«Житомирська область»


Радомишль Походження назви міста



Сторінка4/6
Дата конвертації02.01.2017
Розмір1,11 Mb.
1   2   3   4   5   6
Радомишль

Походження назви міста

Радомишль — одне з найдавнішихх міст Полісся й України. Сучасну назву воно отримало не відразу. Радомишль вперше згаданий у літопису 1150 року під назвою Мичеськ, пізніше — Микгород. Стародавня назва древлянського міста походить від назви річки Мика, а та - від старослов'янського слова "микати" - жити, існувати. Микгород – сучасний район Радомишля, де понад сто років працює відома пивоварня. За княжих часів Микгород мав вигідні умови для розташування укріплення, бо його з обох боків омивали річки Тетерів і Мика. Як свідчать перекази і як згадує в своїх працях Михайло Грушевський, на сучасному Микгороді було поставлено град. 1390 - у грамоті київського князя Володимира Ольгердовича місто згадане під назвою Мицько при Тетереві.[1] Приблизно у 1-й половині XVI ст. з'явилася нова назва міста. Після чергової татарської навали його з Микгорода перенесли на стратегічно вигідніше місце - стрімкий лівий берег річки Тетерів. За народною етимологією, «радісна мисль» про переселення і дала нову назву поселення — Радомисль. За іншою версією, вона походить від імені людини. На той час Радомисль або Радомисл означало людину, названу або вшановану як промисел чи знаряддя промислу.[2] Перша писемна згадка про назву "Радомисль" належить до 1569 року.[3] І лише з 1946 року в усіх документах вживається назва "Радомишль".

Історія

Зі створенням СРСР починається поступове відродження господарства і налагодження мирного життя. В 1923 році Радомисль увійшов як райцентр до Малинського округу, а в 1932 році місто і район входять до Київської області. Тільки в 1937 році із створенням Житомирської області Радомисль остаточно стає райцентром. Відновлюються старі підприємства – цегельний, пивоварний заводи, шкір завод, засновано меблеву фабрику, запрацювали заклади освіти, лікарні та культурні установи. Створюються інвалідні будинки і будинки праці 22 червня 1941 року розпочалася Німецько-радянська війна. Місто зазнає бомбардувань німецької авіації, а вже 7 липня 1941 року на підступах до Радомисля розгорілися запеклі бої, але під переважаючими силами противника радянські війська змушені відступити. 9 липня 1941 року ворог окупував місто. 20 липня 1941 року німецькі війська вступили в місто. Восени 1941 року окупанти проводять масові розстріли єврейського населення в урочищі «Лісова Пісня» та в яру Черчі, за 1941-1943 роки знищено 2000 євреїв.В ході визвольних боїв війська першого Українського фронту 10 листопада 1943 року визволили Радомисль, але 7 грудня фашисти знову захопили місто. 26 грудня 1943 року в ході здійснення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції Радомисль був остаточно звільнений від загарбників. На околицях звільненого міста деякий час перебували генерал М.Ватутін, а згодом і М.Хрущов. Свій вклад внесли Радомисляни в Перемогу над фашистською Німеччиною, 1806 з них нагороджено орденами і медалями. В.Бурбі, П.Бондаренку, В.Карпенку, С.Сингаївському посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 10 тисяч жителів Радомисльщини не повернулося з війни, 18 тисяч воїнів загинуло при визволенні району.



Додаткова інформація: http://www.radomyshl.ho.ua/

http://radrda.at.ua/index/viddil_kulturi_i_turizmu/0-78

http://radomyshl.com/tags/%D0%E0%E4%EE%EC%E8%F8%EB%FC/



Володар – Волинськ

Історія Перша писемна згадка про населений пункт під назвою Олександрополь датується 1545 роком. У 1607 році він переходить у володіння польських магнатів, які перейменували населений пункт у Хорошки (згодом Горошки). Горошки, як і вся Правобережна Україна, 1793 року увійшли до складу Росії. За адміністративним поділом того часу вони стали центром волості Житомирського повіту Волинської губернії й були подаровані Катериною II М. І. Кутузову. Коли у 1912 році відзначалося 100-річчя з дня перемоги російського війська над наполеонівськими полчищами, Горошки перейменували на Кутузове, в 1921 році — на Володарськ, а в 1927 році — на Володарськ-Волинський. З 1966 року Володарсько-Волинський район — самостійна адміністративно-територіальна одиниця області.

Культура Музей декоративного та коштовного каміння Міністерства фінансів України (смт. Володарськ-Волинський). Воздвиженська церква, 1787 р. (с. Кам'яний Брід) Михайлівська церква, 1757 р. — один із найвидатніших пам'ятників волинської школи народної архітектури та дзвіниця (1854) (с. Краївщина)

Додаткові джерела:



http://zito.mvs.gov.ua/information/rvvs/r-volvol.html

http://zito.mvs.gov.ua/information/dop/volvol_d.htm

http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=30.07.2007&rf7571=8923

http://www.zhitomir-region.gov.ua/rda_v-volynsk.php

Визначні місця: http://vue.lutsk.ua/wiki/index.php/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9







Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал