Довідка про підсумки моніторингу по впровадженню профільного навчання у 2012/2013 н р



Скачати 311,61 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації26.01.2017
Розмір311,61 Kb.
ТипДовідка
  1   2   3   4
Довідка

про підсумки моніторингу

по впровадженню профільного навчання

у 2012/2013 н.р.

Відповідно до наказу по навчальному закладу від 07 вересня 2012 року № 187 був проведений моніторинг по впровадженню профільного навчання, метою якого є отримання об'єктивної інформації по впровадженню профільного навчання в школі.

Для успішного проведення моніторингу було створено експертну групу у складі 9 осіб:

1. Погорєла Т.М., голова методичної ради

2. Іщенко І.В..

3. Ющенко П.С.

4. ШеферЛ.М.

5. Лазарчук Г.О.

6. Хомич Л.М.

7. Лісайчук Н.С.

8. Дудник Н.В.

9. ЛяховичІ.Б.

Були розроблені заходи щодо здійснення моніторингу по впровадженню профільного навчання , які реалізовувалися в 4 етапи.

Експертною комісією був підготовлений інструментарій для здійснення моніторингу: тести, анкети для вчителів, анкети для учнів, анкети для батьків, підібрані критерії оцінювання моніторингу та створено кваліметричну модель організації профільного навчання. Протягом навчального року було проведено:

- шкільний референдум по профільному навчанню;

анкетування батьків «Майбутня професія моєї дитини»;

анкетування батьків «Ким я бачу свою дитину»;

анкетування учнів «Ваша майбутня професія»;

анкетування учнів «Професійна спрямованість учнів»

оформлено таблицю «Стан професійно - трудової компетенції учнів».

Педагоги (68%), учні (63%) та їх батьки (76,1%) задоволені школою, в якій працюють та вчаться.

У школі здійснюються заходи щодо запровадження допрофільного та профільного навчання. Однозначно підтримують профілізацію старшої школи 45,9% опитаних випускників і 40% батьків. Поряд з цим, 18% батьків та 9% учнів вважають цей процес недоцільним. Це можна пояснити тим, що профіль навчання не відповідає напряму допрофільної підготовки у 14,4% опитаних учнів; що профіль навчання не відповідає майбутній професії у 26,1% респондентів і 34,2% відзначають, що вони не мають можливості змінити профіль навчання. Кожен третій опитаний випускник не визначився ще з майбутньою професією, кожен п'ятий - не володіє інформацією про місцевий ринок праці та попит на певні категорії фахівців на ньому. У відповіді на відкрите запитання щодо вдосконалення або змін у процесі впровадження профільного навчання батьки пропонують: „Ввести більше профілів, щоб дитина змогла підготуватись краще до обраного напрямку", „Більше б годин факультативних та гурткових занять", „Предмети варіативної складової щоб вибиралися за потребами дітей, а не для завантаження вчителів". Випускники теж наголошують на тому, що: „Я вважаю, що потрібно, щоб учні вибирали самі профіль навчання, який їм підходить". „На мою думку потрібно зробити більший вибір профілів", „На мою думку, профілі, які були запропоновані, не задовольняють потреб у виборі майбутньої професії", „Перш за все потрібно враховувати думку учнів, що їм потрібно вивчати насамперед", „Перш за все для впровадження профільного навчання необхідно визначити нахили принаймні більшості учнів. Адже часто буває, що певна кількість учнів вибрала один профіль, а інші учні не бажають вибирати професію відповідно до профілю", „Перед визначенням профілю потрібно проводити різноманітні тести і опитувати учнів, складаючи за їх результатами особисто для кожного учня план навчання. На мою думку з непрофільних предметів мають давати менше навантаження", „Я вважаю, що учням потрібно надати більший вибір профілю. Адже від правильно обраного профілю може залежати подальше життя", „На мою думку учень завжди повинен мати право на зміну профілю. Також профільних предметів у шкільному розкладі повинно бути більше".

Респондентам пропонували визначити, щоб вони хотіли змінити у своїй школі. Для педагогів значимими є такі напрями змін: зміцнення матеріально-технічної бази, обладнання кабінетів, придбання мультимедійних засобів навчання, забезпечення методичною літературою, наповнюваність книжкового фонду бібліотеки, варіативність навчальних програм, зменшення навантаження учнів, покращення співробітництва батьків і школи, збільшення заробітної плати вчителів.

Батьки висловлюють такі побажання: „покращення матеріально-технічної бази школи", „більше б годин факультативних та гурткових занять", «щоб дитина хотіла йти до школи», «розвантажити, виключити деякі непотрібні предмети», „зменшити кількість навантаження на дитину", „щоб вчасно випускали підручники до 1 вересня", „щоб вчителі не підвищували голос на дітей".

Учні хотіли б „добавити інші профілі навчання", „відмінити оцінювання з фізичного виховання", „щоб частіше за бюджет школи возили нас на екскурсії", „щоб держава виділяла кошти на повну реставрацію школи", „зробити куточок відпочинку для учнів", „змінити ставлення до прогулів", вказують на те, що „з деяких предметів навантаження є дуже велике", що треба, „щоб задавали менше уроків".

Моніторингові дослідження профілізації засвідчують, що вибору учнями профілю навчання у старшій школі має передувати їх допрофільне навчання, ефективними формами якого виступають: поглиблене вивчення предметів, курси за вибором, психолого-педагогічна робота підготовка.

На початку навчального року були проведені батьківські збори у 9 класі «Як допомогти випускнику основної школи вибрати майбутню професію», метою яких було дати батькам інформацію про профільне навчання в старшій школі, допомогти батькам знайти шляхи взаємодії з дітьми в питаннях первинного професійного самовизначення, дати батькам інформацію про можливі шляхи отримання дітьми освіти після закінчення 9 класу.

На початку зборів батьки відповідали на питання анкети. Під час обговорення результатів анкетування класний керівник надав батькам можливість висловити свою точку зору з обговорюваних питань.

Важливим завданням стає допрофільна підготовка, що дає змогу учневі усвідомлено вибрати профіль навчання. Від цього вибору залежить успішність навчання в старших класах, підготовка до наступного ступеня освіти і майбутньої професійної діяльності. Чим правильніше зроблено вибір, тим менше розчарувань і труднощів буде в житті молодої людини.

Учні, які закінчують 9-й клас, повинні бути готові не тільки до профільного навчання, але й до подальшого життєвого, професійного і соціального самовизначення.

Допрофільна підготовка - це підготовка і орієнтація не лише відносно вибору профілю, а й стосовно конкретного місця і форми продовження освіти.

Батьки можуть допомогти підліткам розібратися, які курси є в школі, які з них потрібно відвідувати, у якій черговості.

Батьки повинні бути в курсі подій, що відбуваються в школі, цікавитися, які заходи характеру профорієнтації проводяться в школі, обговорювати актуальні проблеми, давати ненав'язливі поради, пропонувати свою допомогу при ухваленні важливих рішень.

У процесі вивчення різних шкільних предметів виявляються схильності, здібності, інтереси дитини: цілком природно, що вона встигає краще з тих предметів, до вивчення яких має здібності. Часто, спираючись на результати успішності, учень здійснює відповідний професійний вибір. Іноді на цей вибір впливає особистість викладача. У будь-якому випадку потрібне додаткове вивчення учнями своїх здібностей, інтересів, бажань, потреб з метою уточнення професійного вибору.

Саме батьки і найближчі родичі великою мірою впливають на професійний вибір: школа не є найбільш значущим чинником професійного самовизначення молодих людей.

Тому батьки повинні усвідомлювати свою відповідальність за поради, побажання, а іноді й вимоги, адресовані дитині.

Не можна залишити без уваги такий чинник професійного самовизначення, як вплив однолітків. Через вікові особливості для багатьох підлітків думка однолітків є більш значущою, ніж думка батьків і вчителів.

Тому батькам при спілкуванні з дитиною необхідно враховувати ступінь впливу однолітків на рішення сина (або дочки) про вибір професії. Обговорення рішення підлітка щодо професійного вибору повинне вестися тактовно.

Реформування загальної середньої освіти в Україні передбачає перетворення старшої школи в профільну, Внаслідок цього мають бути створені сприятливі умови для свідомого вибору випускником школи галузі своєї майбутньої професійної діяльності та реалізації в межах навчально-виховного процесу початкової, точніше, ознайомлювальної, професійно-світоглядної підготовки з певного фаху. Зазначене ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів та має забезпечити якнайповніше розкриття особистості під час її подальшої продуктивної діяльності. Тобто, профільна школа потенційно має найбільше можливостей щодо практичної реалізації принципу особистісно-зорієнтованого навчання та реально вможливлює вибір кожним учнем власної освітньої траєкторії в плані опанування предметними знаннями, уміннями, навичками та досвідом практичної діяльності, які максимальною мірою відповідають його бажаній сфері майбутньої професійної діяльності. Втілення зазначеного вимагає певних змін у цілях, змісті, організації навчально-виховного процесу, розробки новітніх дидактичних засобів та педагогічних технологій.

Отже, зважаючи на сучасні соціально-педагогічні умови, потреби реформування загальної середньої освіти в напрямку її профілізації, вкрай необхідним є впровадження допрофільної підготовки в навчально-виховний процес в основній школі.

Проблемі організації допрофільної підготовки в загальноосвітніх школах присвятили свої дослідження такі науковці, як Н.Л.Смакотіна, Ю.Ю.Власова, Є.М.Павлютенков, Е.Н.Сколова, Н.Колесников, О.Єрмолаева, Т.В.Деміна, О.Л.Юрчук, А.Ж.Жафаров., Г.В. Пальчик та інші.

Так, Н.Л.Смакотіна робить висновок, що на етапі допрофільної підготовки в першу чергу є доцільним виявлення схильностей та побажань учнів, а також більш широке їх ознайомлення з особливостями профілів навчання в освітніх закладах.

Н.Колесников і О.Єрмолаєва підкреслює, що профільне навчання буде успішне, якщо добре організована допрофільна підготовка учнів 8-9 класів.

На думку Т.В.Деміної, допрофільну підготовку необхідно здійснювати з 8-го класу, таким чином, проблема профільної орієнтації виникає дещо раніше, не в 9-му, а в 7-му класі.

О.Л.Юрчук вважає, що, починаючи з 9-х класів протягом навчального року учні за бажанням повинні відвідувати факультативні заняття профорієнтаційної направленості.

Разом із тим існує й інша точка зору. Так, А.Ж.Жафаров вважає, що за один 9-й клас допрофільної підготовки здійснити неможливо. Про доцільність саме такого підходу свідчать дані різних досліджень.

У цьому навчальному році у Володимирівському освітньому окрузі було проведено дослідження відносно організації допрофільної підготовки та профільного навчання в загальноосвітніх школах округу.

Було опитано 25 учнів 7-х класів, 31 учень 8-х класів та 40 учнів 9 класів, які навчаються в цих школах та 96 батьків.

Проаналізуємо думки батьків відносно вибору профілю навчання дитини.

Об’єктивність дослідження стану впровадження профільного навчання в ЗНЗ різного типу і форм власності забезпечується декількома чинниками, а саме:



  • комплексністю (анкетування всіх суб’єктів освітнього процесу);

  • анонімністю (участь в опитуванні передбачала вказування лише типу закладу за формою власності та місцем розташування);

  • неупередженістю у пропонуванні варіантів відповідей, наявністю т.з. «запитань-фільтрів» (за їх допомогою можна виявити вірогідність, об’єктивність відповідей респондента на інші запитання).

У цьому навчальному році у Володимирівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів було проведено дослідження відносно організації допрофільної підготовки та профільного навчання в закладі

Було опитано 25учнів, серед яких: 9 учнів 7-ого класу, 10 учнів 8-ого класу, 6 учнів 9 класу та опитано 25 батьків.



Узагальнені дані по шкільному референдуму







Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал