Черкаський обласний інститут міністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації післядипломної освіти педагогічних



Сторінка25/26
Дата конвертації01.12.2016
Розмір7,34 Mb.
ТипПротокол
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Спортивне свято


Козацькому роду нема переводу
Мета: виховувати у дітей любов до України, повагу до національних традицій, виховувати громадян-патріотів Батьківщини, поглибити знання учнів з історії козацтва, навчити цінувати традиції військового чину; виховувати кмітливість, сміливість, силу;

Інвентар: аудіозапис гімну України, спортивні м’ячі, канат, мішки, стійки, надувні кульки, картки зі словами, кеглі, обручі, картки з запитаннями.

Для проведення свята необхідно:

  • у кожному класі вибрати команду хлопців;

  • обрати капітана;

  • назвати команду відповідно до теми свята;

  • обрати суддів змагань з учителів, які присутні на святі.

Хід заходу

Ведучий 1. Історія України - це значним чином історія визвольних воєн та Запорозького війська. Зі зброєю в руках починали наші предки історичне минуле, коли

організовували свою державу над Дніпром та визначали її кордони від Чорного моря до північних лісів і від Карпат до Кавказу.

Ведучий 2. Зброєю захищались ми від татаро-монгольської навали і не одне сторіччя грудьми закривали Європу від нашестя варварів, боронилися від нападів турків та поневолення поляків. А козацькі походи Чорним морем до Туреччини здобули нації лицарську славу.

Ведучий 1. Служити в козацькому війську вважалося найпочеснішою справою: матері гордилися синами, а ті відзначалися мужністю, хоробрістю та іншими хорошими рисами.

Сьогодні ми зібрались в цьому залі, щоб сказати, що ми гідні слави наших предків, що є ще порох у наших порохівницях. Щоб переконатися, що ми нащадки славного козацького роду. Що в наших жилах тече кров сміливих, завзятих, розумних людей-вільних козаків.


Лунає державний Гімн України.


1-й учень.

Ми є діти українські -

Український славний рід!

Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне-хай нам буде

Найдорожче і святе!

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

2-й учень.

Я маленька українка -

Треба всім це знати!

Українець є мій тато,

Українка мати.

Українкою вродилась!

Усі в моїй родині -

Козацького роду.



3-й учень.

Ось стою я перед вами,

Скажете, що не козак?

Я козак у мами й тата,

То й у вас хай буде так!

Не біда, що бракує вусів,

Оселедця нема.

Запорожцем зовуся, друзі, я недарма!



4-й учень.

Ллється сталь промениста.

Хто зварив її так?

Я козак запорізький!

Запорізький козак!

Проти чорного війська -

Буду перший з атак!

Я козак запорізький!

Запорізький козак!


Ведучий 1. Запорізькі козаки були характерними представниками свого народу: середнього зросту, ставні, плечисті, міцні. Від лютої спеки і степового повітря смагляві. З довгими вусами і розкішними оселедцями на потилиці і вічно з люлькою у зубах. Одяг у них був однаковий і однакового кольору: жупан, черкеса з вильотами, пояс, чоботи-сапянці, шапка-чапардинка, а на свята одягали дорогі червоні жупани з шнурками і китицями.

Ведучий 2. Любили козаки свободу, були сильними, кмітливими, витривалими, любили повеселитися, шанували гумор. Сьогодні разом з вами ми побуваємо на Запорізькій Січі, у вольниці козацькій. Судді будуть оцінювати вашу силу і спритність, вашу повагу до товаришів, почуття гумору і кмітливість. (Ведучий представляє журі.)

1-й учень.

Гей, ви козаченьки,

Вітер в чистім полі -

Научіть нащадків

Так любити волю.

Крутобока наша доля,

Не вода в ній - кров тече,

Козаку найперше-воля,

Козаку найперше-честь.

Гей, ви, козаченьки,

Спомин з м’яти-рути,

Научіть минулу славу

Повернути.

2-й учень.

Готуйтесь на старт!

Хто в спритному бою переможе,

Тому на вірнім путі,

Тому в упорнім труді

І у важкій боротьбі,

Сила і спритність завжди допоможе !


Ведучий 1. А зараз проведемо змагання, щоб визначити, хто з вас найбільше схожий на козаків.

Конкурс 1 «Тягни бука».

Умови конкурсу: у конкурсі беруть участь по двоє хлопців з кожної команди по черзі. Вибирають посередника, який слідкує за дотриманням правил. Учасники сідають на підлогу або на землю, впираються підошвами один в одного, беруться за палицю і тягнуть її. Кожен намагається відірвати суперника від землі і перекинути через себе.

Правила гри

1. Тягти палицю починають за сигналом посередника.

2. Переможцем вважається той, хто зумів заставити суперника відірватися від землі або випустити палицю з рук.

Ведучий 1. Відомо, що козаки успішно займалися рибальством, мисливством, торгівлею. Дніпром возили на продаж свіжу та солену рибу, мед, боброве, лисяче та вовче хутро. Тож наступний нашим конкурсом буде:

Конкурс 2 «На ярмарок».

Умови конкурсу: команди стоять на лінії старту. Перед гравцями на відстані 12-15м лежать обручі, а в них-по кілька м’ячів. Капітани команд тримають у руках мішки. За сигналом перші гравці підбігають до свого обруча і кладуть у мішок м’ячі, з мішком за плечима оббігають свою команду, повертаються назад і викладають усі м’ячі в обруч. Мішок передають наступному учасникові.

Помилки: гравець не оббіг свою команду, під час бігу не тримав мішок за спиною, неакуратно виклав м’ячі, внаслідок чого вони викотилися з обруча.

Ведучий 2. Про існування запоріжців та про землі, які вони вперше заселили, довідуємося від українських літописців. Зокрема, Г.Грабянка вказує, що «поляки… прийшли у землю Київ і українські краї 1340 року, через певний час усіх людей, які там жили, обернули в рабство, але ті з них, котрі здавна вважали себе воїнами, котрі навчалися володіти мечем і не визнавали за собою рабського ярма, стали самочинно селитися біля Дніпра».

Ведучий 1. Польський король Сигізмунд І подарував козакам у вічне володіння землю біля порогів, угору й униз по обидва береги Дніпра, щоб вони гальмували напад татар і турків на російсько-польські землі. Козацтво уторилося внаслідок постійної боротьби українського народу проти феодальної Польсько-Литовської держави та турецько-татарської агресії.

Конкурс 3 «Веселі змагання».

Умови конкурсу: з пояса учасника звисає мотузка, на кінці якої картоплина. На підлозі перед учасником надувна куля. Завдання гравців-енергійними рухами тулуба пересувати кулю вперед і забивати її у ворота (вертикальний обруч). Перемагає учасник, який першим заб’є надувну кулю в обруч.

Ведучий 2. Слово «козак» має тюркське походження й означає вільну, незалежну та озброєну людину, котра поруч із господарськими заняттями була в постійній готовності для оборони рідної землі від загарбників. Козаки називались «запорізькими», бо їх головні центри розташовувались нижче від Дніпровських порогів, за порогами. Запорожці посідали невелику частину того широкого простору і землі, котрий колись належав європейським скіфам….

Дев’ять порогів тяглись Дніпром від сучасного Дніпропетровська й Запоріжжя. Успішно пройшовши всі пороги, подорожні причалювали біля острова Хортиця. Досягнення Хортиці означало, що і надалі шлях буде вільний від кочівників.



Конкурс 4 «Знавці історії українського козацтва».

Команди відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.



Запитання

  1. Що означає слово «козак»? (вільна людина)

  2. Як називались хатки, у яких жили козаки? (курінь)

  3. Як називається козацька зачіска? (чуб)

  4. Під яким ім’ям відомий Дмитро Вишневецький в уснопоетичних творах? (байда)

  5. Як називалися козацькі човни? (чайки)

  6. На якому острові розмістилася Січ? (на Хортиці)

  7. На кого нападали козаки? (на турків і татар)

  8. Хто командував Січчю? (кошовий)

  9. Символ влади? (булава)

  10. Український народний інструмент? (кобза)

  11. За чиїм наказом було зруйновано Запорізьку Січ? (Катерина ІІ)

  12. Як називалася рада, в якій брали участь не лише козаки, а й селяни та міщани? (чорна)

Ведучий 1. «Столицею» козаків була Запорізька Січ. Назва «Січ» походить від слова «сітки» й означає укріплення з дерева та хмизу. Поруч із цією назвою вживалося слово «кіш», що означало військову ставку, місцезнаходження отамана. Пропоную показати свою спритність та витривалість у грі.

Конкурс 5 «Бій вершників».Умови конкурсу: у грі беруть участь учасники команд. Гра сприяє розвитку м’язової сили. Гравці розраховуються на перший-другий. Перші номери -«вершники», другі-«коні». «Вершники» сідають на «коней» (на плечі, обхопивши ногами тулуб). Команди наближаються одна до одної, і, за сигналом, «вершники» намагаються скинути своїх суперників із «коня». Виграє команда, в якій на «конях» залишиться більше «вершників».

Вказівки до гри

Гравці, які виконують ролі «коней», не мають права допомагати «вершникам» руками.



  • Гра має часове обмеження (5-6 хв).

  • Після першого туру гри «вершників» і «коней» слід поміняти ролями.

Ведучий 2. Чисельність козаків на Січі часто перевищувала 15-20 тис., під час бойових дій-до 200 тис. осіб. Вступ до Запорізького козацтва був дуже простим. Після ствердної відповіді на запитання: «У Бога віруєш?», козака питали вже жартома: «Горілку п’єш?», після чого новачок ішов до будь-якого куреня. Козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід сонця і йшли на річку купатися. Вдихали свіже повітря на повні груди, вибігали босоніж на росисту прохолодну траву виконувати фізичні вправи-пробуджувати свій організм від сну. Запорізьке військо славилось високою боєготовністю і військовою майстерністю, воно було регулярним і щодня займалося бойовою підготовкою.

Конкурс 6 «Розминка».

Умови конкурсу: команди вишикувані в шеренги. Перед кожною з них встановлено по 2 стійки на відстані 50-60см. За сигналом гравці кожної команди по черзі швидко пробігають між стійками і знову шикуються в шеренгу на протилежному боці майданчика. Перемагає команда, яка першою закінчить шикування.

Варіанти гри:

  1. Пробігати можна через обруч (вертикальне положення).

  2. Гравці пробігають під гімнастичною палицею, закріпленою на певній висоті (на сидінні або спинці стільців).

Ведучий 1. Козаки були вправними воїнами, вони тренували пам'ять, зір, слух. А яка у вас пам'ять? Команди отримують аркуші паперу, на кожному з них написано 25 слів. Через 1хв представник від кожної команди має пригадати якомога більше з цих слів.

Ведучий 2. Ніщо не минає безслідно, в кожному з нас живе минуле, і ми несемо його в майбутнє. За повсякденними клопотами, а також через брак знань про історію свого народу, ми часто не відчуваємо й не усвідомлюємо глибини національної спадщини.

Сьогодні ми ознайомилися ще з однією сторінкою історії України - запорізьким козацтвом. Хотілося, щоб ця тема вас зацікавила і через віки дійшов до вас шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит навальних ординців, бій між життям і смертю, між минулим і майбутнім нашого народу.



Ведучий 1. Позмагалися на славу,

Всі були в напруженні,

А чи варто виявляти

Переможця, друзі?



Слово для оголошення результатів надається журі.

Нагородження переможців та призерів дипломами та цінними подарунками.


1-й учень.

Але наша воля, наче маків колір,

І ранкове сонце виплива з дібров.

Козацькому роду нема переводу,

Козаки в колисках виростають знов.

2-й учень.

Козак-герой народу України.

Козакувати-справа непроста.

Коли державу побудуємо з країни,

Красою засіяла слава золота.

3-й учень.

Скільки б не грались,

А завершувати час!

Найкращі побажання

Всі прийміть від нас.

4-й учень.

І у вас, і у нас

Хай все буде гаразд.

Щоб ви і ми здорові були.

Низький вам уклін!

Щастя і здоров’я

Зичимо всім!


Ведучий 2. Усім, хто прийшов до нас на свято, хочемо від душі подякувати, побажати здоров’я, щастя, успіхів у навчанні. Будьте патріотами України, як наші козаки!

Ведучий 1. Нехай знає рідна мати-вільна Україна:

Козаки ми ще малі-зате згідна зміна.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, - козацького роду!




Яковенко І.М., керівник

факультативу «Народознавство»
ТЕАТРАЛІЗОВАНЕ ДІЙСТВО

«АНДРІЮ, ДАРУЙ НАМ НАДІЮ...»

На сцену виходять ведучі.
1 ведучий. Україна... Рідний край... Золота, чарівна сторона. Земля, застом заквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її лани широкі, гаї зелені, про тихі ріки та озера.

2 ведучий. Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини..

Є країни великі й малі,

Та найкраще завжди – Батьківщина.



1 ведучий. І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна!



1 ведучий. З давніх-давен наша Україна славиться величними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

2 ведучий Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія, або ж як називають у народі – Калита. Свято припадає на 13 грудня і є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.

1 ведучий. За церковними легендами, Андрій був одним із дванадцяти апостолів Христа. Дійшовши до Києва, він поставив там хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте, на них засяє божа благодать». А згодом тут було встановлено Андріївську церкву.

2 ведучий. День Андрія Первозванного – найцікавіший. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією. З давніх-давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю – дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

1 ведучий. Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям.

(Тихо лунає музика)

2 ведучий.

Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас на Україні?

Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату.

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці.




Святково прибрана світлиця. На столі – глечики, миски.

У дворі – господиня з кошиком зустрічається з молодицею
Молодиця. Добрий день, Тетяно! То що, цю зиму вечорниці до твоєї хати перебралися?

Господиня. Та дівчата так же просили. А що тут такого? Нехай молодь повеселиться.

Молодиця. А я думаю, що будуть у тебе не вечорниці, а одне сороміцтво.

Господиня. І звідки ж така мудра думка у твою дурну голову влізла? Чи через вухо?

Молодиця. А хоч би й так. Надька Михайлова казала, Олена Андрієва, Вірка Василева, і геть усі...

Господиня. Чим же я вашим бабським язикам не догодила, що полову за вітром розносять?

Молодиця. А тим, що нас не кликала. Хіба ми тобі хату пересидимо. Ще б і молодим лад дали. Бо то молоде, дурне, хіба ж вони знають до пуття, що таке вечорниці? А гадання? Кажу тобі, що це будуть не вечорниці, а сороміцтво!

Господиня. А мені ваші чоловіки хати не перевернуть за ваші посиденьки?

Молодиця. Коли це ти така ляклива стала? Ми з своїми чоловіками самі раду дамо, не бійся.

Господиня. Невже ж так кортить молодість згадати?

Молодиця. Ой, кортить!

Ой, коли ж той вечір буде,

Що багато хлопців буде,

І великих, і малих,

І розумних, і дурних,

І убогих, і багатих,

Щоб було з ким жартувати.



Господиня. Ех, скинути нам би років по 10...

Молодиця. Та ми ще нівроку, ще й дівчат можемо навчити, як хлопцям голову крутити!

Господиня. Я біжу, бо роботи ще маю багато. А ви ж приходьте!

Молодиця (виходить). Нас двічі просить не треба!

Господиня (порається біля столу). Де ж це ті дівчата, уже й стемніло, а їх немає. Вже й вечеря готова. Не та молодь тепер. От ми було дівували... Як зачуєш було вечорниці, то аж тини тріщать. Зранку ще біжимо, готуємося, бо ж хлопці прийдуть. А тепер... От чекають, доки ніч настане. Сяду, спочину хоч.
Лунає українська народна пісня «Несе Галя воду».
1 дівчина. Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині.

Чи веселі вечорниці в нашій Україні?

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хаті будуть вечорниці.

2 дівчина. А чи можна до вас завітати на вечорниці? Де ваші ключі?

Господиня. На горищі, у вівсі, щоб заміж повиходили усі.

3 дівчина. Спасибі, з Калитою будьте здорові.

1 дівчина. Які пахощі, напевно, все смачне.

Господиня. Смачне – то воно смачне, але основної страви – калити – ще нема. Сьогодні ж Андріїв вечір , а найвеличніша ознака його –калита.

2 дівчина. (входить з оберемком дров). Добрий вечір. А я дров принесла, що піч розтопити.

Господиня. Оленко, переклади полінця, поворожи собі.

2 дівчина. Ой, дівчата, мені страшно.

3 дівчина. Не бійся, від долі нікуди не втечеш.

2 дівчина (перекладаючи дрова). Вдівець, молодець, вдівець, молодець.

Господиня. От бачиш, доля до тебе милостива. Дано тобі вийти заміж за молодого парубка.

Пісня «Ой у вишневому садку»

4 дівчина (вбігає). Ой, ледь вирвалася. Мати к-кажуть: «За ворота й назад», нічого навіть слухати не хочуть.

1 дівчина. Що то за гуляння, що з-за воріт вертання.

2 дівчина. Як гуляти, то гуляти – три дні дома не бувати.

Молодиця. Ага, ти спитай свою мамцю, коли вона з вечорниць додому поверталась? Та її мати так лупцювала, що на весь куток було чуть.

4 дівчина. А-а, про мене хай і б’ють і лають, а я не залишу вечорниць.

Молодиця. Ага, ага. Видно, що хорошої матері дочка.

Молодиця. А чого це ти, Одарко вдосвіта попід плотом на чотирьох лазила?

1 дівчина. І нічого не лазила.



Молодиця. Ага, то було щось подібне до тебе. Я ж на базар раненько бігала, та бачила.

1 дівчина. Носить вас нечиста сила зранку попід плотами.

Господиня. Одарко, то може ти коноплі засівала?

1 дівчина. Та коноплі. Але ж треба, щоб ніхто не бачив, а то вся ворожба пропала.

Молодиця. Та я ледве не вмерла. Біжу, ще темно, коли за клунею щось темне лазить: «Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію, димкою волочу, бо дуже заміж хочу». Дивлюсь: пес – не пес, людина – не людина, я й присіла з переляку. Придивилася, а воно ж Одарка.

1 дівчина. Я ж сіяла коноплі попід тином, а потім назбирала в пригірщ снігу, як велить стародавнє ворожіння, внесла до хати і, коли сніг розстанув, полічила скільки ж насінинок потрапило в жменю – парна кількість чи ні.

2 дівчина. Та тебе, Одарко Микола і без конопель візьме. Тільки за тобою і несе очима.

Молодиця. А коло тебе, Марійко, вся вишня чого обскубана? Невже заміж хочеш? А не зарано?

3 дівчина. І все ви, тітоньки, бачите. Чи вам більше роботи нема, як за нами дивитися?

Господиня. А ти не огризайся до старших. Я колись на Катерини всю вишню обламала, поставила у воду – вона до Різдва й розцвіла. А я в м´ясниці й заміж вийшла. І надівуватися не встигла.

5 дівчина. Може, почнемо ворожити? Вже ж зовсім темно.

Господиня. Сідайте до столу і почнемо. Давайте погадаємо на тарілках.
(Під тарілку кладеться квітка, перстень, ключ, лялька, чарка, гроші). Дівчата по черзі витягають речі, а господиня коментує: квітка – ще походиш в дівках, лялька – зрадить тебе твій милий, ключі – бути тобі доброю господинею, перстень – скоро буде весілля, чарка – оковиту буде милий полюбляти, гроші – багатий буде.
1 дівчина. А давайте, розкладемо папірці з іменами, побачимо, як наших чоловіків буде звати.
(У мисці викладають папірці з іменами хлопців, по черзі із заплющеними очима витягають , витягаючи ім’я, говорять:

Ворожу осібне,

На життя пригідне,

Ворожу на саму себе

І... на тебе.)


Молодиця. А за мого дівування були такі, що викликали духів.

1 дівчина. А як то можна викликати духа, Мабуть, злий приходив?

Молодиця. О 12 годині ночі ставали перед дзеркалом, запалювали свічку і говорили: «Суджений, ряджений, явись до мене, жаданий!» І в дзеркалі з’являється обрах хлопця.

2 дівчина. А голос було чути? Чи нічого не говорив?

Господиня. Були й такі, що голос чули. Запитає дівчина, чи скоро заміж вийде, а голос промовляє: «Ви-и-и-и-и-йдеш!». А голос такий, наче з-під землі.

3 дівчина. Ой страшно, аж волосся дибки.

Господиня. А тепер знімайте чобіт з лівої ноги. Переставляйте чоботи до порога, котра перша стане на поріг – та першою і заміж вийде.

Молодиця. А тепер, станьте на поріг, стукаючи ложкою об ложку спитайте: «Доле, де ти?» Як почуєте сміх чи пісню, то добра буде доля. А хто буде виходити на вулицю, то не забудьте спитати перехожого ім’я, так і судженого буде звати.

Виконується обряд.

3 дівчина. А мій чоловік буде Якимом зватися.

4 дівчина. Тю, дурна, та у нас всього два Якима на село: одному два роки, другому 70. Хоч дід того року овдовів, чим не жених?

5 дівчина. Дівчата, а давайте так погадаємо. Кинемо хустки в миску і підкинемо її. Чия хустка випаде першою, та дівчина найперша заміж піде
Ворожіння з хустками.

6 дівчина. Пані господине, подайте мені копистку, піду на доленьку свою поворожу.

(Підходить до порога, стукає кописткою, говорить: «Туку, туку кописткою, де я буду невісткою? Загавкай собако, в якій саме стороні» . Прислухається)

Вбігають Триндичиха і Ткачиха.

Ткачиха. Ой, Боже кумонько! Утопився! Їй-богу, утопився! От, щоб я з цього місця не зійшла, коли не втопився.

Триндичиха. Що ж я, брехуха яка? Хіба я в кого-небудь корову вкрала? Чи кому наврочила, що мені не ймуть віри? От, щоб мені води не захотілося пити, коли стара Переперчиха не бачила на власні очі, як повісився коваль!

Ткачиха. Коваль повісився! Скажи краще, щоб тобі горілки не захотілося пити! Треба бути такій божевільній, як ти, щоб повіситись! Він утопився! Утопився в ополонці! Це я так само знаю, як те, що ти оце була у шинкарки!

Триндичиха: Соромнице! Бач чим дорікати! Мовчала б, негідниця!

Хіба я не знаю, що до тебе дяк ходить щовечора!



Ткачиха. Що дяк, до кого дяк? Шо ти брешеш? Відчепись од мене, сатано? Ах ти ж паскудо, бий тебе сила Божа?

Триндичиха. Що, ти нам мене отаке верзеш, зараз я тобі всі патлі вискубу, язика одірву, щоб знала, як брехати, ось тобі...
Виходить господиня.

Господиня. Кумоньки, заспокойтесь, що верзете в такий день, знову посварилися. Ходімо краще до нас на вечорниці.
Здалеку почувся спів хлопців. Українська народна пісня.

1 Дівчина . Хлопці йдуть, хлопці йдуть.

1 Хлопець . Пустіть до хати.

2 Дівчина . Гарненько попросіть.

1 дівчина. Агов, хто такий.

2 хлопець. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати.

3 дівчина. Не пустимо до хати, бо дуже вас багато.

3 хлопець. Пустіть ліпше, бо буде гірше.

4 дівчина. А ми візьмем рогатини, поламаєм ваші спини.

4 хлопець. Бігла курка ряба, перебита нога,

Хто, хто перебив?

Чотири лозини, п’ята палка,

Виходь до нас, Наталка!



5 дівчина. Назарко, Назар пішов на базар.

Купив порося, воно вирвалося.



5 хлопець. Дівчатонька, голуб´ятонька, ми прийшли не битися, а миритися, пустіть.

Господиня. Гаразд. Заходьте.

6 хлопець. З вашої ласки, дозвольте хату звеселити.

Господиня. Заходьте, звеселяйте. Добрим людям моя хата завжди відкрита.

1 хлопець. А де ваші ключі?

Господиня. На горищі, за засіками, що ви скоро стали чоловіками.
Хлопці всі заходять.

2 хлопець. Добрий вечір, з Калитою будьте здорові!

Господиня. Спасибі

3 хлопець. А як тут дівчата, без нас не сумували?

6 дівчина. І не збирались.
Дівчата беруться за вишивання. Тихо співають.

Господиня. Хлопці, добрі молодці, розкажіть, де ви були.

4 хлопець. Розкажи – но, Назаре, як ти втікав від дядька.

5 хлопець. А що в дядька особливого? В дядька собака п’яний в червоних штанях лежить на санях, а я хотів штани зняти, щоб хазяїну віддати.

6 хлопець. Ага, як би собака п’яний, то не були б штани рвані!

1 хлопець. А я ніяк не можу забути, як Антін в дядька козу вкрав.

2 хлопець. Антон козу веде,

Антонова коза не йде.

Він її уздою-

Вона його гузою.

Він її віжками,

Вона його – ріжками.

Його дід догнав і козу відібрав.

1 дівчина. Ой-ой-ой. Найшли чим похвалитися. Від діда насилу втекли.

3 хлопець. Хлопці на вулиці, дівчата в світлиці,

Сидять, плещуть язиками, роблять вечорниці.



4 хлопець. Не в´яжуть, не шиють,

Не прядуть, не печуть,

А говорять небилиці.

Про Микиту із села,

Про Івана із млина.

Вигадують різні небилиці,

Як ростуть грушки на вербиці.

2 дівчина. Що правда, то правда, бо підсліпкувате не добачить, а глухувате не дочує.

5 хлопець. Дівчино, Оксано! Відгадай загадку. Як вгадаєш – вийдеш заміж, не вгадаєш – погуляєш.

Дівчата (хором). Давай.

6 хлопець. Що буде з козою, як їй сім літ мине? (Піде восьмий)

1 хлопець. З якої миски не можна наїстися? (з дірявої)

2 хлопець. Куций Степан по хаті скакав? (Віник)

3 хлопець. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Корова)

4 хлопець. Ну досить, а то так усі заміж і повистрибуєте, краще давайте заспіваємо.
Звучить пісня «Насіяла конопель».

5 хлопець. Мені цю ніч приснився дивний сон.

6 хлопець. Сон рябої кобили? (сміються). Ти краще дай відповідь на таке питання? Чому жінка створена з ребра Адама?

1 хлопець. Та це ж єдина кісточка, яка не має мозку.

2 хлопець. Мене звати Іван. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо – невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – нічого не побачиш. А що вже худоби – і павуки, і комахи, і мухи, а що вже мурашок... Чим же я не жених.

Молодиця. Та куди вам ще до женихів!? Мій пес і то за тебе кращий!

6 дівчина. Ну й жених! А що вже походка: одна нога косолапа, а друга коротка.

3 дівчина. Очерет густий, та надуткуватий,

Гарні хлопці на натуру, та придуркуваті.



4 дівчина. Ми ж думали гарбузи – воно гарбузиння,

Ми думали – парубки, воно чортовиння.



3 хлопець. А ваша Хівря проста, наїлася проса. Туди-сюди повертається, з неї просо висипається.

Господиня. Ну і язики у вас гострі, як ножі.

4 хлопець. Ну й справді, чим же я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Уже за що не візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю: обідав би до самого вечора. Вибереш мене – горя не знатимеш.

5 хлопець. А моя мати кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б жінку, як я. А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивись, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, вичеши... можна і під вінець шкандибати. А цілуватися.... То я готов і зараз.

Господиня. Вечорниці... Скільки радощів від них колись було. Минулося моє. Тепер тільки милуюся молодятами. Ой стривайте! А сьогодні так і не прийшла Катерина на вечорниці? Не слухала Катерина ні батька, ні неньки....
Інсценізація уривка з поеми «Катерина» Т.Г. Шевченка.

Автор. Сидить батько кінець стола,

На руки схилився;

Не дивиться на світ божий, тяжко зажурився.

Коло його стара мати сидить на ослоні.

За сльозами ледве-ледве вимовляє доні:

Мати


Що ж весілля, доню моя?

А де ж твоя пара?

Де ж світилки ж дружечками,

Старости, бояри?

В Московщині, доню моя!

Іди ж їх шукати,

Та не кажи добрим людям,

Що є в тебе мати.

Проклятий час-годинонька,

Що ти народилась!

Якби знала, до схід сонця

Була б утопила...

Здалась тоді б ти гадині,

Тепер – москалеві....

Доню моя, доню моя,

Цвіте мій рожевий!

Як ягідку, як пташечку,

Кохала, ростила

На лишенько.... Доню моя,

Що ж ти наробила?

Оддячила!...Іди ж, шукай

У Москві свекрухи.

Не слухала речей моїх,

То її послухай.

Іди, доню, найди її, найди, привітайся,

Будь щаслива в чужих людях,

До нас не вертайся!

Не вертайся, дитя моє,

З далекого краю...

А хто ж мою головоньку без тебе сховає?

Хто ж заплаче наді мною, як рідна дитина?

Хто посадить на могилі червону калину?

Хто без тебе грішну душу поминати буде?

Доню моя, доню моя, дитя моє любе...

Іди од нас....



Каталог: Vuxovna robota
Vuxovna robota -> Технологія портфоліо в інклюзивному класі
Vuxovna robota -> Перспективний план атестації керівників та заступників навчальних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів району
Vuxovna robota -> Освітня розвиваюча технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною «Радість розвитку»
Vuxovna robota -> Тема досвіду Створення виховного середовища, сприятливого для становлення зростаючого патріота України Адреса досвіду
Vuxovna robota -> Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
Vuxovna robota -> Закон України Про дошкільну освіту Стаття Законодавство України про дошкільну освіту
Vuxovna robota -> Формування у дітей дошкільного віку здорового способу життя
Vuxovna robota -> Закон України «Про охорону дитинства»
Vuxovna robota -> Виховання працелюбності у дітей
Vuxovna robota -> Навчально-методичний посібник для корекційних педагогів та соціальних працівників київ 2006 Всеукраїнська громадська організація „Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал