Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі



Сторінка2/4
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0,62 Mb.
1   2   3   4
Тема проекту:

«Чарівний світ гончарства»

Бунакова Л. Г. – вихователь І кваліфікаційної категорії

ДНЗ № 3 м. Слов’янськ
Головна мета: Ознайомити дітей з гончарством як видом народного декоративно-прикладного мистецтва для збагачення зорових вражень, формування естетичних відчуттів та оцінок. Звернути увагу дітей на образну виразність предметів мистецтва. Формувати уявлення про деякі художні ремесла, про те, з якого матеріалу майстри виготовляють посуд, іграшки, якими інструментами, які характерні ознаки розпису, які кольори притаманні опішнянській кераміці.

Збагатити словниковий запас дітей, пояснити значення слів:



  • кераміка (грец. керамос – глина) – предмети посуду, іграшки з глини;

  • гончар – майстер, що виготовляє глиняні речі;

  • декор – прикраса, розпис;

  • глиняний посуд – миски, полумиски, глечики, горнята, макітри, куманці, кухлі, дзбанки, барильця;

  • керамічна пластика – баранці, леви, коні, олені, птахи, дитячі свистунці, набори скульптурок;

  • майоліка – вироби з кольорової глини, вкриті поливою й розписані в народному стилі.

Заохочувати дітей створювати вироби народного побуту.

Термін виконання: 1.11.2007 - 1.04.2008 р.

Задіяні: діти старшої групи, вихователі, батьки.

Девіз: «Хай заспіває глина в руках моторних
Мотиваційний етап.(листопад)

1-5.11.2007 р.



Мета: викликати у дітей бажання познайомитися з традиціями українського народу в гончарстві.

Завдання для педагога: виявити рівень знань, вмінь. навичок для виконання проекту, підбір теоретичного матеріалу та наочності за темою.

Сюрпризний момент: прихід лисички-сестрички.


Інформаційний етап (листопад)

«Керамічний дивограй»

Девіз: «Не кажи не вмію, а кажи навчуся».

Мета: Познайомити дітей з гончарством як видом народного-вжиткового мистецтва, сформувати уявлення про художні ремесла України, розпалити бажання дізнатися якомого більше про народні традиції гончарного промислу.

Види діяльності:

  1. Знайомство з історією гончарства в давні часи.

  2. Знайомство з видами українського національного посуду: макітра, глечик, горнятко, лисичка, горщик.

  3. Знайомство по карті України з містами, де розташовані глиняні запаси.

  4. Знайомство з місцевим промислом на Слов’янщині.

    1. Зустріч з батьками, що працюють на виробництві кераміки

  5. Знайомство з глиною, з її властивостями.

  6. Знайомство з керамічними іграшками, як різновидом гончарства в Україні.

  7. Знайомство з різновидами розпису гончарних виробів у різних регіонах України: Опішнянський посуд


Репродуктивний етап

Девіз: «В мене вмілі рученята – посуд дуже я люблю!»

Мета: Дати можливість зробити своїми руками вироби з глини, застосувати набуті знання, навички у ліпленні, малюванні, аплікації.
Види діяльності:


Дидактичні ігри

Ліплення:

Малювання та аплікація

«Назви посуд»

куманець з пластиліну

розпис на папері силуету

«Куди покласти куманця»

кошиків з пластиліну

-«Чайний посуд»

«Збери посуд з черепків»

Птахи-іграшки з пластиліну

Візерунки за мотивами Петриківського розпису

«Виклади візерунок на глечику




«Іграшка-чарівний птах»- аплікація







Конструювання з паперу«коники»

Пальчикові вправи зі словесним супроводом на гончарні теми.

Читання художньої літератури: «Три ведмеді», «Лисичка-сестричка та журавель», «Лисичка зі скалкою».
Узагальнення , аналіз, систематизація знань (січень - лютий)

Девіз: «Очі бояться, а руки роблять».

Мета: Узагальнити знання, навички та набуті вміння дітьми протягом попередніх етапів.
Види діяльності: «Майстерня народних умільців»


  1. Виготовлення іграшок з глини (коники, козлики, півники, дзвоники).

  2. Розпис виробів.

  3. Виготовлення посуду з глини (куманець, горщик).

  4. Розпис виробів.

  5. Виготовлення атрибутів для гончарства (гончарне коло, глечик, горщик з пап’ємаше).

  6. Вивчення віршів на тему «Гончарство», розучування ролей до свята.


Творчий етап (березень - квітень)

Девіз: «Не бійся мріяти та фантазувати».

Мета: Реалізувати задум проведення ярмарку, наповнити процес втілення спалахом позитивних емоцій.

Види діяльності

  1. Виготовлення барельєфу з глини (налеп.) «Мій рідний край».

  2. Оформлення виставки «Керамічний дивограй» з дитячих гончарних виробів.

  3. Оформлення папки з творчими роботами дітей.

  4. Свято «Ярмарок».


І заспівала глина в руках моторних…

(Інформаційний етап)

Тематично-інтегроване заняття в старшій групі
Мета: Познайомити дітей з різними видами українського декоративно-вжиткового мистецтва — керамікою. Ознайомити із працею гончара. Виховувати у дітей потребу бачити і милуватися красивими виробами, помічати в них оригінальну форму, різноманітність візерунків; познайомити із способом нанесення візерунка (стекою, котячою шерстю, пальцем, пір'ям). Виховувати інтерес до народного мистецтва.

Закріпити вміння дітей ліпити предмети побуту, використовуючи знайомі прийоми ліплення. Розвивати фантазію, творчість під час нанесення візерунка.



Словник: гончар, гончарний круг, схід, муфельна піч, паливо.

Спільна діяльність.

З давніх-давен українська земля славилась народними майстрами. В Україні вміли і ткати, і вишивати, і різати по дереву, лити з металу різні вироби та виготовляти кераміку. Ця майстерність передавалась із покоління в покоління.

Діти, сьогодні ми розглянемо предмети, які стоять на столі (глечик, барильце, куманець, горщик, свищик, ваза). Що це? Для чого служить? Як розписано? Це все називається українська кераміка. А з чого вона виготовлена? Як ви гадаєте, як називають людину, котра виготовляє ці вироби?

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд, ніби жар?

Ну, звичайно ж, це... (гончар).

Стук у двері. Заходить гончар, йому діти підносять хліб-сіль.

Гончар (розповідає). Глину для посуду беруть зі сходу, щоб виготовлені вироби додавали людям здоров'я, бо на цій землі ростуть лікарські рослини — ромашка, деревій, девятисил. Глина лежала надворі, її морозив мороз, мочили дощі, обігрівало сонечко, обдували вітри. Навесні я просіював глину, вибирав палички, камінці й починав ліпити вироби за допомогою гончарного круга. Готовий виріб поливали поливом — це глазур із перемелених піску, свинцю та скла, потім обпалювали в муфельній печі. Вогнетривка глина добувається в нашій місцевості в селищі Просяна. Подивіться, ось яка глина. Торкніться пальцем. На базарі треба було вміти вибрати посуд. Гарним вважався той посуд, який при постукуванні лунко видзвонював. Перед використанням глечик обливали житнім борошном, тоді молоко в ньому довго не скисало. А ще вироби розписували курячим пір'ям, пальцем, котячою шерстю, різнокольоровою глиною.

Показ свищика. Посвистіть, вигоніть лихо, зло зі світлиці.

Включається запис української народної мелодії, вихователь запрошує дітей та гончара потанцювати.

Гончар прощається з дітьми, залишаючи їм куманець та вазу, горнятко.

Читання твору А.Качана «Горнятка-двійнятка» супроводжується ілюстрацією «Гончар працює за гончарним кругом».

Запитання:



  • Звідки взялись горнятка? В кого є гончарний круг?

  • Хто розписав боки?

  • Що ще робили з горнятками?

  • А як про це говориться у творі?

(відповіді дітей)

  • Знайдіть на столі горнятко, а горщик де?

  • В якій народній пісеньці згадується горщик? («Іди, іди, дощику...») Загадується загадка.

Як у піч мене несуть,

В мене овочі кладуть,

Ще й водичку заливають,

У вогонь — і борщик мають. (Горщик)

А це що за посуд?



Біля тіла вуха,

Голови не маю,

Молоко, сметану, квас

Добре зберігаю. (Глечик)

Українська народна гра «Глечик». Ліплення глечика.

На іншому занятті діти вчаться описувати керамічні вироби. Прикрашають їх стекою, пальцем, пір'ям, котячою шерстю.

Малювання візерунку на барилі за мотивами

опішнянської кераміки

(репродуктивний етап)

Підгрупове заняття в старшій групі.

Програмовий зміст. Вчити прикрашати барило опішнянським розписом, розташовуючи смужки, гілочки з листочками, хвилясті лінії, крапки по формі барила; закріплювати технічні прийоми: малювати кінцем пензля хвилясті ламані лінії, крапки; вчити добирати кольори, характерні для опішнянської кераміки, та поєднувати їх, розвивати композиційні уміння, окомір, поточні процеси — мислення, увагу, пам'ять, почуття ритму; виховувати охайність, уважність, дисциплінованість, цікавість до опішнянської кераміки і народних майстрів Опішні.

Матеріал та обладнання: барила коричневого кольору розміром на пів альбомний аркуш, пензлі № 10 та 6, зелена і жовта фарби, охра, склянки з водою, серветки, підставки для пензлів

Спільна діяльність

Діти, подивіться, будь ласка, на мій стіл і на дошку, які гарні вироби я вам принесла (натуру). Як називається цей предмет? (Вказую на барило). — Так, вірно, це барило і прикрашено воно візерунком у стилі опішнянських майстрів. На якій формі зображений візерунок? — Так, на формі прямокутника, схожого трохи і на овал. Скажіть мені, а що намальовано у візерунку? — Правильно, листя, гілочки, ягідки, гілочки з пелюстками, крапки. А де розташовані хвилясті лінії? А широкі смуги? Гілочки з листочками? Крапки? Скільки широких смужок з кожного боку барила? А скільки гілочок з листочками? Скільки хвилястих ліній? Як ви вважаєте, смужки на боках барила однакові за розміром? А чи відрізняються за розміром листочки на гілочках? Звивиста гілочка чергується з рівною з листочками. А звивисті гілочки і гілочки з листочками однакові за товщиною? Що намальовано на ніжках та кришці барильця? Якого кольору всі листочки на візерунку? А смужки всі однакового кольору? Які за кольором крапки, що розташовані біля хвилястих ліній? Отже, правильно, кольори зелений, жовтий та світло-коричневий найбільш характерні, властиві цьому візерунку, тому що він намальований за мотивами української кераміки.

А тепер подивіться, як я буду малювати візерунок, у якій послідовності буду виконувати малюнок.

Як ви гадаєте, з чого ми почнемо малювати візерунок, щоб прикрасити барило?

— Так, спочатку ми малюємо широкі смужки з боків барила, трішечки відступивши від краю. Я рівненько веду пензлем, щоб підкреслити, що в барила боки трохи заокруглені, Спочатку я намалюю дві зелені смужки, а потім вже чотири світло-коричневого кольору.

Не промиваючи пензля від фарби, проводжу тоненькі хвилясті лінії. Пензель тримаю прямо, а хвильки малюю не великі, а дрібненькі. Одну звивисту лінію я малюю посередині, в дві інші — знизу і зверху.

Тепер промиваю пензля, просушую об серветку і вмочую у зелену фарбу, щоб намалювати гілочки, а на них листочки. Гілочки я буду малювати між звивистими гілочками. А як треба їх малювати, щоб вони вийшли тоненькі?

— Вірно, кінцем пензля. І ще одну тоненьку смугу ми намалюємо на кришечці барила, щоб виділити її, тоді вона не буде зливатися зі всією посудиною. А зараз я буду малювати листочки. Як вони розташовані на гілці?

— Так, один проти одного. А де ще в нас на барильці листочки?

— Вірно, на ніжках, на кришечці. На ніжках — менші за розміром листочки, а на кришечці — більші, навколо жовтої серединки.

Тепер мені залишилось прикрасити найдрібнішими елементами. Чого не вистачає на візерунку в барильця?

— Правильно, жовтих серединок, крапочок і тоненьких смужок між товстими по боках. Ви візьмете патички, що лежать у вас на столі й ними поставите крапки на хвильках. Ось наше барильце і прикрашене. А зараз хтось один швиденько повторить, що за чим треба малювати (викликаю одну дитину, інші допомагають і доповнюють]. Тепер приступайте до роботи. Уявіть, що ви сьогодні опішнянські майстри і прикрашаєте барильця, які потім люди будуть купувати, щоб прикрасити свою оселю, свій дім

Під час роботи роблю вказівки, пояснення дітям, підказую, що треба згадати. Після закінчення малювання діти ставлять свої роботи на виставку. Я викликаю декількох, щоб вони вибрали ту іграшку, яка їм найбільше сподобалась і пояснили, чому саме. Після цього діти йдуть мити руки, а чергові прибирають столи.
На веселому ярмарку

(творчий етап)

Інтегроване заняття в старшій групі



Завдання. Поглибити знання дітей про предмети українського національного глиняного посуду: тарілку, мисочку, глечик, макітру. Розвивати у дітей чутливість до гармонії кольору, виразності лінії та форми виробів з кераміки. Виховувати інтерес до національної спадщини.

Матеріал. Ілюстрації або іграшкові персонажі до казок «Лисичка і журавель», «Півник і двоє мишенят», посуд: тарілочка, глечик, макітра, вишивані серветки.

Спільна діяльність. Діти, сьогодні ми підемо на ярмарок. Скажіть, будь ласка, що люди роблять на ярмарку? (Продають і купують різні речі). Правильно, на ярмарку продаються і купуються різні речі. А сьогодні різні казкові герої на казковому ярмарку будуть показувати і продавати український глиняний посуд. Щоб купити цей посуд, ви повинні відгадати, з якої казки ці герої, і щось про них розказати чи пісню заспівати. Діти, ви хочете відвідати казковий ярмарок? Тоді рушаймо, А щоб нам було веселіше, заспіваймо українську народну пісню «Як пішли ми на базар».

Як пішли ми на базар

Ложки купувати,

Ложки мої, ложки

Ходять коло хати.

Як пішли ми на базар

Миски купувати,

Миски, мої миски,

Ходять коло хати.

Ось ми і на ярмарку. (На столі стоять іграшкові персонажі до казок; на вишитих серветках стоїть посуд). Ось наші казкові герої, вони хочуть показати нам різний посуд. Про одного казкового героя я вам загадаю загадку, послухайте.



Довгі ноги, довгий ніс,

По болоту ходить скрізь.

- Так, це журавлик. [Вихователь показує дітям журавля). Ви впізнали його? З якої він казки? Молодці! Казка називається «Лисичка і журавель». Діти, з чого пригощав журавлик лисичку в казці? глечика}. Що стоїть перед журавликом на вишитій серветці? Так, глечик. Роздивіться, яка форма глечика. Дивіться, діти, у глечика вузька шийка, він досить високий. Глечик розписаний квітами, крапочками, лініями. Вам подобається цей глечик? З чого зроблений глечик? Так, з глини. У кого вдома чи в бабусі є такий глечик? Що бабуся тримає є глечику? Діти, ви хочете, щоб журавлик подарував нам цей глечик? Тоді треба розказати віршик про журавлика. Хто розкаже?



Облітав журавель

Облітав Журавель

Сто морів і сто земель.

Облітав, обходив —

Крила й йоги натрудив.

Мій спитали Журавля:

«Де найкраща є земля?»

Журавель відповідає:

«Краще рідної— немає!» (П.Воронько)

Молодець, дуже гарний віршик. Тепер журавлик нам подарує глечик. Діти, подякуємо журавликові. Діти, а хто це поряд із журавликом? Так. лисичка. Що лисичка продає? Що перед нею стоїть на вишитій серветці? Так, тарілочка. Якої форми тарілочка? (Круглої). З чого вона зроблена? (З глини). Так, діти, ця тарілочка, так як і глечик, зроблена з глини. Колись давно люди ліпили посуд руками з глини і випалювали на вогні, щоб він був твердий. Подивіться, діти, як гарно розписана ця тарілочка. Що на ній намальовано? Як ви думаєте, чи розіб'ється ця тарілка, якщо впаде на підлогу? Так, розіб'ється. З цим посудом треба поводитися обережно. Кого лисичка пригощала з тарілочки? Так, журавлика. А ви хочете мати в групі таку тарілочку? Тоді давайте заспіваємо веселу пісню про лисичку.



(Діти співають пісню «Я Лисичка, я сестричка»)

Молодці, діти. Тепер лисичка дарує нам тарілочку. Ми вже маємо глиняний глечик і глиняну розписану тарілочку, щоб прикрасити нашу групу. Подивіться, діти: хто ще прийшов на ярмарок? Хто це? Так, півник і мишенята. З якої вони казки? («Півник і двоє мишенят»). Діти, що робили мишенята в цій казці? (Танцювали і співали). А що робив півник? (Працював, пік пиріжки). А щоб пиріжки були довго теплі та свіжі, півник склав їх в макітру. Ось це, діти, макітра (показати на макітру). З чого вона зроблена? Так, теж з глини. Якої вона форми? Так, круглої. Бачите, макітра теж розписана, як і інший глиняний посуд. Що ж, діти, щоб півник подарував нам макітру, згадайте віршики про персонажів цієї казки.



Стоїть півень на току

У червонім чобітку.

Будем півника просити:

Ходи жито молотити.

Загадка про мишку:

Тваринка маленька,

Шубка сіренька,

Хвостик довгенький,

Оченята чорненькі,

Зубки гостренькі.

Молодці, діти, ви і цих персонажів впізнали, і про них розказали, отже, півник дарує нам макітру. Дякуємо за подарунки вам казковим героям. А зараз ми ще пограємось. Я буду розказувати знайомі вам віршики, зупинюся, а ви будете продовжувати розказувати вірш.



Киця Мура, Де ти була?

У бабусі.

Що робила? (Зупинитися)

Діти. Миски мила.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику (Зупинитися)

Діти. В глиняному горщику.

Молодці, діти. Скажіть мені ще раз, чим ми прикрасимо нашу групу? Який посуд поставимо на нашу поличку? Так, ми поставимо тарілочку, глечик та макітру. З чого зроблений цей посуд? Так, з глини. Чи сподобалася вам зустріч з казковими персонажами? Наступного разу ми зустрінемося з іншими казками.



2.2. Заняття-розваги
Тематичне заняття для старших дошкільнят

Щедрий вечір

Лягуша А. Ф. вихователь І кваліфікаційної категорії

ДНЗ № 3 м. Слов’янськ

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про народне святкування передноворічного (за старим стилем) щедрого вечора, про його символіку. Виховувати інтерес і повагу до національних звичаїв та традицій, любов до рідної землі.

Матеріал: щедрівки, заклички, приказки; український одяг; костюми ряджених, зірка, дзвіночок; обладнання світлиці (піч, стіл, лава, ліжко з вишиваними покривалом та подушками, скатертина, рушники); глечик, снопик, вінок із колосків, солома, ялинка, іграшки, свічки (12 шт.), гроші-монети, хустинка, зілля, ключ, ніж, торбинка для сміття; горщик із кутею, хлібина, калач, пиріжки, узвар; гостинці (яблука, груші, горіхи).

Хід заняття

Групова кімната (або зала) прибрана, як світлиця. У ній господиня (вихователь) з двома дітьми (хлопчиком та дівчинкою) чекають на гостей. Стукають у двері — зазирає хтось із дітей: — Можна щедрувати? — Можна.

Господиня й донька, тримаючи в руках калач на вишиваному рушнику, зустрічають щедрувальників. Заходять ряджені, діти із зіркою та дзвіночком, ялинкою, пучечком соломи, хлібиною.

Дівчинка

Я дівчинка маленька,

Спідничка рябенька,

Чобітки червоні.

Будьте зі святом здорові!

Господиня. Дякуємо! А що ж ви нам принесли?

Перший хлопчик. Ялинку та хліб, щоб жити в злагоді всім.

Син. І все?

Другий хлопчик. Ні! Ще соломи, щоб були здорові.

Господиня. За гарні слова гостей зустрічаємо, двері відчиняємо. Заходьте!

Донька. Та швидше проходьте, а то вітер до хати впустите.

Господиня. То нічого, хай і вітер заходить.

Бере зі стільчика в кутку глечика й дає синові в руки.



Син

Ходи, вітре, до нас,

Ось для тебе квас

З-під накривки виглядає

Та піну пускає.

Ставить глечик на стільчик.



Господиня. Давайте, дітоньки, поставимо ялинку у світлиці. А ти, синку, візьми в Івася солому й розклади на столі стебельцями навхрест — ось так. (Дає йому гроші, хустинку, жмутик зілля, ключ та ніж). Тепер усе це (називає) поклади на соломці.

Діти-гості підходять до столу.



Хлопчик. Навіщо треба так робити?

Господиня. Це — на щастя, на дружбу. Бери, синку, горщика — онде він на припічку стоїть — та й постав отам біля снопика.

Дівчинка. А що в цьому горщику?
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка