Книга прийшла до людей. Структура книги. Мета : розширити знання учнів про історію виникнення книги та її виготовлення,поглибити знання дітей молодшого віку



Скачати 163,45 Kb.
Дата конвертації22.02.2017
Розмір163,45 Kb.
ТипКнига





Як книга прийшла до людей. Структура книги.



Мета:розширити знання учнів про історію виникнення книги та її виготовлення,поглибити знання дітей молодшого віку відомостями про основні елементи довідкової частини книги,формувати бібліотечно-бібліографічні знання.Виховувати любов та шанобливе ставлення до книги, розвивати навички самостійного,виразного осмисленого читання.

Хід уроку.

1.Повідомлення теми та мети уроку.

Бачить- не бачить,

Чути-не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче-Правди навчає,

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова,-

Будемо,діти,

Знею довіку

Жити-дружити.

Хто ж то такая

У світі щаслива,

Мудра,правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді:

Річ коротенька-

Книжка, та й годі.

Л.Глібов.

П.РОЗКРИТТЯ ТЕМИ УРОКУ.

1.Як книга прийшла до людей.

Бібліотекар.Усе життя людину супроводжує книга.Коли ви були маленькі, у чарівний світ казки вас провели ваші батьки,коли підросли й пішли до школи,першу вашу книгу «Буквар» відкрила для вас ваша перша вчителька, і ви змогли вже самостійно прочитати свої перші книжечки в бібліотеці.

Щоденно вам допомагають у навчанні ваші вірні друзі-підручники.І так буде постійно-книга буде поряд з вами ціле життя.Нерідко книга,прочитана в дитинстві,залишається в пам*яті на все життя.


1.Свято книжки-зазвучало

Серед міста,як сигнал.

За годину місто стало

Як один читальний зал.

2.Всі читають урочисто-

І безвусі,й вусачі

Скільки мешканців у місті

Стільки в місті й читачів.

3.В кожнім домі,в кожній хаті-

У містах і на селі,

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

4.Дружба з книгою-це свято,

Не було б його у нас

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

5.Все ми в книзі знайдемо.

Кращої не знаємо.

Доброї і вірної

Подруги малят!

6.Книгу зрозумілую,

Чесну,добру,сміливу

І дівчатка й хлопчики

Хочуть все читать!

7.І найменшенька дитина,

Що не вміє ще читати,

Ледь колисочку покине-

Просить книжку показати.

8.Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті-

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

9.Сторінки книжок завітних

Всі нас доброго навчать-

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

10.Книжки приємно прочитати,

А спробуй їх створити!

Тонке мистецтво- друкувати

Якого треба вчитись.



Бібліотекар:Гарна книга-це ковток води для спраглого,це друг і порадник.З її героями можна помандрувати в різні кінці світу,побувати в минулому й майбутньому.Можна навчитися розрізняти добро,зло,можна запобігти помилкам,а можна й просто насолоджуватися словом.То ж наше завдання-дізнатися про книгу якомога більше, навчитися користуватися, любити й шанувати книгу.

А тепер давайте прослідкуємо історію виникнення книги та її народження.



1-й учень:Давним-давно на землі не було книжок у сучасному вигляді,бо люди ще не вміли їх виготовляти .»Сторінками» найдавнішим книгам слугували камені, стіни печер,сокири,посуд,щити.Писали на всьому: не було ані паперу, ані пер чи олівців.
2-й учень:Згодом люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали на вогні.Та хіба на сорінках-цеглині-багато напишеш?До того ж ці книги були важкі й незручні.Коли б, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою 2-3 такі книги, йому потрібен був би цілий віз.

3-й учень:І от люди замислилися над удосконаленням книги. У П столітті до нашої ери вони навчилися виготовляти досить зручні й легкі книги.

4-й учень:Робили їх у місті Пергам, що знаходилось у Малій Азії.Сторінки цих книг виготовляли з тонкої телячої шкіри, а називалися такі рукописи «пергаментами» від назви міста…Ой, а це хто?

Входить хлопчик,під пахвою тримає кілька сувоїв паперу.

1-й учень:Здається,ти не наш…

Хлопчик(ображено).Що значить» не наш»?Звичайно, не ваш,а свій.Я-школяр Пергаментської школи!

2-й учень:(до глядачів).Він не здогадується,що потрапив у наші часи!Не будемо його лякати.(До хлопчика). А що це в тебе під пахвою?Мабуть,підручник якийсь?

Хлопчик.Ти не помиляєшся, це-моя абетка (показує один з сувоїв), а це-зошит для письма(показує другий).Ой, забув!

2-й учень.Що забув?Щось важливе?

Хлопчик.Такб зошита з арифметики…Треба повернутися додому!(До учнів).Можна вас про дещо попросити?

Учні (разом)Звичайно, можна!Кажи!

Хлопчик.Скоро тут з*явиться мій тато, і ми можемо розминутися, то ви вже підкажіть йому, будь ласка,що я за зошитом побіг додому, а він хай собі череду далі жене.

3-й учень:( украй здивовано).Яку череду?

Хлопчик.А це він череду телят жене до школи для виготовлення нових зошитів і підручників,(пихато) а мене скоро переведуть до наступного класу,отак!

4-й учень.Ну й ну, дива та й годі!(До хлопчика).Добре, мерщій поспішай,усе буде

Гаразд!


2-й учень.Оце уявляєте,друзі, скільки треба було в давні часи забити бідолашних теляточок,щоб виготовити підручник,зошит чи щоденник.

1-й учень.Усе ж таки чудово,що ми живемо в наш час!Не треба ніяких верблюжих караванів,аби книжки до школи доставити,цілої череди телят,щоб зошитами розжитися!...

2-й учень.Справді нелегко жилося нашим ровесникам у давні часи.Інша річ у нас!Напакував портфелик книжками і зошитами-і гайда до школи на урок!

3-й учень.Справжній папір,що на ньому пишуть і сьогодні,люди навчилися робити на початку другого століття нашої ери.Тоді й почали в багатьох країнах писати на папері,саме писати, бо книги були рукописними,і одну книгу, бувало, переписували кілька років.

4-й учень.Тільки в ХУ столітті папір проникає в Європу,і близько 1456 року німець Іоганн Гутенберг винайшов спосіб книгодрукування-верстат.

1-й учень.В Україні першодрукарем був Іван Федоров.За своє життя він видрукував лише кілька книжок,серед них є і перший слов*янський «Буквар».У Львові стоїть пам*ячник Івану Федорову

Бібліотекар.Отже, ви побачили, який довгий і тернистий шлях пройшла книга, ви зрозуміли,що книга- то є дійсно величезний винахід людства.

А якже зараз виготовляють книги?Повідомлення про це у віршованій формі зроблять учні,які вивчили вірш Самуїла Маршака «Як друкували вашу книгу»



Учні читають вірш-монтаж.

Я був на фабриці такій,

Де вам готують книжку,

Там у майстерні чарівній

Є ящики без кришки.

Складач же знає,де який

Друкарський знак у схові,

Він ставить їх у ряд стрункий-

І от рядки готові.

Рядок лягае до рядка

Легенько так і чітко,

І з металевого станка

Виблискує сторінка.

З папером стрінеться на мить

Свинцевий лист набору-

Сторінка ціла враз лежить.

Що ти побачиш скоро.

Хоч розуму в машин нема,

Машина знає діло:

Поріже аркуші сама

І їх складає вміло.

А палітурник зшиє враз,

Обріже їх ножами,

Оправить у найкоротший час-

І книга перед нами!

Книжки приємно прочитати,

А спробуй їх створити!

Таке мистецтво друкувати,

Якого треба вчити.

Папір нам комбінат зробив,

Що паперовим зветься,

Але в нас про друкарів

Розмова нині йдеться.

Складна робота –друкувати,

І друкарям з любов*ю

Ми мусимо щастя побажати,

І успіху,й здоров*я!

Бібліотекар.Ми з вами прослідкували, який довгий нелегкий шлях пройшла книга від найдавніших часів до наших днів, зрозуміли,що книга-то результат праці багатьох людей, її треба берегти.

А зараз подивіться невеличку інсценізацію,яка навчить вас бережного ставлення до Книги.



Стоїть Заєць.'>Заєць.На його шляху раптом з*являється щось страшне,брудне і подерте.

Заєць.Ой! Що це?! Хто це?! Краще заховаюся,а то в мене зуби то-торохкотять від переляку і …. І хвостик дрижить.(Ховається за кущ).

Книга.Не бійся, Зайчику!Я-Книга тільки дуже хвора.Ох,як боляче моїм сторіночкам!Зовсім сили нема,навіть ходити не можу (плаче):Допоможи, Зайчику!

Заєць.(Вибігає з-за кущів,піднімає книгу). ідолашко….Хто ж тебе иак покалічив?Може, ти з Ведмедем зустрівся,чи в лапи до вовка потрапила?...Ти була така гарна,охайна і усім дітям дарувала радість.

Книга.Так тепер я на себе не схожа.Це Васько-замазура, мене подер.Ох, як він наді мною знущався:обливав гарячим супом,загинав сторінки…Я ледве втекла від нього, а куди тепер іти-не знаю…

Заєць.Не сумуй,Книжко!Ми щось придумаємо.(Подумавши Зайчик додав).

Давай підемо до книжкової лікарні.Там тебе підлікують і почистять,і підклеють.Дорога Книжечко,ходімо,спирайся на мене.



(Ідуть зупиняються перед будиночком з написом «Книжкова лікарня».Назустріч їм виходить лікар).

Заєць.Добрий день!Вибачте,ви хто?

Лікар.Я-лікар книжковий,книги лікую,

Я хворі сторінки їм ремонтую

Мої пацієнти- брудні і з дірками.

Кому з вас погано,-ходімо із нами!

Я дам вам сорочку з паперу і клею,

Щоб книгу зцілити в лікарні все є!



Заєць.Лікарю, я привів вам хвору.Вилікуйте її, будь ласка.

Лікар.Шановна книго, присядьте ось сюди.Що сталося?Де болить?

Книга.Скрізь болить.

Лікар.Як же ви дійшли до такого стану?

Книго.Ой,лікарю, як соромно мені:

Обкладинки нема,лиш сторінки одні…

Обкладинку подер господар мій лихий,.

Від холоду дрижать самітні сторінки…



Лікар.Яке неподобство! Так поводитися з книгою-це злочин!Пцідніміть свій аркушик.Так ,так.Що це за плями?

Книга.Це Васько замазура, у якого я жила, брав мене брудними руками.Кидав на підлогу,а одного разу пролив на мене суп…

Я хочу звернутися до всіх дітей, до кожного хлопчика та дівчинки:

Я-книга,я-товариш твій,

Користуватись мною вмій.

Я чиста,гарна і приємна,

То ж,друже,будь зі мною чемний

Погані звички забувай,мене не рви, не ображай.

І пальці,прошу, ти не слинь,

Коли гортаєш сторінки,

Я,друже, твій надійний друг

Та тільки для чистеньких рук

Лікар.Швиденько кладемо Книгу на операційний стіл.

Книга.Ой ,я боюсь!

Лікар.Не бійся, у нас є клей для знеболювання (Лікар починає «операцію»,підклеює книгу.Виходить Васько-замазура).

Василько-замазура.Привіт!Ви тут не бачили книгу?Утекла від мене.А чому не знаю.Я ж їй нічого поганого не робив!Тільки бив нею сусіда по парті….Та ще ось,забув її надворі,і вона ночувала на лавці одна.А наш собака Шарко погриз її,ще цієї ночі дощ пішов.То книжка певно мокра від мене і втекла(Книга на операцій ному столі трохи підвелася,побачила Василька)

Книга . Ой! Це він!Це Василько-замазура,поганий хлопчисько!

Василько.А,ось ти де! А знаєш ,ти погарнішала! Ходімо додому,бо щось мені без тебе нудно…

Лікар.Я не дозволю Книзі жити і тебе!Вона знову може захворіти.

Книга.Я не повернусь до тебе,хлопчику,бо ти не беріг мене і ще й досі не знаєш правил поводження з книгою.

Василько.Але мені без тебе погано, у тебе такі гарні малюнки,хоч я їх і пожував трішки…Я обіцяю всім вам, більше не буду ображати книгу!

Зайчик.Може,ми тобі й повіримо.Але спочатку пам*ятай такі правила.

-Книгу не можна чіпати брудними руками.

-Під час читання на книгу не можна ставити лікті.

-Не можна класти книгу в розгорнутому вигляді сторінками донизу.

-Книгу не можна обмальовувати і вирізати з неї ілюстрації.

-Якщо хочеш відмітити місце,де закінчив читати, користуйся закладкою,не Згинай аркуші.



Лікар.Наша книжечка дитяча-

Вірна подруга дітей.

Сторінки її чекають

Нових читачів-гостей.

Тож коли хочеш бути добрим другом книги,-бережи її і вона розповість тобі багато цікавого.

Василько.Я все зрозумів дякую вам!Ви,хлопчики і дівчатка, разом зі мною запам*ятайте правила поводження з книгою,щоб з вами не трапилось такої історії.

Книга.Ходімо,Васильку, додому.Бачиш, яка я, стала охайна!Тобі теж треба вмитися і почистити одяг,щоб не був замурзою.До побачення, хлопчики й дівчатка!

Бібліотекар. Книга веде нас в країну знань.ІІз неї ми дізнаємося багато цікавого про нашу державу,про те, як люди вирощують хліб і будують міста,варять сталь і літають у космос.Отже, дуже потрібна у світі книга.І тому ви повинні її берегти.

А ще діти підготували пам*ятку читачу, ви уважно послухайте і запам*ятайте її.

1.Люба дитино!До тебе це слово!

Перед тобою скарбниця чудова,

Му дрих порад невичерпне джерельце

Книгу люби і душею і серцем.

2.Не гоже бруд заносити в науку-

Протягуй книзі лише чисті рука.

Ще й обкладинку вдягни.

3.Якщо ти хочеш книгу всю читати,

Не змушуй сторінки в ній випадати,

Відтак книжки не слід перегинати.

4.Друг твій-книга-буде гарним,

І новеньким, і охайним,

А для цього будь уважним,

Не забувай речей в нім зайвих.

5.Краще витрати хвилинку,

Та візьмися й до пуття

Попідклеюй всі сторінки

Книзі дай нове життя!

6.Візерунчату закладку

Книжці подаруй на згадку

Життя книзі збережи.

Підсумок уроку.

Ти можеш із другом своїм посваритись

І , навіть,образившись, тиждень мовчать.

А книжка не сердиться, книжка не злиться.

Вона лише добра тебе буде навчать.

І сонце ясніше засвітить для тебе,

І небо засяє таке голубе!

Тобі подружитися з книжкою треба,



І книжка ніколи не зрадить тебе.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал