Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться



Скачати 287,03 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації01.12.2016
Розмір287,03 Kb.
  1   2
Homines, dum docent, discunt. Люди, навчаючи, вчаться

Тираж роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» склав понад 50 тисяч примірників. Словесник не може уникнути обговорення літературного твору, що став значним мистецьким фактом.

Відгуки про роман різні, оцінки висловлюються протилежні. На основі використання дібраної з Інтернету інформації пропонуємо організувати обговорення твору в формі... судового засідання, тобто актуальної нині ділової гри. Така форма роботи цілком може стати основою для вироблення в старшокласників власної думки про твір, підготувати учнів до написання відгуку про художній твір (академічний і профільний рівні навчання), а також до виступів у дискусії з обстоюванням альтернативних точок зору (профільний рівень навчання).

Ось де можливість для розвитку критичного мислення учнів та виховання в них культури спілкування!

РОМАН ПРО ДИВОВИЖНИЙ МАСШТАБ ОСОБИСТОСТЕЙ: ОБГОВОРЕННЯ РОМАНУ «ЧОРНИЙ ВОРОН» В. ШКАЯРА ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ

Начерки до уроку-судового засідання в 10 класі

Василя Шкляра називають одним із найпопулярніших сучасних українських письменників, а ще — «містичним» автором. Його твори «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана» є такими, що найбільше нині читають. Сама за себе говорить і найулюбленіша премія письменника, якої його удостоєно, — «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів».

Резонансного звучання набула відмова В. Шкляра від присудженої йому за роман «Залишенець. Чорний ворон» Шевченківської премії.

Учитель не може обійти мовчанням появу цікавих літературних новинок, тому має організовувати на уроці обговорення знакових творів сучасної української літератури.

Пропонуємо організувати ознайомлення з романом «Залишенець. Чорний ворон» у формі судового засідання, тобто обговорення, що імітує судовий розгляд справи.

Тема уроку: ОБГОВОРЕННЯ РОМАНУ В. ШКЛЯРА «ЗАЛИШЕНЕЦЬ. ЧОРНИЙ ВОРОН».

Мета уроку: ознайомити учнів зі змістом роману, його проблематикою; дати уявлення про історичну добу, зображену в романі; розповісти про сучасні ідеологічні сутички навколо роману; удосконалювати навички аналізу твору шляхом проведення навчальної рольової гри; удосконалювати вміння добирати інформацію з різних джерел відповідно до поставленого навчального завдання; удосконалювати навички критичного аналізу дібраної інформації.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Форма проведення уроку: рольова гра (судове засідання).

Підготовку до уроку вчитель починає заздалегідь (за 5-7 днів): оголошує тему й мету уроку, розподіляє ролі, доручає учням підготувати матеріал для обговорення роману.



Ролі в судовому засіданні:

  • суддя (має написати сценарій проведення судового засідання)-,

  • прокурор (має підготувати звинувачення проти В. Шкляра в ксенофобії та розпалюванні національної ворожнечі);

від звинувачення (учні мають дібрати відповідний матеріал для звинувачення):

  • О. Красовицький, генеральний директор видавництва «Фоліо»;

  • О. Бондаренко, депутат Верховної Ради;

  • захисник (підготувати аргументи для виправдання В. Шкляра)-,

від виправдання (учні мають дібрати відповідний матеріал для виправдання).

  • В. Яворівський, депутат Верховної Ради України, письменник;

  • Василь Герасим’юк, член Шевченківського комітету, поет;

  • Г. Герман, радник Президента В. Януковича;

  • В. Клічак, член Національної спілки письменників України;

  • А. Соколинська, журналіст.

Незалежні експерти:

В. Красилів, історик (дібрати історичні факти про холодноярське повстання);

М. Василенко, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (висловити думку про художню цінність роману ).

В. ІІІкляр, письменник (підготувати текст промови про задум, проблематику, ідейний зміст роману).

Секретар суду (веде протокол судового засідання, повторити правила ведення протоколу).

Нижче наводимо орієнтовний зразок «виступів» учасників судового засідання. (Прізвища прокурора, захисника, експерта-історика вигадані).

Суддя. На розгляд судового засідання надійшла позовна заява від громадянина Ф., який звинувачує роман В. Шкляра в порнографії, ксенофобії та розпалюванні міжнаціональної ворожнечі.

Суд приступає до розгляду справи. Слово для звинувачення надається прокурору К. Сидорченку.



К. Сидорченко, прокурор. Високоповажний суде, звертаю вашу увагу на те, що В. Шкляр у своєму романі «Чорний ворон» розпалює міжнаціональну ворожнечу, пропагує ксенофобію і порнографію. Ксенофобські настрої закривають Україні шлях до Євросоюзу.

Весь роман пройнятий ненависницькими настроями проти росіян і євреїв, у романі росіяни зображені виродками, потворними, азіатського вигляду, наче якась орда Батия. Москалі — найжорстокіші насильники й убивці, що загрожують свободі України. Євреї взагалі антихристи! Автор так і пише: «жиди-антихристи».

Цей роман — трилер на історичну тематику. Автор смакує жорстокі епізоди («кишки текли, по вусах текла кров» тощо).

За прояви ксенофобії та розпалювання національної ворожнечі прошу суд заборонити друк роману В. Шкляра «Залишенець. Чорний ворон».



Суддя. Слово для захисту надається адвокатові С. Петренку.

С. Петренко, захисник В. Шкляра. Шановний суде, «Залишенець. Чорний Ворон» В. Шкляра — це вартісний літературний твір, що підтверджено рецензією В. Г. Гітіна, віце-президента Асоціації детективного та історичного роману, професора, лауреата літературної премії імені Івана Мазепи.

З 2009 року цей твір отримав кілька літературних премій: він — лауреат конкурсу видавництва «Ярославів Вал», переможець конкурсу «Книга року-2009», Всеукраїнського рейтингу Костянтина Родика, переможець премії «Айстра». Роман одержав премію Ліги українських меценатів за найкращий історичний роман, а також був нагороджений Міжнародною австралійською премією. Хочу зазначити, що члени журі цих конкурсів — поважні, визнані в різних країнах фахівці. До цього випадку жодного разу не лунало висловлювань про ксенофобський характер роману. Присудження пану Василю Шевченківської премії підтверджує високохудожність твору і важливість його проблематики.

Хочу наголосити, що роман легітимізували читачі, а не, як дехто думає,

Шевченківський комітет. 1 премію присуджено за якість, художність твору, як і повинно бути.

Хочу зробити одне зауваження: у Шкляра, наскільки розумію, мова йде про події майже столітньої давнини, тому звинувачувати його (чи тих черкаських повстанців) у ксенофобії абсолютно некоректно. З тим самим успіхом ми можемо звинувачувати у ксенофобії давніх киян, бо вони не хотіли приймати християнство.

Прокурор звинувачує письменника в тому, що він називає принизливо росіян і євреїв, але зауважу, що, ображаючись на «кацапів» і «жидів», ніхто з критиків чомусь не згадав про «хохлів», серед яких у романі найбільше негативних персонажів. Тому вважаю, що В. Шкляр об’єктивно відобразив добу, не скочуючись до національного упередження й однобокості зображення персонажів.



Зважаючи на сказане вище, прошу суд відхилити позовну заяву громадянина Ф. і виправдати В. Шкляра.

Суддя. Для з’ясування відповідності зображених у романі подій історичним фактам слово надається експерту В. Красилову.

В. Красилів, історик. Історичний роман Шкляра охоплює чотири роки війни, яку розпочали в 1921-му більшовики проти Української Народної Республіки. Як відомо, 18 березня 1921 року був підписаний мирний договір, за яким Польща визнала в Україні більшовицьку владу. Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся відійшли полякам, Східна Волинь — до радянської Росії. Українська Народна Республіка фактично припинила своє існування, а вигнана в Польщу Директорія (орган державної влади в УНР) втратила право легального існування. Українська армія була інтернована за колючий дріт колишніми польськими союзниками. Проте збройна підпільна боротьба тривала майже в усіх регіонах України. Особливо відчайдушно виступили повстанці Холодного Яру. На їхньому чорному бойовому прапорі красувався напис: «Воля України або смерть».

Не всі знають, що Холодноярська республіка була останньою опорою УНР — це про неї чекісти писали: «Кипящий казан, с которым нельзя справиться». Червона армія перемогла Антанту, Денікіна, Махна, поляків. Але з цими повстанцями впоратися виявилося важко.

Роман «Чорний Ворон» спирається на документи й історично правильно зображує події 1918-1921 рр. в Україні. Письменник фактично реабілітує національну свідомість Центральної України. Рівень такої самосвідомості, на думку В. Шкляра, до 1933-го був вищий, ніж на Заході. Але в романі вже є нечіткі передчуття і 33-го, і 37-го років.




Каталог: ld
ld -> Урок бесіда «Уявна подорож містом (селом, країною)»
ld -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
ld -> Бабуся називає мене брат називає мене сестра
ld -> Наукових праць
ld -> Основний напрямок
ld -> Методичні рекомендації для 5 класу з української мови та літератури, світової літератури, російської мови Для учнів
ld -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку 2013-2014 навчального року для учнів молодшого шкільного віку
ld -> Комунальний заклад “Обласна бібліотека для дітей Черкаської обласної ради Шевченківські лауреати в галузі літератури – наші земляки Біобібліографічний вісник для юних книголюбів віком від 12 до 14 років Черкаси, 2012
ld -> Тема уроку Тема Барви землі (7 год)
ld -> Міський науково – методичний центр м. Кременчука №78 квітень 2013 р


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал