяці зими і назвіть їх. А які місяці весни ви знаєте?

    • Які зимові свята ми вже святкували? А які ще попереду?

    • Діти, а яка ж буває зима? (морозна, сніжна, люта...) а весна?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Розповідь учителя

Кожен народ має свої звичаї і традиції. Сьогодні ми з вами познайомимося із святом Стрітення, традиціями українського народу, звичаями, народними віруваннями та прикметами.

15 лютого християни східного обряду святкували Стрітення – одне із 12 головних церковних свят. Слово «стрітення» із старослов’янської означає «зустріч», інше значення цього слова – «радість». Свято Стрітення було встановлено на честь зустрічі немовляти Христа із праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною. Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів, а у народних традиціях здавна сприймається як зустріч зими з весною. Стародавні слов’яни 15 лютого називали Громницею. Вважалось, що це єдиний зимовий день, коли може статися грім. Освячені на Стрітення свічки, які так і називали «громниці» ставили перед образами під час грози, щоб вони ставали оберегами від грому і вогню. А ще, кажуть, стрітенська вода, яку збирали із бурульок і додавали до звичайної води, має цілющі властивості: лікує рани, захищає від «злого ока». Нею кропили вояків перед боєм, а пасічники окроплювали свої вулики. Наші предки помічали: якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися; якщо у цей день сонце – чекати суворих морозів; снігопад віщує дощову весну; ясний захід – припинення морозів; ясна і тиха погода – хороший врожай.

Зустріч свята Стрітення була пишна і радісна. Люди водили хороводи, співали пісні, які прославляли родючу землю, весняну працю проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.



ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
Робота з підручником. Послухайте оповідання Галини Бондаренко « Коли Зима зустрічається з Весною»
Перед читанням познайомимося з незнайомими словами, які нам зустрінуться у тексті:
Стріха - критий очеретом або соломою дах хати.
Недуги- хвороби.
Гуцульщина, Буковина – західні регіони України.
Лихо – біда, горе.
Гурт- група дітей.

Читання вчителем тексту.


Бесіда по прослуханому тексту.
- Коли святкують Стрітення?
- Як люди дізнаються, хто переміг – весна чи зима.
- Про що ще ви дізналися з цього тексту?

V. Закріплення вивченого матеріалу
Читання ланцюжком.
Подумайте, на які 3 частини можна поділити текст, про що буде розповідати кожна частина. Придумати заголовок до кожної частини.
Зачитаємо народні прикмети, пов'язані з цим днем
- Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була Весна, а весна туди, де була Зима.
- Лютий лютує, весні дорогу готує.
- Якщо на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
- Як капає із стріх,буде у вуликах багато меду.
-Як на Стрітення півень води із стріх нап'ється, будуть ще холоди.
- Лютий сухий та холодний, серпень буду спекотний.
-Якщо ввечері бурульки короткі, - до весни снігу випаде мало, а якщо довгі, то будуть часті заметілі.
- Якщо на Стрітення іній на деревах - буде гарний врожай гречки та картоплі.
Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти. 
Треба трохи відпочити. 
Руки вгору, руки вниз. 
На сусіда подивись. 
Руки вгору, руки в боки. 
Вище руки підніміть. 
А тепер їх опустіть. 
Плигніть, діти, кілька раз. 
За роботу, все гаразд.

Стрітенські повір'я.

  1. Ворожили на врожай. Залишали тарілку із зерном на ніч надворі. Якщо вранці на зерні є роса – врожай буде, якщо зерно сухе – чекай неврожаю.

  2. Традиційно в цей день співали веснянки, якими закликали весну, чумаки готували вози, селяни – знаряддя праці.

Робота із загадками.



Тане сніг і небо плаче,
Промінь по гіллячках скаче,
Кішкам стало не до сну,
Ждемо в гості ми -… весну
Снігом все позамітала,
Ріки в кригу закувала,
Холоднішої нема,
Аніж тітонька - …зима


Будемо сподіватися, що весна не забариться і вже зовсім скоро порадує нас теплим сонечком. Щоб весна прийшла скоріше люди співали веснянки. Послухайте одну з них:





Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Тут вони граються,
Тебе дожидаються.

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.

- Що ви дізналися нового на уроці?


- Коли відзначають свято Стрітення? - Що це за свято?

- Що вам сподобалося на уроці? Що несподобалося?


- Які звичаї, прикмети або повір'я запам'яталися?
VIІ. Домашнє завдання

Читати текст. Вивчити напам'ять дві-три прикмети про Стрітення.



За Галиною Бондаренко

КОЛИ ЗИМА ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ 3 ВЕСНОЮ

Стрітенського дня колись чекали з нетерпінням. Зима з її морозами та сніговіями швидко набридала, особливо сільським дітям, яких вона заганяла до хати на піч.

Отож і придивлялися 15 лютого — в день, коли, за народним повір’ям, ці дві пори року зустрічаються, — хто кого переможе. І коли переможно сяяло сонце, а зі стріх капала вода, це означало, що заквітчана красуня Весна подолала морозну Зиму і скоро вступить у свої права.

Цього дня освячували воду в церквах, святили її в криницях, а також набирали тієї води, що капала зі стріх, вірячи, що її чудодійна сила допоможе при недугах, оджене від дому лихо.

Разом з водою святили також свічки (на Гуцульщині — «трійці», три свічки в різьбленому підсвічнику), бо ці дві одвічні стихії — вода і

вогонь — багато важили в житті наших предків.

Стрітенською свічкою (її ще називали громницею)обкурювали дім, щоб очистився від усього лихого, запалювали її під час грози.



На Буковині хлопці з дівчатами виходили гуртом на поле стрічати весну. На полі запалювали багаття, співали пісень, радісними вигуками: «Зійшов сніжок — берись за плужок», — повідомляли землі, весні, що хлібороб уже готовий до своєї одвічної і необхідної праці.

Каталог: uploads -> doc
doc -> Замінено текст розділу: IV. Соціокультурна змістова лінія
doc -> Тема. Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості, складні й складені. Мета
doc -> Тема.. Старий рік поспішає на поріг
doc -> Повідомлення по темі «Будова слова»
doc -> Урок у першому класі «здрастуй, школо!» Мета: Розкрити учням поняття слів «школа», «школяр», розширювати пізнавальну діяльність дітей, формувати інтерес до навколишнього світу
doc -> Складнопідрядне речення з підрядними означальними й
doc -> Апостроф. Урок-подорож "Морська регата"
doc -> Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте прислів’я ( «Герой вмирає, а ім’я його живе») Диктант 2
doc -> Урок з інтегрованого курсу


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал