Інформація про стан освітнього процесу. Основним же засобом отримання інформації про якість освіти є моніторинг



Скачати 86,91 Kb.
Дата конвертації04.02.2017
Розмір86,91 Kb.
ТипІнформація
Методичні рекомендації

щодо моніторингової діяльності

працівників психологічної служби

системи загальної середньої та дошкільної освіти
Центральним питанням підвищення якості освіти є проблема управління освітнім процесом в закладі освіти. Важливу роль у процесі управління відіграє повна інформація про стан освітнього процесу. Основним же засобом отримання інформації про якість освіти є моніторинг.

Кінцевою метою моніторингу, тобто ефектом, якого ми прагнемо досягти, є створення інформаційних умов для цілісного уявлення про стан системи освіти, про зміни, які відбуваються під впливом різних факторів.



1. Показники, що належать до поля діяльності працівників психологічної служби.

У Концепції моніторингу якості дошкільної і загальної середньої освіти у Запорізькій області (затверджено науково-методичною Радою ЗОІППО 29.03.2012 р. протокол №2) визначено показники якості основних умов, процесу і результату освіти. До компетенції працівників психологічної служби належить вивчення таких показників:



якість умов:

  • якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, в якому відбувається освітній процес (кадрового, санітарно-гігієнічного);

  • якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних кадрів;

  • якість науково-методичного забезпечення системи дошкільної і загальної середньої освіти (науково-методичний супровід моніторингових досліджень за напрямами роботи, розробка рекомендацій за результатами, вивчення перспективного педагогічного досвіду.

якість процесу:

  • впровадження профільного навчання;

  • ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу.

якість результату:

  • стан здоров’я, фізичного розвитку учнів (вихованців), учителів (вихователів);

  • показники психічного розвитку учнів (вихованців).



2. Завдання і принципи моніторингової діяльності працівників психологічної служби.

Виходячи із окреслених показників, перед психологічною службою постають наступні завдання:



  1. сприяння реалізації права дітей і молоді на одержання повної загальної середньої освіти;

  2. створення в навчальних закладах необхідних умов для реалізації особистісно орієнтованої моделі навчально-виховного процесу, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;

  3. вивчення попиту та пропозицій щодо фахового та загальноосвітнього рівня підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

При впровадженні моніторингу слід дотримуватися принципів:



  1. узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;

  2. об’єктивності одержання та обробки інформації, максимального включення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, створення для всіх учасників дослідження однакових умов;

  3. комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, обробки та аналізу одержаних результатів;

  4. перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованості їх на розв’язання актуальних завдань освіти;

  5. гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного мікроклімату, неможливість використання результатів досліджень для застосування будь-яких репресивних дій;

  6. відкритості та оперативності донесення результатів досліджень до адміністрації, громадськості.


3. Показники для відстеження працівниками психологічної служби.

Показники для відстеження можуть бути визначені нормативно-правовими і розпорядчими документами; визначені на запит адміністрації; виявлені шляхом проведення соціально-психологічних досліджень.


При доборі показників слід враховувати такі їх властивості:

  1. стійкість показника протягом тривалого часу;

  2. реальність і об’єктивність показника;

  3. наявність обґрунтованих і наукових технологій оцінювання даного показника;

  4. можливість збільшення навантаження на всіх учасників моніторингового процесу при зборі, узагальненні та аналізі інформації.

Для окреслених Концепцією напрямків моніторингу можуть бути наступні орієнтовні показники для відстеження та їх компоненти:


Якість умов:

  1. якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, в якому відбувається освітній процес:

  • якість кадрового забезпечення (професійно важливі якості педагога, особистісні і ділові якості, індивідуальний стиль педагогічної діяльності, показники сформованості педагогічної рефлексії);

  • якість санітарно-гігієнічного забезпечення (освітлення, температурний, шумовий режим, навчальне навантаження);

  1. якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних кадрів:

  • професійний потенціал кадрового складу навчального закладу;

  • педагогічна культура, здібності, такт;

  1. якість науково-методичного забезпечення системи дошкільної і загальної середньої освіти (науково-методичний супровід моніторингових досліджень за напрямами роботи, розробка рекомендацій за результатами, вивчення перспективного педагогічного досвіду):

  • впровадження інноваційних технологій, науково-дослідницької, експериментальної діяльності;

  • розвиток обдарованих учнів;

якість процесу:

4) впровадження профільного навчання:



  • ступінь готовності до вибору профілю навчання;

  • рання профорієнтаційна діагностика (1-4, 5-7, 8-9, 10-11 класи);

  • діагностика при наборі учнів у профільні класи (індивідуальні особливості, здібності);

  • готовність педагогів до роботи в умовах профільного навчання (викладання курсів за вибором, проектна, дослідницька діяльність учнів);

  • виховне позаурочне середовище профільного навчання;

5) ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу:

- рівень потенційних навчальних можливостей учнів (вивчається на початку навчального року);

- підтримка обдарованих дітей;

- ступінь впливу навчального закладу на соціальну адаптацію учнів (профілактика правопорушень, згубних звичок);

- стан взаємин у системі «сім’я – вихованець – вихователь»;

якість результату:

6) стан здоров’я, фізичного розвитку учнів (вихованців), учителів (вихователів):

- дотримання санітарно-гігієнічних умов у школі;

- профілактика емоційного вигорання, професійних деформацій і деструкцій;

- психологічний мікроклімат у педагогічному колективі (задоволеність взаєминами, рівень конфліктності, мотивація, етика управління);

- фізичне здоров’я (фізичний розвиток, підготовленість, енергопотенціал, психомоторика);

- психічне здоров’я (характер спілкування, вміння керувати психічними станами, ступінь стресостійкості, особливості розумових здібностей, особливості засвоєння програмного матеріалу);

- соціальне здоров’я (соціометричний статус, соціальна адаптованість);

- духовне здоров’я (вольові навички, саморегуляція, самодисципліна, самооцінка, пріоритет гуманістичних цінностей, орієнтація на саморозвиток);

- основні форми поведінки, що відхиляється від норми (адикції, сексуальні девіації, асоціальна, суїцидальна поведінка);

7) показники психічного розвитку учнів (вихованців):

- новоутворення кожного вікового періоду;

- психічний розвиток випускників (соціальна адаптованість, соціальна компетентність, психологічна культура);

- фізичний і психічний розвиток старших дошкільників, набуття ними життєвого досвіду, необхідного для навчання в школі;

- попередження ізоляції дітей у групі однолітків (обдарованих, з вадами розвитку, із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах).
4. Складання програми моніторингового дослідження

Перед тим, як запроваджувати моніторинг, слід чітко зрозуміти:



  1. Про що ми будемо збирати інформацію? (про які результати, умови)

  2. Як ми будемо збирати інформацію? (за допомогою яких методів)

  3. Яким чином ми будемо обробляти інформацію?

  4. Яку інформацію і яким чином ми будемо зберігати?

  5. Кого і яким чином ми будемо інформувати про результати моніторингу?

  6. Як ми будемо працювати далі?

Відповіді на ці питання становлять основу програми моніторингового дослідження.
Програма моніторингу має складатися із наступних елементів:

1. Визначення предмету, об’єкту, мети і завдань дослідження, термінів його проведення. Мета не повинна бути сформульована як “визначити”, “виявити”, “дослідити”, а відображати кінцевий результат, наприклад, “формування соціальної компетентності випускника”, “поліпшення психологічного мікроклімату в колективі”. Завдання мають бути не етапами дослідження, а вінутрішніми його елементами, можливо, показниками.

2. Вступ має на меті обґрунтування причин проведення дослідження, орієнтування в обставинах, що передували розробці програми, виділення тих показників, які підлягають моніторингу.

3. Обов’язково слід вказати методи отримання інформації: це опитування, аналіз документації, спостереження за допомогою технологічних карт тощо.

4. Вибірка – кількість осіб, що потрібно охопити дослідженням. Якщо планується, наприклад, опитування випускників та їхніх батьків, то слід вказати: 12 учнів 11 класу, 12 батьків учнів.

5. Вказується інструментарій дослідження, джерело, звідки він узятий. В разі, якщо інструментарій розроблено власноруч, то слід зробити посилання на нього в додатки.

6. Слід також обґрунтувати логіку аналізу результатів: які дані будуть свідчити про певний рівень розвитку, сформованості, реалізованості показника, що підлягає моніторингу; яким чином будуть формулюватися висновки.

7. План реалізації дослідження відображає етапи, види діяльності на кожному етапі, часові рамки етапів, учасників і відповідальних за проведення видів діяльності. План слід складати покроково, щоб із нього було зрозуміло, хто, коли і що виконує. Він має охоплювати весь цикл моніторингу – від постановки завдань до прийняття управлінських рішень і здійснення зворотного зв’язку.

За такою схемою оформлюється програма моніторингу будь-якого напрямку.
5. Різниця між здійсненням моніторингу і психодіагностикою.

Моніторинг не є лише тільки дослідженням, але включає його в себе. Між цими двома поняттями є суттєві відмінності:



Психологічна діагностика

Психологічний моніторинг  

Аналіз проблеми, визначення цілей, підготовка плану

Отримання попереднього завдання на моніторинг (замовлення)

Розробка і підбір інструментарію

Створення робочого проекту моніторингу

Проведення обстеження


Уточнення замовлення

Обробка і аналіз даних

Створення інструментарію

Підготовка звіту і рекомендацій

Збір даних

Використання результатів у власній практичній діяльності та/або передача рекомендацій замовнику

Обробка і первинний аналіз

Обговорення

Підготовка остаточних документів

Використання результатів в управлінській діяльності






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал