Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації



Сторінка3/5
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,86 Mb.
1   2   3   4   5

Казки українських письменників

Казка І. Франка „Лисичка і журавель "

Мета: дати учням уявлення про літературні казки; навчити виразного інтонування та переказування творів, вдосконалювати навички читання; розвивати зв'язне мовлення учнів; виховувати інтерес до літературних казок.

Обладнання: малюнок до казки „Лисичка і Журавель", портрет І.Франка; маски для читання в особах.

ХІД УРОКУ



I. Організація дітей

Вчитель: Бачте, як ви звеселіли, Сонце нас розвеселило, Стало в вікна заглядати, До роботи закликати.



II. Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ми починаємо знайомитися з авторськими (літературними) казками. Одну з них опрацюємо на сьогоднішньому уроці. Звернемо увагу на те, чим відрізняється літературна казка від народної. Ви побуваєте на уроці в ролі юних дослідників.



III. Вивчення нового матеріалу

1. Демонстрування портрета І.Я.Франка.

2. Розповідь учителя про І.Я. Франка

Одну з найкращих своїх збірок І Франко назвав „Коли ще звірі говорили" Він писав так: „Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся розповідали казку." Ви отримаєте велику насолоду після прочитання вдома цієї збірки. Сьогодні ми ознайомимося тільки з однією казкою. Спробуйте відгадати імена героїв цієї казки. Хто це?

Сірий-сірий, довгоногий,

чорний хвіст, червоний дзьоб.

По болоту собі бродить:

„Жабки, тихо, я прийшов?" (Журавель)

В зеленому гайочку вона собі гуляє,

І хвостиком слідочки тихенько замітає. (Лисичка)

3. Словникова робота:

Призволяйся - пригощайся.

Облизня спіймавши - ні з чим.

4. Виразне читання казки вчителем.

5. Перевірка первинного сприймання казки.

- Про що ця казка? Чи знайома вона вам?

6. Вибіркове читання:

- Як Лисичка частувала Журавля?

–Як Журавель віддячив Лисичці?

- Чому Лисичка зареклася дружити з Журавлем?

7. Фізкультхвилинка.

8. Мовчазне читання мовчки . Поділ казки на дві частини.

- Яку б назву дали кожній з них?

9. Повторне читання казки.

Які почуття слід передати, читаючи слова:

- Журавля, коли він був у гостях і себе дома?

- Лисички, коли вона запрошувала Журавля?

10. Читання казки в особах з використанням масок.

11. Стислий переказ казки.

12. Завдання: „Будь дослідником!" (робота в парах) Порадьтесь з товаришем, що має спільного (відмінного) казка І.Франка і народна казка.



IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота над малюнком.

- Який епізод відтворив художнику своєму малюнку?

- Складання розповідей про цей момент у казці.

2. Робота над прислів'ям:

- Поясніть прислів'я: „Є в глечику молоко, та голова не влазить".



V. Підсумок уроку

Прочитати уривки з казок літературної і народної і визначити з якої саме вони казки.



VI. Домашнє завдання

- Підготувати розповідь про те, що є спільного і відмінного в казці

І Франка та народній.

- Підготуватися стисло переказувати казку.

- Зробити малюнки до казки.

- Прочитати інші казки І.Франка.


Казка Н. Забіли „Вовк і козлята"

Мета: навчити дітей спостерігати за поведінкою дійових осіб; сприяти формуванню почуття дружби; розвивати уміння порівнювати казки; формувати уміння інсценізувати казку; виховувати увагу до поетичного слова.

Обладнання: портрет Н.Забіли, ілюстрації до казки, маски для інсценізування.

ХІД УРОКУ:



I. Організація дітей

Сонця промінчик до класу влетів ненароком, На план поурочний поклав золоту п'ятерню. Це весна мені підказує тему уроку. Отож я зараз до неї вас поведу!



II. Перевірка домашнього завдання

1. Робота в парах.

2. Читання та переказування казки І.Франка „Лисичка і Журавель".

3. Турнір юних літературознавців. Порівняйте казку „Лисичка і Журавель"

І Франка та однойменну народну казку.

4. Енциклопедична хвилинка.

Розповідь дітей про прочитані казки І.Франка.

5. Гра „Юні письменники"

Придумайте своє закінчення до казки „Лисичка і Журавель" І Франка.

III. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1. Жива „вікторина" (учитель показує малюнки до казок, а діти відповідають, до якої вони казки.)

Казки просять , діти, вас: Ви впізнайте, друзі, нас!

2. Бесіда:

- Як одним словом можна назвати ці казки?

- А які саме казки ми з вами вже прочитали?

- Хто їх написав?



IV. Повідомлення теми уроку

Продовжуємо працювати над авторськими казками. Збірку чудових літературних казок для дітей створила Наталя Забіла. Створюючи казки, поетеса також орієнтувалася на народні оповідання, але форму для своїх творів, письменниця обрала віршовану.

З однією з таких казок ми познайомимося сьогодні на уроці. Звернемо також увагу на те, що саме змінила поетеса в змісті народної казки. Тож знов будемо виконувати на уроці ролі дослідників!

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Наталя Забіла народилася в м. Петербурзі 5 березня 1903 року в інтелігентній родині. Дітей у родині було семеро. Всі діти любили малювати, писати вірші та казки. Тому Наталя Забіла написала свій перший вірш у 4 роки. У 1917 р. родина Забіли переїхала на Україну до м. Люботин. Сімнадцятирічна Наталя почала вчителювати і навчатися в інституті. Н.Забіла випустила близько 200 книжок.

2. Відгадування загадок.

Відгадки до цих загадок є іменами героїв казки Наталі Забіли.

Звірята рогаті, та ще й бородаті,

Ходять пастися в лози хто відгадайте? (кози)

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.(Вовк)

3. Словникова робота (уточнення лексичного значення) Щодуху, нишком, причаївсь, нетерпляче, бебехнеться.

4. Читання казки вчителем

- Про що довідалися?

- За кого уболіваєте?

- Що відчули, слухаючи казку?

5.Вправи з виразного читання

- З якою інтонацією слід читати слова кози, вовка, козенят?

6.Вибіркове читання.

Прочитайте слова кози, вовка, козенят з необхідною

інтонацією, що підкреслює характер казкових героїв

7.Читання казки за особами.

8.Озвучування малюнку в підручнику.

9.Інсценізація казки.

10. Робота в групах.

Скажіть, що спільного має казка Н.Забіли з народною? А чим вона відрізняється?



VІ.Закріплення вивченого матеріалу

1. Переказ казки учнями

2. Творча робота.

- Діти складають кросворд з іменами казкових героїв.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

- Вивчити напам'ять на вибір слова кози, козенят, вовка.

- Зробити малюнок.

- Підготувати розповідь про те, що спільного й відмінного в казці Н.Забіли і в народній казці.




"Безкінечні казочки" М.Підгірянки

Мета: опрацювати зміст казочок, розкрити красу поетичної форми; сприяти розвитку творчих здібностей у дітей; виховувати увагу до слова.

Обладнання: ілюстрації до казки; картки із зображенням казкових героїв; таблиця з дидактичною грою "Знайди героїв казки"

ХІД УРОКУ:



I. Організація дітей. Мотивація навчального інтересу

Під дубом зеленим трава-мурава...

Під дубом зеленим пташина співа...

У листя лапатому гра вітерець...

Хто книжку читатиме — той молодець!

II. Перевірка домашнього завдання

1. Тестування

- Кому належать слова: "Я несу вам молоко" (Козі, вовку)

- Хто до воріт прибіг щодуху?(коза, вовк, пес Рябко)

- Кому належать слова: "До воріт коза підходить" (Вовку, автору, козенятам)

- Хто "гукає нетерпляче? (коза, вовк, козенята)

2. Відповіді дітей про те, що є спільного і відмінного в казці Н.Забіли й у народній казці.

3.Читання напам'ять уривків з казки.

III. Підготовча робота до сприйняття нового матеріалу

Продовжуємо знайомство з літературними казками. Гарні казки створила для дітей Марійка Підгірянка. Вона назвала їх "Безкінечні казочки". їх дуже легко буде продовжити своїми власними казками. І ми спробуємо це зробити наприкінці уроку.



IV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Розповідь вчителя про Марійку Підгірянку.

Допитлива дівчинка в книгах шукала відповіді на різноманітні життєві питання. У 13 років вона починає записувати свої перші вірші, навіяні чарівною природою та прочитаними книгами. Вчилася майбутня поетеса в Івана Франка та Лесі Українки. Під впливом Кобзаря вона почала виробляти "свою мову".

2.Словникова робота

Слова: юшка, скирта, громада.

3.Мовчазне читання казки. Бесіда за змістом:

- Що зробив зайчик?

- Про що муркотів котик?

- Що трапилося з мушкою?

- Що сказано про горобчика?

- Що трапилося з хлопчиком? 4.Повторне читання казки. Скільки казок розповідала поетеса?

5.Гра "Знайди казочку" На картках учитель показує героїв казок, а діти читають відповідну казочку.

6. Переказ казочок, які найбільше сподобалися дітям.

7. Робота за малюнками до казок. Озвучення казкових моментів за малюнками.

8. Робота в парах. Придумування учнями коротенької казочки (за аналогією)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Конкурс "Кращий читач". Діти читають групами "Безкінечні казочки" М.Підгірянки. 2.Гра"Знайди героїв казок" (таблиця на дошці)



VI. Підсумок уроку

Що було цікавого на уроці, що найбільше вам сподобалося?



VII. Домашнє завдання. Вивчити напам'ять казочку, яка найбільше подобається, скласти свою власну казочку.

Казка М.Трублаїні "Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку"

Мета: навчити дітей розповідати казку; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; вдосконалювати навички читання; виховувати бажання робити добрі справи.

Обладнання: таблиця "пірамідка слів", малюнки, картки з "словами-блискавками".

ХІД УРОКУ:



І. Зарядка для мовленнєвого апарату та очей

I. Пірамідка слів: казку, в'язку, дрібненько, бубликів, тривожна, дзьобав, дев'яту, десяту.

2.Гра "Встигни прочитати" (Зловимо слово-блискавку) Зайчик, юшка, мушка, котик, горобчик, хлопчик. 3.Робота над скоромовкою. їв лелека кашу з глека. Хоч дістать її нелегко,

Та в лелеки довга шия

Він із глека їсти вміє.

II. Мотивація навчальної діяльності

Гра "Зібрати склади": ка-риб, ка-жаб, ро-го-бець, бідь-ле. Коли зберете склади, тоді дізнаєтесь, про кого буде йти сьогодні мова на уроці.


III. Повідомлення теми , завдань уроку

VI. Вивчення нового матеріалу

1.Виразне читання казки вчителем.

2.Перевірка первинного сприйняття казки.

- Про що довідалися? Кому співчували? За кого вболівали?Де жила рибка? Хто прийшов на допомогу сріблястій рибці?

- Вибіркове читання. Вчитель показує малюнки із зображенням лебедя, рибки, жабки, горобчика, а діти читають відповідні уривки тексту.

3. Повторне читання казки. Визначення особливостей інтонації дійових осіб.

- Слова якого героя ти хотів би прочитати? Чому? 5.Читання казки за особами.

6.Озвучування малюнків до казки у підручнику.

7.Конкурс "Кращий казкар" Розказати казку за малюнками (робота парами)

У.Закріплення вивченого матеріалу

1 Освідомлення головної ідеї твору.

- Як можна назвати героїв казки, які прийшли на допомогу сріблястій рибці?

- Чи доводилося вам просити у когось допомоги?

- Що автор хотів сказати цією казкою читачеві?

- Порівняйте цю казку з казкою "Вовк і козлята" Н. Забіли.

- Чим вони схожі?(Рябко допоміг козенятам)

- Поясніть порівняння: мовчазний, як риба; дівчинка, як сонечко.

2. Гра "Продовж речення"

- У чудовому глибокому озері жила...

- По тому самому озеру плавав...

- Почула той плач...

- Почув це і...

- Полетів тоді горобчик-молодчик в садочок, де гуляш...

VI. Підсумок уроку

- Що сподобалось на уроці? Про що дізналися? Що корисного для себе взяли з уроку?



- VII. Домашнє завдання. Читати, розповідати казку. Зробити малюнки, аплікації до казки. Дібрати загадки про рибку, жабку, горобчика.


Казка В. Каменчук "Як лисичка голосок собі кувала"

Мета: сприяти свідомому, виразному читанню; розвивати мислення, мовлення, уміння вести дискусію; виховувати увагу до слова.

Обладнання: книги для розпитування, малюнки із зображенням сороки, лисички, картки із "словами-блискітками".

ХІД УРОКУ:



І.Організація дітей

Усміхніться, діти, сонцю!

Усміхніться, діти, квітам!

Усміхніться, діти, одне одному!

Будьте на уроці веселими активними, уважними розумними.



II. Мовна розминка

1. Розпитування (діти читають текст протягом однієї хвилини)

2. Робота над скоромовкою:

На одній сосні високій

Десь-колись жили сороки,

Дві сороки -білобокі,

Одинокі дві сороки.


  1. Відгадайте загадку, додаючи склади:

  2. Не кущ, а з лис.ками,

Не сороч.., а з ..та,

Не лю...дина, а навча... (книга)



III. Перевірка домашнього завдання

  1. Робота в парах. Читання та переказування казки М.Трублаїні „Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку"

2. Аналіз малюнків та аплікацій до казок, які виконали діти.

3. Слухання і відгадування загадок, які дібрали діти про рибку, жабку, горобчика.



IV. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1.Відгадування загадки:

По засіку метений, на яйцях спечений,

Сидів на віконці усміхався сонцю.

Упав, покотився, і з ким він зустрівся? (колобок)

Діти розповідають, з ким зустрівся Колобок у лісі.

Пригадайте, будь-ласка, що ви знаєте про лисичку.

Опишіть її за малюнком.

2. „Хвилинка-цікавинка". Повідомлення учнів про лисицю



V. Повідомлення теми і завдань уроку

VI. Засвоєння нових знань, умінь, навичок

1. Підготовка до читання ."Слова-блискітки": лиска, кіска, коваль, слізки, колосок, голосок, зорі в морі.

Виберіть з тексту (робота в групах):

- іменники;

- прикметники;

- Дієслова.

2. Слухання тексту. Перевірка усвідомлення тексту.

- Про що довідалися? За кого вболівали?

- До кого прийшла Лиска?

- Яким було прохання Лиски?

3. Вибіркове читання

- Які голоси міг викувати коваль Лисці?

- Який голосок вона собі вибрала?

- Як її рідня слухала спів?

4. Читання розмови коваля та Лисички за особами.

5. Доберіть синоніми до слів: промовля, вихором, прищулив.

6. Робота над технікою читання. Навчальна гра „Кіт і мишка" (один учень читає, а другий через кілька речень наздоганяє його)

7. Розповідь учнями казки за малюнками.

VII. Закріплення вивченого матеріалу

1. Знайдіть у тексті рядки, які передають головну думку казки. Чому з Лиски не вийшло солов'я?

2. Дискусія: "Чому кожен повинен мати власний голос"?

3. Творча робота.

- Як можна по-іншому назвати казку?

- Як би ви продовжили цю казку?



VIII. Підсумок уроку

- Чи сподобалася вам казка?

- Чого вона вас навчила?

IX. Домашнє завдання

Прочитати казку, навчитися переказувати цю історію за малюнками. Скласти своє власне закінчення до казки.



творчий проект

«шляхи формування читацької

активності учнів початкової школи»

Царство книг справді може бути назване морем — таке воно неозоре, такі дива в ньому можна віднайти.

Й.В. Ґете



І. Обґрунтування актуальності проекту

Сучасна школа спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, політкультурності , світського характеру освіти, систематичності, інтегрованості, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

У наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення. Діти частіше використовують персональний комп'ютер як джерело інформації замість книг.

Школа повинна розвивати інтерес учнів до знань, працювати над відродженням духовності, традицій українського народу. Виховувати патріотизм та високі моральні якості, повагу, дбайливе ставлення до рідної землі, почуття щирості, доброти одне до одного.

Від початкової школи значною мірою залежить, чи стануть діти активними читачами, полюблять книгу чи залишаться байдужими до літератури. Якщо дитина подружиться з книжкою в молодшому шкільному віці, то це на все життя, тоді вона матиме широкий світогляд, різнобічні й глибокі знання.

Сьогодні ця мета реалізується частково. Щоб виявити причини недостатньої читацької активності, було проведено анкетування серед учнів 2-4 класів школи. Як свідчать результати, лише 23,7% опитаних надають перевагу читанню перед комп'ютером та телевізором.

У цьому ми вбачаємо недостатню читацьку активність молодших школярів.

Можна сформулювати такі основні причини:

• відсутність мотивації у молодших школярів;

• перевага комп'ютерів та телевізорів в довкіллі дитини;

• відсутність домашніх бібліотек у більшості родин;

• завелика ціна дитячої літератури та передплати для пересічних громадян.


II. Мета і завдання проекту

Мета: допомогти учням зрозуміти, що книга є найавторитетнішим джерелом інформації; навчити обирати книгу, користуватися бібліотекою, її фондами; сформувати читацьку активність учнів початкових класів.

Завдання:

• організувати освоєння теоретичних і методичних підходів до формування читацької активності учнів початкової школи;

• здійснити педагогічне спостереження за рівнем читацької активності;

• розробити інструментально-дидактичне забезпечення інформаційних потреб учнів;

• сформувати загальнонавчальні компетентності, зокрема вміння самостійно шукати нову інформацію в різних джерелах;

• розвивати особистість дитини, розкриваючи її індивідуальність;

• формувати навички самооцінки, самоконтролю та саморегуляції;

• допомогти користувачам бібліотеки виробляти навички самостійної роботи, що передбачає постійне, скрупульозне, поступове, уміле, професійне формування в учнів умінь та навичок працювати з книгами, іншими документами бібліотеки;

• прищепити навички систематичного читання та засвоєння різноманітного матеріалу для постійного підвищення загальноосвітнього рівня;

• реалізувати виховні функції, що сприятиме соціалізації дитини, виявленню та розкриттю її творчих здібностей і можливостей.



III. Термін дії проекту

Проект «Шляхи формування читацької активності» розрахований на один навчальний рік.



IV. Учасники проекту

Педагогічний колектив. Учні. Батьки учнів школи.



V. Виконавці проекту

Координатор проекту: заступник директора з навчально-виховної роботи. Координаційна рада у складі:

• бібліотекар;

• практичний психолог;

• керівник методичного об'єднання вчителів початкових класів.



VI. Шляхи реалізації проекту

Прищепити учневі любов до книги, потребу повсякденно читати, засвоювати додаткову інформацію з усіх предметів, із найрізноманітніших галузей - так, щоб він відчув радість від прочитаного, - ці вимоги як ніколи гостро постають саме сьогодні.

Якщо б для кожного з наших учнів книга була святом, то вчитель не мав би в своїй роботі стільки труднощів, а часом і проблем. Дуже часто без якогось додаткового мотиву одного бажання читати буде недостатньо, щоб відвідувати бібліотеку, тому що отримувати книжки з рук батьків - це одне, а постійно докладати до цього власні зусилля — зовсім інше. Необхідно намагатися пробувати мотивацію до цієї особливої діяльності - користування бібліотекою (чи домашньою, класною, шкільною чи міською). Підготовлена до цього дитина сама захоче стати читачем! Дитину необхідно зацікавити. До цієї роботи потрібно залучати й батьків учнів, пояснюючи їм, як зацікавити дитину, а не примушувати. Велике значення має повна підтримка батьків, які допомагають синові або доньці читати вголос, щиро зацікавлюються казкою чи віршиком, просять дитину перечитати знову, щоб запам'ятати й самим.

Такий непідробний інтерес є неоціненною допомогою школі. Доречно розробити пам'ятку батькам.

Педагогічний цілеспрямований вплив на дитину-читача базується на урахуванні вікових особливостей особистості. Вже в 1 класі учні відвідують шкільну бібліотеку; бібліотекар проводить з учнями бесіди про те, що вони повинні знати й вміти: як поводитися в бібліотеці, хто може бути її читачем і яких правил повинні дотримуватися учні.

У своїй роботі з молодшими школярами доцільно використовувати методи індивідуального й масового керівництва читанням та їх форми. В основі індивідуального керівництва читанням є врахування індивідуальних особливостей читацького розвитку дитини, його інтересів, захоплень, здібностей. Безпосереднє спілкування з читачем допомагає застосувати найбільш доцільні для кожної конкретної ситуації форми впливу на читання дитини. В повсякденній роботі широко використовуються бесіди, індивідуальні консультації. Найбільш розповсюдженні форми індивідуального керівництва читанням - бесіди.

Разом з учителями початкових класів бібліотекар проводить бібліотечні уроки, які присвячені формуванню читацької активності, питанням виховання бібліотеко-бібліографічної культури в учнів початкових класів. Бібліотечні уроки - це незвичайні уроки. їх мета - розвиток бібліотечних навичок у дітей, виховання інтересу до книги як засобу успішного засвоєння шкільних наук, бажання працювати з довідковими виданнями та ін., проводяться вони не тільки в бібліотеці. Слід назвати ті, які ми плануємо провести в межах реалізації даного проекту:

• Про книгу та бібліотеку (2 клас).

• Як побудована книга (2 клас).

• Читач у бібліотеці (3 клас).

• Самостійне добирання книг (2 клас).

• Художня та науково-пізнавальна книга (2 клас).

Для молодших школярів потрібно також проводити і читання-слухання, яке сприяє глибшому сприйманню твору. Дуже часто дітям зачитуються яскраві епізоди з книги, розповідається про її головного героя, показуються кілька ілюстрацій. Все це пробуджує інтерес до книги й сприяє глибшому сприйманню тексту. Голосні читання належать до найбільш плідних видів спілкування між дорослими та учнями. Вони дають можливість звернути увагу школярів на те, що залишається поза їхньою увагою під час самостійного читання.

Групова бесіда за прочитаним проводиться через кілька днів після того, як діти прослухали початок або уривок твору. Учні початкових класів люблять переказувати близько до тексту, майже дослівно, тому необхідно вчити виділяти головне, аналізувати прочитане тощо.

Обговорення книг - це вільна дискусія про твори, здебільшого, художньої літератури. Це своєрідний колективний роздум, в якому діти беруть участь за власним бажанням, з різним ступенем активності та ініціативи, хто як може й хоче. В обговоренні можуть брати участь 10-15 осіб, хоча діти полюбляють обговорювати й із учнями сусіднього класу.

В основі масового педагогічного керівництва знаходяться знання й урахування вікових соціально-психологічних особливостей конкретних груп читачів.

Книжкова виставка - це широко розповсюджена в бібліотеці оперативна форма масової роботи. Виставки бувають тематичними, жанровими, присвяченими певному виду літератури, творчості одного письменника та ін. Виставка експонується упродовж певного часу, щоб діти, вчителі, батьки мали можливість із нею ознайомитись. У цьому році ми плануємо оформити такі виставки:

• «Книга веде в життя»;

• «Ми хочемо без воїн жити, хай буде мир на всій землі»;

• «Дружба з книгою - це свято!»;

• «У доброму світі поезії»;

• «Краю мій лелечий, голуба Десна»;

• «Який ти гарний, краю мій»;

• «Тобі розкаже сива давнина»;

• «Я і мої права»;

• «Скорботний 33-й»;

• «Історія життя книги»;

• Виставка до 150-річчя з дня народження І. Франка;

• «Українська культура у контексті Європейського та світового розвитку»;

• Книжкові виставки, присвячені творчості Б. Грінченка, К. Білокур, В.О. Сухомлинського, П. Воронька, В.Б. Бойка, Ліни Костенко;

• «На Шевченківському полі рідна мова росте колоскова»;

• «Кращі українські народні казки» тощо.

Вони підвищують у читачів інтерес до літератури, а також до питань і тем, які раніше не цікавили дитину. За допомогою виставок можна довести дітям, як багато є книг, журналів та газет, в яких можна знайти відповіді на численні запитання.

Робота з учнями початкової школи насичена ігровими елементами. Це вікторини, подорожі, конкурси, літературні загадки, ігри. Зокрема планується провести:

• вікторину «У світі цікавого»;

• конкурс листівок «Вітаємо рідну школу»;

• конкурс гуморесок О. Вишні; конкурс «Крок до зірок», конкурс юних поетів «Де живе доброта»;

• урок-гру «Ми пишемо листа Дідові Морозові»;

• свята: «Щедрий вечір, добрий вечір», «Нумо, хлопці»; інсценізацію української народної казки в обробці І. Франка; «Зустріч птахів», «Козацькі розваги»;

• гру-подорож «У світі казок»;

• ігри «Відгадай казку», «Букви заблукали», «На загадку є відгадка», «Угадайка», «Зимова круговерть», «Чарівні слова»;

• урок доброти «Хай завжди посміхаються діти», «Доброта з роками не старіє»;

• літературну годину «Кобзар у нашій оселі»;

• урок пам'яті «Коли співають солдати» тощо.

Вже стало традицією проведення свята «Прощання з букварем». У позакласній роботі є можливість ширше, ніж на уроці, використовувати різні ігри, забави. Дитина грає і словом, і в слові. Ігрові моменти можуть застосовуватись у вигляді загадок, приказок, лічилок, літературних вікторин тощо.

Учні школи будуть брати участь і в конкурсі-огляді «Живи, книго!» У кожному класі діє пост бережливих: учні допомагають бібліотекареві та вчителеві-класоводу.

Стало вже традицією ведення читацьких щоденників, але необхідно урізноманітнити цю роботу. Починаючи з 4 класу, учні повинні записувати не лише опановані книги, а й власні міркування, враження, складати анотацію на опановані твори, малювати цікаві ілюстрації до них тощо.

Система занять із позакласного читання є основною у вихованні активного читача. Нині, коли телебачення, комп'ютер в окремих сім'ях майже цілком витіснив книжку, прищеплювати дитині любов до читання школа повинна невідступно.

У кожному класі є «Куточок читача». В них зосереджені різні пам'ятки, перелік основних навичок й умінь. Можна доповнити куточки стендами, папками (або в іншій формі) педагогічного спостереження за дитячим читанням в класі «Хочу читати».

Ще раз нагадаємо основні шляхи формування читацької активності:

• бесіди про книги, письменників, твори;

• книжкові виставки;

• книжкові полиці;

екскурсії до бібліотеки; голосні читання улюбленої книжки; драматизації, інсценівки за творами; літературні ігри, гра-подорож;

конкурси на кращого читця, кращих саморобок, малюнків за книгами та ін.;

залучення засобів наочного (ілюстрації) та засобів масової інформації

(кіно, телебачення, радіо);

консультаційна допомога в доборі книжок;

контроль регулярності відвідування бібліотеки;

перевірка якості дитячого читання;

читацькі щоденники;

стенди або папки педагогічного спостереження за дитячим читанням;

цікаві уроки позакласного читання;

домашні бібліотеки;

зацікавленість батьків;

мотивація учнів;

виховні та літературні години;

свята;


вікторини;

урок-гра;

уроки пам'яті, уроки доброти; робота «Книжкової лікарні»; літературні п'ятихвилинки; інформаційні хвилинки; куточки читача тощо.
Робочий план проекту

з/п

Зміст

Термін проведення

Учасники заходу

Відповідальні

Примітки

1

Провести

анкетування з метою вивчення причин недостатньої читацької активності молодших школярів



Вересень

Учні 2-4-х класів

Учителі-класоводи

Узагальнити результати до 10 вересня

2

Організувати заняття для педагогічних працівників школи «Теоретичні і методичні підходи до розвитку читацької активності молодших школярів»

Вересень

Учителі

Практичний

психолог,

логопед,

бібліотекар,

координатор

проекту


Для окремих педагогів провести консультації

3

Внести зміни до плану виховної роботи школи та бібліотеки

Вересень

Колектив школи

Бібліотекар, адміністрація

Урахувати рекомендації

4

Провести батьківські збори «Не примушувати, а зацікавити»

Вересень

Батьки учнів 1-4 класів

Учителі-

класоводи,

бібліотекар


Запросити представників міської бібліотеки

5

Переоформити «Куточки читача» з урахуванням рекомендацій щодо педагогічного спостереження за підвищенням читацької активності учнів кожного класу

Жовтень

Учні, батьки, вчителі

Учителі-класоводи

Провести огляд в грудні

6

Провести екскурсію до бібліотеки учнів 1-х класів

Жовтень

Учні 1-х класів

Бібліотекар

Допомога класоводів та батьків

7

Продовжити проведення літературних п'ятихвилинок

Щотижня

Учні

Бібліотекар




8

Проводити роботу у відповідності до річного плану роботи

Упродовж року

Учні,

вчителі-


класоводи,

педагог-


організатор

Учителі-

класоводи,

бібліотекар,

педагог-


організатор

Публікації, фотографії

9

Провести свято до 150-річчя з дня народження І. Франка

Листопад

Учні 2-4-х класів

Бібліотекар,

учителі-


класоводи

Залучити батьків учнів

10

Провести соціологічне дослідження «Рівень читацької активності учнів»

Січень

Учні та їх батьки

Координатор

проекту,


психолог

Розробити звітність

11

Провести батьківські збори «Головний приклад для дитини - її батьки»

Лютий

Батьки учнів 1-4-х класів

Учителі-

класоводи,

бібліотекар


Запросити представників міської бібліотеки

12

Підбити підсумки змагань серед загонів школи «Найбільше читаючий клас школи»

Квітень

Учні 2-4-х класів

Бібліотекар, учителі

Нагородити переможців

13

Провести

анкетування з метою вивчення рівня читацької активності молодших школярів



Квітень

Учні 2-4-х класів школи

Учителі-класоводи

Узагальнити результати до 10.05.

14

Презентація творчого проекту «Шляхи підвищення читацької активності молодших школярів» (загально-шкільне свято «Школа і книга»)

Травень

Педагогічний учнівський, батьківський колектив

Координаційна рада проекту




15

Узагальнити результати реалізації проекту

Червень

Педагогічний колектив

Координаційна рада проекту

Віддати матеріали (якщо вони заслуговуватимуть на увагу) до друку



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал