Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»



Скачати 416,04 Kb.
Дата конвертації22.01.2017
Розмір416,04 Kb.
ТипПротокол
Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»




Кафедра політичної історії

"Затверджую"

Проректор КНЕУ А.М. Колот

_______________.

"___"___________2010 р.


Навчально - методичні матеріали

для самостійної роботи, поточного і підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики

ХХ- початку ХХІ ст.»

для всіх спеціальностей

Укладачі: д.політ.н., доц. Дудко І.Д; к.і.н., доцент Ніколаєва Т.М.
Рецензент: к.і.н., доц. Довганик Н.М.
Ухвалено:

На засіданні кафедри політичної історії

Протокол № 11 від 14 квітня 2010 р..
Зав. кафедри ____________ д.політ.н. Дудко І.Д.
Київ 2010.

Зміст


  1. Перелік питань, що охоплюють зміст дисципліни.

  2. Карта самостійної роботи студента.

3. Порядок поточного та підсумкового оцінювання знань студентів денної форми навчання

  1. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

  2. Завдання для поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

6. Порядок ліквідації академічних заборгованостей студентів за результатами підсумкового контролю знань.

7.Список рекомендованої літератури

1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої
програми дисципліни

1. Особливості міжнародних відносин останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.. Формування воєнно-політичних блоків. Локальні конфлікти країн Європи.

2. Антивоєнні рухи напередодні війни.

3. Початок першої світової війни. Загарбницькі плани воюючих блоків у війні.

4. Специфіка та провідні напрями зовнішньої політики країн Антанти і Троїстого Союзу в умовах Першої світової війни.

5. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.

6. Приєднання Туреччини до країн австро-німецького блоку. Наслідки даної події для подальшого ходу війни.



7. Боротьба ворогуючих блоків за союзників на Балканах в період Першої світової війни.

8. Вступ у війну Італії.

9. Причини та обставини вступу у війну США.

10. Політика Японії в умовах Першої світової війни. Відношення до неї країн Антанти і Троїстого Союзу.



11. Дипломатичні позиції воюючих держав у 1916-1917 рр.

12. Лютнева 1917 р. революція в Росії і дипломатія країн Антанти в умовах війни.

13. Сепаратний вихід Росії з війни.



14. Дипломатія воюючих країн наприкінці війни.

15. 14 пунктів В.Вільсона. Роль цього документу у дипломатичних відносинах держав наприкінці війни



16. Дипломатична і воєнна поразка Німеччини і її союзників у війні.

17. Геополітичні зміни в світі після Першої світової війни. Система міжнародних відносин і нова розстановка політичних сил.



18. Паризька мирна конференція. Версальська система мирних договорів.

19. Російське і українське питання на Паризькій мирній конференції.



20. Створення Ліги Націй. Мандатна система.

21. Вашингтонська конференція та її рішення.



22. Трансформація Версальсько-Вашингтонської системи протягом 1920-х рр. План Дауеса. План Юнга.

23. Локальні міжнародні конфлікти в Європі в 1920-ті рр.

24. Загальні оцінки Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів.

25. Дипломатія буржуазного пацифізму: суть, тенденції ствердження в міжнародній діяльності західноєвропейських країн в першій половині 1920-х рр.

26. Локарнський договірний комплекс. Розвиток міжнародних відносин у Європі в др. пол. 1920-х рр.

27. Процес міжнародного визнання СРСР.



28. Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи. Крах дипломатії
міжнародного пацифізму.

29. Загальні тенденції розвитку міжнародних відносин у 1930-ті рр. Хроніка подій.



30. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині. Зовнішньополітична программа і дипломатія нацизму.

31. Утворення блоку агресивних держав. Вісь: Берлін - Рим - Токіо. Політика


умиротворення агресора.

32. Воєнна агресія Італії, Німеччини та Японії в 1935 – 1937 рр., позиція великих держав.

33. Громадянська війна й воєнна інтервенція Італії та Німеччини в Іспанії. Позиція великих держав.

34. Американський нейтралітет: його вплив на міжнародні відносини 1930-х рр.

35. Мюнхенська, конференція західних держав. Її передумови та наслідки для міжнародних відносин у Європі.

36. Передвоєнна політична криза в Європі (1939 р.): зусилля щодо її розв’язання.

37. Англо-франко-радянські переговори в Москві (1939 р.).

38. Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх сучасні оцінки.



39. Напад Німеччини на Польщу і реакція західних держав. «Дивна війна в Європі».

40. Проблема возз'єднання українських земель в системі міжнародних відносин


початкового етапу війни.

41. Радянсько-фінська війна. Наслідки цих подій для міжнародного становища СРСР.

42. Політика СРСР щодо країн Прибалтики. Сучасні правові оцінки приєднання прибалтійських країн до СРСР.

43. Політичні та геостратегічні обставини вступу у війну США.

44. Проблема ленд-лізу і характер її розв’язання в роки Другої світової війни.

45. Передумови і процес формування антигітлерівської коаліції.

46. Проблема другого фронту в міжсоюзницьких відносинах під час Другої світової війни.

47. Союзницькі відносини по лінії Велика Британія – США в умовах Другої світової війни.

48. Тегеранська конференція країн-союзників. Проблема відкриття другого фронту.



49. Кримська конференція і її рішення.

50. Конференція в Сан-Франциско. Прийняття статуту ООН.

51. Потсдамська конференція і закінчення II світової війни.

52. Міжнародна діяльність України наприкінці та по закінченні Другої світової війни. Україна як фундатор ООН.

53. Капітуляція Японії і закінчення світової війни. Історичне значення перемоги Об’єднаних Націй у другій світовій війні.

54. Двополюсність як чинник міжнародних відносин у повоєнні роки.

55. .«Холодна війна», її передумови, суть, наслідки в системі міжнародних відносин др.пол.1940-х – 1960-ті рр.

56. Берлінська криза 1948-1949. , її роль у розколі Німеччини та розгортанні «холодної війни».

57. Розкол Німеччини та Європи. Утворення воєнно-політичних блоків. Перетворення «холодної війни» у домінуючий фактор світової політики.

58. Війна в Кореї 1950-1953 рр. і політика великих держав.

59. Локальні конфлікти у світі після Другої світової війни. Карибська криза та її наслідки.

60. Передумови кризи колоніалізму. Початок деколонізації, її етапи та результати. ООН і боротьба проти колоніалізму.



61. Бандунзька конференція країн Азії та Африки. Формування руху неприєднання, його роль у боротьбі демократичних сил за мир у повоєнні роки.

62. Війна у В’єтнамі і політика великих держав.

63. Радянсько-американські відносини першої половини 1970-х рр. , їх роль у становленні політики розрядки.

64. «Нова східна політика» В.Брандта, її вплив на відносну стабілізацію у Європі протягом 1970-х рр.

65. Розрядка міжнародної напруженості першої половини 70-х років. Хельсінкський процес. Заключний акт НБСЄ 1975 р., його зміст та міжнародне значення.

66. Міжнародні відносини 1970-х – першої половині 1980-х рр.: від політики розрядки до посилення конфронтації протилежних систем.

67. Причини загострення міжнародної напруженості наприкінці 1970-х – початку 1980-х рр. Вторгнення радянських військ в Афганістан та його наслідки.

68. Тенденції міжнародних відносин в умовах перебудови в СРСР.



69. «Нове політичне мислення» М. Горбачова: його суть і політичне спрямування.

70. Демократичні революції у країнах Східної Європи 1989 – 1990 рр. та їх вплив на міжнародні відносини кінця 1980-х – початку 1990-х рр.

71. Загальні тенденції міжнародних відносин в постбіполярний період.


  1. Європа в системі міжнародних відносин 1990-х – початку 2000-х рр

73. Провідні напрямки зовнішньої політики США на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

74. Доктрина Дж.Буша-молодшого: її сутність і наслідки в системі міжнародних відносин початку 2000-х рр.

75. Війна США в Іраку: причини і наслідки.

76. Проблеми сучасної міжнародної безпеки. Роль і можливості в підтримці міжнародного миру: ООН, НАТО, ОБСЄ ОДКБ

77. Підходи західноєвропейських країн до проблем безпеки сучасного світу. СЕПБО.

78. Міжнародний тероризм, причини активізації, характер, перспективи стримування в умовах пост біполярного світу.

79. Зовнішньополітичний курс сучасного Китаю.

80. Характер і напрямки російсько-американських відносин на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

81. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.

82. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.

83. Українсько-російські відносини, їх стан та перспективи розвитку.

84. Сучасні зовнішньополітичні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.




2.Карта самостійної роботи студента

з дисципліни «Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики

ХХ – початку ХХІ ст.»

Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість балів

Денна форма навчання


І. Обов’язкова










1.1 Сумлінність відвіду-ання та активність на семінарських заняттях

Протягом семестру вивчення дисципліни

перевірка викладачем

30 балів

1.2 Написання двох робіт по блочно – модульному контролю




перевірка викладачем

10 х 2 – 20 балів

1.3 Підготовка конспекту питань для обговорення на семінарських за-няттях

протягом семестру вивчення дисципліни

перевірка викладачем конспекту

10 балів

1.4. Самостійне опрацю-вання визначеного в робочій програмі пере-іку питань по курсу дисципліни

протягом семестру вивчення дисципліни.

перевірка викладачем конспекту.

10 балів

1.5. Підготовка науко-ого реферату по одній із запропонованих викла-ачем тем







10 балів

1.6. Підготовка презен-ації по одній з тем семі-нарських занять

протягом семестру вивчення дисципліни.

виступ на семінарському занятті

10

Разом балів за обов’язкові види СРС 90

ІІ Вибіркова










2.1 Підготовка доповіді на наукову студентську конференцію







10 балів

2.2. Оформлення конс-екту лекцій з курсу дисципліни

протягом семестру вивчення дисципліни

Виступ на семінарському занятті

10 балів

2.3 Підготовка 2-х рецензій на видання зі списку рекомендованої літератури до семінар-ських занять

протягом семестру вивчення дисципліни

перевірка викладачем

5 х 2 - 10 балів

Разом балів за вибіркові види СРС 10



Всього балів за СРС у семестрі 100


Заочна та вечірня форма навчання


І. Обов’язкова










    1. Самостійне опрацю-

вання визначеного пере-ліку питань по дисцип-іні

протягом семестру вивчення дисципліни.

перевірка викладачем конспекту.

80 балів

1.2 . Підготовка і захист наукового реферату по одній із запропонованих викладачем тем

протягом семестру вивчення дисципліни.

перевірка викладачем

10 балів

Разом балів за обов’язкові види СРС 90

ІІ Вибіркова










2.3 Підготовка рецензії на одне з видань зі списку рекомендованої літератури до семінар-ських занять

протягом семестру вивчення дисципліни

перевірка викладачем

10 балів

Разом балів за вибіркові види СРС 10

Всього балів за СРС у семестрі 100 балів


Самостійна робота студентів

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, поглиблювати своє бачення проблем, які розглядались на лекціях та семінарських заняттях, віднаходити головні, стрижневі аспекти питань, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем по програмі курсу, так і окремих питань по розділам тем; написання рефератів; підготовка доповідей на студентські наукові конференції, а також реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

На самостійне опрацювання студентами денної форми навчання виноситься наступний перелік проблем по темам:

На самостійне опрацювання студентами виноситься наступний перелік проблем по темам:
Тема 1.

1. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни. Приєднання Туреччини до країн австро-німецького блоку. Наслідки даної події для подальшого ходу війни.

2. Боротьба ворогуючих блоків за союзників на Балканах в період Першої світової війни.

3. Вступ у війну Італії.

4. Політика Японії в умовах Першої світової війни. Відношення до неї країн Антанти і Троїстого Союзу.



5. Лютнева 1917 р. революція в Росії і дипломатія країн Антанти в умовах війни.

6. Сепаратний вихід Росії з війни.

7.14 пунктів В.Вільсона. Роль цього документу у дипломатичних відносинах держав наприкінці війни

8.Дипломатична і воєнна поразка Німеччини і її союзників у війні.



Тема 2.

1. Російське і українське питання на Паризькій мирній конференції.

2.Трансформація Версальсько-Вашингтонської системи протягом 1920-х рр. План Дауеса. План Юнга.

3. Локальні міжнародні конфлікти в Європі в 1920-ті рр.

4. Процес міжнародного визнання СРСР.

5.Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи. Крах дипломатії
міжнародного пацифізму.

6.Встановлення фашистської диктатури в Німеччині. Зовнішньополітична програма нацизму.

7. Воєнна агресія Італії, Німеччини та Японії в 1935 – 1937 рр., позиція великих держав.

8. Громадянська війна й воєнна інтервенція Італії та Німеччини в Іспанії. Позиція великих держав.

Тема 3.


  1. Політичні та геостратегічні обставини вступу у війну США.

  2. Проблема ленд-лізу і характер її реалізації в роки Другої світової війни.

3. Союзницькі відносини по лінії Велика Британія – США в умовах Другої світової війни.

4.Міжнародна діяльність України наприкінці та по закінченні Другої світової війни. Україна як фундатор ООН

5.Капітуляція Японії і закінчення світової війни. Історичне значення перемоги Об’єднаних Націй у другій світовій війні.
Тема 4.

1.Берлінська криза 1948-1949. , її роль у розколі Німеччини та розгортанні «холодної війни».

2.Війна в Кореї 1950-1953 рр. і політика великих держав.

3.Передумови кризи колоніалізму. Початок деколонізації, її етапи та результати. ООН і боротьба проти колоніалізму.

4.Бандунзька конференція країн Азії та Африки. Формування руху неприєднання, його роль у боротьбі демократичних сил за мир у повоєнні роки.

5.Війна у В’єтнамі і політика великих держав.

6.Радянсько-американські відносини першої половини 1970-х рр. і їх роль у становленні політики розрядки.



7.«Нова східна політика» В.Брандта, її вплив на відносну стабілізацію у Європі протягом 1970-х рр.

8. «Нове політичне мислення» М. Горбачова: його суть і політичне спрямування.


Тема 5.

1.Провідні напрямки зовнішньої політики США на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

2.Доктрина Дж.Буша-молодшого: її сутність і наслідки в системі міжнародних відносин початку 2000-х рр.

3. Війна США в Іраку: причини і наслідки.

4. Зовнішньополітичний курс сучасного Китаю.

5. Характер і напрямки російсько-американських відносин на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.


Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих проблем може проводитись у наступних формах:

- ознайомлення із змістом конспективних записів рекомендованої літератури;

- індивідуальні співбесіди з студентами по суті важливих самостійно опрацьованих проблем;

- захист реферативних матеріалів наукової літератури з найважливіших проблем курсу;

- семінар-колоквіум по одній з визначених тем.

Перший етап перевірки засвоєння матеріалу

здійснюється: у І семестрі – в другій декаді жовтня,

у ІІ семестрі – у третій декаді березня.

Другий етап відповідно: у І семестрі – в першій декаді грудня

у ІІ семестрі – у другій декаді травня.


Індивідуально-консультативна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного, матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.

У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивчення тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.

Індивідуальні заняття проводяться як з окремими студентами, так і в малих групах (5 – 7 осіб) двічі у місяць.

Консультації мають головним завданням викладача допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до практичних занять, вироблення у них уміння працювати з літературою, виокремлювати з кожної проблеми найсуттєвіше, концентрувати увагу на головних аспектах проблем, які готуються до обговорення на семінарах.

Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.

Консультації, як правило, передують семінарським заняттям у групі і можуть бути як групові, так і індивідуальні.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком, затвердженим кафедрою і є обов’язковою складовою навчального процесу.

Графік проведення індивідуально – консультативної роботи (ІКР) з дисципліни «Історія європейської цивілізації»

п/п


Форма ІКР

Навчальні тижні, дата,час, місце проведення ІКР

Кількість годин

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

….

ХVIII

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Денна форма навчання







1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16




1

Індивідуальні заняття




2
















2










2










2

8

2

Консультації










2










2










2







2




8

3

Перевірка виконання завдань СРС
















1










1













1




3




Разом

















































17

Заочна форма навчання







1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16




1

Індивідуальні заняття




















































2

Консультації




















































3

Перевірка виконання завдань СРС














































4

4




Разом

















































4

3. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів денної і заочної форми навчання
Оцінювання знань студентів денної форми навчання з вибіркової навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю, завданням якого є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

У відповідності з наказом ректора № 395 Про затвердження нової редакції «Порядку оцінювання знань студентів» від 04. 06. 2009 р. та відповідної ухвали Вченої ради університету «Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів» від 28.05.2009 р., а також ухвали Вченої ради університету «Про підсумки навчального процесу за перший семестр та завдання на другий семестр 2009/2010 навчального року» від 25 березня 2010 р (із відповідними змінами до пунктів 2.3, 4.5 та 4.6 ухвали від 28.05.2009 р.) та враховуючи специфіку навчальної дисципліни кафедра визначила наступний перелік видів аудиторної і самостійної роботи, а також критеріїв їх оцінювання, які дають можливості разом з успішно виконаними модульними завданнями впродовж семестру накопичити студентам денної форми 100 балів.



Перелік

видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) для студентів денної форми навчання:
- сумліннсть відвідування та активність на семінарських заняттях – 30 балів

- конспект джерел до семінарських занять 10,0 балів.

- конспект джерел по питаннях, які опрацьовуються самостійно – 10,0 балів. - виконання 2-х модульних контрольних робіт - 20, 0 балів (оцінюється в діапазоні: 0 – 10,0 балів кожна)

- підготовка і захист наукового реферату – 10,0 балів

- підготовка презентації на одну з тем семінарських занять – 10 балів

- підготовка доповіді на наукову студентську конференцію – 10 балів

- оформлення конспекту лекцій з курсу дисципліни – 10 балів

- підготовка резензії на одне з видань зі списку рекомендованої літератури до семінарських занять – 5 балів;

Аудиторні види робіт (сумлінність відвідування та активність на семінарських заняттях; конспект джерел до семінарських занять; підготовка і захист наукового реферату підготовка презентації на одну з тем семінарських занять) максимально складають 60 балів.

Сумлінність відвідування та активність на семінарських заняттях сумарно включає бали за відвідування (1 бал за кожне заняття) та бали за відповіді на семінарських заняттях (в діапазоні 0 – 4 відповідно із змісту), враховуючи 6 практичних занять.





  1. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Оцінювання знань студентів заочної форми навчання з вибіркової навчальної дисципліни (за аналогією із студентами денної форми) здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю, хоча реалізація такого контролю відбувається переважно з урахуванням самостійної роботи студентів.

Формами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисципліни (готуються у формі контрольної роботи), конспект самостійно опрацьованого переліку питань по дисципліні, а також (за розсудом викладача) модульні (контрольні) завдання, що виконуються в аудиторії, чи інші встановлені види робіт.

Індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання видаються під час установчої сесії (начитки лекцій). Такі завдання можуть включатися до навчально – методичних посібників для самостійного вивчення дисципліни, розміщуватись на сайті університету або видаватися безпосередньо студентам.

У міжсесійний період проводяться групові чи індивідуальні консультації за графіком складеним кафедрою і доведеним до відома студентів під час начитки лекцій.

За місяць до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані домашні роботи. Дата подання робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі. Роботи студентів мають бути перевірені кафедрою у семиденний термін, і в разі недопущення їх до захисту, поверненні студентам для доопрацювання.

Під час сесії студенти обов’язково захищають свої домашні роботи в ході співбесіди з викладачем. Написання і перевірка модульних (контрольних) завдань проводиться в сесійний період згідно з розкладом.

Відповідно до нормативних документів університету щодо поточного контролю знань студентів, а також враховуючи специфіку викладання дисципліни, кафедра визначила наступний перелік видів самостійної роботи, а також критеріїв їх оцінювання, які дають можливість накопичити студентам заочної форми навчання 100 балів.



Перелік

видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) для студентів заочної форми навчання:
- виконання домашнього письмового завдання – контрольної роботи – 10, 0 балів

- самостійне опрацювання у вигляді конспекту переліку питань по дисципліні – 80,0 балів

- підготовка резензії на одне з видань зі списку рекомендованої літератури до семінарських занять – 10 балів.

Переведення даних 100 бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу ЕСTS і здійснється за умовами, затвердженими в ухвалі Вченої ради «Про нову редакцію Порядку оцінювання знань студентів» від 28.05.2009 р.




Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка за шкалою

ECTS


90 -100


5 (відмінно)


А


80 -89



4 (добре)



B


70 -79


С


66-69



3 (задовільно)




D



60-65


Е


21-59



2 (незадовільно) з можливістю повторного складання


FX

0-20



2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивчення дисципліни

F



  1. Завдання поточного контролю знань студентів заочної форми навчання


Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання з дисципліни
1. В.Вільсон як політик і дипломат (політичний портрет).

2. Ф.Д.Рузвельт як політик і дипломат (політичний портрет).

3.У.Черчіль як політик і дипломат (політичний портрет).



4.Ш. де Голь як політик і дипломат (політичний портрет).

5.Політичний портрет будь-якого відомого представника світової дипломатії XX століття.

6. Зовнішня політика США у 1920-1930-ті рр.

7.Зовнішня політика Великої Британії у 1920-1930-тірр.

8.Зовнішня політика Франції у 1920-1930-ті рр.

9. Зовнішня політика Німеччини у 1920-1930-ті рр.

10 Зовнішня політика Японії у 1920-1930-ті рр.
11. Ліга Націй як міжнародна організація: історичний аналіз діяльності.

12. Дипломатія великих держав (СРСР, США, Великої Британії) в період II світової війни.

13. Проблеми формування і діяльності антигітлерівської коаліції в роки II світової війни.

14. Історія підготовки, проведення, значення рішень Тегеранської 1943 р. союзницької конференції.

15. Історія підготовки, проведення, значення рішень Ялтинської 1945 р союзницької конференції.

16. Історія підготовки, проведення, значення рішень Потсдамської, 1945 р. союзницької конференції.

17. ООН: історія формування і діяльності.

18. ООН в сучасній системі міжнародних організацій: проблеми функціонування.

19. «Холодна війна» як чинник міжнародних відносин після II світової війни.



20. Доктринальне забезпечення зовнішньої політики США після II світової війни (політика стримування комунізму).

21. Утворення держави Ізраїль і дипломатія великих держав.

22. Ближньосхідна проблема в системі міжнародних відносин після II світової війни.

23. Війна в Кореї (1950-1953 рр.) і дипломатія великих держав.



24. Карибська криза: її передумови та наслідки для системи міжнародних відносин 1960-1970-х рр.

25. Війна у В'єтнамі та дипломатія великих держав.

26. Рух неприєднання: історія виникнення, роль в системі міжнародних відносин 1960-1980-х рр.

27. Радянсько-американські відносини, їх роль у формуванні політики розрядки у 1970-ті рр.



28. Східноєвропейська політика В.Брандта, її роль у формуванні політики розрядки у 1970-ті рр.

29. Загальноєвропейська нарада в Гельсінкі: її підготовка, проведення, вплив на систему міжнародних відносин 1970-1980-х рр.

30. Афганістан в дипломатії великих держав 1970-1990-х рр.



31. Радянсько-американські відносини др. пол. 1980-х - початку 1990-х рр.

32. НАТО: історія формування і діяльності, роль в сучасній системі міжнародних відносин.

33. Югославія 1990-х і дипломатія великих держав.

34. Міжнародний тероризм на межі ХХ-ХХІ століть та проблеми боротьби з ним.

35. Зовнішньополітична доктрина Росії на межі ХХ-ХХІ століть.

36. Зовнішньополітичні орієнтири незалежної України на межі ХХ-ХХІ століть.

37. Україна в системі національних інтересів США.

38. Проблеми сучасної європейської і світової безпеки.

39. Проблеми сучасної міжнародної безпеки. Роль і можливості в підтримці міжнародного миру: ООН, НАТО, ОБСЄ ОДКБ

40. Підходи західноєвропейських країн до проблем безпеки сучасного світу. СЕПБО.

42. Провідні напрямки зовнішньої політики США на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

43. Доктрина Дж.Буша-молодшого: її сутність і наслідки в системі міжнародних відносин початку 2000-х рр.

44. Війна США в Іраку: причини і наслідки.

45. Особливості зовнішньополітичного курсу за часи адміністрації Б.Обами.

45. Зовнішньополітичний курс сучасного Китаю.

46. Характер і напрямки російсько-американських відносин на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.

47. Українсько-російські відносини: їх стан та перспективи розвитку.

48. Українсько-американські відносини: стан та перспективи розвитку.

49. Проблема євроатлантичних орієнтирів України.

50. Газова проблема в системі міжнародних відносин європейських країн.



Перелік завдань для поточного (модульного) контролю знань студентів

заочної форми навчання
Завдання 1.

1. Особливості міжнародних відносин останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.. Формування воєнно-політичних блоків. Локальні конфлікти країн Європи.

2. Загальні тенденції розвитку міжнародних відносин у 1930-ті рр. Хроніка подій.

3. Розкол Німеччини та Європи. Утворення воєнно-політичних блоків. Перетворення «холодної війни» у домінуючий фактор світової політики.


Завдання 2.

1. Антивоєнні рухи напередодні війни.

2. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині. Зовнішньополітична програма та дипломатія нацизму.

3. Війна в Кореї 1950-1953 рр. і політика великих держав.


Завдання 3.

1. Початок Першої світової війни. Загарбницькі плани воюючих блоків у війні.

2. Утворення блоку агресивних держав. Вісь: Берлін - Рим - Токіо. Політика умиротворення агресора.

3. Локальні конфлікти у світі після Другої світової війни. Карибська криза та її наслідки.



Завдання 4.

1. Специфіка та провідні напрями зовнішньої політики країн Антанти і Троїстого Союзу в умовах Першої світової війни.

2. Воєнна агресія Італії, Німеччини та Японії в 1935 – 1937 рр., позиція великих держав.

3. Передумови кризи колоніалізму. Початок деколонізації, її етапи та результати. ООН і боротьба проти колоніалізму.



Завдання 5.

1. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.

2. Громадянська війна й воєнна інтервенція Італії та Німеччини в Іспанії. Позиція великих держав.

3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки. Формування руху неприєднання, його роль у боротьбі демократичних сил за мир у повоєнні роки.



Завдання 6.

1. Приєднання Туреччини до країн австро-німецького блоку. Наслідки даної події для подальшого ходу Першої світової війни.

2. Американський нейтралітет: його вплив на міжнародні відносини 1930-х рр.

3. . Війна у В’єтнамі і політика великих держав.



Завдання 7.

1. 7. Боротьба ворогуючих блоків за союзників на Балканах в період Першої світової війни.

2. Мюнхенська, конференція західних держав. Її передумови та наслідки для міжнародних відносин у Європі.

3. Радянсько-американські відносини першої половини 1970-х рр. , їх роль у становленні політики розрядки.


Завдання 8.

1. Вступ Італії у Першу світову війну.

2. Передвоєнна політична криза в Європі (1939 р.): зусилля щодо її розв’язання.

3. «Нова східна політика» В.Брандта, її вплив на відносну стабілізацію у Європі протягом 1970-х рр.


Завдання 9.

1. Причини та обставини вступу у Першу світову війну США.

2. Англо-франко-радянські переговори в Москві (1939 р.).

3. Розрядка міжнародної напруженості першої половини 1970-х років. Гельсінкський процес. Заключний акт НБСЄ 1975 р., його зміст та міжнародне значення.


Завдання 10.

1. Дипломатичні позиції воюючих держав у 1916-1917 рр.

2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх сучасні оцінки.

3. Міжнародні відносини 1970-х – першої половині 1980-х рр.: від політики розрядки до посилення конфронтації протилежних систем.


Завдання 11.

1. Політика Японії в умовах Першої світової війни. Відношення до неї країн Антанти і Троїстого Союзу.

2. Напад Німеччини на Польщу і реакція західних держав. «Дивна війна в Європі».

3. Причини загострення міжнародної напруженості наприкінці 1970-х – початку 1980-х рр. Вторгнення радянських військ в Афганістан та його наслідки


Завдання 12.

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії і дипломатія країн Антанти в умовах війни.

2. Проблема воззєднання українських земель в системі міжнародних відносин
початкового етапу війни.

3. Тенденції міжнародних відносин в умовах перебудови в СРСР.


Завдання 13.

1. Сепаратний вихід Росії з Першої світової війни.

2. Радянсько-фінська війна. Наслідки цих подій для міжнародного становища СРСР.

3. «Нове політичне мислення» М. Горбачова: його суть і політичне спрямування.

.

Завдання 14.

1. Дипломатія воюючих країн наприкінці Першої світової війни.

2. Політика СРСР щодо країн Прибалтики. Сучасні правові оцінки приєднання прибалтійських країн до СРСР..

3. Демократичні революції у країнах Східної Європи 1989 – 1990 рр. та їх вплив на міжнародні відносини кінця 1980-х – початку 1990-х рр.


Завдання 15.

1. 14 пунктів В.Вільсона. Роль цього документу у дипломатичних відносинах держав наприкінці війни

2. Політичні та геостратегічні обставини вступу США у Другу світову війну.

3. Загальні тенденції міжнародних відносин в постбіполярний період.


Завдання 16.

1. Дипломатична і воєнна поразка Німеччини і її союзників у Першій світовій війні.

2. Проблема ленд-лізу і характер її розв’язання в роки Другої світової війни.

3. Європа в системі міжнародних відносин 1990-х – початку 2000-х рр


Завдання 17.

1. Геополітичні зміни в світі після Першої світової війни. Система міжнародних відносин і нова розстановка політичних сил.

2. Передумови і процес формування антигітлерівської коаліції.

3 Провідні напрямки зовнішньої політики США на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.


Завдання 18.

1. Паризька мирна конференція. Версальська система мирних договорів.

2. Проблема другого фронту в міжсоюзницьких відносинах під час Другої світової війни.

3.Доктрина Дж.Буша-молодшого: її сутність і наслідки в системі міжнародних відносин початку 2000-х рр.


Завдання 19.

1. Російське і українське питання на Паризькій мирній конференції.

2. Союзницькі відносини по лінії Велика Британія – США в умовах Другої світової війни.

3. Війна США в Іраку: причини і наслідки.


Завдання 20.

1. Створення Ліги Націй. Мандатна система.

2. Тегеранська 1943 р. конференція країн-союзників. Проблема відкриття другого фронту.

3. Проблеми сучасної міжнародної безпеки. Роль і можливості в підтримці міжнародного миру: ООН, НАТО, ОБСЄ ОДКБ


Завдання 21.

1. Вашингтонська конференція та її рішення.

2. Кримська 1945 р. конференція і її рішення.

3. Підходи західноєвропейських країн до проблем безпеки сучасного світу. СЕПБО.



Завдання 22.

1. Трансформація Версальсько-Вашингтонської системи протягом 1920-х рр. План Дауеса. План Юнга.

2. Конференція в Сан-Франциско. Прийняття статуту ООН

3. Міжнародний тероризм, причини активізації, характер, перспективи стримування в умовах постбіполярного світу.


Завдання 23.

1. Локальні міжнародні конфлікти в Європі в 1920-ті рр.

2. Потсдамська 1945 р. конференція і закінчення II світової війни.

3. Зовнішньополітичний курс сучасного Китаю.


Завдання 24.

1. Загальні оцінки Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів.

2. Міжнародна діяльність України наприкінці та по закінченні Другої світової війни. Україна як фундатор ООН.

3. Характер і напрямки російсько-американських відносин на етапі 1990-х – початку 2000-х рр.


Завдання 25.

1. Дипломатія буржуазного пацифізму: суть, тенденції ствердження в міжнародній діяльності західноєвропейських країн в першій половині 1920-х рр.

2. Капітуляція Японії і закінчення світової війни. Історичне значення перемоги Об’єднаних Націй у другій світовій війні.

3. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.


Завдання 26.

1. Локарнський договірний комплекс. Розвиток міжнародних відносин у Європі в др. пол. 1920-х рр.

2. Двополюсність як чинник міжнародних відносин у повоєнні роки.

3. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.


Завдання 27.

1. Процес міжнародного визнання СРСР.

2. «Холодна війна», її передумови, суть, наслідки в системі міжнародних відносин др.пол.1940-х – 1960-ті рр.

3. Українсько-російські відносини, їх стан та перспективи розвитку.


Завдання 28.

1. Міжнародні відносини в роки світової економічної кризи. Крах дипломатії


міжнародного пацифізму.

2. Берлінська криза 1948-1949, її роль у розколі Німеччини та розгортанні «холодної війни».

3. Сучасні зовнішньополітичні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.

6. Порядок ліквідації академічних заборгованостей студентів за результатами підсумкового
Відповідно до Ухвали Вченої ради університету від 24 квітня 2008р., та наказу ректора № 329 від 6 травня 2008р. про «Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів КНЕУ за результатами підсумкового контролю знань» академзаборгованістю студентів вважається: заборгованість, що виникла в студента в результаті відсутності атестації або одержанні незадовільної оцінки (FX або F) за результатами підсумкового конторолю знань;

З вибіркових дисциплін навчального плану підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю ПМК (заліку).

Студенти, які за результатами ПМК одержали «не зараховано» з оцінкою "F", подають заяву на повторне вивчення дисципліни згідно з «Положенням про надання додаткових освітніх послуг понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для студентів, які мають ліквідувати академічну заборгованість або академічну різницю», ухваленим Вченою радою 28.02.08р.

Студенти, які за результатами повторного вивчення дисципліни одержали незадовільну оцінку ( "FX" або "F"), подають заяву на останнє перескладання підсумкового контролю комісії, яка створюється деканом факультету;

Студенти, які за результатами ПМК отримали незадовільну оцінку "F" і не прошли вчасно повторного вивчення дисципліни, відраховуються з університету.

Студенти, які за результатами ПМК одержали «не задовільно» з оцінкою "FX", подають заяву на перескладання заліку викладачу. Якщо студент не пересклав заліку викладачу, він подає мотивовану заяву на повторне перескладання заліку комісії, яка створюється деканом факультету.

Терміни ліквідації академічних заборгованостей студентів.

Академзаборгованість ліквідується під час спеціальної додаткової сесії за окремим розкладом.

Студенти, які за результатами підсумкового семестрового контролю ( заліку (ПМК) чи екзамену) одержали оцінку "F" ліквідують академзаборгованість згідно з «Положенням про надання додаткових освітніх послуг понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для студентів, які мають ліквідувати академічну заборгованість або академічну різницю», ухваленим Вченою радою від 28.02.08р.

Студенти, які за результатами підсумкового семестрового контролю ( заліку (ПМК) чи екзамену) одержали оцінку "FХ" ліквідують академзаборгованість протягом перших десяти днів з початку наступного семестру.




7. Список рекомендованої літератури

Історія сучасного світу. Навчальний посібник /Салабай В.Ф. (керівн.авт. кол.) та інші. – К.:КНЕУ, 2008.

Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики. ХХ – початок ХХІ ст. /Салабай В.Ф., Дудко І.Д., Борисенко М.В., Чуб М.П. – К.: КНЕУ, 2006.

Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 до наших днів. – К.: Основи, 1995.

Казанцев Ю.И. Внешняя политика России. ХХ век. – Новосибирск: НТЛСУ, 2001.

История США в четырех томах. Том третий 1918-1945. /Ред. коллегия: Севастьянов Г.Н. и др. – М.: Наука, 1985.

Коппель О.А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ століття. – Навч. посібник. – К.: Школяр, 1999.

Никифоров А.Р., Омельчук Ю.В., Юрченко С.В. Всемирная история ХХ века (очерки). – Севастополь: Мир, 1998.

Войны и вооруженные конфликты второй половины ХХ века /Под общей редакцией Громова Б.В. – М.: Р-медиа, 2003.

Исраэлян В. На фронтах холодной войны. Записки советского посла. – М.: Мир, 2003.

Москва и Восточная Европа. Становление политических режимов советского типа. (1949-1953): Очерки истории. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2002.

Утегенова Д. ООН и движение неприсоединения. – М.: Наука, 1991.






Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал