Календарно-тематичне планування уроків християнської етики у 7 класі

(18 год.)

(18 год.)

(18 год.)

(18 год.)

- загальний огляд курсу;

- християнський погляд на сім’ю і родину;

- аналіз рекомендованої літератури.

- поняття любові;

- прикмети любові («Гімн любові»: 1 Кор. 13, 4-8);

- види любові: storge, philia, eros, agape.

- підвалини християнської сім’ї;

- функції сім’ї (прокреаційна, виховна, усуспільнення, підтримування розвитку особистості, культуротворча, економічна, профілактична, феліцітологічна (функція щастя).

- подружжя як Божий задум;

- засади християнського подружжя (святість, нерозривність, єдність, гідність);

- усвідомлення відповідальності при створенні подружжя;

- права і обов’язки подружжя.

- зрілість фізична, психічна (емоційно-вольова, інтелектуальна), духовна.

- покликання бути чоловіком;

- покликання бути жінкою;

- психофізіологічні особливості чоловіка і жінки;

- проблема розуміння суті чоловічості та жіночості в сучасному світі.

- формування статевої ідентичності;

- відповідальне і шанобливе ставлення до осіб іншої статі;

- свідоме розуміння статевості на емоційно-вольовому, інтелектуальному, духовному рівнях.

Цінність цнотливості

- «Тіло – храм Духа Святого»;

- проблема дошлюбних стосунків;

- важливість статевої стриманості;

- культура стриманості;

- небезпеки сучасного світу (розпуста, порнографія, культ розваг і задоволення);

- проблеми, породжені статевою нестриманістю (еротоманія, статеві збочення, венеричні хвороби, СНІД, психічні розлади),

виховання цнотливості.

- дружба, зацікавленість, захоплення, закоханість, кохання;

- особливості юнацьких стосунків;

- принципи дружніх взаємин;

- жертовність любові.

- етичні основи взаємовідносин хлопців і дівчат;

- особливості спілкування;

- почуття обов’язку та відповідальності за іншого;

- проблеми побачень.

- відповідальність за власне фізичне і моральне здоров’я;

- праця і активний відпочинок, фізична культура;

здоровий спосіб життя;

- запобігання схильності до куріння, алкоголізму, наркоманії та ін.

- родина – перша школа суспільного життя;

- праведні Йоаким та Анна, Захарія та Єлизавета – приклади для наслідування;

- плекання милосердя;

- любов, взаємоповага (ієрархічність) у родині;

- принципи функціонування родини;

- культура спілкування у родині;

- реліквії родини.

- батьківство і материнство як дар і покликання;

- діти – благословення Боже для батьків;

- відповідальність батьків за народження та виховання дітей (Еф. 6, 4);

- сучасні проблеми батьківства і материнства;

- демографічна криза.

- любов і повага у взаєминах батьків і дітей;

- обов’язки виховання, субординації, взаємоповаги та підтримки;

- спільна молитва;

- праця та дозвілля;

- підпорядкування і послух;

- цінність батьківського благословення;

- духовні наставники і опікуни.

- спільність інтересів, дружба, приязнь, жертовність, відповідальність, співчуття, підтримка, порада, охорона, опіка;

- вміння формувати братерські стосунки у спільноті (сім’я, школа, вулиця).

Відповідальність за старших членів християнської родини

- цінність старості, зрілості та досвіду;

- повага, опіка, відповідальність, забезпечення гідної старості, збагачення життєвим досвідом старших членів родини;

- захист людського життя у старості.

- занепад духовності та моралі, подружня невірність, розлучення, аборти, узалежнення, насильство (фізичне, моральне), сирітство, проблема заробітчанства та неповних сімей;

- потреба захисту та оздоровлення сучасної сім’ї;

- небезпека негативних впливів «світу» та масової культури на інститут сім’ї;

- загроза одностатевого співжиття (Рим. 1, 24-27).

- традиції полігамії та моногамії;

- інститут сім’ї у східних релігіях (даосизм, конфуціанство, індуїзм, буддизм);

- сімейні традиції в іудаїзмі та ісламі.

- відображення уявлень про добро і цінності в українській християнській родинній обрядовості: заручини, сватання, весілля, хрестини (молитва за дітей-благословення), похорони, вшанування пам’яті померлих;

- підготовка та родинне відзначення найбільших християнських свят;

- родинні свята (іменини, ювілеї, дні народження).

(18 год.)

чи проект

- поняття віри;

- віра як богословська чеснота;

- віра як основа утвердження християнської моралі (Як. 2, 20-26; Мт. 17, 20; Єв. 11, 1-3).

- апостольський собор;

- сім вселенських соборів;

- теїзм – вчення про Бога, що живе у світі і опікується ним;

- деїзм – доктрина про Бога, що протилежний світу створених ним речей;

- пантеїзм – наука про Абсолют, розчинений у всесвіті.

- характерні особливості старозавітної моралі;

- десять Заповідей Божих – основа світогляду Старого Заповіту;

- структура Декалогу.

- мораль Нового Заповіту – мораль любові;

- Нагірна Проповідь Ісуса Христа – основа християнського світогляду;

- вплив Нагірної Проповіді на поведінку, вчинки та світогляд людини;

- мораль Христових притч.

- щастя християнина – у служінні Богу і єднанні з Ним;

- щастя і сенс життя;

- блаженство як синонім щастя.

- матеріальні блага у житті людини;

- духовне багатство – у єднанні з Богом;

- «вбогість духа» як прагнення до досконалості і єднання з Богом.

Усвідомлення залежності від Бога.

- лагідність, смиренність, мир як плід Святого Духа;

- вміння реагувати на оточення;

- «успадкування землі» – гармонія і повнота життя з Богом;

- християнське розуміння плачу та смутку.

«Блаженні голодні…»

- прагнення правди – дорога до щастя;

- християнська правдомовність;

- можливість життя у правді;

- християнське розуміння милосердя;

- форми християнського милосердя;

- невідповідні реакції на слабкості, недоліки інших людей: осуд, зловтіха, жорстокість, безжалісність;

- милосердя як можливість стати щасливим;

- псевдомилосердя.

«Блаженні чисті серцем…» «Блаженні миротворці…»

- чистота серця;

- серце – місце зустрічі людини з Богом;

- очищення серця – дорога до щастя, що дозволяє бачити світ у його суті (як Божий дар);

- поняття миротворчості та «Христового миру»;

- миротворчість як утвердження Христової науки та життя за її принципами.

- розуміння щастя у переслідуванні за правду;

- національні герої українського народу;

- непохитність у вірі і витривалість у переслідуванні за віру Христову;

- поняття «нагороди на небі»;

- любов і доброта перемагають зло;

- любов до ворогів як вияв сили та мужності християнина;

- альтруїзм християнської любові.

- старозавітня і новозавітня мораль – дві частини єдиного цілого;

- спільне та відмінне: суб’єкт, об’єкт моралі, формування моральних норм та принципів, зміст та форма морального закону;

- етика «закону» і «благодаті» (митрополит Іларіон «Слово про закон і благодать»).

- класифікація християнських моральних чеснот: мудрість, мужність, справедливість, поміркованість;

- Божі чесноти – віра, надія і любов.

- покірність, послух – засоби вияву пошани та поваги до Бога;

- смирення і фаталізм;

- покора як вияв сили християнина.

- свобідна воля як вияв любові Бога до людини;

- важливість усвідомлення людиною власної відповідальності за вибір між добром і злом;

- християнська етика про відповідальність людини перед Богом.

- милостиня як вияв любові до ближнього та Бога;

- християнські мотиви та вимоги до милостині.

- піст як шлях осягнення внутрішньої свободи;

- різні аспекти посту (індивідуальний, морально-етичний, суспільний).

- виховна роль молитви у розвитку людини (Мт. 6, 5-8);

- важливість Богослужіння для моральності людини;

- види молитви: внутрішня і зовнішня. Молитва за Україну та народ.

- спілкування з Богом як вияв внутрішньої потреби людини;

- визнання Бога;

- прослава, вдячність, перепрошення та прохання у Господній молитві;

- запорука Божого прощення у прощенні ближньому.

- знецінення християнських цінностей;

- секуляризм;

- прагматизм;

- узалежнення;

- насильство

- споживацтво інші.

- моральні доктрини іудаїзму, ісламу;

- основні категорії християнської етики в контексті етичних понять монотеїстичних релігій.

- джерела та витоки християнства;

- конфесійні різновиди християнства: православ’я, католицизм, протестантизм;

- Декалог і Нагірна Проповідь – основи морального вчення всіх християн.

- моральні основи релігій Індії (джайнізм, індуїзм, сикхізм), Китаю (даосизм, конфуціанство), Ірану (зороастризм) та Японії (синтоїзм), буддизм.

- причини появи неорелігій;

- класифікація неорелігійних систем: новітні релігійні рухи (Мормони, Свідки Єгови), східні неорелігії (кришнаїти, трансцединтальна медитація, сахаджа-йога), синкретичні неорелігії (церква уніфікації, бахаїзм, масонство), неоязичництво (РУН-віра), сатанізм (теорія Кроулі та Ла Вея);

- атеїзм як заперечення існування Бога;

- світоглядно-філософські основи атеїзму.

- християнські основи української духовності та ментальності;