Черкаський обласний інститут міністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації післядипломної освіти педагогічних



Сторінка20/26
Дата конвертації01.12.2016
Розмір7,34 Mb.
ТипПротокол
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   26
ТЕМА. Свято чистої криниці

МЕТА. Познайомити дітей із символами українського народу. Формувати уявлення про те, як шанобливо і бережливо ставилися наші предки до криничних джерел. Виховувати гуманне ставлення до природи та почуття болю за ті збитки, що завдали їй люди.

ХІД ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Хід заняття.

Вчитель.

- Безцінним даром природи – прісною водою в земних глибинах – починається і закінчується життя людини. А над джерелом підземної води стоять криниці, оповиті легендами та переказами, оспівані в народних піснях. Криниця, як і хата, символізує батьківщину, рідну домівку, чистоту і мудрість, вірність і надію. В ній бачимо безперервність родоводу, вічне буття свого народу, джерело його духовності. Маркіян Шашкевич в одному з віршів, згадуючи своє рідне село, писав:



Там колодязь студененький,

А дуб воду тягне,

Не так щастя, як той води

Моя душа багне.

(Звучить пісня „Водичка” муз.В.Рождественського, сл. Т.Демченко)



- У давні часи майже всі криниці були громадськими, бо викопати їх було важкою справою – іноді вода проходила на глибині до 40 метрів. Климентій Зіновій у вірші „Про тих, що копають колодязі” писав:

Учень. Не малу відвагу ті, зокрема, з’являють,

Що глибокі криниці для людей копають.

Сажнів, іноді, бува, двадцять доведеться,

В місці іншому всіх тридцять набереться.

Де вже там, о Господи, страху не зазнати,

Коли трапиться таку глибоку копати.

Вчитель. За традицією, місце для копання криниці визначала громада того кутка, де її збиралися копати, а тому криниць було небагато. Лише заможні господарі мали власні криниці. В цій справі не обходилось без знавців і народу, які по рослинах, по квітках, прислухаючись до землі, могли вказати місце, де протікало підземне джерело. Старожили сіл і хуторів понад Удаєм, Оріллю, Ворсклою й Дніпром до сьогодні пам’ятають, як на Івана Купала копали колись нові криниці. Парубоча громада ще звечора готувала лопати, відра, рухливі драбини і з першими променями купальського сонця збиралась на місці. Завдання звичаю – добратися до води за один день, бо засміють дівчата, коли вже по обіді, прибравшись, сходитимуться стежками до води, а їх не буде ще чим напоїть. Рідко коли громада наймала копачів. Першою водою умива-лись, пили її, обмивали вінки. А щоб не було грязюки, крини-цю довкола об-кладали каме-нем. Оскільки криниці най частіше ставили на перехресті стежок, доріг, то ставали вони посередками, де збиралась молодь на різні свята. Тут співали пісень, жартували, танцювали, гадали на власну долю, освідчувались у коханні. Звідси козаки, напоївши на дорогу коней, вирушали в похід.

Учень.

Ой у полі криниченька,

Там холодна водиченька,

Там дівчина воду брала,

Чорнобрива, молодая.


Дівка воду підливає

Відгадування загадок.

Вчитель. Діти, а зараз давайте відгадаємо загадки про воду.

Що таке: живе і ллється,

Часом на камінь дереться,

Як нема – все всихає,

Звір і птах помирає. (Вода)

Сама вода і поволі плаває. (Крига)

Намистин очки нові

Ніч згубила у траві.

Вранці сонечко устало –

Намистинки підібрало. (Роса)

Пухнаста вата пливе крилата.

Чим вата нижче, тим дощик ближче. (хмара)

Із-під гірки, з-під крутої

Прокрадається норою

Та й до моря утіка

Через лози по ярках. (Джерело)

(Відповіді дітей)

Продовження розповіді вчителя. Вода символізує духовність, тому в народних піснях часто дівчина тамує парубочий вогонь, пристрасті й любові саме водою, ніби надаючи коханню ще й духовності:


Несе Галя воду –

Коромисло гнеться,

А за нею Йванко,

Як барвінок, в’ється.

Воду широко використовують у народній медицині. Люди говорили, що найкорисніша, найкраща вода від Водохреща до Купала. Примітили, що після свята Петра і Павла дерева припиняють ріст, а після Іллі вода навіть небезпечна для купання. Тому від Іллі до Водохреща вода мало корисна, іншими словами, „мертва”. Так само й ранкова вода корисна, а вечірня шкідлива. Особливо ж корисна весняна роса. Водою лікували переляк у дитини, виливаючи розтоплений віск над її головою у воду. Потім цю воду давали пити дитині тричі, обмивали чоло, груди. У Чистий четвер на Страсному тижні слід до сонця викупатися у воді, щоб тіло було чистим, зникли виразки.

Свячену воду вважають цілющою від усіх хвороб. Раніше Святовечірня, Йорданська і Стрітенська води зберігалися у кожній оселі й ними дуже дорожили.

До криниці несли люди свою радість і своє горе, з нею ділились, як з рідною ненькою, своїми потаємними думками. На Новий рік жінка йшла до криниці і віталася з нею, як із живою людиною.

Криниці будували найрізноманітніші, але найчастіше з журавлем. Схиляючи свої довгі шиї, вони впродовж віків напували цілі села, подорожніх і спраглих. Голос криничного журавля інколи був потаємним сигналом для збору. Годі вже знайти того талановитого майстра, який першим додумався зробити просту й зручну споруду для підняття води з-під землі.



Легенда про криницю.

Вчитель. - Легенда розповідає, як давним-давно росло Диво-дерево. І таке ж воно гарне було, таке хороше, що очей не відведеш. Той, хто скуштував хоч одну ягідку, враз молодшав. Та під час грози блискавка влучила в деревце й запалила його. Ось-ось краса згорить і сліду не лишиться. Так би воно, може, й сталось, коли б не журавель. Він вихопив дзьобом червону ягідку і опустив її в теплу землю біля криниці. Своїм довгим дзьобом журавель поливав ягідку, і проросла вона пишним калиновим пагінцем. Журавель же так і лишився навічно біля Диво-дерева. А вдячні люди криницю назвали журавлем.

Такі криниці ставились там, де до води неглибоко – до 15 метрів. Журавлі й до цього часу ставлять у степу для напування худоби, збереглись вони й на окремих садибах. Звичаєве право застерігало: коло криниці не можна брехати. У деяких місцевостях будували криниці неподалік могил. До наших днів дійшов звичай кидати гроші в криниці.

Від цього гарного слова „криниця” виникло багато українських прізвищ, назв міст, річок, селищ та сіл. Багато криниць мають присвяту народним героям, визначним політичним діячам, відомим працівникам науки та культури: криниця Олекси Довбуша в Бубнищі, Івана Франка в селі Тухлі.

На батьківщині Богдана Хмельницького в селі Суботові здавна протікали три джерела підземної кришталево-чистої води. Звівши над ними зруби, жителі села присвятили їх традиційній дружбі українського, російського та білоруського народів. До наших днів збереглася козацька криниця на острові Хортиця.



Робота над прислів’ями.

- Діти, а які прислів’я ви знаєте про воду?

(Діти говорять прислів’я про воду)

*Будь здоровий, як вода.

*Глянь у воду на свою вроду.

*Вода все сполоще, крім лихого слова.

*Куди вода тече, там травиця росте.

*Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.

*Де вода, там і верба.

*Тиха вода береги рве.

*Вода камінь точить.

*Вода пливе – час минає.

*З малого джерела велика річка буває.

Звучить пісня „Лісове джерельце” сл. М.Чепурної, муз.В.Таловирі

ІІІ. Підсумок заняття.

Вчитель.

– Безцінним даром природи, прісною водою в земних глибинах, розпочинається і закінчується життєвий круг людини. Кринична вода поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб, вогонь. „Доброї путі і свіжої води”, - бажають греки на прощання один одному. Тому і оберігають люди підземні діаманти криниць, які заслужили право на людську повагу і любов.

Вкрай тривожна ситуація сучасності застерігає від втрати духовних надбань і забуття. І лише доброзичливе , розумне і свідоме спілкування з природою принесе радість і здоров’я нам і нашим спадкоємцям. Тож будемо робити все , щоб зберегти природу, її найцінніший витвір – людину і безцінний дарунок – підземну питну воду, щоб журавлі не гойдали порожніх відер над криничними очима землі.

Діти виконують пісню „Краса землі” сл.В.Вівденко, муз.В.Лепешка

Свято до 8 Березня

«Восьме березня – свято жінок – мам, бабусь та маленьких дівчаток»

Святково прибраний зал.

На стінах плакати – вітання зі святом. На стенді листи-подяки дітей до мам, бабусь, сестер «Я дякую Богу, що Ви в мене є».
Звучить урочиста музика. Виходять ведучі.
Ведучий.


Колись природа-мати

Чекала немовляти

І сонечка просила:

„Даруй дитині сили,

дай їй свого добра, тепла,

щоб світлою душа була”

Благала чисті води:

„Дитині дайте вроди,

краси на довгі роки,

і почуттів глибоких!”

Просила в неба висоти,

І мудрості, і широти...

Коли благає мати,

Не можна відмовляти.

Тож народилась донечка

З дарами неба й сонечка,

І чистих вод дари взяла,

Дитина жінкою була.

Жінка – як квітка,

Веселка над полем,

Сонце, весна золота.

Жінка – це лагідність,

Щирість, сердечність,

Чуйність, любов, доброта.



Ведуча. Мати – найрідніше, найкраще, святе слово для кожної людини. Величезна, щира, глибока любов світиться в очах усіх присутніх, адже, що може бути більшим, ніж любов матері до дитини і дитини до матері? Ця любов лине із маленьких сердець та хоче заявити про себе. Тому ми і зібралися на це свято.

Учениця.

Матусю моя дорогенька,

Тебе я найдужче люблю!

Моя найкраща ненька,

Для тебе я все-все зроблю.

На свято рідної матусі

Троянди гарні я куплю,

І знаю, тяжко, тобі люба,

Та зачекай: я підросту.

У Бога щиро я попрошу,

Щоб зірочку зірвав одну,

І я вплету її у килим,

Тобі під ноги покладу.


Хай буде цей день весни

Для тебе особливо прекрасним.

Нехай душа до глибини

Вдихне небес блакитні ясні.


Хай квітів ніжний аромат

Чудесні паростки любові,

Немов весна заснулий сад,

У твоїм серці будуть знову.




Учень.

Дорога моя матусю,

Хай щастя зоряне до тебе лине

І безліч літ зозуля накує

Хай доля розквітає, мов калина,

Та мудрим буде серденько твоє.



Учениця.

Люба моя ненько,

Не стрічай ніколи зради й горя,

Розквітай, мов квітка, навесні,

Хай з тобою будуть поряд

Щастя, радість і дзвінкі пісні.



Звучить пісня „Пісня про матусю”

На сцену виходять учні 1 класу

1. У цей чудовий і прекрасний день,

у це весняне справжнє свято

тебе я хочу щиро привітати,

здоровя, щастя й долі побажати.

Мамочко рідна, сонечко ясне,

Ти в цілім світі для мене найкраща,

Ти найпрекрасніша й найдобріша,

Ти, моя мамочко, найчарівніша.


2. За добреє серце,

За щиру опіку,

Будь благословенна

Від нині до віку.


3. Ти у мене наймиліша,

Найрідніша, найгарніша,

Ти у мене най..., най..., най...

Ненечко моя.

Серцем Бога я благаю,

Щоб здоров’я дав тобі,

Сили, щоб мене ростити,

Добрих людей тобі у дорозі,

Хай щастя зупиниться в нас на порозі,

Хай в серці надія не помирає,

І віра з любов’ю не полишає.



Ведучий.

Палка любов матері до дитини відчувається в кожнім слові, у кожнім жесті. А з якою любов’ю ставиться кожна дитина до своєї мами? Як дбайливо малювали портрети своїх любих матусь, вимальовували кожну рисочку на обличчі, кожну найменшу дрібничку, щоб були ці портрети схожі на оригінал. І вони таки схожі!


Гра „ Впізнай портрет”

Ведуча.

А зараз хлопчики приготували свій сюрприз.



Інсценування.

1-й охоронець. Їх Величність - Король!

Король. Чи всі гості зібрались на бал?

2-й охоронець. Так, Ваше Величносте, прийшли всі в цю залу!

Король. Що ж бал розпочати вже час.

1-й охоронець. Сьогодні свято в нас – 8 Березня.

Король. 8 Березня? Що це за свято?

Здається, я знаю свят дуже багато.

Та про таке ще ніколи не чув...

2-й охоронець. Ваше Величносте, все поясню я:

Восьме березня – свято жінок –

мам, бабусь та маленьких дівчаток,

їм усім ми даруєм в цей день

танці, вірші й пісень багато!

Король. Що ж, цікаво побачити це:

Ви влаштуйте маленький концерт!

Усім не завадить знати,

Як Восьме березня слід відзначати!


Ведучий.

Ну, що ж, діти, давайте привітаємо наших мам, бабусь, сестричок, а також всіх наших дівчаток зі святом 8 Березня.


На сцену виходять учні 2 класу

1. Сьогодні у світлій залі

Під поглядом теплих очей,

Ми вас, наші мами, вітаєм

Від імені вдячних дітей.


2. Ще до того, як в цій залі,

Перед мамами з’явиться,

Біля дзеркала стояли

Ми хвилин, напевно, з тридцять.


3. Поправляли брюки, складки,

Щоб було усе в порядку!

І спочатку поодинці,

Ну, а потім всі разом,

Ми повторювали вірші

Разів триста чи п’ятсот!


4. Щоб сказали наші мами,

Посміхнувшись від душі:

„Ой, до чого ж наші діти

гарні, милі та хороші”.


5. Ми салат святковий з братом

Готували мамі в свято –

Коли котик скуштував,

Цілий день і ніч нявчав.


6. Ой, сьогодні мами свято,

І на кухні у нас тато.

Тато так обід варив,

Мало кухні не спалив.


7. Я для мами теж трудився,

У тазок води налив.

Наш будильник зупинився,

То я з милом його мив.


8. Наймиліші, найдобріші,

Дуже любимо ми вас,

А тепер ловіть скоріше,

Поцілуночки від нас.


9. Хай дзвенить повсюди пісня

Про найкращих наших мам!

Ми за все, за все на світі

Щиро дякуємо вам!




Звучить пісня „Пісня про матінку”

Ведуча.

Дорогі дівчатка, прийміть слова привітання від наших хлопчиків.


Привітання хлопчиків

1. Вже заспівали дзвінко так води,

Вже проліски найперші розцвіли,

В цей чудовий день хлопчики

Вам вітання щирі принесли.


2. Дорогі наші дівчатка,

Зі святом вас вітаємо,

І усякого добра

Щиро вам бажаємо.

3. Щоб були ви здорові, гарні,

Дорогі дівчата.

А коли нам буде треба,

Щоб дали списати.


4. А ще бажаєм вам

Стати подругами нам.

Щоб у класі всі здружились,

А не бились і сварились.


5. Щоб ходить могли ми разом

На прогулянку у сквер.

Бути джентльменами

Дружно обіцяємо тепер.


6. Запрошую я вас до танцю.

Я солодким пригощу.

Ну а я, такий вже хлопець,

Може, часом ущипну.


7. Ви на нас не ображайтесь,

Бо ще ж ми пацани.


8. А кохати ми вас будем –

Дайте трохи підрости!


9. Ви красиві, як зірочки,

Ваші очі блищать вогнем,

А посмішки ваші щирі

Нас зігрівають день за днем.

Ви у нас такі славні,

Ви дівчатка – просто клас!

І нам, хлопчакам, дуже хочеться

Бути схожими на вас!




Гра „Сніданок”

(хто швидше з’їсть апельсин)


На сцену виходять учні 3 класу

1. Ясне сонечко проміння

Посилає щедро в клас,

Це воно, напевно, знає,

Що сьогодні свято в нас.


2. День чарівний, справжнє диво,

В залі посмішок багато,

В залі людно і красиво,

Бо у нас сьогодні свято.


3. Свято сяє квіточками,

Гріє сонечко весни.

Свято це є святом мами

В день чарівний і ясний.


4. Рідні наші матусі й бабусі,

Ми вітаємо вас на святі!

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру!


5. Ось послухай, мамо,

Як дзвенить струмочок.

Це ж весна-красуня

Вже прийшла в садочок.


6. На вербовій гілочці

Котиками грається

І веселим діточкам

Сонце усміхається.


7. Це ж весна похлюпує,

Це ж іде весна...

Ніжністю і радістю

Сповнена вона.


8. Хмаркою легенькою

В небі проплива.

В сині дзвони жайвора

Піснею співа.



Звучить пісня „Подарунок мамі”
Ведучий. Сьогодні хочеться висловити вдячність не тільки дорогим мамам, а й вам – милі, ласкаві, дорогі бабусі. Прийміть, будь ласка, в дарунок від ваших онуків ці вірші.


1. Ой, бабусенько, рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті

В невсипущому труді.


2. Дорогу мою бабусю

З восьмим березням вітаю,

Теплих усмішок весняних,

Довгих літ прожить бажаю.


3. Коли я встаю раненько –

Жде сніданочок смачненький,

Мене бабця доглядає,

Мені казочки читає.


4. Рукавички мені в’яже,

Про усе мені розкаже,

Як мене бабуся любить,-

Поцілує, приголубить.


5. Спасибі вам і за роботу,

За руки виші і роботу,

За те, що дома повсякчас

Ви так піклуєтесь про нас!


6. Побажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа, назавжди!


7. Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, цим бабусям,

Многих і щасливих літ.


8. Милі наші бабусі, матусі,

Ми вам шану складаєм

І признатися мусим,

Що без вас нас немає.


9. Ви нас, рідні, зростили,

Нам життя дарували,

І безмежно любили,

Від біди захищали.


10. Тож сьогодні ми хочемо

Вам спасибі сказати

За недоспані ночі, за тривоги багаті.
11. Пісню заспіваєм ми

Для бабусь і мам рідненьких,

Хай із вами поряд йде

Пісня веселенька.




Звучить пісня „Вишиванка”
Ведуча. А зараз конкурс для бабусь. Чи впізнаєте свого онука із зав’язаними очима?

Гра „Впізнай із зав’язаними очима”

Ведучий.

Для почуттів найкращих на землі

Створили люди сотні добрих слів –

Таких, як щирість, ніжність. Їх багато.

Це – милосердя, спокій, чистота,

Це – вірність, співчуття і доброта,

Любов, надійність. Всіх і не назвати!

Та і навіщо, коли є одне,

Що вмістить все це?

Слово головне – мама.



Ведуча

Жінки, бабусі, матері –

Одвічні наші Берегині.

Хай сонце ясне на зорі

Вам світить на стежинах.

У цей весняний теплий день

Хай зникнуть зовсім біль і втома.

Щасливі будьте між людьми,

кохані, милі, ніжні – вдома.

Щоб щасливо вам жилося,

Щоб задумане збулося.

Щоб у вашому житті

Та збулися мрії всі.




Ведучий.

Хай щастя нещастя у дім не пускає,

Хай скаже йому, що вас дома немає.

Хай радість, любов будуть завжди, повік,

Бажаєм здоровя на многії літ.



Діти дарутьють квіти мамам і бабусям.

Хай роки ідуть, а лице молодіє,

Хай діти ростуть, голова не сивіє,

Хай жайвір вам пісню на щастя співає,

А радість весною в душі процвітає.

Звучить пісня про маму.





Білик О.А.,

класовод

УРОК - ПОДОРОЖ

«УКРАЇНА – МОЯ БАТЬКІВЩИНА»
МЕТА. Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, продовжити ознайомлення учнів з національними символами України. Формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.

ОБЛАДНАННЯ. Карта України, плакат із висловлюванням про Україну, прислів’я про рідний край, запис Гімну України, Конституція України, символіка держави України.
Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нашій країні свято науки і знань. Свято веселе й чудове, бо ми живемо у вільній і незалежній Україні, де всі діти і дорослі мають право на навчання, на одержання потрібних знань. У цей вересневий день тисячі дітей і дорослих в Україні сядуть за парти, щоб навчатися. Бо ж ми прийшли у третє тисячоліття – вік наукового і технічного прогресу, коли без знань, без науки не обійтись жодному з нас. Кожен може досягти своїх вершин у житті. Усе це нам дає наша держава.

( Вчитель читає акровірш, який записаний на дошці.)

У всіх людей одна святиня

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

- Про яку святиню говориться у вірші?

- Тож, напевно, ви всі здогадалися, про що буде мова на нашому першому уроці.

Вчитель.

Діти, як називається країна, де ми живемо? А народ, який тут проживає? Давайте розв’яжемо кросворд.


По горизонталі: назва країни, де ми живемо.

По вертикалі: найбільше місто, столиця нашої держави.

Актуалізація опорних знань.


  • Що для вас є Батьківщина?

( Висловлювання дітей – «мозкова атака»)

Слухання вірша Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна»



… Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись із богом говори…



Розповідь вчителя.

Хліб, який ми споживаємо, земля, на якій ми живемо; мама, яка дала нам життя… без всього цього жити просто неможливо. І серед найзаповітнішого є в людини Батьківщина.

Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Подивіться уважно на карту України. Простір землі, яку заселяють українці, є такий великий, що аби перетнути його пішки із заходу на схід, треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км. Нашими найближчими сусідами є росіяни, білоруси, поляки, чехи, словаки, угорці, румуни, молдавани, болгари.

Україна – це держава. Вона, як ви вже знаєте, має свою Конституцію – Основний Закон України, тобто правила, за якими живуть українці. Її прийнято Верховною Радою України.



Учень.

  • Ми всі повинні пам’ятати дату – 24 серпня 1991 року. В цей день прийнято Акт проголошення незалежності України. Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

Гра «Мікрофон»

  • Що ж означає вислів «Україна – суверенна країна»

(Вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи.

А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить народові. Тільки народ може змінювати її основи – конституційний лад.)



Робота в групах.

Скласти тематичну «павутинку» до слова Батьківщина.



( найкраща, найрідніша, наймиліша, найсвітліша, найдорожча).

Скласти тематичну «павутинку» до слів «Рідний край»

( тато, мама, ліс, струмок, стежка, пісенька).


Бесіда.

Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої три символи. Що ж означає слово символ? Символ – це умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища?

Назвіть їх.

( Відповіді дітей)

Герб – символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави.

Гімн – грецьке слово, означає урочисту, похвальну пісню на честь богів, героїв.

Прапор – наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба.
Вправа «Послухай, назви одним словом»

1. Рідний край, місце, де ти народився, називається…

2. Полотнище одного або кількох кольорів, яке є символом держави, називається…

3. Знак держави, зображений на прапорах, монетах, печатках, називається…

4. Головна урочиста пісня країни, називається…
Робота в групах. Скласти розрізане прислів’я, дати йому тлумачення.

Без верби й калини нема України.

За рідний край життя віддай.

За Батьківщину стій до згину.

Жити – Вітчизні служити.
Підсумок уроку.


  • Хліб на вишитому рушнику – теж невід’ємний символ України. Він символізує любов і достаток, щедрість і щирість української душі.

Завжди пам’ятайте, що ви – діти своєї рідної і милої країни зі своїми звичаями і традиціями, легендами і казками, багатою, як земля, українською мовою.

( Учні читають вірші)

На білому світі є різні країни

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину

Ми маєм –

Її Україною звуть. ( В. Новомиров)


Україна !

Краю милішого, ріднішого,

Як Україна, - в світі нема!

Слова солодшого, зручнішого,

Як Україна – в світі нема!




УРОК ПІЗНАННЯ РІДНОГО КРАЮ


Каталог: Vuxovna robota
Vuxovna robota -> Технологія портфоліо в інклюзивному класі
Vuxovna robota -> Перспективний план атестації керівників та заступників навчальних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів району
Vuxovna robota -> Освітня розвиваюча технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною «Радість розвитку»
Vuxovna robota -> Тема досвіду Створення виховного середовища, сприятливого для становлення зростаючого патріота України Адреса досвіду
Vuxovna robota -> Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
Vuxovna robota -> Закон України Про дошкільну освіту Стаття Законодавство України про дошкільну освіту
Vuxovna robota -> Формування у дітей дошкільного віку здорового способу життя
Vuxovna robota -> Закон України «Про охорону дитинства»
Vuxovna robota -> Виховання працелюбності у дітей
Vuxovna robota -> Навчально-методичний посібник для корекційних педагогів та соціальних працівників київ 2006 Всеукраїнська громадська організація „Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал