Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана кафедра теорії та історії держави І права



Скачати 360,7 Kb.
Дата конвертації10.02.2017
Розмір360,7 Kb.




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра теорії та історії держави і права





ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-педагогічної роботи

___________________Колот А.М.



«___”__________ р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань

з дисципліни

"Нормотворча діяльність"

для спеціальності 6601 "Правознавство"

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

всіх форм навчання
УХВАЛЕНО:

на засіданні кафедри

теорії та історії держави і права

протокол № __7 від _19.02. 10 р.
Завідувач кафедри ____________Шульженко Ф.П.
Декан ____________ Опришко В.Ф.

ПОГОДЖЕНО:

Начальник науково-методичного відділу ________________ Субіна О.О.

КИЇВ 2010

І. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗМІСТ РОБОЧОЇ



МОДУЛЬ 1:

  1. Поняття і походження права

  2. Поняття і види правових систем світу

  3. Правова система і система права

  4. Основні елементи правової системи

  5. Поняття і види соціальних норм

  6. Соціальні норми та правові норми.

  7. Поняття, ознаки і види норм права

  8. Поняття і види джерел права

  9. Поняття та ознаки нормативно-правового акту.

  10. Види нормативно-правових актів

  11. Поняття і види нормотворчості.

  12. Народна нормотворчість, поняття та основні різновиди.

  13. Санкціонована нормотворчість, поняття та основні різновиди.

  14. Нормотворчість і нормоутворення

  15. Суб`єкти нормотворчої діяльності

  16. Система та загальна характеристика джерел законодавства, які регулюють нормотворчість в Україні

  17. Процедура нормотворчої діяльності

  18. Система факторів впливу на нормотворчість

  19. Регуляторна політика і видання регуляторних актів.

  20. Співвідношення джерел права та локальних нормативних актів в Україні

  21. Колізії між нормативними актами та їх вирішення

  22. Кодифікація, інкорпорація, консолідація як способи систематизації законодавства.

  23. Поняття та основні правила юридичної техніки.

  24. Вимоги юридичної техніки щодо мови правового документа.

  25. Чинники впливу на нормотворчість в Україні і передумови її вдосконалення.

МОДУЛЬ 2:

  1. Термін «законодавство» у правовій системі України

  2. Інститут референдуму в Україні

  3. Законодавча діяльність та законодавчий процес. Джерела законодавства, які регулюють законодавчу діяльність в Україні.

  4. Суб`єкти законодавчої діяльності та суб`єкти, які беруть участь у законодавчій діяльності.

  5. Місце правової експертизи нормативно-правових актів у процесі розробки нормативно-правових актів.

  6. Адаптація законодавства України та Європейського Союзу

  7. Внесення законопроектів і процедура прийняття законів

  8. Право вето та його зміст.

  9. Сутність та принципи адміністративної нормотворчості.

  10. Порядок промульгації законопроектів.

  11. .Вимоги до проекту закону, що подається на розгляд Верховної Ради України.

  12. Нормотворча діяльність Президента України.

  13. Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів України.

  14. Нормотворча діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

  15. Державна реєстрація нормативно-правових актів.

  16. Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів.

  17. Момент набрання чинності основними видами нормативно-правових актів та інших нормативних документів.

  18. Нормотворча діяльність як форма здійснення народовладдя в Україні. Поняття та основні різновиди.

  19. Об`єктивні та суб`єктивні чинники нормотворчості. Морально-етичні цінності народу як чинник нормотворчості

  20. Термін «законодавство» у правовій системі України

  21. Походження права

  22. Процедурний порядок нормотворчої діяльності.

  23. Обговорення проектів регуляторних актів в Україні

  24. Тлумачення закону

  25. Основні прийоми нормотворчої діяльності

  26. Консолідація, як спосіб систематизації законодавства

  27. 0.Науково-методичні основи нормотворчої діяльності.

  28. Вимоги юридичної техніки щодо мови та стилю правового документа

  29. Передумови технічного вдосконалення сучасної нормотворчості.

  30. Місце правової експертизи нормативно-правових актів у процесі розробки нормативно-правових актів.

  31. Народна нормотворчість: поняття та основні різновиди.

  32. Порядок проведення референдуму в Україні

  33. Законотворча діяльність на рівні пленарних засідань Верховної Ради України.

  34. Право вето та його зміст.

  35. Суб`єкти законодавчої діяльності та суб`єкти, які беруть участь у законодавчій діяльності.

  36. Вимоги щодо структури, викладу змісту та оформлення проекту закону, що подається на розгляд Верховної Ради України.

  37. Сутність та принципи адміністративної нормотворчості.

  38. Порядок промульгації законопроектів.

  39. Санкціонована нормотворчість, поняття та основні різновиди.

  40. Співвідношення джерел права та локальних нормативних актів в Україні

  41. Набуття чинності нормативно-правовими актами в Україні.

  42. Набрання договорами та рішеннями суду своєї юридичної сили.

  43. Колізії між нормативними актами та їх вирішення.

ІІ. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Окрім аудиторних занять навчальним планом передбачено навчальний час для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту; ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики; виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії; вирішення практичних завдань (в т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань, що передбачають роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу, підбір матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінку правових норм, виявлення прогалин та суперечностей в законодавстві, вироблення пропозицій щодо їх усунення, спроби нормотворчої діяльності тощо, а також систематизацію навчального матеріалу перед заліком.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ СТУДЕНТАМИ

Тема 1. Нормотворча діяльність як форма здійснення народовладдя в Україні. Поняття та основні різновиди.

1. Об`єктивні та суб`єктивні чинники нормотворчості. Морально-етичні цінності народу як чинник нормотворчості

2. Термін “законодавство” у правовій системі України

3. Походження права

Тема 2. Процедурний порядок нормотворчої діяльності.

1. Обговорення проектів регуляторних актів в Україні

2. Тлумачення закону

3. Основні прийоми нормотворчої діяльності

4. Консолідація, як спосіб систематизації законодавства

Тема 3. Науково-методичні основи нормотворчої діяльності.

1. Вимоги юридичної техніки щодо мови та стилю правового документа

2. Передумови технічного вдосконалення сучасної нормотворчості.

3. Місце правової експертизи нормативно-правових актів у процесі розробки нормативно-правових актів.

Тема 4. Законодавчий процес.

1. Народна нормотворчість: поняття та основні різновиди.

2. Порядок проведення референдуму в Україні

2. Законотворча діяльність на рівні пленарних засідань Верховної Ради України.

3. Право вето та його зміст.

4. Суб`єкти законодавчої діяльності та суб`єкти, які беруть участь у законодавчій діяльності.

5. Вимоги щодо структури, викладу змісту та оформлення проекту закону, що подається на розгляд Верховної Ради України.

Тема 5. Підзаконна нормотворчість.

Сутність та принципи адміністративної нормотворчості.

Порядок промульгації законопроектів.

Санкціонована нормотворчість, поняття та основні різновиди.

Співвідношення джерел права та локальних нормативних актів в Україні


Тема 6. Набуття чинності нормативно-правовими актами в Україні.

Набрання договорами та рішеннями суду своєї юридичної сили.

Колізії між нормативними актами та їх вирішення
ЗАПОВНЕННЯ КАРТИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової навчальної дисципліни „Нормотворча діяльність"

для спеціальності 6601 «Правознавство» денної форми навчання


Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

Денна форма навчання

І. Обов’язкові

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях


1.1. Підготовка до семінарських занять

За розкладом семінарських занять протягом семестру

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань


60

За виконання модульних завдань


1.2. Підготовка до модульних робіт

Відповідно до розкладу

Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт


10 за 1 модуль

10 х 2 = 20


За виконання завдань для самостійного опрацювання


1.3. Виконання індивідуальних завдань (підготовка навчальних чи наукових текстів, схем тощо за тематикою, погодженою з викладачем)

Протягом семестру




Захист матеріалів з індивідуальних завдань під час ІКР


5

1.4. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час аудиторних занять або ІКР

5




Разом балів за обов’язкові види СРС

90

ІІ. Вибіркові

За виконання завдань для самостійного опрацювання


2.1. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), які наведені нижче)

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час ІКР

10

Разом балів за вибіркові види СРС

10

Всього балів за СРС

100


КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової навчальної дисципліни „Нормотворча діяльність"

для спеціальності 6601 «Правознавство» вечірньої форми навчання


Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

Вечіпня форма навчання

І. Обов’язкові

За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях


1.1. Підготовка до семінарських занять

За розкладом семінарських занять протягом семестру

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань


60

За виконання модульних завдань


1.2. Підготовка до модульних робіт

Відповідно до розкладу

Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт


10 за 1 модуль

10 х 2 = 20


За виконання завдань для самостійного опрацювання


1.3. Виконання індивідуальних завдань (підготовка навчальних чи наукових текстів, схем тощо за тематикою, погодженою з викладачем)

Протягом семестру




Захист матеріалів з індивідуальних завдань під час ІКР


5

1.4. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час аудиторних занять або ІКР

5




Разом балів за обов’язкові види СРС

90

ІІ. Вибіркові

За виконання завдань для самостійного опрацювання


2.1. Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), які наведені нижче), робота у наукових гуртках та проблемних групах

Протягом семестру

Розгляд підготовлених завдань під час ІКР


10

Разом балів за вибіркові види СРС

10

Всього балів за СРС

100


КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з вибіркової навчальної дисципліни „Нормотворча діяльність"

для спеціальності 6601 «Правознавство» заочної форма навчання

Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

І. Обов’язкові

За виконання модульних (контрольних) завдань

1.1. Підготовка до модульних контрольних робіт

Відповідно до розкладу занять

Перевірка правильності виконання модульних контрольних робіт


1 х 80 = 80

ІІ. Вибіркові

За виконання завдань для самостійного опрацювання

2.1. Виконання завдань для самостійного опрацювання

До екзаменаційної сесії

Перевірка правильності виконання самостійних завдань


20












Всього балів за СРС

100


IІІ. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
Принципи і види контролю знань студентів
Контроль знань є невід’ємною складовою навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники результатів контролю знань студентів відображають ступінь опанування змісту навчальної програми, рівень засвоєння матеріалу, якість отриманих знань, а також є основою для прийняття рішення щодо переведення студента на наступний рік навчання, призначення стипендії, випуск з вузу та видачу диплому. За результатами контролю оцінюється робота як окремого студента, так і академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

Перевірка і оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів. За умови вірної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, методичним та іншим цілям.


Контроль знань будується на таких основних принципах:

  • систематичність та плановість проведення контролю (перевірка і оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики);

  • недопущення розбіжностей між завданнями, що виносяться на контроль, та змістом програми дисципліни (всі завдання розробляються виключно в межах програмного матеріалу, хоча і не повинні дублювати назви програмних питань);

  • об’єктивність та прозорість контролю (диференціація оцінок здійснюється за об’єктивними заздалегідь визначеними критеріями, інформація про всі форми контрольних заходів та критерії оцінювання доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни, оцінка знань студента повинна відповідати дійсній якості і кількості засвоєних знань, вмінь і навичок);

  • забезпечення умов для належної підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом і у часі;

  • забезпечення умов для всебічного розкриття індивідуальних здібностей кожного окремого студента, розвитку його творчого мислення (завдання для поточного та підсумкового контролю формулюються з урахуванням комплексного, творчого підходу).

Відповідно до "Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації", ухваленого Вченою радою університету 30.09.04. із змінами, затвердженими ухвалою Вченої ради від 28.04.05. – оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів:



  1. поточного контролю знань

  2. підсумкового контролю знань


Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу по частинах, умінь та навичок самостійно опрацьовувати літературу, здатності осмислити зміст теми, розділу чи окремого питання, здатності усно чи письмово представити матеріал на потрібному рівні.

Згідно наказу Ректора КНЕУ від 28.04.05 № 261 підсумкове оцінювання знань вибіркових навчальних дисциплін здійснюється за результатами поточного контролю.



Завданнями підсумкового контролю є перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими її розділами, здатності творчо використовувати отримані знання, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми в рамках програмного матеріалу навчальної дисципліни.

Поточний контроль знань студента є обов’язковим видом контролю, що проводиться в КНЕУ протягом навчального семестру і покликаний:



  • допомагати студентові в організації його роботи;

  • привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;

  • виявляти ступінь відповідальності студента та його ставлення до навчання, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;

  • стимулювати активність та інтерес студента до вивчення дисципліни;

  • виявляти обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;

  • визначати недоліки і прогалини у знаннях та шляхи їх усунення;

  • виявляти рівень опанування навичками самостійної роботи.

Об’єктами поточного контролю знань студента є:


  1. систематичність та активність роботи на семінарських (практичних) заняттях

  2. виконання студентом індивідуальних завдань для самостійної роботи;

  3. виконання модульних (контрольних завдань).

Відповідно до "Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації", ухваленого Вченою радою університету 30.09.04. із змінами, затвердженими ухвалою Вченої ради від 28.04.05. – оцінювання самостійної роботи студентів з вказаної дисципліни здійснюється за такими об’єктами поточного контролю:



  1. Обов’язкові види самостійної роботи.

  2. Вибіркові види самостійної роботи.


Загалом оцінці підлягають:


  • систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

  • рівень знань, продемонстрований у відповідях на питання з тем, винесених для розгляду на семінарське заняття;

  • виступи на семінарських заняттях з доповіддю або презентацією;

  • активність при обговореннях та дискусіях на семінарських заняттях (включаючи доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів);

  • результати проведення експрес-опитування;

  • виконання індивідуальних завдань (підготовка рефератів, ессе; заповнення таблиць із завданнями; підготовка навчальних чи наукових текстів тощо);

  • самостійне опрацювання тем (розділів, питань);

  • виконання модульних завдань.

У відповідності до числа кредитів, відведених на вивчення дисципліни "Нормотворча діяльність" в семестрі, протягом якого вона вивчається кількість модулів (блоків) не може перевищувати два модулі і, відповідно, передбачає проведення двох модульних контролів в семестр (для заочної форми навчання – одного модульного контролю).


Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів.
Для студентів заочної форми навчання об’єктом поточного контролю є виконання модульного завдання та завдання для самостійного опрацювання.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

за результатами вивчення дисципліни
Для денної та вечірньої форм навчання

№№

Об'єкти контролю

Кількість балів

Результат

11


Поточна робота в семестрі, в т.ч.:


Від 0 до 100

балів в т.ч.:



Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки (позитивна

оцінка - за умови

одержання

не менше 60 балів)



11.1.

Виконання обов’язкових завдань:

до 60 балів

Активна участь у семінарських заняттях, відповіді під час експрес-опитувань

Виконання індивідуальних завдань (підготовка навчальних чи наукових текстів, схем тощо за тематикою, погодженою з викладачем)

5

Підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення

5

11.2.

Виконання вибіркових завдань:

10

11.3.

Проходження модульного контролю знань




до 20 балів


ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =

= 1.1 (до 70 балів) + 1.2 (до 10 балів) + 1.3 (до 20 балів) = до 100 але, не менше 60 балів

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій роботі – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали. При цьому максимальна кількість балів за роботу в семестрі не може перевищувати 100 балів.



Для заочної форми навчання

Умовою одержання позитивної оцінки є набрання не менше 60 балів за результатами виконання модульних завдань та завдань для самостійного опрацювання.



Порядок оцінювання поточної роботи студента в семестрі

Для денної та вечірньої форм навчання

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 100 балів, при цьому:



  1. активність, систематичність та результативність роботи на семінарських заняттях (максимально - 60 балів):

«Ціна» одного заняття складає 10 балів (згідно з начальним планом протягом семестру передбачається проведення 6 семінарських занять). Студент отримує:


Бали

Критерії оцінювання якості знань, умінь і навичок студентів

0

Студент не може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити навіть окремих його елементів, не володіє навчальним матеріалом навіть на елементарному рівні

1

Студент може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи. Володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що відтворюються студентом окремими словами чи реченнями з постійною допомогою викладача, вірно виконує лише фрагменти практичних завдань (експрес-опитування, вирішення ситуативних задач)

2

Студент фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні, має елементарні знання для виконання практичних завдань

3

Студент відтворює менше половини навчального матеріалу, за допомогою викладача виконує елементарні завдання, розрізняє елементи техніки виконання практичних завдань і здатний виконати незначну їх частину

4

Студент знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворювати його не в повному обсязі.

5

Студент розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але допускає помилки. За допомогою викладача може логічно відтворювати значну його частину, його уміння і навички дають змогу робити аналіз правових явищ, виконувати практичні завдання за допомогою викладача

6

Студент виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати його на рівні стандартних вимог, частково виконувати практичні завдання.

7

Знання студента достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, робити висновки. Самостійно застосовує теоретичні знання для виконання практичних завдань.

8

Студент володіє глибокими, міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Виявляє творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної пізнавальної діяльності, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх при вирішенні поставлених завдань.

9

Студент володіє узагальненими знаннями з предмета, вільно висловлює власні думки, визначає програму особистої пізнавальної діяльності без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності.

10

Студент має системні знання, виявляє здатність приймати творчі рішення, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання


  1. самостійна робота студента в межах 20 балів включаючи:

  • виконання обов'язкових видів самостійної роботи (опрацювання питань та тем, що виносяться на самостійне вивчення; виконання навчальних домашніх завдань тощо) – 10 балів.

  • виконання вибіркових видів самостійної роботи (виконання індивідуальних завдань теоретичного (написання рефератів, есе та ін. за проблематикою, що визначається лектором) або практичного (участь у діловій грі, підготовка процесуальних документів та ін. види робіт, що визначаються викладачем) характеру, або підготовка наукових доповідей на конференцію тощо) – 10 балів.




Ступінь розкриття теми

10 балів

висвітлені усі аспекти теми, визначені проблемні питання, здійснено аналіз законодавства, досягнень науки, пропонуються шляхи вирішення проблем та надані відповідні пропозиції




8-9 балів

висвітлені усі аспекти теми, але проблемні питання визначені поверхово, відтак вирішення проблем або надання пропозицій не мають достатньої обґрунтованості




6-7 балів

висвітлені тільки основні аспекти теми, але не згадуються спеціальні питання, що істотно звужує предмет дослідження; проблемні питання визначені поверхово, відтак вирішення проблем або надання пропозицій не мають достатньої обґрунтованості




4-5 балів

виклад виходить за межі предмета дослідження; або аналіз проблемних питань має поверховий характер




1-3 балів

не розкриті навіть основні аспекти теми; або за змістом робота не відповідає плану; або робота не ґрунтується на наукових положеннях

Використання та аналіз наукової літератури

5 балів

при підготовці використані основні джерела за темою і на них зроблені коректні посилання




2-4 бали

використано лише окремі джерела за темою; або на використані джерела не зроблено належних посилань; або аналіз джерел є поверховим




1-2 бали

не використано наукових праць і джерел; або джерела не стосуються теми дослідження; або відсутні праці останніх 2-3 років

Якість оформлення роботи

5 балів

оформлення відповідає вимогам, що висунуті, текст реферату викладений граматично і стилістично правильно




2-4 балів

оформлення у цілому відповідає вимогам, однак зустрічаються граматичні та стилістичні помилки




0-1 балів

оформлення не відповідає вимогам



  1. виконання модульних завдань – в межах 20 балів включаючи:

2 модульні контролі, кожен модуль оцінюється в межах 10 балів і складається із 10 тестових завдань, що оцінюватимуться по 1 балу за кожну вірну відповідь.
Якщо студент не набрав 60 балів – він одержує незадовільну оцінку.
Для заочної форми навчання:

Об’єкти контролю:

1) виконання завдань для самостійного опрацювання – 20 балів;

2) виконання модульних завдань – в межах 80 балів (один модульний контроль, що охоплює ключові теми курсу).

В рамках даної дисципліни передбачено проведення одного модульного контролю, що включає 8 модульних завдань. Кожне модульне завдання оцінюється в 10, 8, 6 або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв:



10 балів - якщо відповідь студента містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу, виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни; його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу суспільних і правових явищ, виявляти їх характерні риси та особливості; відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії; правильне формулювання відповідних тлумачень; свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; містить аналіз змістовного матеріалу; порівняння різних поглядів на дану проблему; самостійні висновки студента; формулювання та аргументацію його точки зору; містить, поряд із теоретичними матеріалами, фактичні дані, їх оцінку та порівняння; логічно і граматично правильно викладена.

8 балів - якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання; є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, назв та змісту нормативно-правових актів, нечіткі характеристики відповідних явищ.

6 балів - якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона не є аргументованою; не містить посилань на нормативні джерела, що вивчаються; не містить аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій і т ін., недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і статистичний матеріал, свідчить про наявність прогалин у знаннях студента, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

0 балів - якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни.
ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ДЕННОЇ ТА ВЕЧІРНЬОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

МОДУЛЬ 1 (максимальна оцінка – 10 балів)

А Варіант

Тестові питання:

1. Правовий акт, що містить нормативні та індивідуальні приписи (переважають ненормативні):

А. Підлягає обов’язковій державній реєстрації;

Б. Не підлягає обов’язковій державній реєстрації;

В. Може подаватися на державну реєстрацію за рішенням органу, що його видав.


2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду, якщо в них є одна або більше норм, що:

А. зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України;

Б. встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм реалізації передбачених законами прав громадян;

В. мають міжвідомчий характер.


3. Правові акти, що містять норми, розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, строк дії яких обмежено певним часом:

А. Обов’язково подаються на державну реєстрацію

Б. Не підлягають обов’язковій державній реєстрації
4. Нормативно-правові акти з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" :

А. Обов’язково подаються на державну реєстрацію

Б. Не підлягають державній реєстрації
5. Указ Президента України про призначення на посаду:

А. Підлягає обов’язковій державній реєстрації

Б. Не підлягає обов’язковій державній реєстрації

6. Складова частина юридичної норми, що визначає права та обов’язки суб’єктів права – це:

А. Диспозиція.

Б. Гіпотеза.

В. Санкція.

Г. Немає жодної правильної відповіді.
7. Діяльність, зміст якої становить вироблення та реалізація права державними органи або органи місцевого самоврядування – це:

А. Правова нормотворча діяльність.

Б. Правозастосовча діяльність.

В. Юридична діяльність.

Г. Установча діяльність.
8. Поняття “нормотворчість” та “правотворчість” – це:

А. Тотожні поняття.

Б. Поняття “нормотворчість” є більш широким ніж “правотворчість”.

В. Поняття “правотворчість” є більш широким ніж “нормотворчість”.

Г. Самостійні і не пов’язані між собою поняття.
9.Суб`єктами нормотворчої діяльності є:

А. Народ.

Б. Держава.

В. Всі відповіді правильні.

Г. Немає жодної правильної відповіді.
10. Компетенція суб’єкта нормотворчості визначається:

А. Конституцією.

Б. Законодавчими актами.

В. Підзаконними нормативно-правовими актами.

Г. Всі відповіді правильні.


ЗРАЗОК ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

МОДУЛЬ 1

1 Варіант

1. Поняття закону. Класифікація законів

2. Визначте поняття та основні характеристики галузі права

3. Назвіть елементи правової системи.

4.Вимоги юридичної техніки щодо мови правового документу.

5. Перерахуйте форми виразу результатів систематизації нормативних актів

6. Дайте визначення інкорпорації законодавства

7. Порівняйте категорії «система права» та «система законодавства»

8. З якого моменту набирає чинності закон України?


Підсумковий контроль знань студентів
Підсумковий контроль знань
Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю. Завданням поточного модульного контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими темами програми, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана та погодженням кафедри, скласти їх до останнього семінарського заняття, порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру, а на заочній формі навчання – за розкладом екзаменаційних сесій.

Студенти, які отримали оцінку “незадовільно” і набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни.


Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання

у шкалу ECTS

Оцінка за бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Зараховано

A

80-89

Зараховано

B

70-79

Зараховано

C

66-69

Зараховано

D

60-65

зараховано

E

21-59

Не зараховано - з можливістю повторного складання заліку

FX

0-20

Не зараховано - з обов’язковим повторним вивчення дисципліни

F

Для реєстрації оцінки за шкалою ECTS в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа “Оцінка за шкалою ECTS“.



Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами самостійної роботи студентів та модульного контролю знань.


АКАДЕМІЧНА ЗАБОРГОВАНІСТЬ СТУДЕНТІВ З ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ (ПМК)
Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 21 до 59 балів, зобов’язані написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності та в кінці семестру, згідно графіку, затвердженому деканом, отримати підсумковий контроль.



СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Конституція України. Прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 1996.

  2. Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України від 18 березня 2004 року N 1629-IV 

  3. Закон України „Про наукову та науково-технічну експертизу” від 10.02.95 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 9. Ст.. 56.

  4. Закон України „Про постійні комітети Верховної Ради України” від 04.04.95 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 19. – Ст.. 134.

  5. Закон України „Про Національний банк України”// Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 19. – Ст.. 134.

  6. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 19. – Ст.. 134.

  7. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради України – 1996. - № 26. – Ст. 134.

  8. Регламент Верховної Ради України. – К.: Україна, 1994.

  9. Указ Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.1.92 р. № 493/92.

  10. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» 10 червня 1997 року N 503/97.

  11. Указ Президента України „Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27.06.96 р. № 468.

  12. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731

  13. Порядок проведення державної реєстрації відомчих нормативних актів та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів у Міністерстві юстиції України, затверджене наказом Міністра юстиції від 26.11.97 р. № 74/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.12. 97 р. № 573/2377.

  14. Порядок скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 р. № 32/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 р. № 458/4679.

  15. Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 р. № 915.

  16. Положення про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затверджене Указом Президента України від 20.08.93 р. № 346.

  17. Інструкція про порядок підготовки, видання, реєстрації та систематизації нормативно-правових актів Національного банку Українги, затверджене постановою Національного банку України від 30.12.99 р. № 634.

  18. Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ від 04.12.96 р. № 833, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 06.03.97 р. № 61872.

  19. Ковальський В.С., Козинцев І.П. Правотворчість. Теоретичні та логічні засади. – Юрінком Інтер, 2005Как готовить законы. Научно-практическое пособие. – М.: Известия, 1993. – 59 с.

  20. Керимов Д.А. Культура и техника законотворчества. М.: Юрид. Лит-ра, 1991. – 160 с.

  21. Нашиц А. Правотворчество. Теория и законодательная техника. – М.: Прогресс, 1974. – 256 с.



Додаткова література до курсу „Нормотворча діяльність”:


  1. Аристотель. Сочинения. – М.,1983.

  2. Бердяєв Н. О государстве. – Философия неравенства. – М.: 1990.

  3. Гегель Г. Философия права. – М., 1990.

  4. Гумилев Л. В поисках вымышленного царства. – М.: 1992.

  5. Монтескье Ш. Дух законов. – М., 1968.

  6. Новгородцев П.И. Введение в философию права. Кризис современного правосознания. – М., 1996.

  7. Римаренко Ю.І.Національний розвій України. – К.: 1995.

  8. Сиренко В.Ф. Интересы – власть – управление. – К.:1991.

  9. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М., 1993.

  10. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности). – М., 2000.

  11. Скрипнюк О. Соціальна правова держава в Україні. К., 2000.

  12. Платон. Государство // Сочинения. Т..3, Ч.1. М., 1971.

  13. Юридична енциклопедія. – К.

  14. Боннер А.Т. Законность и справедлиовость в правоприменительной деятельности. – М.: Росссийское право, 1992. – 320 с.

  15. Гузнову А.Г. Кененов А.А. Современный законодательный процесс: основне институты и понятия. – С.: Траст-Имаком, 1995. – 93 с.

  16. Монтескье Ш. Избранные произведения. М.: Госполитиздат, 1995. 800с

  17. Келпер В. Рыко С. Керівництво по підготовці законопроектів США: . З англ. (неофіт). – Київ. – 1996. – 84 с.




Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал