Книга, школа, знання, совість, дружба, праця, небо. Читання скоромовки



Сторінка2/3
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,72 Mb.
ТипКнига
1   2   3
Тема. УКРАЇНО, ЯСЕН МІЙ ЦВІТЕ

Мета. Збагачувати знання учнів про історію, культуру своєї Вітчизни. Розвивати вміння самостійно вибрати книжку серед групи книжок за окресленими ознаками. Виховувати почуття патріотизму.

Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, малюнків. Збірники творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

На дошці записані слова:

Є багато країн на землі,

В них — озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.



I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми уроку.
1. Вступна бесіда.

— Чудовий і мальовничий край — Україна. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Земля роду українського, чия історія сягає сивої давнини.



2. Робота з виставкою книг.

  • Назвати твори про Україну.

  • Які збірки творів є на виставці?

  • Які твори в цих збірках присвячені Україні?

  • ПІ. Перегляд ілюстрацій до геми.

Бесіда:

  • Розгляньте малюнки.

  • Якими словами ви підписали б їх?

  • IV. Обговорення прочитаних творів.

/. "Ім'я нашої Батьківщини", Володимир Самійленко

а) В якому творі говориться про назву нашої країни?

б) 3 якого твору слова:

"На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо ..."

в) Хто автор цих слів?

2. "Що таке Батьківщина?" (с. 38-39).

а) Що для вас означає слово "Батьківщина"?

б) Продовжити речення:

З таких невеличких куточків і складається ....
Батьківщина — це рідне твоє ... .
Батьківщина — це твоя рідна ....
Батьківщина — це й пісні


в) Які слова близькі за значенням до слова "Батьківщина"?

3. "Деркач і Кріт", Василь Сухомлинський (с. 39-40).

а) Про що співав Деркач?

б) Що кличе Деркача з теплих країв на північ?

4. Хвилини поезії

Учні декламують вірші про Україну).
Фізкультхвилинка.

Хвилі

Море зараз ми знімаєм,

Хвилі всі ми зображаєм.

Вліво, вправо нас гойднуло,

Чайка крилами змахнула,

Полетіла на димок.

А ви чули всі гудок?

У-у-у — гудіть за мною,

Тихо хлюпає прибій.

V. Читання та обговорення творів про Украйну. Бесіда.

Для кожного народу дорога його мова. Для нас, українців, найдорожчою г паша українська мова. Починається вона з колискової пісні, в якій і мамина любов, і ласка, і добро, і надія.

Хто з вас заспіває колискову, яку співака вам ваша мама?


  1. Самостійне читання вірша "Найрідніші слова" (с. 40-41).

  2. Виразне читання вірша (парами).

  3. Бесіда за змістом вірша.

- Про які найрідніші слова говориться у вірші?

5. Читання вірша "Рідна мова" (с. 41).



а) Читання вчителем.

б) Читання учнями мовчки (підготовка да виразного читання).

в) Конкурс на краще читання вірша.

г) Вибіркове читання.

— Які "чарівні" слова згадує автор вірша"? Прочитати. -— Яка наша мова? Прочитати.



6. Читання тексту "Київ", Наталя Забіла (с. 42).

а) Що ви знаєте про столицю України?

б) Як називається головна вулиця Києва?

в) Кого вважають засновниками древньою міста?

г) Про яку річку цей акровірш?

Давно ця річка сдавна

Народи три єднає

І в Чорне море пірне.

Простори України

Розкішно прикрашає.

Очиці милує дитини.



7. Робота над прислів'ями (с. 42).
VI. Підсумок.

. Бесіда.

  • Які ще прислів'я про Батьківщину ви знаєте? (Без верби і калини нема України.)

  • Які рослини — символи нашої землі ви знаєте?

  • Які державні символи України?





УРОК 6. У КОЛІ РІДНОЇ СІМ'Ї

Мета. Вчити дітей слухати співбесідника, говорити, читати. Формувати навички правильного виразного читання. Показати дітям значения сім'ї у житті людини. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту, людяність, бажання наслідувати кращі зразки поведінки членів сім'ї.

Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, збірники творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.
Відгадування загадки.

Цифра ця усім говорить, Скільки днів до тижня входить. А як поряд стане буква "Я", То це буде вже ... (сім 'я).



2. Вступна бесіда.

— Кожен із нас живе в своїй родині серед близьких і дорогих людей. Тато, мама, діти — це родина. Дід, баба, дядько, тітка, дядькові і тітчині діти — рідня. А вся рідня, теперішня і давнішня, — це рід. Рід до роду — то народ. Від любові до своєї родини починається велика любов до свого народу,

до своєї землі.

3. Мовна розминка. Вправа з пальцями.

Оцей пальчик — наш дідусь,

Оцей пальчик — баба.

Оцей пальчик — наш татусь,

Оцей пальчик — мама.

А цей пальчик — буду я!

От і вся моя сім'я!

4. Робота з виставкою книг.

Бесіда.


—Які з книг, що є на виставці, ви читали?

Які книги вам сподобались?

Я кою б книжкою ви доповнили виставку?

За заголовком книги (вчитель пропонує або учень вибирає) здогадатись про її зміст.

III. Читання оповідання А. М'ястківського "Наш рід" (с. 43).


  1. Читання вчителем.

  2. Бесіда за змістом оповідання.

І Цо вишивала мама на полотні? Чому сорочка українська? Якого ми роду?

3. Читання в особах.

IV. Обговорення прочитаних творів (самостійно дібраних, рекомендованих вчителем: збірник творів "Позакласне читання. 2").

Бесіда.

Які твори ви прочитали?

Чи сподобались вони вам?

Які твори ти порадив би прочитати своїм однокласникам?

2. Батько і мати два сонця у хаті. (Записано на дошці).

а) Бесіда.

Як ви розумієте ці слова пісні?


  • Наші уявлення про щастя, добро, ласку нерозривно пов'язані з образом найдорожчої для нас людини — матері.

  • Дайте відповідь: хто тебе так щиро любить, і вбирає і голубить, і кладе V ніжко спати? (Мати).

б) Хвилини поезії.
Читання віршів про маму.

в) Пояснити вислів: "Мати — берегиня роду". (Вона береже, оберігає рід).



г) Бесіда.

- Кого називає поет сонцем поряд із матір'ю?

- Якими ще словами звертаються діти до батька? (Батько, тато, татусь, таточко).

Вчитель.


— Зі словом "батько" народ пов'язує ряд оберегів від усього злого на шляху людини.

Прочитайте їх назви.

Б...тьківщ...н..., б...тьківськ... х...т..., б...тьк...вськ... кр...н...ця. (Батьківщина, батьківська хата, батьківська криниця.)

З давніх-давен батько шанувався в родині. До наших днів дійшли вислови: "тато прийшли", "тато заспівали". Батько давав дозвіл краяти хліб. А на Святий вечір, вносячи "дідуха" (житній сніп) до хати, він першим благословляв, вітав родину зі Святою вечерею.

ґ) Творче завдання.

Дібрати слова.

Тато (який?) сильний,...

д) Бесіда.

— Не можна уявити свого життя без мудрих, лагідних, всезнаючих бабусь і дідусів. Це вони відкривають нам скарбницю звичаїв і традицій нашого народу.

е) Читання мовчки ("Тільки тобі, бабусю", с 44 ■/5).


  • Чому оповідання має такий заголовок?

  • Чому в очах батьків "світилась радість"?

• Продовжити речення:

"Бабусю, он той найбільший персик



то "Спочатку всі з'їмо по одному. Щоб вистачило ..."

• Ці речення зустрічались у творі:

а) "Працьовита в нас сім'я"; б) "Тільки тобі, бабусю".

— Про кого в родині ми ще не говорили? (Про сестричок і братиків). Фізкультхвилинка (пісня-гра ч імітацією рухів).



Калачі

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу, З

верху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Г. Демченко

V. Змагання Всезнайок (за прочитаними творами збірника "11оіакласнс читан­ня. 2", с.43, 45-50).

Клас ділиться на дві команди, обирає капітанів, журі.



1. Завдання для команд.

  • "Добрим чарівником" був: а) тато; б) дідусь; в) Миколка.

  • Продовжити речення. "Добрий чарівник"...

а) зварив обід;

б) перевів бабусю через дорогу;

в) гарно відремонтував сходи тітці Ганні.

• 3 якого твору слова?

"Мамо, ну відпочинь же трошки!"

а) "Навіщо кажуть "спасибі"; б) "Недогадлива донька"; в) "Працьовита в нас сім'я".



  • Хто не вмів жаліти по-справжньому?

  • Що означає жаліти по-справжньому?

  • Куди ховається робота?

а) за шафу; б) в невідоме місце; в) від очей лінивих дітей.

• 3 якого твору слова?

"Він же не жива істота: не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів", а) "Із сиром пироги"; б) "Куди ховається робота"; в) "Навіщо кажуть "спа­сибі".

2. Літературні ігри.

а) Відновити вірш (розрізати І строфу вірша "Дивний звір", перемішати карт­ки).



Перша команда.

У хаті в нас

з недавніх пір

завівся дуже дивний звір.

Живе собі і геть не йде.

А звуть його; Не-знаю-де.

Учора, щойно я заснув,

мої штанці він проковтнув



Друга команда.

— Ну, годі з мене, — я сказав.

І за порядком стежить став.

В шухляду клав я олівці

і вішав на стілець штанці.

Безладдя


звів я нанівець-

І звірові прийшов кінець!



б) Гра "Початки — кінцівки".

(Діти отримують картки з "початком" і "кінцем" прислів'їв). Скласти прислів'я.



І команда

11 команда

"Початки"

"Кінцівки "

"Початки"

"Кінцівки "

На сонці тепло, а

щастя на землі.

До людей — по розум,

коли в сім'ї лад.

Без сім'ї немає

біля матері добре.

Нащо й клад,

до мами •-- по серце.

3. Загадки.

а) Скільки було: баба, дві матері, дві дочки і онука? (Троє).

б) Скільки душ у сім'ї Омелька?
Вчитель читає вірш.

У нашого Омелька невеличка сімейка.

Тільки він та вона, та старий, та стара,

та Петро, та Іван, та Федот, та Степан, та Василь,

та Панас, та Микола, та Влас,

та той хлопець, що в нас,

та дві дівки косаті, та два парубки вусаті,

та два зяті у хаті,

й три невістки пихаті,

та дві Христі в намисті,

та дві ляльки в колисці,

— Ось яка в Омелька маленька сімейка. Треба йти до хати всіх порахувати.



  1. Підведення підсумків змагання.

  2. Відзначення переможців.

VI. Родовідне дерево.

1. Бесіда.

З давніх-давен велику сім'ю порівнювали з великим деревом, яке міцно і рішається за землю своїм корінням, а гілками тягнеться до неба, до сонця. Чим і рубший і вищий стовбур, тим старовинніший рід. Нижні гілки — це лінія дідусів і а бабусь; трохи вище розмістилися батьки: тато і мама, а також дядьки, тітки. На найвищих тоненьких гілочках прикріпилися брати і сестри.



2. Розгляд родовідного дерева однієї з родин класу.

VII. Підсумок уроку.

. Читання хором записаного вірша.

Поклонися щодня Поклонися щодня

батькові низенько, матінці ще нижче,

Бо в нього серденько Бо серденько в неї

до твого близенько. до тебе ще ближче.

2. Вивчення вірша напам'ять.


УРОК 7. ЦІКАВИЙ СВІТ НАВКОЛО ТЕБЕ

Мета. Формувати вміння визначати орієнтовний зміст твору за заголовком, ілю­страціями. Розвивати допитливість, спостережливість, бажання здобува­ти нові знання. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Тематична виставка книг. Малюнки із зображенням Пізнайка, Чомусика, Чарівного ключа, Вежі запитань; збірники творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.

1. Читання вірша, записаного на дошці чи плакаті.

Я був маленький і всіх питав." Чому?" Мама мовить:


  • Дивись, уже дев'ята година. А я кажу:

  • Чому? Мені кажуть:

  • Іди спати.

І я знову кажу:

  • Чому? Мені говорять:

  • Тому, що пізно.

  • А чому пізно?

  • Тому, що дев'ята година.

  • А чому дев'ята година?

І мене за це назвали Чомусиком.

2. Бесіда.

  • Діти, поясніть чому хлопчика назвали Чомусиком?

  • Так ви відкривали свої перші маленькі таємниці. Ви підростали і здійснюва­ли такі відкриття все частіше. Бо світ, що нас оточує, цікавий. Треба тільки вміти і хотіти це побачити.

ПІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

  • Чи пізнали ви друзів, які хочуть мандрувати разом з нами? (Показати ма­люнки із зображенням Пізнайка, Чомусика).

  • Ми з вами помандруємо до замку Відкриттів. Вхід до нього через високу Вежу запитань. Нам потрібні ключі, щоб відчинити цю Вежу. Пізнайко знає, де вони. Ключі будуть у вас після того, як ви:

б) запишете слова із скоромовки, які римуються. Відповіді:

а) Кіт котив каток по току,


Каток упав на лапу коту.

б) Току, коту.



2. Вручення ключів.

IV. Обговорення прочитаних творів (збірник "Позакласпе чи тиння")*. /. Робота з виставкою книг.

Вчитель.


  • Ви здобули ключі від Вежі запитань. Але спочатку треба ступи і ві па п...р...г (записано на дошці)

  • Чомусик зашифрував це слово (поріг). Для кас таким порогом буде вис­тавка книг.

— Здогадайтесь за заголовком, про що розповідається н книжці. 2. Здобуття "Вежізапитань".

Вчитель.


— Щоб дістатися на вежу, треба відповісти на запитання Чомусктка. За пра­вильну відповідь ви отримуєте фішку. (Питання за творами "Ьусложі імена", "Краса лебедина", "Хитромудра гуска"; с. 53-57).

а) Назвати буслові імена. {Бусол, лелека, боцюн, чорногуз, гаіїсттр). вузько).

б) Хто автор вірша "Буслові імена"?

в) Прочитати уривок (записаний попередньо).

"Л...6...ДІ завжди повертаю... туди, де побачи... світ, а жити разом шіяк не хо­чуть. Бать... не дозволяють діт... селитися поряд. Кожна пара займає свгою площу і на ній буд... гні... Порядзкач...,а лебед... — зась. Такий у них поряд... Д[еякі пари повертаються точно на свої... десятки..."



г) 3 якого твору цей уривок? Хто автор? ("Краса лебедина ", Дмитро .Прилюк).

г) Хто захотів перехитрувати вартових бджіл?

д) Що трапилося з осою далі?

е) Хто розповів вам про цю дивну подію?

є) Про кого в народі кажуть: "Мудрий, як гуска ?" (Про вискочок, :хвальків, горланів).

УРОК 7. ЦІКАВИЙ СВІТ НАВКОЛО ТЕБЕ ~9

ж) Хто вихвалявся в казці "Хитромудра гуска"?

з) Підведення підсумків. Визначення переможців.
Фізкультхвилинка.

Довгоногий чорногуз У болотечку загруз. Будем його рятувати, За хвостика витягати, Щоб не плакав чорногуз, Що в болотечку загруз. V. Читання та обговорення казки "Хлопчик і Дзвіночки Конвалії" (с. 58).



  1. Читання казки вчителем.

  2. Бесіда за змістом казки.

  • Про яку квітку розповідається в казці?

  • Що хотів зробити хлопчик?

  • Чому хлопчик не зірвав Дзвіночків Конвалії?

3. Робота над виразністю читання.

а) 1,2 абзаци — "ланцюжком", "парами" — до кінця тексту;

б) Читання в особах (розмова між хлопчиком і Конваліями);

1 учень — автор, всі хлопчики читають слова хлопчика, всі дівчатка — слова Конвалії.



в) Читання "диктором" (від слів "Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій..."
і до кінця тексту).

4. Визначення головної думки.

  • Чого вчить нас казка?

  • Які ви знаєте первоцвіти? - Чи можна їх зривати?

— Що таке Червона книга?

VІ. Хорове читання вірша (записаного на дошці або плакаті).

Я зірвав квітку — І вона загинула. Я спіймав метелика — І він умер у мене на долоньці, І тоді я зрозумів, Що торкнутися цієї краси Можна тільки серцем.

— Що зрозумів хлопчик?

VII. Підсумок уроку.

— Яке відкриття зробив автор вірша?



  • Прочитати рядки вірша, де про це сказало.

  • Чи замислювались ви над цим раніше?

  • Ось так і ми з вами зробили сьогодні відкриття, що цікаве — поруч з нами. Треба тільки його побачити, почути, зрозуміти.


УРОК 8. ТВІЙ ДРУГ — КНИГА (БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК)

Мета. Формувати уміння учнів самостійно виділяти та зіставляти позатекстову інформацію (написи на обкладинці, ілюстрації, зміст). Пояснити учням значення малюнків для розкриття змісту книжки. Допомогти дітям відчу­ти красу і силу графічного мистецтва. Розвивати художній смак учнів, збагачувати їхній словниковий запас. Виховувати любов і бережливе став­лення до книжки.

Обладнання. Збірники творів "Позакласне читання. 2" (Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003), ілюстровані твори дитячої літератури ("Ліз карасик через перелазик", "Телесик", листівки "Українські народні казки", ілюст­рації до казки "Рукавичка").

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.

Загадка. Сама мовчить, а всіх вчить. {Книга). Вчитель.

— Сьогодні ми будемо говорити про книгу, про людей, які допомагають книзі стати привабливішою для читача.



III. Робота з виставкою книг.

  • Чи подобаються вам книжки на виставці? Чому?

  • Яка книжка сподобалась вам найбільше?

  • Прочитайте прізвище письменника цієї книжки.

  • А хто ще, крім письменника, вважається автором книжки?

  • Назвіть прізвище художника, який є співавтором книжки.

  • Які книжки ви любите читати: з малюнками чи без них?

ІУ. Словникова робота.

Довідкове віконечко допоможе нам зрозуміти матеріал уроку.

Ілюстрації в книжці.


  • Першим віконечком є слово "Ілюстрація".

Вимовте його поскладово, цілим

словом, повільно, швидко.



Ілюстрація — малюнок, який розкриває і поглиблює зміст тексту. Ілюстрації бувають: сторінковими (на всю сторінку — продемонструвати); у тексті — частини сторінки (продемонструвати); заставки — малюнок на по­чатку розділу у верхній частині сторінки (продемонструвати); кінцівки — в кінці розділу, частини книжки (продемонструвати).

Наприклад, для ілюстрації художник обирає епізоди, що найповніше роз­кривають зміст тексту або окремих його частин.



Кінцівка відтворює завершальну дію для книжки чи розділу.

Заставка зображує яскраві моменти, епізоди, які можуть підказати читачеві, про що піде мова у тексті.

Заставка і кінцівка можуть бути орнаментальними. Орнамент має відповіда­ти характеру описаної в літературному творі події (епохи). Орнамент — узор, візерунок. Художнє оформлення виконується олівцем, тушшю чи фарбами.

Художник-ілюстратор глибоко обдумує задум письменника, має добре знати час, який описано у творі, характери героїв, їхній зовнішній вигляд, одяг, взуття, речі вжитку, щоб ілюстрація відповідала задуму твору, не суперечила історичній правді.

— Чи можна створити ілюстрацію самому? Так.

Для цього слід ознайомитися з текстом (прочитати). Визначити, через які об­рази, епізоди можна виразно передати мовою ілюстрацій задум твору. Продума­ти і уявити майбутній малюнок, зробити ескіз. А потім перенести його на папір потрібних розмірів і намалювати детальніше.

Такі поради і вам при створенні малюнків до творів. V. Ознайомлення з позатекстовою інформацією.



1. Розповідь про художників — співавторів дитячих книжок.

а) Бесіда.

  • Найдавнішим і найбільш відомим видавництвом для дітей в Україні є. "Ве­селка". На нашій виставці є книжки цього видавництва.

  • Хто віднайде серед цих книг ті, які випустило видавництво "Веселка"?

б) "Ліз карасик через перелазик".

— Прочитати де і коли видана ця книжка, хто виконав малюнки до неї. (Вален­тина Мельниченко).

Вчитель.

— Погляньте на малюнки. Які вони? (Яскраві, легкі, фантастичні).



в) Серія листівок "Українські народні казки" (К: Веселка, 1985).

— Діти, погляньте на обкладинку. З чого видно, що це українські казки? (Одяг, предмети побуту).



2. Гра "Відгадай, до якої казки малюнки". (Робота з даною серією ілюст­рацій).

а) Листівка до казки "Коза-дереза".

— Погляньте, подумайте і скажіть, до якої казки цей малюнок


  • Кого ви бачите на передньому плані? (Козу-дерезу, рака).

  • Якою ви бачите козу? (Самовпевненою).

  • Який рак на малюнку? (Рішучий).

  • Кого бачимо на другому плані (за віконцем)?

  • Хто може переказати епізод, який зображено на малюнку?

  • Хто хоче прочитати уривок з казки до цього малюнка?

б) Листівка до казки "Пан Коцький".

  • До якої казки ілюстрація?

  • Як ви здогадались?

  • Яким намальовано пана Коцького? (Самовпевненим).

  • Якими зображено інших звірів?

  • Кого настрахав ледар пан Коцький?

  • Про що розповідає малюнок?

  • Послухайте уривок з казки (учень читає текст на звороті листівки).

  • Розгляньте наступну листівку.

в) Листівка до казки "Лисичка-сестричка і вовк-панібрат".

— До якої казки ця ілюстрація? ("Лисичка-сестричка і вовк-панібрат ").



  • Якою зображена лисичка? (Хитрою).

  • Яким ви бачите вовка? (Дурненьким. Він терпить витівки хитрої ли­сиці).

3. Фонетична розминка.

  • Що просить сказати лікар, коли дивиться горло хворого? —Дмухніть на кульбабку.

  • Погасіть свічку.

  • Як квакає жабка?

  • Як гарчить собака?

  • Як цокає годинник?

  • Як кличуть курчат?

— Як фиркає кіт?

Каталог: uploads -> doc
doc -> Замінено текст розділу: IV. Соціокультурна змістова лінія
doc -> Тема. Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості, складні й складені. Мета
doc -> Тема.. Старий рік поспішає на поріг
doc -> Повідомлення по темі «Будова слова»
doc -> Урок у першому класі «здрастуй, школо!» Мета: Розкрити учням поняття слів «школа», «школяр», розширювати пізнавальну діяльність дітей, формувати інтерес до навколишнього світу
doc -> Складнопідрядне речення з підрядними означальними й
doc -> Апостроф. Урок-подорож "Морська регата"
doc -> Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте прислів’я ( «Герой вмирає, а ім’я його живе») Диктант 2
doc -> Урок з інтегрованого курсу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал