Черкаський обласний інститут міністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації післядипломної освіти педагогічних



Сторінка21/26
Дата конвертації01.12.2016
Розмір7,34 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26
ТЕМА. «Мій рідний край, моя ти Україно!»
Мета. Розширити знання учнів про державні символи Батьківщини, по нашу державу – Україну. Формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.
Обладнання. Карта України, зображення Державного Герба та Прапора України, запис Гімну України, вірші поетів: В.Симоненка, Ю.Рибчинського, М.Хоросницької, Л.Костенко, О.Олеся, Р.Купчинського.
Епіграф. Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.


Хід уроку.

І. Вступне слово вчителя.

Через віки і бурі лихоліть

Залишили нам пращури легенду.

І ви її, будь ласка, збережіть

Перекажіть онукам, друзі милі!

Сьогодні у нашій країні свято Науки і Знань. Свято веселе й чудове, бо ми живемо у вільній і незалежній Україні, де всі діти й дорослі мають право на навчання, на одержання потрібних знань. У цей вересневий день тисячі дітей і дорослих в Україні сядуть за парти, щоб навчатися. Бо ж ми прийшли у третє тисячоліття – вік наукового і технічного прогресу, коли без знань, без науки не обійтись жодному з нас. Кожен може досягти своїх вершин у житті. Усе це нам дає наша держава.



Учень. Моя Україна – широкі простори:

Поля і левади, долини і гори…

Молитва і пісня, і слово натхненне, -

З чого почалась Україна для мене?...

Чи з пісні тієї, що в небо злітає,

Чи з рідної мови, що звуками грає,

А чи з «Отче нашу», що мати навчає?...

Учениця. Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси –

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є, - дорога, явори, -

Усе моє – все зветься Україна.



Вчитель. Колись давно Бог створив народи і кожного наділив землею. Наші ж предки кинулися пізніше, і землі їм вже не дісталося.

От вони і прийшли до Бога. Дізнавшись, чого до нього прийшли, запропонував їм Бог чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть інші народи». « Ну тоді я вам дам ту землю, що залишилася для раю. Там є все: ріки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні – належатиме ворогові».

Пішли наші предки на ту землю. Оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

Сьогодні Україна – незалежна суверенна держава. І, як належить, має власні державні символи. Символи – це знаки, умовні позначення чи предмети, які характеризують державу, відображають її історію, традиції, побут, прагнення народу.

У ст.20 розділу І Конституції України записано: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України».

Учень.


Україна – це небо блакитне,

А в тім небі – зірки золоті,

Сяють нам з високості привітно

Ці два кольори, ніжні й прості.

Україна – це жовта пшениця

І блакитні волошки у ній.

Гей, як любо кругом – подивитися! –

В тій країні коханій моїй!

Угорі – небозвід оксамитний.

А внизу – колосисті поля.

Край вітчизняний, край наш привітний –

Рідне небо і рідна земля.



Вчитель. Що означають слова «батьківщина», «вітчизна»? сказати у відповідь: «Це моя країна», - значить сказати мало. Це однаково, коли б сказати про кого- небудь «людина» і більше нічого не додати.

Важко визначити, що таке батьківщина в кількох словах. Адже в це слово люди вкладають широкий зміст, маючи на увазі і країну, де вони живуть, і все-все, що стосується цієї країни.

Ніколи не перерахувати всього, про що думають люди, вимовляючи слова «наша батьківщина», «моя вітчизна». Всі безмежні простори країни, всі гори і річки, всі долини й озера, всі квітучі поля і пустелі – все це наша з тобою Батьківщина.

Її зими і весни, кожна осінь і кожне літо – це також наша вітчизна.

Люди, які живуть у нашій країні, їхня мова, їхні звичаї, їхній характер, їхні пісні – це теж Вітчизна.

Все, що колись відбувалося на нашій землі, всі радощі і горе, битви і перемоги – наша Батьківщина.



Учень.

Є багато країн на землі,

Є в них озера, річки і долини,

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.



Учитель. Наша держава має національні символи, які люди шанують і бережуть. Герб нашої держави України – тризуб – має глибокі корені в історії українського народу, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого (980-1015рр.). тризуб зберігся на золотих і срібних монетах Володимира й інших пам’ятках культури. Протягом століть був поширений в усіх князівствах Київської Русі як символ князівської влади.

Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєво творчих енергій, що і хрест: Мудрість, Знання і Любов, які виходять з одного для всіх джерела. Тризуб широко шанується в Індії, Ірані та в інших народів. Так що ми можемо пишатися нашим гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені.

Прапор України також має вікові корені: чисте небо – символ миру (синій колір) та пшеничне поле – символ достатку і працелюбності (жовтий колір).

Таким чином, і герб у вигляді тризуба, і синьо – жовтий прапор України є символікою загальнонаціональною, яку повинен шанувати кожний громадянин України.

В основу сучасного державного Гімну України покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна». Послухайте, будь ласка, його мелодію. (Звучить мелодія Гімну).

А зараз послухайте казку про нашу державу.



Україна

В одному царстві жила дівчинка. Очі в неї були, немов блакить неба, волосся, наче колосся пшениці. В косу вона вплітала жовту або блакитну стрічку, на голові носила віночок з духмяного чебрецю, запашної рути - м’яти і кетягів калини, а вмивалася росою любистку. Дівчина любила слухати спів соловейка й залюбки йому підспівувала. Звали красуню Україна.

Все було добре, поки не з’явився злий і страшний змій. Він ненавидів добрих співучих людей і хотів, щоб йому всі підкорилися. А наша дівчина дуже любила волю, їй подобалося бігати полем і радіти сонцю. Щоб вона не будила лютого змія своїми піснями, він підстеріг красуню, схопив її і кинув до темниці.

Це побачив соловейко. Птах полетів і в піснях розповів про лихо. Люди співчували дівчинці, але не знали, як їй допомогти. Та знайшовся хлопець на ім’я Сміливець. Він вирішив врятувати Україну. Юнак вирушив до змія. Билися вони не один день і не одну ніч – сили були рівними. Раптом почулася чудова мелодія, що лунала з темниці. Ніжний, мов шовк, спів додав парубкові сили. А змій, навпаки, не міг втримати такої гарної пісні – сили його покинули, і він упав переможений на землю.

Сміливець і Україна покохали одне одного й одружилися. Жили вони довго й щасливо і нажили дітей – добрих, щасливих, вродливих та співучих.

Мова нашого народу теж співуча, мелодійна.



Учень.

Мова, наша мова – мова кольорова,

В ній гроза травнева й тиша вечорова.

Мова, наша мова – літ минулих повість.

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова: мрійнику – жар-птиця

Грішнику–спокута, спраглому–криниця,

А для мене, мово, ти мов синє море,

У якому тоне і печаль і горе.

Мова, наша мова – пісня стоголоса,

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

Нею марять зими, нею кличе літо.

В ній криваві рими й сльози Заповіту.

Я без тебе, мово, – без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

Як вогонь у серці, я несу в майбутнє.

Невгасиму мову, слово незабутнє.



Вчитель. Мені дуже хотілося нашим сьогоднішнім уроком запалити у ваших сердечках хоча б маленький вогник гордості за те, що ви українці. Саме вам, діти, доведеться вивчати, берегти, шанувати і вивершувати те, що надбане нашими пращурами. Хай буде щасливою ваша дорога!

Будьте горді, чесні, розумні, любіть свій рідний край!

Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя, але ніколи не старітиме наша квітуча земля, адже її майбутнє у ваших руках.

Будь вічно молода й благословенна, радуй нас щасливими голосами дітлахів, золотою пшеницею, синім небом, наша рідна земле!



Звучить пісня «Виростеш ти сину» сл. В.Симоненка, муз. А.Пашкевич).


ЕКСКУРСІЯ В ПРИРОДУ «ЗНАЮ, ЛЮБЛЮ, БЕРЕЖУ»

Мета. Ознайомити учнів із рослинним та тваринним світом рідного краю. Сприяти вихованню любові до природи, формувати навички правильної поведінки в лісі.

Обладнання. Твори: С.Павленко «Двоколірний вірш», Г.Малик «Зламана гілка», Н.Кучерява «Не шукай – мене більше нема», Л.Костенко»Мене ізмалку люблять всі дерева», В.Бутрім «Мати й мачуха», «Легенда про лелеку», «Кріт».
Хід екскурсії

І. Організація учнів до екскурсії.

ІІ. Обговорення плану екскурсії, мети і завдань під час екскурсії.

ІІІ. Повторення правил поведінки.

ІV. Заняття на повітрі.

Бесіда за змістом віршів. (Див. додаток.)



V. Цікаве про погоду.

Фізкультхвилинка. (Рухливі ігри на повітрі)

VI. Читання легенд Валентини Бурім про рослини і тварини.

VII. Хвилина повідомлень.

VIII. Підбиття підсумків екскурсії на природу.
Матеріали, які можна використати під час екскурсії

Правила поведінки на природі:

1. Кожна травинка, кожен зелений листок виділяють у повітря кисень, без якого не можливе життя на Землі. Не топчи траву, не ламай гілки дерев і кущів. Не дозволяй робити це іншим.

2. Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити – роки. Не ламай дерев, не пошкоджуй їхню кору. Не збирай березовий сік. Це шкодить дереву.

3. Не рви в лісі, на лузі квітів. Нехай краса залишається в природі. Окрім того квітковий нектар – це сніданок для комах. Пам’ятай, що букети можна утворювати лише з тих квітів, що вирощує людина.

4. Їстівні ягоди і горіхи збирай так, щоб не пошкодити гілочок. Не зривай грибів, а обережно зрізай ніжку. Не знищуй отруйних грибів. Вони можуть бути ліками і їжею для лісових мешканців.

5. Лікарські рослини збирай тільки ті, яких у вашій місцевості багато. Частину рослин обов’язково залишай у природі.

6. У лісі намагайся ходити стежинками, щоб не витоптувати траву і ґрунт. Від витоптування гинуть багато рослин.

7. Не лови метеликів, джмелів, інших комах. Вони запилюють квіти і є їжею для птахів.

8. Не зривай у лісі павутиння, не знищуй павуків. Вони самі знищують багато шкідливих комах.

9. Не руйнуй мурашників. Мурахи – санітари лісу.

10. Не лови і не принось додому здорових птахів та маленьких звірят. У природі про них потурбуються дорослі тварини.
11. Лісових малят ні в якому разі не слід чіпати. Якщо людина перенесе на них свій запах, батьки звірят його відразу почують і припинять піклуватися про своє потомство.

12. Не підходь близько до пташиних гнізд. За твоїми слідами їх можуть відшукати і порушити хижаки. Не чіпай гніздо та яєчка руками, інакше птахи можуть назавжди залишити їх, і пташенята ніколи не з’являться на світ.

13. Не галасуй у лісі, не вмикай гучну музику. Шумом ти можеш налякати лісових мешканців. Поводься тихо – і ти побачиш багато цікавого.

14. Не залишай у лісі сміття. Об консервну банку може поранитися якась тваринка і загинути. Скло, нагріваючись, може призвести до пожежі.

15. Залишки їжі настроми на гілочку чи поклади на пеньок – ними поласують лісові мешканці.

16. Не випалюй суху траву. Разом із нею згорають паростки молодих рослин, гинуть їхні підземні частини. Полум’я нищить багатьох комах, гнізда джмелів, мишей, птахів. Пожежа може перекинутися на ліс, на людські будівлі.

17. Пам’ятай: «Людину називають володарем природи, але мудрість, з якою ми володарюємо, від природи не дається. Цього треба вчитися». (М.І.Лобачевський).

Пам’ятайте!

Щогодини на нашій планеті:


  • 1700 акрів землі стає пустелею;

  • 55 чоловік отруюються й гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;

  • 2 тисячі тонн кислотних дощів випадає на землю, від цього гинуть рослини і тварини, хворіють люди;

  • Виділяється в атмосферу понад 60 тисяч тонн вуглекислого газу, від чого погіршується клімат на земній кулі;

  • 1 тисяча чоловік помирає від отруєння забрудненою водою.


Лісові уроки ввічливості

Як ти поводишся, коли…

... хтось руйнує мурашник?

… хтось нарвав великий букет польових чи лісових квітів і одразу ж викинув його?

… хтось рве гриби з корінням?

… хтось у парку ріже ножиком лавку?

… хтось в парку смітить, кидає обгортки від цукерок?

… хтось рве квіти з клумби?
ІГРИ НА ПОДВІР’Ї

1. Білка на дереві.

Перед грою діти визначають територію, за межі якої не можна виходити.

Потім обирають одного ловця. Решта, яка тікає, може сховатися від нього в будиночку – місці, де їх не можна квачувати. У даному випадку будиночком вважається що-небудь дерев’яне. Якщо втікач схопиться за дерево, паличку, лавочку, то його не можна квачувати. Ловцю забороняється підстерігати коло будиночка, а втікач не повинен сидіти в будиночку більше 20-30 секунд. Якщо ловець наздожене кого-небудь, то вони міняються ролями.

2. Вище ноги від землі.

Перед грою діти визначають територію, за межі якої не можна виходити.

Тоді вибирають одного ловця. Він починає ловити гравців, що тікають. При цьому діти намагаються відірвати ноги від землі (зависнути на дереві, стати на лаву чи камінь). У такому положенні ловець не має права їх осалити. Ловцеві забороняється підстерігати втікачів, а останні не повинні залишатися з піднятими ногами більше 20-30 сек. Якщо ловець наздожене когось, то вони міняються ролями.

3. Салочки – виручалочки.

Перед грою діти визначають територію, за межі якої не можна вибігати.

Потім обирають салочку. Він повинен наздогнати гравців, які кидаються врізнобіч. До кого доторкнеться салочка, той повинен зупинитися і сказати: «Виручайте!» поки його не звільнять, бігати йому не дозволяється. Щоб виручити товариша, потрібно доторкнутися до його плеча. Як тільки хтось зробить це, можна знову бігати. Якщо осаленого не вдається виручити, доки салочка рахує до двадцяти, то осалений стає салочкою.
ЦІКАВЕ ПРО ПОГОДУ

Прислухаймось до прогнозу погоди, який нам щодня сповіщають синоптики. Вони повідомляють нам, яку температуру повітря слід чекати сьогодні, чи буде йти дощ, який напрям вітру, звідки до нас прямує циклон чи антициклон.

Ви, напевне, знаєте, що температуру мають не лише живі істоти, а й все довкола: земля, каміння, вода, повітря. Тільки у людей температуру регулює сам організм, а температура неживої природи залежить від сонця. сонце нагріває землю, а від землі нагрівається повітря. Влітку воно тепліше, взимку – холодніше. Але це не означає, що сонце взимку холоне, а влітку теплішає. Просто наша планета Земля влітку наближається до Сонця, а взимку віддаляється. Земна куля по-різному освітлена сонцем. Тому тут є найтепліші і найхолодніші місця. Є на землі і місце, де панує вічне літо. Це екватор – середина земної кулі, він завжди освітлений сонцем. Ну, а ми живемо у такій частині Землі, яку сонце освітлює то менше, то більше. Залежно від цього змінюються й пори року, і ми маємо літо, осінь, зиму і весну.

Відомі у світі і погодні дива та рекорди. Так, у районі лівійського міста Тріполі знаходиться «полюс спеки». Тут у затінку термометр показує +580С.

Полюс холоду міститься в центральній частині Антарктиди. Найнижча температура, яку було зафіксовано, становить – 890С.

«Наймокрішим» місцем земної кулі вважається невелике індійське селище Черапунджі. Дощі тут йдуть майже щодня.

Є на Землі місцевість, де дощ іде за замовленням. Це – північно – західна провінція Китаю Юньнань. Дощ тут починається навіть від голосного окрику. І чим сильніший здіймати галас, тим рясніший буде дощ.
ЗАГАДКИ


1. Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається, вночі

Йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок.

Як він зветься? (Їжачок).



2. Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає. (Сонце).



3. Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст,

На городі побував

Там капустки пожував,

Довгі лапки: скік та скік;

Ми погнались, а він втік. (Заєць)



4. Летіла птиця по синьому небі.

Розпустила крила і сонце закрила. (Хмара).



5. Білосніжна вата

Плине вище хати.

Та чим вата нижче,

То і дощик ближче. (Хмара).



6. Я веселий рудий звірок,

Плиг з ялинки на дубок. (Білка)



7. Навесні веселить,

Влітку холодить,

Восени годує,

Взимку гріє. (Дерево).




8. Завжди осінньої пори

По небу низка плине.

Журливо крикнувши згори,

Нас до весни покине.

(Журавлиний ключ).



ТУРНІР ЗНАВЦІВ НАРОДНИХ СВЯТ

П О Л Е Д И В

Гра включає завдання до теми: «Наші свята» (Свято Трійці)

Запитання на відбір учасників для участі в 1-ому турі:
Загадки.

1.Що дістане зубами потилицю?

(Гребінець).

2.Книжки читає, а грамоти не знає?

(Окуляри).

3.Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось?

(Віник).
Запитання на відбір учасників для участі в 2-ому турі:

1.Хто завжди правду каже?

(Дзеркало).

2.Біжить свинка, вирізана спинка, оглянеться назад, а сліду

не знать.

(Човен).


3.Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке, хто на його слід погляне, думку його взнає.

(Олівець).

Запитання на відбір учасників для участі в 3-ому турі:

1.В лісі вирізана, гладенько витесана, співає, заливається.

Як називається? (Сопілка).

2.Огляда суворо скоса

Степ, ліс, села і міста,

Розпустила сиві коси

А їх буря запліта. (Осінь)

3.Під яким кущем ховається заєць у дощ?

(Мокрим).
З А В Д А Н Н Я Д Л Я 1-го Т У Р У.

1.Через скільки днів після Пасхи святкують свято Трійці?

(П’ятдесят)
З А В Д А Н Н Я Д Л Я 2-го Т У Р У:

2.Як одним словом називаються рослини, якими прикрашають

хати ?

(Клечання).


З А В Д А Н Н Я Д Л Я 3-го Т У Р У:

3.Гілочки якого дерева обов’язково використовують для прикрашення осель?

(Осика).
С У П Е Р Г Р А.

Як називаються предмети, рослини, які захищають людей від всього поганого, злого? (Обереги).

(Запасний варіант)

На Трійцю дівчатка йдучи в церкву прикрашали голову стрічками і заколювали квітку у волосся. Якої саме рослини?

(Барвінок).

Виховна година

Тема. «Шануйте батьків своїх»
Мета. Розширити знання дітей про своїх найдорожчих людей: маму й тата. Допомогти дітям зрозуміти значення понять «сім’я», «родина», «рід», «родовід».Формувати уявлення про те, що батьки піклуються про свою дитину. Виховувати почуття любові до рідних, бажання їм допомогти, спілкуватися з ними, приносити їм радість.

Обладнання: ілюстрації на тему «Моя сім’я», плакат «Наша родина», де вміщені сімейні фотографії учнів класу; малюнки учнів «Наша мама»; дитяча література, підбірки віршів та оповідань про членів сім’ї.

На виховну годину запрошені батьки, матері, бабусі, дідусі учнів.
Лунає пісня у виконанні О. Білозір «Зеленеє жито, зелене…»

Зеленеє жито, зелене…

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес

Тут зібрався рід наш увесь.

Вчитель. Діти, сьогодні з вами ми поговоримо про ваш рід, родину, про ваших

найдорожчих людей – батьків.



  • Що ж таке рід?

Рід – це ряд поколінь, які походять від одного предка. До складу роду входять декілька родин.

А що ж таке родина?

Родина –це група людей, яка складається з батька, матері, дітей, бабусі й дідуся, які живуть разом.

Цих близьких вам людей ви запросили до нас на свято. Тож давайте їх привітаємо.





1-й учень.

Добрий вечір, шановна родино!

Так я хочу вас всіх називать,

Бо зібрались усі ми на свято,

Щоб про батька і неньку

добре слово сказать.



2-й учень.

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

3-й учень.

В щасливі і тяжкі години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалене серцях.

4-й учень.

Рідна казка про гнома,

Рідна стежка і сад,

Сюди добре, а вдома

Краще, кажуть, стократ.

5-й учень.

Хай палає свічка…Хай палає..

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси лунають.

Пісня й слова хай чарують вас!



Звучить пісня «Смерекова хата», муз. П. Двірського, сл. М. Бака.

Вчитель. В далеку давнину наші предки жили великими родинами. Вони були гарними хліборобами, а врожайні землі треба було обробляти роботящими руками. Кожна родина мала 6-7 або 12- 15 чоловік. Було навіть так, що односельці не могли всіх членів родини, які жили по сусідству.

З часом родини почали ділитися на сім’ї і відходили від родини. Тепер мало родин, які живуть разом, як і більшість ваших сімей.

Але в кожного з вас є людина, яка турбується про вас з перших днів вашого народження. Діти, хто це? Звичайно, мама.


  • Дітки, а хто з вас приготував вірші про маму?

Діти розказують вірші.


6-й учень.

Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, ніж «мама».

Немає на світі у нас.

7-й учень.

Матуся, мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колискова,

Як доля і правда свята.

8-й учень.

Хто ж це так нас вірно любить?

І вбирає, і голубить,

І кладе у постіль спати?

- Мати.

9-й учень.

Хто ж мене узяв за руку,

І до школи на науку вів,

Щоб розуму навчати?

- Мати.

10-й учень.

Хто ж мене стеріг від злого?

Відмовляв собі усього,

Щоб мені віддати?

- Ну, звичайно, наша рідна мати.


Звучить пісня «Мамині руки», муз. В. Карасьова, сл. С. Жупанина

Вчитель. Всі мами люблять своїх дітей, піклуються, переживають за ваші успіхи і негаразди. У народі говорять: «У дитини заболить пальчик, а у мами серце». Діти, як ви розумієте це прислів’я?

(Відповіді дітей).

  • Діти, ви завжди будете в боргу перед своєю ненькою. Немає тієї мірки, якою можна висловити вдячність. У пісні співається:

Мамо, тобі низесенько вклонюсь,

Мамо, за тебе Богу помолюсь,

Мамо, пробач мені щоденний гріх,

Мамо, ти найдорожча за усіх.

Тож пам’ятайте це, і завжди піклуйтеся про вашу неньку.

- Батько… В нашій уяві – це образ сильної і сміливої людини. Так воно і має бути. Це фундамент сім’ї. Від нього залежить добробут, злагода, достаток.

Батьківська любов більш потайна. Батько любить подумки дитину, поглядом, його любов є стриманою і урівноваженою. Недарма кажуть: «Батько любить дитину так, щоб вона цього не знала». Про батьків народ склав прислів’я:

Батькова лайка дужча за материну бійку.

Батько – не матір, не поцілує, не приголубить.


1-й учень.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Кращого від тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тато,

Як чудово, що у нас є ти.

2-й учень.

Рідна мамо, живи.

Рідний батьку, живи.

Найдорожчі для мене на світі – це ви.

Свою славу дзвінку,

Своє щастя й біду

Принесу на поріг,

Вам до ніг покладу.



3-й учень.

Дорогі мамо й тату!

Хай кожен ранок у житті,

Приносить лиш удачі.

Всього найкращого та благ

І радості у хаті.

Хай наша Матір Божа

Вас охороняє,

А Господь Бог

З неба щастя посилає.



- «Три біди є у людини: смерть, старість і погані діти», - говорить українська мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню, і це залежить не тільки від батьків, а й від дітей.

Священна заповідь – шанувати батька й матір. Тож намагайтеся бути слухняними, вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів. Кожен повинен зрозуміти просту істину:



Батьки дали нам життя.

Підростеш, як колос,

Підеш поміж люди, -

Мами рідний голос

Все з тобою буде.

Батькові турботи…

Сад, і ліс, і поле…

Не цурайсь роботи

У житті ніколи.

Не забудь стежину

В рідний край, до хати.

В будь- яку годину

Мати буде ждати.

Вертайте до батьківського гнізда,

В той край, де народились і зростали,

Якими б ви великими не стали,

Вертайте до батьківського гнізда



Звучить пісня «Виростеш ти, сину», муз. А. Шашкевича, сл. В. Симоненка.

Усний журнал

Тема. Свята і звичаї мого народу.

Мета. Докладніше ознайомитись з різними народними святами та звичаями. Поновлювати знання учнів про найдорожчі національні надбання, духовну окрасу народу. Залучати учнів до підготовки і проведення свят. Навчати досліджувати зміст народних свят. Розвивати допитливість, зацікавленість. Виховувати повагу до досвіду і мудрості нашого народу, почуття гордості за духовне багатство українців.

Обладнання. Книга «Дванадцять місяців», О. Воропай «Звичаї нашого народу», О.Жигаленко «Куди ведеш, Чумацький шлях?», розробки свят, малюнки учнів до народних свят.
Х І Д СВЯТА

Вчитель. Діти, сьогодні ми звернемося до невичерпного джерела культури українського народу. Поговоримо про його народні свята, обряди, звичаї та ігри. Кожне із свят потребує відповідних знань: що воно означає, з якими подіями пов’язане, що передбачає для тих, хто святкує.

Ще хочу зазначити, що вам було дано завдання: зібрати інформацію про найбільші народні свята. Також ви зможете поділитися своїми власними знаннями та секретами про те, як святкують певні свята у ваших сім’ях.



ДНЕМ КРАСУЄТЬСЯ ВЕСНА…

Вчитель. Разом з пробудженням весни роди на нашій землі, в Україні починається цикл народних свят, пов’язаних з стародавніми віруваннями, супроводжених піснями та хороводами.

Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти дарами солодким – печивом у вигляді пташок.

Народний образ весни – це образ краси, сили і надії. Головним святом весняного циклу є Великдень – найбільше християнське свято. Але навесні є й інші свята – не менш значні, ніж Великдень. Тож почнемо з березневих свят.

Учень. 9 березня наш народ відзначає свято знайдення голови Івана Хрестителя. В народі його називають ще й святом «Обретіння». На обретіння прилітають з вирію птахи. Першими прилітає жайворонок, справжній благовісник весни в Україні.

Учень. А 14 березня – день преподобної мучительниці Євдокії, або, як селяни кажуть, Явдохи. Згідно з народною традицією – це перший день весни. В цей день – так вірили наші селяни – повертаються з вирію ластівки. Говорили: «Ластівка на своїх крилах весну з вирію несе.»

Городники під Явдоху сіють розсаду капусти, вірячи, що вона вже не буде боятися морозів. Садівники зрізують сухе верховіття овочевих дерев, щоб дерева краще родили і щоб на них нечисть не заводилась.

У цей день ( на Явдохи ) діти закликали весну, вилізши на найвищі місця. Співали голосно, щоб було чути на все село.

Благослови, мати, весну закликати !

Весну закликати, зиму проводжати.

Прийди, весно, прийди, прийди, красна !

Принеси нам збіжжя, принеси нам красок ( квітів ) .

30 березня – Преподобного Олексія (Теплого Олекси ). На «Олекси» кидай сани, бери віз – тобто в цей день – початок справжньої весни. Одягались люди у святкове вбрання, не працювали. На теплого Олекси, побачивши журавлині ключі, діти вибігали в поле і кричали: «Журавлі, я вам дорогу перейду!». Кидали червоний пояс на землю, щоб вони далі не летіли: «Колесом – над червоним поясом!».

Всі пасічники виставляли бджоли для обльоту. Люди прогнозували погоду: яка в цей день погода, така й на Великдень буде.

Вчитель. Так за святами непомітно сплив березень. Прийшов час перегорнути нашу наступну сторінку.

«КВІТНЕВИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ».

Вчитель. Квітень – пора весняного цвітіння. Хліборобу ж він завдає чималих клопотів. Мабуть, через те в цьому місяці мало свят: пора орати землю, зерном засівати, бо весна ледачого не любить.

7 квітня – Благовіщення Богородиці Вседіви Марії (Благовіщення).

- Діти, що ви можете цікавого повідомити нам про це свято?

Учень. Люди кажуть, що це одне з найбільших свят на землі й на небі: навіть грішників у пеклі, як і на Великдень, не мучать.

Від Введення до Благовіщення не працювали в полі, бо земля відпочиває, а на Благовіщення Бог її благословляє. Після церкви дівчата, взявшись за руки, водили «кривий танець».

Освячену на Благовіщення проскурку розкришували, змішували із землею й засівали по чотирьох кутах ниви, щоб пшениця дружно сходила. Цю ж проскуру додають у мед і дають бджолам, «щоб добре роїлися».

Вчитель. Благовіщенська проскура і стрітенська вода – цілющі, а тому їх зберігають на божнику поміж святими образами.

Ось ми перейшли до наступної сторінки нашого журналу.



ВЕРБНА НЕДІЛЯ. ПАСКА.

Вчитель. Неділя за тиждень перед Великоднем називається «вербною», а тиждень перед цілою неділею – «вербним». У вербний тиждень не можна сіяти конопель і городини, бо буде «ликувате», як верба.

  • Що ж і ще відбувається у Вербну неділю?

Учень. У Вербну неділю святять вербу. Зранку на богослужіння сходяться всі - старі й малі, бо гріх не піти до церкви, як святять вербу.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Тому після служби люди розбирають і несуть додому вербу, б’ють нею рідних, примовляючи:

«Не я б’ю, верба б’є,

Не будь сонливим, до роботи лінивим.

Будь здоров, як вода, рости, як верба.

Посаджена в землю верба добре приймається, а там , де вона росте, буде і хліб родиться, і скот плодиться. Відвар помічний при різних хворобах, в ньому купали малих дітей.



Вчитель. А тепер нам цікаво знати, що ж відбувається в останній тиждень перед Паскою.

Учень. Останній тиждень перед паскою називається Страсним. Всі готуються до свята: очищають усе в господарстві, у хаті йде побілка, мазка, вивішують рушники, ріжуть порося. На цьому тижні віруючі дотримують суворого посту: не їдять від обіду Чистого четверга до Паски.

У Чистий четвер до схід сонця купались, щоб тіло було чистим. Дівчата, щоб бути гарними, вмивались «з яєчка»: клали крашанку в миску з водою. Ввечері йдуть до церкви слухати 12 Євангельських читань, де описуються муки і смерть Ісуса.

На страстях стоять із запаленою свічкою. Повертаючись додому, намагаються нести її обережно, щоб свічка не загасла. Вдома на сволоці накопчують нею хрести, а свічку ставлять на покуті.

У п’ятницю печуть паски, фарбують яйця в червоний колір на спомин пролитої Богом крові і як символ воскресіння Ісуса.

У суботу готували м’ясні страви: смажене порося, ковбаси, пекли сирну бабку. Ввечері господиня складала в кошик паску, порося, бабаку, крашанки, ковбаси, масло, сало, мед, а також сіль, цукор, пшоно, ніж, землю, шматок чорного хліба, білу глину, мак для освячення в церкві.

У великодню ніч у церкві, прибраній рушниками, йде святкова відправа, потім священик святить паски. Вдома вся сім’я сідає за святковий стіл (розговівлятися).



Вчитель. Діти, а які були правила перед розговівлянням?

Учень. Треба розрізати яйце на стільки частин, скільки членів сім’ї, кожен повинен з’їсти свою часточку. Верх паски слід віддати корові, щоб давала багато молока. Аж потім можна було розговівлятися (особливо свяченими продуктами).

Три дні люди святкують, нічого не роблять, лише ходять в гості і веселяться. Молодь розважається окремо. Раніше хлопці обливали дівчат водою, а ті дарували крашанки.

На великдень був колись звичай гойдатись на гойдалках. Там же, біля гойдалки, грали у крашанки чи писанки. Але жінки й дівчата в іграх участі не беруть. Найчастіше грають в «навбитки», в «котка», в «кидка».

Вчитель. Діти, а хто з вас знає якісь Великодні вірші? (Учні декламують).


Заключний вірш.

Задзвонив воскресний дзвін

І розкрились квіти.

Йде народ з усіх сторін,

Як то не радіти,

Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло.

Що настав весняний час,

Зла зими не стало.


Вчитель. Ось ми й перегорнули останню сторіночку нашого журналу. Ви дуже багато дізналися нового, цікавого. А зараз ми з вами узагальнимо все те, що вивчили. Пропоную вашій увазі бліц-опитування.

IV.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

І.Завдання на дошці (для двох учнів).

Розмістити у хронології (по порядку) дані свята: поставити номери правильно.



1.Великдень.

2.Новий рік.

3.Водохреща.

4.Меланки.

5.Різдво.

6.Василія Великого.

З’єднати відповідні свята і атрибути свят:

(Учень за допомогою стрілок з’єднує потрібне свято з відповідним атрибутом).

Новий рік ясла, стайня;

Меланки посипальники

Різдво ялинка, Дід Мороз

Великдень вода

Василя яйця, паска

Водохреща щедрувальники

Для решти дітей класу – тестова перевірка знань.

1.На яке свято прилітають пташки – жайворонки?

а).Великдень,

б).Обретіння, +

в).водохреща.

2. Коли зустрічається Зима з Весною?

а). 15 лютого, +

б). 1березня,

в). 8 березня.

3. Свято Нового року припадає на:

а). 31 грудня-1 січня, +

б).1 квітня,

в) 23 лютого.

4. На яке свято припадає початок «справжньої весни»?

а). На «Явдохи»,

б). На Великдень,

в).На Теплого Олекси. +

5. На Водохреща святили:

а).Паску,

б).Воду, +

в).Вербу.

6. На Великдень влаштовувалися ігри. Хто не грав у ігри?

а).Молоді хлопці,

б) Жінки й дівчата, +

в). Діти.

(Максимальна кількість балів - 6 )



V.ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

ВИХОВНА ГОДИНА:

ТЕМА. «ВМІЙ ШАНУВАТИ ПРАЦЮ ІНШИХ»
МЕТА. Уточнити знання учнів про професії батьків. Пробудити інтерес до знань про різноманітний світ професій. Розширювати кругозір учнів. Виховувати повагу і любов до праці та людей праці.

Обладнання: ілюстрації із зображенням людей різних професій, прислів’я, приказки, ребус, кросворд.
Хід заняття

І. Організація учнів.

ІІ. Оголошення теми заняття.

1. Бесіда вчителя про працю.

2. Розгляд ілюстрацій. Дидактична гра «Хто більше знає про професію?»

3. Розповіді учнів про професії своїх батьків.

4. Ігри, конкурси, змагання.
1. Скласти словникову павутинку до слова «праця»

( Чесна, натхненна, самовіддана, гірка, важка, необхідна, …)

2. Назвіть одним словом.

Планета

Ґрунт

Поле

Рідний край (Земля)

3. Закінчіть прислів’я.

Бджола мала, а й та … ( працює)

Без труда нема… (плода)

Більше роби та менше … (говори)

Взявся за гуж – не кажи, що … (недуж)

Всякий труд … (почесний)

Гірка праця, солодкий … (спочинок)

Зробив людям на … (сміх)

Маленька праця краща за велике.. (безділля)

Праця чоловіка годує, а лінь … (марнує)

Робота гарна, та день … (малий)

Хто багато говорить, той мало … (робить)

4. Пояснити зміст прислів’я.

Землю красить сонце, а людину - праця.

Краса людини – в праці, в добрих ділах.

5. Гра «Склади слова із букв: М, Р, П, О, А, Б, Т, Е, Л,Д, Ц, Я»

(Праця, робота, ледар, …)

6. Розгадування кросворда «Народні ремесла»

7. Утвори прислів’я.

У праці коріння гірке, а людина для роботи.

Птиця створена для польоту, а добрів діла.

Не одежа красить людину, а на людину як робить.

На дерево дивись, як родить, та плоди солодкі.

Бджола мала, а й лінь марнує.

Праця чоловіка годує, та працює.

8.Декламування вірша поета А. Костецького «Головна професія».

Спитай у тата і у мами,

Які професії у них.

Професій різних є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх!

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті.

Вона для кожного найперша,

Якої вчитимешся й ти!

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

9. Розгадування ребуса.

(Руки малі та до роботи вдалі )

ІІІ. Підсумок заняття.

- Для чого людині потрібно працювати?

- Коли людина одержує насолоду від виконаної праці?

ВИХОВНА ГОДИНА

Тема. «ЛЮБИ, ЗНАЙ, БЕРЕЖИ»



Мета. Знайомити учнів із рослинним світом України, своєї області, своєї місцевості. Розширювати знання легенд про квіти, цікаве про рослинний світ. Виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Загадки, легенди про квіти, малюнки квітів, кросворд.
Хід заняття.

І. Організація класу.

ІІ. Вступне слово вчителя.

ІІІ. Відгадування загадок.

1. Тільки вийдеш з хати,

То зустрінеш нас.

Ми – це сад зелений,

Ми – гаї й діброви,

Ми – це трави й квіти.

Хто такі ми, діти?

2. Цвіте синьо лист зелений, квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив – його не займає. (Барвінок)

3. Синьоока ця заброда

В полі водить хороводи.

Де вона вінки спліта -

Пшениці рідкі й жита. (Волошка)


4. Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.



Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)


5. Тільки вчора теплий вітер

Вість приніс нам від весни,
А сьогодні дивні квіти

Крізь замети проросли. (Підсніжники)

6. Вона цвіте в травневі дні

Між великим листом.

Виснуть квіточки дрібні

Запашним намистом. (Конвалія)


ІV. Цікаве про рослини.

Без рослин нам не прожити. Вони є для нас і їжею, і одягом, і ліками, і окрасою життя. І вже тому кожна найменша квіточка поряд з велетенським дубом чи баобабом є справжнім зеленим дивом Землі. Та трапляються серед цього барвистого рослинного розмаю і дива з див. Важко повірити, що квітка може спричинити сміх. Але це так. На Аравійському півострові є рослина, яку називають «квіткою сміху». Її насіння, за розміром схоже на горошину, здатне викликати у людини сміх протягом 30 – 35 хвилин, після чого вона засинає. Місцеве населення використовує зерна «квітки сміху» для утамування зубного болю.

В Індії росте рослина калір – канда, з’ївши кілька листочків якої, людина відчуває ситість протягом тижня, і ніяка їжа їй не потрібна.

Є хижі рослини, які своїми яскравими барвами або пахощами приваблюють комах і є для них хитрою пасткою.

На земній кулі існує близько 500 видів комахоїдних рослин – мисливців. Виявляється, що харчуються вони тваринною їжею через нестачу в ґрунті, де вони ростуть, такого хімічного елементу, як азот. За його нестачі у рослин жовкне листя, припиняється розвиток, погіршується плодоносіння. Отак і змушені вони на збіднених азотом ґрунтах ставати хижаками.

У нас на Україні росте багато рослин, які цінні своїми властивостями лікувати, про які складено не одну легенду.

V. Легенди про рослин.

У нас майже в кожному подвір’ї росте рослинка з дрібними зеленими листочками і цвіте голубим цвітом – це барвінок. Ось що говорить легенда про назву квітки.

Барвінок

Я розкажу, звідки походить моє ім’я. Про це розповідає давня легенда.

Жили колись чоловік із жінкою, і був у них синок – одинак на ім’я Бар. От виріс він і став дуже гарним парубком. Покохав він дівчину на ім’я Вінка. А Бара покохала ще одна дівчина, у якої мати була відьмою. Хотіла вона причарувати хлопця, та ніякі чари не допомагали їй. Бар та Вінка мали одружитися. І ось в день весілля ішли вони до церкви, щоб узяти шлюб. Раптом з’явилася зла відьма, окропила їх якимось відваром зілля й виголосила прокляття. За мить на місці, де стояли молодята, нікого не було. Впала Барові матінка на те місце і скропила землю слізьми. І сталося диво: зазеленіли дрібні листочки, уквітчані голубим цвітом. А назвали його Барвінком. З того часу тягнеться він до людських осель, до батьківських могил. А дівчата вплітають його у свій весільний вінок.

А ось інша легенда про квітку барвінок.

Якось однієї ночі дівчата плели вінки. Слухаючи пісню хвиль Черемоша. Ось вінки сплетені і побігли юні дівчата до Черемоша, аби кинути вінки на воду.

Лише Лади серед них не було. Вона так захопилася збиранням квітів, що забрела далеко в ліс та й заблукала. Злякалася Лада, почала шукати, кликати своїх подруг. Та даремно. А ніч, ця чудова купальська ніч, творила справжні чудеса: чулися голоси, завели танок лісові мавки. А під темними кущами розквітали небачені квіти.

Вони розкривали свої ніжні пелюстки і сяяли сріблисто, манили до себе. Нахилилася Лада, зірвала квітку, вплела до свого барвистого вінка. І сталося диво: засвітився вінок голубуватим світлом. І почула дівчина тихий голос, народжений ніжним вітерцем.

  • Пам’ятай, Ладо, що п’ять пелюсток цієї квітки – то п’ять засад щасливого подружнього життя. Запам’ятай і збережи в серці своєму на все життя: перша – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

Замовк голос і невідома сила повела дівчину через ліс до берегів Черемоша. Але там уже нікого не було. Стояла Лада і думала, що робити. Раптом підійшов до неї хлопець і сказав:

- Може, мені подаруєш вінок?

Не промовила й слова, простягнула свій вінок. Вінок упав на землю. Розсипався, розрісся зеленим веселим зіллям попід кущами, глянув на світ блакитними очима квіточок – барвінку.

У народі живе ще і інша чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги до одного села і винищили там усіх людей. Лише один парубок та дівчина сховалися у лісі. Але і їх знайшли бусурмани. Парубка зарізали, дівчину задушили. З парубочої крові й виріс барвінок у лісі, а губами дівчини полилася чиста вода.

З давніх часів барвінковий віночок одягали молодій на голову. Він символізував молодість, чистоту, непорочність дівчини. Садили барвінок на могилах, вішали барвінкові віночки в узголів’ї дитячої постелі. Хрещатий вічнозелений барвінок супроводжував людину впродовж усього її життя – від колиски до могили. Прекрасна, осяйна ця рослина символізує віру в свої сили, непереможність природи. Але барвінок – це і символ хлопця, вродливого, статного юнака.

Ой ти, козаче, зелений барвінку,

Прийди до мене хоч у недільку.

Дуже багато пісень складено про барвінок: це і купальські, і петрівчанські. Веснянки, особливо багато весільних пісень і, навіть, колискових, у яких згадано барвінок.

А обізнані люди з давнини лікують барвінком серцеві недуги, бо люблячим серцем народжена квітка – ніколи не в’януча рослина.

Барвінок розводять у садах та парках. Ця рослина цвіте навесні і на початку літа. Рослині приписували чудодійну силу. В часи, коли панувало марновірство, барвінок вважали талісманом, який оберігає людину від недругів. Барвінок вішали над вхідними дверима дому і ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду, щоб він не загинув від спраги.

Барвінкові різні народи приписували чарівну силу. Вважали: коли двоє, чоловік і жінка, з’їдять по листочку барвінку, то між ними спалахне палке кохання. Барвінкові віночки оберігали дім від нечистої сили, тому їх вішали над дверима й вікнами, одягали на злочинців, яких вели до страти. Ці віночки ніколи не викидали на смітник, а тільки у воду. Уявлення про чарівну силу барвінку відбилося навіть у назві. У Франції барвінок називали відьмацькою фіалкою, а знаменитий французький письменник Жан – Жак Руссо присвятив йому цілий розділ своєї безсмертної книги «Сповідь». Чимало творів, що оспівують барвінок, є і в українській поезії. Серед них справжня перлина – вірш Олександра Олеся.

Чому я барвінком в гаю не стелюсь,

Де ніжки твої ластівками літають…

Де руки – лілеї назустріч комусь

Квітки лісові простягають?

Багато видів рослин не тільки по Україні, а й у нашій області занесено до Червоної книги. Ось розгляньте малюнки видів рослин, що є на сторінках Червоної книги Черкащини.

(Учні розглядають малюнки рослин )

VІ. Дидактична гра «Я знаю…».

(Мета гри: повторити назви рослин за їх родовими і видовими поняттями.)

Наприклад, я знаю 5 назв садових квітів: ромашка, тюльпан, нарцис, піонія, ірис.


VІІ. Розгадування кросворда.


1.

2.




Відгадай загадки, розв’яжи кросворд і прочитай, як називається книга, де записані всі рослини і тварини, які зникають.

1. Колір, що означає небезпеку. ( Червоний)

2. Узимку в голі,

Мерзнуть в полі,

А весною – диваки –

Одягають кожушки. (Дерева)

3. Що за книга без букв, без сторінок, а багато чого навчає? (Природа)

4. Головний ворог лісу. (Вогонь)

5. Де лежала червона коза, там трава не росте. (Вогнище)



6. Дихають, ростуть, а ходить не можуть. (Рослини).
VІІ. Розгадування угорського кросворда.


ч

о

р

ь

т

р

о

Я

Б

о

н

ц

а

н

я

Е

Р

и

в

е

к

д

а

л

Х

р

и

з

и

ж

о

І

Е

т

н

а

д

ж

р

Л

М

а

г

л

з

и

н

А

О

і

д

а

о

а

а

Р

Л

у

с

г

в

й

с

т


VІІ. Підсумок заняття.

  • Що цікавого ви дізналися ?

  • Що таке Червона книга?

  • Чому потрібно берегти природу?

  • Які рослини нашого краю занесені до Червоної книги?


Навчально-методичне забезпечення національно-патріотичного виховання підлітків 5-8 класів
Магда К.Г., вчитель

української мови і літератури
Цикл уроків української літератури

знайомства з творчістю письменників рідного краю
Урок літератури рідного краю в 5 класі.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка