Художня культура 9 клас



Скачати 161,35 Kb.
Дата конвертації02.02.2017
Розмір161,35 Kb.
Художня культура

9 клас
Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти в 12-річній школі є упровадження з 2009/10 навчального року вивчення худож­ньої культури в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів. В методичних рекомендаціях минулих років, а також у листі МОН від 05.11.07 р. № 1/9-670 приверталась увага до своєчасної підготовки вчителів до навчан­ня цього курсу. Зокрема, наголошувалось на активізації роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо курсової перепідготовки вчителів музичного та образотворчого мистецтва до навчання художньої культури. Також листом МОН від 27.01.09 р. №1/9-55 місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників на 2009/10 навчальний рік передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва, зва­жаючи на мистецьке наповнення змісту предмета. До відома бажаючих оволодіти спеціальністю «педагог-менсджер художньої культури» освітньо-квалі­фікаційного рівня «бакалавр»: на факультеті історії та теорії мистецтв Львівської національної академії мистецтв відкрито спеціалізацію «педагогіка художньої культури». Навчання проводиться у денній, заочній та екстернатній формах терміном 4 роки.

Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний ху­дожньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієн­тацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.



Основними завданнями курсу в школі є:

  • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

  • опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набу­тими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

  • розуміння учнями зв'язків мистецтва з природним, соціальним і куль­турним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної при­четності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особ­ливостей інших національних картин світу.

  • виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення ху­дожніх традицій народів різних країн.

У 2009 в навчальному році реалізація змісту предмета «Художня культура» в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладах буде здійснюватися за програ­мою «Художня культура. 9-11 класи» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська), що міститься у збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів 12-річної школи (вид. «Перун», 2005 р.). У збірнику також подане орієнтовне календарно-тематичне планування з художньої культури для 9 класу.

Програми орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно бага­тої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчи­ти кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його дія формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати Ії.

Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культу­ри, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мис­тецької освіти, зокрема загальні:



  • метод розповіді та бесіди;

  • метод наочності;

  • ігровий метод;

  • метод порівняння і зіставлення;

  • метод узагальнення та спеціальні:

  • метод художньо-педагогічної драматургії;

  • метод драматизації;

  • метод «зруйнування»;

  • метод «емоційного заряду»;

  • метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Організаційно-методичні засади шкільного курсу художньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної ху­дожньо-естетичної освіти викладено в підручнику для студентів педагогіч­них університетів «Методика викладання художньої культури» (авт. О.Щолохова, вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинни­ком формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного роз­витку.

У процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбувається узагальнен­ня мистецьких знань учнів, набутих у 1-Х класах, та втілюється ідея пропе­девтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти.

Матеріал 9 класу систематизовано відповідно до видової, жанрової та сти­льової специфіки мистецтва, що є основою художньої культури. Зміст про­грами курсу включає два основні розділи: «Мистецтво в просторі культури» і «Основи художньої культури».

Узагальненню мистецьких знань учнів, набутих у 1 -8 класах, присвячено розділ «Мистецтво в просторі культури» (1 семестр). Тематична будова роз­ділу передбачає аналіз основних видів мистецтва - візуального (образотвор­чого), музичного, театрального та екранного і особливостей їх художньо-образної мови. Узагальнює зміст 1 розділу заключна тема семестру «Поліхудожній образ світу».

Практична діяльність учнів під час вивчення художньої культури в 9 класі спрямована на формування потреби в спілкуванні з творами мистецтва, роз­виток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духов­но-культурного досвіду. Практичні завдання для учнів можуть бути різнома­нітними, проте відповідними до особливостей певного виду мистецтва, що розглядається під час вивчення тої чи іншої теми.

Так, засвоєння учнями теми «Види і мова мистецтв» може бути закріпле­не створенням різноманітних кросвордів за змістом даної теми. Під час вив­чення теми «Візуальні мистецтва» учні .можуть створювати графічні, живо­писні роботи, малі скульптурні форми, замальовки архітектурних споруд. Зміст теми «Жанрова палітра музичного мистецтва» спонукає, насамперед, до інтерпретації прослуханих музичних творів, визначення особливостей їх об­разного змісту, жанру і форми, а також до підготовки музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо. Гема «Театр як синтез мистецтв» передба­чає практичну діяльність у вигляді відвідування театральних вистав, ство­рення театральних масок, ляльок, підготовки рекламних афіш, шоу-презентацій. а в контексті вивчення теми «Екранні мистецтва» учні переглядатимуть кінофільми, телепередачі з наступним їх обговоренням, створюватимуть ілюстрації до мальованих мультфільмів тощо. Логічним практичним завданням щодо узагальнюючої теми 1 семестру «Поліхудожній образ світу» може бути підготовка і проведення диспуту «Чому сучасній лю­дині потрібні всі види мистецтва?».

Пропедевтична культурологічна спрямованість розділу «Основи художньої культури» (II семестр) має на меті сформувати в учнів загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури та підготувати до опанування в 10-11 класах української та зарубіжної художніх культур в усій їх багатоманітності та взаємопроникненні. Допоміжну роль у цьому процесі відіграє засвоєння ос­новних понять і термінів: діалог культур, духовна культура, масова культура, полікультурний. Увага учнів також має спрямовуватися на періодизацію роз­витку художньої культури із одночасним засвоєнням та усвідомленням по­нять стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця.

Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

У процесі вивчення 1 теми II семестру «Художня культура як духовне явище» увагу учнів слід спрямувати на взаємодію та взаємопроникнення народної і професійної, світської та духовної культури й акцентувати пробле­му збереження національної культурної спадщини. Основою змісту наступ­ної теми «Художня культура і світ людини» є відображення емоцій і по­чуттів, думок і мрій людини в цінностях художньої культури. Також у контексті теми художня культура постає як засіб самопізнання і творчої са­мореалізації особистості. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями реалістичної або абстрактної композиції, а також підготовки та проведення дискусії на тему: «Культура в людині, людина в культурі».

Упродовж вивчення теми «Художні напрями та стилі», якій відведено 6 годин навчального часу, учні засвоюють поняття стиль епохи, національний стиль, індивідуальний стиль митця. Учні мають навчитися аналізувати, роз­пізнавати її порівнювати найвідоміші пам'ятки архітектури, музики й живо­пису різних художніх напрямів, - від античності до мистецтва ХХ-ХХ1 століть. На практиці знання щодо стильових особливостей мистецтва мо­жуть бути закріплені шляхом створення графічних та живописних компо­зицій у різних художніх стилях і техніках, порівняння живописних і музич­них творів певного стилю, складання словника (таблиці) основних художніх напрямів і стилів.

Після представлення характерних особливостей та етапів розвитку ху­дожніх стилів і напрямів логічним і своєчасним кроком є вивчення теми «Художня культура і середовище», що зосереджена на формах збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Також у кон­тексті теми увага приділена дизайну та рекламі як складовим художньої культури і ролі засобів масової інформації у поширенні мистецьких ціннос­тей. Цікавими для учнів формами закріплення змісту навчального матеріалу можуть бути віртуальна комп'ютерна подорож художніми музеями світу та створення проекту реклами промислового виробу для школи (обладнання, меблів, форми тощо).

Зміст теми «Художня культура рідного краю», вивченню якої відводиться З години навчального часу, особливий концентруванням навчально-пізна­вальної та практичної діяльності учнів на пам'ятках культури і мистецтва рідного краю. З огляду на особливості культурно-мистецького життя кожно­го конкретного регіону та можливі способи ознайомлення з ним учнів, шля­хи вивчення теми можуть бути різними. Тобто вчитель може спрямувати діяльність учнів у більш практичний чи більш теоретичний бік. Зокрема, учням пропонується відвідування музеїв (краєзнавчих, художніх, меморі­альних) та інших закладів культури, складання карти туристичного маршру­ту «Пам'ятки художньої культури рідного краю», виконання композиції «Вулиця, якою я йду до школи». Формами практичної роботи також можуть бути запис і виконання народних пісень, поширених у регіоні, та створення зразків декоративно-прикладного мистецтва з урахуванням регіональних ху­дожніх традицій.

Узагальнює зміст курсу художньої культури 9 класу тема «Полікультурний образ світу», що спрямована на усвідомлення учнями полікультурності сус­пільства сучасної доби. Під час вивчення теми учні порівнюють особливості музично-танцювального фольклору і національних костюмів різних народів світу й зокрема тих, що проживають в Україні, а також засвоюють поняття художня картина світу, художній образ світу.

Завершити вивчення курсу художньої культури 9 класу можна проведен­ням диспуту за темою: «Художня культура: минуле, сучасне, майбутнє», а також таким видом колективної учнівської роботи, як розробка комп'ютер­них презентацій з художньої культури.



Найактуальнішим результатом вивчення, курсу художньої культури в 9 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набу­тих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмою пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 9 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному про­цесі три підручники з художньої культури. Кожен із підручників структуровано відповідно до навчальної програми за двома загальними розділами, що включають 12 тем.

Різноманітні творчі практичні завдання на закріплення змісту кожної теми пропонує учням підручник автора Л.Климової (вид. «ГОВ «Літера ЛТД»). Вони зосереджені в рубриці «Творча майстерня». Рубрики «Підготуйте по­відомлення» спонукають до закріплення навчального матеріалу пошуковим методом. Цікавими є рубрики «Думки визначних майстрів», що містить вис­ловлювання митців про той чи інший вид мистецтва га його жанри, а також «Це цікаво» (додаткова інформація для допитливих).

У підручнику автора Л.Масол (вид. «Генеза») привертає увагу велика кількість прикладів та ілюстрацій, що репрезентують досягнення національ­ної художньої культури. У підручнику, зокрема завдяки рубриці «Пригадай­те!» простежується постійний зв'язок із навчальним матеріалом, засвоєним учнями у процесі вивчення образотворчого (1-7 класи) та музичного (1-8 класи) мистецтва Рубрика «З історії шедевру» зосереджує увагу учнів на тво­рах мистецтва, що визнані найвищими досягненнями національної та світо­вої культури. Поглибленню знань учнів про художню культуру присвячені рубрики «Для допитливих», «Цс цікаво знати» та «Я сам», причому остання спрямована на практичне закріплення матеріалу теми шляхом самостійної пошукової роботи.



У підручнику автора Н.Назаренко, та ін. (вид. «Оберіг») кожна тема почи­нається рубрикою «Поміркуємо разом», тобто запитаннями, що спонукають до роздумів перед засвоєнням тематичного матеріалу. Таким чином реалі­зується «метод забігання наперед». В кінці кожної теми крім контрольних запитань і завдань міститься рубрика «Творча майстерня», яку складають практичні завдання на закріплення змістового матеріалу теми. Зміст навчаль­ного матеріалу підручника урізноманітнено узагальнюючими схемами й таб­лицями. В кінці кожного з розділів автори пропонують тести для самооцінки знань з мистецтва.

Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Тобто, переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями упродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом. Зокрема, підґрунтям допрофільної підготовки учнів основної школи може бути по­глиблене вивчення мистецьких дисциплін, що розпочинається в початковій школі. Так. у школах із поглибленим вивченням музики та образотворчого мистецтва відповідно в 1-8 (1-7 класах) рекомендуємо використовувати про­грами «Музика», 2 години на тиждень (авт. О.Гумінська) та «Образотворче мистецтво», 2 години на тиждень, авт. Н.Ковальчук (обидві - вид. «Торсінг», 2006 р.). Концентричний принцип будови зазначених програм надає можливість повторного та щоразу глибшого опанування їх змісту на різних рівнях навчання. Програми О. Гумінської мають повне навчально-методичне забезпечення: календарно-тематичне планування, музичні хрес­томатії та фонохрестоматії з 1 по 8 клас (вид. «Навчальна книга - Богдан», м. Тернопіль).

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін у початковій школі створює передумови для якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії.

Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором в основній школі організовується за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування.

Реалізації допрофільної підготовки учнів сприятимуть збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загально­освітніх шкіл музичного та художнього профілю, сформовані Міністерством освіти і науки України. Збірники видано видавництвом «Ранок» у 2009 році. Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закла­дах для допрофільної підготовки учнів.

За програмами» наявними в збірниках, учні 9 класу зокрема можуть вив­чати такі факультативні курси та курси за вибором, як «Декоративно-ужит­кове мистецтво», «Історія образотворчого мистецтва». «Світова художня культура», «Графіка», «Живопис», «Українське народне мистецтво», «Креслення», «Дизайн», «Хореографія», «Гра на бандурі», «Гра на електронних музичних інструментах», «Театр», «Хоровий клас», «Музичні ансамблі».

У зазначених збірниках представлено більш ніж одну програму з деяких курсів за вибором чи факультативів, як, наприклад, з хореографії чи декора­тивно-ужиткового мистецтва, що передбачає різні авторські підходи щодо навчання та різну тривалість вивчення курсів. Така варіативність надасть учителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, упо­добань та можливостей учнів.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педа­гогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.

Водночас, відповідно до наказу МОН від 24.12.2007 р. № 1166 «Про вико­ристання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», наголошуємо на уважному та відповідальному ставленні вчителів до використання різноманітних видань у навчально-виховному процесі.

Інформація щодо рекомендованої міністерством навчально-методичної літератури з дисциплін художньо-естетичного циклу щороку подається в Переліку програм та навчально-методичного забезпечення в «Інформаційно­му збірнику Міністерства освіти і науки України».

Музичне мистецтво(1-8 класи),

образотворче мистецтво (1-7 класи)

Як і в минулі роки, вивчення музики в 1-4 класах здійснюватиметься за програмами авторів О.Ростовського. Л.Хлєбнікової, Р.Марченко або О Лобо­вої (вид. «Початкова школа», 2006 р.). Причому, тематичний зміст програми О.Ростовського відкриває можливість досягнення цілісності та єдності на­вчального процесу всього навчального курсу на основі єдиної музично-пе­дагогічної концепції, яку продовжує програма з музичного мистецтва для 5-8 класів 12-річної школи (авт. Б.Фільц та ін.), вид. «Перун», 2005 р.

Образотворче мистецтво в 1-4 класах вивчається за програмою Л.Лю-
барської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа»,
2006 р.). а в 5-7 класах - за
програмою Е.Бєлкіноїта ін. (вид.
«Перун», 2005 р.). Зміст програм спрямо-
ваний на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час "сприймання
навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзеркалення цього світу в
художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого мистецтва.


Альтернативою вивченню автономних предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» може бути інтегрований курс за програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін.) для 1-4 класів (вид. «Початкова школа», 2006 р.) та 5-8 кл. (вид. «Перун», 2005 р.).

Зміст усіх зазначених вище програм реалізовано в електронних навчаль­но-методичних посібниках видавництва «Контур-плюс» м. Рівне).

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін худож­ньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань е недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

З метою підвищення якості шкільної художньо-естетичної освіти слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:


  • недотримання вчителем вимог навчальних програм та їх довільне трак­тування, зокрема на користь власних мистецьких уподобань або фахової спеціалізації (теоретик, хоровий диригент, інструменталіст, вокаліст тощо);

  • перенесення вчителем функцій спеціальної мистецької освіти в загаль­ноосвітню школу (зокрема, нав'язування учням спеціальних теоретичних знань, не передбачених шкільними державними стандартами і програмами);

- заміна уроків мистецтва репетиціями чергових шкільних свят:

- проведення вчителем початкових класів замість уроків мистецтва уроків з інших дисциплін, нефахове й методично неграмотне проведення ним уроків мистецтва.



Художньо-естетична освіта завдяки розмаїттю засобів впливу на осо­бистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі за­гальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської ду­ховності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої осо­бистості, а й суспільства в цілому як у певно визначених історичних умовах, так і в умовах його власного самовідтворення.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал