Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації



Сторінка1/5
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,86 Mb.
  1   2   3   4   5
Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів



Розвиток комунікативного мовлення

учнів початкових класів

Автор проекту: Карнарук Людмила Петрівна

заступник з НВР, вчитель української мови та

літератури

Циблівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Переяслав-Хмельницького району

2014


Зміст


Передмова …………………………………………………….. 2
Основна частина …………………………………………….. 4

Розділ І. Людина. Одяг. Взуття ……………………………… 4

Розділ ІІ. Зима. Зимові розваги. Свята ……………………… 5

Розділ ІІІ. Хата. Дім. Адреса ………………………………… 9

Розділ IV. Посуд. Допомога вдома …………………………..10

Розділ V. Весна. Птахи ………………………………………. 11

Розділ VI. Дикі і свійські тварини ………………………….. 14

Розділ VII. Село. Місто. Різні професії …………………….. 15

Розділ VIII. Україна. Наша столиця - Київ ………………… 18
Казки …………………………………………………………. 22
І.Франко «Лисичка і Журавель»…………………………….. 22

Н.Забіла «Вовк і козенята» ………………………………….. 23

М.Підгірянка «Безкінечні казочки»…………………………. 25

М.Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».. 26

В.Каменчук «Як Лисичка голосок собі кувала»……………. 28
Проектна діяльність ……………………………………….. 30
Творчий проект «Шляхи формування читацької активності

учнів початкової школи» ………………………………….... 30

Учнівський проект « Вода- це життя» ……………………… 38
Література……………………………………………………. 53

ПЕРЕДМОВА

Проблема з розвитку комунікативного мовлення школярів стоїть з першого дня перебування дитини в навчальному закладі. Адже розвиток мовлення – це одночасно розвиток особистості, її моральних та духовних якостей.

Принципи розвитку мовлення у молодших школярів – це єдність мовлення і мислення,взаємозв’язок усного і писемного мовлення , робота щодо розвитку з вивченням граматики . Робота з розвитку мовлення формується за такими напрямками:

- Опанування орфоепічної і граматичної правильності

- Робота зі словом(точність,багатство мовлення)

- Розвиток діалогічного мовлення

- Розвиток навичок монологічного мовлення

До школи діти опановують мовлення як засіб ,що допомагає задовольняти свої потреби. Та мовлення це не тільки засіб спілкування, а й форма передачі та набуття знань, форма вчення. Адже без добре розвиненого мовлення немає колективної праці, спілкування, справжніх успіхів у навчанні.

Предметом творчого проекту стала комунікативна лінія навчання. Метою такої роботи є розробка елементів системи роботи щодо розвитку усного мовлення школярів.

Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання:



  • Активація мовленнєвої діяльності

  • Словникова робота

  • Використання ігор та вправ

  • Робота з усного мовлення( аудіативні вміння)

  • Проектна діяльність

Наведені далі фрагменти роботи з розвитку комунікативного мовлення школярів можуть бути використані на різних уроках ,під час вивчення різних тем. Адже розвиток та опанування мови входить в усі інші предмети і збирає в себе їх результати. Цей процес навчання багатогранний та довготривалий.

Розділ I Людина. Одяг. Взуття

Опрацювання словника за темою «Людина» проводила, створив­ши уявну ситуацію «Майстерня скульптора». Перед початком ро­боти розтлумачила значення нових слів: «скульптор», «скульпту­ра», «майстерня».



Скульптор — митець, який працює над створенням скульптур.

Скульптура — вид образотворчого мистецтва, твори якого ма­ють об'ємну або рельєфну форму і виконуються у різні способи: ви­ливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини).

Майстерня — приміщення, де працює художник, скульптор.

На цей урок діти принесли пластилін, і ми поетапно ліпили фі­гуру людини, називаючи її частини. Такий творчий вид роботи до­поміг учням краще запам'ятати словник за темою, адже вони само­стійно зліпили кожну частину тіла.

Повторенню словника допомогла гра «Що це?» (один учень показує частину тіла, а інший — повинен її назвати).

Закріпленню нових слів допомагали загадки за темою. Під час прослуховування уривка з казки Олексія Толстого «Золотий клю­чик, або пригоди Буратіно» запропонувала: «Коли ви почуєте на­зву частини тіла, яку змайстрував тато Карло у Буратіно,— плесніть у долоні, вимовляючи це слово».

Під час зупинки діти повторюють назву частини тіла, показуючи й на собі. Кожен учень був уваленим, а також закріплював вивчені слова, допомагаючи татові Карло майструвати Буратіно.

Ускладнювала роботу грою «Пояснялочка» (необхідно правиль­но показати названу частину тіла, пояснивши, для чого вона не обхідна).

Ознайомлення зі словником за темами: «Одяг. Взуття» прово­дила через їх наочну демонстрацію або предметні малюнки. Для то­го щоб активізувати нові слова у мовленні, використовувала різні Види завдань.

1. Відгадування загадок за темою, заучування їх напам'ять.

2. Гра «Хто більше?» (потрібно назвати якнайбільше предметів одягу або взуття).

3. Гра «Назву, не зіб'юсь» (учень називає відповіді попередніх учасників, додаючи своє слово).

4. Вправа на розвиток уваги (необхідно пригадати той предмет одягу (взуття), який ще не назвали діти. Особливо складно тим учням, які є останніми у ланцюжку).

5. Декламування віршів із рухами (у вірші Н. Поклад «Україноч­ка Оленка» зустрічаються назви предметів національного вбран­ня, а доглядати за одягом учить вірш Т. Коломієць «Праля»).

6. Аудіювання та опрацювання текстів навчального змісту (А. Костецький «Неуважна сороканіжка», Б. Вовк «Лінива Оленка» і «Дівчинка у голубому фартушку» (за О. Панку-Яш), В. Береж­ний «Замурзаний черевичок»).

7. Ознайомлення з поняттями «прання» та «прасування».

Ми вмикали уявні пральні машини (за допомогою рухів рук) і складали речення: «Я перу... (назва предмета), тоді мій одяг бу­де чистий.»

А потім «прасували» одяг, показуючи рух уявної праски: «Я прасую... (назва предмета), і одяг стане охайним».

8. Гра «Помічники» (робота за малюнками). Необхідно допомогти одягнути хлопчика Вітю, який усе на світі переплутав.

Учні на малюнку розфарбували лише ті предмети одягу чи взут­тя, що необхідно носити восени, а потім довели свій вибір. (Цю гру можна варіювати: називати предмети одягу чи взуття відповідно до заданої вчителем пори року чи ситуації.)

9. Діалог «У магазині». Цей вид роботи не тільки допомагає збага­тити словник, але й сприяє розвитку комунікативного мовлення. Уявна ситуація

Необхідно піти до магазину, зайняти чергу і придбати необхід­ний одяг чи взуття.



Учні дістають із конверта картку, називають зображений предмет і йдуть до магазину «купувати» цю річ.

1-й учень. Вибачте (пробачте, перепрошую), скажіть мені, будь ласка, хто останній у черзі?

2-й учень. Я останній у черзі. 1-й учень. Дякую! Я буду за вами. 2-й учень. А що ви хочете придбати? 1-й учень. Я буду купувати... (називає річ).

Предметні малюнки можна давати обирати обом учасникам діа­логу, тоді кількість реплік збільшиться.

10. Малювання предметів одягу чи взуття, вирізання їх із паперу. Використання ігор і наведених вправ допомагає систематизува­ти нові знання за темою, активізувати словник у мовленні, знач­но поліпшити навички комунікативного мовлення.

Розділ ІІ . Зима. Зимові розваги. Свята

Починаючи вивчати тему «Зима», пригадала з дітьми поняття «рік», «пори року» на основі вивчених загадок та віршів із рухами (див. тему «Осінь»).

Моєю метою було використання різних видів мовних завдань : вправ на частково-продуктивному та продуктивному рівнях для під­вищення рівня сформованості навичок комунікативного мовлення.

Спочатку я вивчила з учнями назви зимових місяців. Перед цим пояснила етимологію кожного слова, і ми дібрали відповідні рухи.



Вимовити

Рухи

Грудень

Кулачками показати замерзлі грудочки землі

Січень

Заплющити очі

Лютий

Тремтіти, удаючи ніби холодно

Вивчивши ці назви з рухами, додати ще прислів'я про кожен зи­мовий місяць.

Назва місяця

Рух

Прислів'я з рухами

|Грудень

«грудочки»

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Січень

«снігом січе»

Січень холодом пече, снігом, вітром







січе.

Лютий

«тремтимо»

Хоч лютий лютує, але весну чує

Додатково про кожен місяць вивчили відповідний віршик (див. Тематичний словник»).

Ознайомила дітей із зимовими ознаками за допомогою:

• ілюстрацій, фотографій;

• власних спостережень за змінами у природі взимку;

• відгадування загадок про її ознаки (мороз, лід, сніжинки, завія та ін.);

• заучування прислів'їв і прикмет про зиму.

Для того щоб підвищити мотивацію навчання, пропонувала учням самостійно відшукати прислів'я або прикмети про зиму. У класі ми їх заслуховували і пояснювали значення. За виконану роботу школярі отримували зимову нагороду — «сніговичка».



Послідовність опрацювання поняття «сніг» 1. Відгадування загадок про сніг, їх заучування.

Наприклад:

Я падаю на ваші хати, Я білий-білий і пухнастий. Я прилипаю вам до ніг І називаюсь просто... сніг.

2. Демонстрація малюнків і фотографій засніжених просторів.

3. Розповідь учителя «Де народжується сніг?»

Цікаво знати, що сніг не народжується із краплинок води, адже і вони можуть перетворитися градинки. Водяні пари підіймаються дуже високо над землею, де панує лютий холод. Тут із водяної і пари утворюються крижини-кристалики шестикутної форми. І Цей кристалик увесь час рос е і перетворюється на красиву зірочку. Сніжинки повільно опускаються, збираються пластівцями і па-1 дають на землю.

4. Опис снігу: який він? (Білий, сірий; холодний, мокрий, пухкий, блискучий тощо)

5. Декламування вірша «Сніг» із рухами.

Білий сніг, пухнастий

Падає, кружляє

І на землю тихо

Стелиться, лягає.

6. Заучування чистомовок, скоромовок і потішок із рухами.

ЧИСТОМОВКИ
Ок-ок-ок-— білий падає сніжок.

Ки-ки-ки-ки — замітає всі стежки.

Ать-ать-ат-ать — вибіг зайчик погулять.

Сніг-сніг, Сніг— вийшла киця на поріг.



скоромовки

Ніс Сміхунчик снігу міх —

Сміх розсипався на сніг.

У малої Сані перекинулись сани.

Тепер у Сані нові сани.
ПОТІШКИ
Гавкав у дворі Пушок

Не на кицю — на сніжок.

Бо сніжок холодним пухом

Впав на носи і на вухо.

7. Добирання синонімів.

Сніг Заметіль Метелиця Хуртеча

Снігопад Завірюха Хурделиця Хуга

Пороша Завія Хуртовина Віхола

Коли діти вивчили ці слова-синоніми пропоную їм назвати сніг по-різному, не повторюючи попередніх відповідей учнів.
1) Гра «Хто більше пригадає синонімів?».

2) Гра «Ланцюжок» (назвати відповіді попередніх учасників і до­дати своє слово).

8. Складання речень.

1) За початком.

Узимку буває... (називаємо «снігопад» різними словами).

2) Доповнення речень.

У повітрі... (кружляють, танцюють) пухнасті сніжинки. На землю летять... (білі мушки, срібні бджілки, пушинки, веселинки).



(Рахуємо кількість слів у реченні.)

3) Розповіді за малюнками.

Пухнастий сніг укрив землю. Заколисаний хуртовинами, спить ліс.

Сняться деревам білі сни. Дрімають ялини і сосни. Червоніє покрита снігом горобина. Настала зима.

Далі повторила з учнями назви одягу та взуття, правила догля­ду за ними. Діти обрали лише ті предмети, які люди носять узимку. А діалог «У магазині» (за темою «Одяг. Взуття») використала для того, щоб придбати ці речі для зимової прогулянки.

— Тепер у теплому одязі та взутті ми можемо вийти на вулицю, проводячи фізкультхвилинку із рухами за віршем Г. Бойка «Мороз».

Я морозу не боюсь! В кожушинку одягнусь. Хай мороз не злиться — Я у рукавицях.

Хай мороз не хвалиться — Я у теплих валянцях. Я морозу не боюсь! — Під ногами: хрусь, хрусь.

Так ми потрапили на вулицю, де можна гратися по-різному. Із учнями ми пригадували всі зимові розваги.

— Узимку я можу... (назва розваги):

• кататися на санчатах, ковзанах, лижах;

• ліпити сніговика, снігову бабу;

• гратися сніжками, сніговими кульками;

• будувати фортеці, схованки;

• грати у хокей тощо.

Учила дітей складати речення, не повторюючи попередніх від­повідей. Такий вид роботи дуже подобався учням, адже вчив їх бу­ти уважними, збагачував словниковий запас, систематизував знан­ня за темою.

Потім зі школярами проводила діалог на тему «Запрошення по­кататися».

1

- й

учень.

Добридень, Сергійку!

2

- й

учень.

Привіт, Віталику!

1

- й

учень.

Як твої справи?

2

- й

учень.

Добре.

1

- й

учень.

Сергійку, побігли кататися з гори па лижах!

2

- й

учень

Згоден. Тільки я з'їжджатиму на санчатах.

1

- й

учень

Ходімо!

2

- й

учень.

Пішли. Я тільки попереджу маму, що йду на гірку

1

- й

учень

Добре, я на тебе зачекаю.

2

- й

учень

Спасибі!

Проведення діалогів у дітей уже майже не викликало трудно­щів, що мене дуже радувало.

Зима багато на свята, тому ознайомила учнів із зимовими зви­чаями:

• відзначили свято Миколая;

• вивчили вірші про Новий рік та Діда Мороза;

• співали колядки, щедрівки, засівальні пісні;

• склали календар основних зимових свят.

Закріплювала знання першокласників про зиму у конкурсах «Зима своїх діждалась прав», «Якого кольору зима?».

Але як би весело нам не було, ми не повинні забувати про брат1 наших менших, яким дуже холодно взимку.

Розповіла учнями, хто із звірів узимку спить, а хто — ні. К ли я прочитала дітям вірш І. Кравченко «Поспіши, дитино мила» у якому розповідається про те, як пташка померла від лютого холоду, то вони вирішили зробити годівнички.

Ми пригадали, чим можна допомогти взимку птахам:

• підгодовувати крихтами хліба, насінням, зернятами;

• підвішувати на гілочках дерев шматочки сала, китиці кали та горобини;

• змайструвати годівниці з пакетів від молока, коробок та ін. Майже всі діти виготовили годівнички, розповіли у класі, вони їх повісили, що насипали. Учні дуже емоційно розповідали, як чекали прильоту птахів, як спостерігали за їх жвавим таночком навколо їдалень. Таким чином діти виховуються чуйними і добрими людьми.

Систематизували й узагальнили знання за темою, провів свято «Проводи зими». Найактивніші учасники отримала медалі

«Знавець зими», а ті учні, які набрали найбільше нагород (сніговички, сніжинки) на уроках узимку — грамоту «Переможець зими».


Розділ ІІІ Хата. Дім. Адреса. Запрошення в гості

На початку вивчення цієї теми використовувала малюнки подвір'я і хати (приміщення). Ознайомила учнів зі словником, що активізувала у мовленні дітей за допомогою різних завдань.



1. Гра «Що це?» (краще проводити у парах)

Один учень показує предмет на малюнку, а другий — його на­зиває. Перший повинен підтвердити або заперечити відповідь дру­гого. Таким чином діти вчаться не тільки оцінювати одне одного, а й допомагати за потреби.

2. Гра «Хто більше?»

Ми рахували кількість слів, які називав школяр за малюнком, і визначали переможців. Також стежили за правильною вимовою слів і швидкістю виконання завдання.

3. Добирання синонімів до слів хата (дім, домівка, будинок, кам'я­ниця, споруда) і житло (помешкання, приміщення, оселя).

4. Складання речень і розповідей за темою.

5. Уявна екскурсія (подвір'ям та оселею).

Учень розпочинав її так: «Підходжу до огорожі, відчиняю хвірт­ку й опиняюсь на подвір'ї. Тут є... (називає)».

6. Ознайомлення з оберегами, що захищають домівку від злиднів та нечистої сили. Бабуся одного учня принесла до класу автор­ські рушники, пояснила значення візерунків і символіку кольо­рів. Дітям припала до душі така зустріч.

7. Декламування з рухами вірша І. Гнатюка «Наша хата». Учні не тільки активізували слова за темою, а й вчились шанувати рід­ну домівку.

Я люблю спою хату, І подвір'я, й садок, Де і сонця багато, І в жару — холодок.

Тихо й затишно. Квіти Коло хати цвітуть, І невтомно все літо Бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне: Стіни, білі, як сніг, І віконце привітне, І дубовий поріг.
Опрацювання теми «Адреса» проводила за опорними словами.

Країна

Квартира

Місто (село)

Сходи

Вулиця

Поверх

Будинок

Ліворуч, праворуч, прямо

Під'їзд

Кімната




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал