«Харчові добавки та е-числа» 10-19 ст



Скачати 356,41 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації01.12.2016
Розмір356,41 Kb.
1   2
Тема. Ознайомлення зі змістом етикеток до харчових продуктів.

Мета: ознайомитися з інформацією, що міститься на етикетках до харчових продуктів.

Досліджувані об’єкти: етикетки до різноманітних харчових продуктів.

Хід роботи

1. Роздивіться надані етикетки до різних видів продуктів.

2. Визначте, що є спільного, а чим вони відрізняються.

3. Для однієї з етикеток зробіть докладне визначення її змісту. Складіть таблицю, у яку випишіть з етикетки інформацію за розділами: назва продукту; виробник; вміст у продукті білків, жирів, вуглеводів, вітамінів; калорійність; харчові добавки; E — числа; строк придатності; спосіб зберігання.



4. Зробіть висновок, у якому зазначте, для чого необхідні етикетки на продуктах харчування.

6.2. Довідковий матеріал для самостійної роботи учнів у грі «Технолог харчування»

  • Е100–E199 — барвники. Надають «апетитних» кольорів. Містяться в безалкогольних напоях, морозиві, кондитерських виробах.

  • Е200–E299 — консерванти. Запобігають псуванню продуктів. Містяться у складі більшості консервів, шоколаді, чіпсах, сухих супах, винах.

  • Е300–E399 — антиоксиданти. Зберігають смак продукту. Містяться у жирних продуктах, вині, пиві, лимонадах, кисломолочних продуктах, ковбасах, маслі, шоколаді.

  • Е400–E499 — стабілізатори й загусники. Підтримують потрібну консистенцію продукту. Містяться у вареннях, джемах, згущеному молоці.

  • Е500–E599 — емульгатори. Забезпечують однорідність продукту. Можуть міститися в хлібі, вареннях, джемах, згущеному молоці.

  • Е600–E699 — підсилювачі смаку. Підсилюють природні смак і запах продукту. Використовуються в блюдах фастфудів і східної кухні.

  • Е900 і далі — розпушувач, замінники цукру. Перші розпушують продукт до напівповітряного стану, другі замінюють цукор на некалорійні речовини. Використовують у кондитерських виробах, лимонадах, жувальних гумках.

КОРИСНІ ТА НЕЙТРАЛЬНІ ДОБАВКИ

  • Е101 — рибофлавін (вітамін ).

  • E140 — хлорофіл (безпечна речовина, що надає рослинам зеленого кольору).

  • Е152 — вугілля (усім відома корисна копалина, абсолютно нешкідлива).

  • Е160a — каротини (речовини, що близькі за властивостями до вітаміну А).

  • Е161b — лютеїн (вітаміноподібна речовина, що сприяє поліпшенню зору, використовується в ліках).

  • E163 — антоціани (рослинні пігменти, що надають забарвлення листкам і пелюсткам квітів).

  • E181 — таніни (група речовин, аналогічних до компоненту чаю, що надають йому терпкого смаку).

  • E202 — калій сорбат (один із найбільш популярних консервантів, абсолютно нешкідливий).

  • Е260 — оцтова (етанова) кислота (нешкідливий компонент натурального походження).

  • E296 — яблучна кислота.

  • Е270 — молочна кислота (природна речовина, що утворюється при молочнокислому бродінні.

  • E290 — карбон(IV) оксид (вуглекислий газ, що перетворює напій у газування).

  • Е300 — аскорбінова кислота (вітамін C).

  • E306-E309 — токофероли (вітаміни Е різних форм).

  • Е406 — агар-агар (натуральний і нешкідливий).

  • Е440 — пектини містяться у всіх наземних рослинах (особливо багато в яблуках).

  • Е500 —натрій гідрокарбонат (харчова сода).

  • Е507 — хлоридна кислота (аналогічна речовина виробляється в шлунку).

  • Е641L-лейцин (одна з корисних амінокислот).

  • Е642 — лізин (корисна амінокислота).

  • Е-916, Е917 — кальцій йодат (збагачує продукти харчування корисним для здоров’я йодом).

НЕБЕЗПЕЧНІ ДОБАВКИ, ДОЗВОЛЕНІ В УКРАЇНІ

  • E102 — тартразин (може спричиняти приступ астми, заборонений у низці країн).

  • E110 — агент жовтого кольору (може спричиняти алергію, нудоту, заборонений у низці країн).

  • Е122 — азорубін, кармуазин (може спричиняти алергію, заборонений у низці країн).

  • E123 — амарант (спричиняє вади розвитку плода, заборонений у низці країн).

  • Е124 — канцероген (провокує приступи астми, заборонений у низці країн).

  • Е127 — еритрозин (може спричиняти гіперактивність щитовидної залози, заборонений у низці країн).

  • E129 — агент червоного кольору (канцероген, заборонений у ряді країн).

  • Е132 — індигокармін (може спричиняти нудоту, підвищення тиску, алергію, заборонений у Норвегії).

  • E200 — сорбинова кислота (може спричиняти шкірні реакції).

  • E210 — бензойна кислота (потенційний канцероген, може провокувати приступи астми).

  • Е211 — натрій бензоат (потенційний канцероген).

  • Е216–E217 — солі бензойної кислоти (канцерогени).

  • Е220 — сульфур(IV) оксид (спричиняє роздратування кишечника, 1/4 усіх людей погано переносять Сульфур).

  • Е221 — натрій сульфіт (руйнує вітаміни B1 (тіамін) і H (біотин), може провокувати приступи астми й ниркову недостатність).

  • E235 — пімарицин, натаміцин (може спричиняти алергію, нудоту, понос).

  • E249 — калій нітрит (можливо, канцероген, заборонений у дитячому харчуванні).

  • Е250 — натрій нітрит (можливо, канцероген).

  • Е251 — натрій нітрат (в організмі перетворюється на канцероген).

  • Е322 — лецитини (у добавках частіше використовують потенційно небезпечний, генетично модифікований лецитин із трансгенної сої).

  • Е450 — пірофосфати (надмірне вживання загрожує остеопорозом і появою каменів у нирках).

  • Е512 — станум(II) хлорид (спричиняє блювоту, міститься в консервах).

  • Е621 — натрій глютамат (якщо перевищити норму (висипати в чашку з локшиною кілька пакетиків), можна отруїтися).

  • Е622 — калій глутамат (найпоширеніша «фастфудная» добавка, при переїданні спричиняє нудоту, пронос).

  • Е926 — хлор(II) оксид (канцероген).

  • Е951 — аспартам (може спричиняти мігрень, висипання на шкірі й погіршувати мозкову діяльність).

  • Е952 — цикламова кислота та її солі (заборонена в США й Великобританії, вважається канцерогеном).

Харчові добавки, дозволені для використання в Україні
(зі списку, що затверджений спеціальною Постановою Кабинету Міністрів України)


Е152

вугілля

Е160а

каротини

Е160з

екстракт паприки

Е162

червоний буряковий бетанін

Е164

шафран

Е260

оцтова (етанова) кислота

Е296

яблучна кислота

Е406

агар

Е420

сорбіт і сорбітовий сироп

Е440

пектини, желатин

Е422

гліцерол

Е460

целюлоза

Е637

ефірні масла спиртові, водно-спиртові, аромат копчення, ванілін

Е901

віск бджолиний (білий і жовтий)

Е902

віск свічковий

Е905c

парафін

Е908

віск рисових висівок

Е1510

спирт етиловий

Е1420

крохмаль ацетиленовий

Між предметні зв’язки


Формування загальної системи знань учнів в сучасному світі, що відображають різні форми руху матерії – одна із основних навчальних функцій між предметних зв’язків. Формування цілого наукового світогляду потребує обов’язкового обліку між предметних зв’язків. Між предметні зв’язки з хімії взаємодопомагають розкриттю єдності природи – суспільства - людини. Між предметну інтеграцію можна розуміти, як систему синтезу і узагальнення.

Важливе значення для реалізації навчальної і розвивальної функції має зв’язок хімії з фізикою, біологією, астрономією, географією, тому що у змісті цих навчальних дисциплін є відображення тих діалектичних взаємозв’язків, які об’єктивно діють у природі і пізнаються сучасними науками у різні часові періоди між предметні зв’язки роблять свій специфічний внесок у розвиток мислення дитини і можуть стати тим плацдармом, на якому раніше формуються ті чи інші сторони більш високих ступенів мислення.

Розвиток мислення учнів може здійснюватися лише в процесі активної розумової діяльності з вирішенням проблем. Значна роль відводиться встановленню між предметних зв’язків з біологією, що дозволяє дати учням наукові поради, щодо збереження свого здоров’я, при використанні Е – чисел та харчових добавок. Діти повинні усвідомити себе часткою дивовижного середовища , яке зветься Земля , і зрозуміти , що оберігаючи його людина одночасно дбає і про себе.

У виконанні всіх поставлених завдань при вивченні даної теми велике значення мають між предметні зв’язки з такими предметами, як технологія приготування їжі, виробничим навчанням у кухарів, кондитерів, де учні свої знання з хімії можуть застосовувати безпосередньо на практиці.

Технічні засоби навчання
З кожним роком об’єм знань різко збільшується . І щоб збільшити ефективність пізнання і сприйняття цих знань необхідно широко використовувати технічні засоби навчання. Технічні засоби навчання - це сукупність спеціальних додаткових посібників, джерел інформації і апаратури за допомогою яких вся інформація подається у більш доступній формі для сприйняття учнями. Учні одержують зорову , і звукову інформацію, яка дуже швидко засвоюється ними. Необхідно приділяти більше уваги технічним засобам навчання, використовувати їх при проведені уроків. Це дозволить надати учням більше інформації, знизити витрати часу викладача на закріплення, пояснення матеріалу. Допомагає активізувати учнів, розвивати їх мислення підвищує успішність, зменшує термін навчання, заставляє учнів логічно мислити, що дуже важливо для підготовки кваліфікаційних спеціалістів.

Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа , що грунтується на спеціальних апартних і програмних засобах. Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі комп’ютерних презентацій з хімії. Презентація - це набір посдіовно змініючих одна одну сторінок – слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми використовуючи при цьому різні елементи оформлення. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів і учнів та активно залучають останніх до співпраці.

На мій погляд презентація - це зручна конструкція в якій легко орієнтуватися, головна сторінка програми дозволяє користувачу легко вибрати необхідну тему та перейти на необхідний урок. Так і на своїх уроках я використовую презентації ( харчові добавки та Е – числа). Такі уроки є корисними для молодих вчителів так і для вчителів зі стажем роботи. До уроків слід включати як традиційний матеріал так і додаткову інформацію ( відеофільми ) якою вчитель може скористатися на свій розсуд.

Висновки


Сучасні форми і методи навчання на уроках хімії.

Під час проведення уроків узагальнення і систематизації знань займає одне з важливих місць при вивченні предмету. Підводить учнів до глибокого розуміння і осмислення матеріалу.

Перед учителем сьогодні висувається складне завдання : потрібно не давати суму знань ,а навчити учнів орієнтуватися в цілому світі, щоб вони могли застосовувати свої знання на практиці. Для розв’язання цих завдань використовую різні форми і методи творчої активності на уроках хімії. Давньогрецький вислів говорить: « Учень не чаша, яку необхідно наповнювати, а факел , який потрібно запалити». Нові технології спростовані не тільки на засвоєння знань, умінь а на розвиток особистості, мислення творчий підхід до оперування набутими знаннями, навчання способів самостійного здобуття нових знань.

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

Від того на скільки викладачу вдалося довести до учнів зміст теми, вивчити і закріпити її в свідомості учнів залежить і цікавість їх до вибраної професії - кухарів, кондитерів.

Робота вчителя за даною методикою дозволяє вирішити проблему сумісності в одному класі учнів з різними темпераментами. Не секрет, що при швидкому темпі ведення уроку флегматики та меланхоліки розгублюються, не поспішають слідкувати за думкою вчителя та виконувати всі завдання. Сповільнений темп уроку, навпаки, примушує нудьгувати холериків. Вони починають відволікатися, порушувати дисципліну, їм просто нецікаво на уроці. Коливання уваги та темпу уроку, різна ступінь узагальнення матеріалу, неодноразове його пророблення, дозволяє засвоїти практично весь учбовий матеріал на уроці, при мінімумі самостійної роботи у позаурочний час ” .


Список використаної літератури

1. Абросимов А., Абросимова М. Проверь себя, юный химик! Тесты для учащихся 8 -11 классов. “Первое сентября”. Химия. : №5 - 38, 1998.


2. Алексинский В.Н. Занимательные опыты по химии. М. “Просвещение”, 1995.
3. Аликберова Л.Ю. Занимательная химия. М. “Аст- Пресс”, 1999.
4. Белинская Т.В. О развитии познавательного интереса на уроках -соревнованиях.//Химия в школе С.43.
5. Вивюрский В. Учись приобретать и применять знания по химии. Пособие для школьников. М.: ВЛАДОС, 1999.
6. Гаврусейко Н.П. Химические викторины, изд. “Народная асвета”, Минск, 1972.
7. Гроссе Э. Химия для любознательных Ленинград “Химия”, 1985.
8. Гройсман Інна Аркадіївна. Г 86 Хімія. Закони, схеми, формули, рівняння. Довідкове видання. - Київ: ТОВ “Логос”, 1997. - 128 с. (Серія “Бібліотека школяра”); Укр..
9. Збірник задач і вправ з хімії: Навчальний посібник для учнів 8-11 кл. середн. шк. / Я.Л. Гольдфарб, Ю.В.Ходаков, Ю.Д.Додонов, - 6-те вид. перероб. - К.: Рад. шк., 1991 - 176 с.
10. Исаев С.Д. Об использовании дидактических игр.// Химия в школе.//Химия в школе №6, 2002, С.50.
11. Малышкина В. Занимательная химия (серия “Нескучный учебник”). Григон, С.- Петербург, 1998.
12. Пичугина Г.А., Штремплер Г.И. Игры-минутки в обучении химии //Химия в школе С.57.
13. Степин Б.Д., Аликберова Л.Ю. Занимательные задания и эффективные опыты по химии.-М.: “Дрофа”.2002 год.
14. танцов В.В. Обыкновенное вещество. М.: Химия, 1981.
15. Степин Б.Д., Аликберова Л.Ю. Книга по химии для домашнего чтения. М.: Химия, 1994.
16. Туринська Н.М., Величко Л.П. Б 91 Хімія, 10 кл.: Підручник для серед. загальноосвітніх шк. - Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. - 176 с.
17. Хомченко Г.П. Х 76. Хімія для вступників до вузів: [Навч. посібник] / Пер. з рос. Н.Д.Рогоза. - К.: Вища шк., 1991. - 424 с.: іл.
18. Хомченко Г.П. Пособие по химии для поступающих в ВУЗы. 3-е издание., испр. и доп. М.: Новоя Волна, 1997.
19. Царьова Ніна Ц Неорганічна хімія. Дидактичні матеріали для 8-10 класів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000.

Методичні рекомендації з викорестання методів і форм творчої активності на уроках хімії.


Підвищити ефективність навчального процесу можна використовуючи сучасні технології, перетворюючи таким чином традиційне заняття в активне. Застосування форм творчої активності висуває певні вимоги до структури занять, яка може складатися з п’яти елементів.
Мотивація.
Мета цього етапу – привернути увагу учнів до проблеми й викликати інтерес до обговорюваної теми. З цією метою можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації,викликають в учнів інтерес(коротка розповідь викладача, демонстрування наочності). Цей елемент заняття має займати не більше 5% часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Мета – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто чого вони повинні досягти на занятті і чого від них чекає викладач. Ефективною є ситуація, коли учень після уроку не тільки знає, розуміє чого він досяг, а й що хоче досягти від вас і вашого предмету для свого подальшого життя. Цей елемент заняття теж має займати не більше 5% часу заняття.
Надання необхідної інформації
Мета цього етапу заняття – дати учням достатньо інформації, для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання,але за мінімально короткий час. Це може бути читання роздаткового матеріалу, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Ця частина заняття займає близько 10-15% часу.

Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів заняття. Вона має займати близь 50 – 60 % часу на занятті. Обов’язково є така послідовність і регламент проведення даної вправи:


  • Інструктування – вчитель розповідає учням про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань, запитує чи все зрозуміло ( 2 –3 хв..)

  • Об’єднання - в групи ( 1 – 2 хв.)

  • Виконання – завдання при якому вчитель виступає як організатор , помічник намагаючись надати учням максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним ( 5 – 15 хв.)

  • Презентація – результатів виконання вправи ( 3 – 15 хв.)

  • Підбиття підсумків результатів учнями : усвідомлення отриманих результатів, що досягаються шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів ( 5 – 15хв.)

Підбиття підсумків здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, дискусії, в письмовій та усній формі. Вона застосовується після заняття.


Підбиття підсумків заняття.
Це дуже важливий етап саме тут проясняється зміст проблемного навчання підводиться риска під знаннями , що повинні бути засвоєні і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим , що потрібно у майбутньому.

Функції підсумкового етапу заняття:



  • Прояснити зміст опрацьованого.

  • Порівняти реальні результати з очікуваними.

  • Проаналізувати , чому відбулося так, а не інакше.

  • Зробити висновки.

  • Закріпити чи відкоригувати засвоєне.

  • Намітити нові теми для обміркування.

  • Скласти план подальших дій.
1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка