Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі



Сторінка4/4
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,62 Mb.
1   2   3   4
(молодша група)

Кучерова Л. В. вихователь ІІ кваліфікаційної категорії

ДНЗ № 6 м. Слов’янськ
Програмовий зміст: розширювати, поглиблювати і систематизувати знання дітей про народні рослини-обереги, їх зовнішній вигляд, місце зростання, корисні властивості; ознайомлювати дітей зі змінами, що відбуваються з рослинами; установлювати елементарні зв’язки у природі; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, засади екологічної культури, естетичне і моральне ставлення до Батьківщини; сприяти опануванню традицій, звичаїв українського народу.

Попередня робота: ознайомлення дітей з калиною, читання художньої літератури про неї.

Матеріал: живі квіти калини, насіння калини, грона калини.

Хід заняття

Вихователь. Діти, наша лялька не прийшла до нас на заняття. Давайте, підемо до неї. Наша лялька плаче. (вихователь торкається чола ляльки).

Вона дуже гаряча, у неї температура! Що робити? Як їй допомогти? (відповіді дітей).

Так, спочатку необхідно дати їй ліки, які допоможуть зменшити температуру. Діти, послухайте уважно загадку. Відгадавши її, ви дізнаєтесь, що знаходиться у мене в кошику, і чим ми лікуватимемо ляльку.

Навесні гарненька,

Вбирається біленько,

А коли в городі чисто,

Червоне одягла намисто (калина)

Так, справді калина – це лікарська рослина. Для того, щоб лікувати ляльку, потрібно ці красиві грона розтовкти, залити окропом і напувати хворого отриманим напоєм.

(Діти разом з вихователем готують ліки з калини для ляльки).

Подуємо на розчин, щоб не опекти ротик ляльки. (Діти дмухають на розчин).

Пий, маленька, це тобі допоможе! Обгорнемо ляльку бабусиним рушничком, адже він є оберегом від усіх негараздів! Подивіться, який чудовий візерунок вишитий на рушнику!

(Вихователь обгортає ним ляльку, дає по черзі потримати її кожній дитині).

Ось ми вже й відчули, що температура зменшилася. Давайте заколишемо ляльку, хай вона відпочине.

Діти разом з вихователем співають колискову:



Ходить Сон коло вікон,

А Дрімота коло плота,

Питається Сон дрімоти:

- Де будем ночувати?

- Де хатина є тепленька,

Де дитина є маленька,

Там ми будем ночувати,

Мале дитя присипляти.

Діти, доки наша лялька відпочиває, я розповім вам дивовижну історію, яка трапилася з калиною. Жила-була насінинка. О-о-т така! (показ насінини дітям).

– Діти, яка вона?

– Якого кольору?

– Легка чи важка? (відповіді дітей)

Настала весна і цю насининку висадили в грунт. Її зігрівало лагідне сонечко, поливав теплий дощик. Росла-росла насінинка, а згодом виріс із неї чудовий кущ калини.

(Вихователь показує фото із зображенням гілочки калини).

Ось вона! Подивіться, яка гарна!

– Що ви можете розповісти про калину? Яка вона?

– Якого кольору?

– На що схожа?

– Тверда чи м’яка?

Пригадайте, які в неї квіти?

– Які вони за кольором, запахом, будовою?

– Розглянемо, які в неї дітки – червоні намистинки.

(Проводиться розгляд-обстеження).

– Діти, а для чого людям потрібна калина? Де її використовують?

(Вихователь поступово підводить дітей до висновку, що в калині міститься вітамін С, який потрібен для здоров’я людини).

– Діти, скуштуйте ягідку. Як ви гадаєте, якою на смак є калина – солодкою чи гіркою? (відповіді дітей). Діти, ви вже зрозуміли, що не всі продукти, що містять вітаміни, є солодкими на смак. Куштуючи ягідки калини, ви зрозуміли, що вона може бути гіркою, солодкою, кислою, але водночас вона є надзвичайно корисною.

– Діти, насіння калини хоче, щоб ми його посадили у грунт. Коли ми вийдемо на прогулянку, ми це зробимо. Я бажаю, щоб ви всі не хворіли, шанували традиції нашого народу. Колись у давнину наші пращури зберігали здоров’я за допомогою рослинних відварів. От і я хочу почастувати вас запашним чаєм із квітів лікарських рослин. Доки ми поп’ємо чаю, і наша лялька прокинеться.

Вихователь пригощає дітей трав’яним чаєм з медом.

Інтегроване заняття – розвага

ПОГЛЯД У МИНУЛЕ, ДЕ БАБУСЯ ЛЯЛЬКУ ЗАБУЛА

Клименко А. М. вихователь ДНЗ № 55 м. Слов’янськ
Програмовий зміст: виховувати у дітей повагу і шанобливе ставлення до традицій українського народу; виготовляти ляльку за зразком, за словесним поясненням, за показом дорослого; розвивати вміння самостійно добирати матеріали для виготовлення ляльки; опановувати вміння і навички виготовлення ляльок з різних матеріалів.

Матеріали: різнокольорові вовняні нитки, ножиці, голка, ляльки-саморобки.

Хід заняття

У гості до дітей приходить бабуся.



Вихователь. Доброго дня! У вас усе гаразд? Що трапилось? Чому шукаєте онучку?

Бабуся. Марійка вдома забула ляльку, а без неї вона сумуватиме.

Вихователь. Проходьте, будь ласка, сідайте! (розглядаючи ляльку). Марійко, яка в тебе чудова лялька! Вона не звичайна і зовсім не схожа на ляльок, якими граються наші дівчатка. Діти., подивіться: кого вам нагадує ця лялька?

Діти. Домовеня Кузю з мультфільму.

Марійка. Цю ляльку мені подарувала бабуся, вона її сама для мене пошила.

Моя лялька краще за всіх,

Несе мені вона успіх,

Спить за мною і гуляє,

В доньки-матері зіграє.

Вихователь. Вибачте, але зараз стільки чудових іграшок можна придбати.

Бабуся. Це не звичайна лялька, а лялька-оберіг, вона є супутницею моєї онучки на шляху до успіху, здоров’я, допомагає уникати негараздів.

Коли я була маленькою дівчинкою, то моя бабуся також виготовляла мені ляльку із мотузок. Існував певний процес виготовлення такої ляльки. Багато століть ляльки для дітей виготовляли власноруч. Голову, тулуб ляльки робили із джгута або мотузок як дві окремі частини, що з’єднувалися між собою. Одну частину накладали на другу. Кожну частину закріплювали окремою мотузкою, міцно зв’язуючи і надаючи форму голови, тулуба. Легко скручуючи джгутик у спіраль, протягували його між джгутиками тулуба, утворюючи руки.

Залишались дрібні деталі руки – джгутики злегка розпушували, то були пальці. Волосся на голові запліталося у коси із джгутів, що давало можливість дівчаткам робити лялькам зачіски. На таких подарунках ми самостійно робили обличчя(очі, ротик, носик).

Вихователь. Які чудові речі ви нам розповідаєте, то давайте влаштуємо свято ляльок! Діти, запрошуйте на танок наших ляльок!(діти танцюють з ляльками). Чудовий танок! Вам сподобалось? Діти, ви бажаєте зробити у подарунок своїм рідним таких ляльок?

Вихователь. Ну так дарма часу не гаємо,

До роботи приступаємо!



Дитина. Любі дідусі, бабусі,

Я роботи не боюся,

Де нитки, голка? Буду шити,

Ляльку-оберіг робити!



Вихователь розкладає на робочі місця дітей зв’язані пучечки відрізаних ниток, пропонує кожній дитині по одній нитці, просить розповісти що-небудь про ниточку, що опинилася в їхніх руках.

Вихователь. Якого кольору ниточка? Усі нитки різнокольорові, вони зроблені з вовни. Яка різниця між тими нитками, якими ви шили лялькам одяг, і цими?

Діти, нам час братися до роботи, а наша бабуся допоможе нам. Давайте ми з вами пригадаємо, як необхідно поводитися з ножицями і голкою під час роботи (відповіді дітей). Молодці, можемо братися до роботи.



Праця дітей.

Хід роботи:

  • Узяти нитки і розділити їх на три частини.

  • Дві частини ниток накласти одна на одну, з’єднавши між собою.

  • Перегнути обидва пучки ниток посередині, відгинаючи один від одного.

  • Одна частина – це голова, що туго перев’язується в місті з’єднання частин, продовження ниток волосся. Волосся на голові заплести в косу або зробити ляльці зачіску.

  • Друга частина – це тулуб. У середину тулуба вкладається третя частина ниток – руки. Попередньо необхідно злегка розпушити кінці джгута, то будуть пальці.

  • Тулуб слід туго перев’язати, зробивши спідницю.

  • На свій смак самостійно зробити обличчя.

Вихователь.

Тепер ми можемо свято влаштувати,

Іграшки ваші усім показати,

З ляльковим святом привітати,

Веселого настрою всім побажати.
Вихователь пропонує дітям показати свої роботи і розповісти про іграшки, які зробили. Під час перегляду ляльок діти вітають один одного. Вихователь пропонує разом з батьками зробити іграшки вдома.

Вихователь.

Час день народження наших ляльок святкувати,

Одне одного залюбки привітати,

У цей день святковий наснаги бажати,

Нашим бабусям спасибі сказати.

Дякую всім за свято чудове,

Дякую всім за роботу казкову!
Література


  1. Бачинський  П. Материнська мова та інтелект дитини // Дошкільне виховання – 2002. - № 3. – С. 3-5.

  2. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 216 с.

  3. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації // Дошкільне виховання. – 1999. – № 6. – С. 3-5.

  4. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К. – В. ш., 2002 – 407с.

  5. Гавриш Н. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови: мета і завдання // Дошкільне виховання. – 2003. – № 7. – С. 12-14.

  6. Гончаренко А. Окремі аспекти формування лексичної компетентності старших дошкільників // Дитячий садок. – 2009. – число 27. – С. 19-23.

  7. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: [наук.-метод. посіб. / наук. ред. О. Л. Кононко]. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с.

  8. Краевский В. В. Общие основы педагогики. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 256 с.

  9. .Орел Л. З народної педагогіки // Поч. школа. – 2001.-№5. – С.44-45.

  10. Пасічник А. Мовленнєві заняття в системі сучасної дошкільної освіти // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. – № 2. – С. 53-58.

  11. Перехрест Л. Г. Українські народні традиції та обрядовість // Поч. школа. – 1993. – №8. – С.19-22.

  12. Пометун О. І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: [бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О. В. Овчарук]. – К.: «К.І.С.», 2003. – С.16-25.

  13. Сивачук Н. Український дитячий фольклор. – К.: Деміур, 2003. – 288 с.

  14. Стельмахович М. Г. Джерела вічні й невичерпні // Рід. школа. – 1995. – №12. – С.10-14.

  15. Стельмахович М. Г. Педагогічна сутність народних звичаїв і традицій // Дошк. виховання. – 1993. – №2. – С.10-11.

  16. Стефаник С. К. Практичне народознавство (Національне виховання). – Харків: ББК, 2002. – 262 с.

  17. Струманський В. П. Структурний зміст виховного середовища української етнопедагогіки // Рід. школа. – 2000. – №4. – С.13-15.


Зміст

Передмова…………………………………………………………………..3


Розділ 1. Теоретичні засади проблеми формування мовленнєвої

компетентності дітей дошкільного віку………………………………….4

1.1. Загальна характеристика поняття «мовленнєва компетентність»…4

1.2. Дитячий фольклор як засіб формування мовленнєвої

компетентності дітей дошкільного віку………………………………....12
Розділ 2. Практичний матеріал з досвіду роботи вихователів………....16

2.1. Проектна діяльність………………………………………………….16

2.2. Заняття-розваги……………………………………………………….29

2.3. Інтегровані заняття…………………………………………………...45


Література…………………………………………………………………52


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка