Благословіння казкою (педагогічна казка В. О. Сухомлинського)



Сторінка1/2
Дата конвертації02.12.2016
Розмір0,84 Mb.
  1   2
БЛАГОСЛОВІННЯ КАЗКОЮ

(педагогічна казка В.О. Сухомлинського)




.

МЕТА.



  1. Підвести підсумок до розділу «Яке диво ці казки!»

  2. Удосконалити образне мислення та мовлення учнів

  3. Розвивати прагнення самостійності.

  4. Виховувати любов до світу пригод джерла дитячої допитливості, фантазії.

  5. Провести творчий звіт маленьких казкарів.


Тип уроку. Урок-подорож до країни власних казок.

ХІД УРОКУ

1. Мовна розминка.

Діти поглянте у віконце, який сьогодні ранок?

- Теплий, сонячний, радісний, (похмурий, сумний) щасливий...

А ви помітили, сьогодні ранок здається ще й казковим?

Сонце посилає до Землі свої теплі долоньки – промінчики.



Сонечкова мама вмиває своє дитятко сонечко...;

- І чистим сонечко встає з-за небокраю,

- Мабудь і в нього мама є, бо хто ж його вмиває.

- Дерева щедро струшують свої плоди;

- Городні родичі поважно...переїджають до комори.

- Комахи стурбовані першими прохолодніми осінніми ранками і вечорами. Вони змушені турбуватися про зимову оселю.

- Птахи журливо покидають рідну домівку і відлітають у теплі краї;



Звірята клопочуться біля своїх нірок.

Діти, а хто впорядковує все на землі, хто слідкує, щоб птахи відлітали в теплі краї, а дерева скидали листя, щоб комахи шукали собі зимову постіль. А я зараз вам допоможу відповісти на це запитання. Послухайте загадку.

Із неба диво золоте

І світить нам, і гріє.

Ніщо без нього не росте,



І всяк йому радіє.

(Сонце)

А якщо немає на небі сонця, то що в давні часи робили діти, яку пісеньку співали. Давайте заспіваємо, діти.

Вийди, вийди, сонечко.

На дідове полечко.

На бабине зіллячко.

На наше подвір'ячко.

На весняні квіточки.

На маленькі діточки.

Там вони граються.

Тебе дожидаються.

А яке сьогодні сонце?

Усміхнене, радісне, ласкаве, пекуче, жарке, веселе...



  • Сьогодні до нас теж прийшло сонечко зі своїми промінчнками-ознаками. Чому. Які з них зайві?

  • А які промені посилає: сонце на землю в літку' (Жаркі, пекучі)

А восени сонце яке? (Ласкаве, усміхнене)

II. Каліграфічна хвилинка.

Сьогодні сонце завітало до нас на каліграфічну хвилинку.



Сс со он нц це, со он не еч чк ки

  • Підберіть до слова сонце споріднені слова.

  • Сонце сонечко, сонячний, соняшник.

  • Чому ви вважаєте, шо ці слова споріднені?

Тому, що вони належать до слова сонце і мають спільну частину (сон-)
Сонечко — пестливе значення

Сонячний — ознака предмета

Соняшник — рослина, у якої голівка схожа на сонце - кругленька.

А хто з вас, діти.з словом «сонце» складе цікаве речення?



Сонце посилає на землю гарячі промені.

Сонце встане, то й ранок настане.

Сонце — це небесне світило.

Запишіть останнє речення: «Сонце світить нам і посилає тепло. Все живе без Сонця загинуло б, перетворлося на крижинку».



III. Слово вчителя.

  • Я знаю, що ви, діти любите казки, захоплюєтися їхним щасливим кінцем і благородними вчинками казкових героїв, захоплюєтеся їх.

  • Казки вам розказували бабусі, читали батьки, дивилися їх по телевізору.

  • А хто ж складає казки? (Народні казки складає народ, а літературні складає автор)

  • А ви вмієте складати казочки (Так)?

  • А хто ж вас навчив цього (наша вчителька)?

Л чп, іакпх діток, як ції. іічни складати казочки один з видатний педагогів, вчитель, за покликанням, який написав більше 1500 казок-мініатюр. Які казки він написав, розкаже бібліотекар.

Розповідь про В.О. Сухомлинського та його літературну спадщину.

Василь Олександрович любив дітей і написав для них багато-багато різних розповідей (казок): про ласкаве сонечко і м'яку, зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі риси людини, про дітей.

В його творах переважає доброта, бо сам він був доброю людиною, і хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата іі маму, свою рідну домівку і нашу Батьківщину.

В.О. Сухомлппський говорив: «Казки — це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови».

V. Повідомлення теми уроку.

Отже, казка дає нам ключик до розуміння багатьох світових тайн. її простота, доступність, допомагають до­нести до пас глибоку мудрість народу. Сьогодні наше завдання па уроці: навчитись складати свою власну казку.

VI. Робота над словом.

А про кого буде ця казка, ви дізнаєтесь із повідомлення.

1. Невеличкий. маленький отруйний жучок-хижак. Поїдає багато попелиць?



  1. Дуже корисна комашка. З настанням холодів цей жук впадає у сплячку і зимує у грунті під рештками рослин чи під корою дерев.,

Ця комаха своєрідний барометр: перед дощем — вона млява, а погожого дня — рухлива.

- Так. Це сонечко.



Ой, хто це в тебе там на долонні?

«СОНЕЧКО»,

Прилетіло сонечко на мою долонечку

Крильця червоненькі,

Крапочки чорненькі,

По всіх пальчиках ходило

З мізинчика полетіло (Б. Списаренко).

І до вас воно теж бажає, сісти на долоньку.

- Діти, а чим сонечко не схоже на справжнього живого жучка? (Роздає сонечка).

- Воно не кольорове.

- Візьміть відповідний за кольором олівець і розфарбуйте його.



VII. Розвиток мовлення.

1. Робота за малюнком.

Погляньте на малюнок. Сонечко теж завітало до дівчинки. Давайте колективно, всі разом, складемо казку про дівчинку і жучка. Нам допоможуть опорні слова.


  1. Складання казки за опорними словами (усно)

Вночі іливи Вранці непритомного жучка
Дівчинка Світланка (звернулася до нього)
«Сонечку, Сонечку, полети на небо,


Там твої дітки чекають на тебе!» На ладонь поклала (обсохли крильця). Сонце обсушило полетіло до своїх діток.

— Ви ось тільки прислухайте, як вже ожила наша казка та починає говорити.



Казка «Світланка і сонечко» народилася.

А хто хоче розповісти казку від початку до кінця'.'



Казка «Світланка і сонечко».

Вночі пройшла злива. Вранці дівчинка Світланка побачила непритомного червоного жучка з чорними крапочками на спині. Вона звернулася до нього:

«Сонечку, Сонечку, полети на небо, Там твої дітки чекають на тебе!» Але жучок не злетів. Тоді Світланка поклала його на листочок, щоб він обсушився. Сонечко було вдячне дівчинці за надану допомогу. Сонце обсушило крильця маленькому жучкові, він полетів до своїх діток.

Молодці! А зараз відпочинемо.



VIII. Фізкультхвилинка.

Жив жучок між бур'янами, (встали, крокують)

Жив без тата і без мами, (вертикальні «ножииі»)

Жив і жив, і не тужив, (піднімання плеч)

Жовтим листям ворушив.

Запитав сердечно жук:

-- Хто там стукає, тук-тук? (оплески).

Під корою тепло нам.

Короїдам-хитрунам.

Не лякай ти, дятле, нас!

Бо уже сніданку час! (Сіли)

IX. Робота над власною казкою.


  • Діти, а самі хочете попробувати свої сили в складанні власної казочки про сонечко

  • Тоді я пропоную вам тільки заголовок «Осінні пригоди жучка-сонечка».




  1. Самостійна творча робота.

  2. Читання казок (2—3)

  3. Інсценівка казки В.О. Сухомлинського «Сонце і сонечко».

— А зараз, діти, ви будете глядачами і слухачами казочки, яку написав для вас Василь Олександрович Сухомлинський.

X. Підсумок.

Чи справились ми із завданням, яке ставили на початку уроку:-навчилися складати казочку?



Отже, ми можемо відкривати свою хатинку дитячих казок.

XI. Заключна частина.

І. Читання віршів.

1) Цей світ, як казка, як безмежне диво

Захоплює, дивує, кличе ввись.

Життя чарівне, я така щаслива.

І ти до цього світу придивись.

2) В душі одразу сонечко засяє

І забринить проміння доброти.

Бо світ нас всіх, як мати пригортає.

Лиш серденько відкрий до світла ти!

3) Якщо людина добре серце має.

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє.

Така людина сонечком горить!

Вчитель. Будьте і ви, дітки, як маленькі сонечка Творіть добро, садіть дерева, очищайте джерела і ріки, любіть свою Землю-матінку, і вона відповість вам любов’ю і щедрістю. Та й будуть на нашій планеті Земля мир і злагода (діти хором). Сонечко і сонце приготували вам. дітки, сюрприз.

(Дітей пригощають тістечками у вигляді .жучка-сонечка).

За вашу плідну роботу на уроці всім вам велике спасибі!

Урок закінчено.

КОМБІНОВАНЕ ЗАНЯТТЯ

з художньої літератури, музики та малювання

(підготовча група)

Мета: Продовжувати ознайомлювати дітей з творами В.О.Сухомлинського, виховувати у дітей почуття прекрасного, чуйне ставлення до природи, вчити бачити красу навколишньої природи, розвивати пам'ять та логічне мислення, уміння висловлювати свої думки від почутого, прилучати до слухання класичної музики, розуміти її, передавати свої враження в малюнках, розвивати естетичний смак, виховувати доброту, чуйність.

Словникова робота: музика, співуча, смичок, чарівна.
ХІД ЗАНЯТТЯ.

Звучить музика П.І.Чайковського з альбому "Пори року".

Діти, як ви думаєте, про що говорить ця музика?

- Про весну, чути як біжать струмки, весело щебечуть пташки, як оживає вся природа.

Який настрій викликає ця музика?

- Радісний, хочеться веселитися, співати, радіти разом з природою.

А чи слухали ви коли-небудь самі природу, коли бували чи то в лісі, чи в полі?

Відповіді дітей.

Послухайте оповідання В.О.Сухомлинського "Який музика цвіркун", бо потрібно не тільки слухати, але чути прекрасне, музику скрізь - і в шелесті листя, у співі пташок, у дзюрчанні лісового струмка.

Читання оповідання Сухомлинського "Який музика цвіркун".



Запитання до дітей.

Діти, про кого пише автор у своєму оповіданні? Де жив цвіркун?

Що робив цвіркун, коли світило сонечко? А що робив цвіркун, коли заходило сонечко? Як назвав Сухомлинський цвіркуна? На йому грав цвіркун? Хто слухав музику цвіркуна?

А зараз ви намалюєте ілюстрації за цим твором, як ви уявляєте собі музику цвіркуна, коли він грає на скрипці, як його слухають дерева, квіти, звірята.

Діти самостійно вибирають матеріал для малювання (фарби, кольорові чи графічні олівці), сідають за столи і починають самостійно працювати.

Для емоційного настрою включається музика Чайковського, Штрауса, Аляб'єва.

Після закінчення роботи проводиться аналіз роботи самими дітьми. Кожен розповідає про свій малюнок, що він зобразив, які почуття вони висловлювали у своїх малюнках, та придумують назву своїм роботам.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка