Дипломна робота " Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства " Виконавець



Сторінка1/5
Дата конвертації11.02.2017
Розмір1,63 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет післядипломної освіти

Центр підготовки магістрів

Кафедра теорії держави і права, конституційного права і державного управління
Дипломна робота

"Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері податкового законодавства"
Виконавець

слухачка групи ЦДС-07 МПЗ

Шегера Ірина Павлівна

Науковий керівник:

Завідувач кафедри філософії

Доктор філософських наук, професор

П.І. Гнатенко

Допускається до захисту:

Завідувач кафедри теорії держави

та права, конституційного права

і державного управління

Доктор історичних наук, професор

К.А. Марков

Керівник центру

підготовки магістрів, кандидат

соціологічних наук, доцент Л.А. Пірог


Дніпропетровськ – 2009

Реферат
Магістерська робота: 128 с., 2 рис., 2 табл.., 119джерел, 1 додаток.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації заходів адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації здійснити аналіз змісту та підстав адміністративної відповідальності за податкові правопорушення, визначити її особливості, поняття й ознаки податкових правопорушень, їх склад, систему і види, що дозволить зміцнити законність правозастосовчої практики органів податкового контролю, вдосконалити їх діяльність та сформувати пропозиції про внесення змін до діючого законодавства.

Методикою дослідження є система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, направлених на отримання повних об’єктивних і вірогідних результатів з позицій комплексного, системного та структурно-функціонального підходів.

Одержані висновки та їх новизна полягають в необхідності удосконалення правового регулювання юридичної відповідальності та внесення ряду змін до діючого законодавства.

Результати досліджень можуть бути застосовані в правотворчій діяльності при підготовці нормативних актів із питань податкової діяльності, а також у процесі правозастосовчої практики органів податкового контролю щодо застосування законодавства про адміністративні правопорушення.

Перелік ключових слів: ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ШТРАФ, КОНФІСКАЦІЯ, ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЮРИДИЧНА ОСОБА, ПОСАДОВА ОСОБА, ПРАВОПОРУШЕННЯ.


Rezume
Die Magisterarbeit ist von der Studentin Dnepropetrowsker Nationaluniversitaet der Fakultaet des Staatsdienstes der Verwaltungsverantwortung fuer den Verstoss gegen die Steuergesetzgebung Schegera Irina ausgefuehrt.

In der Arbeit analysiert man sowohl die handelnde Gesetze als auch die Rolle der Verwaltungsverantwortung in der Steuergesetzgebung, die Prozedur der Beischlusshineintragen und seinen Gesetzkonsequenzen.

128 Seiten, 2 Tafeln, 119 Literaturquellen
Зміст
Вступ

1. Відповідальність у податковому праві

1.1 Юридична відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів

1.2 Підстава відповідальності за порушення податкового законодавства

1.3 Класифікація податкових правопорушень

1.4 Заходи відповідальності за податкові правопорушення

2. Адміністративна відповідальність у податковому праві

2.1 Адміністративна відповідальність у податковому праві на сучасному етапі

2.2 Характеристика адміністративної відповідальності у податковому праві

2.3 Проблемні питання, що виникають у податкового органу при притягненні порушників податкового законодавства до адміністративної відповідальності

Висновки

Список використаної літератури

Додаток
Вступ
Актуальність теми. Україна стоїть на шляху побудови правової держави та створення якісно нового суспільства, в якому забезпечуються пріоритети загальнолюдських цінностей. Тобто вона претендує на визнання її іншими державами світу цивілізованою країною, яка іде у своєму розвитку шляхами пріоритетності прав людини і верховенства закону.

Сучасний процес державотворення в Україні зумовлює живий інтерес до широкого кола питань, пов’язаних із здійсненням цілеспрямованої діяльності різних соціальних суб’єктів щодо зміцнення законності і правопорядку в країні, ствердження, забезпечення і охорони прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією України [1].

Особливої гостроти набула проблема боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями у сфері оподаткування, які створюють серйозну загрозу розбудові молодої незалежної держави. Криміногенна ситуація в цій сфері залишається одним з найбільш небезпечних соціальних лих, а заходи, що вживаються для її стабілізації з боку держави, бажаного результату поки що не дають.

Податкове законодавство України знаходиться в стадії становлення і, відповідно, страждає багатьма недоліками, прорахунками і прогалинами. Правовідносини у сфері оподаткування стосуються істотних інтересів практично всього населення країни, а отже вимагають ґрунтовних наукових досліджень, всебічного, повного й об’єктивного обґрунтування необхідних змін існуючої податкової системи. В даний час здійснюється реформування податкової системи України, зокрема, очікується прийняття Податкового кодексу України – єдиного систематизованого і кодифікованого правового акту, що повинен служити основним джерелом податкового права і втілити в правових нормах державну волю всіх учасників податкових правовідносин, що прагнуть до розумного балансу інтересів держави і громадян, визначити межі, обсяг і характер втручання податкових та інших державних органів і органів місцевого самоврядування у сфері особистих прав платників податків. Одним із ефективних засобів боротьби із податковими правопорушеннями є встановлення і реалізація юридичної відповідальності, одним з видів якої є адміністративна.

Заходи адміністративної відповідальності за податкові правопорушення мають винятково важливе значення, адже дозволяють здійснювати попередження злочинності у сфері оподаткування, а також притягти до відповідальності винних осіб за менш значні податкові правопорушення.

Практика застосування відповідними державними органами адміністративних стягнень за податкові правопорушення набула широкого поширення, однак чинне адміністративне законодавство значною мірою відстало від потреб часу. Питанням адміністративної відповідальності платників податків і інших обов’язкових платежів, вдосконаленню правозастосовчої діяльності органів податкового контролю і законодавства в цій частині присвячені окремі публікації в газетах і журналах, монографії, матеріали науково-практичних конференцій. У процесі дослідження використовувалися наукові праці провідних вітчизняних вчених в галузі державного управління, адміністративного та податкового права – В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, Л.К. Воронової, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, М.І. Данількевича, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, В.М. Кампо, М.І. Камлика, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.П. Кучерявенка, П.В. Мельника, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, О.П. Рябченко, Н.О. Саніахметової, В.О. Шамрая, В.К. Шкарупи та інших. Однак багато аспектів цієї проблеми залишаються недостатньо вивченими, цілісного дослідження ще не було. Ряд досліджень проводилось ще до прийняття Конституції України [1], Кодексу України про адміністративні правопорушення [2], Кримінального кодексу України [3] та інших законів у сфері оподаткування. На сьогоднішній день у законодавстві про адміністративні правопорушення немає чіткої і вичерпної системи норм щодо відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Такі обставини, а також важливе значення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування для підвищення рівня добровільної сплати податків свідчать про актуальність теми дослідження.

Мета і завдання дослідження. Мета магістерського дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації здійснити аналіз змісту та підстав адміністративної відповідальності за податкові правопорушення, визначити її особливості, поняття й ознаки податкових правопорушень, їх склад, систему і види, що дозволить зміцнити законність правозастосовчої практики органів податкового контролю, вдосконалити їх діяльність та сформувати пропозиції про внесення змін до діючого законодавства.

Для досягнення поставленої мети в магістерській роботі вирішуються такі основні завдання:

- виявлення і дослідження юридичної відповідальності, її різновидностей у податковому законодавстві;

- дослідження складу відповідальності у податковому праві, виявлення її підстав та принципів;

- аналіз проблем та визначення напрямків вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за податкові правопорушення;

- підготовка практичних рекомендацій по застосуванню адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації заходів адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування.

Предмет дослідження складають податкове законодавство, законодавство України про адміністративні правопорушення та практика його застосування.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження, виходячи з поставленої мети і сформульованих завдань, є система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, направлених на отримання повних об’єктивних і вірогідних результатів з позицій комплексного, системного та структурно-функціонального підходів, крім того застосовується діалектичний метод, історичний, структурно-логічний, порівняльно-правовий методи, метод порівняння, абстрагування, аналізу і синтезу, а також метод статистичних досліджень.

Аналіз норм чинного податкового, адміністративного, кримінального та іншого законодавства сприяв виявленню їх недоліків та формуванню пропозицій щодо вдосконалення правових норм відповідно до результатів дослідження. Під час дослідження аналогії адміністративних правових норм кримінально-правовим за правопорушення меншої тяжкості застосовувався порівняльно-правовий метод.

Теоретичну базу дослідження склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених, що стосуються теми дослідження. При написанні магістерської використовувалися чинне законодавство України та податкове законодавство інших держав. Оскільки магістерське дослідження носить значною мірою міжгалузевий характер, його нормативна база включає, крім норм адміністративного права, джерела інших галузей українського права: конституційного, цивільного, фінансового, податкового, кримінального тощо.

У процесі дослідження теми була вивчена правозастосовча діяльність Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції та судова практика, проведено вибіркове опитування співробітників інспекції.

Наукова новизна роботи визначається тим, що вона є спеціальним комплексним дослідженням питань адміністративної відповідальності за податкові правопорушення.

В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:

- здійснено комплексний порівняльний аналіз норм податкового, адміністративного та кримінального законодавства саме щодо відповідальності за вчинення податкових правопорушень;

- сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування;

- досліджені ознаки адміністративного правопорушення у сфері оподаткування та сформульовано його поняття;

- запропоновано новий підхід до класифікації податкових правопорушень в залежності від об’єкта протиправного посягання;

- обґрунтовано необхідність внесення ряду змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення [2] та законів України у сфері оподаткування щодо притягнення до адміністративної відповідальності;

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які виносяться на захист, дозволяють глибше проникнути в сутність адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування та виявити їх специфіку.

Зроблені узагальнення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших розробках з питань адміністративної відповідальності за податкові правопорушення, при підготовці навчальних посібників, практикумів, планів семінарських і практичних занять із адміністративного, податкового і фінансового права. Результати дослідження можуть бути використані в правотворчій діяльності при підготовці нормативних актів із питань податкової діяльності, а також у процесі правозастосовчої практики органів податкового контролю щодо застосування законодавства про адміністративні правопорушення.

Результати дослідження обговорені на нараді керівного складу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції. Практичним результатом магістерського дослідження є Методичні рекомендації щодо здійснення провадження за справами про адміністративні правопорушення (Додаток).
1. Відповідальність за порушення податкового законодавства
1.1 Юридична відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів
Гроші, як вираз власності, еквівалент будь-якого товару, є не тільки необхідною умовою існування ринкових економічних відносин, але й складають мету, ціль більшості економічних злочинів [52]. Гроші виступають як предмет злочину, коли правопорушник посягає на грошові знаки, грошові маси, що перебувають у безпосередній власності громадян, знаходяться на зберіганні в банках, у приміщеннях юридичних осіб тощо.

Цікаво знати, що самому давньому спогаду про гроші — 4500 років. Уперше про це згадується в історичних пам’ятках сучасного Іраку (держава Двуріччя).

Перші монети було відчеканено у VII ст. до н. е. в царстві Лідія (сучасна територія Турції).

Перші власні монети — златники та серебреники з’явилися на Русі наприкінці Х століття, а паперові гроші — асигнації — у 1769 році, під час правління Катерини II.

На острові Яп (у Тихому океані) гроші вироблялись із каменя й досягали в діаметрі 4 м. У Судані їхню роль виконували металеві мотиги, в Ефіопії — шматки солі, на острові Санта-Круз — купки червоного пір’я завдовжки до 10 м.

Вважають, що відомі всім "30 серебреників", які отримав Іуда за зраду І. Христа, — це сіклі (шекелі) фінікійського міста Тіра.

Гривнями називались великі срібні злитки, бруски, що служили грошовою й ваговою одиницею в Давньоруській державі. Їхня вага дорівнювала приблизно 200 г. У XIV ст. на Русі гривню витіснив рубль. У суверенній Україні гривня стала національною грошовою одиницею з 1997 року [72].

Об’єктом злочинних посягань є фінансова діяльність держави, грошово-кредитна політика як сукупність організаційних, правових заходів у галузі обігу грошей та кредиту, за допомогою яких держава формує доходну частину бюджету, регулює економічні процеси, впливає на розвиток економіки. Даний вид регулювання завжди був монополією держави, найважливішим засобом формування політики методом впливу на внутрішні та зовнішні державні економічні процеси.

Залежно від стану справ у грошово-кредитній системі держави оцінюється ефективність діяльності уряду, усієї політичної системи. На стан справ у грошово-кредитній сфері впливає і незаконний вивіз капіталу, валюти за кордон. Україна з перших кроків своєї незалежності приділяла значну увагу правовій охороні фінансово-кредитної системи та грошової маси від злочинних посягань [52]. Основи політики в цьому напрямку були закладені вже в перших законах "Про власність"[6], "Про підприємницьку діяльність" [7], "Про банки і банківську діяльність"[31], "Про систему оподаткування" [9] та інших ще у 1991 року. Окрім адміністративних заходів, було розроблено заходи кримінально-правового впливу. Кримінальний кодекс України поповнився відповідними складами злочинів в окремих статтях та доповненнях до чинних.

Сучасна практика захисту суспільних відносин засобами юридичної відповідальності громадян та юридичних осіб за правопорушення в економічній сфері свідчить про наявність суттєвих колізій інтересів, а відповідно — про наявність значної кількості злочинів та інших правопорушень, пов’язаних зі сплатою податків та інших встановлених державою платежів, зборів [59]. Зауважу, що стаття 67 Конституції України визначила: "Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом" [1]. Тобто, сплата податків — це конституційний обов’язок громадянина (а тому і юридичної особи). Цей обов’язок, точніше, ці податкові правовідносини мають не цивільно-правовий, а публічно-правовий характер і ґрунтуються на владних підпорядкуваннях однієї сторони (громадянина, юридичної особи) іншій (державі) [103]. Ці правовідносини передбачають субординацію сторін, з яких одну представляє податковий орган, що діє від імені держави і має владні повноваження, а іншу — платник податку з зобов’язанням підкоритися цій вимозі. Вимоги податкового органу і податкове зобов’язання платника податку випливають не з угоди між ними, а з закону [58].

Розуміння податку як публічно-правового обов’язку, що виникає з Конституції та інших законів, дає підстави стверджувати, що їх невиконання чи неналежне виконання повинно кваліфікуватися як діяння, яке скоюється проти держави, що в даному випадку представляє інтереси всього суспільства [50]. Конституційний обов’язок щодо сплати податку конкретизується в низці законів.

Система законів та підзаконних актів, що регулює відносини у сфері оподаткування, визначає адміністративні повноваження відповідних державних установ — збирачів податків — та зобов’язання юридичних і фізичних осіб — платників податків [55].

Важливим засобом охорони податкових правовідносин є кримінальний закон. Стаття 212 ККУ визначає юридичний склад злочину та види кримінально-правової відповідальності за діяння, пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Санкція цієї статті передбачає такі види кримінального покарання, як конфіскація майна, штраф, звільнення з посади, виправні роботи, позбавлення волі. Винна особа зобов’язана, крім того, відшкодовувати завдані збитки [3].

Об’єктивна необхідність жорстких санкцій викликана значенням податків для існування держави. На сьогодні податки становлять близько 80% надходжень до Державного бюджету. Зменшення частки державного сектору в економіці ще більше посилює роль податків та їх своєчасного надходження. На жаль, правова свідомість та законослухняність фізичних та юридичних осіб в Україні перебувають не на належному рівні [70].

Юристам з економічним ухилом треба звертати увагу й на невизначеність законодавчої системи оподаткування, тимчасовість дії окремих законів, указів, постанов, необґрунтованість введення нових податків, їхніх розмірів. Великі податки викликають у юридичних осіб і громадян потребу ухилення від сплати, приховування реального прибутку. Про це часто, особливо під час виборчих компаній, говорять представники влади, включаючи і Президента України.

Нагадаю, що розмір дані, тобто податку, під час татаро-монгольської навали становив тільки четверту частину від прибутку подвір’я. Зараз розмір податку сягає 60—80% прибутку, фізичні особи сплачують 40% заробітку. А що собою являє ПДВ — податок на додану вартість — та як обґрунтувати його запровадження — ці питання порушує вже й сам Президент України.


1.2 Підстава відповідальності за порушення податкового законодавства
Порушення приписів правових норм у суспільстві має неодиничний характер і заподіює суспільству досить істотну шкоду. У цих умовах держава, видаючи норми права, визначає юридичну відповідальність суб'єктів, незалежно від їхньої волі й бажання, що має державно-примусовий характер. Особливістю таких заходів у галузі оподаткування є захист власником своїх коштів, захист державою своїх основ існування — централізованих грошових фондів [119].

Підстави юридичної відповідальності в ряді випадків розмежовують на нормативні й фактичні [91]. Як нормативні підстави відповідальності при цьому виділяється сукупність відповідних правових норм, на підставі яких встановлюється відповідальність у даній сфері відносин. До фактичних підстав відповідальності, по суті, зводять саме вчинене правопорушення, що обумовлює застосування санкцій. Природно, у цьому випадку до такої диференціації слід ставитися як до якоїсь теоретичної абстракції, оскільки таке їх розмежування можливе тільки на рівні теоретичної моделі, оскільки фактичні підстави можуть бути реалізовані за наявності нормативних. Діяння особи розглядається як правопорушення тільки в тому випадку, коли дана конструкція вкладена у відповідну правову форму, тільки в тому випадку, якщо дана дія або бездіяльність визнається правопорушенням відповідною правовою нормою.

Підставою відповідальності є винне, передбачене законом суспільно небезпечне діяння, що має певні юридичні ознаки. Як сукупність цих ознак, що визначають конкретне діяння як правопорушення, і виступає склад правопорушення [57]. Не зупиняючись докладно на аналізі правопорушення, виділимо загальні ознаки, характерні для всіх видів правопорушень, у тому числі й для податкових:


  • суспільна небезпека діяння;

  • протиправність дій або бездіяльності;

  • винна поведінка як результат вільного волевиявлення правопорушника;

  • караність.

Правовідновлені заходи забезпечують виконання платниками податків їх обов'язків по сплаті податків, а також відшкодування збитку від їх несвоєчасної або неповної сплати. Можна виділити декілька принципових вимог, якими повинні керуватися працівники податкових органів при встановленні заходів відповідальності за порушення податкового законодавства (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Перелік вимог щодо встановлення рівня відповідальності за порушення податкового законодавства

Назва вимог

Пояснення

диференціація

облік характеру порушення і ступеня небезпеки

домірність

облік форми порушення і розміру заподіяної шкоди

визначеність

вичерпний перелік ознак карних діянь

однократність

виключення множинності покарань за те саме правопорушення

індивідуалізація

облік особистості порушника, характер провини та ін.

обґрунтованість

види і розміри стягнень визначено завданнями боротьби з податковими правопорушеннями

нерепресивність

домірність видів і розмірів стягнень відносинам, що захитаються

Необхідно враховувати, що податковим законодавством може бути встановлено відповідальність безпосередньо не тільки за податкові правопорушення, але і за правопорушення, які так чи інакше торкаються норм законодавства про податки. Це належною мірою відноситься до сфери валютного законодавства, законодавства про відмивання "брудних" грошей, фіктивне банкрутство та ін. [57] .

Правопорушення є діянням людини, що може виражатися у двох варіантах поведінки: активній дії суб'єкта або юридично значимій бездіяльності. Причому така поведінка може бути віднесена до правопорушення тільки за умови її суспільної небезпеки, тобто за умови, що дією або бездіяльністю спричиняється шкода. Заподіюючи шкоду суспільству, правопорушник створює певну юридичну небезпеку або зловживає правом. Протиправність у цьому випадку саме і є юридичним вираженням суспільної небезпеки діяння, його шкідливості для суспільства. Протиправне діяння при цьому стає правопорушенням тільки у разі вільного волевиявлення правопорушника, коли воно є винною поведінкою [65]. Порушення терміну постановки на облік у податковому органі, ухилення від постановки на облік, неподання податкової декларації – найпоширеніші приклади порушень законодавчих вимог бездіяльністю. Грубе порушення щодо обліку доходів i витрат, об’єктів оподаткування може бути зроблене як дією (неправильне відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку), так і бездіяльністю (не документування і не відображення в обліку господарських операцій) [113].

Таким чином, податкове правопорушення — протиправне (здійснене на порушення податкового законодавства), винне діяння (дія або бездіяльність) особи, пов'язане з невиконанням або неналежним виконанням податкового обов'язку, за яке встановлена юридична відповідальність. Необхідно враховувати, що в цьому випадку мова йде про податковий обов'язок у широкому змісті, що включає в себе повний комплекс податкових обов'язків (по обчисленню, сплаті податків і зборів, здійсненню податкової звітності), а не винятково про сплату податкових платежів [56].



Підставою юридичної відповідальності є такі дії платника податків, що мають, по-перше, усі передбачені законодавчо ознаки карного діяння i, по-друге, усі передбачені законодавчо елементи складу правопорушення. Склад порушення податкового законодавства - це умови, закріплені в законі, при виконанні яких у сукупності діяння учасника податкових відносин оцінюється як порушення, що передбачає накладення стягнень (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Елементи складу порушення податкового законодавства


Під складом правопорушення розуміється встановлена правом сукупність ознак, за наявності яких діяння особи визнається правопорушенням, а саме: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони [59].

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, регульовані й охоронювані правом. У сфері податкового права такими відносинами є відносини, що регулюють установлений порядок реалізації податкового обов'язку платником податків, порядок обчислення, сплати, стягнення податків, податкової звітності й податкового контролю. Фактично об'єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес формування централізованих грошових фондів.

Об'єктивна сторона правопорушення показує його вираження зовні. Зміст об'єктивної сторони утворюють протиправне діяння, його суспільно шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали. Об'єктивна сторона податкового правопорушення характеризується протиправністю дії (бездіяльності) суб'єкта, за яку встановлена юридична відповідальність. Цей елемент складу податкового правопорушення характеризує зовнішні прояви правопорушення в об'єктивній дійсності (момент здійснення (закінчення) правопорушення, спосіб, повторність тощо). Об'єктивна сторона податкового правопорушення виражає систему ознак, що зовні характеризують правопорушення.

Центральне місце серед ознак, що характеризують об'єктивну сторону податкового правопорушення, займає протиправність діяння, що виражається в дії або бездіяльності [91]. Протиправність дії означає пряму заборону на її здійснення відповідною нормою податкового законодавства або здійснення даної дії у формі, що суперечить припису правової норми. У цьому випадку протиправність може проявлятися щодо будь-якого видового податкового обов'язку (відсутність податкового обліку; сплата податку із затримкою або в меншому розмірі; ненадання податкової звітності тощо). Бездіяльність є протиправною у тому випадку, якщо обов'язок активних дій прямо передбачений податковим законодавством, а особа, незважаючи на це, відмовляється їх здійснювати. Як приклад можна навести практично переважну частину обов'язків як самих платників податків, так і податкових агентів.

Суб'єктом правопорушення визнається деліктоздатна, осудна особа, що досягла певного віку, на яку відповідно до чинного законодавства може бути покладена юридична відповідальність [53].

Виділення осіб як суб'єктів податкового правопорушення припускає наявність у них певних ознак. Насамперед, мова йде про наділення їх певними правами й обов'язками, спеціальним статусом, пов'язаним з оподаткуванням і закріпленим податковим законодавством. Найчастіше в цьому випадку мова йде про представників зобов'язаної сторони податкових правовідносин (платників податків, податкових представників податкових агентів).

Як умови, необхідні для визнання особи суб'єктом податкового правопорушення, виділяються також досягнення певного віку й осудність [106]. Так, наприклад, відповідно до п. 2 ст. 107 Податкового кодексу Російської Федерації фізична особа може бути притягнута до податкової відповідальності з 16-літнього віку [100]. Даний акцент законодавця означає неможливість застосування податкових санкцій до особи, що не досягла зазначеного віку. Хотілося б звернути увагу на те, що навряд чи логічно пов'язувати досягнення повної податкової дієздатності саме із цим віком. Логічніше в цьому випадку виходити з того моменту, коли фізична особа зможе своїми діями реалізовувати усі права й обов'язки, пов'язані з оподаткуванням, по всіх податках і зборах. У цьому випадку, природно, мова йде й про прибуткові податки, пов'язані з певними видами діяльності, участь у яких обмежена 18-літнім віком, і про майнові податки, обов'язок по яких може виникнути тільки з 18-літнього віку (наприклад, податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів тощо). У ряді випадків особа у віці до 18 років не може мати доходу як джерела сплати податку з майна, що належить йому на праві власності.

Що стосується осудності, то в цьому випадку мова йде про здійснення діяння, що містить ознаки податкового правопорушення платником податків - фізичною особою, що перебувала в момент його здійснення в стані, у якому ця особа могла усвідомлювати свої дії й керувати ними [104].

Не торкаючись загальних підходів до оцінки суб'єкта податкового правопорушення, необхідно більше деталізувати особливості суб'єктного складу при податкових правопорушеннях юридичними особами. По-перше, мова може йти про колектив працівників; про посадових осіб підприємства - платника податків; про власників юридичної особи. По-друге, навряд чи доречна абсолютна кореспонденція цивільно-правових і податкових норм, підходів. З одного боку, філія розглядається як внутрішня складова ланка юридичної особи й усі її зобов'язання входять у зобов'язання юридичної особи. З іншого боку, законодавство допускає ситуації, коли філія має у своєму розпорядженні окремий розрахунковий рахунок і баланс і може формувати самостійне податкове зобов'язання [119]. І, по-третє, навряд чи має сенс пов'язувати податкову деліктоздатність виключно з досягненням певного віку фізичних осіб. Необхідно враховувати й певні умови (події). Наприклад, дитина шести років може одержати гонорар (знятися у фільмі, написати музику тощо) і обов'язок по прибутковому податку необхідно виконати у відносно короткий період часу. Звичайно, для цього є інститут податкового представництва (на жаль, поки не розроблений), але це тільки половинчасте рішення.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал