Черкаський обласний інститут міністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки черкаської облдержадміністрації післядипломної освіти педагогічних



Сторінка1/26
Дата конвертації01.12.2016
Розмір7,34 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ВЕРШАЦЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

ЧИГИРИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Експериментальні навчальні

заклади Черкащини


Магда В.П., Гончар К.В.


СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

УЧНІВ ЗАСОБАМИ НАРОДОЗНАВСТВА

(з досвіду дослідно-експериментальної діяльності у рамках всеукраїнського експерименту „Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів”)



ЧЕРКАСИ

2010


ББК 74.200.504

М 12

Магда В.П., Гончар К.В., СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ НАРОДОЗНАВСТВА: Метод.посібник. – Черкаси: видавництво ЧОІПОПП, 2010. – 145 с.


Автори:
Магда Василь Петрович, директор Вершацької ЗОШ І-ІІІ ступенів Чигиринської районної ради Черкаської області;

Гончар Катерина Василівна, заступник директора Вершацької ЗОШ І-ІІІ ступенів Чигиринської районної ради Черкаської області
Рецензенти:
Назаренко Г.А., кандидат педагогічних наук, заступник директора з наукової роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників

Петриченко Л.В, методист Чигиринського районного методичного кабінету Черкаської області

Рекомендовано до друку вченою радою ЧОІПОПП.

Протокол №5 від 25 грудня 2009 р.

Видання підготовлено до друку та віддруковано

редакційно-видавничим відділом ЧОІПОПП.

Зам. № 891. Тираж 100 прим.

18003, Черкаси, вул. Бидгощська, 38/1




ЗМІСТ




1.

2.
3.


3.1.


3.2.

3.3.
3.4.


3.5.
3.6.
4.
4.1.

4.2.
4.3.


4.4.
4.5.
5.

5.1.
5.2.

5.3.

5.4.
5.5.


5.6.
6.

6.1.


6.2.

6.3.




Магда В.П. Патріотизм – нагальна потреба і держави, і особистості, і суспільства …………………………………………………………………………...
Гончар К.В. Модель виховної роботи в школі …………………………………...
Нормативно-правове забезпечення дослідно-експериментальної роботи за темою «Сучасні підходи до патріотичного виховання молодого покоління засобами народознавства» ……………………………………………………….
Програма дослідно-експериментальної роботи за темою «Сучасні підходи до патріотичного виховання молодого покоління засобами народознавства» ……
Програма виховної діяльності «Національно-патріотичне виховання молодого покоління на основі народних традицій і звичаїв» ……………………………….
Програма підготовки педагогів до виховання у дітей патріотичних почуттів ….
План виховної роботи патріотичного виховання учнів початкової ланки ……...
План виховної роботи патріотичного виховання підлітків 5-8 класів …………..
План виховної роботи патріотичного виховання старшокласників ……………..
Моделювання процесу національно-патріотичного виховання учнів ……..
Управлінська модель виховної роботи школи з національно-патріотичного виховання учнів ……………......................................................................................
Структура національно-патріотичного виховання учнів…………………………
Зміст і структура діяльності історико-краєзнавчого музею школи ……………...
Партнери у спільній діяльності з національно-патріотичного виховання учнів ..
Модель випускника – патріота ……………………………………………………..
Національно-патріотична діяльність учасників дослідно-експериментальної роботи з теми «Сучасні підходи до патріотичного виховання молодого покоління засобами народознавства» …………………
Дитяча громадська організація «Нащадки» ……………………………………….
Зміст, форми і методи національно-патріотичного виховання молодших школярів ……………………………………………………………………………...
Зміст, форми і методи національно-патріотичного виховання підлітків 5-8 класів ……………………………………………………………………………..
Зміст, форми і методи національно-патріотичного виховання старшокласників
Опис діяльності історико-краєзнавчого музею Вершацької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Дослідницько-пошукова робота учнів з народознавства …………………………
Навчально-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи за темою «Сучасні підходи до патріотичного виховання молодого покоління засобами народознавства» …………………………………………..
Навчально-методичне забезпечення національно-патріотичного виховання учнів початкових класів …………………………………………………………….
Навчально-методичне забезпечення національно-патріотичного виховання підлітків 5-8 класів ………………………………………………………………….
Навчально-методичне забезпечення національно-патріотичного виховання старшокласників …………………………………………………………………….

5
8

10

10

13


14
16
17
18
21

23
24


25
26
27

28
28

30

33
36


39
44

64

64



92

118





Магда В.П., директор

Вершацької ЗОШ І-ІІІ ступенів
ПАТРІОТИЗМ – НАГАЛЬНА ПОТРЕБА

І ДЕРЖАВИ, І ОСОБИСТОСТІ, І СУСПІЛЬСТВА


Упродовж багатьох століть український народ

безупинно творив своє, тільки йому властиве

духовне середовище, наповнюючи його

своєрідними обрядами , ритуалами. Фактично

формувався внутрішній світ українців, осягався

весь навколишній простір, закладалися

світоглядні засади. «Звичаї народу – це ті

прикмети , по яких розпізнають народ не тільки в

сучасному, а і в його історичному минулому…

Звичаї, а також мова – це ті найцінніші

елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Звичаї, як і мова, виробилися протягом усього довгого життя і розвитку кожного народу».

Саме сьогодні громадянам України необхідно пізнати і зрозуміти велич нашої народно-традиційної культури, її одвічний гуманізм, добробут, всепрощення, доброзичливість, щиру гостинність , щоб врівноважити свої вчинки,спрямовувати їх на утвердження української державності, забезпечення душевного затишку усім, хто живе на етнічній землі України. А тому слід розуміти особливості української душі, оскільки у тотожності філософії держави та національної вдачі заховані нуртуючі джерела державотворчої енергії.

Національна система виховання постійно відтворює і поглиблює емоційно-естетичний, художньо-творчий, модальний та інтелектуальний компоненти свідомості рідного народу, створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу – найвищої цінності нації та держави.

Теми, які засвідчують національні риси виховання дітей в Україні, особливо в селянських сім'ях, знаходимо в творах Т. Шевченка, І. Франка та інших прогресивних письменників

Серед учених-педагогів радянського періоду питанням виховання учнів на національних традиціях найбільш глибоко і змістовно займався видатний український педагог-новатор В. Сухомлинський. Важливим джерелом його творчості була класична педагогічна спадщина, без усвідомлення і використання якої неможлива висока культура та результативність педагогічної праці.

Глибоко досліджуючи і розвиваючи українську національну педагогічну спадщину, В. Сухомлинський досяг вершин світової педагогіки, ставши, на думку багатьох учених, одним з найвідоміших педагогів XX ст. Основою національного виховання він вважав невичерпні джерела народної педагогіки та родинної етнопедагогіки. Він зазначав, "...щоб добре вивчити дітей, треба добре знати сім'ю – батька, матір, братів, сестер, дідусів і бабусь". Адже взаємини батька з матір'ю, матері і батька з сином чи дочкою є засадами формування характеру дитини, розвитку її позитивних рис. Своєчасне виявлення неприродних стосунків між членами сім'ї, наявність в сім'ї сварок, невиправданої поведінки батьків зобов'язує кожного педагога і вихователя поставити перед собою одне з головних завдань – "повернути дитинство тим, хто його не має в сім'ї"

Український педагог дуже високо цінував співдружність школи і батьків. У бесідах з батьками він наголошував, що шкільний колектив робитиме все, аби навчити дітей гаряче любити рідну землю, свій народ, бути чесними, правдивими, працьовитими, добрими й сердечними, чуйними і непримиренними до зла й неправди, мужніми й наполегливими в подоланні труднощів, скромними і морально красивими, здоровими і фізично загартованими. Отже, В. Сухомлинський, черпаючи найродючіші зернята із скарбів передусім народної національної педагогіки, вирощував урожай, назва якому "Щастя людині". Це і було його вагомим внеском у національну систему виховання, про що за його життя голосно говорити було небажано і навіть небезпечно в умовах існування командно-адміністративної системи.

У процесі відродження й утвердження національної системи виховання відновлюються принципи, норми народної моралі, яка за своєю суттю є загальнолюдською.

Найважливішою громадянською рисою особистості є сформованість національної свідомості, патріотичних почуттів до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України. Ціновим засобом відродження нації є формування в людини національної гідності й гордості за свою Батьківщину, відмова під почуття національної меншовартості, від почуття національної неповноцінності, що формувалося віками.

У справі відновлення почуття національної гідності величезне значення має висвітлення правдивої історії українського народу, історії культури та освіти нашого народу, повернення до культурних надбань, відкриття наново призабутих пам'яток нашої спадщини, повернення імен видатних українських вчених, художників, композиторів, видатних політиків, імен тих українців, які збагачували чужу культуру, починаючи з відомих імен Юрія Котермака, Феофана Прокоповича, Георгія Кониського і завершуючи постатями останнього століття: Михайла Остроградського, Архипа Люльки, Івана Пулюя, Юрія Кондратюка, Сергія Корольова, Володимира Вернадського, не кажучи вже про такі популярні в культурі постаті як Ілля Рєпін, Петро Чайковський, Микола Гоголь, Костянтин Ушинський, Володимир Короленко та багато інших.

Отже, ми можемо і мусимо перебороти в собі клятий мікроб неповноцінності. Ніхто: ні француз, ні японець, ні американець – не прийде вчити нас національної гідності. Ми самі маємо осмислити нашу природу й історію, прислухатися до голосу крові й зрозуміти, що ми є часткою великого і гордого народу, що нам є чим пишатися, що ми заслуговуємо на повагу до себе.

Погляньмо правді в вічі. Якщо раніше наші діти мали хоч якісь ідеали, соціальні орієнтири, нехай навіть штучні, надумані, і могли зіставляти з ними власні вчинки, то тепер кіно, телебачення і ринково-вулична література виставляють героями гангстерів, сумнівних закордонних суперменів та повій, що негативно впливає на формування свідомості молодих громадян України.

Український народ повинен випростатися на весь зріст і довести самому собі й усьому світові, що ми великий, талановитий, працьовитий народ, який любить свою Батьківщину і заслуговує на повагу. Сьогодні особливо актуально звучать слова палкого борця за Україну В'ячеслава Липинського: "Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути".

Особливу увагу необхідно зосередити на пріоритетних напрямках реформування виховання:

– формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

– формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

– прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх етносів, що населяють Україну;

– утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, добра, працелюбності, інших доброчинностей;

– формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– формування у дітей і молоді вміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин [41, 173].

Маючи програму та орієнтовані напрямки виховної роботи з формування особистості, розгорнулися творчі пошуки шляхів їх втілення в життя в загальноосвітніх та школах нового типу. Їх мета – розробка концепцій національної школи, національної системи виховання, піднесення навчання і виховання дітей на якісно новий рівень.

Відновлюючи в пам'яті і практичній життєдіяльності (традиціях, звичаях і обрядах, усіх сферах життя та культурних заходах) свій багатовіковий творчий потенціал наш народ, звільняючись від сковуючих пут і гальм, починає енергійно продовжувати творити свій шлях в історії. Сприяти цьому покликана сучасна школа, де є всі можливості для переосмислення в переоцінки духовних цінностей, пошуків нових підходів до вирішення наболілих проблем.

Саме такі завдання ставить перед собою педагогічний колектив нашої школи. Вся робота спрямована на виконання завдань дослідно-експериментальної роботи «Сучасні підходи до виховання патріотизму молодого покоління засобами народознавства», в рамках якого працює школа сьогодні.

Результатом нашої педагогічної діяльності стають нові моделі, методи, технології навчання і виховання. Першими кроками втілення експерименту в життя школи було об’єднання навколо теми створених науково-методичного центру, соціально-психологічної служби, творчих об’єднань вчителів, класних керівників, батьківської громади, дитячої громадської організації, учнів школи.

Творчий пошук реалізується через створену модель життєдіяльності школи, яка має забезпечувати душевний комфорт особистості, її емоційно-психологічну захищеність, інтелектуальний розвиток, задоволення потреб і інтересів, самореалізацію учнів у всіх видах творчої діяльності. В основу реалізації нової структури покладено співробітництво і саморозвиток всіх, хто виховує і виховується, хто навчає і навчається, щоб кожен вільно почував себе в атмосфері шкільної родини, живучи в гармонії з собою і оточуючим світом.

В умовах інноваційної діяльності школи ми намагаємось наслідувати орієнтири нового педагогічного мислення.



Головною метою національного-патріотичного виховання на сучасному етапі для всіх учасників експерименту є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.


Гончар К.В., заступник директора

Вершацької ЗОШ І-ІІІ ступенів
МОДЕЛЬ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ


Сучасна українська школа на початку нового тисячоліття перебуває в процесі інтенсивного розвитку, плідного пошуку, активізації науково-педагогічної ініціативи. Школа покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де буде духовно збагачуватись кожен учасник навчально-виховного процесу, де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за свій вклад у національно-культурне відродження України, у розбудову держави.

Сучасна школа озброює учнів не тільки знаннями, уміннями і навичками, але й виховує всебічно розвинену особистість, яка здатна включатися в усі процеси, які відбуваються в суспільстві.

Саме такі завдання ставить перед собою педагогічний колектив нашої школи.

Вершацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів працює над виховною проблемою „Виховання в учнів поваги до народних традицій і звичаїв”.

Основними завданнями школи є розвиток дитини як особистості і громадянина, розкриття її позитивних нахилів, здібностей, талантів. Позакласна і позашкільна виховна робота направлена на створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку учнів у вільний від навчання час, підготовка до життя, задоволення їх потреб шляхом залучення їх до науково-експериментальної, дослідницької, екологічно-природничої, туристсько-краєзнавчої, декоративно-прикладної видів творчості.

Виховна робота включає в себе формування суспільно-громадського досвіду особистості, розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу, створення системи пошуку, розвитку і підтримання талантів і обдарувань, виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя.

Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування основами наук, багатством національної і світової культури.

Характер виховання передбачає глибоке розуміння вчителем природи дитини, її індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості , турботи про її гармонійний розвиток, становлення взаємин співробітництва у навчально - виховному процесі .

Підвищенню результативності виховної роботи в школі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук систем виховання, впровадження розвиваючих технологій.

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямками :громадянське виховання, родинно - сімейне, військово - патріотичне, трудове, художньо - естетичне, моральне, екологічне, формування здорового способу життя, екологічне, сприяння творчому розвитку особистості.

Вся виховна робота в рамках експерименту підпорядкована вирішенні проблеми школи. Виховання починається з засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу. Без оволодіння культурним надбанням свого народу, пізнання його самобутнього національного обличчя, практичного продовження культурно - історичних традицій, звичаїв, обрядів, не можна говорити про успіхи перебудови виховного процесу в школі. Так у школі різними формами і методами проводиться народознавча робота по впровадженню національної культури народу. З цією метою був створений при школі краєзнавчий гурток, а в результаті його плідної роботи в подальшому почалися роботи по створенню шкільного краєзнавчого музею. Керівником гуртка та директором музею є вчитель історії Коваленко Г.Ф. Музей став центром патріотичного, національного та морального виховання учнів. Педколектив практикує у своїй роботі проведення уроків у музеї, загальношкільних виховних заходів, виховних годин, зустрічей з відомими людьми села, ветеранами війни та праці, народними умільцями.

Дитячий колектив для суспільства є засобом досягнення виховних завдань, а для дитини він - специфічне середовище життєдіяльності. Завдання педагогів нашої школи полягає в тому, щоб навчити учнів жити і працювати в колективі, підпорядковувати свої бажання і волю колективу, піклуватися про товаришів і допомагати їм. Тому в школі створена і працює дитяча організація „Нащадки”, яка складається з трьох вікових груп : козачата - дитячі групи молодших класів, нащадки - дитячі групи 5 - 8 класів, варта - дитячі групи 9 - 11 класів. Організація працює над вивченням історії України, вдосконаленню знань української мови, патріотичному, моральному, трудовому, правовому, естетичному та фізичному вихованню. Кожна дитяча група працює за своїм напрямком роботи . По кожному напрямку роботи розроблені завдання, над виконанням яких група працює протягом року. Організацією керує Рада, яка організовує і спрямовує роботу груп. Рада складається з радників - представників від кожної дитячої групи та голови ради. Рада працює протягом двох років, а потім відбуваються перевибори шляхом винесення та обговорення кандидатур на голову Ради. Вибори відбуваються шляхом відкритого голосування на зборі організації.

У школі створені всі умови для того , щоб формувати активного громадянина України. створюється кімната школяра, в якій планується проводити засідання, вести підготовку до різних свят та виховних заходів, індивідуальні консультації з питань організації цікавого дозвілля школярів.

Організація виховного процесу в школі має свою модель, яка практично апробована і має результати. Така структура є оптимальною, оскільки враховує специфіку даного навчального закладу, традицій і реальних можливостей.






































  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка