Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації



Сторінка2/5
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,86 Mb.
1   2   3   4   5

За цією таблицею вчила дітей розповідати свою адресу. Вони ви­користовували для опису оселі власні малюнки. Це сприяло розвит­ку навичок продуктивного мовлення у школярів.

Далі ознайомила учнів із поняттями «тиждень», «дні тижня» і перейшла до проведення діалогу, у якому діти використовували слова ввічливості та знання своєї адреси.



Діалог «Запрошення у гості»

1-й учень. Здоров, Тарасику! 4

2-й учень. Привіт, Віталику!

1-й учень. Заходь до мене у гості на вихідних.

2-й у ч е н ь. А де ти мешкаєш?

1-й у ч е н ь. Я мешкаю на вулиці..., будинок..., ...під'їзд, квар­тира...

Це п'ятиповерховий будинок. Піднімешся сходами на другий поверх і повернеш ліворуч.

2-й учень. Добре, я все запам'ятав. Зможу прийти до тебе у суботу.

1-й учень. Чудово, чекаю на тебе о... годині. 2-й учень. Домовилися. До зустрічі! 1-й учень. До побачення!

За час навчання у першому семестрі діти здружилися і почали не тільки у діалогах запрошувати одне одного у гості, але й прово­дили разом дні народження, зустрічалися па вихідних.




Розділ ІV Посуд. Допомога вдома. Продукти, їжа

Вивчала із дітьми словник за темами «Посуд», «Продукти» з ви­користанням наочних предметів, малюнків у підручнику, карток. Також демонструвала продукти і предмети посуду, проводячи гру «Що це?».

Важливою складовою навчання є його виховна функція. Точу на основі оповідання, віршів повчального змісту (О. Буцень «По­мічниці», «І так буває», Т. Коломієць «Веселий душ» та ш.), бесід із дітьми їх допомагати батькам по господарству, бути уві ними та чуйними.
Також розвивала у школярів уміння сервірувати стіл. Діти вчили­ся правильно розкладати предмети посуду для прийому їжі, закріп­лювали ці навички у грі «Офіціант»: один учень повинен розкласти посуд на столі й правильно назвати ці предмети, а другий — переві­ряє точність виконання завдання. Таким чином вони активізували вивчений словник у мовленні, училися працювати у парах.

Після засвоєння назв продуктів харчування (див. «Тематичний словник»), вводили нові слова у речення.



Наприклад:

— Я пригощу свого друга... (назва).

— Хочу приготувати страву...

— Допоможу мамі пекти...



Для активізації словника використовувала такі завдання:

1. Запросити свого друга у гості (діалог за темою «Адреса»).

2. Сходити до магазину і придбати необхідні продукти харчуван­ня (діалог «У магазині»).

3. Сервірувати стіл (гра «Офіціант»),

4. Розповісти, чим можна пригостити друга.

Названі завдання допомогли систематизувати та узагальнити знання за цими темами, розвивали продуктивне мовлення дітей.


Розділ V. Весна. Птахи

Спочатку повторила із дітьми назви пір року з рухами. Потім ознайомила їх із весною на основі загадок, ілюстрацій, весняних пейзажів, фотографій; вивчила з учнями вірші, прислів'я та при­казки для кращого засвоєння ознак цієї пори року.



Послідовність вивчення школярами назв весняних місяців:

• пояснення етимології нових слів;

• вивчення прислів'їв про кожен місяць;

• використання відповідних рухів.



Місяць

РУХ

Ознака

Прислів'я

Березень

Обома руками показати стовбур дерева

Берези почи­нають сочи-тися

Березень невір­ний — то плаче, то сміється

Квітень

® ® Пальцями обох рук показати кві­точки

Дерева квіту­ють

Квітень водою славний, а квіта­ми гарний

Травень

Плавно роз­вести руки в сторони

Дарує трави шовкові

У травні дощиться — буде пшени­ця колоситься

Таке комплексне вивчення назв місяців є дуже ефективним адже сприяє кращому запам'ятовуванню нових слів, розвиває об разне мислення.

Значну увагу приділяла розвитку спостережливості учнів.

1. Зміни у природі навесні на основі власних спостережень.

2. Декламування (із рухами) віршів К. Перелісної «Весна», М. Познанської «Весна», у яких наводиться безліч весняних прикмет
ВЕСНА

— Що з весною настає?

— Сніг у полі розтає.

— А чому то так буває?

— Сонце його пригріває.

— Що ж синіє на землі?

— Ніжні проліски малі.

— Л що пнеться з-під листка?

— То травичка вироста.

— А над полем що бринить?

— Любий жайворон дзвенить.

К. Перелісна


ВЕСНА

Тепло стало надворі.

Синє небо угорі.

Сонце промінь шле землі.

Прилітають журавлі.

Вже у лісі там і тут

Перші проліски цвітуть.

Кучерява, запашна

У гості йде до нас весна.

М. Познанська

3. Вивчення прислів'їв та весняних прикмет (див. «Тематичний словник пір року «Весна»).

Тепер діти могли впевнено називати ознаки весни у змаганні «Хто більше?» (можна у командах). За правильні відповіді вони отримували нагороди-

« квіточки ».

Навчилися весело зустрічати весну заклинками «Вийди, вийди сонечко», веснянкою «Ой, минула вже зима» (виконували з рухами)


ЗАКЛИЧКА

Вийди-вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Там вони граються,

Тебе дожидаються.
ВЕСНЯНКА

Ой, минула вже зима,

Снігу-льоду вже нема,

Ой нема, ой нема,

Снігу-льоду вже нема!

Прилетіли журавлі

Й соловеєчки малі,

Ой малі, ой малі,

Соловеєчки малі.

Однією з ознак весни є повернення перелітних птахів, тому ми повторили назви перелітних та зимуючих птахів за картками, ма­ренками.

Школярі складали речення: «Навесні з вирію повертаються... назви птахів).

У нас зимують... {перелічують слова)*.

Пропонувала не повторювати пташок, які вже були названі іншими учнями.

Учні декламували вірш С. Пушика «Веселики-журавлі», імітуючи рухи крил птахів.



  • Веселики-журавлі,

Що несете на крилі?

Чи то радість, чи то сміх,

Може, снігу повний міх?


  • Несемо всім вам тепло:

Щоб усе цвіло й росло.

Ми із дітьми з'ясували, що фігуру, якою летять журавлі у небі, можна назвати «трикутник», «клин», «ключ». Пригадали, які турботи чекають пташок навесні: побудувати гнізда, вивести пташенят, добувати корм. Учні малювали будиночки птахів і побачи­те гнізда ластівок, лелек, шпаків значно різняться між собою.

Для збагачення словника у мовленні першокласників я вводила вивчення скоромовок («Шпак», «Горобчик», «Сорока»), розгадування загадок, ребусів, кросвордів тощо (див. «Тематичний словник»).

Ознайомила школярів із поняттям «свійська птиця» за схемою.

Тато (він) — мама (вона) — діти (вони)

Півень — курка (квочка) — курчата.

Індик — індичка — індичата.

Качур — качка — каченята.

Гусак — гуска — гусенята.

Училися описувати півника за питаннями і малюнком.

1. Хто зображений на малюнку?

2. Із чого складається тіло півня?

3. Що є у нього на голові?

4. Які він має очі?

5. Які у птаха борода, хвіст, крила?

6. Чим укрите його тіло?

7. Чим корисний півник? Зразок опису

Це півник. Його тіло складається із голови, шиї, ніг та хвоста. Голову птаха прикрашає червоний гребінець. У нього чорні круглі очі. Дзьобом він клює зерно, п'є водичку та чистить пір'ячко. Ще у птаха є червона борода, барвистий хвіст і крила. Його тіло вкри­те різнокольоровим пір'ям. У півня смачне м'ясо, а з пір'ячка мож­на робити подушки.

Школярі відповідали па запитання: хто у кого? Засвоєнню но­вих слів допомагали загадки, цікаві запитання, ігри, вірші про пта­хів (див. «Тематичний словник. Свійська птиця»).


Розділ VI. Дикі й свійські тварини

До початку вивчення теми «Дикі тварини», доцільно здійсни­ти екскурсію до зоопарку, щоб діти побачили різних звірів, птахів, плазунів.

Вивчила із учнями словник за схемою. Тато (він) — мама (вона) — дитинча (воно). Тигр — тигриця — тигреня. Слон — слониха — слоненя. Лис — лисиця — лисеня та ін.

Активізувала його у мовленні першокласників (із використан­ням малюнків та фотографій тварин, відеоматеріалів) за допомо­гою завдань.

1. Назвати тварину за малюнком. Гра «Хто більше?»

2. Продовжити назви членів родини за схемою: «Вовк — ..і — ...»

3. Загадки про тварин (див. «Тематичний словник»), ребуси.

4. Дитячі малюнки диких звірів.

5. Розповіді за малюнками (монолог).

6. Опис тварин за запитаннями.

1) Кого зображено па малюнку?

2) Де живе ця тварина?

3) Якого вона розміру?

4) Чим укрите її тіло?

5) З кого кольору у неї хутро?

6) Яка мордочка?

7) На що схожі очі?

8) Які у тваринки вушка, ноги та хвіст?

9) Що полюбляє їсти?

Зразок опису лисички

Це маленька лисичка. Вона живе у лісі. її тіло вкрите рудою пухнастою шубкою. Мордочка у лисиці гостренька, а очі чорненькі, як вуглинки. У неї гострі вушка, спритні ноги, довгий і пухнастий хвіст. Ця тваринка любить ласувати мишами, курятиною.

7. Уявна екскурсія (складання речень)

- У лісі живуть... (перелічити тварин).

- Узимку сплять... (назви звірів).

- У зоопарку я бачив...

8. Вивчення віршів і лічилок про тварин із рухами: Г. Бойко «Білочка»,

II. Воронько «їжачок-хитрячок» та ін. (див. «Тематич­ний словник. Дикі тварини»).

9. Аудіювання текстів і казок про звірів: оповідання 0. Копиленка Заячі страхи», В. Сухомлинського «Дивний мисливець» та ін., народні казки «Лисичка-сестричка», «їжак та заєць», «Сірко».

10. Гра «Пантоміма»: показати тварину рухом, жестами, мімікою гак, щоб співрозмовник зміг відгадати її.

Засвоєння словника за темою «Свійські тварини» проводила за аналогічною схемою.

Тато (він) — мама (вона) — дитинча (воно).

Кінь — кобила — лоша.

Бик — корова — теля.

Баран — вівця — ягня.

Цап — коза — козеня,

Учила першокласників давати повні відповіді на запитання:

— Хто дає молоко?

— Хто охороняє дім?

— Чим корисні вівці?

— Яка тварина допомагає людині господарювати?

Далі діти малювали свійських тварин і складали речення

На подвір'ї гуляють...

Дім охороняє...

На полі пасуться...

Особливо сподобалася учням гра «Хто як подає голос?». Вони вчилися групувати свійських та диких тварин, знаходити «зайвий предмет», закріплювати навички опису звірів.

Також розвивала у школярів творче мислення. Наприклад, під час опрацювання білоруської народної казки «Котик Петрик і миш­ка» спочатку запропонувала учням самостійно скласти сюжет каз­ки за малюнками у підручнику, а тільки потім вони прослухали її текст. Такий вид завдання сприяє розвитку фантазії першокласни­ків, умінь будувати зв'язні висловлювання та закріплює навички монологічного мовлення.


РозділVІІ. Село. Місто. Різні професії

Розпочала опрацювання теми уявною подорожжю до дідуся та бабусі, які мешкають у селі. Пригадала з дітьми, яку саме роботу виконують люди навесні: саджають дерева, сіють зерно, копають грядки, висаджують розсаду тощо.

Доцільно провести гру «Пантоміма»: один учень рухом показує дію, яку проводять люди навесні (наприклад, саджають картоплю), а інший — відгадує та називає її.

Учні намалювали деревце, що бажали б посадити, а ті діти, які вже мали такий досвід, розповіли, коли, де і яке дерево вони поса­дили, як воно росте зараз. Такі розповіді було дуже цікаво слухати і мені, й однокласникам оповідача.

Для передачі атмосфери і краси сільської природи я використа­ла вірш Тараса Григоровича Шевченка «Село», який потім діти де­кламували із рухами.

Село! — і серце одпочине.

Село на нашій Україні —

Неначе писанка, село,

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади; біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром,

Сам Бог витає над селом.

Ми вивчили гаївку, потім із нею водили хоровод та співали.

Прийшла до нас весна-красна,

Гаївочку нам принесла.

Для дівчаток — гаївочку,

Для хлопчиків — мандрівочку.

Станьмо всі в коло,

Заспіваймо весело.

Для того щоб повторити назви овочів, вивчила із першокласни­ками вірш

Р. Завадовича «У городі вже весна».

У городі вже весна —

Гей, що робить там вона?

Грядочку копає,

Моркву засіває,

І горох, і бурячки —

Будуть їсти діточки.

Пригадала з учнями, яких само свійських тварин і птахів можна зустріти на подвір'ї. Потім за малюнками вони складали речення і невеличкі розповіді.

Улітку я відпочивав у бабусі... і дідуся... у селі. На городі було багато роботи... (називає). Па грядках допомагав саджати..., у саду доглядав за ... На подвір'ї нагодував... і насипав зернят (кому?)...

Дідусь і бабуся були дуже задоволені, називали мене справжнім помічником.

Це був виховний момент для дітей, вони розуміли, що дорослі й люди похилого віку потребують їх допомоги та уваги. Далі ознайомила учнів із професіями, що необхідні на селі, на­стала утворювати їх назви за предметною ознакою: комбайн — комбайнер; трактор — тракторист;

• теля — телятниця;



  • вівця — вівчар;

  • птах — птахівниця; хліб — хлібороб;

- риба — рибалка;

- ліс — лісник;

- сад — садівник тощо.

Дітям подобається називати професії за малюнками і складати речення.

У полі на комбайні працює...

• Із самого ранку пасе овець...

Також перед учнями ставила проблемне запитання «Що гарно-у місті? Доведіть».

Свою відповідь вони готували вдома: малювали місто і розповідали про його цікаві місця.

На уроці ми з'ясували, чим різняться між собою місто і село:

- більше мешканців;

- широкі вулиці;

- багатоповерхові будинки;

- велика кількість транспорту;

- промислові (фабрики, заводи); навчальні (школи, училища, ін­ститути, університети); культурні центри (театри, філармонії, кінотеатри) та ін.

У місті працюють люди багатьох професій. За малюнками ми за­своювали нові назви, відгадували загадки, а учні розповідали, ким і де працюють їх батьки.

Далі вивчили із дітьми вірш М. Познанської «Різні професії».

Муляр плечима

Торкнувся хмаринки.

Дім нам будує —

Не гає й хвилинки.

Дошку взяв мебляр дубову

І покраяв на столі.

Шафу робить він книжкову —

Придивляйтеся, малі!

У кухаря смачний пиріг,

Чудова каша манна.

Він дбає про здоров'я всіх,

Йому подяка й шана.

Тепер школярі могли до назви професії додавати дію.

Хто? Що робить?

Маляр Фарбує

тесляр майструє

контролер перевіряє

кравчиня шиє

скрипаль грає

учитель навчає

міліціонер охороняє та ін.

Першокласникам дуже сподобалась гра «Хто куди поспішає на роботу?» (з'єднати лінією логічний ланцюжок).

Льотчик магазин

моряк школа

продавець лікарня

учитель аеропорт

геолог порт

лікар гори

Діти легко складали речення, поширюючи їх запитаннями.

• Кухар варить (що?)... (смачні страви).

• Хлібороб збирає (що?)... (жито, пшеницю).

Це завдання можна змінити: називати професію за дією.

• Шиє одяг (хто?)...

У магазині торгує...

• Дорослих і дітей лікує...

У командах учні виконували завдання «Мозаїка» (скласти у професії із частин) або відгадували слово за його початком: . жа-, ін-, те-, ку- тощо.

Я мала на меті ознайомити дітей із різними професіями, щоб во-зрозуміли, що всі професії важливі для життя, є дуже багато цінних занять для людини.

Наприкінці теми я обов'язково запитувала у школярів про те, вони хочуть стати у майбутньому і чому.

Розділ VІІІ Україна. Наша столиця — Київ

План

- Назва держави

- Символи: прапор, герб, гімн

- Столиця

- Основний закон — Конституція

- Природні умови та багатства Заселення України


1. Україна

Розповіла про історію появи нашої держави, пояснила етимолог олія цього слова.

— Історія нашого народу розпочалася з міста Києва, що було збудоване на краю берега річки Дніпра. Воно поступово розширювалося, що саме туди тікали люди від несправедливості (гноблення ТІ і селилися на вільних землях. Утікачі ці називали себе українцями. З невеликих поселень утворювалися селища і міста. Згодом у слові «окраїна» перший звук і літера о змінилися на у. Людей почали називати українцями, а місця, де вони жили,— Україною.

Загальна площа країни — 603 700 кв. км, а довжина державних кордонів — 6 500 км (це приблизно 1/6 земного екватора), з них —

1050 км — морські. Україна — найбільша європейська країна.

2. . Символи

Кожна країна має свої символи.

Символ — це умовне позначення якогось предмета, явища. У статті 20 (1 розділ) Конституції України записало: «Державними символами України є Державний Прапор України, Герб і Гімн».

1 Прапор — це полотнище одного або декількох кольорів, що є символом держави.

Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому на землі, а також колір жовтогарячого сонця без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився хліб.

Блакитний, або синій,— це колір ясного, чистого, мирного неба.

Тому, мабуть, народ України й обрав поєднання цих кольорів для свого національного прапора.

НАШ ПРАПОР

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива,

Це знамено рідне — З

лато й сини зна.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить —

По долині — жито,

По горі — блакить.

Д. Павличко

2) Герб — знак держави, зображений на прапорах, печатках, мо­нетах.

Український народ має герб — тризуб. Він дуже стародавній, адже запровадив його князь Володимир Мономах. На тризубі мож­на побачити зброю: лук, меч, а якщо придивитись, то ще й прочи­тати слово «воля». Тризуб був символом державної влади, він озна­чає єдність води, землі та повітря.

У тризубі відображено триєдність життя: батько, мати, дитя, які символізують собою силу, мудрість і любов. Адже тато — найдуж­чий, мати — наймудріша, а дитя — це плід любові. Ці речі й відби­то у тризубі — гербі України.

ГЕРБ


Наш герб — тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш герб — тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

II. Поклад

3) Гімн — це урочиста пісня, що є символом державності та наці­ональної єдності. Ним розпочинають державні урочистості, ко­ли піднімають прапор на честь перемоги спортсменів. Щоден­но гімн України звучить о шостій ранку по українському радіо Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла України...

Більше століття тому її написали поет П. Чубинський та компо­зитор М. Вербицький (Конституція України. Ст. 20).

ГІМН


Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

II. Поклад

3. Столиця

Столицею України є місто Київ. Він був заснований понад пів­ні тисячі років тому.

ЛЕГЕНДА ПРО КИЇВ

Жили колись трос братів — Кий, Щек і Хорив. Вони мали красуню-сестру Либідь. Місцем свого поселення обрали вони вкриті дрімучими лісами гори на березі могутньої річки. Тут вони побу­вали місто на горі, якому дали ім'я на честь старшого брата — Київ інші гори, на яких поселилися молодші брати, називалися Хоревиця ця і Щекавиця, а одну із річок вони назвали Либідь. Від тих часів спливло багато часу...

Сьогодні Київ зачаровує людей красою золотоверхих храмів, архітектурою будинків і мостів.

Найкрасивіша, головна вулиця Києва — Хрещатик. Колись ця вулиця була долиною, укритою лісом, через яку протікав струмок, іе вона стала називатись Хрещатою долиною, бо її перетинали, перехрещували яри. А тепер — Хрещатик.

4. Основний закон — Конституція

Кожна держава має свої закони, за якими у ній живуть люди. Ці закони зібрані в збірник, що називається Конституцією. Перша Конституція була прийнята ще па початку XX ст. першим Президентом України — Михайлом Грушевським. Конституція, за правилами якої ми живемо зараз, була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Згідно зі ст.1 Конституції, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, державою. Державною мовою є українська мова (ст. 10 Конституції України).

Визначні свята держави:

Нень Незалежності (24 серпня); День Конституції (28 червня).

5. Природні умови та багатства

Основна частина території України знаходиться в басейні Дніпра, що традиційно поділяє Україну на Лівобережну та Правобережну.

Уся територія України ділиться на 24 області й Автономну Рес­публіку Крим.

На більшості територій переважають рівнини. Лише на сторожі багатих і щедрих українських земель знаходяться гірські хребти: на заході — Карпати, на півдні — Кримські гори.

На території України нараховується приблизно 70 тисяч вели­ких і малих річок. Найбільша річка України — Дніпро.

Рослинний і тваринний світ утворюють на території України різ­номанітні зони: Полісся (зона мішаних лісів), Лісостеп (лісостепова зона), Степ (степова зона), Карпати і Кримські гори.

У надрах України є майже всі основні види корисних копа­лин: кам'яне вугілля (Донецький кам'яновугільний басейн та Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн), буре вугілля (Дні­провський буровугільний басейн), нафта і природний горючий газ (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область, Карпатська та Причорноморсько-Кримська). Найбільшим центром видобутку наф­ти в Україні є Анастасіївське родовище поблизу м. Ромни (Сумська область).

Горючі сланці знайдені в Карпатах, Кіровоградській та Черкась­кій областях. Найбільші родовища озокериту розташовані у Львів­ській області.

На північному заході України виявлено понад 2500 родовищ торфу.

На території України зосереджені значні запаси рудних кори­сних копалин, марганцевих руд, родовища сірки, графіту, фосфа­тів, кам'яної солі, вогнетривких глин, кам'яних будівельних мате­ріалів та інших нерудних корисних копалин.

6. Населення України

Населення України — приблизно 46 млн чоловік. Сусідами на­шої держави на суші є поляки, чехи, угорці, румуни, болгари, біло­руси, росіяни, а Чорне море розділяє нас із турками.

Діти у зошитах намалювали герб та прапор України.

Ми вивчили основне правило українців, що є у вірші «Святе пра­вило кожної дитини», який написала учениця школи № 149 м. Ки­єва Юлія Данилець

— Хто ти такий?

— Українець малий.

— Твій знак який?


  • Тризуб золотий.

— Де ти живеш?

— Між своїми.

— У якім краю?

— В Україні.

— Чия це земля?

— Тата й мами.

— І чим здобута?

— Кров'ю й життями!

— Чи любиш цю землю?

— Кохаю щиро.

— У що ти віриш?

— В мою Україну!

— Хто ти для неї?

— Вдячне дитя.

— Що ти їй винен?

— Віддати життя!



  • Така цілеспрямована робота мала бажані результати, тому на питання «Хто ти такий?» - діти впевнено відповідали: «Українець, малий!»



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал