Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра методик навчальних дисциплін допрофільна підготовка



Сторінка1/12
Дата конвертації17.12.2016
Розмір2,26 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА МЕТОДИК НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
ДОПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА
КУРСИ ЗА ВИБОРОМ


2009 рік

Посібник: Допрофільна підготовка: курси за вибором / За ред. канд. географ. наук Гільберг Т.Г.
Рекомендовано для практичного використання науково-методичною радою Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол №1, від 31.03.2009 р.).
Відповідальний за випуск:

Бобровник С.М., проректор з науково-методичної роботи Хмельницького обласного інституту після­дипломної педагогічної освіти.

Посібник містить матеріали реалізації допрофіль­ного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах та висвітлює алгоритм укладання та використання елективних курсів як у класах профільного навчання, так і допрофільної підготовки з метою посилення мотивації до вибору профілю навчання.

Подана структура програми надає можливість учителеві створити програму елективного курсу, що включає пояснювальну записку, зміст курсу, методичне забезпечення очікувані результати та форми звітності учнів.

У посібнику вміщено зразки програм курсів за вибором.

Для керівників загальноосвітніх навчальних закладів, районних, міських і шкільних методичних служб, учителів-предметників.

Зміст

Передмова

Частина перша

Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки

Частина друга

Алгоритм створення програми курсу за вибором

Частина третя

Програми курсів за вибором

Всесвіт і ми

Здоров’я людини – основа здорового суспільства

Ландшафтна екологія: дослідження ПТК річки Південний Буг

Місто як урбоекосистема

Подорож екзотичними островами

Юні геологи

В похід, юні туристи

Розв’язування географічних задач

Етика ділового спілкування

Основи підприємницької діяльності

Хімічні елементи в організмі людини

Світ хімії і ми

Хімія їжі

Історія відкриття хімічних елементів

Харчування і здоров’я

Кімнатне квітникарство

Розв’язування текстових задач

Культура мовлення

Від бароко до романтизму

Англійська мова в мережі Інтернет

Дивосвіт рідних краєвидів

Правовідносини та судочинство Запорозької Січі

Стежками козацької звитяги

Славетні імена українців

Геральдика

Світ юридичної професії

Дизайн сучасного будівництва




ПЕРЕДМОВА

Впровадження профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах є одним із провідних напрямів реформування освіти в регіоні. Профільне навчання має свою історію. Історичний підхід дозволяє об’єктивно оцінити існуючі раніше форми профільного навчання і співвставити їх з тими, які передбачені Концепцією профільного навчання.

Серед різних моделей організації профільного навчання (однопрофільна та багатопрофільна школа, освітній округ, дистанційне навчання, побудова індивідуальних освітніх траєкторій) у педагогічній практиці найбільш розповсюдженими залишаються профільні класи. В зв’язку з цим виникає питання: як ідеї профільного навчання відображені в навчальному плані, програмі та навчальному процесі в цілому? Аналіз навчального плану свідчить, що навчальний час передбачає вивчення базових, профільних предметів, а також курсів за вибором учнів.

Курси за вибором не є обов’язковими для відвідування всім класом, проте на відміну від факультативу учні профільних класів повинні вибрати для вивчення певну кількість курсів. Передбачається, що кількість курсів може бути різною. На сьогодні кількість програм таких курсів невелика. Перед учителями навчальних закладів постало гострою необхідністю самостійно укладати програми курсів за вибором, враховуючи інтереси учнів, можливості педагогічного колективу, матеріально-технічні умови школи. Курси за вибором дають великі можливості як для організації профільного навчання, так і допрофільної підготовки (поглиблення знань і вмінь з профільного предмета, підтримка базового навчального предмета, орієнтація у виборі життєвого шляху та ін.).

Переважна більшість учителів має власні напрацювання щодо навчального матеріалу, методичні знахідки щодо вивчення окремих тем, які можна взяти за основу створення програм курсів за вибором, уникнувши дублювання, доповнивши та розширивши матеріал, акцентуючи увагу на практичну значимість курсу.

У посібнику вміщено конкретний алгоритм укладання програм курсів за вибором для допрофільної підготовки. Послідовність етапів наступна: визначення назви курсу з урахуванням його виду, вибір змісту залежно від поставлених завдань, логічна побудова структури курсу, виявлення співвідношення основного та додаткового навчального матеріалу, вибір форми організації навчального процесу, звітності учнів тощо.

На основі даного алгоритму показано, як складати програми курсів за вибором в цілому і на конкретних прикладах. Останні розроблені на навчальному матеріалі різних навчальних дисциплін.

Посібник адресований для практичного використання вчителям загальноосвітніх навчальних закладів, адміністраціям шкіл, які розробляють концепцію розвитку школи і розподіляють години в навчальному плані, студентам педагогічних вузів, які проходять педагогічну практику.



Частина перша

Роль курсів за вибором в організації допрофільної підготовки і профільного навчання
Концепція профільного навчання, диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі співвідношення базових і профільних предметів, курсів за вибором. Кожен із них виконує певну роль у реалізації завдань профільного навчання. Однак можна виділити коло завдань, пріоритетних для курсів кожного типу.

Базові (нормативні) загальноосвітні предмети відображають обов’язкову для всіх школярів інваріантну частину навчання і спрямовані на завершення загальноосвітньої підготовки школярів. Із цих курсів складається інваріантна частина навчальних планів, для них розроблені державні освітні стандарти, їх освоєння є необхідною умовою продовження освіти.

Профільні предмети забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів і зорієнтовані, у першу чергу, на підготовку випускників до подальшого професійного навчання.

Профільне навчання у старшій школі впроваджується через таку форму освітньої діяльності як елективні курси (курси за вибором). Елективні курси - це новий елемент навчального плану, який доповнює зміст профілю. Вони є механізмом актуалізації та індивідуалізації процесу навчання. З ґрунтовно розробленою системою елективних курсів кожний учень зможе отримати освіту з певним нахилом у тій чи іншій галузі знань.



Курси за вибором (елективні курси) (від лат. еlectus – вибраний) – це компонент варіативної частини змісту освіти у старших класах, спрямований на задоволення індивідуальних освітніх інтересів, потреб кожного школяра. Це обов’язковий атрибут допрофільної підготовки і профільного навчання. Саме вони є найважливішим засобом побудови індивідуальних навчальних програм, оскільки безпосередньо пов’язані з вибором школярами змісту навчання залежно від їх інтересів, здібностей, життєвих планів.

Курси за вибором виконують декілька функцій:



  • «надбудови» профільного курсу - такий додатковий профільний курс стає у повному обсязі поглибленим;

  • сприяють розвитку змісту одного з базових курсів, вивчення якого здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення суміжних навчальних предметів на профільному рівні або отримати додаткову підготовку для здачі ЗНО з вибраного предмета;

  • сприяють задоволенню пізнавальних інтересів, потреб і нахилів учнів;

  • є майданчиком для створення та експериментальної перевірки підручників і навчальних матеріалів нового покоління.

Розрізняють допрофільні і профільні курси за вибором. Основна роль допрофільних елективних курсів – допомогти учням основної школи вибрати профіль подальшого навчання. У зв’язку з цим допрофільні елективні курси розраховані на відносно невелику кількість годин. Це дозволяє школярам упродовж року випробувати себе в різних видах діяльності відповідно до запропонованих профілей. Класифікація допрофільних елективних курсів, як і будь-яка інша класифікація, є відносною. Більшість науковців вирізняють загальноорієнтаційні, предметноорієнтаційні та міжпредметні елективні курси.

Загальноорієнтаційні елективні курси покликані інформувати учнів про різні профілі навчання у старшій школі, специфіку видів діяльності, ознайомити зі світом професій, допомогти вибрати профіль навчання з урахуванням своїх індивідуальних особливостей, дозволяють здійснити професіональні проби і проектувати професіональну кар’єру.



Предметноорієнтаційні елективні курси спрямовані на здійснення до- профільної підготовки з певного навчального предмета. Вчителі прагнуть створити такий елективний курс, який спонукає учня до подальшого вивчення предмета в класі даного профілю. Іншою особливістю предметноорієнтаційних допрофільних курсів є бажання до поглибленого вивчення окремих тем і розділів навчальних курсів основної школи, що виходять за межі шкільної програми.

У свою чергу, предметноорієнтаційні елективні курси можна розділити на декілька груп:



  • елективні курси підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення того чи іншого навчального предмета. Вибір такого елективного курсу дозволить вивчити вибраний предмет не на профільному рівні, а на поглибленому. У такому разі всі розділи курсу поглиблюються рівномірно.

  • Елективні курси, в яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що входять у програму даного предмета. В елективних курсах такого типу вибрана тема вивчається більш глибоко, ніж це можливо при виборі елективного курсу типу «курс підвищеного рівня».

  • Елективні курси, в яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що не входить в обов‘язкову програму даного предмета.

  • Прикладні елективні курси, мета яких – ознайомити учнів з важливими шляхами і методами застосування знань на практиці, розвивати інтерес учнів до виробництва. Наприклад, «Основи сільськогосподарського виробництва».

  • Елективні курси з вивчення методів пізнання природи. Наприклад, «Методи географічних досліджень», «Електронні картографічні моделі».

  • Елективні курси з історії предмета.

  • Елективні курси, з вивчення методів розв’язування задач, складання та розв’язування задач на основі фізичного, хімічного, біологічного, географічного експерименту.

Міжпредметні елективні курси в системі допрофільної підготовки не тільки орієнтують учнів на вивчення конкретного навчального предмета на профільному рівні, але і розкривають специфіку його вивчення у взаємозв’язку з іншими профільними предметами. Вони пропонують вихід за рамки традиційних предметів, знайомлять учнів з комплексними задачами, які потребують синтезу знань з різних навчальних предметів, формують загальнонавчальні, загальнокультурні знання, вміння і навички; комунікативні й соціальні компетентності. Прикладами міжпредметних елективних курсів можуть бути: «Природознавство», «Основи біогеографії».

Профільні елективні курсидоповнюють зміст профільного курсу, розвивають зміст одного із базових курсів, задовольняють різноманітні пізнавальні інтереси школярів, які виходять за рамки вибраного ними профілю.

Класифікація профільних елективних курсів:


  • предметні – поглиблення і розширення знань з предмета, який входить у базовий навчальний план школи;

  • міжпредметні – інтеграція знань учнів про природу і суспільство, наприклад, «Природознавство», «Основи біотехнології», «Основи космонавтики»;

  • елективні курси з предметів, що не входять до базового навчального плану – це курси, присвячені психологічним, соціальним, культурологічним, мистецькознавчим проблемам [1]. Прикладами таких курсів можуть бути «Проблеми екології», «Ефективна поведінка у конфлікті», «Умови успішної комунікації», «Географія людських перспектив», «Основи зеленого дизайну», «Вступ у сучасні соціальні проблеми» тощо.

У профільній школі такий курс як «Природознавство» може виконувати двояку функцію:

- бути компенсуючим курсом для класів гуманітарного профілю;

- бути узагальнюючим курсом для класів природничого профілю.

Форми навчання в процесі вивчення курсів за вибором можуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар тощо) так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо) [2].



Факультативний (лат. facultas – можливий, необов’язковий, даний на вибір) курс – курс, який вибирають учні для поглиблення і розширення знань з певного предмета, теми або питання відповідно до бажань та інтересів. Вони призначені для побудови індивідуальної освітньої програми учня. Учню пропонується набір таких курсів, і він може вибрати (або не вибрати) один із запропонованих факультативних курсів.

Мета факультативних курсів:



  • поглиблене вивчення предметів;

  • професійна орієнтація;

  • розвиток пізнавальних інтересів;

  • вирівнювання.

Факультативні курси забезпечують поглиблене вивчення понять, які вивчаються в основному курсі, обсяг знань, обмежений шкільною програмою. При викладанні факультативних курсів застосовуються форми та методи, характерні для позакласних занять.

Розрізняють такі типи факультативних курсів:



  • систематичні (поглиблюють основний матеріал школи);

  • позапрограмові (спецкурси);

  • прикладні;

  • між предметні;

  • особлива група (гуртки, секції, творчі об’єднання).

Разом з цим існує суттєва різниця між елективними і факультативними курсами, що відображена у таблиці «Елективні та факультативні курси: спільне та відмінне».

Елективні та факультативні курси: спільне та відмінне

ЕЛЕКТИВНІ КУРСИ

ФАКУЛЬТАТИВНІ КУРСИ

СПІЛЬНЕ

Мета: поглиблення знань, розвиток інтересів, здібностей, нахилів та професійне самовизначення

Вибираються учнями на основі власних інтересів

Відсутність стандартів та екзаменів (ЗНО)

Складові варіативної частини навчального плану

ВІДМІННЕ

Вибирається кожним учнем

Вибирається лише частиною учнів

Включені до розкладу, як інші уроки

Заняття винесені за сітку годин у розкладі

Обов’язкові для відвідування, контроль знань

Необов’язкові для відвідування, не оцінюються

Тривалість від 8-9 год., 16-17 год.

Можуть бути розраховані на чверть, семестр



Тривалість - 34 год. Заняття плану-ються на весь навчальний рік

Надлишкова кількість з кожного предмета

Може бути запропоновано один курс з одного предмета

Впровадження елективних та факультативних курсів забезпечує:

  • гнучкість структури шкільних навчальних планів;

  • інтеграцію суміжних предметів;

  • диференціацію (включає різні варіанти блоків навчального плану, варіації складу предметів і часу на їх вивчення);

  • уніфікацію (зміст і обсяг окремих предметів розробляється залежно від функціонального значення для певного профілю);

  • гуманізацію (орієнтація на знання не як на самоціль, а як на умови для розвитку дитини).

Велику роль у виборі учнями елективного курсу відіграє його назва. Якщо більшість факультативних курсів носить академічну назву, то назва елективних курсів повинна носити рекламний аспект. Вона має бути доступною, зрозумілою, заохочуваною, цікавою, перш за все, для учнів. Наприклад, «Секрети агронома», «Світ краплі», «Зелений дизайн» тощо.

Елективні курси повинні бути короткотривалими. Це дає можливість учням упродовж навчального року ознайомитися з декількома елективними курсами. Це чинник варіативності інформації.

Взявши за основу типові навчальні програми, вчителі можуть самостійно розробити авторські та модифіковані програми елективних курсів допрофільної підготовки і профільного навчання.

До модифікованих програм відносяться програми, розроблені на основі наявних навчальних програм, але змінені й доповнені у змісті предмета, послідовність вивчення тем, кількість годин, використання організаційних форм навчання тощо.



Авторські програми – це програми навчання, які не мають аналогів. Вони ґрунтуються на авторській концепції побудови змісту навчального курсу з даного предмета. Авторські програми потребують проходження науково-методичної експертизи фаховою комісією Міністерства освіти і науки України.

Розробляючи програму елективного курсу на етапі допрофільної підготовки учнів, необхідно виходити з конкретних умов: матеріально-технічної бази закладу, запитів учнів, регіональної і місцевої специфіки, ринку праці і ринку освітніх послуг.

Автор-розробник програми елективних курсів повинен розуміти, що невеликий обсяг програми не знижує вимог до її складання.

Включення авторських і модифікованих програм в освітній процес навчального закладу потребує дотримання певних процедур:

- попереднє рецензування програми;

- апробація (на рівні закладу);

- експертиза;

- затвердження.

Важливу роль в успішному впровадженні елективних курсів відіграє підготовка навчальної літератури з даних курсів.

Тут можуть використовуватися навчальні посібники з факультативних курсів для гурткової роботи, а також науково-популярна література і довідникові видання.

Елективні курси допрофільної підготовки – курси за вибором, а в ролі електорату виступають учні 8-9 класів. Але вибирають вони із числа тих курсів, які запропонує вчитель, навчальний заклад. Тому спочатку вчитель вивчає інтереси та потреби учнів, лише потім створює авторську програму, розробляє модифіковану або працює за наявними програмами. Впроваджуючи елективні курси, необхідно враховувати, що йдеться не лише про їх програми, але й методичні посібники.

Елективні курси як найбільш диференційована варіативна частина шкільної освіти потребують нових організаційних рішень. Широкий спектр і різноманітний характер елективних курсів може поставити окрему школу в скрутне становище, яке визначається нестачею педагогічних кадрів, відсутністю навчально-методичного забезпечення. У таких випадках зростає значення мережевих форм взаємодії освітніх закладів. Мережеві форми передбачають об’єднання, кооперацію освітнього потенціалу декількох освітніх закладів, у тому числі закладів початкової, середньої і вищої професійної та позашкільної освіти.

Створення елективних курсів – важлива складова забезпечення реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання. Оскільки курси не пов’язані з рамками освітніх стандартів і з будь-якими екзаменаційними матеріалами до них ставляться особливі вимоги – активізація самостійної діяльності учнів.

Тож оволодіння технологією створення найрізноманітніших програм елективних курсів є нагальною педагогічною проблемою, яка потребує швидкого розв‘язання. Адже на часі – організація профільного навчання старшокласників.


Частина друга

Алгоритм створення програми курсу за вибором
СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ
Програма повинна включати наступні структурні елементи:

  • титульний лист;

  • пояснювальну записку;

  • навчально-тематичний план;

  • зміст курсу;

  • інформаційно - методичне забезпечення навчальної програми.



Титульний лист програми включає:

  • назву навчального закладу, що реалізує авторську навчальну програму;

  • посаду, П.І.Б. відповідального працівника навчального закладу, який затверджував програму;

  • дату затвердження навчальної програми;

  • назву елективного курсу;

  • вид;

  • вікову категорію дітей, для яких розрахована дана програма;

  • термін реалізації даної програми;

  • П.І.Б, посада автора (авторів) навчальної програми;

  • назва міста, населеного пункту;

  • рік складання навчальної програми.



Пояснювальна записка
Пояснювальна записка розкриває:

  • освітню галузь, до якої входить даний елективний курс, предмет вивчення;

  • функції даного елективного курсу;

  • новизну, актуальність, педагогічну доцільність курсу;

  • мету і завдання навчальної програми; специфіку і значення для вирішення задач профільного навчання (допрофільної підготовки) учнів;

  • відмінні особливості даної програми від наявних;

  • тривалість реалізації навчальної програми;

  • вимоги до даного елективного курсу, основні ідеї курсу;

  • загальні риси методичної системи досягнення вказаної мети, опис засобів їх досягнення, форми і режим занять;

  • очікувані результати;

  • форми проведення підсумків реалізації навчальної програми (виставки, фестивалі, змагання, конференції, проекти, тощо).



Зміст курсу
Зміст курсу розкривається через:

  • короткий опис тем або розділів;

  • перелік основних понять;

  • вимоги до знань, умінь, навиків, компетентностей учнів;

  • коротку характеристику форм занять з кожної теми;

  • опис методичного забезпечення кожної теми (дидактичний матеріал, технічне оснащення).


Навчально-тематичний план освітньої програми
Навчально-тематичний план освітньої програми включає:

  • перелік розділів, тем;

  • кількість годин з кожної теми (з розбивкою на теоретичні і практичні заняття);

  • форми занять, які плануються по кожній темі (урок, лабораторні, практичні роботи, бесіда, дискусія, похід, екскурсія, конкурс, тощо);

  • форми проведення підсумкових занять з кожної теми.


Інформаційно-методичне забезпечення освітньої програми
Інформаційно-методичне забезпечення освітньої програми включає:

  • список літератури;

  • перелік Internet-ресурсів (URL-адреса, WEB-сторінки);

  • перелік відео- і аудіопродукції (компакт-дисків, відеокасет, аудіокасет, презентацій);

  • методичний посібник для вчителя.


Частина третя

Програми курсів за вибором
ВСЕСВІТ І МИ

9 клас

9 годин

Солодюк В., Франчук І.,

Данильчук Н., Фурманчук Л.,

Охота І., Пашко М.
Пояснювальна записка
Елективний курс «Всесвіт і ми» рекомендований для учнів з метою поглиблення знань з розділу «Всесвіт і середовище людини» та спрямований на задоволення освітніх інтересів та нахилів школярів. Вивчення астрономічних явищ є ґрунтом для міжпредметних зв’язків географії, фізики, хімії, біології, математики, астрономії. Курс забезпечує інтеграцію знань і сприяє підготовці до ЗНО.

Відмінні особливості програми – це поєднання наукового і практичного поглядів на вивчення Всесвіту.



Мета курсу: підвищити компетентності учнів з розділу «Всесвіт і середовище людини», формувати уявлення про цілісну системну картину світу на основі наукових знань з предметних дисциплін природничого циклу, розумінні та дотриманні принципів раціонального природокористування, а також механізмів охорони навколишнього середовища.

Завдання курсу:

1. Формування взаємозв’язків між усіма процесами і явищами на Землі, які відбуваються під дією енергії Сонця.

2. Аналіз механізмів розвитку і буття Землі, як складової частини Сонячної системи.

3. Дотримання основних принципів раціонального природокористування, оцінка можливостей мінімальної техногенної дії на географічну оболонку Землі.

4. Виконання самостійних проектних або дослідницьких робіт.

Для успішного вирішення поставленої мети необхідно організувати наступні види навчальної діяльності:



  • актуалізація знань із курсів фізики, біології, хімії, географії, астрономії;

  • класифікація, узагальнення, систематизація предметного змісту дисциплін природничого циклу;

  • на основі узагальненого і систематизованого матеріалу формувати уявлення про єдину, цілісну картину світу.

Очікуванні результати:

Розробка учнівських проектів на теми (за вибором учнів):



  1. Туристична агенція Всесвіт.

  2. Моє майбутнє створюється сьогодні.

  3. Портрет Землі з космосу.


Зміст програми

з/п

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

1

Тема 1. Всесвіт та його будова.

Поняття про Всесвіт. Утворення та склад Всесвіту. Зоряні світила галактики. Небесні тіла і зорі, сузір’я, планети, астероїди, комети, метеори, метеорити, чорні діри, міжзоряний простір, газопилові та газові туманності. Енергетичні явища Всесвіту та їх вплив на людину.



Учень:

- називає види небесних тіл;

- розвиває слухову пам’ять, увагу;

- підбирає додаткову інформацію про інші планети;

- порівнює та виділяє відмінності між небесними тілами.


2.

1

Вивчення космосу людиною. Ю. Гагарін – перший космонавт Землі. Л. Каденюк – перший посланець нашої держави в космос. Віртуальні екскурсії і реальність. Екскурсія в космос і реальність.

Учень:

- називає відомих космонавтів;

- підбирає додаткову інформацію про дослідження космосу;

- узагальнює зібраний матеріал про вивчення космосу людиною.



3.

1

Тема 2. Сонячна система.

Будова Сонячної системи. Обертання Сонця навколо центра Галактики та планети Сонячної системи навколо Сонця. Основні дані про планети Сонячної системи. Сонячна система – це невеличка частина нашої Галактики. Сонячні затемнення.



Практична робота. Позначення орбіт 9 планет Сонячної системи в порядку збільшення їх відстані від Сонця.

Учень:

- розвиває уяву, увагу, логіку мислення;

- аналізує карту Сонячної системи;

- порівнює і виділяє спільні та відмінні ознаки в розміщенні планет;

- позначає планети в порядку їх розміщення в нашій Галактиці.


4.

1

Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Прямолінійне поширення світла. Астрономічні одиниці вимірювання відстаней. Солярій і сонячне проміння. Солярій і його види. Сонячне і солярне випромінювання. Природний і штучний засмаг. Солярій – краса чи шкода?

Практична робота. Визначення часу сходу і заходу Сонця, тривалості дня.

Учень:

- узагальнює знання про Сонце, як джерело світла і тепла на Землі;

- розвиває розумові операції аналізу й синтезу, слухову пам’ять, сконцентрованість уваги;

- порівнює та виділяє спільні і відмінні ознаки між властивостями солярію і сонячного проміння.



5.

1

Всесвіт – Сонячна система – Земля. Становлення Землі. Земля і непрошені гості з космосу – метеорити. Вигляд Землі з космосу. Вигляд Землі з поверхні Місяця.

Учень:

- засвоює вивчений матеріал у формі узагальнення основних понять і термінів;

- порівнює предмети і явища.


6.

1

Земля, її форма та розміри. Види руху Землі в Сонячній системі: річний рух Землі та пори року, добовий рух Землі. Довгі та короткі дні. Полярне коло. Світловий день, Полярний день, Полярна ніч. Умови життя за полярним колом.

Учень:

- пояснює рухи Землі в Сонячній системі та їхні наслідки;

- характеризує річний хід Землі та пори року;

- аналізує умови життя за полярним колом.



7.

1

Рух Землі. Екватор та полюси.

Практична робота. Розв’язування задач на рух Землі, визначення часу.

Учень:

- розвиває зорову пам’ять, увагу та нестандартне мислення;

- оцінює практичне значення визначення часу.


8.

1

Зоряне небо. Орієнтування за Полярною зорею. Молочний (Чумацький) шлях. Зодіакальні сузір’я, зоряні скупчення. Гороскоп та характер за гороскопом. Види гороскопів , їх вплив на людину.

Учень:

- орієнтується за Полярною зорею, за сторонами горизонту;

- знаходить на небосхилі Чумацький шлях, сузір’я Малого та Великого Воза.


9.

1

Місяць – супутник Землі. Відстань від земної поверхні до Місяця, розміри Місяця порівняно із Землею. Форма Місяця, його поверхня, зворотний бік. Дослідження Місяця, людина на Місяці. Місячні затемнення. Фази Місяця та їх вплив на людину. Тижневі та місячні біоритми. Життя за фазами місячного календаря.

Учень:

- узагальнює знання про природні умови супутника нашої планети – Місяця;

- розвиває пам’ять, логіку мислення;

- аналізує знання про вплив фаз Місяця на стан людини.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал