Частина ІІІ михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат 55» Великий українець на Арбатi



Сторінка1/20
Дата конвертації01.12.2016
Розмір4,82 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20





Частина ІІІ

Михайло Грушевський:

«Я оснувався в Москві, Арбат 55»

Великий українець на Арбатi
...I я його уявив на Старому Арбатi. «Побачив» Михайла Грушевського перед Культурним центром України в Mосквi завдяки його генеральному директору Володимиру Мельниченку. У березнi 2004 року я приїхав до Москви на урочистий вечiр з нагоди 190-рiччя вiд дня народження Тараса Шевченка, i зразу ж Володимир Юхимович повів мене Арбатом до будинку за номером 55, у восьмiй квартирi якого колись жив Михайло Грушевський з дружиною Mapiєю Сильвестрiвною i донькою Катериною.

Михайло Сергiйович не раз прогулювався Старим Арбатом, думаю, зупинявся перед будинком номер дев’ять, у якому тепер наш Культурний центр. То xiбa не було б гiдним вшанувати пам’ять великого українця встановленням пам’ятника Михайловi Грушевському перед входом до Культурного центру України?

Що бiльше я слухав Володимира Мельниченка, то проникливіше «зазирав» уявою у вікна «нарiжної старосвiцької кам’яницi на розi «Денежного переулка», мiж двома церквами», з яких п’ятдесятилiтнiй Михайло Сергiйович, вiдiрвавшись на якусь мить вiд працi над третьою частиною восьмого тому «Icтopiї України-Руси», оглядав Арбат, зокрема банi двох церков — Живоначальної Трiйцi i Миколи в Плотниках. На жаль, цi двi церкви, якi, мабуть, вiдвiдував український icтоpик, було знесено бiльшовиками на початку тридцятих рокiв минулого столiття.

Iз яким захопленням i радiстю вiдкривав менi «українську Москву» Володимир Мельниченко! Не можу сказати, що почуте було менi зовсiм невiдомим — журнал «Київ» у 1988–1989 pp. опублiкував «Спомини» Михайла Грушевського, в яких є багато сторiнок «московської бiографiї» (1916–1917 рокiв) Грушевського. Iнститут лiтератури iм. Т.Г. Шевченка НАН України разом iз Українським iсторичним товариством у США на чолi з невтомним Любомиром Винаром вперше опублiкував 15 листiв Михайла Грушевського, надiсланих iз Москви до Сергiя Єфремова й Олександра Кандиби (Олеся). Але одна річ прочитати, iнша — побачити саме той будинок на Арбатi, в якому Михайло Грушевський писав цi та iншi листи, науковi працi, приймав вiдомих дiячiв лiтератури, культури й полiтикiв...

Важливим для мене було пiзнання Старого Арбату — вулицi, яка в свiй час гуртувала багатьох вiдомих українцiв. Михайло Грушевський згодом свiдчив: «Присутнiсть в Mосквi великого числа освiчених i навiть учених українцiв пiддавала гадку про можливiсть зав’язання тут наукового товариства чи наукового гуртка українського, який мiг би пiдтримувати в сих людях iнтереси до української дисциплiни i звертати їx увагу на українськi теми. Москва дуже багата рiзними матерiалами до icтopiї України, її культури, мистецтва й письменства, навпаки, Україну в значнiй мipi обчищено з усяких матерiалiв, що при кожнiй нагодi вивозились вiдси до росiйських столиць».

Володимир Мельниченко, я переконаний, найкраще знає icтopiю Старого Арбату, вiн є на сьогоднi найобiзнанішим iз московськими архiвами, бо провiв унiкальну науково-дослiдну роботу. Я не сподiвався, що його дослiдження пiвнiчного перiоду перебування Михайла Грушевського в Mocквi виросте в такий солiдний том, читати який дає велике задоволення.

«Моя праця грунтується на документальних матерiалах i є суто науковою», — акцентує її автор, але написана книга з особливим емоцiйним пiднесенням i щирим захопленням вiд знахiдок в apxiвax, вiд «виловлених» у листуваннях фактiв, вiд науково обгрунтованих пiдтверджень гiпотез, здогадiв, припущень...

У передмовi до своєї книги «Михайло Грушевський: «Я оснувався в Mосквi, Арбат 55» Володимир Мельниченко детально розповiдає про тi apxiвнi джерела, якi вiн уперше залучив до висвiтлення арбатської сторiнки бiографiї Михайла Грушевського. Думаю, Володимир Мельниченко здiйснив фронтальний «nepeciв» багатьох московських apxiвiв пiд кутом зору перебування видатного українського iсторика в Mосквi, i цей том є важливим дослiдженням першого перiоду перебування М.С. Грушевського в росiйськiй столицi.

Тодi в березневi шевченкiвськi днi, про якi Володимир Юхимович згадує в цiй монографiї, вiн багато розповiдав менi й про другий, ще драматичнiший, московський перiод життя Михайла Грушевського. Саме в Mосквi 23 березня 1931 року Грушевського заарештують і почнуть — погрозами й фiзичним знущанням — «готувати» на керiвника пiдпiльної органiзацiї «Український національний центр» (УНЦ). Перед цим у Харковi у нього вибили зiзнання в приналежностi до «контрреволюцiйної органiзацiї», а в Mосквi керiвники ОГПУ намагалися втягнути Михайла Грушевського в показовий полiтичний процес, про що постiйно iнформували Сталiна... Та Грушевський сплутав їxнi карти. 15 квiтня 1931 року на зустрiчi з начальником Секретно-полiтичного вiддiлу ОГПУ Яковом Аграновим Михайло Грушевський категорично вiдмовився вiд своїх «зiзнань», заперечив iснування органiзацiї «Український нацiональний центр»... Володимир Мельниченко розгортав передi мною новi, майже недослiдженi сторiнки перебування М.С. Грушевського в Mосквi вже після звiльнення. Я не сумнiвався, що «другий московський перiод» Михайла Грушевського вже не вiдпустить такого доскiпливого i невтомного дослiдника...

Думаю, сам Володимир Мельниченко вповнi не уявляв, який огром вiдкриттів таїть у coбi Старий Арбат — ця, за словами Михайла Грушевського, «велика московська артерiя».

Як досвiдчений iсторик, автор бiльше 30 книг з iсторичної, культурологiчної i полiтичної проблематики, доктор iсторичних наук Володимир Мельниченко в попереднiх книгах «Україна на Арбатi, 9» i «Прапор України на Арбатi» вiдкрив «український Арбат» — Арбат гетьмана Петра Сагайдачного i гетьмана Кирила Розумовського, Миколи Гоголя i Тараса Шевченка, Михайла Максимовича i Григорiя Галагана, Михайла Грушевського i Володимира Винниченка, Володимира Вернадського i Симона Петлюри... Але вci мої сподiвання перевершило це фундаментальне дослiдження icтopiї Арбату, життя його численних мешканцiв — видатних дiячiв pociйської та української культур, лiтератур i мистецтва, icтopiї, зокрема, московського-арбатського життя Михайла Грушевського. Володимир Мельниченко «закроїв» не одне ще дослiдження «українського Арбату», щасливо стимульований i своєю безпосередньою, як генеральний директор Культурного центру України в Mосквi, працею i особливим чуттям iсторика на новi, перспективнi з наукового боку знахiдки, i глибинним патрiотичним пориванням вiдкривати українськi сторiнки, «написанi» в Pociї, передусiм у Москвi.

У «Пiслямовi» Володимир Мельниченко цi плани розгортає iз сподiванням, що накличе на благодатну наукову цiлину нових «opaчiв», готових дослiдитити московський перiод біографії Володимира Винниченка, Симона Петлюри, icтopiю таких видань, як «Украинская жизнь» i «Промiнь», взагалi створити узагальнюючу монографiю про дiяльнiсть московських українцiв у Mосквi на початку XX столiття. Сам iнiцiатор таких дослiджень, а також наукового збiрника на тему «Україна i Москва в їx духовному життi», замисленого ще Грушевським i Горьким, вiн працює вже над монографiєю про багатовiкову присутнiсть України на Apбaтi та значний український внесок в iсторiю видатної вулицi Pociї.

...Пам’ятний для мене той березневий день 2004 року, коли ми з автором цієї книги вiдвiдали будинок, у якому жив i помер Микола Гоголь, на Нiкiтському бульварi, 7. В меморiальнiй квартирi нашого славетного земляка Володимир Юхимович виповiв менi з хвилюванням: «Та саме звiдси, з Арбату, наш Гоголь писав проникливi листи до матерi у Василiвку, звiдси вiн, дiзнавшись про весiлля однiєї зi своїх сестер, вирушив був через Калугу в Україну... Я про це напишу».

I написав. I ще багато нового вiдкриє цей невтомний, емоцiйний, чутливий до всього рiдного, українського в Mосквi історик, який так всебічно дослідив українську долю Старого Арбату, як особливого знаку нацiональної icтopiї й культури.


Микола Жулинський,

академiк Нацiональної Академiї наук України




Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Наказ №1009 від 19 серпня 2016 року Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21. 08. 2013 №1222
2014 -> Тарас Шевченко і Михайло Грушевський
2014 -> Володимир Мельниченко Тарас Шевченко в Москві Київ «Либідь» 2009 Зміст
2014 -> Календарно-тематичний план
2014 -> Сценарій свята Першого дзвоника
2014 -> Сценарій Новорічної вистави для дітей молодшого шкільного віку «сніговик-поштар» Підготувала
2014 -> Сценарій свята Першого дзвоника
2014 -> Іі етапу Всеукраїнської олімпіади з історії в 9 класах Деснянського району м. Києва від 23 листопада 2014 року
2014 -> Листопад 1−30 листопада Проект «Родом з України»
2014 -> Проект «Діаспора» Репетиція Українського музично-драматичного театру-антрепризи


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал