Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі



Сторінка3/4
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,62 Mb.
1   2   3   4

Господиня. Смачна кутя.

Хлопчик. Чому ж не на стіл ставите?

Господиня. Так треба, дітоньки. Як біля жита стоятиме, то хліб родитиме, лихо хату минатиме. А навесні пташечка прилетить і звістку про вражай принесе.

Донька. То я сама віднесу горщика туди. Гаразд?

Господиня. Ні, дитинко, горщика має віднести лише хлопчик. Тоді чоловіки в нашій родині не хворітимуть, і всі хвороби з хати тікатимуть. Не журіться, дівчатка, нам і жіночої роботи сьогодні вистачить. Ось тобі, Оленко, рушничок — витри ним стола. А ти, доню, бери білу скатертину — будемо стола квітчати. (Донька дістає скатертину).

Дівчинка. Як це — квітчати?

Господиня. Не дивуйтеся з того. Стіл же не слуга, а наш господар у хаті. (Кладе на лаву дві тарілки, дає доньці миску з пирогами). Доню, викладайте разом з Катрусею на тарілки смачні пиріжечки.

Донька. Чиї ж то діти — пиріжки?

Господиня. Пиріжки — діти хліба святого. А без хліба нема свята. Ось зійде зоря й будемо за стіл сідати.

Дівчинка. То я вірша про зорю знаю.

Ой зоря-зоряниця,

Красна дівиця,

Біля хати ходила,

Любі слова говорила:

Що у хліба коса



То його краса,

Що на ньому пташина

То його родина.

Господиня (підходить до печі). Зараз ми глянемо, який у нас удався хлібчик. (Виймає буханець).

Донька (зазирає через плече). Наш святковий хліб добре спікся.

Господиня. А й справді, вдався. Кажуть люди: який хліб спікся, таким рік зустрівся. Тож маємо в дружбі й злагоді жити. Хліб зріс, не потріскався — буде в нас усіх добре здоров'я.

Підводить дітей до ялинки, вони стають біля неї кружка.



Господиня. Ось іще тут стоїть ялинка. Послухайте, що я вам розповім. Давно колись зустрічали в нас Новий рік восени та й без цього деревця. Люди плели з першого зажинкового снопа вінок із колосків, перев'язували його стрічками, прикрашали засушеними квітами й на свято клали на стіл. А згодом почали квітчати вербу, що росла над водою. І лише за вказівкою російського царя Петра Першого Новий рік почали зустрічати 31 грудня біля прикрашеної ялинки. А ще є легенда, нібито ялинкою стала неслухняна дівчинка, яка не виконала прохання Місяця: не віднесла до криниці золотого вінка сестриці-водиці Уляні. Місяць розгнівався за непослух і перетворив дівчинку на деревце.

Дівчинка. То, виходить, люди жаліють дівчинку-ялинку. І щоб вона була гарною, розвішують на ній іграшки й намисто.

Господиня. Так, і саме тому новорічну ялинку раніше прикрашали лише хлопчики, щоб деревце не розплакалося. Ось зараз наші хлоп'ята і вбиратимуть ялинку.

Дівчатка. А ми?

Господиня. Буде й вам робота. Накриєте на стіл, приберете в світлиці. Ось зараз застелимо скатертину. Беріть-но її, дівчатка, за кінчики, як я, і промовляйте за мною:

Стола квітчаємо,

Господаря закликаємо:

Ходи за стіл



Рік Новий стрічати,

Щоб і другого діждати!

Дає дітям груші, яблука, горіхи, жменю зерна, щоб поклали це посеред столу.

Донька

Щоб паляниця родилася,

Люди в хаті водилися,

Рід лиха не знав і силу мав.

Господиня. Ти, Оксаночко, підмети в хаті. Та сміття не викидай, а загорни в цю торбинку. Ми її сховаємо, а після свят спалимо й окуримо димком вулики та садок, щоб багатими були.

Дівчатка замітають підлогу, застеляють килимком лаву, накривають на стіл. Хлопчики закінчують прикрашати ялинку.

Дівчинка. Швидко, хлопці, працюєте, та й ми не відстаємо — на столі вже все готове стоїть.

Хлопчик

Як у хаті ялинка врочиста,

Хай буде наша доля чиста,

Дні роками линуть,

Нас не покинуть.

Господиня. А тепер усі гуртом руки змиємо. (Дає дітям святкового рушника). Що, шкода витирати руки таким чудовим рушником? Нічого. Адже які руки вправні, такий і рушник гарний. Ну от, руки вимили, то час і до столу сідати — рік Старий проводжати, а Новий зустрічати.

Дає дівчаткам віночки на голову, а двом хлопчикам великий вінок із колосків.

Господиня. Ви, Іванко й Миколко, зараз покладете цього вінка на стіл. (Вставляє в отвори свічки). Бачите, тут 12 свічок, як і 12 місяців у році. Ми їх запалимо потім.

Хлопчики несуть вінок і кладуть його на столі збоку. Діти стають довкруж.

Господиня. Дозвольте вінкові вклонитися, вогонь запалити, а вас цілувати. (Пригортає дітей). Живіть і будьте мудрими, як зоря, багатими, як земля, добрими, як свята! (Запалює свічки). Нехай світять у знак пам'яті по наших предках. А тепер, синку, бери калача (дає на рушникові)—підемо надвір та освятимо його. Але перед порогом слід уклонитися.

Син. Навіщо?

Господиня. Це звичай такий. Перед святом Нового року пороги оживають, на людей чекають. Тому слід промовляти ось такі слова. Повторюй їх за мною:

Пороги мої, пороги,

Рублені й тесані, маленькі й великі,

Дозвольте з хати вийти, двір обійти,

Шану всьому віддати та до хати вертати

Не одному, а з гостями,

Щоб були увесь вік славними господарями.

Обоє виходять за двері й знову заходять.

Господиня. А тепер усіх обійдемо та почастуємо. (Розламує калача й дає доньці, щоб пригощала гостей). Хлібець по куточках покладемо (кладе кусники на солому по кутах столу), бо в давнину шматочки хліба і худобі, і птиці давали та навіть мишці до нірки клали. (Перев'язує одного з хлопчиків рушником). А це ознака того, що ми вже всіх почастували.

Діти співають щедрівку "Ой там за горою".

Господиня. Сідаймо вже до столу. А де ж це кутя? Ось вона — на покуті чекає.

Ось вам кутя,

Щоб рідня була до пуття,

Син (подає кутю в мисці)

Нікого не цуралась,

Додому верталась.

Звичаї наші знайте,

Гарно їх вивчайте.

Діти частуються пирогами, узваром. Хлопчик-посівальник набирає в жменю жита, засіває світлицю й усіх у ній.

Хлопчик.

Житом, житом із долоні

Засіваю в вашій хаті

Будьте дужі та багаті!

Хай все збудеться нівроку,

З новим щастям, з Новим роком!

Господиня. А зараз ми підемо посівати і вітати з Новим роком молодших дітей.
ВИТИНАНКА

«Пташок викликаю із теплого краю»

Програмовий зміст: Ознайомити дітей з обрядом зустрічі весни, зі святом Стрітення і пов'язані з ним прикметами. Учити дітей з паперу виготовляти витинанку. Закріплювати вміння вправно користуватися трафаретом і ножицями. Розвивати творчість, художній смак. Активізувати словник дітей словами: закличка, веснянка, обряд, стріха, бурулька, оберіг. Виховувати цікавість до народних звичаїв, любов до природи і рідної країни.

Матеріал. Віршовані тексти, прислів'я, прикмети, атрибути до рухливих ігор «Подолянка», «Голуб». Для художньої праці: великий аркуш кольорового паперу, ножиці, клей, пензлик, серветка, простий олівець, трафарет.
Підготовча робота

1.Читання віршів про весну, пташок; легенди.

2.Заучування віршів, прислів'їв, прикмет.

3.Загадування загадок про природні явища.

4.Дидактичні ігри: «Коли це буває?», «Хто де живе?», «Четвертий зайвий», «Зимую чи відлітаю?».

5.Розглядання ілюстрацій про явища природи.

6.Бесіди: «Що ми знаємо про весну?», «Перші провісники весни».
Хід заняття

Діти сидять вільно на килимі.

Вихователь. Діти, сьогодні у нас незвичне заняття. Сьогодні ми з вами будемо зустрічати весну. Може хтось із вас знає, яке сьогодні свято?

(Відповіді дітей).



Вихователь. Сьогодні свято Стрітення. В народі з прадавніх часів Стрітення вважається святом зустрічі зими з весною. Цього дня, за переказами, зима з весною змагається: хто з них переможе, той і буде до кінця місяця господарювати. У лютому люди кажуть: сонце йде на літо, а зима на мороз. От і сперечаються зима з весною.

Існує в народі цікавий звичай пов'язаний з цим святом. Перед святом жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок — жайворонків. їх давали дітям, щоб віднесли у садок. Людям набридала холодна, сніжна, морозяна зима, їм хотілося тепла. Тому вони вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяючи люту зиму. Називали випечених пташок жайворонками, тому що існувала давня легенда, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голоском сповіщає: «Вже весна прийшла», а отже, час виходити в поле орати, сіяти, щоб восени урожай збирати.

Діти, а як в народі про весну говорять?

Діти.

  • Весна ледачого не любить.

  • Весняний день рік годує.

Хто навесні сидить на печі, той узимку не їсть калачі.

Весна днем красна.

Весна красна квітками, а осінь плодами.

Вихователь. А які народні прикмети пов'язані з цим святом?

Діти пригадують.

Якщо на Стрітення півень води під порогом нап'ється, то в травні віл напасеться.

Коли на Стрітення капає зі стріх, то так у липні капатиме мед.

Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі, то літо буде сухим, погожим.



Вихователь. Діти вибігали з пташками надвір, весело стрибали, підкидали їх угору співали або промовляли.

Дитина.

Пташок викликаю

З теплого краю:

Летіть, соловейки,

На нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки!

Вихователь. Давайте з вами повторимо цей віршик - закличку.

(Діти разом з вихователем повторюють закличку).

А ще співали весняні пісні, веснянки, гаївки, які славили весну-красну, родючу землю і весняну працю, оспівували рідну природу, закликали весну і проганяли сувору зиму.

А зараз, діти, відпочинемо трішки і пограємося у гру «Подоляночка».

Гра «Подоляночка».

Вихователь. Люди вірили, що пташки жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають холод, зиму і відмикають літо:

Дитина.

Не сам же я вийшов —

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав.

З правої рученьки

Літо відмикати,

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Вихователь. Щоб іти нам весну зустрічати, потрібно теж пташок мати. Ми з вами їх виготовимо з паперу шляхом витинання. Але перш, ніж ми будемо працювати, я хочу вам розповісти ще один звичай. Я про нього дізналася від своєї бабусі.

На стрітення люди йшли до церкви і святили свічку, яку потім називали стрітенською і зберігали цілий рік. Коли була страшна негода — буря, грім, блискавка, то запалювали цю свічку. Я запалю теж свічку. Нехай вона захистить нас усіх і наш край, нашу рідну землю від біди. Свічка буде горіти, а ми з вами будемо з паперу вирізувати пташок. Ось таких.

(Діти розглядають пташок, ділиться враженнями)

Далі пропоную дітям сісти за столи і розглянути підготовлений до роботи матеріал.

Потім пропоную послухати про процес витинанки пташки. Спочатку потрібно аркуш паперу скласти навпіл. За допомогою трафарету намалювати контур пташки, так, щоб низ пташки лежав на лінії згину. Далі вирізати пташку за контуром, не розгортаючи відігнути голову, крила, хвіст в один бік, а на лініях згину зробити витинанку. Після чого склеюється голова, а тулуб, крила і хвіст розгортаються. Пташка готова. Такі пташки можна дарувати рідним на щастя. Вони будуть оберегами від усього злого, якщо таку пташку підвісити в домі. За допомогою запитань повторюється процес виготовлення пташки. Діти працюють. Вихователь допомагає. Після закінчення роботи, діти з пташками, разом з вихователем ідуть надвір. На вулиці підкидають пташок і розповідають раніше вивчені заклички, веснянки «Благослови мати», «Вийди, вийди сонечко», «Пташок викликаю». Заняття завершується рухливою грою «Голуб».

Заняття на тему «Моя Батьківщина - рідна Україна, а мова моя калинова, солов’їна!»

Сальнікова І. М. вихователь І кваліфікаційної категорії

ДНЗ № 6 м. Слов’янськ
Програмовий зміст: Розширювати і закріплювати знання дітей про свою Батьківщину - Україну. Закріпити знання про красу і силу рідної мови, про звук, склад, речення. Сприяти засвоєнню основних символів держави (прапор, гімн, герб), оберегів (сорочка, рушник, віночок).Розвивати уяву, мислення, образну пам'ять, формувати почуття любові до рідного краю, до художнього слова, до музики, гордість за Україну -неньку, шану рідній мові.

Попередня робота: Вивчали вірші про Україну, рідну мову, розучували пісні („Рушник", „Ми вінок для Оленки сплетемо", „Мій рідний край"), вчили прислів'я, розглядали книжки, ілюстрації, читали укр. нар. казки.

Матеріали: Карта України, рушники, сорочки, віночки, глиняний посуд, іграшки, геометричні фігури, дерево, стрічки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Діти, сьогодні до нас прийшли гості, давайте ми їх привітаємо!

А гостям ми пропонуємо разом із нами перегорнути сторінку за сторінкою усного журналу: „Моя Батьківщина - рідна Україна, а мова моя - калинова, солов'їна".



Перша сторінка журналу.

Ми сьогодні говоритимемо про Україну і нашу рідну українську мову.

А зараз погляньте, будь ласка, на карту України. Велика і неозора наша Батьківщина. Центром, душею її є столиця - Київ (Діти). Україна - скільки глибини у цьому співучому слові. Україна - золота і чарівна сторона. Україна - гори, ріки, рівнини, міста і села, безмежні ліси і степи.

Кожна людина завжди з великою любов'ю згадує про свою Батьківщину.

Діти, а що ми називаємо Батьківщиною?

(відповіді дітей).

Так, молодці! Ось, саме про це і заспіваємо

пісню „Рідний край".



Коли співаєш цю пісню, то уявляєш собі, неозорі простори рідної землі, відчуваєш гордість за нашу рідну Україну.

До речі, діти, якими словами можна сказати про Україну? (Велика, неозора, вільна, багата, щаслива, незалежна, дорога, найкраща). А з чим, або з ким, можна порівняти Україну (з сонцем, з мамою).



Україна оспівана у піснях, віршах, як у цьому, що розкажуть нам діти.

Друга сторінка журналу.

Зараз я запрошую вам поринути у світ нашої мови української. Ми намагатимемося показати багатство, красу та мелодійність нашої мови.

Величезна, щедра і прекрасна мово!

Прозора і чиста, як гірська вода.

Це України мова барвінкова

Така багата і вічно молода
Наша мова калинова.

І ласкава, і медова,

І багата, і не бідна.

От що мова наша рідна!


Вона, як ніжна пісня колискова.

Заходить в серце й душу з ранніх літ.

Ця мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ,
О мово, ти, як дивна сопілка,

То звеселяєш, то хвилюєш нас.

Тобі вклонялись Леся Українка.

І благословенний батько наш Тарас.
Від інших мов вона не гірша,

Для українців - наймиліша,

Пісенна, ніжна і дзвінка.

Мова Шевченка і Франка.



Діти, ви звернули увагу скільки гарних слів сказано про нашу українську мову, скільки душевного тепла у цих рядках? Які слова підбирали поети говорячи про українську мову? (відповіді дітей).

Третя сторінка журналу.

Зараз пропоную відкрити сторінку гри, але спочатку, діти, скажіть, будь ласка, із чого складається наша мова? (із речень). А речення? ( із слів).

Ну, щоб здавалося слова?

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється, ожива,

Як їх почує.

А слова із чого складаються? (із звуків).



А тепер, діти, я вам пропоную гру із звуками „Підбери назву іграшки.

Ходить звук рядами

Дружити хоче з вами

Кого за руку візьме,

Нехай той слово на цей звук назве.

Дидактична гра „Назви слово за заданим звуком".



Четверта сторінка журналу.

Молодці! Пропоную відкрити ще одну сторінку нашого журналу „Обереги і символи".

Діти, давайте згадаємо з вами які ми знаємо символи держави? (прапор, герб, гімн), а символи українців (мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, рушник, калина, криниця).

Обереги - це речі, що давались людині, щоб оберігали її в дорозі, у побуті. Така річ оберігала від напасті, від дурного погляду.

Які бувають Обереги? (кушаки, сорочки, пояси).

Сьогодні ми поведемо мову про деякі із них.



Український вінок символізує молодість і кохання. Вінки плели з різних квітів наші бабусі. Будь-яка квітка у ньому щось означає: віра, надія, любов, здоров'я. До віночка в'яжуть кольорові стрічки. Коричнева - земля, жовта - ясне сонечко, світло-зелена і темно-зелена - жива природа, юність, синя і голуба - небо і вода, жовтогаряча -хліб, фіолетова - людський розум, малинова -щедрість, рожева - багатство, біла - чистота душі.

А зараз за допомогою пісні і таночку ми сплетемо свій віночок.

Хоровод-таночок „Ми вінок для Оленки сплетемо".

Кожна квітка України

Ще і лікарська рослина.

Усі разом - оберіг.

Щоб ніхто лихий не зміг

Наробити лиха злого,

Щоб не мав для цього змоги.

Отакий він цей віночок.

В України, в її дочок.

Український рушник - символ щасливого життя. І тому матері дарують своїм дітям, коли вони йдуть в дорогу власного життя. В Україні не було жодної хати, яка б не прикрашалась рушниками. Тому і казали в народі: „Хата без рушників, що родина без дітей". Рушник називали обличчям оселі. Про нього складали багато віршів та пісень.

Виконання „Пісні про рушник".



П'ята сторінка журналу.

Українська мова дуже багата народними приказками, прислів'ями, піснями, які належать до перлин української культури. Ці надбання українського народу навчали людей мудрості. І зараз за допомогою ваших знань цих елементів фольклору ми з вами спробуємо оживити засохле деревце. Щоб кожне прислів'я, згадане вами, було для нього живильною силою. Допоможемо деревцеві? (діти промовляють прислів'я, вихователь прив'язує кольорові стрічки).

Шоста сторінка журналу.

Наступна сторінка нашого журналу називається «Мовленнєве джерельце». Для цього ми з вами побудуємо чарівний місточок, під яким потече незвичний струмочок, струмочок комплементів. Для цього дівчата та хлопчики з окремих капелюшків візьмуть собі частину геометричної фігури, за допомогою якої знайдуть собі пару. А хлопчики за цей час придумають компліменти своїм дівчаткам.

Сьома сторінка журналу.

Пропонуємо сторінку „ Україна жартує".



Скільки гарних слів, сказано нами про нашу українську мову. Що вона і співуча, і мелодійна, чарівна, барвінкова, калинова... А ще, як чудово вона відтворює настрій людини. Зараз діти прочитають декілька жартівливих віршиків, які, ми сподіваємось, піднімуть настрій і нам, і нашим гостям.

«Додумався»

Покарав малого тато, -

Той стоїть в кутку кімнати.

Плаче хлопчик і рида.

Дума хлопчик: - Не біда!



От як виросту, - кімнати

Буду круглі будувати.

Буде хата в нас така

В ній ні одного кутка.


«Чому Тимко подряпаний?»

Чому це ти подряпаний? –

Юрко Тимка пита,

Тимко йому відказує:

Та я ж купав кота!

А я от не подряпаний,

Хоч теж купав свого...



Еге, ти ж не викручував

І не сушив його.


«Про Альошу і калошу»

Бабуся шукає:



А де ж це калоша? –

Калошу, мов човник,

Пускає Альоша.

Альоша гукає:

„Бабусю, весна!

Віддайте і другу –

Навіщо вам одна?


Восьма сторінка журналу.

В народі кажуть: „Українська хата - хлібом багата". І ми, звичайно, підтримаємо традицію наших предків вітати та пригощати своїх гостей .

Пригощання пампушками.


2.3. Інтегровані заняття
Які у калинки корисні намистинки

Інтегроване заняття з народознавства та ознайомлення з природою

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка