Іноваційні технології навчання



Скачати 260,12 Kb.
Дата конвертації13.01.2017
Розмір260,12 Kb.
Запорізький обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти

Управління освіти міської ради м.Енергодара

Курсова робота
Тема: Іноваційні технології навчання.

Метод проектів як реалізація особистісно

зорієнтованого навчання та застосування

інформаційно-комунікативних технологій у

навчанні на уроках хімії.

Виконав:

Давиденко Оксана Василівна

хімія

ІІ категорія



Енергодарська

загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів №2

Енергодар



Анотація
Мета:

  • показати актуальність вивчаємої теми;

  • довести, що іноваційні технології навчання – це спеціальні форми організації пізнавальної діяльності, що мають конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою необхідність, зможе розкрити свої здібності і продемонструвати знання з предмета, відчути впевненість у собі.



Зміст та структура:

  • за основу своєї роботи я взяла інтерактивні технології, проектний метод та застосування інформаційно-комунікативних технологій (за програмою «Intel») у навчанні на уроках хімії;

  • ці методи пов΄язані з груповими формами організації навчання, які сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, ефективному застосуванню вмінь та навичок на практиці, розвивають комунікативні здібності учнів, адаптують їх до умов сьогодення, готують до життя та діяльності у суспільстві.


Розділ 1. Особливості

інтерактивного навчання
Сьогодні існує багато форм і методів навчання хімії, що зорієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення якості вмінь і навичок. Але для досягнення цієї мети необхідно будувати урок таким чином, щоб він був не лише цікавим, але й не перевантаженим для учня. Інтерес учнів до уроку та його ефективність зростають, коли поряд із класичними методами широко використовуються активні форми навчання. Тому на своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та іноваційні методи навчання в сукупності з структурою особистісно зорієнтованого уроку.

Сутність інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб΄єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процессу навчання, координатора роботи груп. Інтерактивні технології навчання найбільш відповідають особистісно зорієнтованому підходу у навчально-виховному процесі. При застосуванні інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню в учнів практичних умінь і навичок, виробленню їх власних цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні, сприяють розвитку соціальної, громадянської компетентності.



В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

● безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов΄язує вчителя

(організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять

активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми;

● взаємного інформаційного, духовного збагачення. При цьому

організовується навчальний процес таким чином, щоб учасники його мали

можливість обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією;

● особистісно зорієнтованого навчання.



Основні переваги інтерактивних технологій навчання:

● інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту.

Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз,

синтез, оцінка).

● вчитель отримує можливість диференційованого підходу до учнів із

спеціальними потребами – особистісними та інтелектуальними.

● змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу

навчання, розвивають комунікативні вміння і навички, організаційні

здібності;

● основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого учня

(відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінка) до внутрішньої

(потреба знань));

● значно підвищується роль особистості педагога: він меньше часу витрачає

на вирішення проблем з дисципліною, педагог сильніше розкривається

перед учнями як лідер, організатор;

● учні, які отримують власний досвід вчителювання, з нової точки зору

дивляться на навчально-виховний процес, на роль вчителя і учня в ньому.

Але існує чимало недоліків інтерактивних технологій. Ось деякі з них:

● важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм;

● кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і

навчання учнів процедурі (тому треба давати завдання учням для

попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні

підготовчі завдання, а також відбирати для уроку або заняття такі

інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми);

● засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу (на

одному занятті використовувати одну (максимум – дві) інтерактивних

вправи);


● викладач має менший контроль над обсягом і глибиною вивчення, часом і

ходом навчання (необхідно проводити швидкі опитування, самостійні

домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов΄язані з

інтерактивними завданнями).

Досвід роботи, хоча і малий, свідчить про те, що найбільш ефективними за результатами є іноваційні технології. При інтерактивному навчанні навчальний процес здійснюється за постійної активної участі всіх учнів. Інтерактивне навчання виключає домінування як одного учня над іншим, так і однієї думки над іншими. Під час спілкування учні навчаються бути демократичними, вмінню спілкуватися один з одним, критично мислити, приймати помірковані рішення. Учень має право на помилки й власну думку, яка може відрізнятися від думки інших учнів і вчителя, може відкрито демонструвати свої знання та здібності.

Коли учень чує, бачить й обговорює, він починає розуміти, а коли на уроках хімії він виконує тренувальні вправи, розв΄язує задачі, проводить лабораторні досліди, він одержує не лише знання, але й уміння, а якщо ще й передає свої знання іншим, то стає майстром. І всього цього можна досягти за допомогою інтерактивного навчання, тому що інтерактивна технологія навчання – це така організація навчального процесу, за якої є неможливою неучасть кожного учня, тому що кожен учень має конкретне завдання й від його дій залежить якість виконання визначеного перед групою чи всім класом завдання.

Починаючи працювати у 7-х класах, я намагаюсь поступово вводити елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах і малих групах, мікрофон та інші. Різновидом групового обговорення є технологія «мікрофон». Її можна використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Для цього ми з учнями вибираємо те, що буде виконувати роль мікрофона. Потім я ставлю питання, а учні, передаючи один одному «мікрофон», відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й лаконічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом ми з дітьми поєднуємо з роботою «незакінчені пропозиції». Наприклад, вивчаючи тему «Основні хімічні поняття», пропоную учням за варіантами заповнити таку картку:


  1. Дрібна частка речовини – це ....

  2. Речовина, що складається з атомів одного хімічного елемента, називається.....

  3. Певний вид атомів називається.....

  4. .....води складаються з ....Оксигену та ....Гідрогену.

  5. Гниття м΄яса – це....процес, тому що в результаті утворюються....

  6. Скошена трава, звалена в стіг, швидко нагрівається і...., а звалена в яму, утрамбована й закрита зверху шаром землі, зберігається.... .

Під час перевірки знань хімічних елементів, формул кіслот, основ, оксидів

і назв солей я використовую технологію «сніжний ком». Клас поділяється на декілька груп. Кожна група одержує перфокартку. Кожен учень повинен заповнити клітинку й швидко передати іншому. Виграє та група, яка першою правильно виконає завдання.



Перфокартка №1

Назва хімічного елемента

Хімічний символ

Порядковий номер

Відносна атомна маса

Заряд ядра атома

n р

n ē

n n




Mg



















алюміній




























10

























39

























20









Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки. Для засвоєння великого обсягу інформації за короткий проміжок часу ефективною є технологія «ажурна пилка», що сприяє навчанню й дає учням можливість передати свої знання іншим учням у класі. Для цього підбираю матеріал, необхідний для уроку, поділяю клас на групи, кожен учасник одержує кольоровий круг або трикутник (квадрат). У первинних групах учні одержують й обговорюють блок інформації, після чого розходяться по експертних групах за кольорами. В експертних групах кожен учасник ділиться блоком своєї інформації, після чого всі повертаються у свої групи та обмінюються отриманою інформацією. А для коригування знань первинним групам можна дати завдання відповідно до вивчаємої теми.

Усі ці технології передбачають загальну (фронтальну) роботу всього класу та використовуються в комбінації з іншими формами роботи. Інтерактивна технологія кооперативного навчання може бути використана як на уроках засвоєння нових знань, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Наприклад, така робота в парах, як «один – два – усі разом», «один проти одного», дуже ефективна на всіх етапах навчання учнів. Вона дає учням час поміркувати, обмінятися ідеями й лише потім висловити свої ідеї класу. Це сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлювати свої думки, ідеї, розвитку критичного мислення, вміння переконувати й обстоювати свою думку.

Одна з таких робіт – це робота з текстом. На таку роботу дається суворо визначений час. Учні повинні прочитати текст і проаналізувати його. Під час читання на полях вони ставлять олівцем замітки: якщо матеріал відомий – «+», якщо ні – «-», якщо виникло питання – «?». Потім у парах аналізують цю інформацію та формулюють запитання, що викликали в них утруднення, вчителю або класу. А потім цей матеріал обговорюється в класі, вчитель відповідає на запитання, які викликали утруднення.

Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара (група) готує завдання для іншої пари (групи). Таку технологію можна використовувати в усіх класах. Наприклад, у 8 класі під час вивчення теми «Генетичний зв΄язок неорганічних речовин» можна запропонувати одній групі скласти ланцюжок реакцій для іншої групи із запропонованого набору речовин ( Zn, ZnO, Zn(OH)2, ZnCl2) або (C, CO2, H2CO3, CaCO3), після чого групи, одержавши генетичний ланцюжок, повинні написати рівняння реакцій. Таку роботу можна проводити в 10 та 11 класах під час узагальнення знань про основні класи органічних речовин і генетичного зв΄язку між вуглеводнями.

Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу. Під час проведення такої технології учні поділяються на групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи. Для розв΄язання проблемних питань можна використовувати технологію «коло ідей» - метод, за яким всі групи одержують одне завдання, що містить у собі кілька питань. Після виконання завдання кожна група по черзі висвітлює лише один аспект проблеми. Це дає можливість кожній групі висловити свою думку, розповісти про результати своєї роботи, поділитися інформацією. Елементи такої технології можна використовувати в усіх класах: наприклад, у 7 класі під час вивчення теми «Використання кисню. Його біологічна роль», у 8 класі – «Вода – природний оксид», у 9 класі – «Чи всі природні води – розчини?», у 10 класі – «Охорона довкілля під час переробки та використання вуглеводневої сировини», у 11 класі під час вивчення теми «Роль хімії в житті суспільства».



Інтерактивний урок з хімії у 9 класі

Тема: Кристалічні гратки.

Мета: дати поняття про кристалічні гратки, познайомити з атомною,

молекулярною, йонною типами кристалічних граток; показати

взаємозв΄язок між типом хімічного зв΄язку, типом кристалічної

гратки і фізичними властивостями речовини; сприяти розвитку

творчого мислення, комунікативних умінь, грамотної хімічної

мови; створити умови для виховання бажання активно навчатися,

із цікавістю ставитися до предмета.

Тип уроку: комбінований з елементами особистісно зорієнтованого уроку.

Обладнання: моделі кристалічних граток натрій хлориду, алмазу, графіту;

таблиці «Типи кристалічних граток», «Види хімічного зв΄язку»;

кристали натрій хлориду, сірки, вода, лід, кальцій оксид.

Форми й методи: індивідуальні, парні, проблематизація, технології

«Мікрофон», «Ти-мені, я-тобі», «Ажурна пилка».



Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина уроку

2.1. Перевірка домашнього завдання

2.2. Актуалізація й коригування опорних знань учнів

Інтерактивна технологія «Мікрофон»

- Що таке хімічний зв΄язок?

- Які електрони беруть участь в утворенні хімічного зв΄язку?

- Який вид зв΄язку називається ковалентним?

- Між якими елементами здійснюється ковалентний зв΄язок?

- Які види ковалентного зв΄язку ви знаєте? Чим вони відрізняються?

- Який зв΄язок називається йонним?

- У чому виявляється подібність у механізмі утворення йонного та

ковалентного типів зв΄язку?

- У чому полягає основна відмінність цих типів зв΄язку?



2.3. Технологія «Ти-мені, я-тобі» (для проведення такої форми роботи учні заздалегідь об΄єднуються в пари та отримують завдання: скласти чотири формули до вивченої теми для свого опонента (визначити тип хімічного зв΄язку та скласти схеми утворення зв΄язків в даних сполуках). На уроці кожен учень виконує завдання, запропоноване товаришем. Оцінювання здійснюється в парах, перевіряється учнем, який готував завдання (максимальна кількість балів – 10).

2.4. Вивчення нового матеріалу

Мотивація навчальної діяльності

(повідомлення теми, цілей і завдань уроку, ознайомлення з планом уроку,

демонстрація кристалів натрій хлориду, сірки).

Вступне слово вчителя. Я хочу звернути вашу увагу на те, що всі ці речовини у твердому стані є кристалічними, але властивості в них різні.



Проблемне питання: чому фізичні властивості у цих речовин різні?

На цьому уроці ми з вами маємо з΄ясувати, яким чином побудовані кристали різних речовин, утворених сполуками з різними типами зв΄язку, та вияснити і зрозуміти від чого залежать властивості речовин.



Постановка цілей уроку учнями: познайомитися з типами кристалічних граток, виявити взаємозв΄язок між типом хімічного зв΄язку, типом кристалічної гратки та фізичними властивостями речовин.

План уроку:

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація (технології «Мікрофон» і «Ти-мені, я-тобі»)

  3. Постановка цілей уроку.

  4. Проектування діяльності.

  5. Основна частина уроку (технологія «Ажурна пилка»).

  6. Закріплення знань.

  7. Оцінювання знань.

  8. Підсумки уроку (рефлексія).

  9. Домашнє завдання.

Інтерактивна технологія «Ажурна пилка»

  1. Учні об΄єднуються в три початкові групи. Кожен учень одержує трикутник певного кольору (червоний, зелений або жовтий). Кожна група одержує своє завдання: перша група – прочитати в підручнику про йонні кристалічні гратки (звернути увагу на будову кристалічних граток; визначити, сполуки з яким типом хімічного зв΄язку мають йонні кристалічні гратки; визначити, які властивості мають речовини з йонними кристалічними гратками), друга група – прочитати в підручнику про атомні кристалічні гратки (звернути увагу на будову кристалічних граток; визначити, сполуки з яким типом хімічного зв΄язку мають атомні кристалічні гратки; визначити, які властивості мають речовини з атомними кристалічними гратками), третя група – прочитати в підручнику про молекулярні кристалічні гратки (звернути увагу на будову кристалічних граток; визначити, сполуки з яким типом хімічного зв΄язку мають молекулярні кристалічні гратки; визначити, які властивості мають речовини з молекулярними кристалічними гратками).

  2. Учні об΄єднуються в експертні групи таким чином, щоб у першу ввійшли учні, що мають червоний трикутник, у другу – зелений, у третю – жовтий. Кожен учасник інформує решту учнів про зміст обробленої інформації. Експертна група аналізує матеріал цілком.

  3. Учні повертаються в початкові групи для того, щоб поділитися отриманими знаннями. На цьому етапі відбувається коригування й узагальнення матеріалу.

Для закріплення знань групи отримують завдання.

1 група: визначте вид хімічного зв΄язку й тип кристалічної гратки в наведених речовинах: вода (лід), графіт, натрій бромід, «сухий лід» (твердий карбон (IV) оксид). Які фізичні властивості характерні для речовин з молекулярними кристалічними гратками?

2 група: наведіть приклади речовин, що мають йонну, атомну й молекулярну кристалічні гратки. Яка з цих речовин матиме найнижчу температуру плавлення, а яка – найвищу? Чому?

3 група: наведіть приклади речовин, у яких Хлор утворює йонний, ковалентний полярний і неполярний зв΄язки. Укажіть тип кристалічної гратки в цих сполуках.

Кожна група знайомить клас з умовою свого завдання та висновками. Вносяться доповнення.



2.5. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

ІІІ. Заключна частина уроку

    1. Підбиття підсумків роботи на уроці

«Рефлексія»

Питання:


  1. Що ми робили на уроці?

  2. Чи досягли ми очікуваних результатів?

  3. Які питання виявилися найважчими?

  4. Над чим ще необхідно попрацювати?

  5. Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

    1. Домашнє завдання

§ 14, вправа №83.
Розділ 2. Проектна технологія
Сутність проектної технології.

Метод проектів, на мою думку, можна розглядати як реалізацію особистісно зорієнтованого навчання. Особистісно зорієнтоване навчання – це навчання, у якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною. Традиційна парадигма «вчитель – підручник – учень» заміняється новою – «учень – підручник – учитель». У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі – організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь учнів, а й на діагностику їхньої діяльності.

Особистісно зорієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків.

Альтернативою традиційним методам навчання може бути метод проектів. Цей метод не можна назвати принципово новим. Як правило, це розгляд на новому витку педагогічних, соціальних, культурних досягнень педагогіки.

Проектну систему навчання (метод проблем) розробили в 20-ті роки ХХ ст. американський педагог Дж. Дьюї та його послідовник В. Кілпатрик. Проектна технологія вимагає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів. Отже, суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, та через проектну діяльність, а саме розв΄язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань – від теорії до практики. Таким чином, проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.

Вимоги проектної технології

● наявність значущої в дослідницькому творчому плані проблеми, яка

вимагає інтегрованих знань (вплив кіслотних дощів на довкілля,

парниковий ефект, виробництво органічних і неорганічних речовин,

логічне пояснення структури періодичної системи, фізіологічна дія

спиртів тощо);

● практична, теоретична і пізнавальна значущість результатів;

● самостійна діяльність учнів (індивідуальна, групова);

● структурне планування проекту із зазначенням поетапних результатів;

● використання дослідницьких методів.

Результати проектів мають бути матеріальними, тобто відповідно оформленими – відеофільм, альбом, газета, посібник, презентація, публікація тощо. Навчальне проектування вимагає від кожного учня усвідомлення мети діяльності, розуміння сутності розв΄язуваної проблеми, її значущості й практичної цінності, володіння методами дослідження, інтегрування міжпредметних знань і вмінь, активності і самостійності виконання, хоча й при спрямуванні роботи вчителем. У процесі роботи за проектною технологією звична для вчителів і учнів предметна форма організації знань поступається проблемній, адже саме вирішення певної проблеми, наприклад, екологічного характеру, розвиває інтерес учня до даного питання, вимагає залучення надбаних міжпредметних знань, збагачує індивідуальний досвід проектної діяльності учнів.

Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проекту завжди є чимось більшим, ніж навчальні завдання.



Переваги проектної технології

● розвиваються пізнавальні навички учнів;

● формується вміння самостійно конструювати свої знання;

● вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

● активно розвивається критичне мислення;

● проектна технологія максимально спрямована на суб΄єктне пробудження

та розвиток особистості.

Для використання на уроках хімії, на мою думку, найбільш придатні такі проекти:



  1. Дослідницькі проекти. Вимагають добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов΄язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.

  2. Рольові, або ігрові, проекти. У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують певні ролі, зумовлені змістом і характером проекту. Це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т.д. Ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.

  3. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації про певний об΄єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура такого проекту може бути визначена планом:

● мета проекту, його актуальність;

● джерела інформації (літературні, засоби масової інформації, бази

даних, анкетування, «мозкова атака»);

● обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими

фактами, аргументовані висновки);

● результат – презентація.



  1. Прикладні проекти. Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів (логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності учнів. Вчителю необхідно переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, віддати перевагу діяльності пошукового, дослідницького та творчого характеру.

Розділ 3. Інформаційна технологія
Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп΄ютерів, комп΄ютерних комунікацій і інших електронних пристроїв), поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп΄ютерів у навчальному процесі.

Інформаційна технологія визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання учнів і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

Інформаційна технологія розвиває компетентність учнів у застосуванні ІКТ:

● застосування інформаційно-комунікативних технологій у навчанні хімії;

● здатність учнів орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати

інформацію та оперувати нею відповідно до власних хімічних потреб;

● раціональне використання комп΄ютерів, пов΄язане з опрацюванням і

систематизацією хімічної інформації.

Використання комп΄ютера в навчальному процесі спрямоване переважно на розв΄язання таких чотирьох типів дидактичних завдань:

● комп΄ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого

розв΄язання вже існуючої системи дидактичних завдань;

● комп΄ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих

дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети і завдань

безмашинного навчання;

● використовуючи комп΄ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні

завдання, не розв΄язувані традиційним шляхом (характерними є

імітаційно-моделювальні програми, наприклад, комп΄ютерні програми з

імітації експерименту);

● комп΄ютер може використовуватися як засіб, що допомагає засвоювати

складні абстрактні теоретичні поняття.



Використання комп΄ютера має свої особливості на різних етапах уроку:

● актуалізації опорних знань учнів;

● формування нових знань;

● використання знань, формування вмінь.

Другий етап, на мій погляд, у більшості випадків необхідно проводити за допомогою традиційних вербальних методів, а от перший і третій етапи цілком піддаються комп΄ютеризації. На етапі актуалізації комп΄ютер допоможе заповнити прогалини у знаннях учнів, допоможе пригадати необхідні опорні знання і способи дій. Вчитель в свою чергу може отримати інформацію про рівень актуалізації знань учнів. На етапі використання знань, формування умінь комп΄ютер дає можливість погрузити всіх учнів у самостійну роботу відповідно до рівня їх можливостей. Комп΄ютер допомагає створити на уроці високий рівень особистісної зацікавленості учнів за допомогою інформації, яка виводиться на екран.

Впроваджувати елементи новітніх інформаційних технологій на уроках хімії можна від мотиваційного до рефлексійного рівня. У програмі Power Point, яка використовується для унаочнення, як ТЗН, можна створювати презентації. Презентації складаються із певних слайдів, картинок, які змінюють одна одну, їх можна використовувати на мотиваційному рівні як зацікавлюючий момент. Наприклад, у 7класі, під час вивчення теми «Фізичні та хімічні явища» після вступного слова вчителя можна запропонувати дітям переглянути слайди, на яких зображені суспільні, фізичні, біологічні та хімічні явища. А потім запропонувати навести приклади явищ, що відбуваються навколо нас щодня (дощ, сніг, вітер, гроза, ріст дерев, скисання молока, приготування чаю, на цвяху у гаражі з΄являється іржа тощо). Після чого попросити учнів розпреділити приклади на дві групи: фізичні та хімічні явища, і обгрунтувати свою відповідь.

Презентацію створену у програмі Power Point, можна використовувати при вивчені будь-якої навчальної теми. На слайдах вчитель створює схеми до навчальної теми. Наприклад, схема будови атома, будова електроних оболонок атомів та інші. По-перше, слайди у цьому випадку замінюють таблиці, яких і так є небагато; по-друге, своєю яскравістю мають більше шансів вплинути на учнів і їм запам΄ятатися; по-третє, якщо зацікавити дітей, то самі вони можуть їх створювати. А це, в свою чергу, активізує розумову діяльність учнів, приводить до підвищення ефективності процесу навчання. Бо дитина, створюючи певну презентацію, не тільки принесе користь вчителеві, а й краще запам΄ятає навчальний матеріал, міцніше його закріпить.

Також на уроках я практикую такі, діти самі пояснюють матеріал, використовуючи презентацію до певної теми. Вони, звичайно ж, вивчають матеріал наперед, знайомляться зі слайдами і ідуть на урок вже з певними знаннями. Вчитель, якщо необхідно, коригує їх пояснення.

На контрольно-оціночному рівні можна використовувати тести, під час закріплення вивченого матеріалу - різні задачі та вправи. На рефлексійному (творчому) рівні можна запропонувати учням публікації, які із задоволенням вони створюють, працюючи у «видавничій системі» - програмі Publisher. Тут є колонки, як у газетах, різні малюнки, красиві букви, шрифти, які учні можуть використовувати у своїй роботі. Темами публікацій можуть бути: «Значення окисно-відновних реакцій», «Яка вода корисна?», «Хімія і медицина», «Хімія й екологія» та інші. Публікації можуть зараховуватись вчителем як залікові чи конкурсні роботи. Дуже популярними тепер стали предметні диски, за допомогою яких можна вивчати новий матеріал, виконувати лабораторні досліди у віртуальній лабораторії, дивитись фільми про життя і діяльність видатних вчених тощо.

Отже, широке застосування інформаційних технологій (програмоване навчання, предметні комп΄ютерні уроки) сприяє підвищенню пізнавального інтересу та творчої активності учнів, дозволяє здійснювати особистісний підхід до учнів та поетапне засвоєння знань, умінь і навичок. Таким чином, комп΄ютерні засоби навчання на уроках хімії, можна назвати третім партнером у педагогічній взаємодії, який дає учасникам великі можливості в переробці інформації.

Як приклад розробки проекту та використання інформаційних технологій на уроках хімії розглянемо проект «Нітрати. Проблема вмісту нітратів у продуктах харчування».

Мета проекту: навчальна - закріплення знань про солі, вивчення проблеми вмісту нітратів в рослинах і продуктах харчування, вияснити можливу дію нітратів на рослини, їх вплив на навколишнє середовище і на здоров΄я людини; звернути увагу громадськості на існування даної проблеми; розвиваюча – розвиток у учнів пізнавальних навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі; розвиток вмінь побачити, сформулювати і вирішити проблему, сприяти розвитку творчого мислення, комунікативних умінь; виховна – екологічне виховання, виховання колективу класу.

План проведення проекту:


  1. Підготовка до проведення дослідження.

  2. Організація творчих груп.

  3. Збір попередніх матеріалів.

  4. Проведення досліджень.

  5. Створення звітів.

  6. Захист проекту (презентація створена у програмі Power Point, випуск учнівської публікації або газети тощо).

Тип проекту: інформаційно-рольовий урок-проект

Межпредметні зв΄язки: хімія, біологія, основи здоров΄я, географія.

Базові поняття: нітрати, нітрити.

Виконання проекту

  1. Організація класу.

Тема сьогоднішнього уроку: «Нітрати. Проблема вмісту нітратів у продуктах харчування». Ми з вами вирішили, що проведемо це заняття трохи незвичайно, у формі інформаційно-рольового проекту.

Ключовим питанням, а також і девізом уроку я запропонувала рядки: «Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі, чим ти хворієш».



  1. Основна частина уроку.

Актуалізація знань учнів (хімічний диктант)

Напишіть формули: аміаку, фосфор (V) оксида, нітратної кислоти, нітроген (IV) оксиду, ортофосфатної кислоти, метафосфорної кислоти, нітрату калія, хлориду амонія, нітрата амонія, фосфата амонія, нітроген (II) оксида.

Бесіда.


    1. Як називаються солі нітратної кислоти?

    2. Як називаються солі фосфорної кислоти?

    3. Які властивості мають солі нітратної і фосфорної кислот?

  1. Вивчення нового матеріалу.

3.1. Мотивація учбової діяльності (презентація вчителя).

3.2. Етап орієнтації (познайомити учнів з планом уроку, з критеріями

оцінювання (у кожної групи на столі)).

План уроку


  1. Оргмомент.

  2. Постановка цілей.

  3. Проектування діяльності (за 14 днів до вивчення теми).

  4. Домашнє завдання.

  5. Реалізація плану (виступи груп).

  6. Контроль знань.

  7. Оцінювання (рецензування виступів груп в ході уроку).

  8. Підсумки уроку.

3.3. Постановка цілей учнями: закріпити знання про солі, дослідити проблему вмісту нітратів у продуктах харчування, вияснити можливу дію нітратів на рослини, а також їх вплив на навколишнє середовище і на здоров΄я людини.

4. Домашнє завдання: § 16-18, вправа №101, 107 (на вибір учня).

5. Захист проектів (кожній групі відводиться не більше 5 хвилин+1-2

хвилини для оцінювання рецензора в кожній групі).



6. Контроль знань (письмова робота на 2 варіанти, 15-20 хвилин).

7. Оцінювання (в ході уроку).

8. Заключна частина уроку

Підведення підсумків заняття

«Рефлексія»

  1. Чи сподобалося вам сьогодні заняття, і чим саме?

  2. Чи досягли ми з вами поставленних цілей?

  3. Яка частина уроку вам сподобалася більше?

  4. Чи задоволені ви результатами роботи на уроці?

  5. Ваші пропозиції на майбутнє.

Дякую вам за співпрацю. Урок закінчено.



Список використаної літератури


  1. Буркова Л. «Класифікація педагогічних інновацій – перший етап науково-педагогічної експертизи». Директор школи. №35 (227), вересень 2002, м. Київ.




  1. Голубенко М. Проектна діяльність у школі. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.



  1. Джабка С.Б. Метод проектів як реалізація особистісно зорієнтованого навчання на уроках хімії. Хімія. Біологія. №13 (265), березень 2003.




  1. Забродська Л.М., Онопрієнко О.В., Хоружа Л.Л., Цимбалару А.Д. Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя: Науково-методичний посібник. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 208 с.



  1. Задорожний К.М. Інтерактивні технології на уроках хімії. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 176 с.




  1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник. – К.,2002.




  1. Когут О.І. Інноваційні технології навчання. – Тернопіль: Астон, 2005. – 204 с.



  1. Кондратова Л.Г. Організація проектної діяльності учнів в позаурочний час. – Запоріжжя: ЗОІППО, 2006. – 42 с.




Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал