Гуманістична спрямованість освіти а. В. Гапон старший викладач Л



Скачати 38,84 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір38,84 Kb.
ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСВІТИ
А.В.Гапон

старший викладач



Л.Д.Крамаренко

старший викладач

Сумський ОІППО
Україна вступила в нове тисячоліття з упевненістю та вірою в розквіт національної освіти, досягнення високої духовності й правової культури та своє утвердження як потужної європейської держави.

«Саме освіта сьогодні є могутнім чинником розвитку духовної та правової культури українського народу, відтворенням інтелектуальних і продуктивних сил суспільства, запорукою громадського миру і майбутніх успіхів у зміцненні й утвердженні авторитету України як суверенної, незалежної, демократичної та правової держави»[3,2].

Мета статті полягає в обґрунтуванні та визначенні шляхів використання освіти щодо створення правової соціалізації особистості, формування гуманістичної правосвідомості, орієнтованої на загально людські ідеали та компетентності.

Саме в кінці ХХ століття посилився інтерес до гуманістичної педагогіки, початок якої було покладено філософами: Сократом, Платоном, Арістотелем ще до появи педагогіки як самостійної науки (ХVІ ст..). Пізніше гуманістичні ідеї розвивали Я. Каменський, У. Песталоцці, А. Дистербег, К.Ушинський, Г.Сковорода і інші. Педагогіка збагачувалася новими теоріями і практикою у відповідності з потребами часу: вільного виховання (Ж.Руссо), прагматизму (Д.Дьюї), комуністичного виховання (н.Крупська, А.Макаренко, В.Сухомлинський та інші). Новий етап в розвитку гуманістичної педагогіки визначився запровадженням особистісно-зорієнтованого навчання і виховання (Ш.Амонашвілі, І.Бех, В.Білоусова, С. Гончаренко, Ю. Мальваний, О. Савченко, І. Якиманська).

Гуманістична педагогіка орієнтована на саморозвиток особистості, врахування природної індивідуальності, велику самостійність. Це означпє, що дитина сама створює себе, робить вибір, приймає рішення і відповідає за них. Батьки, вчителі тільки допомагають створити умови для самовираження самоутвердження. Ш.Амонашвілі визначив формулу гуманістичної педагогіки: прийняти – зрозуміти – допомогти – любити – співчувати – радіти успіху дитини – надихати[1,98].

Враховуючи це педагогічним працівникам необхідно усвідомити свою роль у реалізації гуманістичної парадигми освіти, оволодіти новими, незвичними інтелектуальними вміннями, які піднімуть рівень їх самосвідомості. Адже сьогодні суспільству потрібний не тільки спеціаліст, який має і дає відповідні знання, репродукує їх грамотний управлінець чи виконавець, а, насамперед, професіонал, спроможний до самовдосконалення, орієнтований на творчість; особистість, якій притаманні нове мислення, демократичний стиль діяльності, високий рівень громадської самосвідомості, правової культури. Ці завдання зможе реалізувати вчитель, який відповідно до гуманістичної парадигми будуватиме навчання на таких принципах: гуманізму, цілісності, природо відповідальності, суб’єктивності, демократизму.

Принцип гуманізму – визнання цінностей дитини як особистості, її прав і свобод, вільний розвиток, повага до себе, партнерів, толерантність, діалог культур.

Принцип цілісності – цілісний погляд на дитину, взаємозв’язок природного і соціального в ній.

Принцип природовідповідності – врахування природовідповідності дитини.

Принцип суб’єктності – визначення особистості дитини основним суб’єктом процесу навчання.

Принцип демократизму – орієнтація на вибір особистістю різних варіантів навчальної діяльності і участі в ній.

Таким чином, ключовим принципом гуманістичної педагогіки є особистісна спрямованість виховання і навчання на основі демократизації педагогічних стосунків, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей учнів.

Гуманістична педагогіка зосереджує увагу на особистості дитини, активізації природного потенціалу, визначає особистість дитини як пріоритетний суб’єкт навчання , а не засобом досягнення мети. Учень має право на вільний вибір , право на помилку, на власну точку зору, а вчитель не забороняє, а спрямовує дії дитини, не примушує, а переконує, не командує. А допомагає організувати власну діяльність. Зрозуміло, щоб педагог почав працювати в гуманістичній парадигмі, йому необхідно не лише розуміти принципи, а й оволодіти новими, незвичними інтелектуальними операціями, які підіймуть його громадську свідомість на більш високий науковий рівень. Дати знання, які допоможуть вчителю самому розвинути необхідне йому мислення, використовуючи традиційну систему передачі чи заучування неможлива.

Знання повинні пройти шлях критичного осмислення, переосмислення, прийняття чи відтворення , розуміння їх змісту і лише тоді стануть керівництвом для осмислених педагогічних дій.

У нинішніх умовах пріоритетними для педагогічного працівника має стати саморегуляція своїх можливостей, новий гуманістичний спосіб пізнання. Тому педагогам потрібно бути обізнаним з новими цінностями освіти, як засобами педагогічної підтримки самопобудови особистості, володіти інноваційними технологіями професійного впливу і взаємодії на вихованця.

Отже, реалізації завдань гуманістичної освіти педагогічним працівникам необхідно:



  • сприяти зацікавленості кожного учня в роботі класу за допомогою чіткої мотивації;

  • стимулювати учнів до вільного висловлення без страху на помилкову відповідь;

  • використовувати різноманітні форми та методи організації навчальної діяльності, орієнтовані на конкретного учня;

активізувати різні види пізнавальної діяльності, а також мотиваційній, змістовно – операційний та вольовий компоненти пізнавальної самостійності.
Каталог: documents -> konf zhuk
konf zhuk -> Саморозвиток особистості фахівця як мета та умова креативної та партнерської освіти л. М. Коробка
konf zhuk -> В системі післядипломної освіти
konf zhuk -> Застосування музейно-педагогічних технологій у новому суспільстві знань: проблеми І перспективи о. В. Караманов
konf zhuk -> Соціальні трансформації: інноваційна культура особистості в мінливому світі о. Г. Козлова
konf zhuk -> Запровадження креативного
konf zhuk -> Зміст поняття історична пам’ять на тлі українських реалій в. Артюх
konf zhuk -> Громадсько-активна школа
konf zhuk -> Особливості взаємодії органів державного управління та організацій громадянського суспільства на сучасному етапі
konf zhuk -> Мовленева компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців л. М. Артюшкіна


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал