Бібліотечні уроки та бесіди для учнів



Скачати 447,57 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації07.01.2017
Розмір447,57 Kb.
  1   2   3

Упорядкувала творча група

шкільних бібліотекарів

Деражнянського району

Керівник: МАЛАНЧУК

Галина Петрівна

Деражня

2008


Бібліотечні уроки та бесіди для учнів

Упорядник: творча група шкільних бібліотекарів Деражнянського району


Керівник: Маланчук Галина Петрівна – шкільний бібліотекарі Кальнянської ЗОШ І-ІІ ступенів
Рецензенти: Ковпак О.А. – завідуюча районним методичним кабінетом

Волошина Г.П. – методист районним методичним кабінетом

Схвалено методичною радою

Деражнянського районного методичного кабінету

(протокол № ______ від ___. ___. 2008 року)

Дім, в якому немає книг,

подібний до тіла, позбутого душі

Цицерон


Завдання сучасної бібліотеки – забезпечити інформаційні потреби користувачів, формувати навички бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури. Важливим засобом формування системи бібліотечно-бібліографічних учнів є бібліотечні уроки і бесіди для учнів.

Пропонуємо Вашій увазі бібліотечні уроки та бесіди для учнів загальноосвітньої школи.




ЗМІСТ

1. Правила користування бібліотекою __


2. Структура книги __
3. Довідкова література та шляхи її використання

у процесі вивченні шкільної програми __


4. Як берегти книгу __
5. Дитяча бібліотека та її відділи __
6. Як писати відгук на прочитану книгу __
7. Картотека журнальних і газетних статей __
8.Як працювати з книгою __
9.Як працювати з словниками,

довідниками, енциклопедіями __



* * *

Тема. Правила користування бібліотекою.

Мета. Розширити уявлення дітей про працю людей по створенню книжки, правила користування бібліотекою, розвивати увагу, мислення, виховувати любов, шану, бережливе ставлення до книжок.

Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Оголошення теми заняття

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі, -

Стільки книг на землі!


Є великі й малі,

Є легкі й важкі,

На полицях, на столі –

Наші друзі книжки


Бачить – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Дуже мудрує.

Часом захоче – правди навчає

Іноді бреше – всіх звеселяє

Люба розмова, -

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити – дружити

Хто ж то такая

В світі щаслива

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали

Стану в пригоді:

Річ коротенька –

Книжка та й годі.


Хороші, справжні друзі

У мене поруч є

Ніяк не уявляю

Без них життя своє


Лиш пороблю уроки –

До них у гості йду

Як жить на світі

Друзі розмову поведуть


Коли я засумую,

Вони сюди спішать

І жартами смішними

Ураз розвеселять


Коли ж стаю надміру

Безпечним я на мить,

Насуплять брови друзі:


  • Не гоже так робить!

Розкажуть про будови,

Про мандри, про бої,

Живуть в книжковій шафі

Товариші мої


  1. Вступне слово бібліотекаря

Кожна книжка – це мудрий, вірний друг. Вони ведуть нас у чудовий, дивовижний світ, знайомлять з прекрасними людьми. Читаючи, ви й самі стаєте розумнішими, сильнішими, добрішими. Від своїх поганих хазяїв, які зовсім не бережуть підручники, псують їх, рвуть аркуші, кидаються ними, книги сильно хворіють, і доводиться їх лікувати у лікарні: чистити, клеїти , зшивати.
Книжка_про_книжки_»__Хлопчик'>Сцена « Книжка про книжки »

Хлопчик

У Олеся знов невдача:

Задана йому задача

Став шукать Олесь «Задачник»

Загляда у кожний ящик

Під столи, під табуретки,

Під дивани і кушетки

У печі шука, в відрі,

І у будці у дворі
Дівчинка

Йому боляче і кривдно

А «Задачника» не видно

Що робити ? як тут буть?

Де «Задачник» роздобуть?

Хоч топися, хоч в далеку

Поспішай бібліотеку.

З’являються колишні підручники
Хлопчик

У читальний зал великий

Вбіг малий хлопчина з криком

Став питати шалапут

Даєте книжки ви тут?

Олесь: - Даєте книжки ви тут?
Хлопчик

А книжки на всі лади

Закричали ….

Книжки: - Геть іди!
Хлопчик

Я давно писав цю книжку

І , признатися , зрадів

Як на днях зустрів Олеся

По дорозі в місто Львів

Він давно вже не дитина

А відомий інженер

В нього є малий хлопчина

Славний колекціонер

Побував я у них вдома

В них полиця над столом

54 томи


Там побачив я за склом

В палітурках пречудових

Дружно вирівнялись в ряд

Сяють книги сина й тата

Наче вийшли на парад

Добре жить їм біля столу –

Хазяї їх бережуть

І нікуди, і ніколи

Вже вони не утечуть.
Діти, книги треба берегти – найперші друзі нам вони. Без книг життя наше стане нецікавим, наче день без сонця.

Чи знаєте ви, як до нас приходить книжка? З чого виготовляють папір? Так, з деревини, але треба десятки років чекати, щоб з маленької насінини виросло велике дерево, спиляти його подрібнити на заводі чи паперовому комбінаті, зварити паперове тісто, з якого потім виготовляють папір. Складають гарні вірші та оповідання, надрукують на книжковій фабриці, а ще й ілюстрації намалювати.

Ви бачите, скільки праці треба докласти, щоб зробити для вас великий подарунок – книжку. Бережіть книжки, не рвіть їх і неодмінно збирайте макулатуру – з неї виготовляють папір для нових книг.
Сцена « Королева книги »

Зайчик

Скільки в небі зірочок,

Скільки в лісі квіточок,

Скільки крапель у Дніпрі

Стільки книг є на землі.

Діти, до нас у гості завітала Баба Яга. Ви здогадуєтесь, з якої казки? Правильно. З книжки про Івасика – Телесика.



Вибігає Баба Яга.
Баба Яга.

Ну Телесика я ще впіймаю, а зараз я ловлю іншого хлопчика, Буратіно. Чули про такого? Знаєте, що він задумав? Подарувати чарівний ключик дітям, щоб вони могли багато читати, знати і все про мене довідатись.



Урочисто приймаємо дітей у читачі.

Зайчик

Це чарівний листоноша

Кожен день в той самий час

(вбігає зайчик, у руці – телеграми).

Цікаво, хто ж їх нам послав?

Зайчик (зачитує телеграми)

«З’їв 7 козенят, болить живіт»

(вовк із казки «Вовк і 7 козенят»)

«Моє гусенятко десь забарилось, тому прилетіти не зможе»

(Івасик – Телесик)

«Ніяк не витягнемо ріпку, тому прибути не зможемо» («Ріпка»)

Королева книги

Ну ось ми і зустрілися, мої маленькі добрі друзі. Рада вітати вас у своєму царстві.

Огляньте мої володіння, ближче познайомтесь із його мешканцями. Куди б ви не пішли, скрізь з вами будуть друзі – книги. Сподіваюсь, діти, велике бажання познайомитись зі мною і всіма жителями нашого книжкового царства. А їх у нас багато. Це герої книжок: барон М’юнхгаузен і капітан Немо, мушкетери і старий Хоттабич, і добрий чарівник, який по всьому світу розкриває над дітками різнобарвні парасольки снів.

За сценою виходить, кульгаючи, книжка.


Книга

Ой, я втекла від хлопчика, який мене бив і зовсім не беріг.


Хлопчик

А ось ти де, книжечко моя дорогоцінна. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою кілька разів свого сусіда по парті.


Книжка

Я не хочу повертатись до цього хлопчика. Заберіть мене до себе у бібліотеку!


Королева книги

Добре, ми тебе полікуємо в книжчиній лікарні.



Хлопчик

(читає правила поводження з книгою)

1.Беріть книги чистими руками.

2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки.

3. Не кладіть у книжку олівці, від цього вони рвуться.

4. Не загинайте сторінки, користуйтесь закладинами.

5. Не читайте книг під час їжі.

6. Щоб книга довше служила вам, обгорніть її.


Королева книги

Любі друзі, бережіть книги, любіть їх. Зараз, діти, давайте урочисто пообіцяємо.

Візьміть обіцянки і повторюйте за мною.

Обіцянка юного читача

Стаючи читачем бібліотеки для дітей обіцяю:



  • цінувати книгу – джерело знань;

  • намагатися завжди і в усьому бути схожим на кращих героїв книги;

  • берегти книги та охайно з ними поводитись;

  • бути активним читачем ;

  • все життя не розлучатися з книгою – дорогим другом.


Бібліотекар

Дорогі читачі! Замисліться, яке місце в нашому житті займає хороша книжка, як її потрібно берегти і шанувати. Вони дуже різні, розумні, хоробрі та сміливі. Вони завжди ведуть за собою. І так буде весь час. І дорослими станете, а з вами назавжди залишаться ваші друзі – герої улюблених книг.

Людство навіть пам’ятники поставило своїм улюбленим героям. У США стоять на п’єдисталі два хлопчики, ви знаєте їх. Це Том Сойєр та Гек Фінн. У Франції ви можете побачити пам’ятник сміливому Д’Артаньяну, герою «Трьох мушкетерів». В Італії на вас чекає довгоносий Піноккіо – старший брат Буратіно. Герої улюблених книг надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими.


  1. Конкурс на краще знання прислв’їв і загадок про книги.

Знання – сонце, книга – (віконце)

Книга мала – серцю ( люба)

Одна книга тисячі людей ( навчає)

Слово до слова – зложиться ( мова )

Книга вчить , як на світі ( жить)

Діти! Слово «бібліотека» грецького походження, що означає «зібрання», «сховище книг. Книгодрукування винайшов німець Йоган Гутенберг Хвіст. Перша друкарня в Київській Русі була заснована Ярославом Мудрим. Першою книгою, виданою українською мовою, стала «Енеїда» Котляревського надрукована в 1798 році.

Всі книги в бібліотеці бібліотекар записує на абонемент, які потім потрібно повернути через деякий час. До послуг читачів – спеціальний довідково – бібліографічний апарат. Це система каталогів і картотек, фон довідкових видань. Каталоги і картотеки розкривають зміст бібліотечних фондів, дають відомості про наявну літературу.

За алфавітним каталогом, можна встановити, чи є в бібліотеці потрібна книга, відшукати нові праці відомого автора. Картки в каталозі розташовані в єдиному алфавітному порядку прізвищ авторів та назв творів.

Якщо потрібна література з певного питання, користуються системним каталогом, де картки упорядковані за галузями знань. До системи каталогів і картотек входять: краєзнавчі каталоги, де подано описи книг і статей з історії, економіки, культурного життя краю, центральні каталоги з яких можна дізнатися про наявність видань у бібліотеці. Важливим доповненням до каталогів є картотеки. Зміст періодичних видань з різних галузей знання відображається у систематичній картотеці, статей. Картотека назв художніх творів допоможе знайти книгу, якщо її автор вам невідомий. Тематичні картотеки пропонують кращу літературу з актуальних питань суспільного життя. Каталоги і картотеки відображають лише ту літературу, що є у фондах бібліотеки. Для поглибленого пошуку слід користуватися бібліографічними виданнями. У бібліотеці ви маєте змогу одержати усні чи письмові бібліографічні довідки, добір літератури з певної теми. З цією метою проводяться виставки – перегляди літератури, виставки бібліографічних посібників. Кожна книжка має свій будинок, які поділяються за системою транспорту, техніки, промисловості, довідкова література. Всі ці відомості записуються в бібліотеці у картотеку, де вказується прізвище автора, рік видання, шифр книги, назва видавництва, число сторінок.


  1. Практичне заняття ( за завданням бібліотекаря діти знаходять книгу у бібліотеці ).

  2. Вибір книги для самостійного читання.

  3. Бесіда про структуру книжки.

Кожна книжка складається з друкованих аркушів. На титулі вміщують назву книги, прізвища автора, художника, назву видавництва, місце і рік видання вказують, для кого вона призначена. На звороті титулу друкують анотацію – короткий зміст книги. Фронтиспіс – це малюнок, розташований поряд з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги, ілюстрації до епізоду. Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книги.

Діти! Всі книжки розставлено у бібліотеці окремо художні, науково – пізнавальні, довідкові. Необхідно берегти книжки, тримати їх у хорошому стані від загинання самих сторінок книжка псується. Краще вразі необхідності користуватись необхідною закладкою.

ІV. Підсумок заняття

* * *

Бібліотечний урок « Структура книги»



для учнів 5 класів

Мета: розширити і поглибити знання учнів про конструкцію книги, про її елементи; навчити учнів користуватися цими елементами; звернути увагу на цінність книжок ,які стали скарбницею людства, і виховати почуття поваги до них.

Обладнання: книжкова виставка «Зверніть увагу – нові книги».

Бібліотекар: Є вираз: «Скажи мені, із ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти». Із таким самим правом можна сказати, дещо перефразувавши: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти».

Людина, яка любить читати, - щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці-книги.

У кожного з вас удома є бібліотека, у кого більша, у кого менша, але є. Книжок дуже багато, прочитати всі ми не в змозі. А як вибрати потрібну книгу серед такої великої кількості? А чи хотіли би ви навчитися вибирати собі книжки у бібліотеці чи у книгарні?

А чи є у вас якісь міркування щодо того, яким чином ми вибираємо книги ,на що звертаємо увагу?



(Діти відповідають, бібліотекар підводить підсумки)
Бібліотекар: Книга не завжди мала такий вигляд (бібліотекар показує сучасну нову книгу;показує картону оправу, сторінки білого кольору з текстом і малюнками, а слова надруковані чорною фарбою).

У сиву давнину матеріалом для письма був камінь, перші малюнки первісних художників знайдені на стінах печер. Що тільки не використовували люди для письма: кістку, дерево, метал, глину, листя і кору дерев, шовк, шкіру. Але найбільше поширення одержали: глина, папірус, пергамент, а на Русі - береста. Лише, коли винайшли друкарський верстат ,видання книг стало легшою справою. Понад 400 років тому у Москві з'явилась перша друкарня Івана Федорова. 10 років працював він над її створенням і цілий рік друкував свою першу книжку.

Сьогодні над книгою працює багато людей. Це письменники, художники, редактори, друкарі…

Коли ми беремо в руки книгу, то перш за все в очі кидається обкладинка.

Обкладинка-покриття книжки з паперу, клейонки, картону, дерматину, шкіри…Вона «одягає» книжковий блок. Пригадайте, як в Індії зберігали книжки, написані на пальмових листах? Так, їх обкладали з обох боків дощечками. Може, саме звідси й пішла назва «обкладинка».

А що ж таке книжковий блок? Друковані аркуші, які у вигляді зошитів, що мають 16 або 32 сторінки, зшиваються, скріплюються з одного боку ( він називається корінцем).Таких зошитів може бути від 1 і більше.

Усі інші три сторони рівно обрізуються. У книжковий блок входять сторінки тексту («зошити»), титульний лист, ілюстрації, шмуцтитул, фронтиспис, інші елементи.

Може, вам якійсь з цих термінів вже відомі? ( Учні відповідають).

Обкладинка з'єднується з книжковим блоком за допомогою спеціальних подвійних аркушів паперу, які називаються форзац. Це можуть бути чисті білі аркуші, які виконують просто технічну функцію. Інколи на форзаці розміщують малюнки, таблиці, довідкову інформацію(так, як у ваших підручниках). Слово форзац прийшло з німецької мови й означає буквально – «перед текстом».

Титул (титульний лист, титульна сторінка) - перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і місце видання.

Слово «титул» має довгу історію, яка починається десь у ІІІ тисячолітті до н.е. Дуже давно, коли книжки робили з папірусу, їх зберігали у футлярах, до яких прикріплювався ярлик з назвою книжки. І називався «титул юс».Коли з'явилися рукописні книги, а потім друковані, вони не мали титульної сторінки. 1476 року венеціанський типограф Едхард Рагдольт помістив титульний лист у випущену ним книгу. Отже, виявляється, що першому друкованому титулу півтори тисячі років.

Розглядаємо книгу далі. Справа розміщено титул, а зліва фронтиспис - це ілюстрація про найголовніше, що є в книзі. На ньому може бути також портрет автора (б-р демонструє).

Якщо книга складається з кількох розділів,то перед кожним може бути свій титул - тоді він називається шмуцтитулом. На ньому назва чи номер розділу і малюнок. У деяких – шмуцтитул зустрічається перед титульним листом.(Б-р показує все на прикладі).

На звороті титульного листа є анотація. Це стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книги. У багатьох виданнях перед основним текстом є передмова. При зустрічі з книгою незнайомого автора, або з незрозумілою назвою, треба заглянути в передмову і знайти там відомості про автора, про те, як вона була написана, чому так названа, коли вперше видана…

Розповідь про книгу, життя і творчість письменника іноді друкується в кінці видання. Тоді її називають післямова.

А такий елемент , як зміст допомагає у виборі незнайомої книги, зміст дає перелік розділів книги.

Є у книзі й вихідні дані. Це - її паспорт. Тут знайдемо ім'я та по батькові автора, його прізвище, прізвища видавничих працівників, які доклали рук та вміння до створення книги. Уважний читач побачить тут ,і коли книжку здано до набору у друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут відомості про формат книги, її тираж. І ще дуже важливі вихідні дані: адреса поліграфічного підприємства, де виготовили книгу і адреса самого видавництва.

Важливу роль відіграють ілюстрації, в яких художник прагне розкрити зміст. Часто друкується фото, репродукція картини.



А тепер давайте трохи пограємось.

1. Я беру незнайому для вас книгу, показую вам її елементи , а ви записуєте в зошит назви цих елементів. Один учень читає ,а всі перевіряють.

2. Я роздаю книжки , а через 3 хвилини ви маєте розказати ,що ви дізналися про цю книжку.
Гра «Перший мільйон»

Правила гри:

1. Учасникам запропоновано 7 завдань.

2.За правильну відповідь на кожне запитання можна набрати відповідну кількість балів.

1-1 бал


2-2 бали

3-4 бали


4-6 балів

5-8 балів

6-10 балів

7-12 балів

3.Третє й п'яте запитання – це неспалимі бали.

4. Під час гри можна скористатися трьома підказками:



  1. “50 на 50”, тобто 2 неправильні відповіді відкидаються вчителем;

  2. “дзвінок другові”, тобто можна скористатися допомогою одного учня з класу;

  3. “допомога залу”, тобто можна скористатися допомогою усього класу.

1-ий відбірковий тур

( беруть участь усі учні класу)



  1. Портрет автора або малюнок ,який розкриває зміст книги ,розташований поруч з титульним листом:

а) шмуцтитул;

б) живопис;

в) фронтиспис;*

г) картина


Запитання 1-го туру

1.Коротка характеристика книги:

а) вступна стаття;

б) зміст;

в) анотація;*

г) пагінація.

2. Підібрані в певному порядку, складені в зошити і зшиті друковані аркуші:

а) лекція;

б) книжковий блок;*

в) дисертація;

г) брошюра.
3.Цифри,які визначають порядковий номер кожної сторінки:

а) колонцифра;*

б) колонномер;

в) цифра;

г) номер.
4.Фотографії,малюнки,креслення,схеми,карти,які доповнюють зміст книги:

а) фактичний матеріал;

б) ілюстративний матеріал;*

в) додатки;

г) примітки.
5.Сприяють швидкому знаходженню потрібних відомостей , вжитих у книзі:

а) анотація;

б) коментарі;

в) покажчики;*

г) примітки.
6.Перелік розділів, частин, відділів одного твору або порядок статей кількох авторів:

а) норма;

б) анотація;

в) зміст;*

г) покажчик.
7.Сторінка,де вказано назву чи порядковий номер розділу ,частини, глави книги:

а) колонтитул;

б) шмуцтитул;*

в) титульний лист

г) авантитул.

2-ий відбірковий тур

1.Паперова обгортка, яка зодягається на видавничу оправу чи обкладинку:

а) обкладинка;

б) суперобкладинка;*

в) форзац;

г) шмуцтитул.


Запитання 2-го туру

1.Подвійний аркуш паперу, що зєднує книжковий блок з палітуркою:

а) формат;

б) форзац;*

в) ватман;

г) абзац.


2.Сторінка,на початку книги, на якій указано прізвище автора, назву книги, вихідні дані:

а) титульний лист;*

б) форзац;

в) шмуцтитул;

г) фронтиспис.
3.Відомості ,що характеризують твір з видавничого боку: місто, найменування видавництва й рік виходу у світ:

а) фронтиспис;

б) норма;

в) вихідні дані;*

г) характеристика.

4.Її завдання - підготувати читача до грунтовного зрозуміння та засвоєння матеріалу:

а) вступна стаття;

б) пагінація;

в) анотація;

г) зміст.


5.Аркуш білого або кольорового паперу ,половина якого приклеєна до внутрішньої сторони оправи ,друга половина залишається вільною:

а) формат;

б) форзац;*

в) ватман;

г)абзац.
6.Де ,звичайно, вказуються прізвище автора, назва книги, черговість видання, місто, видавництво й рік публікації:

а) титульний лист;*

б) форзац;

в) щмуцтитул;

г) фронтиспис.
7.Характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. У збірниках визначаються принципи відбору творів для них,

а) анотація;

б) резюме;

в) передмова;*

г) зміст.

* * *

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

та шляхи її використання у процесі вивчення шкільної програми
Бібліотекар. Доброго дня, дорогі друзі! Скажіть, будь ласка, а для чого ви щодня йдете до школи? (відповіді учнів)

Бібліотекар. Ось ми з вами і помандруємо сьогодні у Країну знань. А провідниками на цій дорозі для нас будуть енциклопедії, словники, довідники - словом, уся книжкова сімейка, що в бібліотеці зветься фондом довідкових видань.


Енциклопедія.

Я велика й дуже мудра –


Все на світі знаю.

Дарувати людям розум

Над усе бажаю

Алфавіт потрібно знати,

Щоб знайти що-небудь,

Третю букву слова також

В пам’яті тримати.

Можу я про все, що хочеш,

Вам розповідати.

Або щось одне, й не більше,

Дуже добре знати.

Не живу сама на світі,

Маю рід великий.

В мене є сестрички рідні -

Розум мають світлий.

З них одна – літературна,

Коротко – УЛЕ,

Друга знає все, що можна –

Універсальною є.

Розкажіть, любі сестрички,

Як і вам живеться,

Чому від вас школярикам

Вчитись доведеться.
УЛЕ ( Українська літературна енциклопедія).

Я – краса, знання, культура,

Вас у світ літератури

Української веду,

Стежку в слово прокладу.

А у ріднім нашім слові

Всі дива живуть казкові,

Долі геніїв відомих,

Повні горя і любові.

Я – мистецтва королева

Літературна, галузева.
Бібліотекар. Енциклопедія – довідкове видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або кількох галузей знань, які викладені у вигляді статей, розміщених в алфавітному чи систематичному порядку.

Для енциклопедій характерне використання скорочень, різного роду термінів, поєднання тексту з фотознімками чи картами.

А чи маєш ти ще яких-небудь родичів, мудра пані Енциклопедіє?
Енциклопедія.

Звісно ж маю – є брати –

Вміють теж знання нести,

Найрідніший і найближчий –

Словник енциклопедичний.
Енциклопедичний словник.

Любі друзі, ви уже

У школі навчаєтесь.

Сподіваюсь, алфавіт

Дуже добре знаєте.

Бо мої всі сторінки

Хоч перечитаєте,

Без знання абетки ви

Що там відшукаєте?

Я знання несу цікаві

Про життя людей, їх справи,

Про історію й культуру

Вам статтю дарую мудру.

Завітайте в мою хату –

Сторінок там є багато.

Вам покажуть свято й будні,

Щоб були ви всі розумні.
Енциклопедія.

Є двоюрідний ще брат,

Це словник, щоб мову знать.

Словник.

Всім привіт! Словник я звуся,

В море слів із вами йду,

Говорить, писать навчу я,

В світ широкий поведу.

Я не сам живу на світі –

Маю інших ще братів,

Мудрість їх також освітить

Вам дорогу у житті
Двомовний словник.

Ви мене чекали в гості?

Не чекали – сам прийду!

На двох мовах дуже просто

Я розмову поведу.

I like to sing - люблю співати,

Чарую словом я серця.

І найдорожче mother – мати,

Грайливе child – мале дитя…
Орфографічний словник.

Я – словник орфографічний,

Що як пишеться скажу.

Якщо з письмом проблематично,

Я на поміч прибіжу.


Каталог: 11biblioteka
11biblioteka -> Бібліотечні уроки 1-11 класи Анотація „Люди перестають мислити, коли перестають читати”
11biblioteka -> Українська література упродовж століть зазнавала тяжких
11biblioteka -> Робочі таблиці ббк для шкільних бібліотек
11biblioteka -> Сценарій свята книги Зала святково прибрана. Оформлено книжково-ілюстративну виставку „Твій друг книга”
11biblioteka -> Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів україни
11biblioteka -> Бібліографічні джерела
11biblioteka -> Опрацювання документів та організація довідково-бібліографічного апарата шкільної бібліотеки опрацювання документів та організація довідково-бібліографічного апарата


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refos.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал