Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-98 (витяг)



Скачати 458,55 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір458,55 Kb.
  1   2   3
Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009-98 (витяг)

Влаштування та обладнання кабінетів

комп'ютерної техніки в навчальних закладах

та режим праці учнів на персональних комп'ютерах.

(Затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 30 грудня 1998 р. №9)

І. Галузь застосування

Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнан­ня кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах встановлюють гігієнічні вимоги до приміщень та нормативи чинників, що створюються ком­п'ютерами при їх роботі; гігієнічні вимоги до проектування, виготов­лення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних персо­нальних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-виховному процесі в закладах освіти різних форм власності та інших закладах, що проводять комп'ютерні ігри для дітей і підлітків.

П. Позначення та скорочення

ПК—персональний комп'ютер

ВМ—відеомонітор



ЕПТ—електронно-променеві трубки

ЕМП—електромагнітне поле

ЕП — електричне поле


СЕП — статичне електричне поле

КПО—коефіцієнт природнього освітлення

ГДР—гранично допустимі рівні



ККТ—кабінети комп'ютерної техніки


1. Загальні положення

1.1. Санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (далі—Правила) вста­новлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ю­терами при їх роботі, та гігієнічні вимоги до проектування, виго­товлення і експлуатації вітчизняних та експлуатації імпортних пер­сональних комп'ютерів, що застосовуються в навчально-вихов­ному процесі.

  1. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнан­ня кабінетів і комп'ютерної техніки в навчально-виховних і по­зашкільних закладах освіти, а також режиму праці дітей і підлітків на персональних комп'ютерах.

  2. Правила поширюються на всі види персональних елек­тронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплек­си, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок.

  3. Категорично забороняється використовувати в навчаль­но-виховних закладах в якості відеомонітора ПК побутові телевізори та відеомонітори, що сконструйовані на телевізійних електронно-променевих трубках.

  4. Вимоги і нормативи Правил повинні враховуватися при розробці та корегуванні державних і галузевих стандартів та інших керівних документів, що встановлюють технічні вимоги до персо­нального комп'ютера та його складових частин (відеомонітора, клавіатури, системного блоку, принтера, спеціальних меблів та ін.).

  5. Розробникам ПК та його складових частин вітчизняного виробництва необхідно дотримуватись державних, галузевих стан­дартів, інших керівних документів, технічних умов (ТУ) та техніч­них завдань (ТЗ) на розробку та виготовлення ПК, погоджених з МОЗ України.

  6. ПК та його складові закордонного виробництва повинні мати сертифікат країни-виробника і підлягають обов'язковій сер­тифікації закладами МОЗ України.

  7. Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займають­ся підприємницькою діяльністю, розробкою, виробництвом, заку­півлею, реалізацією і застосуванням персональних комп'ютерів та ігрових комплексів з використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проекту­ванням, будівництвом, реконструкцією, оснащенням приміщень на­вчально-виховних закладів всіх типів і форм власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації ПК.

  8. Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена з органами Державного санепідемнагляду України. Відкрит­тя кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепідемнагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт (додаток № 1)

  1. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів всіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобо­в'язані привести робочі місця учнів — користувачів персональ­них комп'ютерів у відповідність з вимогами цих Правил.

  2. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за вико­нанням цих Правил, гігієнічна оцінка на відповідність робочих місць, оснащених ПК, здійснюється органами і закладами Дер­жавної санітарно-епідеміологічної служби України та відповід­них науково-дослідних установ МОЗ України.

  1. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за нови­ми (модернізованими) персональними комп'ютерами (призначени­ми для дитячого контингенту користувачів) здійснюється на ета­пах їх розробки, прийомки до виробництва, виробництва і над­ходження та експлуатації в навчально-виховних закладах.

  2. При порушенні "Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах" винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відпові­дальності згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 10,19,20,24,40.

1.14.3 введенням в дію цих СанПіН втрачають силу:

  • Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных электронно-вычислительных машинах и видеодисплейных терминалах в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений № 5146-89 от 20.10.89 г. (МЗСССР);

  • Гигиенические и эргономические условия организации рабочих мест и режима учебных занятий с применением средств вычислительной техники в средней общеобразовательной школе. Київ, МОЗ України, 30.10.1990 р. (методичні рекомендації").

2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК

  1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулюва­ти, або штори.

  2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

  3. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчаль­них закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з при­родним освітленням та організованим обміном повітря.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об'єм — не менше 20 куб. м. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

  1. Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютер­ної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою факту­рою з коефіцієнтом відбиття: стін — 40—50%, стелі — 70~—80%, підлоги — 20—30%, предметів обладнання—40—60% (робочого столу — 40—50%, корпуса дисплею та клавіатури — 30—50%, шаф та стелажів — 40—60%).

  2. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично допустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі дошкільних та учбових приміщень з комп'ютерною технікою не повинен переви­щувати середньодобові концентрації, що наводяться в "Переліку гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в ат­мосферному повітрі населених пунктів" № 3086-84 від 27.08.84р. та доповненнях до нього, які затверджені Міністерством охорони здоров'я".

2.7. При будівлі нових і реконструкції діючих загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих учбових закладів висота приміщень (від підлоги до стелі), в яких передбачено використання персональних комп'ютерів в навчальному процесі, повинна бути не менше 3,6 м, а площа на 1 робоче місце—6 м2 (ДБН В 2.2-3-97).

3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

  1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освіт­лення.

  2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів".

  3. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійсню­ватись системою загального освітлення.

Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосо­вуватись переважно люмінесцентні лампи.

3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв—не вище приведених в таблиці 1.

Характеристика роботи

Робоча поверхня

Площина

Освітленість, лк

Примітка

Робота переважно з екранами дисплеїв ПК (50% робочого часу)

Екран

В

200

не вище

Клавіатура

Г

400

не нижче

Стіл

г

400

не нижче

Робота переважно з доку­ментами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)

Екран

в

200

не вище

Клавіатура

г

400

не нижче

Стіл

г

500

не нижче

Дошка

в

500

не нижче

Проходи основні

Підлога

г

100




Таблиця 1 Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК

Примітка: В—вертикальна площина, Г—горизонтальна площина.



3.5. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.

3.6. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу П (прямого світла), В (переважно відбитого світла). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонено.

  1. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та по­перечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, за­хисний кут світильників повинен бути не менше 40.

  2. Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок за­гального освітлення приймається рівним 1,4.

  3. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їх виходу з ладу.

  1. В класах та кабінетах з ПК слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскра­вості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання) —10:1.

  2. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись в світильниках загального та місцевого освітлення з високочастот­ними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА).

  3. Необхідно передбачити обмеження прямої близькості від джерел природного та штучного освітлення.

Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники і т. ін.), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Показник освітленості для джерел штучного освітлення у ка­бінетах та класах з ВДТ не повинен бути більше 20, показник дис­комфорту— не більше 40.

Мірою захисту від прямої близькості має бути зниження яскра­вості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціаль­них розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

3.13. Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відбитої близькості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).

Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 60 кд/кв. м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.



4. Вимоги, що забезпечують захист учня від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань

  1. Відеомонітори на електронно-променевих трубках (ЕПТ) можуть бути потенційними джерелами гігієнічно значимих рів­нів електромагнітних випромінювань в діапазоні частот 50 Гц — 300 МГц і статичного електричного поля.

  2. Напруженість ЕМП в діапазоні 30 КГц — 300 МГц на відстані 0,3 м від усіх поверхонь відеомонітора не повинна пере­вищувати значень, наведених в таблиці 2.

Таблиця 2

Частота електромагнітного випромінювання

Гранично допустимий рівень*

50 Гц

500 В/м

30—300 КГц

25 В/м

0,3—3 МГц

15В/М

3—300 МГц

ЗВ/м

* Приведені в таблиці гранично допустимі рівні (ГДР) використову­ються до 31.12.2000 р.

4.3. Вимоги п.п. 4.3.1—4.3.5 вводяться в дію з 01.01.2001 рь с 4.3.1. Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР), які наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Діапазон частот

ГДР електричного поля, В/м

ГДР магнітного поля, нТл

5 Гц—2кГц

25

250

2КГц~400КГц



25

3 МГц—30 МГц

0£5

25.

4.3.2. При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора по колу з центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні ВМ до тестового зонду (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц—2 КГц вимірювання необхідно проводити у точці, розташованій прямо перед поверхнею дисплея. У діапазонах2 КГц—400 КГц та 3 МГц—30 МГц вимірювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 90°.

При вимірюваннях електричного і магнітного поля екран дис­плея необхідно заповнити літерою "Н" у білому відображенні на чорному фоні (чи навпаки).

4.3.3. Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного відеомоніторами, повинні проводитись у спеціальних приміщеннях (в радіочастотних безехових камерах) випробувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях повинні: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 Кгц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 Кгц—400 Кгц та 3 Мгц — 30 Мгц; за магнітною складовою не досягати 40 нТл в діапазоні частот 50 Гц — 2 Кгц та 5 нТл в діапазонах частот2Кгц —400КгціЗМгц— ЗО Мгц.

4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується:

—виробником при проведенні перевірки якості кожного відео-дисплейного терміналу;

— установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, при проведенні вибіркового санітарного нагляду за відеодисплейною тех­нікою заводу-виробника та при ввезенні в Україну імпортної продукції;

— майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, пе­ред здачею останньої замовнику.

З метою запобігання шкідливому впливу чинників, пов'язаних із застосуванням відеотерміналів та ПК, на здоров'я дітей та підлітків вищевказані вироби, що виробляються в Україні та імпортуються, обов'язково підлягають державній санітарно-гігієнІчній експертизі на відповідність вимогам цих Санітарних норм та правил.

4.4. Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з ВМ, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи (вимоги щодо тривалості роботи з ВМ викладені в розділі 9).

4.4.1. Середня напруженість СЕП ВМ на умовній поверхні об­личчя користувача шкільного віку середніх антропометричних да­них визначається шляхом множення показників вимірювача напру­женості СЕН (додаток 2) на поправковий коефіцієнт К, який розра­ховують за формулою: К=0,60 х 0,19 х d, де d— розмір діагоналі екрана ВМ, м.

  1. Потужність експозиційної дози невикористаного іонізую­чого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від всіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.

  2. Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400—320 нм—2 Вт/кв. м, 320—280 нм—0,002 Вт/кв. м, ультрафіоле­тового випромінювання в діапазоні 280—200 нм—не повинно бути.

5. Вимоги до мікроклімату

5.1. В кабінетах та класах учбових закладів, де навчання про­водиться із застосуванням персональних комп'ютерів, температу­ра повітря повинна бути 19,5±0,5°С, відносна вологість повітря 60± 5% швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

5.2. Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працю­ючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50 000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря.

5.3. Оптимізацію іонізованості повітря на робочих місцях шко­лярів рекомендується проводити за допомогою біполярних корон­них аероіонізаторів зі створенням оптимальних рівнів легких пози­тивних і негативних аероіонів в межах 1000—3000 іонів в куб. см кожної полярності.

5.4. В кабінетах та класах учбових закладів повинен бути за­безпечений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.).

Каталог: olderfiles
olderfiles -> Міський методичний кабінет екскурсія «Спостереження за осінніми змінами у живій та неживій природі»
olderfiles -> Наукових праць
olderfiles -> Державний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту»
olderfiles -> Розділ ІІ. Наша зірочка Даша Бондарчук
olderfiles -> Історія держави І права України у 2-х томах том І
olderfiles -> Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку народознавчими засобами 2010 р. Укладачі
olderfiles -> Першотравнева райдержадміністрація відділ освіти методичний кабінет
olderfiles -> Задача на спільну роботу. Мета: Забезпечити засвоєння учнями вміння розв’язувати задачі на спільну роботу
olderfiles -> Методичні рекомендації до організації і проведення уроків узагальнення і систематизації знань учнів на початок навчального року


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал