Дагогічні роздуми краще, коли учитель на уроці



Скачати 62,17 Kb.
Дата конвертації23.02.2017
Розмір62,17 Kb.
ПЕДАГОГІЧНІ РОЗДУМИ

Краще, коли учитель на уроці «научає».
Одного разу, в своє „вікно”, я займалася з п’ятикласницею, що пропустила багато уроків через хворобу. В нашій школі важко знайти вільний куточок. Тут навчається багато дітей, багато класів. Всі навчальні приміщення щільно зайняті за розкладом. От і займалися ми в кабінеті, де моя колега проводила урок. Це був урок математики, і до того ж в п’ятому класі. Вчителька відверто працювала без всякого напруження лише для тих учнів, що свідомо прагнули щось зрозуміти, чомусь навчитися. Ці діти займали перші парти в класі. Їх було чоловік 7-8. Інші виробляли що заманеться: розмовляли, малювали, вставали з місць, щось кидали один в одного, їли, ходили по класу, гралися телефонами... Вчителька тільки інколи щось голосно вигукувала, наче б то наводячи порядок на уроці. Сидячи зі своєю ученицею за останньою партою, я силоміць намагалася не бачити і не чути, що відбувається поруч. Але моя співрозмовниця весь час хмурила лоба й озиралася навкруги. Вона погано розуміла те, що я намагалася їй пояснити, не могла зосередитись і виявляла незадоволеність. „ Що з тобою? ” – спитала я в дівчинки. „ Тут так гучно! Як вони можуть так навчатися? ” – почула я у відповідь.

  • Та хіба ж це погано, коли можна робити все, що завгодно?

  • Так, погано! Від цього болить голова.

  • А як краще? Але ж вам не подобається, коли я на уроці роблю зауваження за поведінку і не дозволяю вести зайві розмови. То як краще?

  • Краще, коли учитель на уроці научає.

І це „научає” мене вразило до болю. Ми вважаємо, що вони маленькі, що вони не розуміють про нас нічого, але ж це зовсім не так. Діти як лакмусовий папірець вбирають в себе кожний наш рух, кожне наше слово і відображають в своїй поведінці. Вони чітко розуміють, коли ми відпрацьовуємо урок якісно, а коли чекаємо на дзвоник.

Якісний урок. Яким він повинен бути? Сьогодні в методиці з’явилося дуже багато нових іншомовних слів, зміст яких вчителі не завжди чітко розуміють. Те, що було надбано вітчизняною школою, закреслюється, впроваджуються закордонні технології. А хто проаналізував, чи кращі вони за ті, за допомогою яких навчали нас? Чи готова матеріальна база нашої школи до впровадження того ж методу проектів в тому вигляді, в якому він дійшов до нас? Чому сьогодні зі шкільної науки викреслено ім’я Бабанського, який чітко сформулював основні принципи дидактики, виділив нерозривно пов’язані три основні задачі кожного уроку: навчальна, розвиваюча і виховна? Сьогодні можна часто почути, що тепер нема чому виховувати. Відсутність єдиної державної ідеології зовсім не означає, що дитину не треба привчати до роботи, старанності, відповідальності, наполегливості, дисципліни, тощо. А хто відмінив загально людські норми моралі? Чи не треба привчати до них нові покоління? Тож і виховні задачі уроку ніхто не відміняв. Але не всі учителі це чітко сьогодні розуміють. За впровадженням в урок ефектних, яскравих форм і методів роботи, ми часто забуваємо про те, як спланувати навчальну мету, виділити головне у матеріалі, що вивчається , як поступово, крок за кроком, вести учнів до усвідомлення і засвоєння нового знання, як підпорядкувати досягненню поставленої освітньої мети кожний етап уроку.

Якісний урок, на мою думку, – це такий урок, під час якого більшість учнів усвідомили і засвоїли основні поняття, означення, правила, теореми, тощо і навчилися способів їх використання. Безумовністю якісного уроку є активна участь в ньому всіх учнів. Отже заохочення до навчання - одна з найважливіших задач учителя. З цією метою я використовую не тільки звичайні оцінки, а й словесні заохочення. Наприклад, „ти сьогодні це завдання виконав краще, ніж минулого разу”, „молодець, ти це зробив, а спробуй складніше завдання, ти зможеш”. Найактивнішим учням, які швидше інших виконали завдання, я доручаю перевірити роботи товаришів, стати консультантами. Мої учні охоче готують подарунки батькам до днів народження, до сімейних свят, повідомляючи мене перед уроком, що їм вкрай необхідно сьогодні одержати оцінку для мами або тата. Якщо під час відповіді учень не зміг відповісти якесь правило або виконати якесь завдання, я надаю йому час до кінця уроку на опанування прогалини, за умови, що класна робота від цього не „ постраждає ”, тобто буде виконана повністю, якісно і вчасно. Учням, які на уроці перевиконали план, домашнє завдання дозволяється виконувати вибірково, за їхнім бажанням. Це підвищує активність учнів, сприяє підвищенню темпу уроку, його щільності, і дає змогу дітям вивільнити час після школи на улюблені зайняття. Заохоченням до навчання є і нетрадиційні домашні завдання. Так, з учнями п’ятих і шостих класів ми складаємо збірку задач. Школярі самостійно складають задачі зазначеного типу. Складання задачі вимагає більш високого рівня розумової діяльності, бо для виконання цієї творчої роботи необхідне жваве уявлення, уміння фантазувати, аналізувати, співставляти тощо. З метою самоконтролю учні складають до своїх задач коротку умову і розв’язують їх, аналізуючи одержане, коректують підбір чисел так, щоб наблизити результати задачі до реального життя. Ці творчі роботи учні охоче оздоблюють малюнками і пропонують один одному для розв’язання. Інколи одну роботу виконують двоє чи троє учнів. „ Відділ технічного контролю ” ( ВТК ) перевіряє роботи, аналізуючи результати кожної задачі, надає рекомендації щодо удосконалення умови, раціональності вибору способу розв’язання, правильності добору числових даних тощо. Склад групи контролю обирають самі учні. ВТК , працюючи протягом встановленого строку(як правило на таку творчу роботу учням дається приблизно неділя ), оцінює роботи і обирає найкращі, які потім розміщуються на виставці учнівських робіт. Такий прийом дає не тільки змогу залучити школярів до вивчення математики, а й сприяє більш детальному опануванню кожним учнем конкретного типу задач, розвитку уміння уважно працювати, застосовувати на практиці набуті знання, вчить оціночному мисленню.

Під час вивчення десяткових дробів, я пропоную учням написати твір

„ Її величність Кома ”. Мета твору - більш глибоке розуміння правил дій з десятковими дробами. На уроках ми твори зачитуємо, обговорюємо, чи немає в них змістовних, математичних помилок і відзначаємо найцікавіші. Кращі твори розміщуються у виставочному куточку, щоб з ними могли ознайомитися учні інших класів.

Опанування основної властивості дробу відкриває широкі можливості не тільки для заохочення учнів до навчання, розвитку в них творчих здібностей, а й дає великі можливості для розвитку навичок аналізу, тобто для формування критичного мислення. Учні класу поділяються на групи за їх бажанням. Кожна група обирає для опрацювання одну з проблем:



Якщо чисельник і знаменник дробу поділити або помножити на одне й те саме натуральне число, то значення дробу не зміниться.

а) Чи зміниться зміст основної властивості дробу, якщо в наданому правилі замість сполучника „ і ” вжити сполучник „ або ”?

б) Чи зміниться зміст основної властивості дробу, якщо з правила вилучити слово „ натуральне ”?

в) Чи зміниться зміст основної властивості дробу, якщо словосполучення „ одне й те саме число ” замінити словосполученням „ деяке число ”?

Кожну відповідь учням пропонується ґрунтовно пояснити. Для виконання завдання учні проводять дослідження, узагальнюють свої висновки і роблять комп’ютерну презентацію своєї роботи. Учні, що не ввійшли в дослідницькі групи діляться на опонентів та експертів. На підготовку до презентації учням надається півтори – дві неділі. Обговорення відбувається на узагальнюючому уроці з теми. Такі обговорення вкрай цікаві учням, вони охоче приймають участь в роботі, що сприяє більш осмисленому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку навичок аналізу, формуванню уміння працювати в колективі, вихованню відповідальності за результати спільної роботи, формуванню первинних навичок наукових досліджень, навичок роботи з додатковою навчальною літературою, навичок застосування комп’ютерних технологій у навчанні.

Дидактичні ігри – це ще один із способів залучення до навчання, активізації пізнавальної діяльності, розвитку критичного мислення, вихованню інтересу до математики. Дидактичних ігор багато, але на уроках геометрії я дуже часто використовую таку. Для доведення теореми або для пояснення розв’язання деякої задачі до дошки викликаються 2 учня – відповідаючий, № 1, та його опонент, № 2. Перший учень починає доводити теорему. Його задача якомога вичерпаніше і ґрунтовно провести доведення. Задача другого учня – якомога більше разів поставити запитання „ чому...”. Якщо учень № 1 не зміг відповісти на запитання опонента, то відповідь на своє запитання дає сам учень № 2 і надалі він же продовжує доведення, учень № 1 задає запитання „ чому...”. Експерти оцінюють кількість і змістовність запитань, які задав опонент, точність , вичерпаність, ґрунтовність відповідей на ці запитання, ким і скільки разів було втрачено ініціативу у відповіді. До уваги береться також культура математичного мовлення, наявність чи відсутність слів-паразитів, культура спілкування. За результатами своїх спостережень експерти оголошують переможця і виставляють оцінки тим, хто брав активну участь в обговоренні.



Таку гру можна провести на різних етапах уроку: на етапі перевірки домашнього завдання, на етапі вивчення нового матеріалу після самостійного його опанування, на етапі закріплення, тощо. Якщо гра планується на етапі перевірки домашнього завдання, учні про це повідомляються заздалегідь. Отже при підготовці до уроку вони більш уважно ставляться до розгляду доведення, продумують наперед, які запитання можна поставити супротивнику. Оскільки відповіді на свої запитання необхідно знати, то така підготовка спонукає до повторення раніше вивченого матеріалу, що сприяє не тільки більш свідомому засвоєнню знань, але і формує навички самостійної роботи з підручником, уміння виділяти головне, робити нотатки, привчає критично ставитися до рівня своїх знань, прагнути більш глибоких знань, тобто формує уміння вчитися, уміння критично мислити.
Каталог: uploads -> doc
doc -> Замінено текст розділу: IV. Соціокультурна змістова лінія
doc -> Тема. Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні і порядкові. Числівники прості, складні й складені. Мета
doc -> Тема.. Старий рік поспішає на поріг
doc -> Повідомлення по темі «Будова слова»
doc -> Урок у першому класі «здрастуй, школо!» Мета: Розкрити учням поняття слів «школа», «школяр», розширювати пізнавальну діяльність дітей, формувати інтерес до навколишнього світу
doc -> Складнопідрядне речення з підрядними означальними й
doc -> Апостроф. Урок-подорож "Морська регата"
doc -> Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитаєте прислів’я ( «Герой вмирає, а ім’я його живе») Диктант 2
doc -> Урок з інтегрованого курсу


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал